CC BY
11
7. Maslov, V. Y. (1990). Theoria y metodyka orhany- 8. Oliynyk, V. V. (2000). Bezperervna osvita. Svitlo,
zatsyy nepreryvnoho povyshenyya kvalyfykatsyy rukovody- 3 (17), 11-15. teley shkol. Kyiv: MNO USSR, 259.
Рекомендовано до публжацп д-p пед. наук Дем'яненко Н. М.
Дата надходження рукопису 23.10.2015
Гук Ольга Фeдopiвнa, кандидат педагопчних наук, доцент, кaфeдpa пeдaгoгiки, Ки!вський нацюналь-ний унiвepcитeт iM. Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, м. Ки!в, Укра!на, 01601 E-mail: [email protected]
УДК 37.01
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54904
ОБГРУНТУВАННЯ СТРУКТУРИ ТА ЗМ1СТУ СОЩАЛЬНО-КОМУШКАТИВНО! КОМПЕТЕНТНОСТ1
© О. А. Ковальова
У cmammi проводиться анал1з наукових nidxodie до розумтня та визначення структури соцiальноi, ко-муткативно'1' та комплексно'1' соцiально-комунiкативноi компетентностi. Автор робить спробу дати власнi визначення цим поняттям та створити структурну модель соцiально-комунiкативноi компе-тентностi. На основi власно'1' структурно'1' моделi та поширеного розумтня структури компетенцИ автор описуе кожний компонент соцiально-комунiкативноi компетентностi в заключнт таблицi Ключовi слова: соцiальна компетентнкть, комуткативна компетентнкть, соцiально-комунiкативна компетентнкть, компетенцИ] структурт елементи компетенцИ
The article analyzes the scientific approaches to understanding and defining the structure of social, communicative and complex social and communicative competence. The author makes an attempt to give their own definition of this concept and create a structural model of social and communicative competence. Author describes each component of social and communicative competence in the final table on the basis of common understanding of the structure of the competence and of its own structural model
Keywords: social competence, communicative competence, social-communicative competence, structural components of competence
1. Вступ
Прийняття ново! освгтньо! парадигми - компе-тентнюного подходу - поставило перед науковцями завдання створити конкретш методи оцшки та моделi формування компетентностей. Предметш компетенции у закладах освгга ощнюються вчителем за певни-ми критериями на основi результата учбово! дiяльно-CTi учня. Оцшка ж ключових компетенцш не може бути вимiряна на урощ, тому що вони формуються впродовж всього навчального та виховного процесу. Складшсть виникае при дiагностицi рiвня сформова-ностi соцiально-комунiкативноi компетентностi уч-шв, тому що соцiально-комунiкативна активнiсть людини проявляеться завжди, але 11 результати не мають чiтко визначених критерпв та показнишв. На-шою загальною метою е створення чiткоi та просто! методики оцшки сощально-комушкативно! компете-нтностi та розробка чгтко! та ефективно! програми ii формування для кожного вшового перiоду розвитку школяра. Аналiз науково! лiтератури показав, що нема m однiеi структурно! моделi сощально-комушкативно! компетентностi, на яку б ми могли спира-тися. Тому в статл здiйснюеться спроба створити власну модель, обгрунтувати ii структурнi компонента та описати !х змют.
2. Лiтературний огляд
£ безлiч пiдходiв щодо розумiння i класифша-цй' соцiальноi та комунiкативноi компетентностей.
Вивченням феномену соцiальноi компетентно-сп займались О. Прямiкова, О. Бодальов, С. Макаров, С. Нiкiтiна, В. Цветков, I. Зимня, В. Кунщина, Г. Бь лицька, В. Масленшкова, Л. Шабатура, Л. Свiрська, I. Зарубшська, В. Ромек, М. Докторович, £. Коблян-ська та ш.
Питання структури комунiкативноi компетен-тносп дослвджували вченi М. Кенел та М. Свейн, С. Савиньон, Л. Бахман, А. Палмер, М. Халщей, Р. К^ффорд, Ян Ван Ек, М. Вятютнев, Д. 1заренков, Н. Гез, В. Топалова та ш.
Теоретичний аналiз вiтчизняних наукових пу-блiкацiй, присвячених соцiальнiй компетентностi, показав велику рiзноманiтнiсть наукових теорiй.
Поняття «сощальна компетентнють» (володш-ня сощальною компетенцiею) розглядаеться як:
- розумшня ввдносин «Я - суспшьство», вмш-ня обирати соцiальнi орiентири i вiдповiдним чином органiзовувати свою поведшку [1];
- результат особливого стилю впевнено! пове-дiнки, при якому навички впевненостi автоматизова-нi i дають можливiсть гнучко змiнювати стратегию i
ngaHH noBog®eHHa 3 ypaxyBaHHaM By3bKoro (oco6gu-BOCTi co^agbHoi cmyaqii) i mupoKoro (co^agbHi Hop-mh H yMoBH) KoHTeKCTy [2];
- 3gaTHicTb gwguHH Bu6ygoByBaTH cTparerii B3aeMogii 3 iHmHMH gwgbMH b oTOHyroHiH Horo co^a-gbHiH peagbHocTi, aKa 3MiHweTbca [3] to^o.
B. Кyнiцннa b CTpyKTypy co^agbHoi KoMneTeH-CHocTi BKgwHae Bep6agbHy, KoMyHiKaTHBHy, co^o-npo^ecinHy, co^agbHo-ncuxogoriHHy KoMneTeHTH^ro Ta KoMneTeH^ro caMoigeHTH^iKaqii (ero-кoмпeтeнцiro) [4]. r. Bigu^Ka, BH3HanaroHH CTpyKTypy co^agbHoi KoMneTeHTHocTi, Bugigae y Hin Taxi KoMnoHemu:
1) MoTHBa^HHuH, ^o BKgwHae craBgeHHa go iHmoi gwguHH aK HaÖBH^oi цiннocтi; npoaBy go6poTH, yBaru, gonoMoru;
2) KorHiTHBHHH, aKHH noB'a3aHuH 3 ni3HaHHaM iHmoi' groguHH (gopocgoro, ogHogiTKa), 3gaTHic™ 3po-3yMiTH ii ocoönuBocTi, iHTepecu, noTpe6u;
3) noBegiHKoBHH, noB'a3aHuH 3 Bu6opoM ageKBa-thhx cmyaqii, cnoco6iB cnigKyBaHHa, eTHHHo цiнннx 3pa3KiB noBegiHKH [5]. ^eaKi BHeHi noHaTTa «co^agbHa KoMneTeHTHicTb» BBa®aMTb cHHoHiMoM noHaTTa «co^-anbHa 3pigicTb» [6]. A. no3gHaKoB nig noHaTTaM «co^-anbHa 3pinicTb» po3yMie cyKynHicTb KoMneTeH^H: rpo-MagaHCbKa, noöyTOBa, KoMyHiKaTHBHa, кoмпeтeнцia ca-Moperyga^i i caMocriHHoi ni3HaBagbHoi giagbHocri [7].
KoMyHiKaTHBHa KoMneTeHTHicTb cepeg KgwHo-bhx KoMneTeHTHocTen 3aHMae Ba®guBe мicцe i e 6igbm gocgig®eHow Hepe3 Te, ^o noBNa3aHa 3 BHBHeHHaM mob, aK pigHoi, TaK i iHo3eMHoi. BignoBigHo go Mogegi, 3a-nponoHoBaHoi b goKyMeHTi Pagu GBponu (1997), KoMyHiKaTHBHa KoMneTeHTHicTb cKgagaeTbca 3 Tpbox KoMno-HeHTiB: giHrBicTHHHoro, co^ogiHrBicrHHHoro Ta npar-MaTHHHoro. niHrBicTHHHHÖ KoMnoHeHT BKgwHae $oho-goriHHi, geKcuHHi, rpaMaTHHHi 3HaHHa i BMiHHa. Co^o-giHrBicTHHHHH KoMnoHeHT, aKHH BH3HaHaeTbca co^o-KygbTypHHMH yMoBaMH BUKopucraHHa mobh, aBgae co-6om cnogyHHy gaHKy Mi® KoMyHiKaTHBHoro Ta iHmHMH кoмпeтeнцiaмн. nparnaTUHHuH KoMnoHeHT, KpiM 3ara-gbHux KoMneTeH^H, BKgMHae eKcTpagiHr-BicTHHHi ege-MeHTH, ^o 3a6e3nenyMTb cnigKyBaHHa (MiMiKa, ®ecTH-кygaцia to^o). ^orupu KoMnoHeHTH onucye C. CaBi-HboH: rpaMaTHHHHH, co^ogiHrBicmHHHH, KoMneHcaro-pHHH i KoMneTeH^w mobhoi crpaTerii [8]. M. KeHeg Ta M. CBeHH 3anponoHyBagu cTpyKTypy KoMyHiKaTHBHoi KoMneTeHTHocTi, ^o cKgagaeTbca 3 HoTupbox BugiB KoMneTeH^H: gucKypcuBHoi, co^ogiHrBicTHHHoi, crpa-TeriHHoi Ta giHrBicTHHHoi [9]. y BignoBigHocTi 3i crpyK-Typow KoMyHiKaTHBHoi KoMneTeHTHocTi, po3po6geHoi l3apeHKoBHM, BoHa npegcTaBgeHa TaKHMH 6a3ucHHMH cKgagoBHMH aK: MoBHa; giHrBicTHHHa; nparnaruHHa i npegMeTHa [10]. P. Begg BH3HaHae KoMyHiKaTHBHy KoMneTeHTHicTb aK «3HaHHa, BMiHHa Ta HaBHHKH, Heo6xigHi gga po3yMiHHa Hy®ux i nopog®eHHa BgacHux nporpaM mobhoi noBegiHKH, ageKBaTHHM цigaм, c^epaM, curya-цiaм cnigKyBaHHa, 3gaTHicTb, c^opMoBaHa y B3aeMogii gwguHH 3 coцiagbннм cepegoBH^eM, b npo^ci npug-6aHHa hhm coцiagbнo - KoMyHiKaTHBHoro gocBigy» [11]. M. BaTMTHeB TpaKTyBaB ii «aK Bu6ip i peagiзaцia nporpaM mobhoi noBegiHKH b 3age®Hocri Big 3gaTHocTi gwguHH opiemyBaraca b Tin hh iHmiH o6cTaHoB^ cnigKyBaHHa; BMiHHa Kgacu^iKyBaTH crnya^i 3age®Ho Big
TeMH, 3agaH, KoMyHiKaTHBHHx ycTaHoBoK, ^o BHHHKa-WTb b yHHiB go 6ecigu, a TaKo® nig Hac 6ecigu b npo^-ci B3aeMHoi aganTaqii» [12].Ham nigxig go onucaHHa cTpyKTypu coцiagbнol Ta KoMyHiKaTHBHoi' KoMneTeHTHocTen, ^o yTBopwwTb KoMngeKcHy coцiagbнo-кoмy-HiKaTHBHy KoMneTeHTHicTb, 6a3yeTbca Ha HamoMy po-3yMiHHi BH^eBKa3aHux noHaTb Ta BuxoguTb 3 Heo6xig-HocTi npaKTHHHoro 3acTocyBaHHa 3HaHb npo 3MicT цнx KoMneTeHTHocTen.
3. MaTepia™ Ta MeTogH goc^ig^eHHH
Cou,ianbHa KOMnemeHmrncmb, aK mh ii po3y-MieMo, цe 3gaTHicTb gwguHH 6yTH KoHrpyeHTHow HacTHHow coцiyмy, 3gincHWBaTH BgacHi noTpe6u i цigi mgaxoM cTBopeHHa napTHepcbKux cTocyHKiB 3 iHmuMH oco6aMH 3rigHo 3 ixHiMH oniKyBaHHaMH, noTpe6aMH i цigaмн b paMKax cycnigbHo npuHHaTHoi noBegiHKH.
KoMymKamueHa KOMnemeHmHicmb - 3gaTHicTb gwguHH e^eKTHBHo 3giHcHWBaTH nig Hac cnigKyBaHHa o6MiH iн$opмaцiero, nonyrraMH Ta eмoцiaмн, npeg-cTaBgaTH i цнвigiзoвaнo BigcTowBaTH BgacHy ToHKy 3opy Ha 3acagax BH3HaHHa pi3HoMaHiTHocTi no3H^H i maHo6guBoro cTaBgeHHa go ^HHocreH iHmux gwgeH. B3aragi KgronoBi KoMneTeHTHocTi MaMTb TaKy npupo-gy, ^o bohh Mo®yTb cKgagaTuca 3 ogHaKoBux KoMne-TeHTHocTeH HH®Hboro piBHa, a6o cy6KoMneTeHTHoc-TeH. TaK, HanpuKgag, co^agbHa Ta KoMyHiKaTHBHa KoMneTeHTHocTi gy®e noBNa3aHi Mi® co6ow. Bohh mo-®yTb MicTHTH ogHaKoBi cKgagHHKH. TaKo®, KoMyHiKaTHBHa KoMneTeHTHicTb Mo®e 6yTH nignopagKoBaHa coцiagbнiH KoMneTeHTHocTi, 6o cTBopeHHa B3aeMoBig-hochh Mi® gwgbMH He Mo®e Big6yBaTuca 6e3 KoMyHi-кaцil, 6e3 B3aeMogii Mi® hhmh. 3 iHmoro 6oKy, KoMyHi-KaTHBHy KoMneTeHTHicTb Mo®Ha po3rgagaTH H oKpeMo, ToMy ^o KoMyHiKaqia Mo®e Big6yBaTuca i 6e3 MeTH cTBopeHHa B3aeMoBigHocuH, 6e3 goTpuMaHHa coцiagb-hhx npaBug Ta ypaxyBaHHa oniKyBaHb napTHepa no cnigKyBaHHW. ToMy mh Bupimugu po3rgagaTH KoMyHi-KaTHBHy Ta coцiagbнy KoMneTeHTHocTi aK gBi cnopig-HeHi KoMneTeHTHocTi, aKi pa3oM yTBopwwTb coцiagb-Ho-KoMyHiKaTHBHy KoMneTeHTHicTb i po3nogigawTb ogHaKoBi xapaKTepucTHKH Mi® co6ow TaKHM hhhom: KoMyHiKaTHBHa KoMneTeHTHicTb 6yge b gaHoMy koh-TeKcTi onucyBaTH TigbKH KoMyHiKaTHBHuH пpoцec, a Bci Mi®oco6oBi BigHocuHH mh BigHocuMo b coцiagbнy KoMneTeHTHicTb. Bu3HaneHHa cy6KoMneTeHTHocTi Mae Ha MeTi He goBecTH icTHHHicTb Toro hh iHmoro po3no-gigy, a, HacaMnepeg, Ha6gu3HTucb go npaKTHHHoi Hac-thhh Hamux gocgig®eHb - BHMipwBaHHa Ta $opMy-BaHHa кoмпeтeнцiH. XapaKTepucTHKH, aKi onucywTbca b Mogegi co^agbHo-KoMyHiKaTHBHoi' KoMneTeHTHocTi, e cTaguMH TigbKH b paMKax цiei Mogegi.
XoHeMo 3ayBa®HTH, ^o b cKgagi co^agbHo-KoMyHiKaTHBHoi KoMneTeHTHocTi mh He 6aHHMo gigep-cbKoi KoMneTeHTHocTi, ToMy ^o coцiagbнo Ta KoMyHi-KaTHBHo KoMneTeHTHHMH Mo®yTb 6yTH gwgu, aKi He e gigepaMH. HigepcTBo - He o6oBNa3KoBa BHMora. CKopim 3a Bce, gigepcbKa KoMneTeHTHicTb 6yge MicTHTH b co6i cy6KoMneTeHTHocTi coцiagbнoi Ta KoMyHiKaTHBHoi KoMneTeHTHocTi, age ^ mh 3acyeMo b HacTynHux goc-gig®eHHax.
Отже, Сощально-комунжативна компетенттсть - це здатнють людини здшснювати власш потреби i цш шляхом створення партнерських сто-сунк1в з шшими особами зпдно з ïхнiми оч^ван-
Соцшльна компетенттсть дiлиться на Сус-тльну, 1нтерактивну та Автономну компетентнос-тi. Суспшьна компетенттсть - це здатшсть людини розумiти та виконувати вимоги суспiльства, у якому вона iснуe. Мова йдеться про очшування сощ-уму та оч^вання конкретно! iншоi людини, як но^ всiх цiнностей та правил суспшьства, з якою людина створюе взаемовщносини. Автономна компетенттсть (синонiми слова автономний - самоврядний, незалежний, самостшний) - це здатнiсть створювати вщносини з самим собою (розумiти себе, управляти собою тощо). 1нтерактивна компетенттсть (або компетенттсть сощально! взаемодп, вщ англ. interaction - «взаемодiя») - це здатнють до ефективно! взаемодп з шшими людьми.
Таким чином, у нашому розподш ми розрiзня-емо «Я» (або мою автономш), суспiльство (або ш-ше/iншi «Я») та взаемодiю (интеракцiю) м1ж ними.
Важливим компонентом соцiально компетентно! людини ми вважаемо Автономну компетенттсть. Скорш за все, цей компонент буде прису-тшм у структурi багатьох компетентностей, тому що самосвщомють, розумiння власного «Я» та во-лодiння собою е ключовою здiбнiстю людини та шструментом сприйняття iншого свiту. На думку В. Касьяна «Виникнення свiдомостi "Я" як зовим особливого утворення, схожого на "Я" шших людей i разом iз тим у чомусь унiкального, неповторного -це найвищий рiвень розвитку самосвiдомостi. За-вдяки йому людина може здшснювати вiльнi дii i нести за них вщповщальшсть, що в свою чергу ви-магае самоконтролю та оцшювання сво!х дiй. У поняття самосвiдомостi входить також самооцiнка, самоконтроль. Самосвщомкть передбачае сшвста-влення себе з певним щеалом "Я", що формуеться i вибираеться самою людиною. Людина порiвнюе себе з цим щеалом, самооцiнюе i, як наслщок, ви-никае вiдчуття задоволення чи незадоволення собою. Самооцiнка i самоконтроль можливi лише за наявносп такого "дзеркала", як колектив шших лю-
нями, потребами i щлями в рамках суспiльно прийн-ятноï поведiнки та завдяки ефективнш комунiкацiï.
Соцiально-комунiкативну компетентнiсть мо-жна представити у виглядi моделi (табл. 1).
дей. У цьому "дзеркалГ' людина бачить саму себе, i з його допомогою вона починае ставитися до себе, як до людини, тобто виробляе форми самосвщомо-стi. Об'ектом вивчення людини може бути сама свь домiсть. У цьому випадку ми говоримо про рефлек-сiю. Рефлекая - це така форма самосвщомосп, коли тi чи iншi явища свiдомостi стають предметом спещально! аналiтичноi дiяльностi суб'екта. Рефле-кая не обмежуеться лише усвiдомленням, аналiзом того, що е в людиш, а й одночасно переробляе саму людину, спричиняе перехiд за межi того рiвня розвитку особистосп, якого було досягнуто.» [13]. Отже, в структуру Автономно! компетентностi ми включаемо таш компетенции Рефлекыя, Самоконтроль та Самооцiнка.
Визначаючи структуру СусптьноИ компете-нтностi, аналiзуючи процеси соцiалiзацii людини та характеристики оч^вань суспiльства до !! поведш-ки, можемо видiлити такi окремi сустльт вимоги як: суспiльнi (або сощальш) норми та правила, суспiльнi (або сощальш) ролi i статуси, дiяльнiсть на користь суспiльства. За словами В. Москаленко «Л. Колберг вважае, що сощальний розвиток iндивiда е процесом осягнення ним сукупностi сощальних норм i правил та шдпорядкування свое! поведiнки соцiальним ви-могам. На думку Дж. Мвда, у сощальному розвитку людина проходить двi фази: на першiй з них (game) вона засвоюе ролi значущих 1нших, а на другiй (play) - вчиться «володгги» ролями, пвдпорядковува-ти !х» [14]. Важливою характеристикою сощально компетентно! особистосп ми вважаемо !! активнiсть щодо суспiльно значимо! д1яльносп. Без цього компоненту особиспсть може бути комунiкабельною, приемною в спiлкуваннi, зручною у ввдносинах, але не потрiбною суспiльству. Отже, Суспшьна компетенттсть мiстить наступш компетенцii: Дотриман-ня сустльних норм, Розумiння та виконання сустль-них ролей, Суспшьна активтсть.
Щодо 1нтерактивног компетентности то поняття «штеракщя» (вщ англ. interaction) означае
Таблиця 1
Структурна модель соцiально-комунiкативноï компетентносн
Сощально-комушкативна
Соцiальна Комушкативна
Суспшьна 1нтерактивна Автономна Вх1дна комуткащя (або Рецепцш) Buxidна комуткащя (або Продуку-вання)
Дотримання суспiльних норм Створення стосуншв Рефлексiя Сприймання iнформацiï Передача шформацп
Розумшня та виконання сустльних ролей Опрацювання конфлiкту Самоконтроль Сприймання стану та ввдношення Передача почутпв та стану
Суспшьна актившсть Сшвпраця Самооцiнка Сприймання потреб, цiнностей та поглядiв Вплив, переконання
B3aeMogiw. B3aeMogia - цe yHiBepcagbHa BgacrHBicrb Bcboro icHywHoro cBiTy peHeH i aBH^ y ix B3aeMHiH 3MiHi, BnguBi ogHoro Ha iHmoro. y cycnigbcTBi B3ae-Mogia - ^ cucTeMa 3B'a3KiB i B3aeMogiH Mi® iHgHBiga-mh, coцiagbннмн rpynaMH, cyKynHicTb ycix co^agb-hhx BigHocuH. .3k y®e BigMiHagoca, gwguHa gga 3ago-BogeHHa cboix noTpe6 noBHHHa BcrynaTH y B3aeMogiw 3 iHmuMH gwgbMH, BxoguTH b coцiagbнi rpynu, Bngu-BaTH Ha rnmux, 6paTH yHacTb y cyMicHiH giagbHocTi» [15]. BnguB gwgeH ogHH Ha ogHoro Big6yBaeTbca Hepe3 KoH^giKTH, Kogu Big6yBaeTbca 3iTKHeHHa npoTuge®Ho cnpaMoBaHux, HecyMicHux ogHa 3 ogHow тeнgeнцiH (noTpe6, iHTepeciB, цiннicннx opieнтaцiH, coцiagbннx ycTaHoBoK, ngaHiB to^o) y cBigoMocTi oKpeMo B3aToro iHguBiga, y Mi®oco6ucTicHux B3aeMogiax Ta Mi®oco-6hctcchhx cTocyHKax iHgHBigiB hh rpyn gwgeH. «Bi-gbmicTb BiTHH3HaHHx aBTopiB po3rgagaMTb B3aeMogiw (uHTepa^iro) b coцiagbнo-пcнxogoriннoмy ngaHi aK acneKT cnigKyBaHHa, ^o BHaBgaeTbca b opraнiзaцii gwgbMH B3aeMHHx giH, cnpaMoBaHHx Ha peagi3a^ro cnigbHoi giagbHocTi, gocarHeHHa cnigbHoi MeTH» [16]. 3rigHo 3 цнмн BH3HaHeHHaMH, iHTepaKTHBHy KOMne-TeHTHiCTt mh po3gigaeMo Ha HacTynHi кoмпeтeнцii: CmeopeHHx cmocyHKie, Оnpaцmeaннx KOH^MKmy ma Сnienpaцx.
komymkamueha komnemehmhicmb MicTHTb b co6i KoMnemeHHicmb exidno'i KOMyniKa^i (cnpuüHxm-mx, pe^^ii) Ta KoMnemeHmHicmb euxidHoi KOMynma-^i (nepedani, npodyKyeaHHx). ^ gigeHHa, Ha nepmuH norgag, po3puBae цigicннH пpoцec cnigKyBaHHa, age npu TaKoMy gigeHHi HiTKHMH e cTpyKTypHi KoMnoHeHTH кoмпeтeнцiH, TaKi aK HaBHHKH, 3HaHHa, oco6ucTi aKocTi to^o. Igea nogigy BHHHKga 3 aHagi3y BH3HaHeHb KoMy-нiкaцii Ta Mogegi KoMyHiKaTHBHoro пpoцecy. 3rigHo C. BopicHboBa, nig KoMyHiKa^ero cgig po3yMiTH coцiagbнo o6yMoBgeHHH пpoцec nepegaHi i cnpuHHarra iH^opMa-цii b yMoBax Mi®oco6ucTicHoro i MacoBoro cnigKyBaHHa no pi3Hux KaHagax 3a gonoMorow pi3HHx KoMyHiKa-thbhhx 3aco6iB [17]. 3a Mogeggw KoMyHiKaTHBHoro пpoцecy P. i K. Bepgep6epiB [18], y 6ygb-aKiH KoMyHi-KaqiHHiH cнтyaцii 3aB®gu e aK MiHiMyM gBa cy6'eKTa -BignpaBHHK i ogep®yBaH. nepmuH BignpaBgae aKecb noBigoMgeHHa, gpyruH, BignoBigHo, Horo oTpuMye (ag-pecaTiB Mo®e 6yru geKigbKa, aK^o B3aTH aK npuKgag npe3eHTa^ro, Kogu ogHH opaTop 3BepTaeTbca go ^goi aygHTopii). nig noBigoMgeHHaM po3yMieTbca Bca cyKynHicTb iH^opMa^i, aKa nepegaeTbca Big BignpaBHHKa go ogep®yBaHa. Цe He TigbKH cgoBa a6o 3ByKH, age H Bi3y-agbHHH pag, eмoцiHннH $oh, iнтoнaцii, ®ecтнкygaцia, naHToMiMiKa to^o. Bygb-aKe noBigoMgeHHa nepegaeTbca 3a gonoMorow Toro hh iHmoro KaHagy кoмyнiкaцii. KaHag KoMyHiKa^i - цe cBoepigHHH 3aci6 nepegaHi iH-$opMa^i. CgoBa (a aK^o 6yTH 3oBciM tohhhm, to ceHc cgiB i пpoпoзнцiH) nepegaMTbca 3a gonoMorow Bep6a-gbHoro KaHagy; 3ByKH, iHTOHaqia, toh i TeM6p - 3a go-noMorow BoKagbHoro; 3oBHimHiH Burgag, ®ecrHKyga-цia, naHToMiMiKa i MiKpoMiMiKa - 3a gonoMorow HeBep-6agbHoro to^o. TaKHM hhhom, 3a gonoMorow KaHagiB KoMyHiKaqii BignpaBHHK nepegae noBigoMgeHHa ogep-
®yBaHy. y pe3ygbTaTi Ha ogep®yBaHa cnpaMoBaHo aKiHcb BngHB - e$eKT. Цe Mo®e 6yTH o6gyMyBaHHa iH^opMa^i, 3roga, He3roga, arpecia, Hepo3yMiHHa. TaK hh iHaKme, Bce цe Bupa®aerbca y 3BopoTHoMy 3B'a3Ky -y BignoBigHiH peaKqii a6o noBigoMgeHHi. npu цbOмy pogi y cy6'eKTiB 3MiHroroTbca. Ogep®yBaH, gawHH 3bo-poTHiH 3B'a3oK, cTae BignpaBHHKoM, a BignpaBHHK -ogep®yBaHeM. B3aragi, nogig Ha BignpaBHHKa i ogep-®yBaHa e gocuTb yMoBHHM, ocKigbKH 6ygb-aKa i3 cTopiH nonepeMiHHo e i thm i iHmHM.
TaKHM hhhom, BH3HaHaeMo KoMnemeHmHicmb exidHoi KOMymKa^i' (cnpuÜHHmmn, pe^n^i) aK 3ga-THicTb e^eKTHBHo cnpuHMaTH noBigoMgeHHa, a KoMnemeHmHicmb euxidHoi KOMymKa^i' (nepedani, npo-dyKyeaHHH) aK 3gaTHicTb e^eKTHBHo nepegaBaTH noBigoMgeHHa.
OcKigbKH cnigKyBaHHa He Mo®Ha po3rgagaTH gume aK BignpaBgeHHa iH^opMa^i aKowcb nepegaBa-gbHoi cucTeMow a6o aK npuHoM ii iHmoro cucTeMow, ToMy ^o Ha BigMiHy Big npocToro «pyxy iH^opMa^i» Mi® gBoMa npucTpoaMH TyT mh MaeMo cnpaBy i3 cto-cyHKaMH gBox iHgHBigiB, ko®hhh 3 aKHx e aKTHBHHM cy6'eKToM. rogoBHa "Hag6aBKa" b cпeцн$iннo gwg-cbKoMy o6MiHi iн$opмaцiero nogarae b ToMy, ^o TyT oco6gHBy pogb Bigirpae gga Ko®Horo yHacHHKa cnigKyBaHHa 3HaHHMicTb iн$opмaцii [19], ToMy ^o gwgu He npocTo "o6MiHWWTbca" 3HaHeHHaMH age, aK 3a-3HaHae O. HeoHTbeB, nparHyTb npu цbOмy bhpo6hth 3aragbHHH 3MicT [20]. ^ Mo®gHBo gume 3a yMoBH, ^o iн$opмaцia He npocTo npuHHaTa, a H 3po3yMiga, ocMucgeHa. CyTb KoMyHiKaTHBHoro пpoцecy - He npocTo B3aeMHe iH^opMyBaHHa, age H cnigbHe po3y-MiHHa npegMeTa. XapaKTep o6MiHy iн$opмaцiero Mi® gwgbMH BH3HaHaeTbca thm, ^o 3a gonoMorow chc-TeMH 3HaKiB napTHepu Mo®yTb BnguHyTH ogHH Ha ogHoro. KoMyHiKaTHBHHH BngHB, aKHH TyT BHHHKae, e He hhm iHmHM, aK ncuxogoriHHHM BnguBoM ogHoro KoMyHiKaHTa Ha iHmoro 3 MeTow 3MiHH Horo noBegi-hkh. E^eKTHBHicTb кoмyнiкaцii BHMipweTbca caMe thm, HacKigbKH BgaBca цeH BngHB. Цe o3HaHae, ^o npu o6MiHi iн$opмaцiero Big6yBaeTbca 3MiHa Tuny BigHocuH, ^o cKgaguca Mi® yHacHHKaMH KoMyHiKa-^i. HiHoro cxo®oro He Big6yBaeTbca b "hhcto" iH-$opмaцiHннx пpoцecax.
TaKHM hhhom, i BuxigHy, i BxigHy KoMyHiKaqiro mh giguMo Ha o6MiH Bep6agbHow iн$opмaцiero (gagi «iн$opмaцia»), o6MiH HeBep6agbHow iн$opмaцiero (gagi iH^opMaqia npo «eмoцii, cTaH, noHyrra») Ta BngHB gBox KoMyHiKarHBHHx cucTeM ogHiei Ha gpyry. OT®e, KoMnemeHmHicmb exidHoi KOMymKa^i 6yge nogigaTuca Ha TaKi KoMneTeH^i: CnpuüMamx in$op-мaцii, CnpuüMaHHM cmany ma eidnomeHHx, CnpuüMan-hx nompeö, ^HHoemeü ma nогммдie. A KoMnemeHmHicmb euxidHoi KoMymKa^i 6yge MicTHTH TaKi KoMne-TeH^i: nepedana iн$оpмaцii, nepedana nonymmie ma cmaHy, BnMue ma nepeKOHaHHx.
4. Pe3y^bTaTH goc^ig^eHHH
Hami MipKyBaHHa mh y3aragbHHgu y Ta6g. 2.
Таблиця 2
Структура соцiально-комунiкативноï компетентносп з визначенням змiсту _кожного структурного компонента_
Компетенттсть Суспшьна
Компетенцй/ Структурнй компоненты Дотрымання суспйльных норм Розумйння та выконання суспйльных ролей Суспйльна актывнйсть
Умшия Вмшня приймати та дотри-муватись сустльних иорм, правил у свош поведшщ, ие порушувати мораль Вмшня розумлп рольов! розподши в суспшьств! (ге- идерш, статусш, имейт тощо), виконувати сво! рол! Вмшня працювати иа користь суспшьства, допомагати ш-шим та шклуватися про иих
Знания Суспiльиi норми та правила, культуриi та еттчт особли-востi, правила моралi та етикету Зиаиия суспшьиого устрою та традицш, зиаиия змюту сустльних ролей Побутов!, професшт зиаиия
Мотивацшш та цiльовi установки Бажання та цiль бути час-тиною суспшьства, дiяти за його законами Бажання та цшь добре виконувати сво! обов'язки та рол!, мати повагу у суспшь-стш Бажання та цшь приносити користь людям, мати самопо-вагу та повагу суспшьства
Особистi якосп Моральшсть, виховаиiсть Рольова гиучюсть, штелект Альтру!зм, сощальиа зршсть
Цiииiсиi установки Повага до закону, традицш Вдаоввдальшсть Людяшсть, гумашзм
Досвiд Досвiд спшкувания з вихова-ними, добропорядними людьми, участ! у культурних заходах, читаиия вщповщно! лiтератури (Дблш, правила етикету, тощо) Досвщ викоиаиия р!зиих ролей, участ в театральиих постановках, рольових та дшових !грах, штелектуальиа д1яльшсть Досвщ допомоги шшим, приймаиия учасл в сощальиих проектах, догляд за тваринами
Компетентнiсть Автономна
Компетенцй/ Структуры компоненты Рефлексы Самоконтроль Самооцйнка
Вмшня Вмшня спостерггати за собою, аналiзувати сво! (та шших) потреби, почуття, думки, мотиви, вчинки Вмшия коитролювати сво! почуття та поведшку, кои-центруватись Вмшня давати оцшку соб! i сво!м д1ям та корегувати свою поведшку
Зиаиия Зиаиия сво!х особливостей, особливостей сприйияття себе шшими Зиаиия особливостей свого темпераменту, характеру, способу мислення, метапро-грам Знания свого ргвия домагаиь
Мотивацшш та цiльовi установки Цшь зрозумгги себе та ш-ших Цшь коитролювати ситуа-щю, досягати устху через контролювання себе Цшь самовдосконалення, до-сягиеиия устху
Особистi якосп Здатшсть до самоаналiзу Вргвиоважешсть, стрима-шсть Адекватшсть самооцшки
Цiииiсиi установки Усвiдомлеиiсть Гармоня, дисциплша Зв'язок з реальшстю
Досвiд Досвщ цшеспрямоваиого звериеиия свщомоста иа себе в процес взаемодп з шшим, групою Медитащя, спорт, праця, ремесло, творчгсть, дотри-мання режиму Досвщ особистих досягиеиь, устху
Компетентнiсть 1нтерактивна
Компетенцй/ Структурнй компоненты Створення стосункйв Опрацювання конфлйкту Спйвпраця
Вмшня Вмшия налагоджувати контакт з шшими, викликати дов!ру, встаиовлювати та пiдтримувати довготривалi стосунки Вмшия справлятися з иапру-гою виутрштх та зовшштх коифлшпв, иаправляти свою актившсть иа порозумшия, цившзоваио (без агресп) поводитись у коифлжтнш ситуаци Вмшня оргашзовувати свою д!яльшсть спшьио з д!яльшс- тю колектива, иаправляти свою актившсть иа сп1впрацю з шшими, домовлятися
Знания Зиаиия психолог!! людиии Зиаиия про коифлжти та техижи управлшия ними, зиаиия переговорних техиж Знания переговорних технж
Продовження табл. 2
Мотивацшш та цiльовi установки Бажання та цшь мати добрi стосунки з шшими Бажання та цшь управляти змшами в цивЫзований cпоciб (без агреси) Бажання та цшь до спшьно! дiяльноcтi, cпiвтворчоcтi
Особист! якостг Доброзичливгсть, комунжа-бельнicть Пcихiчна витривалють Колективiзм
Цштст установки Джра Порозумiння Колективiзм
Доcвiд Доcвiд зрших вiдноcин за зразком батьюв, вчителш та шших Доcвiд виршення конфлж-тгв Участь у групових гграх, дос-вiд колективно! дiяльноcтi
KoMneTeHTHicTb Выдна кoмунiкацiя (рeцeпцiя)
Компетенци'/ Структур™ компоненты Сприймання тформаци Сприймання стану та вiдношення Сприймання потреб, цтнос-тей та поглядiв
Вмшня Вмшня слухати та задавати питання, сприймати та ро-зумiти повiдомлення шших, читати Вмшня розумгти почуття iнших, проявляти спшчуття та надавати емоцiональну пiдтримку Вмшня безумовно приймати шшого, розумгти цшностт та потреби шших, сприймати та поважати чужу точку зору
Знання Знання мови, знання прийо-мш активного слухання Знання мови мiмiки, жеcтiв та шших засобш невербально! комунжацп Знання рiзноманiтноcтi cвiту
Мотивацшш та цiльовi установки Бажання та цшь почути та зрозумiти iншого Бажання та цшь зрозумпи вiдношення вщправника шформацп до шформацп, до себе, до отримувача, до ситуаци Бажання та цшь зрозумпи шшу реальнicть, навчитися у шших, змшитися, порозумiти-ся
Оcобиcтi якост Уважшсть, спостережли-вicть Емпатичнicть, чутливicть, емоцшний штелект Толерантнicть, повага до при-роди та бога, довiра до cвiту
Цiннicнi установки Повага до людини Повага до почутпв шшого Повага до шдивщуальност
Доcвiд Доcвiд спостереження за шшими, читання книг, перегляд фшьмш тощо Доcвiд спшкування з людьми, природою, тваринами Доcвiд спшкування з рiзними людьми, читання, фiльми, тощо
KoMneTeHTHicTb Вихмна комушкащя (продукування)
КомпетенцИ/ Структур™ компоненты Передача тформаци Передача почуттш та стану Вплыв та переконання
Вмшня Вмшня викладати сво! думки, презентувати себе вер-бально та невербально Вмшня проявляти сво! почуття у прийнятнш для ш-ших формi та в адекватнiй ситуаци, стримувати агре-cивнi, образливi прояви та негативне вщношення Вмшня говорити про сво! потреби, ввдстоювати свою точку зору, домагатися свого, пере-конувати на своему та впли-вати на дц iнших
Знання Знання мови, словниковий запас Знання особливостей свого темпераменту Знання технж ведення переговоры, ораторського мистетства
Мотивацшш та цiльовi установки Бажання та цшь донести сво! думки до шшого Бажання та цшь донести свое вщношення, найти порозумшня Бажання та цшь задовольнити сво! потреби, довести свою правоту, досягнути сво!х цiлей
Особиси якостг Красномовство, виразнicть Щирють Ораторсью здiбноcтi, харизма
Цшшсш установки Повага до себе Повага до сво!х почутпв Повага до сво!х потреб та цшностей
Досвщ Досвщ письмово! мови, виступи перед аудшч^ею, читання книг Досввд cпiлкування в в^-ритому, безпечному cередовищi Доcвiд презентацш, переговоры, дискусш, перемог у змаганнях
5. Висновки
Соц1альна та комуткативна компетентносп ду-же важлив1 i е ключовими в розвитку кожно! особисто-cri. Сьогоднi у вчених немае едносп щодо розумшня та трактовки цих феноменiв. Ми дали сво! визначення сощально!, комуткативно!, комплексно! сощально-комушкативно! компетентноcтi та на оcновi цих визна-чень створили структурну модель сощально-кому-
ткативнох компетентноcтi. Створена модель е основою подальших розробок методики ощнки та програми фо-рмування cоцiально-комунiкативних компетенцш.
Лiтература
1. Коблянская, Е. В. Психологические аспекты социальной компетентности [Текст]: дис...канд. психол. наук: 19.00.05 / Е. В. Коблянская. - СПб., 1995. - 210 с.
2. Ромек, В. Г. Уверенность в себе: этический аспект [Текст] / В. Г. Ромек // Журнал практического психолога. - 1999. - № 9. - С. 10.
3. Прямикова, Е. В. Социальная компетентность школьников: смыслы и практики [Текст] / Е. В. Прямикова // Социологические исследования. - 2009. - № 7. - С. 126-132.
4. Куницына, В. Н. Социальный интеллект и социальная компетентность [Текст] / В. Н. Куницына. -Б. Г. Ананьев и ленинградская школа в развитии современной психологии. - СПб., 1995.
5. Белицкая, Г. Э. Социальная компетенция личности [Текст] / Г. Э. Белицкая. - Сознание личности в кризисном обществе. - М., 1995. - С. 42-57.
6. Дементьева, И. Степень социальной ответственности подростков в полной и неполной семье [Текст] / И. Дементьева, Н. Зубарева // Воспитание школьников. -2003. - № 10. С. 13-17.
7. Поздняков, А. В. Педагогические условия формирования социальной зрелости старшеклассников [Текст]: дис.... канд. пед. наук / А. В. Поздняков. - Курск, 2002. -248 с.
8. Savignon, S. J. Communicative Competence: Theory and Classroom Practice [Text] / S. J. Savignon. - 2nd ed. -New York: McGraw-Hill, 1997. - 272 p.
9. Canale, M. Theoretical bases of communicative approaches to second language teaching and testing [Text] / M. Canele, M. Swaine // Applied Linguistics.- 1980. - Vol. I, Issue 1. - P. 1-47. doi: 10.1093/applin/i.1.1
10. Изаренков, Д. И. Базисные составляющие коммуникативной компетенции и их формирование на продвинутом этапе обучения студентов-нефилологов [Текст] / Д. И. Изаренков // Русский язык за рубежом. - 1990. - № 4. - С. 54-60.
11. Белл, Р. Т. Социолингвистика: Цели, методы, проблемы [Текст] / Р. Т. Белл; под ред. А. Д. Швейцера. -М.: Международные отношения, 1980. - 50 с.
12. Вятютнев, М. Н. Коммуникативная направленность обучения русскому языку в зарубежных школах [Текст] / М. Н. Вятютнев // Русский язык за рубежом. -1977. - № 6. - С. 38-45.
13. Касьян, В. I. Фiлософiя: вдаовщ на питання екзаменацшних бшеттв [Текст]: навч. поаб. / В. I. Касьян. -5-е вид., випр. i доп. - К.: Знання, 2008. - 348 с.
14. Москаленко, В. В. Сощальна психолопя [Текст]: тдручник / В. В. Москаленко. - Ки!в: Центр навчально! лггератури, 2005. - 624 с.
15. Москаленко, В. В. Психологя сощального впли-ву [Текст]: Навч. пос. / В. В. Москаленко. - К.: Центр учбо-во! лггера тури, 2007. - 448 с.
16. Корнев, М. Н. Сощальна психолоия [Текст]: тдручник / М. Н. Корнев, А. Б. Коваленко. - К., 1995. - 304 с.
17. Бориснёв, С. В. Социология коммуникации [Текст]: учеб. пос. / С. В. Бориснёв. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - С. 14.
18. Вердербер, Р. Психология общения [Текст] / Р. Вердербер, К. Вердербер. - СПб.: Прайм- Еврознак, 2003. - 320 с.
19. Андреева, Г. М. Принцип деятельности и исследование общения [Текст] / Г. М. Андреева. - Общение и деятельность. - Прага, 1981.
20. Леонтьев, А. Н. Проблемы развития психики [Текст] / А. Н. Леонтьев. - М.: Из-во МГУ, 1972. - 575 с.
References
1. Kobljanskaja, E. V. (1995). Psihologicheskie aspekty social'noj kompetentnosti. Sankt-Peterburg, 210.
2. Romek, V. G. (1999). Uverennost' v sebe: jeticheskij aspekt. Zhurnal prakticheskogo psihologa, 9, 10.
3. Prjamikova, E. V. (2009). Social'naja kompetentnost' shkol'nikov: smysly i praktiki. Sociologicheskie issledovanija, 7, 126-132.
4. Kunicyna, V. N. (1995). Social'nyj intellekt i so-cial'naja kompetentnost'. B. G. Anan'ev i leningradskaja shkola v razvitii sovremennoj psihologii. Sankt-Peterburg.
5. Belickaja, G. Je. (1995). Social'naja kompetencija lichnosti. Soznanie lichnosti v krizisnom obshhestve. Moscow, 42-57.
6. Dement'eva, I., Zubareva, N. (2003). Stepen' social'noj otvetstvennosti podrostkov v polnoj i nepolnoj sem'e. Vospitanie shkol'nikov, 10, 13-17.
7. Pozdnjakov, A. V. (2002). Pedagogicheskie uslovija formirovanija social'noj zrelosti starsheklassnikov. Kursk, 248.
8. Savignon, S. J. (1997). Communicative Competence: Theory and Classroom Practice. New York: McGraw-Hill, 272.
9. Canale, M., Swain, M. (1980). Theoretical bases of communicative approaches to second language teaching and testing. Applied Linguistics, I (1), 1-47. doi: 10.1093/ applin/i.1. 1
10. Izarenkov, D. I. (1990). Bazisnye sostavljajushhie kommunikativnoj kompetencii i ih formirovanie na prod-vinutom jetape obuchenija studentov-nefilologo. Russkij jazyk za rubezhom, 4, 54-60.
11. Bell, R. T.; Shvejcera, A. D. (Ed.) (1980). Socio-lingvistika: Celi, metody, problemy. Moscow: Mezhdunarod-nye otnoshenija, 50.
12. Vjatjutnev, M. N. (1977). Kommunikativnaja na-pravlennost' obuchenija russkomu jazyku v zarubezhnyh shko-lah. Russkij jazyk za rubezhom, 6, 38-45.
13. Kas'jan, V. I. (2008). Filosofija: vidpovidi na pytannja ekzamenacijnyh biletiv. Kyiv: Znannja, 348.
14. Moskalenko, V. V. (2005). Social'na psyhologija. Kyiv: Centr navchal'noi' literatury, 624.
15. Moskalenko, V. V. (2007). Psyhologija social'nogo vplyvu. Kyiv: Centr uchbovoi' litera tury, 448.
16. Kornjev, M. N., Kovalenko, A. B. (1995). Social'na psyhologija. Kyiv, 304.
17. Borisnjov, S. V. (2003). Sociologija kommunikacii: Ucheb. posobie dlja vuzov. Moscow: JuNITI-DANA, 14.
18. Verderber, R., Verderber, K. (2003). Psihologija obshhenija. Sankt-Peterburg.: Prajm- Evroznak, 320.
19. Andreeva, G. M. (1981). Princip dejatel'nosti i is-sledovanie obshhenija. Obshhenie i dejatel'nost'. Praga.
20. Leont'ev, A. N. (1972). Problemy razvitija psihiki. Moscow: Iz-vo MGU, 575.
Рекомендовано до публкацИ д-р пед. наук Камишин В. В.
Дата надходження рукопису 20.10.2015
Ковальова Оксана Анатоливна, науковий сшвробгтник сектору сощатзаци, Вщдш проектування ро-звитку обдарованосп, 1нститут обдаровано! дитини НАПН Укра!ни, вул. Артема, 52-д, м. Ки!в, Укра!на, 04053
E-mail: [email protected]
