Обґрунтування необхідності збільшення площ корінних ялинників Івано-Франківської області Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Dmytrakh R.I. Seed reproduction of the high-mountain plant species and characteristics of seed restoration of populations in the Ukrainian Carpathians

Presented data deal with characteristics seed reproduction of the high-mountain plant and specificity of seed restoration of their of populations on the individual and group levels. It was established that the peculiarity of the studied species is the structure-functional organization of reproductive, seed polymorphism, strategic of germination, reproductive potential of individuals and specificity of population restoration in the high-mountain conditions.

Keywords: seed reproduction, structure of feature, strategic of germination, population of restoration.

УДК 630.(187+228(23)) Ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян, канд. с.-г. наук -

УкрНДЫрлк м. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ

ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХ1ДНОСТ1 ЗБ1ЛЬШЕННЯ ПЛОЩ КОР1ННИХ ЯЛИННИК1В 1ВАН0-ФРАНК1ВСЬК01 ОБЛАСТ1

Наведено лiсiвничо-екологiчне обгрунтування необхщносп формування пере-думов розширення площ коршних ялинниюв 1вано-Франювсько'1 област з позицш практично! типологи лiсiв Украшських Карпат. Значною мiрою це зумовлено потребою розроблення ч^ко! стратеги ведення люового господарства на довготермшову перспективу в смерекових типах люу, де переважаючi за площею похщш насаджен-ня потребують поступових масштабних переформувань на корiннi. Встановлено до-мiнування чистих насаджень ялини в основних и типах, а також присутнють наса-джень з перевагою шших деревних порiд.

Ключов1 слова: ялина, тип люу, склад насадження, коршний, похiдний дере-востан.

Завдяки самовщданш пращ плеяди украшських вчених-лю1вниюв стало зрозумшим, що вщтворення коршних тишв деревосташв - це не тшьки шлях до шдвищення продуктивност люу, але \ порятунок люорослинного покриву, забезпечення його динам1чно! р1вноваги у виробничих умовах люо-вого господарства, як у випадку з похщними ялинниками [1-5]. Тепер вони займають понад половину площд ялинових лю1в Украшських Карпат [6]. Особливу увагу звертали на 1хне поширення у буковш зош Карпат [7]. Проте, така проблема актуальна \ для смерекових тишв люу, що також потребуе на-укового анал1зу.

За даними люовпорядкування, люи за участю ялини европейсько! в 1вано-Франювськш област станом на 04.05.2010 р. займають загальну площу 229885,4 га 1з загальним запасом деревини 74899,9 тис. м . 1хня площа в 17-ти смерекових типах люу становить 173954,3 га, де можливе формування коршних деревосташв цього основного люоутворювального деревного виду Карпат. Таю насадження ростуть переважно у семи типах люу (В3-кСм, В3-См, С3-бк-яцСм, С3-бкСм, С3-яцСм, С3-См, Б3-бк-яцСм), у кожному з них пе-ревищуючи 1 тис. га. Загалом вони охоплюють 170983,6 га (98,3 %).

Зокрема, у вологому кедрово-смерековому субор1 (В3-кСм або як у вь домчш документаци В3КЯ) насадження за участю ялини в склад1 деревоста-ну вщ 4 до 10 одиниць ростуть на площд 3662,1 га (2,1 %). Беручи до уваги, що для цього типу люу склад коршного деревостану - 7См3К, можна вщзна-

чити тут домшування похiдних деревостанiв, особливо чистих ялинниюв, якi становлять 2603,0 га (71,1 %). Насадження з перевагою шших деревних порщ практично немае, вони займають всього 21,6 га (0,6 %), але i 1'хнш склад пот-ребуе оптиъшаци (рис. 1).

ВЗКЯ

зооо

2500|-2000

я

о 1500 ц

С 1000

500 0

о Рял 1 □ Ряд2

Рис. 1. Розподт площь насаджень за участю ялини у

вологому кедрово-смереко-вому суборь (В-кСм)

10

1 2 34 5 6 7 89

Коеф. учасп

У вологому чистосмерековому суборi (В3-См або В3Я) насадження за участю ялини в складi деревостану вщ 2 до 10 одиниць ростуть на плошд 13598,6 га (7,8 %). Беручи до уваги, що для цього типу люу склад коршного деревостану - 10См, можна вiдзначити тут домшування коршних деревоста-нiв, якi охоплюють 8033,0 га (59,1 %). Насадження з перевагою шших деревних порщ практично вщсутт, вони займають всього 333,7 га (2,5 %), але i 1'х-

шй склад потребуе опттшаци (рис. 2).

ВЗЯ

9000 8000]-а 7000-|—

й- 6000 3 5000

| 4000

3000

2000 1000 0

□ Ряд1 ■ Ряд2

п П

а

Рис. 2. Розподт площь насаджень за участю ялини

у вологому чистосмерековому суборь (В—См)

5 6 Коеф. учасп

10

У вологш буково-ялицевш сусмеречиш (С3-бк-яцСм або С3БПЯ) насадження за участю ялини в складi деревостану вщ 2 до 10 одиниць ростуть на плошд 81851,7 га (47,0 %). Беручи до уваги, що для цього типу люу склад коршного деревостану - 6См2Яц2Бк, можна вщзначити тут домiнування похщ-них деревостанiв, особливо чистих ялинниюв, якi займають 24 826,1 га (30,3 %). Насаджень з перевагою шших деревних порщ практично немае, вони займають всього 3459,5 га (4,2 %). 1хнш склад деревостану також потребуе господарського регулювання в напрямку до коршного (рис. 3).

У вологш буковш сусмеречиш (С3-бкСм або С3БЯ) насадження за участю ялини в складi деревостану вщ 3 до 10 одиниць ростуть на плошд 8147,9 га (4,7 %). Беручи до уваги, що для цього типу люу склад коршного деревостану - 6См4Бк, можна вщзначити тут домшування похщних деревос-ташв, особливо чистих ялинниюв, яю займають 4992,9 га (61,3 %). Насадження з перевагою шших деревних порщ практично немае, вони займають всього 39,8 га (0,5 %), але i 1'хнш склад потребуе ошгашзацй (рис. 4).

30000

СЗБПЯ

25000f 20000

I

О 15000 С 10000

5000 0

□ Ряд1

□ Ряд2

И

Рис. 3. Розподт плош^ насаджень за участю ялини

у вологш буково-ялице-вш сусмеречин (С3-бк-яцСм)

10

12 345 67 8 9

Коеф. участ1

У вологш буковш сусмеречиш (С3-бкСм або С3БЯ) насадження за участю ялини в складi деревостану вщ 3 до 10 одиниць ростуть на плошд 8147,9 га (4,7 %). Беручи до уваги, що для цього типу люу склад коршного деревостану - 6См4Бк, можна вщзначити тут домiнування похiдних деревос-ташв, особливо чистих ялинникiв, якi займають 4992,9 га (61,3 %). Насадження з перевагою шших деревних порщ практично немае, вони займають всього 39,8 га (0,5 %), але \ 1хшй склад потребуе опттшацп (рис. 4).

6000 5000-1-

СЗБЯ

я и 4000

о 3000

-

С

2000

1000

0

□ Ряд!

□ Ряд2

ГП П

Рис. 4. Розподт плошi

насаджень за участю ялини у вологш буковш сусмеречин (С3-бкСм)

10

12 3 4 5 6

Коеф,учасп

У вологш ялицевш сусмеречиш (С3-яцСм або С3ПЯ) насадження за участю ялини в складi деревостану вщ 2 до 10 одиниць ростуть на плошд 4611,9 га (2,7 0%). Беручи до уваги, що для цього типу люу склад коршного деревостану - 6См4Яц, можна вщзначити тут домшування похiдних деревос-ташв, особливо чистих ялинникiв, якi займають 2202,2 га (47,8 %). Насаджень з перевагою шших деревних порщ практично немае, вони займають всього 161,6 га (3,5 %%). 1хнш склад деревостану також потребуе господарсь-кого регулювання в напрямку до коршного (рис. 5).

Рис. 5. Розподт плошi

насаджень за участю ялини у вологш ялицевш сусмеречин (С3-яцСм)

У вологш високогiрнiй сусмеречинi (С3-См або С3Я) насадження за участю ялини в складi деревостану вщ 3 до 10 одиниць ростуть на плошд 45169,5 га (26,0 %). Беручи до уваги, що для цього типу люу оптимальний склад деревостану - 10См, можна вщзначити тут домшування корiнних дере-востанiв, як займають 33390,3 га (73,9 %). Насаджень з перевагою шших де-ревних порiд практично немае, вони займають всього 363,3 га (0,8 %), але i 1хшй склад потребуе оптиъшаци (рис. 6).

СЗЯ

40000

2 30000

Э о 20000

С

10000

О

гп п П П

4 5 6 Коеф. учасп

X

10

Рис. 6. Розподт площь насаджень за участю ялини у вологш високог1рнш сусмеречит (Сз-См)

У вологш буково-ялицевш смеречиш (Б3-бк-яцСм або Д3БПЯ) насадження за участю ялини в складi деревостану вщ 2 до 10 одиниць ростуть на площд 13941,9 га (8,0 %). Беручи до уваги, що для цього типу люу оптимальний склад деревостану - 6См2Бк2Яц, можна вщзначити тут домшування по-хщних деревостанiв з перевагою чистих ялинниюв, якi займають 4681,2 га (33,6 %). Кшьюсть насаджень з перевагою шших деревних порщ незначна -534,9 га (3,8 %), проте i 1'хнш склад також потребуе господарського регулю-

вання в напрямку до коршного деревостану (рис. 7).

ДЗБПЯ

5000 4500-14000--

я и 3500

л 3000

= о 2500

2000

1500

1000

500

0

□ Ряд1

□ Ряд 2

И

Рис. 7. Розподт площь насаджень за участю ялини у вологш буково-ялицевш смеречиш (Б3-бк-яцСм)

ю

123456789

Коеф. участ!

Наведений загальний типологiчний аналiз показуе переважне поши-рення похiдних деревостанiв, серед яких найпоширенiшi чистi ялинники, i далеко недостатню площу корiнних. Присутш також, хоч i на дуже незначнiй площi, похiднi деревостани з перевагою шших деревних порщ. Тому люогос-подарськi заходи мають бути спрямоваш насамперед на формування ялино-вих деревостанiв, близьких за складом до еталонних корiнних, якi забезпечу-ють високу продуктивнiсть, найвищу стшюсть i ефективнiсть використання едафо-клiматичного потенщалу. Це даватиме змогу у майбутньому значно скоротити витрати на люозахисш санiтарно-оздоровчi заходи. Окрiм того, та-кi насадження найбiльшою мiрою виконуватимуть комплекс еколопчних, со-цiальних та економiчних функцiй.

Лггература

1. Мелехов И.С. Проблемы повышения продуктивности горных лесов / И.С. Мелехов // Проблемы комплексных лесных предприятий в Карпатах. - Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1969. - С. 67-86.

2. Фурдичко О.1. Проблеми смерекових лiсiв у Карпатах / О.1. Фурдичко // Люовий журнал. - К. : Вид-во "Техшка", 1994. - № 4(164). - С. 6.

3. Герушинський З.Ю. Типология лiсiв Украшських Карпат : навч. поабн. / З.Ю. Геру-шинський. - Львiв : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.

4. Генарук С.А. Причини всихання ялинових лiсiв Карпат i заходи для припинення !х деградаци / С.А. Генсiрук // Зеленi Карпати. - Ужгород : КП "Ужгородська мiська друкарня", 2006. - № 1-2 (23-24). - С. 56-58.

5. Криницький Г.Т. Система лювничих заходiв щодо лшвщацп наслiдкiв масового всихання ялинниюв у буково-ялицевих типах люу Карпат / Г.Т. Криницький, В.О. Крамарець // Лювництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 115. - С. 256-260.

6. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М. А. Голубец. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.

7. Бигун Н.Ю. Ельники буковой зоны Карпат / Н.Ю. Бигун. - Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1990. - 125 с.

Слободян П.Я. Обоснование необходимости увеличения площадей коренных ельников Ивано-Франковской области

Приведено лесоводственно-экологическое обоснование необходимости формирования предусловий расширения площадей коренных ельников Ивано-Франков-ской области с позиций практической типологии лесов Украинских Карпат. В значительной степени это обусловлено необходимостью разработки четкой стратегии ведения лесного хозяйства на долгосрочную перспективу в еловых типах леса, где преобладающие за площадью вторичные насаждения нуждаются в постепенных масштабных переформированиях на коренные. Установлено наличие доминирования чистых насаждений ели в основных её типах, а также присутствие насаждений с преобладанием других древесных пород.

Ключевые слова: ель, тип леса, состав насаждения, коренной, вторичный древостой.

Slobodyan P.Ya. Substantiation of necessity of increase of the areas of radical fir groves of the Ivano-Frankivsk area

The forestry-ecological substantiation of necessity of formation of preconditions of expansion of the areas of radical fir groves of the Ivano-Frankovsk area from positions of practical typology of woods of the Ukrainian Carpathian mountains is induced. Substantially it is caused by necessity of development of precise strategy of conducting a forestry on long-term prospect in fur-tree types of a wood where secondary plantings prevailing behind the area require gradual scale rearrangements on radical. Presence of domination of pure plantings of fur-trees in its basic types, and also presence of plantings with prevalence of other tree species is established.

Keywords: a fur-tree, type of a wood, structure of planting, a radical, secondary forest stand.