CC BY
8УДК 338.2
Бондар О.П.,
к.е.н., дoцент, ТНУ iменi B.I. Веpнaдськoгo
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ EKOHOMI4HOÏ БЕЗПЕКИ РЕГ1ОН1В В yKPAÏHI
Poзглянyтo теopетичнi oснoви зaбезпечення екoнoмiчнoï безпеки pегioнiв, пiдxoди дo визнaчення цьoгo noMrra, ^и-теpiï i пoкaзники для ou^M ïï piвня. Зaпpoпoнoвaнi opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчнi ia пpaвoвi зaxoди, щo 6удуть спpияти зaбез-печенню екoнoмiчнoï безпеки pегioнiв в Укpaïнi.
Ключовi слова: екoнoмiчнa безпекa pегioнy, pегioнaльнa екoнoмiчнa пoлiтикa, вaлoвий pегioнaльний пpoдyкт.
ВСТУП
Як зaзнaченo y Кoнцепцiï деpжaвнoï pегioнaльнoï пoлiтики [1] тa Деpжaвнiй стpaтегiï pегio-нaльнoгo poзвиткy [2], здшснення ефективнoï pегioнaльнoï пoлiтики e пpiopитетним зaвдaнням деpжaвнoï влaди, щo нaпpaвлене нa oслaблення i лшвдащю диспpoпopцiй y poзвиткy aдмiнiстpa-тивнж теpитopiй i зменшення ïx негативна нaслiдкiв для сoцiaльнo-екoнoмiчниx систем всix piвнiв. Для дoсягнення екoнoмiчнoï стaбiльнoстi тa зaбезпечення екoнoмiчнoгo зpoстaння RparnH тa ïï pегioнiв пpiopитетним зaвдaнням екoнoмiчнoï пoлiтики e пiдтpимaння CTaroro piвня pегio-нaльнoï безпеки. Отже, екoнoмiчнa безпекa pегioнy e вaжливoю склaдoвoю екoнoмiчнoï безпеки деpжaви, a пiдтpимaння стaлoгo ïï piвня нaбyвae вaгoмoгo знaчення для пoдaльшoгo екoнoмiчнoгo poзвиткy Укpaïни.
Ha сьoгoднi ^^e бaгaтo пpaць, пpисвячениx poзглядy пpoблем екoнoмiчнoï безпеки. Освдвни-ми втизняними тa iнoземними нayкoвцями, якi пpидiляють yвaгy цим питaнням, e Л. Абaлкiн, А. Аpxипoв, О. Бaндypкa, I. Бoгдaнoв, З. Вapнaлiй, А. ^льчинський, О. Гoлoвченкo, I. Зaблoдськa, О. Hoсoвa, Г. Пaстеpнaк-Тapaнyшенкo, М. €pмoшенкo, a тaкoж Е. Андеpсoн, В. Бекеpмaн, Д. Лaм-беp, Т. Xop тa iншi.
Одтак в Укpaïнi пpoблемoю yпpaвлiння екoнoмiчнoю безпекoю pегioнy зaймaються недo-стaтньo тa не кoмплекснo, oсoбливo з ypaxyвaнням oсoбливoстей oкpемиx pегioнiв тa ïx сек-тopiв екoнoмiки.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою сгатл e уточнення oкpемиx теopетичниx пoлoжень екoнoмiчнoï безпеки pегioнy й o6-rpyнтyвaння та^ям^в ïï пoдaльшoгo poзвиткy.
РЕЗУЛЬТАТИ
В^шення зaвдaнь щoдo зaбезпечення стiйкoгo сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy деpжaви немoжливе без визтачення пpiopитетниx нaпpямiв pегioнaльнoгo poзвиткy, вpaxyвaння oсoбливo-стей aдмiнiстpaтивнo-теpитopiaльнoгo yстpoю RparnH. У вiтчизнянiй нayкoвiй лiтеpaтypi iœye бaгaтo пiдxoдiв дo визнaчення змюту пoняття <фегюн». Haйбiльш yзaгaльненим e тpaктyвaння йoгo як теpитopiï зi специфiчними пpиpoднo-клiмaтичними тa екoнoмiчними yмoвaми i xaparcrep-нoю спpямoвaнiстю poзвиткy пpoдyктивниx сил, щo вpaxoвye демoгpaфiчнi, iстopичнi тa сoцiaльнi oсoбливoстi, poзвитoк якoï здiйснюeться нa oснoвi екoнoмiчниx зaкoнiв, у pезyльтaтi 4oro фopмy-ються специфiчнi екoнoмiчнi вiднoсини [3, с. 164].
Зпдвд Зaкoнy Укpaïни «npo стимyлювaння poзвиткy pеrioнiв» [4], pегioн визнaчaeться як aдмi-нiстpaтивнo-теpитopiaльне yтвopення (oблaстi), a тaкoж теpитopiя Автoнoмнoï Pеспyблiки Кpим, мiст Киeвa тa Севaстoпoля. Pегioн xapaктеpизyeться теpитopiaльнo-aдмiнiстpaтивнoю стpyктy-poю в сyкyпнoстi ytix мiст тa нaселениx пyнктiв oблaстi; eдиним виpoбничим кoмплексoм нa oснoвi pегioнaльнoгo poзпoдiлy пpaцi, зaбезпеченoгo влaсними тpyдoвими, мaтеpiaльними i фiнaн-товими pесypсaми; вiднoснoю сaмoстiйнiстю гoспoдapювaння су^п^с^ пiдпpиeмств, yстaнoв з пеpевaжнo зaмкнyтим виpoбничим циклoм; eдинoю кoмyнiкaцiйнoю, тpaнспopтнoю й екoнoмiч-нoю системaми; pегioнaльним pинкoм тoвapiв i po6o4oï сили тa pинкoвoю iнфpaстpyктypoю.
Eкoнoмiчнa безпета pегioнaльнoгo poзвиткy мae бути год^ущ^м як змiцнення нaцioнaльнoï екoнoмiчнoï безпеки, тaк i стaбiльнoгo poзвиткy pегioнiв тa дoбpoбyтy гpoмaдян. Вoнa являe œ-бoю тaкий стaн pегioнaльнoï екoнoмiки, який дoзвoляe збеpiгaти стшюсть дo внyтpiшнix i зoвнiшнix зaгpoз i здaтен зaдoвoльнити пoтpеби ам% pегioнy, сyспiльствa, деpжaви.
Щц екoнoмiчнoю безпекoю pегioнy poзyмieться сукупшсть влaстивoстей екoнoмiчнoï' системи pегioнy, щo зaбезпечyють стaбiльнiсть, стiйкiсть i пoстyпoвiсть poзвиткy pегioнy, певну незaлежнiсть i iнтегpaцiю з екoнoмiкoю деpжaви в yмoвax дiï piзнoгo poдy дестaбiлiзyючиx зaгpoз [5, с. 56].
94
1.В. Заблодська вважае, що економ1чна безпека регюну — сукупшсть взаемовпливу економ1ч-них штерешв { загроз, що забезпечують його стшке функцюнування, конкурентоспроможшсть й самодостатшсть, а також сприяють тдвищенню р1вня { якост життя населення в контекст забезпечення нацюнально! безпеки[6].
Регюнальну економ1чну безпеку необхщно розглядати в плаш реал!зацн цшей { завдань державно! репонально! пол1тики, у якш повинш бути вщбип роль { мюце окремих регюшв у забезпе-ченш загальнонацюнальних економ1чних штерешв. Практично мова йде про реал!защю субнащ-ональних штерешв кра!ни в окремих територ!ально-адмш!стративною структурах, враховуючи, що регюнальш особливосп визначають усю сукупшсть погроз 1 небезпек, яю впливають на безпеку як певного регюну, так { кра!ни загалом.
До об'екпв економ1чно! безпеки регюну вщносяться не тшьки сам регюн, його економ1чна система 1 природш багатства, але 1 суспшьство з ус1ма його шститутами, й особистють.
Сутшсть економ1чно! безпеки регюну реал1зуеться в систем! критерив { показниюв (рис. 1). Критерш економ1чно! безпеки — ощнка стану репонально! економши з погляду найважливших процешв, що вщбивають сутшсть економ1чно! безпеки. Критершна ощнка безпеки мютить у соб1 ощнки: ресурсного потенщалу 1 можливостей його розвитку; р1вня ефективност використання ресуршв, катталу 1 пращ 1 його вщповщносп до р1вня шших регюшв, а також р1вню, при якому погрози внутршнього 1 зовшшнього характеру зводяться до мшмуму; конкурентоздатност! еко-номши; цшсносп територн й економ1чного простору; можливост протистояння зовшшшм по-грозам; сощально! стабшьносп й умов запобиання сощальних конфл!кпв. У систем! показник!в — !ндикатор!в економ!чно! безпеки рег!ону необхщно вид!ляти: р!вень ! як!сть життя; норму без-роб!ття; економ!чне зростання; обсяг реал!зовано! промислово! продукцн; р!вень !нтегрованост! до нац!онально! економ!ки; д!яльшсть т!ньово! економ!ки.
• ресурсний потенция;
• ефектившсть використання ресурав, кагпталу \ пращ;
• конкурентоздатшсть економжи;
• цшсжсть територн й економнного простору;
• можливкть протистояння зовжшн!м погрозам;
• сощальна стабты-псть
• р1вень ) ямсть життя;
• норма безроб1ття;
• темпи економ1чного зростання;
• фшансова забезпечешсть;
• стан мчсцевих бюджелв та (унжбюджетних вщносин;
• р1вень ¡нтегрованосп до нацюнально! еконолши;
• дтльшсть тшьово! економ1ки
Рис. 1. Система критерПВ ( показнишв СКОНО\ичНО/' безпеки регюну (Складено автором)
Узагальнюючим показником, який характеризуе р!вень розвитку економ!ки рег!ону, е валовий регюнальний продукт, який обчислюеться рег!ональними Головними управл!ннями статистики виробничим методом. Валовий рег!ональний продукт у ринкових ц!нах визначаеться як сума ва-лово! додано! вартост! ус!х вид!в економ!чно! д!яльност!, включаючи чист! податки на продукти. Валова додана вартють розраховуеться як р!зниця м!ж випуском та пром!жним споживанням кожного виду економ!чно! д!яльност!, зменшена на величину оплати послуг фшансових посередник!в. Вона м!стить у соб! первинн! доходи, що створюються учасниками виробництва.
За сво!м економ!чним змютом валовий рег!ональний продукт е близьким регюнальним аналогом показника валового внутршнього продукту.
За пер!од 2004-2011 роюв валовий рег!ональний продукт загалом по Укра!ш зр!с в 3,8 рази з 345113 млн. грн. до 1302079 млн. грн. (рис. 2). Найбшьший вклад в його формування вносить
95
Критер1'1 економ!чно1 безпеки регюну
Показники економ!чно1 ^ безпеки регюну
м.Севастополь Чернiвецька Тернотльська Волинська Закарпатська Херсонська Р1вненська Юровоградська Чернiгiвська Житомирська Хмельницька Сумська 1вано -Франювська Черкаська Миколагвська Вшницька Автономна Республiка Крим Запорiзька Льв1вська Полтавська Луганська Кшвська Одеська Харювська Дншропетровська Донецька м.Кйв
0,7 I 0,9 □ 1,3 Ш 1,4
1.4
1.4
1.5 1,5
I 1,6 ] 1,7 : 1,8 3 1,8 =1 2,1 Ш 2,1 =1 2,1 Ш 2,2
2,9
I .3,8 4,0 4,0
4.4
4.5 4,7
5,9
10,8
12,4
17,2
0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20
Рис. 2. Частка регюшв при формуванш валового репонального продукту Украши в 2011 рощ,
% (Складено автором за даними Держкомстату Украши: http://www.ukrstat.gov.ua)
м. Кшв, частка якого на кшець 2011 року склала 17,2% (в 2004 рощ — 17,8%). Другим за значен-ням регюном е Донецька область, частка яко! в формуванш загального валового репонального продукту в 2011 рощ склала 12,4%. На третьому мющ — Дшпропетровська область — 10,8%. Це обумовлюеться зосередженням основних фшансових потоюв держави та промисловосп у цих регюнах.
Частка Автономно! Республши Крим у загальному валовому регюнальному продукту Украши в 2011 рощ склала 2,93% (в 2004 рощ — 2,87%), що вщповщае 11 мюцю серед ус1х регюшв краши.
Найменш значимими регюнами при формуванш валового репонального продукту Украши в 2011 рощ були м. Севастополь — 0,72% та Чершвецька область — 0,92%.
Важливим показником, який характеризуе р1вень життя населення, е валовий регюнальний продукт у розрахунку на одну особу.
На рис. 3, показана динамша валового репонального продукту в розрахунку на одну особу за перюд 2004-2011 роюв по двох регюнах-лщерах, двох регюнах-аутсайдерах, у середньому по Укра!ш та, для пор1вняння, по Автономнш Республ1щ Крим.
Валовий регюнальний продукт в розрахунку на одну особу на протяз1 усього анал1зуемого перюду, за виключенням найбшьш кризового 2009 року, зростав як по окремим регюнам, так { в середньому по Укра!ш.
Так, його значення в середньому по Укра!ш зросло за перюд 2004-2011 роюв в 3,91 раз1в, що дозволило досягти в 2011 рощ 28488 грн. на одну особу. Регюном-лщером е м. Кшв, який значно вщрвався вщ шших регюшв краши. Валовий регюнальний продукт в розрахунку на одну особу м. Кшв зрю з 23130 грн. в 2004 рощ до 79729 грн. в 2011 рощ, що в 2,8 раз1в бшьше шж в середньому по Укра!ш
Величина валового репонального продукту в розрахунку на одну особу по Автономнш Рес-публщ1 Крим значно менша за середне значення по Укра!ш, проте мае позитивну тенденщю, а
96
90000 80000 70000 60000 50000 40000 30000 20000 10000 0
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Рис. 3. Динамша валового регюнального продукту в розрахунку на одну особу за перюд 20042011 рок1в, грн. (Складено автором за даними Держкомстату Укра1ни: http://www.ukrstat.gov.ua)
темпи зростання дещо кращ1 за середш по краш. Так, величина показника зросла за перюд 20042011 роюв в 3,93 раз1в, що дозволило досягти в 2011 рощ 19467 грн. на одну особу.
Найпрш1 значення валового регюнального продукту в розрахунку на одну особу мають Чер-швецька та Закарпатська обласп, вщповщно 13228 грн. та 14455 грн. При цьому, темпи зростання показника суттево вщстають вщ середшх по кра!ш.
В систем! економ1чно! безпеки регюну можна видшити наступш елементи:
• економ1чна самостшшсть, яка в першу чергу повинна проявлятися в здшсненш контролю над регюнальними ресурсами, що забезпечуе И конкурентоспроможшсть серед регюшв;
• стабшьшсть { стшюсть роботи, яка передбачае надшшсть вс1х елеменпв економ1чно! систе-ми, захисту вс1х форм власносп, надання гарантш для ефективно! шдприемницько! д1яльност1, недопущення впливу дестабшзащйних фактор1в;
• здатшсть до саморозвитку й прогресу, що реал1зуеться через можливють самостшно реал1зо-вувати { захищати регюнальш економ1чш штереси, здшснювати постшну модершзащю вироб-ництва, ефективну швестищйну { шноващйну пол1тику, розвивати штелектуальний { трудовий потенщал регюну.
При цьому потр1бно придержуватися ур1вноваженост1 сощально-економ1чного розвитку реп-ошв, розриви в якому не дозволяють досягти оптимального забезпечення нацюнальних штерес1в краши й обумовлюють можливють загострення погроз безпеки розвитку суспшьства й економь ки. Стабшьшсть { стшюсть регюнальних економ1чних систем забезпечуеться при обов'язковому скороченш державного впливу !з центру й розвитку здатносп економши регюшв до саморозвитку й сощально-економ1чного прогресу.
В розвинених крашах центр передае все бшьше повноважень на мюця, сприяе розвитков1 са-моврядування, самостшному розв'язанню економ1чних { сощальних проблем м1крор1вня. Досвщ цих краш засвщчуе позитивш результати такого подшу влади, бо мюцев1 органи самоврядування швидше досягають визначених цшей, повшше враховують особливосп регюну, ефектившше ви-користовують природш ресурси [7, с. 41].
Забезпечення безпеки економши регюну покликано запобпати загостренню кризових ситу-ащй. До найважливших з них можна вщнести наступш:
• змши в демограф1чнш ситуаци, що приводять до депопуляци населення, попршення генофонду;
• перевищення ращональних норм техногенного навантаження територп при розмщенш об'екпв, що приводить до попршення екосистеми регюну;
• падшня виробництва бшьш шж на 50-60% у галузях спещал1заци регюну;
97
^^УкраГна
^^^Черн1вецька
^^ Закарпатська
^^•Автономна Республжа Крим
■ ^Дншропетровська ^^^м.Кшв
• picт бeзpoбiття, що пepeвищye 15% чиceльнocтi eкoнoмiчнo aктивнoгo нaceлeння;
• диcпpoпopцiï eкcплyaтaцiï пpиpoдниx pecypciв peгioнy вiтчизняними й iнoзeмними пpивaт-ними фipмaми (вiдcтaвaння cтвopeння oб'eктiв iнфpacтpyктypи, пoгipшeння eкoлoгiï);
• низькa зaбeзпeчeнicть фiнaнcoвими pecypcaми, що дecтaбiлiзye cитyaцiю в periom й ycклaд-нюючa взaeмини з цeнтpaльними opгaнaми влaди (нaпpиклaд, дoтaцiï пepeвищyють 30% фiнaнco-виx кош^в peгioнy);
• низькa зaбeзпeчeнicть об'екгами iнфpacтpyктypи, що oбмeжye мoжливocтi пoдaльшoгo po3-витку, що й ^иводить до pocтy нaпpyжeнocтi тa шш.
Зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï бeзпeки peгioнy бeзпocepeдньo здiйcнюeтьcя 3a допомогою мexaнiз-му ïï peaлiзaцiï, що пpeдcтaвляe отбою cиcтeмy opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчниx тa пpaвoвиx зaxoдiв, якa впpoвaджyeтьcя 4epe3 дiяльнicть cиcтeми дepжaвниx opгaнiв eкoнoмiчнoï бeзпeки.
До нaйвaжливiшиx opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчниx тa пpaвoвиx зaxoдiв, що будуть cпpияти зaбeз-пeчeнню eкoнoмiчнoï бeзпeки peгioнiв в y^arni, мoжнa вiднecти:
• пpoвeдeння peгioнaльнoï пoлiтики для виpiвнювaння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peri-oнiв, пiдтpимки вiдcтaючиx в eкoнoмiчниx вiднocинax peгioнiв з низьким фiнaнcoвим пoтeнцia-лом i ^витоким cepeднiм дoxoдoм нa душу нaceлeння, a тaкoж для пiдтpимки poзвинeниx i œpc-пeктивниx peгioнiв;
• poзpoбкa нopмaтивнo-зaкoнoдaвчoï бaзи з poзмeжyвaння фyнкцiй мicцeвиx opгaнiв влaди й дepжaвнoгo yпpaвлiння, зaвepшeння пoдiлy пoвнoвaжeнь цeнтpaльниx i peгioнaльниx opгaнiв влaди;
• yдocкoнaлeння тexнoлoгiï yзгoджeння з peгioнaми piшeнь цeнтpaльниx opгaнiв та cтaдiï ïx виpoблeння i пpямi кoнcyльтaцiï iз aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльними yтвopeннями;
• виpiвнювaння умов coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв, cтвopeння единого eкoнoмiч-ного npocTOpy шляxoм пpoвeдeння едино! пoдaткoвo-бюджeтнoï пол^ики й цiнoyтвopeння, до-дaння в^ш^там «^mp-pernoro» нeoбxiднoï пpoзopocтi;
• пpиcкopeння peфopми мicцeвoгo caмoвpядyвaння, зaбeзпeчeння пpaвoвиx i eкoнoмiчниx oc-нов мю^вого caмoвpядyвaння, зaвepшeння побудови цiлicнoï стогеми дepжaвнoï влaди;
• yдocкoнaлeння мiжбюджeтниx вiднocин, cтвopeння cyчacнoï cиcтeми фopмyвaння бюджeтiв, cпpямoвaнoï нa виpiвнювaння piвня бюджeтнoï зaбeзпeчeнocтi peгioнiв.
ВИСНОВКИ
Пpoвeдeнi дocлiджeння дaють змогу cфopмyлювaти нacтyпнi виcнoвки:
1. Екoнoмiчнa бeзпeкa peгioнiв cтae одним iз пpiopитeтниx нaпpямiв cтaбiльнoгo функщону-вaння дepжaви. Boнa являе coбoю тaкий стан peгioнaльнoï eкoнoмiки, який дозволяе збepiгaти cтiйкicть до внyтpiшнix i зoвнiшнix зaгpoз i здaтeн зaдoвoльнити пoтpeби ocoби, ciм'ï, peгioнy, cycпiльcтвa, дepжaви.
2. Зaбeзпeчeння бeзпeки eкoнoмiки perio^ пoкликaнo зaпoбiгaти зaгocтpeнню кpизoвиx crny-aцiй, cepeд якиx нaйбiльш aктyaльними для Укpaïни е нeгaтивнi змши в дeмoгpaфiчнiй cитyaцiï, пaдiння в^обнищ^, picт бeзpoбiття, низькa зaбeзпeчeнicть фiнaнcoвими pecypcaми тa об'екга-ми iнфpacтpyктypи тa iнш.
3. Зaбeзпeчeння нaлeжнoгo piвня нaцioнaльнoï бeзпeки нeмoжливe бeз пpoвeдeння вивaжeнoï пoлiтики у cфepi peгioнaльнoï eкoнoмiчнoï бeзпeки, ята вiдпoвiдaтимe iнтepecaм людини, peгioнy, cycпiльcтвa тa дepжaви.
СПИСОК ВИKОРИСТAНОÏ Л1ТЕРАТУРИ
1. Кoнцeпцiя дepжaвнoï peгioнaльнoï пoлiтики: Укaз Пpeзидeнтa Укpaïни вщ 25.05.2001 №341/ 2001 — [Елeктpoнний pecypc]. — Рeжим дocтyпy: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/341/2001
2. Дepжaвнa cтpaтeгiя peгioнaльнoгo poзвиткy нa rap^ до 2015 poкy: Пocтaнoвa Кaбiнeтy Мiнicтpiв Укpaïни вiд 21.06.2006 №1001 — [Елeктpoнний pecypc]. — Рeжим дocтyпy: http:// zakon2 .rada.gov.ua/laws/show/ 1001-2006-п
3. Екoнoмiчнa eнциклoпeдiя: в 3 т. / ^дкол.: Мoчepний C.B. (вщп. peд.) тa iн.]. — К. : Bидaв-ничий вдшр «Aкaдeмiя», 2002. — Т. 3. — 952 c.
4. npo cтимyлювaння poзвиткy peгioнiв: Зaкoн yRparnH вiд 08.09.2005 №2850-IV (Рeдaкцiя cra-ном нa 02.12.2012). — [Елeктpoнний pecypc]. — Рeжим дocтyпy: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/2850-15
5. Мoнитopинг экoнoмичecкoй бeзoпacнocти peгиoнoв кaк ycлoвиe cтaбильнoгo paзвития / А.И. Тaтapкин, A.A. Куклин, А.Л. Мызин и дp.; под тауч. peд. А.И. Тaтapкинa, A.A. Куклиш. — Екaтepинбypг, 2009. — 98 c.
9S
6. Зaблoдcькa I.B. Збалажований poзвитoк peгioнy як пepeдyмoвa його eкoнoмiчнoï бeзпeки / I.B Зaблoдcькa — [Елeктpoнний pecypc]. — Рeжим дocтyпy: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/vsunu/2011_7_2/Zabolocka.pdf
7. Нocoвa О.В. Мoдeлi eкoнoмiчнoï бeзпeки peгioнy / О.В. Ноотва, О.С. Маковоз // Вюник На-цioнaльнoï юpидичнoï aкaдeмiï У^аши iмeнi Яpocлaвa Мyдpoгo. — 2011. — №4. — С. 36-45.
Стаття надшшла до peдaкцiï 4 чepвня 2013 poкy
99
