С.В. Баранов
ПРО ОЦ1НКУ В1ДКРИТОСТ1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ ДО ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й
Поглиблення штеграци краши iз свгговим господарством, з одного боку, надае ш певнi можливостi для прискорення розвитку економжи, а з шшого - створюе додатковi ризики нестабшьносп п функцiонування. Це потребуе пошуку оптимального рiвня вiдкритостi нацюнально'1 економжи. Не випадково, що в роботах вгтчизняних i зарубiжних фахiвцiв проблема мiри вiдкритостi часто пов'язуеться з дотриманням економiчноi безпеки краши [1-3].
С. Пирожков i А. Сухоруков оцшю-ють ступiнь вiдкритостi украшсько!' економiки з метою визначення можливостей й включення до глобалiзацiйних процеав [4].
М. Поумер наголошуе на небезпещ надмiрноi вiдкритостi економiки Росй з огляду на масштабну «втечу катталу», на ризикованостi неконтрольованого припливу короткотермшового капiталу, доцiльностi закриття внутршшх ринкiв для забезпечення життездатностi та розвитку автомобше- та лiтакобудування [5]. Фахiвцями МВФ вивчаються змiни рiвнiв вiдкритостi до
зовнiшньоторговельних потокiв i руху капiталу по групах краш свiту та вплив зростання вщкритосп на розподiл доходiв мiж такими групами [6]. Аналiзуються негативнi наслщки надмiрноi вiдкритостi до iноземного катталу для економiк
постсоцiалiстичних краш [7-8] i краш Латинсько'1 Америки [9], загрози присутносп iноземних iнвесторiв у деяких сферах економши Украши [10]. Про зростання частки шоземного катталу у стратепчних галузях економiки, що створюе загрозу
нацюнальним iнтересам та економiчнiй безпецi держави, неодноразово згадуеться в нормативних документах Украши [11-13].
Варто зазначити, що в багатьох документах оцiнки вiдкритостi до шоземного катталу мають лише «якюний» характер i не дають уявлення про мiру присутностi iноземних iнвесторiв.
Метою дано'1 статтi е одержання кшькюних оцiнок рiвня вiдкритостi нащонально'1 економiки до прямих iноземних швестицш (далi - П11).
Одним з iндикаторiв вiдкритостi економiки до П11, що використовуеться у свiтовiй практищ, е частка чистого припливу П11 до ВВП краши.
Аналiз свщчить, що рiвень вiдкритостi економiки Украши за цим шдикатором поступово зростае. Якщо у 2000 р. вш дорiвнював 1,87%, у 2004 р. -2,40%, то у 2005 р. - 8,51%, у 2006 -3,99%, а в 2007 р. - 5,91%1. Така динамжа е наслщком того, що обсяги щорiчних чистих припливiв П11 в Украшу збшьшувалися швидше, нiж розмiр ВВП у доларовому еквiвалентi. «Сплеск» 2005 р. пов'язаний iз «нетиповим» надходженням вiд приватизаци 93,02% державного пакета акцш ВАТ «Криворiжсталь».
У крашах iз порiвнянними обсягами ВВП за даними 2006 р. були таю рiвнi вщкритосп: в Угорщиш - 5,45%, Чехи -4,22, Румунп - 9,37%1. Тож рiвень
1 Розраховано за даними робгг [14-18] та web-сторшки Держкомстату Украши.
1 Розраховано за даними UNCTAD, UNSD.
© Баранов Сергш Вжторович - кандидат економ1чних наук. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562-109X
вщкритосп Украши до П11 не характеризуемся якимись
маржинальними величинами.1
У контекст дотримання нащонально'1 безпеки рiвень вiдкритостi мае вiдповiдати визначеним параметрам, що характеризують безпечний стан економжи згiдно з державною концепцiею нащонально'1 безпеки.
Наказом Мiнекономiки № 60 вщ 02.03.2007 р. було затверджено Методику розрахунку рiвня економiчноi безпеки Украши (далi - Методика) [19]. Згщно з документом одним iз показникiв швестицшно'1 безпеки як складово'1 економiчноi безпеки е величина вщношення чистого приросту прямих iноземних швестицш до ВВП. Тобто фактично визнаеться, що шдикатор вiдкритостi економiки е характеристикою рiвня економiчноi безпеки краши. При цьому оптимальними вважаються величини 5-7%, пороговими верхшм i нижнiм значеннями, порушення яких спричиняе несприятливi тенденци в економщ, - 2 та 10% вiдповiдно, гранично можливими, порушення яких спричиняе загрозливi процеси в економiцi, - 1 та 15%.
Виходячи з таких значень, вщкритють економiки до П11 за пiдсумками 2007 р. згщно з Методикою формально можна ощнити як оптимальну.
Для бшьш об'ективно'1 оцiнки рiвня економiчноi безпеки краши розраховано рiвнi фактично'1 вiдкритостi нащонально'1 економiки за видами економiчноi дiяльностi (далi - ВЕД). При цьому систематизащя характеристик стану i диференщащя рiвнiв вiдкритостi окремих ВЕД здшснювалася з використанням
1 Щоправда, у перших двох крашах iH03eMHi швестори проявляли значно вищу активнiсть у попередш роки, i в Ti часи рiвень вiдкритостi вимiрювався двозначними величинами.
числових штервал1в для оптимальних, порогових i граничних значень, установлених Методикою для оцшки економ1чно'1 безпеки краши в цшому. Результати розрахунюв часток чистого припливу П11 за рш до валово! додано! вартост (дал1 - ВДВ) за окремими ВЕД наведено у табл. 1.
Анал1з даних табл. 1 свщчить, що протягом 2005-2007 рр. стр1мко зростала вщкритють фшансово! д1яльносп (ряд.
9). Суттево збшьшилась i вщкритють буд1вництва (ряд. 5). Це було зумовлено суттевим перевищенням темтв зростання П11 порiвняно з темпами зростання ВДВ у доларовому екв1валент1 Не в останню чергу iз процесами в будiвництвi пов'язане i зростання вiдкритостi за ВЕД «операци з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання послуг пщприемцям» (ряд.
10). Щоправда, у 2007 р. тут р1вень вщкритосп знизився пор1вняно 1з 2006 р. унаслщок того, що зростання ПП вщбувалося повшьшше, шж зростання
ВДВ.
Сплеск вщкритосп у 2007 р. по добувнш промисловосп, з одного боку, пояснюеться пщвищенням активносп нерезидент у придбанш пщприемств, що видобувають сировину для виготовлення буд1вельних матер1ал1в. З шшого (i це основна причина) -специф1чним характером лише одше! угоди - продажу 50% акцш Швденного ГЗК кшрськш компани Lanebrook Limited.
Протягом 2005-2007 рр. досить стшке зростання р1вня вщкритосп внаслщок пришвидшеного, пор1вняно 1з ВДВ, зростання П11 спостер1галося за ВЕД «сшьське господарство, мисливство, люове господарство», «виробництво та розподшення електроенерги, газу та води», «д1яльнють транспорту та зв'язку», хоча сам р1вень вщкритосп тут залишався низьким. Натомють про тенденци
зниження рiвня вiдкритостi можна говорити у ВЕД «надання комунальних та шдивщуальних послуг; дiяльнiсть у сферi культури та спорту», «торпвля; ремонт автомобшв, побутових виробiв та Таблиця 1. Частка чистс
предмепв особистого вжитку» i, певною мiрою, «переробна промисловiсть», де зростання П11 було повшьшшим, нiж зростання ВДВ.
припливу П11 до ВДВ, % 1
Види економ1чно! д1яльносп 2002 2003 2004 2005 2006 2007 1нтервал для 2007 р.6
1. Укра!на - усього (П11 до ВВП) 2,20 2,63 2,61 9,31 4,46 5,88 опт
2. Сшьське господарство, мисливство, лкове господарство 0,45 1,33 0,59 0,90 1,13 1,77 гр
3. Рибальство, рибництво 0,00 0,00 6,70 0,00 -5,35 0,00* < гр
4. Промисловкть 3,49 4,57 3,04 5,26 3,19 5,35
4.1. Добувна -1,99 4,10 -1,74 3,92 2,11 11,09 гр
4.2. Переробна 5,12 5,82 4,95 6,36 3,82 4,89 пор
4.2.1. Переробна з дорозподшом П11 30,44*
4.3. Виробництво та розподшення електроенерги, газу та води 2,54 -0,08 -1,99 0,56 0,73 1,18 гр
5. Буд1вництво 2,87 2,02 1,89 4,39 10,31 12,71 гр
6. Торпвля; ремонт автомобшв, побутових вироб1в та предмепв особистого вжитку 2 4,50 3,18 5,08 3,53 4,26 2,89 пор
7. Д1яльшсть готел1в та ресторашв 3,20 19,69 17,34 5,36 4,00 7,16* пор
8. Д1яльшсть транспорту та зв'язку 1,41 2,17 1,31 1,23 1,42 2,76 пор
9. Фшансова д1яльшсть 6,19 3,28 4,92 9,46 27,20 33,14* > гр
9.1. Фшансова д1яльнють 1з дорозпод1лом П11 28,79* 32,51* 43,89*
10. ОперацИ з нерухомим майном, оренда,
шжишринг та надання послуг пщприемцям3 2,68 3,10 5,46 5,66 11,01 6,73* опт
11. Державне управл1ння 0,00 -0,01 0,00 0,00 0,00 0,03* < гр
12. Освпа 0,00 0,00 0,00 0,75 0,02 -0,24 < гр
13. Охорона здоров'я та надання сощально! допомоги 0,14 0,58 1,31 0,80 -0,03 0,60 < гр
14. Надання комунальних та
шдивщуальних послуг; д1яльшсть у сфер1
культури 4 та спорту 3,36 3,10 5,64 2,16 1,87 1,88* гр
15. 1нш1 види економ1чно! д1яльност15 2,71 3,01 4,55 4,81 10,90 11,16
* Оцшка автора.
1 Тут 1 в наступних таблицях розраховано за даними робгг [15-18; 20-22] та web-сторiнки Держ-комстату Укра!ни.
2 Тут i в наступних таблицях: у 2001-2005 рр. - Оптова та роздрiбна торпвля; торпвля транспортними засобами; послуги з ремонту.
3 Тут i в наступних таблицях: у 2001-2005 рр. - Операцп з нерухомютю, здавання тд найм i послуги юридичним особам.
4 Тут i в наступних таблицях: у 2001-2005 рр. - Колективш, громадсьш та особистi послуги.
Охоплюе 6 вид1в економ1чно1 д1яльносп: рибальство, рибництво; д1яльшсть готел1в та ресторашв; фшансова д1яльшсть; операцп з нерухомим майном, оренда, 1нжишринг та надання послуг тдприемцям; державне управлшня; надання комунальних та 1ндив1дуальних послуг, д1яльшсть у сфер1 культури та спорту.
6 опт - показник належить до штервалу оптимальних значень; пор - показник перебувае в межах порогових значень; гр - показник перебувае в межах граничних значень;
< гр, > гр - показник за межами граничних значень.
Система облшу П11, що комерцiйний банк) використовуеться Держкомстатом, не (ряд. 9.1, кол. 7).
- ¡з 33,14 до 43,89%
дозволяе отримати повного уявлення про рiвнi вщкритосп за ВЕД, оскшьки не передбачае розподшу тих сум П11, що перевищують номiнальну вартiсть придбаних iноземним швестором акцiй. Природно, для окремих цшей статистичного облiку таке неврахування сум П11 мае сенс. Але виходячи з намiрiв i, головне, дш iноземних iнвесторiв, якi вкладали кошти в пiдприемства, що мають бути вщнесеш до тих чи шших ВЕД, для аналiзу вiдкритостi доцшьно всi суми П11 розподiляти за конкретними ВЕД. Якщо ж дорозподшити цi обсяги П11, то надходження до окремих ВЕД суттево збшьшаться. Наприклад, за результатами 2005 р. додавання нерозподiлених 4081 млн. дол., яю пов'язанi з продажем 93,02% державного пакета акцш ВАТ «Криворiжсталь», збшьшило б показник вщкритосп за ВЕД «переробна промисловють» iз 6,36 до 30,44% (ряд. 4.2.1, кол. 5 табл. 1). Урахування ж нерозподшених 746 млн. дол., що пов'язаш з продажем АППБ «Аваль», пщвищило б показник вщкритосп за ВЕД «фшансова дiяльнiсть» iз 9,46 до 28,8% (ряд. 9.1, кол. 5). Дорозподш 267 млн. дол., що надшшли вщ продажу банку «Мрiя» та 1ндус^ально-експортного банку,
збiльшив би показник вщкритосп за ВЕД «фшансова дiяльнiсть» за 2006 р. iз 27,20 до 32,51% (ряд. 9.1, кол. 6), а 770 млн. дол. у 2007 р. (ТАС-Комерцбанк, ТАС-1нвестбанк, УкрСиббанк та Мiжнародний
8 табл. 1
мiстить
Колонка
iнформацiю про приналежнють характеристик вiдкритостi ВЕД за 2007 р. до оцшочних iнтервалiв, затверджених Методикою. Вона свiдчить, що лише рiвень вiдкритостi ВЕД «операци з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання послуг пiдприемцям», як i загальноукрахнський показник,
знаходиться в iнтервалi оптимальних значень. Характеристики ж шших ВЕД перебувають за його межами. При цьому таю ВЕД, як «рибальство, рибництво», «державне управлшня», «ос-впа», «охорона здоров'я та надання со-цiальноi допомоги», «фiнансова дiяльнiсть» мають характеристики, якi не попадають навпъ до iнтервалу в межах граничних значень, перевищення яких згщно з Методикою характеризуеться загрозливими тенденщями в економiцi. I якщо першi 4 ВЕД не дотягують до нижньо! межi iнтервалу граничних значень, тобто загрозливо
«недошвестоваш», то ВЕД «фiнансова дiяльнiсть» - загрозливо
«переiнвестована». Щоправда, стан вщкритосп за ВЕД «державне управлшня», «освпа», «охорона здоров'я та надання сощально! допомоги», незважаючи на дiагноз «загрозливi тенденцП», не дуже загрожуе безпещ крахни, а от за ВЕД «добувна промисловiсть», «будiвництво» i особливо «фiнансова дiяльнiсть» мае викликати занепокоення.
«Поточна» вщкритють, тобто розрахована як частка чистого припливу (потоку) ПП до ВВП (ВДВ), не дозволяе оцшити реальнy присyтнiсть, а отже, i вплив шоземних iнвесторiв на економжу Украши. Hаприклад, якщо розрахyвати поточну вiдкритiсть нафтопереробно'1 промисловостi за 2007 р., то вона е близькою до нуля. Але ж реально велика частка ринку контролюеться шоземними швесторами, яю придбали украшсью активи набагато рашше.
Cкласти певне уявлення про присутнють iноземного капiталy дозволяе шдикатор «частка накопичених ПП до ВВП» для краши в цшому та «частка накопичених ПП до ВДВ» - для окремих ВЕД (Методика, на жаль, не передбачае
його використання)1. Загальне уявлення про рiвень «накопичено'1» вщкритосп за окремими ВЕД дають результати розрахунюв (табл. 2).
Таблиця 2. Частка накопичених П11 на юнець року до ВДВ, %
Види економiчноï дiяльностi 2001 2002 2003 2004 2005 200б 2007
Украша - усього (ПП до ВВП) 11,59 12,59 13,28 12,88 19,01 19,бб 20,89
Ольське господарство, мисливство, люове господарство 1,б1 2,05 3,41 3,24 3,77 4,81 5,94
Рибальство, рибництво н.д. 1,б5 1,б9 8,27 б,52 1,б7 1,б7*
Промисловють 22,18 23,18 24,27 22,84 21,б0 20,20 20,41
добувна 10,б0 б,94 10,51 7,35 8,8б 9,21 17,88
переробна 31,51 32,бб 32,38 29,99 27,б9 25,49 23,93
переробна з дорозподшом ПП 51,77* 44,32* 38,00*
виробництво та розподшення електроенерги, газу та води 1,42 3,92 3,58 1,54 1,77 2,15 2,78
Бyдiвництво 8,51 10,91 10,1б 9,08 12,12 19,54 25,73
Торгiвля; ремонт автомобшв, побутових виробiв та предме^в особистого вжитку 18,бб 21,3б 19,82 20,31 17,8б 18,б5 1б,8б
Дiяльнiсть готелiв та ресторашв н.д. 50,03 б0,42 59,9б б1,09 30,51 30,10*
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку б,7б 7,39 7,98 7,84 8,03 8,12 9,40
Фшансова дiяльнiсть н.д. 37,24 27,94 17,21 27,27 48,14 бб,92*
Фiнансова дiяльнiсть iз
дорозподiлом ПП 4б,б0* б8,29* 91,80*
Операци з нерухомим майном,
оренда, шжишринг та надання послуг тдприемцям н.д. 8,89 10,99 13,32 15,55 23,05 22,07*
Державне yправлiння н.д. 0,01 0,00 0,00 0,00 0,00 0,03*
Освгга 0,21 0,1б 0,13 0,11 0,84 0,б8 0,25
Охорона здоров'я та надання сощально'1 допомоги 10,47 8,б1 7,52 7,57 б,51 5,03 4,55
Hадання комунальних та
шдивщуальних послуг; дiяльнiсть у сферi культури та спорту н.д. 11,53 12,бб 1б,44 13,37 11,41 10,12*
Iншi види економiчноï дiяльностi 12,99 13,4б 14,10 13,58 15,59 22,58 27,19
* Оцшка автора.
1 Такий шдикатор не враховуе фактора часу. Тож унаслщок девальвацй' долара «внесок» 1нвестицш, зд1йснених у попереднi роки, у величину вщкритосп буде меншим, тж останнiх у часi надходжень ПЛ. З огляду на це, такий показник не можна беззастережно використовувати для иор1в-няння вiдкритостi рiзних ВЕД, оск1льки ïx «освоениям» шоземними iнвесторами розпочалося в рiзнi роки, що для умов Украïни з ïï незначним «стажем» присутностi шоземних iнвесторiв е досить суттевою
Отже, у крашах 1з пор1внянними обсягами ВВП за даними 2006 р., були так1 р1вш «накопичено'1» вщкритосп: в Угорщиш - 73%, Чехи - 54,8, Румунп -33,7%1.
Анал1з свщчить, що, як i у випадку з «поточною» вщкритютю (табл. 1), за такими ВЕД, як «будiвиицтво», «д:яль-иiсть готелiв i рестораиiв», «фiиаисова дiяльиiсть», «операцп з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання послуг пiдприемцям», рiвеиь
«накопиченоï» вiдкритостi у 2007 р. перевищував загальноукрашський
показник. А от «сплеск» «поточно'1» вiдкритостi по добувнш промисловостi 2007 р. не дозволив «накопиченш» вiдкритостi за цим ВЕД вирости навггь до середнього по УкраЫ р:в-ня. У той же час, незважаючи на невисою рiвнi «поточно'1» вiдкритостi у 20062007 рр. переробно! промисловостi (без дорозподшу П11), вона мала вищий за середньоукрашський показник рiвень «т^пичено"» вiдкритостi. Тобто можна говорити, що шоземш iнвестори, якi прийшли у переробну промисловють ранiше, у тому чист й до 2001 р., мають неабиякий вплив у цьому ВЕД.
На жаль, високий рiвень агрегаци даних (на рiвнi секцш), якi поширюе Держкомстат, не дозволяе детально аналiзувати вiдкритiсть переробноï
1 Розраховано за даними UNCTAD, UNSD.
обставиною. Теоретично фактор часу врахувати таки можна, якщо продисконтуваш кожен випадок шоземного iнвестувкння i «переформатувага» класифтацио за галузями за 1990-2000 рр. у класифтащю за КВЕД. Проте це довод традом1сткий процес, який навряд чи колись буде запущено.
Але, незважаючи на наявш вади, зкстосувкння цього 1ндиккторк навпъ без будь-яаих коригувань дасть для оцшки р1вня безпеки набагато
р:вня в iдкрито ст: можна назвати: на р:вн: роздшу - за ВЕД «виробництво тютюнових вироб1в» (роздш 16); на р:вш групи - «виробництво продуклв нафтоперероблення» (23.2); на р1вш класу - «виробництво пива» (15.96), «виробництво цементу» (26.51), «виробництво алюмшш» (27.42) тощо.
Необхщно зауважити, що в деяких випадках навпъ на класифшацшному р:вш «тдклас», який е найнижчим в iерарxiчнiй системi класифiкатора ВЕД, що використовуеться органами статистики, неможливо диференцшвати рiвень вщкритосп окремих ВЕД. Наприклад, це стосуеться мобшьного зв'язку з чи не найвищим р:внем вщкритосп серед шших сфер економжи, який однак агреговано у пщклас ^яльнють зв'язку» (64.20.0) у рамках секци ^яльнють транспорту та зв'язку».
Окр1м переробноï промисловосп, переважно за рахунок П11 минулих роюв сформовано р1вень «накопиченоï» вщкритосп (хоча вш дуже р:зний) за такими ВЕД, як «торпвля; ремонт автомобшв, побутових вироб1в та предмепв особистого вжитку», ^яльнють готел:в та ресторашв», «охорона здоров'я та надання соцiальноï допомоги», «надання комунальних та шдивщуальних послуг; д1яльнють у сфер: культури та спорту».
Серед ВЕД, що у 2007 р. мали р1вень «накопиченоï» вщкритосп вище середнього, стале зростання протягом
останшх трьох рокш демонстрували будiвництво та фiнансова дiяльнiсть. За ВЕД «операци з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання послуг пщприемцям» тсля перiоду зростання 2005-2006 рр. у 2007 р., за авторськими оцшками, вщбулося зниження показника. По переробнш промисловостi, якщо брати до уваги й обсяги дорозподшених П11, зниження показника спостер^алося протягом 2006-2007 рр., а без дорозпод^ лених ПП - протягом п'яти роюв. За ВЕД «дГяльшсть готелiв i ресторашв» у 20062007 рр. вщбувалося зниження рiвня «накопичено!» вiдкритостi.
1ншим iндикатором, що дозволяе оцiнювати рiвень вiдкритостi окремих ВЕД, е частка накопичених П11 до вартостi основних засобiв. Його також
можна штерпретувати як частку основних засобiв, яка контролюеться шоземними iнвесторами, тобто оцшювати наскiльки кожний ВЕД «зайнятий» шоземними швесторами. Певна рiч, не вся сума П11 в кожному з випадюв iнвестування передбачае «придбання» основних засобiв. Але враховуючи, що до статутних фондiв украшських пiдприемств майже у 100% випадюв входять основш засоби, частка П11 до основних засобiв бiльш-менш прийнятно характеризуе рiвень присутностi iноземного капiталу у рiзних сферах нацiональноi економiки. Загальне уявлення про «належнють» основних засобiв шоземним iнвесторам за ВЕД дають даш табл. 3.
Таблиця 3. Частка накопичених П11 у вартост1 основних засоб1в, %
Види економiчноï дiяльностi 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Усього з урахуванням вартосп земельних дшянок 2,55 2,95 3,46 3,88 6,48 6,82
Усього - без земельних дшянок 2,55 2,97 3,5 3,95 6,59 6,94
Сшьське господарство, мислив-
ство, люове господарство 0,50 0,70 1,27 1,60 1,98 2,61
Рибальство, рибництво 0,11 0,11 0,15 0,89 0,93 0,21
Промисловють 3,89 4,23 4,87 4,83 5,59 5,77
добувна 1,48 1,11 1,70 1,23 1,96 2,32
переробна 6,35 7,28 8,38 8,55 9,64 9,45
переробна з дорозподшом П11 18,03* 16,44*
виробництво та розподiлення електроенерги, газу та води 0,20 0,47 0,42 0,16 0,20 0,28
Будiвництво 3,62 4,83 5,71 6,41 7,92 14,13
Торпвля; ремонт автомобiлiв, побутових виробiв та предме^в особистого вжитку 20,28 24,38 24,43 26,06 26,90 29,06
Дiяльнiсть готелiв та ресторанiв 11,17 10,34 14,17 17,90 15,42 10,79
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку 1,25 1,44 1,85 1,99 2,04 1,48
Фшансова дiяльнiсть 31,15 30,09 28,31 28,84 34,43 51,59
Фiнансова дiяльнiсть iз
дорозподiлом П11 58,83* 73,18*
ОперацГï з нерухомим майном,
оренда, шжишринг та надання послуг пщприемцям 0,44 0,62 0,79 1,27 1,54 2,46
Державне управлшня 0,00 0,00 - 0,00 0,00 0,00
Oсвiтa 0,04 0,04 0,04 0,04 0,33 0,33
Oxoрoнa здoрoв'я та надання œii-aльнoï дoпoмoги 2,54 2,51 2,45 2,3В 2,31 2,12
Надання кoмyнaльниx та шдивщу-
aльниx пoслyг; дiяльнiсть у сферi
культури та спoртy 1,86 2,52 3,2В 4,15 4,69 4,83
* Oirnra автора.
Вишристання тaкoгo шдикатора бyлo б знaчнo iнфoрмaтивнiшим, якби Держкoмстaт нaвoдив iнфoрмaцiю щoдo oснoвниx зaсoбiв за зaлишкoвoю вaртiстю - шрекщя рoзрaxyнкiв з yрaxyвaнням зшсу oснoвниx зaсoбiв збiльшилa б значення шдикатора (наприклад, при 50-прoцентнoмy знoсi -yдвiчi) вiднoснo тиx, щo нaведенo у табл. 3. У дaнoмy кoнтекстi висoкa частка ПП дo oснoвниx зaсoбiв за ВЕД, наприклад «торпвля; ремoнт aвтoмoбiлiв, пoбyтoвиx вирoбiв та предметiв oсoбистoгo вжитку», не тiльки демoнстрye висoкy активнють iнoземниx iнвестoрiв у цiй сфер^ але i певнoю мiрoю мoже свiдчити, щo тут висoкa питома вага нoвoствoрениx oснoвниx зaсoбiв, балан^ва вaртiсть якиx не мае «юбтяжень» у виглядi суми знoсy. Aнaлoгiчнi припущення мoжнa зрoбити стoсoвнo ВЕД «адяльнють гoтелiв та рестoрaнiв», «фшаншва дiяльнiсть».
Aнaлiз свiдчить, щo за вама ВЕД, oкрiм тaкиx як «торпвля; ремoнт aвтoмoбiлiв, пoбyтoвиx вирoбiв та
предметiв oсoбистoгo вжитку» i «фшаншва дiяльнiсть», частка нaкoпичениx ПП дo суми oснoвниx зaсoбiв менша, шж частка нaкoпичениx ПП дo ВДВ (табл. 2). Це е свщченням тoгo, щo ПН вкладаються не стiльки в мaтерiaльнi активи (у дaнoмy випадку -не в oснoвнi зaсoби), скiльки у «^знес».
Якщo скoригyвaти вaртiсть oснoвниx зaсoбiв на величину знoсy (для спрoщенoï oцiнки прийнятo, щo зшс стaнoвить 50%), тo в ташму випадку перевищення частки ПП дo oснoвниx зaсoбiв за 2004-2006 рр. спoстерiгaтиметься тaкoж за ВЕД «бyдiвництвo», а за 2005-2006 рр. - ще й за ВЕД «сшьське гoспoдaрствo, мисливствo, лiсoве гoспoдaрствo». Oтже, з певнoю oбережнiстю мoжнa гoвoрити, щo i за цими ВЕД iнoземними iнвестoрaми купуються перевaжнo не мaтерiaльнi активи, а бiзнес.
Oirnm фaктичнoï вiдкритoстi ВЕД iз вишристанням трьox iндикaтoрiв дають дещo рiзнi результати щoдo рaнгiв за рiвнем вiдкритoстi ВЕД (табл. 4).
Таблиця 4. Ранги ВЕД за рiвнями eidKpumocmi за 2006р.
Частка Частка
Частка нaкoпичениx чистого
Види екoнoмiчнoï дiяльнoстi нaкoпичениx ПП дo ВДВ Ранг ПП дo oснoв-ниx зaсoбiв Ранг припливу ПП дo ВДВ Ранг
1 2 3 4 5 6 7
Украша - (ПП дo ВВП) 19,66 6,94 4,46
Сшьське гoспoдaрствo, мислив-
ствo, лiсoве гoспoдaрствo 4,81 11 2,61 7 1,13 10
Рибaльствo, рибництвo 1,67 13 0,21 14 -5,35 15
Прoмислoвiсть
Закгнчення табл. 4
добувна 9,21 8 2,32 9 2,11 7
переробна 25,49 3 9,45 5 3,82 6
виробництво та розподГлення електроенергГï, газу та води 2,15 12 0,28 13 0,73 11
БудГвництво 19,54 5 14,13 3 10,31 3
ТоргГвля; ремонт автомобшв, побутових виробГв та предметГв особистого вжитку 18,65 6 29,06 2 4,26 4
ДГяльшсть готелГв та ресторашв 30,51 2 10,79 4 4,00 5
1 2 3 4 5 6 7
ДГяльшсть транспорту та зв'язку 8,12 9 1,48 11 1,42 9
Фшансова дГяльшсть 48,14 1 51,59 1 27,20 1
Операци з нерухомим майном,
оренда, гнжингринг та надання послуг пщприемцям 23,05 4 2,46 8 11,01 2
Державне управлшня 0,00 15 0,00 15 0,00 13
ОсвГга 0,68 14 0,33 12 0,02 12
Охорона здоров'я та надання соцiальноï' допомоги 5,03 10 2,12 10 -0,03 14
Надання комунальних та
гндивгдуальних послуг;
дГяльшсть у сферГ культури та спорту 11,41 7 4,83 6 1,87 8
Ураховуючи змютовну
шформативнють, прiоритет необхiдно надати iндикатору «частка накопичених П11 до ВДВ». Але з огляду на неврахування фактора часу, висновки Гз застосуванням цього шдикатора не завжди е однозначними.
Наприклад, не можна однозначно стверджувати, що вщкритють ВЕД «будГвництво» (ранг = 5, частка накопичених П11 до ВДВ = 19,54) у 2006 р. була вищою, шж ВЕД «торгГвля; ремонт автомобшв, побутових виробГв та предметГв особистого вжитку» (ранг = 6, частка накопичених П11 до ВДВ = 18,65), оскГльки у першому випадку П11 дуже активно стали надходити саме в останш 2005-2006 рр., тодГ як у другому - значно рашше. За невелик рГзницГ мГж значеннями Гндикатора за даними ВЕД неврахування
фактора часу може викривити справжнш стан справ.
Щоправда, у даному випадку навггь не дуже точш результати розрахункГв не можуть суттево вплинути на управлГнськГ ршення щодо можливого регулювання вГдкритостГ ВЕД. У подальшому ж точнГсть висновюв тГльки зростатиме, оскГльки найдавнГшГ надходження П11 втрачатимуть вагу при розрахунках.
1ндикатор «частка накопичених П11 до основних засобГв» доцГльно використовувати як допомГжний Гнструмент для аналГзу вГдмГнностей «характеру» вГдкритостГ кожного з ВЕД.
1ндикатор «частка чистого припливу П11 до ВДВ» мае найменше методичних застережень для
застосування, але може
використовуватися радше для
прогнозування майбутнГх тенденцГй.
Дослщження свщчить, що формально, за Методикою розрахунку рiвня економiчноi безпеки Украши, вiдкритiсть економiки до П11 за пiдсумками 2007 р. можна оцшити як оптимальну. Але такий результат е наслщком усереднення дуже низьких рiвнiв вiдкритостi за одними ВЕД зависокими рiвнями - за шшими. Рiвнi поточно! вiдкритостi за 2007 р. за такими ВЕД, як «добувна промисловють» i «будiвництво» вiдповiдно до Методики можуть спричиняти несприятливi тенденци в економiцi, а за ВЕД «фшансова дiяльнiсть» - загрозливь
Методика не передбачае оцшки впливу накопичених П11 на стан економiчноi безпеки краши i потребуе вдосконалення. За юнуючо! системи статистичних спостережень найбшьшу змiстовну iнформативнiсть про присутнють iноземного капiталу в нащональнш економiцi мае iндикатор «частка накопичених П11 до ВДВ», яким Методика i може бути доповнена.
Мониторинг рiвнiв вiдкритостi за ВЕД доцшьно здiйснювати не тiльки в розрiзi секцiй, але i нижчих класифшацшних рiвнiв - роздiлiв, груп, клаав, а в окремих випадках - i пiдкласiв.
Важливою науковою та практичною проблемою забезпечення економiчноi безпеки краши е визначення оптимальних, порогових i граничних значень «накопиченоi» вiдкритостi окремих сфер економжи, особливо стратегiчних галузей.
Л1тература
1. Оболенский В.П. Открытость экономики и экономическая безопасность России // МЭМО. - 1995. - № 5. - С. 5667.
2. Ревенко А. Проблемы формирования национальной безопасности Украины // Экономика Украины. - 1993. - № 11. - С. 15-21.
3. Сенчагов В. Конкурентоспособность, открытость и безопасность экономики // Федерализм. -2002. - № 2. - С. 211-238.
4. Пирожков С.1., Сухоруков А.1. Проблеми адаптаци Украши до глобального економiчного середовища // Стратепчна панорама. - 2003. - № 3-4. -http: //www.nii sp.gov.ua/ vydanna/panorama/ issue.php?s=epol0&issue=2003_3-4.
5. Поумер М. О степени открытости экономики // Проблемы прогнозирования. - 2001. - № 4. - С. 4446.
6. Globalization and Inequality. -World Economic Outlook. - October, 2007. -Washington: International Monetary Fund. -http://www.imf.org.
7. Гостюк М. Зарубiжнi швестици та економiчнi штереси шоземних iнвесторiв // Економка Украши. - 2005. -№ 8. - С. 81-85.
8. Полозенко Д. Фшансова глобалiзацiя та швестицшний процес // Вюник НБУ. - 2002. - № 11. - С. 50-52.
9. Романова З. Иностранные инвестиции: латиноамериканские уроки // Экономист. - 2004. - № 8. - С. 14-23.
10. Украша: Стратепчш прюритети. Аналггичш оцшки - 2006: Монограф iя / За ред. О.С. Власюка. - К.: Н1СД, 2006. -576 с.
11. Закон Украши «Про основи нащонально!.' безпеки Украши» № 964 вщ 19.06.2003 р. // Вщомосп ВРУ. - 2003. -№ 39. - Ст. 351. - С. 1202-1210.
12. Про Стратегш нащонально!' безпеки Украши: Указ Президента Украши № 105 вщ 12.02.2007 р. // ОВУ. - 2007. -№ 11. - Ст. 389. - С. 7-17.
13. Про забезпечення нащональних штереав i нащонально! безпеки у сфе-рi приватизаци та концептуальш засади ïx реалiзацiï: Ршення РНБО вщ 15.02.2008 р. (введено в дш Указом Президента № 200 вщ 06.03.2008 р.) // Урядовий кур'ер. - 2008. - № 52 (20.03). -С. 11.
14. Статистичний щoрiчник Украши за 2000 рк. - К.: Tеxнiкa, 2001. - 600 с.
15. Статистичний щoрiчник Украши за 2004 рк. - К.: ^мул^ант, 2005. -592 с.
16. Статистичний щoрiчник Украши за 2005 рк. - К.: ^мул^ант, 2006. -576 с.
17. Статистичний щoрiчник Украши за 2006 рк. - К.: ^мул^ант, 2007. -552 с.
1В. Baлoвий регюнальний прoдyкт за 2001-2006 рoки: Стат. зб./ Держшм-стат Украши. - К., 200В. - 116 с.
19. ^o затвердження Методики рoзрaxyнкy рiвня екoнoмiчнoï безпеки Украши: Наказ Мiнекoнoмiки № 60 вщ 02.03.2007 р. - http://me.kmu.gov.ua/cont-rol/uk/puЫish/article?art_id=9В200&cat_id= 32В54.
20. Статистичний щoрiчник Украши за 2001 рк. - К.: Tеxнiкa, 2002. - 646 с.
21. Статистичний щoрiчник Украши за 2002 рк. - К.: Tеxнiкa, 2003. - 664 с.
22. Статистичний щoрiчник Украши за 2003 рк. - К.: Кoнсyльтaнт, 2004. -632 с.