CC BY
26
С. В. Фшиппова
д-р екон. наук О. С. Балан
канд. техн. наук м. Одеса
ЩОДО ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ДОСЛ1ДЖЕНЬ МОЛОДИМИ ВЧЕНИМИ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В НА ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСТВАХ УКРА1НИ
В сучасних умовах промисловiсть Укра!ни потребуе значного фшансового поштовху. Аналiз наукових праць показав в!дродження та появу ново! хвил! праць з тематики класифшаци та залучення iнвестицiйних ресурсiв, оцшки швестицшно! привабливостi п!дприемств, регiонiв, кра!-ни. Насправд, п!д час та тсля економ!чно! кризи наукове сусшльство заздалег!дь готуеться до майбутнього розви-тку, проте не варто забувати, що п!д час останн1х еконо-мiчних катаклiзмiв змiнюються не лише п!дприемства чи 1х стратег!! розвитку, а й !х зовнiшне середовище. Нажаль, в бiльшостi праць вичизняних молодих вчених в якостi основних гiпотез пропонуеться використання методик «старо!» вичизняно! та заруб!жно! школи в нових умовах, що е лопчним, проте при цьому авторами не враховуються цiлi та побажання iнвесторiв, i як насл!док новiтнi тенденций практичного бiзнес планування та решжишрингу про-ектiв. Все вищевказане робить актуальним розгляд основних напрямiв подальших дослiджень цього напряму.
Питанням розвитку швестицшних процесiв та залучення швестицшних ресурсiв придляли увагу так! вченi як О. I. Амоша, В. М. Аньшин, I. В. Сергеев, О. Д. Дань лов, I. А. Бланк, I. М. Бойчик, А. А. Пересада, Л. I. Шваб, С. Ф. Покропивний, М. I. Бондар, В. I. Осипов, О. 6. Кузь-мш та ш
Сучасш дослщження вчених ведуться за такими на-прямами, як дослщження сутносл та класифшац!! швести-цiй, дослщження рiвнiв та методолог!! оцiнки швестицш-но! привабливостi пiдприемства i швестицшних проеклв, досл!дження п!дход!в щодо залучення iнвесторiв.
Вивчаючи публшаци окремих авторiв за першим на-прямом, щодо класифшаци iнвестицiй, спостерiгаеться така картина, що кожна з них виявляеться не повною, тобто перелш за деякими класифiкацiйними ознака-ми взагал! не наведено. Найбiльш повно! за перелiком класифiкацiйних ознак виявляеться (вже «класична») класифiкацiя запропонована I. А. Бланком [1,2]. Вона складаеться iз п'ятнадцяти класифiкацiйних ознак.
Спроби деяких молодих вчених [3,4] дослщити сутнос-тi та класифiкац!! швестицш носять системний та обГрун-тований характер, проте, автори не достатньо придляють уваги практичним особливостям сучасного iнвестування. Так, наприклад, ще у 2004 рощ Бланк I. А. навiв так! критерий класифшацй iнвестицiй як «р!вень лiквiдносгi», «рь
вень доходност!», тощо, в!дсутн! в сучасних дослщженнях. Практично важливим ! доц!льним було б використання в сучасних класифшащях таких його критерив як «ступень за-лежност! (залежш, автономн!) «та «залежн!сть провадження (незалежш, залежн!, взаемовиключн!) «, тобто в сучасних умовах потр!бно придляти б!льшу увагу практичним ви-падкам одночасного провадження деылькох швестицшних проект!в. Тобто пропонуемо розглядати швестицшний про-цес на промислових пiдприемсгвах не «взагал!» (чи з позиц!! макрор!вня), а з позиц!! кер!вництва п!дприемства [5]. За-мало уваги придляеться тако! категор!! як !нвестування в нематер!альш активи», що стають з кожним днем все б!льш актуальними та дорожчими.
В!дзначимо, що важливо враховувати той факт, що реальш (кап!тальн!) !нвестиц!! промислових п!дприемств можуть бути р!зноман!тними ! по суп знаходитися не тшь-ки п!д класиф!кац!йною ознакою «за об'ектами вкладен-ня». На практиц! вони можуть бути ! власними, ! залучени-ми, ! державними, ! приватними, прямими, внутр!шн!ми, зовн!шн!ми, низько ризиковими, високо ризиковими, ва-ловими, чистими, негто-iнвестицiями, тощо [6].
Сучасш розробки щодо класифшац!! !нвестиц!й до-статн! для вичизняних п!дприемств взагал!, проте для ви-робничих п!дприемств (а саме такими е промислов! п!д-приемства), де за статистикою використовуються саме «реальн!» швестици, е потреба подальшо! доробки саме класиф!кац!! реальних (кап!тальних) !нвестиц!й з позиц!! «з середини виробничого п!дприемства» ! подальшого ви-користання ц!е! класиф!кац!! у побудов! орган!зац!йного, обл!кового, методичного забезпечення механ!зму при-йняття !нвестиц!йних р!шень виробничих п!дприемств.
Другий аспект, який досл!джуе сучасний молодий вчений е р!вн! оц!нки !нвестиц!йно! привабливост! !н-вестиц!йного проекту, проте у в!дпов!дних роботах наво-дяться лише посилання та описи, а розробки як ! ран!ше стосуються !нвестиц!йно! привабливост! шдприемств, а не проект!в. Тобто науковц усв!домлюють можлив!сть впливу на цю категор!ю, проте практичних розробок ще замало.
З практичного досв!ду сл!д зауважити, що перера-хован! категор!! входять до перел!ку першочергових пи-тань !ноземних !нвестор!в п!д час розглядання !нвести-цшних проект!в. Окр!м того, вони вкрай актуальш саме для промислових п!дприемств.
Третам вщродженим напрямом сучасних досль джень е оцшка iнвестицшноí' привабливостi пдприем-ства. Сучасш публiкацií мають i висновки по юнуючих методах оцiнки i рекомендаци по 1х використанню в умовах тсля кризового вiдродження пiдприeмств. Про-те, даний напрям дослiджень вже досить вщомий та до-статньо пророблений. Так, звичайно, тдприемства по-трiбнi змiнюватися, проте науковцi зовшм залишають без уваги процес змши самих iнвесторiв, якi пiсля еко-номiчноí' кризи стали ще бтьш уважними до можливих ризикiв швестицшних проектiв.
З позици практикiв швестицшного процесу сучас-ний науковий погляд на проблему швестицшно! при-вабливост е досить однобiчним оскiльки з ще! позици iнвестицiйна привабливiсть шдприемства не тiльки не актуальна, а призводить до необмдносл враховувати в ощнщ привабливостi старих проблем, що отриманi пiдприeмствами ще з радянських чашв. Так наприклад незначне на перший погляд питання наявност у пд-приемства комунiкацiй або права власност на землю, на яке вш керiвники пiдприeмств зухвало вщповщають «все добре, все е...» насамперед розглядаеться швесто-ром дуже прискшливо. По факту — комунiкацií стар^ !х руйнацiя призведе до зупинки пiдприeмства. Це ризик. Право власност на землю майже не юнуе — незважа-ючи на розмiр та вагомiсть великих пiдприeмств !х все частiше виносять за межi мiст чи намагаються закрити.
В цих умовах вважаемо доцтьним i бiльш сучасним в майбутнiх наукових роботах придтяти увагу питан-ням оцшки привабливостi iнвестицiйного проекту як самостшного бiзнесу, в якому старе пщприемство е за-сновником i гарантом платiжноí' спроможностi, так би мовити «килем яхти», який е i вкрай важливий, проте майже не передае своему новому бiзнесу негативш по-казники але залишае можливiсть впливу на швести-цшний проект. Проте у цьому випадку виникае гостра необхiднiсть розробки методик видтення окремого фiнансово-незалежного бiзнесу без втрати управлiння з боку материнського Тдприемства, i в цьому теж е широкий шлях подальших дослщжень молодих вчених.
Продовжуючи розгляд оцiнки швестицшно1 при-вабливостi, слщ зауважити, що найбтьш часто вченими вказуються три цiлi iнвестування промислового пщпри-емства: пiдвищення ефективностi дяльносп за рахунок за-мiни устаткування, створення виробництва нових виробiв для виходу пiдприeмства на новi ринки, задоволення вимог стандартiв екологй', безпеки, тощо. Цiлi е достатнiми, проте для «радянських» та «старих» пщприемств вони е «заваж-кими» пщ час провадження iнвестицiйних проектiв, адже потребують обов'язкового включения багато! фшансово!, технолопчно1, управлшсько1 <4стори» пiдприeмства до опи-сово! частини документiв швестицшного проекту (рис. 1).
Запропонуемо ршення, вже апробоване нами на таких Одеських пщприемствах як «ДП «Радаалка», «ТОВ ГСКБ Одесагрунтомаш», «ТОВ Бюфушенерджи» — дода-мо для таких пщприемств четверту цiль — створення нового бiзнесу (кардинальна диверсифшащя) шляхом створення дочiрнiх та шших пiдприeмств та провадження на них нового швестицшного проекту, так би мовити з чистого аркушу (в шоземному варiантi — «зелена галявина»).
В цьому випадку швестора цiкавить лише техно-логiчна новггшсть, досвiд роботи топ-менеджменту, су-
1. Вщомосп про компашю, що пропонуе проект (поточна дЫльшсть)
1.1 Юридичш та поштов1 дат
1.2 Вщомосп щодо провщних сшвробггниюв ком пан ¡Т
1.3 Основш вщомосп1 передютор1я компани:
1.4 Опис компанн (включаючи вщомосп про фиш, субпщрядникт, дочфшх компашях, \ т.д.)
1.5 Опис обладнання тдприемства та ¡ншого майна (в т.ч. комунжацп, вщповщшсть еколопчним стандартам)
1.6 Опис техшчних проблем на даному етагм розвитку тдприемства
1.7 Продуктя, вироблена в даний момент (приблизний обсяг \ зайнят1 потужносп)
1.8 Персонал
1.9 Р1чний товарооборот
1.10 Форма власносп
1.11 Стан ринку збуту
1.12 Банк ком пан и
1.13 Основшторговельш партнери
2. Вщомост1 про пропонований проект (майбутня дшльшсть)
2.1 Мета проекту:
2.2 Опис продукцп та и ктыасть:
2.3 Дошльшсть проекту:
2.4 Передбачуваш ринки збуту
2.5 Оцшка загальиоУ суми ¡нвестицжних витрат
2.6 Вклад мкцевого партнера:
2.7 Оч1куваний внесок ¡ноземного партнера
2.8 Форми ствроб1тництва
2.9 Засоби виробництва, доступш на внутршньому ринку
2.10 Наявшсть готовоУ ¡нфраструктури в мюш розташування виробництва
2.11 Матер1али та обладнання, яю будуть ¡мпортуватися
3. Вщомоеп про фшансов1 розрахунки за проектом
Умовний обсяг документаци (практичш дат)
Негативна idopin
загапьного обсягу документаци
Рис. 1. Структура типовог документаци реального швестицшного проекту «радянського» тдприемства, тдготовленого для тоземного швестора (джерело — власна розробка) часнють методик бiзнес планування, прогнозний рiвень доходностi бiзнесу, гарант повернення кредиту (у випадку часткового залучення швестс^в).
У випадку використання цього пщходу ми отри-муемо ще й додатковi «плюси» — розробникам швес-тицiйного проекту не потрiбно включати фiнансовий план великого, складного, та й прямо кажучи не дуже прибуткового шдприемства у фшансовий план швестицшного проекту, тому майже вдвiчi скоротиться обсяг розрахуныв. За умови використання зазначено! методики для окремого швестицшного проекту отримуемо близько шютдесяти вихщних показниыв швестицшно-го проекту. Без використання ще! методики — втричi бiльше (на практицi вщ двохсот до трьохсот п'ятдесяти). Звичайно, такий проект потребуе як на стада розробки так i на стада провадження додаткових людських ресур-сiв, отримуе додатковi ризики, тощо. Тому створення дочiрнього iнвестицiйного проекту наразi е достатньо ефективним шляхом додаткового залучення iнвесторiв.
Наступний аспект швестування, який розгляда-ють молодi вченi — це вибiр швестора. Наприклад, Феер О. В. в своему дослщжеш [4] пропонуе «.. залучати такого iнвестора, який бажае вкладати в нього кошти i працюва-ти на довгострокову перспективу». Вважаемо, що пщпри-емства Украши i кшьюсть iнвесторiв зараз не в тому сташ, щоб обирати швестора, адже вказаних реальних iнвесторiв не iснуе, — iснують швестори, яю бажають отримувати прибуток, тому потрiбно придтити увагу розробцi методик сполучення практичних iнтересiв iнвесторiв та потреб i можливостей впчизняних пщприемств, тобто допомогти представляти проекти пщприемств в такому вигляда який був би максимально привабливим для iнвесторiв.
Таким чином, основнi напрями подальших досль джень на сучасному етапi розвитку економiки кра!ни дик-
2012/№1
197
туються виключно !снуючою ситуац!ею на промислових п!дприемствах Укра!ни. Подальш! досл!дження будуть результативними лише за умови б!льш т!сно! !нтеграц!! науково! д!яльност! з виробничими п!дприемствами та ф!-нансовими установами. У цьому випадку науковц! можуть ! повинн! стати ефективним сполученням м!ж представ-никами ф!нансових та виробничих структур за для усп!ш-ного розвитку !нвестиц!йних процес!в, що в свою чергу позитивно впливатиме на економ!ку кра!ни в ц!лому.
Лггература
1. Бланк I. А. Швестицшний менеджмент : уч-бовий курс / I. А. Бланк. — К .: Ельга-Шка-Центр, 2002. — 488 с.
2. Бланк I. А. Фшансовш менеджмент : учбовий курс / I. А. Бланк. — К. : Ельга-Шка-Центр, 2004. — 656 с.
3. Андр!анов Ю. О. Оцшювання та формування ш-вестиц!йного потенц!алу машинобуд!вних п!дприемств: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економ!ка та управлшня шдпри-
емствами (машинобудування та приладобудування)» / Ю. О. Андр!анов. — Л., 2010. — 23 с.
4. Феер О. В. Залучення та використання !нвести-ц!й на машинобуд!вних п!дприемствах: дис. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економь ка та управлшня пшприемствами (за видами економ!ч-но! д!яльност!) « / О. В. Феер. — Л., 2011. — 192 с.
5. Фшиппова С. В. Роздш 8. Шформацшно-аналь тичне забезпечення прийняття !нвестиц!йних р!шень в систем! конкурентоспроможност! репону (стр. 239—280) в монографи: Формування конкурентоспроможност! економ!ки рег!ону Укра!нського Причорномор'я: Монограф!« / С. В. Фшиппова, О. С. Балан ; за редакщею ака-дем!ка НАН Украши Б. В. Буркинського. — Одеса: Шсти-тут проблем ринку та економшо-еколопчних дослщжень НАН Укра!ни, 2012. — 526 с.
6. Фшиппова С. В. Методолопчш пщходи до кла-сиф!кац!! !нвестиц!й / Фшиппова С. В., Балан О. С. // Пращ Одеського полггехшчного ушверситету : науко-вий та науково-виробничий зб!рник. — Одеса, 2011. — Вип. 3 (37). — С. 134—138.
