CC BY
42
I.B. Басанцов
НОВ1 МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ЩОДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Ф1НАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Вступ. Найважливiшi сегменти державного фшансового контролю (далi - ДФК) - бюджетний i податковий контроль - мають спiльнi напрями розвитку i 1м властивi всi основоположнi завдання. Однак у практичному застосуванш треба враховувати i 1хню специфку.
Основними напрямами розвитку бюджетного контролю е:
розробка обгрунтованих
бюджетних норм i нормативiв за типами установ, видами видатюв, з урахуванням регюнальних та iнших особливостей, умов функцюнування бюджетних установ;
розширення розвитку попереднього контролю;
удосконалення методики контролю на основi використання шформацшно! бази, сформовано! у процес касового виконання бюдже^в по установах, бюджетних програмах;
уточнення, доповнення, внесення змiн та коректив до окремих положень Бюджетного кодексу Украши щодо оргашзацп бюджетного контролю.
Постановка завдання та результаты. Треба зазначити, що реалiзацiя кожного з названих напрямiв пов'язана з певними труднощами i розрахована на достатньо тривалий перюд. Проблеми нормування бюджетних видатюв, наприклад, дослiджувалися ще за радянського перiоду i не були виршеш, а в сучасних умовах становлення ринкових вiдносин i тенденцiй збiльшення частки позабюджетних джерел фiнансування цi проблеми ще бшьш загострилися i
поглибилися. Тож необхщно визначати доцiльнiсть бюджетного фiнансування на етат попереднього контролю, при складанш бюджетiв, програм i кошторисiв видатюв, оскiльки
подальший контроль, фiксуючи незаконш видатки, не в змозi компенсувати повнютю та оперативно втрати бюджету. На нашу думку, корисно вивчити досвщ Швецп щодо контролю "ефективносп", застосувавши його з урахуванням украшських реалш [2].
Розвиток податкового контролю вбачаемо, перш за все, у вдосконаленш законодавчо! бази i методичного забезпечення.
Найважлившим напрямом
пiдвищення ефективностi податкового контролю е вдосконалення науково-методичного забезпечення контролю на основi сучасних технологiй збору, обробки та аналiзу iнформацГi.
Пiд методикою контролю слщ розумiти сукупнiсть методiв контролю, що використовуються в конкретних випадках з урахуванням специфши елементiв фiнансового контролю. Кожна з таких методик мае виконати в перюд проведення перевiрки, ревiзи певш обов'язковi "процедури". Основними такими "процедурами" методики податкового i бюджетного контролю е: обгрунтований вiдбiр суб'ектiв i об'ектiв контролю; аналiз нормативних докумешив, що регламентують порядок нарахування податюв, витрачання бюджетних коштiв; вiдбiр необхщних для перевiрки первинних документiв; визначення рацюнальних прийомiв
© Басанцов 1гор Володимирович - кандидат економ1чних наук, доцент. Державний ушверситет, Суми.
ISSN 1562-109X
перевiрки.
Методика фшансового контролю включае сукупнють прийомiв контролю в !х певнш послiдовностi. II змiст, елементи багато в чому залежать вщ професшного рiвня ревiзорiв, вiд соцiального i полiтичного клiмату в державi. Якщо суспiльство виражае нетерпимiсть до порушниюв фшансово! дисциплiни i прагне викоршити це зло, то це пщштовхуе органи контролю до вдосконалення методик, яю сприяли б пiдвищенню ефективносп контролю. Якщо в крш'ш не придшяеться належно! уваги контролю, слабо розв'язуються всi органiзацiйнi питання щодо пiдвищення матерiально-технiчного рiвня органiв контролю, посилення !х ролi з метою розширення владних повноважень гiлок влади, надання повно! самостiйностi органам мюцевого самоврядування, то i питанням методики в такому разi не придшяеться належно! уваги [1].
Сучасна методика перевiрки операцiй по розрахункових, валютних рахунках у перiод проведення бюджетних i податкових перевiрок - це свого роду "мехашчний перегляд" пла^жних доручень (здебiльшого вибiрково), при якому можна легко пропустити важливу шформацш. Звiрка доданих документiв з випискою банку вимагае додаткового часу,
часпше за все в цьому немае особливо! необхщносп, однак можуть бути ситуацп, коли один-два "пропущенi документи" (спецiально вилученi з банювських документiв) е фактом фшансових, податкових порушень. Наприклад, платник податюв
перерахував за комп'ютерну технiку постачальнику певну суму, яка в подальшому не була оприбуткована в оргашзацп (комп'ютери отриманi посадовцем в особисте користування), а оплата вiдображена, шбито, за наданi
послуги. Якщо перевiряючий вибiрково перевiряв банкiвськi документи i цей перiод не пiдпав тд перевiрку, то цей факт так би i не був виявлений. По данш операци, таким чином, недонарахований податок на доходи з фiзичних оаб (для кого сплачена оргтехшка) i податок на прибуток (завищеш витрати для нарахування податку на прибуток). Якщо навiть цей перюд потрапив пiд перевiрку, але в документах було вщсутне пла^жне доручення, то перевiряючий також може пропустити цей факт, якщо не проводилася суцшьна звiрка всiх докумеш^в з випискою банку.
Як бачимо, методика перегортання "кiпи" докумеш^в при !х великому обсязi i монотонностi процесу перевiрки сприяе пропуску важливо! iнформацГI, особливо якщо проводилася перевiрка вибiрково.
Розумiння важливостi
вдосконалення методично! бази ДФК вiдобразилося у створенш ново! структури - аудиту ефективносп. Предметом аудиту ефективностi за кордоном е програма, вид видатюв (сощальна допомога, наприклад) або загальний напрям для ряду економiчних суб'екпв (оплата працi, примiром). Аудит ефективносп - це своерiдний iнструмент оцшки дiяльностi держави в цiлому, в п регiонах i окремих господарських секторах щодо використання державних коштiв. Такий метод перевiрки обов'язково припускае прозорють i публiчнiсть бюджетного процесу, вш спрямований на визначення кшцевих результатiв у використаннi кош^в при мiнiмальному ризику недолiкiв у дiяльностi органiзацiй [2.]
Практика переконуе в необхщносп вдосконалення методики бюджетних i податкових перевiрок, в першу чергу, на основi забезпечення мониторингу за потоками грошових коштiв i використання даних на користь
фшансового контролю. Треба сказати, що контроль i монiторинг часто вважають за синонiми, хоча вони вiдрiзняються за формами i методами 1х здiйснення. Контроль - це процес (попереднш, наступний), що перериваеться, з обмеженими термiнами його проведення. Мониторинг передбачае постiйний нагляд, безперервний процес збору, аналiзу, обробки даних для прийняття рiшень.
Ураховуючи, що контроль за видатками i прибутками бюджету здiйснюеться спецiалiзованими органами контролю, розглянемо методичш питання його проведення i шляхи оновлення методики бюджетного i податкового контролю.
Вiтчизняний i зарубiжний досвiд з бюджетного контролю пiдтверджуе, що найефективнiшою його формою е попереднш контроль. Ця форма повинна стати основною, провщною порiвняно з наступним контролем бюджетних органiзацiй, щоб попереджувати нецшьов^ незаконнi, нерацiональнi, не обгрунтованi розрахунками видатки в бюджетнш сферi. Попередня форма контролю за видатками бюджету оргашзовуеться за допомогою певно! сукупностi методiв i прийомiв (експертиза, порiвняння, аналiз) на етапах складання, розгляду,
затвердження бюдже^в, кошторисiв видаткiв установ. Названi прийоми i методи контролю здiйснюються за наявносп об'емно! шформацшно! бази за попередш роки, по аналогiчних установах та за шшими ознаками групування шформаци [10].
Варто зазначити, що в бшьшосп органiв державного фшансового контролю в Укрш'ш вiдсутня система отримання, аналiзу i використання зовшшньо! iнформацГi про контрольованi об'екти, на основi яко! можна було б оперативно проводити попереднш
контроль проекпв бюдже^в, кошторисiв видаткiв бюджетних установ, проекпв окремих програм, що фшансуються з бюджету.
Вихiдна iнформацiя для
фшансового контролю повинна формуватися i використовуватися органом, в обов'язки якого входить експертиза проекпв бюджетiв, кошторисiв видатюв установ. До таких органiв вщносяться Рахункова палата Украши, ГоловКРУ Украши. Саме цi органи на стади планування i в процесi виконання бюдже^в зобов'язанi згiдно iз законом здшснювати попереднiй i наступний контроль, не допускаючи або своечасно виявляючи необгрунтоваш видатки на всiх стадiях бюджетного процесу.
Контрольно-ревiзiйнi органи в регюнах повиннi розпоряджатися вiдповiдною iнформацiйною базою про об'ект контролю до початку проведення комплексних ревiзiй. Таку шформащю вони можуть отримувати, маючи у своему розпорядженнi вiдомостi про рух грошових коштiв вiд органiв казначейства i кредитних органiзацiй. Ревiзори, таким чином, отримають можливють перевiряти касовi видатки установ за перiодами i кодами класифшацп на мiсцi, а в установi треба буде по^м уточнити фактичнi видатки, перевiрити окремi первиннi документи, правильнiсть оформлення в
бухгалтерському облшу основних операцiй.
Нам вщомий досвiд використання достатньо об'емних шформацшних систем на основi АСУ в контрольних органах окремих регюшв, мют i суб'ектiв держави, але у вах випадках в шформацшнш базi вiдсутнi вiдомостi про потоки грошових кош^в об'ектiв, що перевiряються, а це не дозволяе провести ефек-тивну тдготовчу роботу до документально! комплексно! ревiзп.
Проводячи ревiзп, перевiрки в бюджетних оргашзащях, перевiряючi використовують у роботi достатньо широкий спектр загальнонаукових методiв контролю i специфiчнi прийоми: суцшьш, вибiрковi, фактичнi, документальнi, тематичш, комплекснi перевiрки тощо. Для ревiзорiв розробляються рекомендаций методичнi вказiвки Рахунковою палатою Украши, Мiнфiном Украши, в яких ревiзора "навчають": що слщ перевiрити, якi документи використовувати, на яю нормативнi положення спиратися при перевiрцi конкретних питань i т.п. Разом iз тим ревiзор (керiвник ревiзiйноI групи) повинен сам обирати найрацiональнiшi прийоми, способи проведення ревiзп з перевiрки конкретних питань,
передбачених у програмi перевiрки з урахуванням специфжи контрольованого суб'екта, завдань i мети ревiзп. У кожному конкретному випадку методика бюджетного контролю залежить не тiльки вщ об'екта, предмета i мети контролю, а й вщ стану шформацшно! бази, вiд способу п отримання (бухгалтерський облш, додатковi вiдомостi iз зовнiшнiх джерел, аналiтична iнформацiя з шформацшно! бази).
Проте методика бюджетного попереднього контролю сучасного перюду мае i сво! недолiки, основними з яких е: суб'ективний пщхщ до визначення сум видатюв по кошторисах, бюджету, до оцшки !х доцiльностi. Формалiзованi розрахунки недостатньо застосовуються фiнансуючими i контролюючими органами, не
проводиться контроль ефективностi (порiвнюючи зi шведським методом).
Сучасна методика контролю - це вибiркова перевiрка первинних докумеш^в з метою визначення вщповщносп облжово! i звгтно! шформаци наявним документам,
дотримання встановлених норм i HopMaraBiB на матерiалах конкретно! установи, nepeBipKa oпеpaцiй "за сигналами", тобто за листами, скаргами громадян тощо.
1стотна роль у здшсненш фшансового контролю вщводиться зараз органам державного казначейства, аналопчним органам суб'eктiв i мунщипальних утворень, в яких вони створеш. Органам державного казначейства, на наш погляд, не повинен бути властивий наступний контроль, його функци полягають у попередньому кoнтpoлi за дотриманням кошторисних призначень у процес касового виконання бюджету. Органи казначейства вoлoдiють зараз достатньою oблiкoвoю та aнaлiтичнoю шформащею, неoбхiднoю для здiйснення фiнaнсoвoгo контролю
[5].
Недостатня узгoдженiсть у розподш завдань i функцiй мiж органами фшансового контролю породжуе "вiдoмчiсть" в розробках методичного забезпечення процесу контролю. Наприклад, кoнтpoльнo-pевiзiйнi
управлшня в pегioнaх не мають можливосп завчасно формувати неoбхiдну iнфopмaцiю по бюджетнш устaнoвi, що фiнaнсуеться з державного бюджету, яка може пеpевipятися piзними органами контролю (Рахунковою палатою, наприклад). У такому paзi регюнальний орган фiнaнсoвoгo контролю не нацшений формувати "про всяк випадок" бази даних установ державного значення. Отже, орган контролю матиме право скористатися единою ушфшованою базою даних при пеpевipцi не "сво!х" об'екпв контролю, якi проводяться iнoдi позапланово за договорами з виконавчими органами суб'екпв держави.
На нашу думку, на сьогодш е реальна мaтеpiaльнo-технiчнa база для упровадження нових технологш у
методику перевiрок за допомогою аналiзу потоюв грошових коштiв установ, що перевiряються. Це сприятиме скороченню термiнiв перевiрки, розширенню кола операцiй, що перевiряються суцiльним методом, i, як наслщок, пiдвищиться ефективнiсть контролю. Для цього перед початком перевiрки будь-яко! установи ревiзорам необхiдно мати систематизовану i повну iнформацiю про рух грошових кош^в об'екта контролю за конкретний перюд, отриманих вiд органiв державного казначейства в систематизованому виглядь
В установах, що не входять до казначейсько! системи, можна формувати необхiдний обсяг iнформацГi по виписках банюв (на платнiй основi або безкоштовно, вiдповiдно до
законодавства). Використання
шформацшно! бази даних дозволить у перюд попередшх i вшзних перевiрок зосередити увагу на уточненш законностi, доцшьносп видаткiв установ, вiдiбраних для перевiрки на основi аналiзу банку даних.
Надзвичайно важливим блоком в шформацшнш базi даних слiд вважати шформащю про фактичш видатки установ iз розрахунку на одиницю виробничих показниюв, дiючi норми i нормативи бюджетних видатюв за типами установ. Крiм того, важливо накопичувати iнформацiю про фактичш i планованi виробничi показники установ, яка необхщна для розрахунюв передбачуваних видаткiв.
Вивчення дiючих методик бюджетного контролю дозволило нам виявити характер основних недолив, визначити шляхи !х усунення з урахуванням мiжнародного досвiду фiнансового контролю та реальних нацюнальних умов. Автор спробував систематизувати отримаш результати, визначивши можливi позитивнi
результати вiд пропозицiй щодо усунення недолiкiв [7].
Як ми уже наголосили, важливим напрямом розвитку i вдосконалення контролю е оновлення, полшшення методичного iнструментарiю. В основi оновлено'' методики попереднього i наступного бюджетного контролю пропонуються наступнi дп:
вiдбiр об'ектiв, що пiдлягають контролю у плановаш термiни з урахуванням передбачувано''
ефективностi контролю, а не просто для дотримання черговосп перевiрки;
визначення потреби установ (бюджетоотримувачiв) у бюджетних асигнуваннях виходячи з фактичних виробничих показниюв i нормативiв, що використовуються (затверджених або статистичних);
аналiз ефективносп бюджетних видаткiв за допомогою вивчення вжитих норм i нормативiв, динамши однотипних видаткiв у рiзних оргашзащях iз приблизно однаковими умовами господарювання, виявлення та аналiз причин iстотних вiдхилень видаткiв установ у межах територiально-адмшютративно'' одинищ, iз
застосуванням нових технологiй на основi автоматизовано'' системи обробки даних i використання бшьш повноï iнформацiйноï' бази;
пiдготовка пропозицiй по уточненню планових асигнувань, по вжиттю превентивних заходiв з метою недопущення нецiльових та економiчно необгрунтованих видатюв;
вiдбiр основних господарських операцiй, що пщлягають перевiрцi на мiсцi за первинними документами;
проведення раптових
швентаризацш;
перевiрка первинних документiв по операщях, вiдiбраних для перевiрки;
перевiрка виконання рекомендацш попереднiх перевiрок;
пщготовка акта за наслщками ревiзи i визначення заходiв щодо притягнення винних до вiдповiдальностi, до вiдшкодування заподiяного збитку.
Перерахованi вище "операци" визначають суть методики бюджетного контролю, яка базуеться на об'ектившшш i повнiшiй iнформацiйнiй базi, нiж та, якою органи контролю оперують зараз, iз використанням переваг монiторингу по об'екту контролю. Новi прийоми вщбору об'ектiв для контролю, використання аналогичного матерiалу про рух грошових кош^в, регулярний аналiз звiтних даних про виконання кошториав видаткiв дозволять збшьшити кiлькiсть установ, що перевiряються, оргашзацш, скоротити час проведення
документальних перевiрок i пiдвищити !х результативнiсть.
Без глибокого вивчення
методолопчних основ податкового контролю !х розробки не можна розв'язати проблеми пщвищення ефективностi контролю. Застосованi методики проведення камеральних i ви!зних податкових перевiрок, як показуе практика, не забезпечують повну i своечасну мобiлiзацiю податкових платежiв до бюджету, тому проблеми пошуку бiльш ефективних методiв податкового контролю е надзвичайно актуальними. Сучасна технолопя податкового контролю заснована на експертних методах контролю, на зютавленш даних декларацiй зi звiтними даними, первинними документами, регiстрами бухгалтерського облiку. Система експертно! оцiнки не дозволяе в повному обсязi i за короткий термш виявити податковi правопорушення, вона досить трудомютка, занадто дорога i вимагае велико! кiлькостi податкових iнспекторiв.
Дiючi методики камеральних i ви!зних податкових перевiрок
потребують !х оновлення, доповнення, коригування на основi використання
бiльш повно! шформацшно! бази в автоматизованш системi обробки даних. Економiчна i органiзацiйно-правова неспроможнiсть дшчих нинi методик податкового контролю дозволяе платникам податкiв ухилятися вщ виконання обов'язкiв, передбачених законодавством. Кардинально можна розв'язати проблему методики контролю за допомогою обробки i використання зовшшньо! шформаци про безготiвковi грошовi розрахунки платниюв податкiв, застосовуючи сучаснi технологи мониторингу i порiвняння отримано! шформаци зi звiтними даними платникiв податюв.
Сучаснi методики камеральних перевiрок складаються з наступних послщовних дiй: перевiрка повноти подання декларацiй; перевiрка повноти заповнення декларацш (по рядках i графах); арифметична перевiрка; перевiрка обгрунтованосп вiдображення податково! бази, податкових пшьг i вирахувань, ставок податку. Далi iнспектор визначае перелiк документiв, яю потрiбнi для пiдтвердження показникiв податково! деклараций Перевiряючий мае право вимагати будь-якi документи i пояснення, а платник податюв зобов'язаний подати документи у виглядi завiрених копш у п'ятиденний термiн. Для цього направляеться платнику податюв вимога зi списком потрiбних документiв, як правило, не бшьше 5-7 найменувань. На практищ iнспектор звичайно не вимагае у платника податюв одночасно великий обсяг докумеш^в, адже: немае можливосп берегти в iнспекцiI велику масу докумеш^в; платник податкiв не може реально швидко пiдготувати i завiрити велику кiлькiсть копiй. Цi обставини змушують податкового шспектора спочатку обходитися вибiрковою iнформацiею, яка може не задовольнити перевiряючого, тому далi знову направляеться запит за описаним
вище принципом. Фактично проводиться достатньо об'емна перевiрка, що дозволяе перевiрити кожну податкову декларащю, проте на перевiрки затрачуеться багато часу, що звужуе коло платникГв податкiв, яких можна було б перевiрити камерально. Камеральна перевiрка може бути завершена тдготовкою
розпорядження, а якщо помилок не виявлено, то така довiдка не оформляеться.
Важливим моментом у методищ е критерш вiдбору податковим
шспектором платникiв податкiв для камерально'' перевiрки. Можна вибрати крупних платникiв (декшька органiзацiй) податкiв, з великими оборотами реалГзацп. Можна зробити iнакше -перевiрити велику кiлькiсть платникiв податкГв з невеликими оборотами реалГзацп продукци, товарiв, робiт i послуг. 1нтуггивний вибiр платника податкiв для контролю - це прший варiант. Дуже важливо обгрунтовано проводити вибiр, а це можливо за умови, якщо е достатньо повна шформащя про фiнансовi операцГï платника податкiв [6].
Перевiрка "нульових" декларацiй вимагае особливого пщходу,
використання достовГрно! i повно! шформаци про платника податкГв. У цих випадках, наприклад, потрГбш всГ банкiвськi виписки i касовГ документи. Очевидно, це будуть "гори" документГв, на якГ не орiентованi камеральнi перевiрки в даний час.
Досвщ проведення перевiрок пiдтверджуе, що застосовувана методика не "чутлива" до спотворень фактичного стану справ, тобто до спотворення показниюв первинних документГв, даних регiстрiв бухгалтерського о6лГку. КрГм того, камеральна перевiрка ще недостатньо автоматизована i результат залежить в основному вщ суб'ективних чинниюв, квалГфГкаци працiвникiв.
Якщо застосувати на практищ пропоновану нами методику перевiрок на
основГ використання iнформацiйноï бази про рух грошових коштГв за особовими рахунками платника податкГв у кредитних оргашзащях (розрахунковий рахунок у бухгалтерському облку), отриманоï податковим органом вщ комерцiйних банкiв електронною поштою, або на магнiтних носГях, можна виршити частину сучасних проблем в оргашзацп податкових перевiрок.
Iнформацiйна база, способи ïï об-робки та аналiзу е елементами методики податкового контролю, що визначае важливють розгляду цих питань Гз позицш ролГ методичного забезпечення в шдвищенш ефективностГ державного фГнансового контролю.
Розглянувши можливГ варГанти застосування нових технологш i методГв податкового контролю, ми пропонуемо використовувати аналГтичний матерГал, отриманий з карт надходжень i перерахувань грошових коштГв платника податюв. ТакГ карти в електронному варГантГ пропонуеться формувати за даними шформацшного "масиву" про рух грошових коштГв платникГв податкГв. 1нформацГйний "масив" повинен формуватися й аналГзуватися в податковому оргаш з урахуванням конкретних завдань контролю. Досвщ роботи у сферГ банкГвського i загального аудиту дозволяе автору даного дослщження стверджувати, що впровадження пропонованоï методики Гстотно скоротить термши проведення камеральних i вшзних податкових перевГрок, пГдвищить ïx результативнють i забезпечить бГльш рацГональне планування зустрГчних перевГрок.
Вважаемо, що результативнють камеральних податкових перевГрок значно пщвищиться за рахунок збГльшення кГлькостГ платникГв податкГв, якГ перевГряються, що можливо за сучасноï методики проведення перевГрок (при незмшному штатГ ГнспекторГв). Застосування аналГтичного матерГалу про
рух грошових коштГв пiд час вшзних ушверсальноО бази даних, доступно'1
податкових
пеpевipoк
дозволить органам контролю.
зосередити увагу на експеpтизi докуменпв по oпеpaцiях, наперед вiдiбpaних iз карт надходжень i перерахувань коштГв, що скоротить час на пеpевipку, пiдвищить ефективнiсть податкового контролю.
Iнфopмaтизaцiя дiяльнoстi
податкових оргашв е неoбхiднoю умовою переходу на нoвi технoлoгГï контролю, яю поза сумнГвом призведуть до зниження витрат на його здшснення при неютотних одночасних видатках на формування шформацшного "масиву". Iнфopмaцiйнa взaемoдiя вщомств i opгaнiв ДФК вважаеться
загальнодержавним завданням, а тому в основу його забезпечення повинне бути покладене формування единого екoнoмiчнoгo дoкументooбiгу та
Новизна пропоновано! нами методики проведення податково! перевiрки полягае в наступному: за необхщний перiод (днi, мiсяцi, роки) на основi виписок банкiв за особовими рахунками платниюв податкiв
формуеться аналогична карта про надходження i перерахування грошових коштiв [6].
Надходження грошових кош^в групуються по номерах балансових рахункiв кредитних оргашзацш (вiд кого), якi вiдображають приналежнють платника до певно! групи оргашзацш (за формами власносп, характером дiяльностi).
Але у ще! методики е i деякi недолiки (табл. 1).
Таблиця 1. Недол1ки методики податкового контролю, шляхи ïx усунення
Форма перевгрки
НедолГки методики
ПропонованГ шляхи вирГшення, очГкуванГ результати
КамеральнГ перевгрки як форма наступного фГнансового контролю
1. ВГдбГр об'ектГв контролю проводиться часто суб'ективно
1. Регулярно (за планом) здГйснювати аналГз операцГй по Гнформацшшй базГ на основг монГторингу грошових потокгв для вГдбору об'екта контролю_
2. Методи проведення перевгрки потребують оновлення: способи визначення обсягу затребуваних документа, потрГ6них для контролю, способи проведення зустргчних перевгрок
2. ОперативнГше i бГльш обгрунтовано визначати перелГк первинних документГв, що пГдлягають перевГрцГ в перГод камеральних перевгрок на основг аналГзу Гнформацшного "масиву" про рух грошових потокгв
3. ТермГн перевгрки одню декларацп достатньо великий, занижуеться план по кГлькостГ перевгрок, виходячи з pеaльиoï' чисельностГ ГнспекторГв
3. Скорочуються затрати часу для досягнення адекватних цГлей при проведеннГ камеральних Г вшзних перевГрок на основг аналГзу даних про грошовГ потоки
4. Проблеми реалГзацп результатГв перевГрки (заперечення платника податкГв, необхГдна повторна перевГрка або пГдготовка матерГалГв до суду)_
4. ПолГпшуються показники оцГнки ефективностГ податкового контролю за рахунок скорочення часу, збГльшення числа платникГв, що перевГряються
Вид перевГрки
ВиявленГ недолГки
ПропонованГ шляхи рГшення
ВшзнГ
1. Недостатньо використовуються варГанти вГдбору об'ектГв контролю з урахуванням прогнозовано! ефективностГ перевГрки
1. КГлькГсть вшзних перевГрок рГзко скорочуеться за рахунок ефективних камеральних перевГрок на основг використання ГнформацГйно1 системи, що включае вГдомостГ про рух грошових
коштГв
2. ТривалГсть перевГрки плануеться нормативно, за законодавством, немае критерпв диференцгацп термГнГв 2. Використовувати досвГд зарубГжних краïн щодо визначення "ревГзГйного циклу": обмеження для дрГбних платникГв податкГв, необмежений термГн для найкрупнГших
3. ОбмеженГ можливостГ суцГльних прийомГв перевГрки 3. Упроваджувати новГ технологи збору та аналГзу шформацп про платника податкГв, що дозволить збГльшити, розширити суцГльнГ методи до початку виïзниx перевГрок
4. ВибГрковГ перевГрки можуть не дати результатГв 4. ВибГрковий вГдбГр перГодГв Г операцГй для перевГрки проводити з урахуванням даних ГнформацГйного "масиву" по платнику податкГв
5. Частка стягнутих податкГв, санкцГй невелика, що вГдображае низьку ефективнГсть контролю 5. У законодавствГ передбачити можливГсть стягнення податкГв, штрафГв з вГдповГдальних осГб, якГ допустили несплату, за умови обгрунтованостГ результатГв перевГрки
6. ВГдсутнГй механГзм дГй на фГрми-одноднГвки Г з "нульовими" декларацГями 6. Застосовувати винятковГ заходи оперативного втручання в перГод внесення змГн в засновницькГ документи, або пГсля закГнчення певного податкового перГоду
Перерахування грошових коштГв вщображають напрями використання надходжень i групуються також по номерах балансових рахункГв кредитних оргашзацш, що вщображають приналежнють одержувача до певноï групи органГзацГй.
Отриману вщ банкГв ГнформацГю ми рекомендуемо систематизувати у формГ
карти надходжень i карти перерахункГв, якГ можуть мати приблизно такий вигляд (звичайно ж, формуватися повинш в електронному варГантГ з урахуванням потреб податкового органу на основГ ушфшованого вГдомчого програмного забезпечення) (табл.2 i 3):
Таблиця 2. Карта надходжень порахунку платника податюв
Дата, перГод Балансовий рахунок Порядковий номер особового рахунку кореспондента (ким перерахованГ) Сума по виписщ банку КГлькГсть платГжних доручень
Таблиця 3. Карта перерахуишв з рахунку платника податшв
Дата, перГод Балансовий рахунок Порядковий номер особового рахунку кореспондента (ким перерахованГ) Сума по виписщ КГлькГсть платГжних доручень
Карта складаеться i обробляеться (можливГ рГзш варГанти групування балансових рахункГв) з використанням програмного забезпечення, що дозволяе виконувати багатоварГантш комбшацп наявно'1' шформаци. Податковий Гнспектор, дотримуючись системи санкщонованого доступу до шформаци, за даними "карти" у будь-який момент може отримати шформащю
рГзнопланового характеру: про кшькють кореспондентГв у платника податкГв, про приналежнГсть ïx до форм власносп, про перГодичнГсть здшснення безготГвкових операцГй.
Надходження вГд кореспондентГв на рахунок платника податкГв у покупщв товарГв, робГт i послуг е видатками, якГ побГчно вщображають ïx можливГ прибутки. Наприклад, оргашзащя "А" перерахувала декГлька мГльйонГв на рахунок оргашзаци "Б", що перевГряеться. Значить, слГд звернути увагу на оргашзащю "А", повГдомити (за необхщнютю) Гншому податковому органу потрГбну шформащю або затребувати у нього вГдомостГ про оргашзащю "Б", яких не вистачае для повно'1' картини.
Карта перелшв мае, на перший погляд, другорядне значення для контролю, але вона дозволяе визначити "кандидатГв" для камерально'1' або вшзно1 перевГрки, дати ГнформацГю про напрями використання прибутюв оргашзаци. ЗГставлення даних карт i надходжень грошових коштГв платника податкГв може дати корисну ГнформацГю про характер грошових потокГв. Комбшащя ведомостей про банкГвськГ рахунки може формуватися за рГзними критерГями, виходячи Гз завдань, що вирГшуються, на розсуд податкового органу.
По картГ перерахункГв можна оперативно i достовГрно отримати ГнформацГю про характер видаткових операцГй платника податкГв: кому
перераховуе, за якими документами. ПотГм залишиться лише затребувати конкретш первинш документи у платника податкГв для уточнення шформаци.
За пропонованою картою можна аналГзувати стввщношення
безготГвкових видаткГв i наявних видач Гз каси банку, приймати рГшення про своечасш заходи щодо податкового контролю. Наприклад, на рахунок платника податкГв надходять великГ кошти, вони дуже оперативно перераховуються на шшГ рахунки, а з тих рахункГв грошГ, що надшшли, видаються банком готГвкою. Якщо е повна ГнформацГя по платнику податкГв: вГд кого отримаш грошГ i кому вони перераховаш та виданГ, то можна оперативно зробити запит необхщних документГв для перевГрки, не чекаючи податково'1' декларацп за поточний перюд. Таку можливють затребування документГв, вважаемо, доцГльно передбачити в Податковому кодексГ Укра'1'ни.
Отже, пропонована нами методика податкових перевГрок повинна включати [8]:
отримання виписок банкГв про рух коштГв за особовими рахунками (розрахунковими, депозитними i позиковими) по електроннш поштц
групування виписок за номерами особових балансових рахункГв у кредитних оргашзащях;
заповнення в електронному варГанл карт надходжень i перерахункГв по основних платниках податкГв, тих, що пГдлягають перевГрщ;
аналГз грошових потокГв по картах надходжень з використанням
програмного забезпечення;
визначення пoтенцiйнoï пoдaткoвoï бази по основних податках, оподатковувана база яких залежить вГд реалГзацп, сплaченoï виручки;
аналГз грошових потоюв по картах перерахунюв з метою встановлення напрямГв безготГвкових розрахункГв i величини наявних видач платнику;
зГставлення пГдсумкГв карт з наявною звггнютю платника податкГв;
тдготовка аналГтичних таблиць, висновкГв за наслщками аналГзу;
прийняття рГшень по платнику податкГв: тдготувати конкретнГ документи, провести зустрГчш перевГрки, включити у план для втзних перевГрок, повщомити правоохороннГ органи для проведення слщчих заходГв тощо.
Головний позитивний результат пропоновано1 нами методики проведення податкових перевГрок - це попередження приховувань оподатковувано1 бази по податках i вжиття дшових заходГв щодо порушниюв податкового законодавства.
На основГ карт надходжень i перерахунюв можна буде ефективно проводити втзш перевГрки органГзацГй, не затрачаючи час на "перелопачування" всГх банкГвських документГв. Податковий шспектор цГлеспрямовано перевГрятиме необхГднГ первиннГ документи по наперед ввдбраних операцГях (по датах, сумах).
Карти надходжень i перерахунюв грошових коштГв по рахунках платникГв податкГв дозволять бГльш продумано формувати плани втзних перевГрок, спираючись на суми оборотГв, а не на кшькють рокГв, упродовж яких оргашзащя не перевГрялася.
1нформацГйна база в цих картах може групуватися за наступними ознаками i напрямами:
1) за мюцем облГку платникГв податкГв (тГ, що перебувають на облГку в даному суб'ект держави, регюш, оргашзацп, в Гнших суб'ектах);
2) за видами податкГв (податок на додану вартють, податок на прибуток, шшГ податки, спещальш податковГ режими);
3) за формами власностГ (державна, недержавна);
4) за змютом дГяльносп (групуеться за балансовими рахунками комерцГйних банкГв).
Наведене нами можливе групування шформацп по виписщ банкГв е початковим етапом для формування спещальних блокГв з урахуванням завдань податкового контролю.
Таким чином, згрупована i проаналГзована шформащя дасть можливГсть чГтко i цГлеспрямовано визначати коло платникГв податкГв, що пщлягають перевГрщ, i вибирати конкретнГ суми (по датах) для запиту первинних документГв пщ час камеральних перевГрок або в процесГ пщготовки до визних перевГрок. Можна групувати надходження i перерахунками грошових коштГв за ознакою мюця знаходження платника податкГв за щентифГкацшним номером, що дозволить аналГзувати грошовГ потоки адмГнГстративних одиниць i
територГальних округГв.
Отже, розвиток i вдосконалення бюджетного i податкового контролю за сучасних умов залежить вщ цГлого ряду чинникГв. АдмГнГстративно-територГаль-на реформа державноï фiнансовоï системи безумовно вплине на стратепю формування i системи оргашв державного фГнансового контролю.
Однак за будь-якоï структури оргашв контролю не втратиться практичне значення методики контролю на основГ повш^ достовiрноï, систематизованоï iнформацiï про грошовГ потоки платника податкГв. У даний час тГльки незначна частина шформацп про рух грошей по банкГвських рахунках використовуеться в процесГ фГнансового мошторингу, що не забезпечуе належного ефекту.
Висновок. Пропоноваш методики бюджетного i податкового контролю
об'ективно передбачають безперервний процес ïx ращоналiзащï, за умови використання hobïthïx технологш по збору, передачi iнформацГï i за рахунок тдвищення професiоналiзму
перевiряючиx.
Формування ново'1', бiльш ефективно'1' системи ДФК залежить вщ вирiшення проблем у кожнш ланцi ще'1' системи, особливо ж, вважаемо, на репональному рiвнi. Всi елементи системи повинш розвиватися й удосконалюватися з урахуванням економiчниx, соцiальниx, територiальниx умов i, безперечно стану наукових розробок щодо питань ДФК.
Лггература
1. Ефимова Н.П. Государственный финансовый контроль в реализации федеральных целевых социальных программ.-М.: Медицина, 2000.
2. Иткин Ю.М. Организация финансового контроля в переходный период к рыночной экономике. -М.: Финансы и статистика, 1991.
3. Колесник И.В. Налоговые проверки и гражданское право. -М.: Приор, 1998.
4. Крикунов А.В. Государственный финансовый контроль: принципы организации, программы и порядок проведения. -М.: Финансовая газета, 2000.
5. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления / Пер. с нем. под ред. С.А. Николаевой. -М.: ФиС, 1993.
6. Макарьева В.И. Сущность камеральных и документальных проверок, проводимых налоговыми органами, и особенности бухгалтерского учета для целей налогообложения. -М.: Налоговый вестник, 1997.
7. Лазарева Н.В. Финансовый контроль как элемент управления
финансовыми ресурсами территории: Изд-во РГЭА, 2000.
8. Тяжких Д.С. Налоговая проверка предприятия: Практическое пособие для руководителей, финансовых менеджеров и бухгалтеров предприятий. - СПб, 1999.
9. Уткин Э.А. Контроллинг: российская практика. -М.: Финансы и статистика, 1999.
10.Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер. с нем. / под ред. А.А. Турчака. - М.: Финансы и статистика, 1997.
