CC BY
228
Катерина Олепвна Гетьман,
здобувач кафедри фiнансового права Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харш
УДК 347.73
ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ЗАСОБИ РЕАА1ЗАЦМ Ф1СКААЬНО1 ФУНКЦП ПОДАТКУ
У статт1 дослгджуються принципи оподаткування як засоби реалгзащ фккальног фунщй податку I пропонуеться розподш принципю оподаткування, як1 в тому чи гншому сенс1 пов'язат гз фккальною функцею податку, на три блоки: а) принципи, як закртлет в Податковому кодека Украти вперше; б) принципи Податкового кодексу Украти, як були визначеш в податковому законодавств1 Украти I до його прийняття; в) принципи, як зникли 1з податкового законодавства з прийняттям Податкового кодексу Украти.
Ключовi слова: податок, функцп податку, фккальна функщя податку, оподаткування, принципи оподаткування.
Характеризуючи функцп податку, варто виходити з впливу найбшьш сут-тевих важел1в у податковому регулюванш. Дос ще точаться жвав1 дискусп
188
© Гетьман К. О., 2015
стосовно юлькост та характеру цих функцш. На нашу думку, найбшьш вива-жений погляд на систему функцш податку дозволяе видшити три iз них: регу-лювальну, контрольну та фккальну [1, с. 104-108; 2, с. 123- 126]. Остання, на наш погляд, i виражае головне призначення податку - формування публiчних фондiв коштiв для фiнансування потреб держави та територiальних громад.
Зрозумшо, що функцп податку, системно впливаючи на вiдповiдний рiз-новид однорщних суспiльних вiдносин, мають обумовлювати щлкний вплив на упорядкування процесом надходження кош^в вiд податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв). У тому чи шшому сенсi прояв цих функцш можна знайти на будь-якому рiвнi податкового регулювання. Йдеться як про вста-новлення загальних приписiв, що впливають на поведiнку учасникiв подат-кових вiдносин (наприклад, ст. 67, ч. 2 ст. 92 Конституцп УкраТни [3]) та потiм уточнюються i деталiзуються всiма нормами податкового законодав-ства, так i припи^в бiльш вузькоТ спрямованостi, що стосуються окремих еле-ментiв певного податку чи збору (наприклад, ст. 144 «Об'екти амортизацп» Податкового кодексу УкраТни [4], яка встановлюе специфiчний режим облжу основних засобiв виробництва та переносу Тх вартостi на новостворену про-дукцiю при справляннi податку на додану вартють).
Законодавча деталiзацiя, як усiх функцiй податкiв, так i кожноТ iз них окремо, найбшьш системно робиться через визначення принцишв - у чинному Податковому кодекс УкраТни, це ст. 4 «Основш засади податкового зако-нодавства УкраТни». Складно, беззастережно погодитись iз назвою цiеТ статтi. Докладно аналiзуючи принципи, викладенi в Податковому кодекс УкраТни, нескладно зробити висновок, що вони стосуються не стшьки засад саме податкового законодавства, скшьки взагалi найпринциповiших засад податкового регулювання, правовоТ природи податкових ввдносин.
Динамiчний аналiз принципiв оподаткування, як в тому, чи iншому сенсi пов'язанi iз фiскальною функцiею податку, передбачае порiвняння принципiв, що закршлеш на сьогоднi чинним Податковим кодексом УкраТни та як були врегульоваш до нього Законом УкраТни «Про систему оподаткування» [5]. Умовно ми можемо розподшити Тх на три блоки: а) принципи, як закршлеш в Податковому кодекс УкраТни вперше; б) принципи Податкового кодексу УкраТни, яы були визначеш в податковому законодавствi УкраТни i до його прийняття; в) принципи, як зникли iз податкового законодавства з прийнят-тям Податкового кодексу УкраТни. Зрозумшо, що йдеться лише про т принципи, якi ми можемо пов'язати iз забезпеченням фiскальноТ функцГТ податку.
Принципи, як1 закртлет в Податковому кодекс1 Украгни вперше. У контекст аналiзу фiскальноТ функцп податку, хотшося б, зупинитись на характеристик тих принципiв, якi мають (або мали) ввдповщне законодавче закрiплення та стосуються реалiзацfТ саме фiскальноТ спрямованост податку. Перш за все, зазначимо, що до прийняття Податкового кодексу УкраТни принципу, який би регулював саме фккальний аспект природи податку, не було. Лише з 1 сiчня 2011 р. податкове законодавство при регулюванш ввдносин, щодо справляння податыв та зборiв, починае спиратися на принцип фюкально'Т достатностi, шд
яким poзyмieтьcя вcтaнoвлення пoдaткiв тa збopiв з ypaхyвaнням неoбхiднocтi дocягнення збaлaнcoвaнocтi витpaт бюджетy з йoгo нaдхoдженнями [4].
У вичеpпнoмy пеpелiкy пpинципiв, яы зaкpiпленo в cт. 4 Пoдaткoвoгo кoдекcy Укpaïни, вiн знaхoдитьcя нa п'ятoмy мicцi, xo4a нa таш пoгляд, з ньoгo тpебa пoчинaти вcю cиcтемy пpинципiв, 6o фopмyвaння бюджетy (fiscus (лaт.) - кaзнa) зa paхyнoк cпpaвляння пoдaткiв тa збopiв e ocнoвним пpизнa-ченням тaкoгo явищa, як oпoдaткyвaння взaгaлi. Хoтiлocя б звеpнyти yвaгy та те, щo визнaченням цьoгo пpинципy зaкoнoдaвець пpaгне вpегyлювaти не вcяке, нaвiть неoбrpyнтoвaне, мaкcимaльне нaдхoдження пoдaткiв тa збopiв дo бюджетiв, a лише тaке, нa пiдcтaвi ягаш бyде дocягнyтo збaлaнcoвaне ^ввад-нoшення мiж дoхoдaми тa видaткaми бюдже^в.
Виcтyпaючи вихiднoю зacaдoю пoдaткoвoгo pегyлювaння, цей пpин-цип вcтaнoвлюe i певний oб'eктивний зв'язoк з шшим oб'eктивнo пoв'язa-ним, cпopiдненим фiнaнcoвo-пpaвoвим iнcтитyтoм - iнcтитyтoм пyблiчних видaткiв. Безyмoвнo, пoдaткoве pегyлювaння не Mae тopкaтиcя пpoблем пyблiчних витpaт, y тому чиcлi i чеpез бюджетш видaтки. Це зoвciм iнший (i зa метoю, i зa cклaдoм cyб'eктiв) poздiл фiнaнcoвo-пpaвoвoï гaлyзi (зayвa-жимэ, щo cеpед нayкoвцiв ^Mae eдинoгo пiдхoдy, щoдo йoгo iнcтитyцiйнoï, чи пiдгaлyзевoï пpиpoди). Але вiдпoвiднo дo пpинципy фicкaльнoï дocтaтнo-cri, цьoгo й не вимaгaeтьcя. Фaктичнo, вcтaнoвлюeтьcя лише метa pеaлiзaцiï ^oro пpинципy - тaкa aкyмyляцiя гашив вiд пoдaткiв тa збopiв, зaвдяки якiй бyде дocягнyтo збaлaнcoвaнicть дoхoдiв тa видaткiв. Тoбтo зiбpaння пoдaткiв тa збopiв y цiй c^ya^ï виcтyпae не лише метoю, aле i певним oбмеженням y невипpaвдaнoмy збiльшеннi збopiв, неoбrpyнтoвaнoмy зpocтaннi пoдaткoвoгo нaвaнтaження. Пoдaткiв тa збopiв мae 6ути зiбpaнo piвнo cтiльки, ^льки неoбхiднo для зaбезпечення бюджетних витpaт. Щл-кoм oчевиднo, щo щ витpaти мaють бути oб'eктивнo oбrpyнтoвaними.
Ha зaбезпечення pеaлiзaцiï фicкaльнoï функцп пoдaткy cпpямoвaнo i тaкий пpинцип, як зaгaльнicть oпoдaткyвaння. Вiдпoвiднo дo ньoгo кoжнa ocoбa зoбoв'язaнa cплaчyвaти вcтaнoвленi Пoдaткoвим кoдекcoм Укpaïни, зaкoнaми з питaнь митнoï cпpaви пoдaтки тa збopи, плaтникoм яких, вoнa e [4]. Цей пpинцип тaкoж нaлежить дo нoвих, щo з'явилтся з пpийняттям Пoдaткoвoгo кoдекcy Укpaïни. Ha нaш пoгляд, вiн виpaжae певну гaлyзевy детaлiзaцiю зaгaльнoгo пiдхoдy в пpaвoвoмy pегyлювaннi. Пo-пеpше, якшр мaти нa yвaзi зaгaльнy пpиpoдy пpaвoвoгo pегyлювaння, тo oднieю iз пpин-ципoвих ocoбливocтей нopми пpaвa e caме зaгaльнicть, вплив нa пoведiнкy невизнaченoгo кoлa ocí6, дп aбo бездiяльнicть яких вiдпoвiднo дo oбcтaвин, e пpедметoм пpaвoвoгo pегyлювaння. Тoбтo зaгaльнicть пpитaмaннa пpaвy в цiлoмy, i якшo тoй чи шший пpипиc нaбyвae фopми зaкoнoдaвчoï нopми -вiн уже мae зaгaльне cпpямyвaння.
Пo-дpyге, зaгaльнicть в oпoдaткyвaннi зaбезпечyeтьcя i вiдпoвiдним ган-cтитyцiйним велiнням. Тaк, вiдпoвiднo дo cт. G7 Кoнcтитyцiï Укpaïни, гажен зoбoв'язaний cплaчyвaти пoдaтки i збopи в пopядкy i poзмipaх, вcтaнoвлених зaкoнoм. Yci гpoмaдяни шopiчнo пoдaють дo пoдaткoвих iнcпекцiй зa мкцем
проживання декларацп про свш майновий стан та доходи за минулий piK у порядку, встановленому законом [3]. Ця норма Конституцп УкраТни i дета-лiзуeться в багатьох нормах Податкового кодексу УкраТни, яы встановлюють як податковi мехашзми окремих податюв та збоpiв, так i особливост процедур справляння окремих елементГв податкового обов'язку. Саме тому подiбний принцип податкового законодавства надае податково'Т спpямованостi як змiсту правового регулювання взагалГ, так i конституцшно'Т норми зокрема.
Нейтpальнiсть оподаткування як принцип податкового законодавства передбачае установлення податюв та збоpiв у спосГб, який не впливае на збГль-шення або зменшення конкуpентоздатностi платника податюв [4]. Через нього формуеться потенцшна фiскальна можливiсть надходження коштГв до доходiв бюджетiв. Зpозумiло, що корегування конкурентоздатност платника податкiв безпосередньо пов'язана з податковими надходженнями. При цьому, треба вра-ховувати двi обставини, яю виражають два зустpiчних процеси. З одного боку, конкурентоздатшсть забезпечуеться об'ективно виваженими, прийнятними для споживачiв цiнами. Одним iз елементГв цiни якраз i виступають податки (пpямi податки включенi у формування цши виробника, тодi як непpямi податки, включаються в цiну pеалiзацiï). Виходячи з цього, збiльшення чи зменшення податыв безпосередньо впливае на конкурентоздатшсть платника. З шшого боку, шдвищення конкуpентоздатностi обумовить, як збГльшення кiлькостi зобов'язаних осiб, так i зростання бази оподаткування. В обох випадках, це призведе до збГльшення податкових надходжень до бюджетГв.
Принципу piвномipностi та зручност сплати також не було до прийняття Податкового кодексу УкраТни. Вщповвдно до пп. 4.1.10 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу УкраТни, вш передбачае установлення строюв сплати податюв та збо-piв, виходячи з необхщност забезпечення своечасного надходження коштiв до бюджетГв для здiйснення витрат бюджету та зручност Тх сплати платниками. Саме цього принципу за формальною ознакою, справдГ не було до прийняття Податкового кодексу УкраТни. Але, у Закош УкраТни «Про систему оподаткування» наголошувалось на юнуванш принципу piвномipностi при побудовi сис-теми оподаткування. Так, вiн передбачав встановлення строыв сплати податкiв i збоpiв (обов'язкових платежiв) виходячи з необхГдност забезпечення своечасного надходження коштГв до бюджету для фшансування витрат. Акценту-ючи увагу, саме на бюджетному призначенш податкiв, законодавець на той час не пов'язував його зi зручшстю таких строыв для платникiв, що й обумовило змши законодавства в редакцГТ цього принципу.
На наш погляд, цей принцип стосуеться не лише зручного встановлення строив сплати податкiв та з6орГв, а взагалi зручностГ у визначенш всГх елемен-тГв податкового мехашзму, pацiональнiй оpганiзацiï та законодавчому забезпе-ченнi всГх процедур pеалiзацiï податкового обов'язку. Законодавець пов'язуе в цьому принцип дуже важливу проблему своечасностГ справляння та сплати податкГв i зборГв Гз здГйсненням витрат бюджету. Як надходження до доходГв бюджету, так i бюджетш витрати розтягнутГ впродовж певного перГоду (найчас-тГше йдеться про календарний рГк). Це не означае, що рГчний показник подат-
кового обов'язку, чи бюджетних витрат мае бути виконаний в один момент. Йдеться про певну, об'ективно обгрунтовану етапшсть. 36ir моменту надхо-дження податку i3 моментом використання кош^в вщ нього якраз i характе-ризуе цей принцип. При цьому, одшею i3 головних пiдстав здiйснення цього законодавець бачить саме у зручност сплати податюв та зборiв платниками.
Економiчнiсть оподаткування, яку закрiплено як самостшний принцип у пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу Украши, також належить до принци-шв, що з'явились шсля прийняття Податкового кодексу Украши. З економiч-нiстю оподаткування пов'язуеться таке установлення податюв та зборiв, обсяг надходжень ввд сплати яких до бюджету значно перевищуе витрати на ïx адмп нiстрування. Не зупиняючись детально на цьому принципi, хотшося б дещо уточнити його змют. Навряд чи реалiзацiя цього принципу мае Грунтуватися лише на сшввщношенш показнишв надходження коштiв вiд сплати податшв чи зборiв та витрат на ïx адмiнiстрування.
Ми виходимо з того, що справляння податюв та зборiв мае обумовлю-вати разом i3 перевищенням витрат на ïx адмiнiстрування формування сталого фонду, за рахунок якого мае фшансово задовольнятися та, чи шша потреба, чи функщя держави, або територiальноï громади. Саме тому, економiчнiсть оподаткування мусить передбачати i надходження кош^в для забезпечення публiчниx витрат, i для перевищення надходжень вiд податюв та зборiв над витратами на ïx адмiнiстрування.
Принципи Податкового кодексу Украти, як були визначет в податковому законодавств1 Украти i до його прийняття. Лише три принципи, як певним чином стосуються характеристики фккально1 функцп податку, мають сталий характер i традицшно присутш у податковому законодавствь Йдеться про принцип рiвностi, соцiальноï справедливостi та стабильность При цьому, першi два принципи е одними з найважливших у правовому регулюванш взагалi, вони ткно пов'язанi мiж собою, що обумовлюе нерозривний зв'язок при ïx дослщженш та xарактеристицi.
Установлюючи рiвнi вимоги для всix зобов'язаних осiб, законодавець вихо-дить iз рiвностi усix платникiв перед законом, недопущення будь-яких проявiв податково1 дискримiнацiï, на пiдставi чого, гарантуеться забезпечення одна-кового шдходу до всix платникiв податыв незалежно вiд соцiальноï, расово1, нащонально']", релiгiйноï приналежностi, форми власностi юридично1 особи, громадянства фiзичноï особи, мюця походження капiталу [4]. У Закош Укра1-ни «Про систему оподаткування» для забезпечення принципу рiвностi, недопущення будь-яких проявiв податково1 дискримшацп було закрiплено вимогу забезпечення однакового шдходу до суб'екпв господарювання (юридичних i фiзичниx осiб, включаючи нерезидента) при визначеннi обов'язкiв щодо сплати податюв i зборiв (обов'язкових платежiв) [5].
Фiскальна достатнiсть через реалiзацiю принципу рiвностi не лише не виключае, але й обов'язково обумовлюе певш розбiжностi. Рiвнiсть не е одна-ковiстю. Встановлюючи загальнi вимоги до справляння податыв та зборiв,
однаковГ для певних категорш осГб, шдивщуалГзащя податкового обов'язку для кожного призводить до отримання рГзних показниюв сплати податкГв та зборГв. Саме тому однаковий пГдхГд до всГх платникГв податкГв не гарантуе тотожностГ сум, якГ вони мають перераховувати. Урахування особливостей бази оподаткування кожного Гз них, податкових звГльнень тощо обумовлюе й рГзш суми податкового зобов'язання для кожного. Але все це буде вщбуватись у режимГ забезпечення фГскально'Т функцп податку через реалГзащю принципу рГвностГ.
ХотГлося б, звернути увагу на одну незручшсть, яка з'явилася при тран-сформацй' цього принципу Гз Закону УкраТни «Про систему оподаткування» до Податкового кодексу УкраТни. Рашше одним Гз головних критерпв рГвностГ при оподаткуванш визнавався критерГй резиденства. У чинному Податковому кодексГ УкраТни на це посилання немае. На наш погляд, цей критерГй якраз i е одним Гз основних засобГв гарантування рГвностГ у надходженш податкГв та зборГв до бюджетГв. Але ця рГвшсть буде принципово розмежовуватись мГж податковими резидентами УкраТни (яю будуть сплачувати податки та збори з доходГв та майна Гз всГх джерел, як на територп УкраТни, так i за TT межами) та податковими нерезидентами (шдставою виникнення податкового обов'язку яких будуть лише доходи Гз мГсцем походження виключно на територп УкраТни).
Сощальна справедливГсть як сталий принцип регулювання податкових вГдносин передбачае установлення податкГв та зборГв ввдповвдно до плато-спроможностГ платникГв податкГв [4]. До прийняття Податкового кодексу УкраТни змГст цього принципу виглядав дещо шакше. Сощальна справедливГсть у податкових вщносинах вбачалася, як забезпечення сощально'Т шдтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження еко-номГчно обгрунтованого неоподатковуваного мГнГмуму доходГв громадян та застосування диференцшованого i прогресивного оподаткування громадян, якГ отримують високГ та надвисою доходи [5]. На наш погляд, сучасна редак-цГя цього принципу виглядае бГльш виваженою та лопчною. На пГдставГ ïï можна зробити висновок про намагання сформувати зв'язок мГж об'ектив-нГстю у встановленш податкГв та зборГв, що базуеться на платоспроможностГ платникГв та надходжень коштГв вГд цього до бюджету.
До прийняття Податкового кодексу УкраТни цей принцип був фактично орГентований не на врегулювання руху коштГв вГд платникГв до бюджетГв (що, власне, i мае бути узгоджено податково-правовими засобами), а на фшансове забезпечення утримання окремих верств населення. Водночас, останне призначення стосуеться, перш за все, шшо'Т шдгалузГ фшансового права та забезпечуеться законодавством, що регулюе видатки бюджету, а саме кошти, якГ видГляються на сощальш виплати. Виходячи з того, що класичний податок - це нецГльовий платГж, пов'язувати його безпосередньо Гз витрачанням коштГв, якГ зГбраш на рГвш Державного бюджету УкраТни, або мГсцевих бюджетГв, навряд чи доречно.
Одним Гз найбГльш важливих принцишв, якГ визначають бюджетне спря-мування податкГв та зборГв, е принцип стабГльностГ. Фккальшсть податку
через цей принцип забезпечуеться збалансовашстю надходжень вщ податыв та зборiв протягом бюджетного року. Ввдповвдно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу Украши, стабшьшсть передбачае те, що змши до будь-яких елеменпв податюв та зборiв не можуть вноситися шзшш як за шкть мiсяцiв до початку нового бюджетного перюду, в якому будуть дiяти новi правила та ставки. Податки та збори, ïx ставки, а також податковi шльги не можуть змшюватися протягом бюджетного року. Стабшьшсть як принцип побудови та призначення системи оподаткування було закршлено i в Закош Украши «Про систему оподаткування», зпдно з яким гарантувалося забезпечення незмшност податшв i зборiв (обов'язкових платежiв) i ïx ставок, а також податкових шльг протягом бюджетного року.
Показово, що подiбна норма мютиться i в Бюджетному кодекс Украши. Так, ввдповвдно до ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу Украши, закони Украши або ïx окремi положення, яы впливають на показники бюджету (зменшу-ють надходження бюджету та / або збшьшують витрати бюджету) i прий-маються шсля 15 липня року, що передуе плановому, вводяться в дш, не рашше початку бюджетного перюду, що настае за плановим. Подiбний тер-мш зашзнення набрання чинностi нормою в порiвняннi з ïï прийняттям об'ективно обумовлений необхвдшстю пiдготовки, корегування поведiнки учасниыв податкових вiдносин. З одного боку, платник податку мае шдлаш-туватись шд новi правила справляння податыв, чи зборiв. З iншого боку, держава, чи територiальнi громади повинш чiтко з'ясувати, яким чином буде змшено розмiри доходно'1 частини бюдже^в i як на це мае реагувати змшами щодо окремих напрямшв видаткiв.
Принципи, як зникли i3 податкового законодавства з прийняттям Податкового кодексу Украти. Аналiз розвитку податкового законодавства дозволяе видшити i групу принцишв, через яю також певним чином було врегульо-вано фюкальну функцiю податкiв, але яы сьогоднi у податковому законодав-ствi не представленi. Йдеться про принципи стимулювання шдприемницько'1 виробничо'1 дiяльностi та швестицшно'1 активностi, обов'язковостi, рiвнознач-носп i пропорцiйностi, економiчноï обгрунтованостi, яю входили до перелiку принципiв побудови системи оподаткування, яы було закршлено вщповвдно до Закону Укра'1ни «Про систему оподаткування».
Принцип стимулювання шдприемницько'1 виробничо'1 дiяльностi та iнвес-тицшно'1 активностi передбачав введення пiльг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва. Видаеться, що зникнення цього принципу iз чинного податкового законодавства вщбулося за лопчними пiдставами. По-перше, навряд чи е слушним включення до принцишв такого положення, яке стосуеться окремого податка чи категорп податыв. Принцип, е носiем певно'1 узагальнено'1 установки щодо регулювання податкових ввдно-син. У цш же ситуац11, стимулювання пов'язувалося з певними обмеженнями. Воно стосувалось лише шдприемницько'1 виробничо'1 дiяльностi та iнвестицiй-но'1 активностi. Крiм того, йшлося про окремий тип прямого податку (податки
на прибуток чи доходи). I нарештГ, закршлювалась спещальна умова викори-стання таким чином акумульованих коштГв. Тобто на принцип як узагальнену мету i засаду податкового регулювання подГбний припис був не схожий.
Обов'язковГсть як принцип оргашзацп системи оподаткування передба-чала впровадження норм, щодо сплати податкГв i зборГв (обов'язкових плате-жГв), визначених на шдставГ достовГрних даних про об'екти оподаткування за звГтний перюд, та встановлення вГдповГдальностГ платникГв податкГв за пору-шення податкового законодавства. У такш редакцп цей принцип виглядав нелопчним, на пГдставГ чого, складно було побудувати виважену вимогу до справляння податкового обов'язку. По-перше, навряд чи необхщний акцент на обов'язковГсть, бо податок не може бути необов'язковим, необов'язковГсть не характерна i для норми закону, бо це е припис, який розповсюджуеться на поведшку невизначеного кола осГб, ввдповвдно до якого вони i мають ïï формувати. По-друге, навряд чи обов'язковГсть доцГльно пов'язувати Гз достовГрними даними лише щодо об'екта оподаткування. ДостовГршсть мае стосуватися всГх обставин, що характеризують будь-який елемент податкового мехашзму (база, ставки, шльги i т. д.). По-трете, складно зрозумГти зв'язок обов'язковостГ Гз вГдповГдальнГстю, як з шдстав, що викладенГ вище, так i з шдстав, що диференщюють зобов'язаного суб'екта. Обов'язковГсть як принцип спрямовуеться на упорядкування поведшки всГх зобов'язаних осГб: як тих, що виконують сво1 обов'язки своечасно та в повному обсязГ, так i тих, у дГях яких мГститься склад правопорушення. У той же час, вГдповщальшсть стосуеться лише останшх. БГльш того, лише в тому разГ, коли таке порушення доведено у законодавчо закршленому порядку.
Саме тому подГбний принцип зник Гз цього перелшу при прийнятт Податкового кодексу Украши. Обов'язковГсть трансформувалась в одну Гз головних ознак податку [4]. Статтями 36-38 Податкового кодексу Украши визначено змГст та динамжу податкового обов'язку. До того ж, у чинному перелжу прин-цишв податкового законодавства з'явився навГть не принцип, а наголос сто-совно друго'1' частини вищенаведеного припису. Зпдно з пп. 4.1.3 п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу УкраТни податкове законодавство Грунтуеться на принцип невщворотност настання визначено!" законом вГдповГдальностГ, у разГ порушення податкового законодавства.
При цьому хотГлося б звернути увагу, що цей принцип реалГзовано бГльш детально главою 11 «ВГдповГдальнГсть» Податкового кодексу УкраТни. До прийняття цього кодифшованого акта податковим законодавством не було так детально врегульовано щ вщносини. Навряд чи можна вважати, що таке регулювання вГдбулося в Гдеальному та закшченому виглядГ, воно мГстить низку хибних та дискусшних положень, але до цього законодавець не зачшав на подГбному рГвш таких проблем взагалГ.
РГвнозначнГсть i пропорцшшсть як принцип побудови системи оподаткування гарантував справляння податкГв з юридичних осГб у певнш частщ вГд отриманого прибутку i забезпечення сплати рГвних податкГв i зборГв (обов'язкових платежГв) на рГвш прибуткГв i пропорцГйно бГльших податкГв
i збор1в (обов'язкових платеж1в) - на б1льш1 доходи. Вище ми вже наводили аргументи, стосовно недощльноси закршлення як фундаментальних, що встановлюють засади регулювання окремо! сфери однорiдних сусшль-них вiдносин, принципiв, якi стосуються вузького кола зобов'язаних осiб або окремих тишв податкiв.
Принцип рiвнозначностi та пропорцiйностi також виступае певним обме-жувальним принципом: а) обмежуеться коло зобов'язаних осiб - виключно юридичнi особи; б) обмежуеться тип податку - тшьки прибутковi. Саме тому, цей принцип складно вщнести до тих, що встановлюють засадничi положення в регулюванш податкових ввдносин. Бiльш того, вiн дублювався за старим перелжом та дублювався б за новим перелжом принципiв iз iншими, що входили i входять до податково! системи.
Принципу економiчно! обrрунтованостi в чинному податковому законодав-ствi Укра!ни немае. Його змшив принцип фiскально! достатностi [4]. Останнш передбачае доцiльнiсть встановлення податюв та зборiв з урахуванням необ-хiдностi досягнення збалансованостi витрат бюджету з його надходженнями. В основному з таким приписом збпалася i минула редакщя принципу еконо-мiчно! обrрунтованостi, пiд яким розумiлося встановлення податыв i зборiв (обов'язкових платежiв) на пiдставi показникiв розвитку нащонально! еконо-мiки та фiнансових можливостей з урахуванням необхвдност досягнення зба-лансованостi витрат бюджету, з його доходами.
На нашу думку дощльно у формуванш обов'язку при справлянш подат-кiв чи зборiв спиратися на показники розвитку нащонально! економжи. Крiм цього, потрiбно враховувати i фiнансовi можливостi платникiв. Слiд заува-жити, що фiнансовi можливостi визначаються на пiдставi таких же показниыв i стають реальними вже при фактичному надходженш коштiв до бюджета. Отож балансування мiж приписом та реальним надходженням кошта як раз i виражае справжш фiнансовi можливост зобов'язаних осiб. Що ж стосуеться принципу збалансованост доходiв та витрат бюджета, то це вже виходить за межi податково-правового регулювання, це виражае вщносини на межi двох фшансово-правових iнститутiв, чи пiдгалузей (публiчних доходiв та публiчних видаткiв). Саме тому навряд чи правильно до податкових принцишв вщносити принципи, яю виходять за межi податково-правового регулювання.
Список л^ератури:
1. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права в 6 т. - Т. III: Учение о налоге / Н. П. Куче-рявенко. - Х. : Легас : Право, 2005. - 600 с.
2. Кучерявенко М. П. Податкове право Укра!ни. Академ1чний курс : тдруч. / М. П. Кучерявенко. - К. : Всеукра!нська асощащя видавщв «Правова едшсть», 2008. - 701 с.
3. Конститущя Укра!ни: прийнята на п'ятш сесп Верхов. Ради Укра!ни 28 черв. 1996 р. // Ввдом. Верхов. Ради Укра!ни. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
4. Податковий кодекс Укра!ни ввд 2 грудня 2010 р. № 2755-VI // Голос Укра!ни. - 2010. -№ 229-230.
5. Про систему оподаткування: Закон Укра!ни ввд 25.06.1991р. № 1251-XII // Ввдом. Верхов. Ради Укра!ни. - № 39. - Ст. 510.
Гетман Е.O. Принципы налогообложения как средства реализации фискальной функции налога.
Автор исследует принципы налогообложения как средства реализации фискальной функции налога. Предлагается распределение и сравнение принципов налогообложения так, или иначе, связанных с фискальной функцией налога, на три блока: а) принципы, которые закреплены в Налоговом кодексе Украины впервые; б) принципы Налогового кодекса Украины, которые были определены в налоговом законодательстве Украины и до его принятия; в) принципы которые исчезли с налогового законодательства с принятием Налогового кодекса Украины.
Ключевые слова: налог, функции налога, фискальная функция налога, налогообложения, принципы налогообложения.
Getman K. Principles of taxation as a means of implementing fiscal function of the tax.
Problem setting. Problems of the principles of taxation, as a means of implementing fiscal functions of tax for a long time did not go beyond scientific publications and was not even trying to solve them in tax legislation of Ukraine. Reform legislation, including in taxation, conducted before, even in terms of staging did not address the question of the principles of taxation. This approach did not promote cohesion of financial system, for a certain time did not allow to systematize financial legislation, part of which is tax legislation. The need for more detailed and comprehensive definition of common fundamental principles of development of financial systems and legal forms of action and ways to ensure the unity of the financial system relevant institutions and associations finance and financial law on these principles can be established only through comprehensive research system of taxation principles as a means of implementing fiscal function of the tax.
Recent research and publications analysis. Until today, the analysis of legal principles of taxation fixing occurred only in individual scientific articles and books devoted to the study of common problems of tax law. In this area next scientists showed their interests: A. V. Bryzgalin, L. K. Voronov, A. N.Gorbunov, N. V.Karasev, A. M. Kozyrina, M. P.Kucheryavenko, P. S.Patsurkivskoho, S. G.Pepeliaev, M. I.Piskotina, G. P.Tolstopyatenko, N. I. Himichevoyi, D. G.Chernika and others, which considered very general questions of legal regulation of taxes and fees, certain aspects of the content and classification principles of tax law. In the study of major problems dissertation widely used for foreign scientists E. Bradley, R. Dernberha, M. Janis, R. Kay, J. Stiglitz.
Paper objective. The goal is to deepen scientific knowledge of the legal nature of the principles of taxation as a means of implementing fiscal functions of tax by developing a holistic and comprehensive scientific understanding of the mechanisms of their creation and operation; determine whether the taxation principles for the reform of the tax system of Ukraine; forecasting the development of the industry in the areas of finance, which determine its integrity, consistency, effectiveness, stability, interconnectedness its legal institutions.
The object of study is social relations that emerge and operate under the influence of legal regulation of taxation principles, as a means of implementing fiscal function of tax.
Purpose of the study constitutes legal norms that reinforce the principles of taxation and provide their detailed formation mechanism of implementation through the special tax instruments (taxes, duties and other compulsory payments).
Paper main body. Description of the features of the tax should be based on the effect of the significant leverage in tax regulation. Still another sustained a lively discussion about the number and nature of these functions. According to the author, the most balanced view of the tax system functions can provide three of them: adjusting, fiscal and control. Last one, in the opinion of the author expresses the main purpose of the tax - the formation of public funds needs funding for state and local communities.It is clear that the function of the tax system affecting the corresponding homogeneous kind of public relations should provide for a holistic effect on the ordering process receipts from taxes and duties (mandatory payments). As a particular manifestation of the sense of these features can be found at every level of the tax regulation. It is, as on general regulations affecting the behavior of tax administration and then refined and detailed rules all tax laws and regulations more narrow focus concerning certain specific elements of the tax or fee.Legislative detailing how all functions of taxes, and each of them separately, systematically done by defining principles - in the current Tax Code of Ukraine, this century 4 «Basic
principles of tax legislation Ukraine». It is difficult to unconditionally accept the title of this article. Analyzing in detail the principles set out in the Tax Code of Ukraine, it is easy to conclude that they concern not only the principles of tax law is as following, most general tax regulation principles, the legal nature of tax administration.Dynamic analysis of principles of taxation, which is a particular sense associated with fiscal functions of tax involves comparing the principles embodied today by the current Tax Code of Ukraine and have been regulated by the law of Ukraine "On taxation system". Conventionally, we can distribute them into three blocks: a) the principles enshrined in the Tax Code of Ukraine for the first time; b) Principles of Tax Code of Ukraine, identified in tax legislation Ukraine to its adoption; c) the principles that disappeared with the tax laws of the Tax Code of Ukraine. It is clear that it is only the principles that we can associate with providing fiscal function of the tax.
Conclusions. Proposed distribution and comparison of taxation principles, in one way or another related to the fiscal functions of tax into three blocks: a) the principles contained in the Tax Code of Ukraine for the first time; b) the principles of the Tax Code of Ukraine, which were identified in the tax legislation of Ukraine and to the adoption; c) the principles that have disappeared from the tax legislation with the adoption of the Tax Code of Ukraine.Describing the features of the tax should be based on the effect of the significant leverage in tax regulation. Still another sustained a lively discussion about the number and nature of these functions. According to the author, the most balanced view of the tax system functions can provide three of them, adjusting, and fiscal control. The latter expresses the main purpose of the tax - the formation of public funds of funds to finance the needs of the state and local communities.
Key words: tax, tax functions, fiscal function of the tax, tax, tax principles.
Hadiüwna do pedKorniii 31.03.2015 p.
