CC BY
44
них елеменпв, що виконують neBHi функцм в ¡нтересах досяг-нення встановлених державою цтей. 1хня рeалiзацiя здмсню-еться за допомогою механiзму управлiння державним сектором, що е вагомим елементом системи органзаци функцюну-вання сучасно''' нацiональноï економiки та полягае у формуван-нi i реалiзацiï координуючого, регулюючого та стимулюючого впливу на розвиток пщприемств з метою задоволення дер-жавних та сусптьних потреб, вирiшення завдань со^аль-но-економiчного розвитку крайни.
На даний час державний сектор економiки iнтегруeться з еле-ментiв, пов'язаних мiж собою не ттьки вiдносинами державно'!' власноси а й органiзацiйними компонентами, мж: якими здмс-нюеться взаeмодiя, спрямована на досягнення державних цiлей. Piвень економiчноï iнтеграцiï мае сво' економiчнi можливостi -потенцiал, органiзацiйну структуру та характер взаемозв'язюв.
Удосконалення механзму управлiння державним сектором економiки передбачае здiйснення структурних перетворень в економщ, спрямованих на досягнення яюсних юнцевих резуль-татiв на основi збалансованого спввщношення попиту та пропо-зици' в кожному осередку виробництва, при обмУ, розподiлi та споживаннi вах створюваних матерiальних та iнших благ з вра-хуванням особливостей об'екта власностi i секторiв економ^, а також вирiшеннi соцiальних завдань. Зазначене мае враховува-ти можливостi регулювання розвитку секторiв економiки: державного i приватного, враховувати нтереси i можпивосп кожного з них, шляхи i способи Ух реалiзацiï. Biдповiдно в сучасних умо-вах розвитку втизняно''' економiки важливим е розробка стра-тегп' розвитку державного сектору, що надасть можлив^ь зба-лансувати соцiально-економiчнi потреби суспiльства в цтому та iнтереси приватного сектору.
Список використаних джерел
1. Про затвердження нацюнальних стандарта УкраТни, державних класифкатор1в УкраТни, нацюнальних змЫ до мждержавних стандарта, внесення змЫи до наказу Держспоживстандарту УкраТни вщ 31.03.2004 №59 та скасування нормативних документа / Наказ Державного комгету УкраТни з питань технпного регулювання та споживчоТ полп"ики вщ 28 травня 2004 р. №97 [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://zakon.nau.ua / с1ос/?сос1е=у0097609-04
2. Про затвердження Положення про порядок бухгалтерского облку окремих актива та операцм \ ЗмЫ до деяких норматив-но-правових акт1в Мастерства фЫанав УкраТни з бухгалтерського облику / Наказ МФУ вщ 19.12.2006 №1213 [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1363-06
3. Про здтснення державних закутвель / Закон ВРУ вщ 01.06.2010 №2289-У! [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2289-17
4. Про заходи щодо впровадження Концепци адмЫютративноТ реформи в УкраТн / Указ Президента вщ 22.07.98 №810/98 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/810/98
5. Про затвердження Методичних рекомендацм щодо розрахунку валового регюнального продукту виробничим методом (Методичн рекомендаций п. 2.1) / Наказ Державного комтету статистики УкраТни вщ 04.06.2004 №351 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1157.674.0
6. Про управлЫня об'ектами державноТ власност / Закон ВРУ вщ 21.09.2006 № 185-У [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/185-16
7. Сайт ДержавноТ казначейськоТ служби УкраТни [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://treasury.gov.ua/main/uk/ doccatalog/list
УДК 339.9
0.0. МАМАЛИГА,
аспирантка, Кмвський нацональний университет iм. Тараса Шевченка
Hobí форми маркетингових комушкацш ó систем! заход1в економ1чно1 дипломатп
У ста-rTi до^джуються новi форми маркетингових кому^кацй у систем'1 дипломатичних вдносин, вивчають-ся процеси пщписання мжнародних контрактв, аналi-зуються фактори ефективност комункацй, розглядають-ся концепци до визначення поняття «маркетингова кому-нкац/я», вивчаються основн складовi елементи системи маркетингових комункацй макро- та мiкрорiвня та необ-хщнють ¿х взаемозв'язку.
Ключовi слова: маркетингова кому^ка^я, диплома-тичн зв'язки, м'жнародний контракт, фактори ефектив-ност комушкацй, дипломатичний трикутник зв'язюв.
В статье исследуются новые формы маркетинговых коммуникаций в системе дипломатических отношений, изучаются процессы подписания международных кон-
трактов, анализируются факторы эффективности коммуникаций, рассматриваются концепции к определению понятия «маркетинговая коммуникация», изучаются основные составляющие элементы системы маркетинговых коммуникаций макро- и микроуровня и необходимость их взаимосвязи.
Ключевые слова: маркетинговая коммуникация, дипломатические связи, международный контракт, факторы эффективности коммуникаций, дипломатический треугольник связей.
The article devoted new forms of marketing communication sin the system of diplomatic relations, examines the process of signing international contracts, an al yzes the factors of efficiency of communication of concepts to the defini-
tion of marketing communication, defined the basic components of marketing communications macro- and microleve -land the need for the irinter connection communication.
Keywords: marketing communication, diplomacy com -munications, international contract, efficient factors of communication, diplomatic ties triangle.
Постановка проблемы. Дослщивши питания пщписаних м1жнародних контракта як (фмзичних так i юридичних oc¡6, виявилося що бтьшють мшнародних контракта? пщписаних укра'1'нськими учасниками ЗЕД, були yкладeнi з невщо-мими на ринку або з офшорними фiрмами. Таким чином, виникають схеми роботи з використанням множинних кон-тактiв, що обходять наш державний, фicкальний та митний контроль. Також не мае прозорого реестру мiжнарoдних кoнтрактiв, що посилюе непрoзoрicть зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнocтi крайни. Для пщвищення ефективнocтi системи державних дипломатичних вщносин виникае неoбхiднicть виявлення нових форм маркетингових комункацй В умо-вах ЫтернацюналГзацп господарського життя виникають i розвиваються нoвi форми комерцмних мiжнарoдних кому-нiкацiй, посилюеться мiжнарoдне cпiврoбiтництвo, набувае значyщocтi iнтегрoванi маркетингoвi комункаци, що спри-яють розвитку партнерства та пщвищены конкурентоспро-можност у cиcтемi мiжнарoднoгo пiдприeмництва. Ефективнють кoмерцiйних мiжнарoдних кoмyнiкацiй вщГгра-ють важливу роль в рoзширеннi ринюв збуту та у збтьшен-н прибутку пiдприeмcтва. Своею чергою, екoнoмiчнi Ытер-еси спонукають cyб'eктiв мiжнарoднoгo пiдприeмництва до пошуку та розширення кiлькocтi партнерiв шляхом комунЬ кацмних зв'язкiв. Розвиток зв'язкiв у процес коопераци у мiжнарoднiй пiдприeмницькiй дiяльнocтi дозволяв компанЬ ям отримувати нових партнерiв, розширювати продаж това-рiв, мати доступ до технoлoгiй, джерел сировини та робочо'' сили i, як результат, одержувати бiльш висок прибутки [1]. Враховуючи глoбалiзацiю та процес iнтернацioналiзацiï у cвiтoвiй економщ, кoмyнiкацiï пoвиннi розроблятися за допомогою сучасних Ыструмента макрoрiвня та мiкрoрiвня. Кожен рiвень екoнoмiчнoï системи використовуе свою систему кoмyнiкацiй у вщповщност зi сво'ми можливостями.
Анал'13 дослщжень та публЫацШ з проблемы. Теoрiя i практика маркетингових комункацм виcвiтленi в наукових працях вчених, зокрема Т. Амблера, Г.Л. Бапева, Л.В. Балабановой Г.М. Брума, С.С. Гаркавенко, Ф. Дене, С.М. Катлта, Ф. Котлера, Ж.Ж. Ламбена, Ч. Лантухи, Т.1. Лук'янець, Е. Ромата, А.Х. Сентера та iн. Зокрема,
0.Л. Канiщенкo виcвiтлила iнтернацioналiзацiю маркетингового управлЫня мiжнарoдним пiдприeмництвoм та управ-лiнcькy oрieнтацiю iнтернацioналiзoванoгo бiзнеcy. А.О. Старocтiна дocлiджyвала мiжнарoднi комункацп у роз-рiзi нацioнальних культурних особливостей. М.А. Окландер,
1.Л. Литовченко, М.1. Ботушан виcвiтлили cyтнicть маркетингових комункацм та довели ефективнють Ытегрованих
маркетингових кoмyнiкацiй. Але юнуючГ наyкoвi розробки не дocлiджyвали нoвi форми мiжнарoдних маркетингових кoмyнiкацiй та 1'хнм вплив на розвиток iнтернацioналiзацiï мiжнарoднoгo пiдприeмництва.
Метою статп е аналiз нових форм мiжнарoдних маркетингових комункацм у cиcтемi дипломатичних зв'язюв та ïхнiй вплив на пщвищення ефективност маркетингoвoï дiяльнocтi пщприемств з зoвнiшньoекoнoмiчнoю дiяльнicтю.
Виклад основного матер1алу. Станом на березень 2014 року Украина мае чинн угоди про втьну тoргiвлю з ЕАВТ Македoнieю та Чoрнoгoрieю. Вiдcyтня офщмна статистична iнфoрмацiя щодо кiлькocтi пщписаних дoгoвoрiв в cферi зов-н0ньо1' тoргiвлi, тoргiвлi послугами тощо. Водночас, за експер-тними oцiнками, 1хню кiлькicть можна oцiнити в тисячах.
Результатом дипломатичних вщносин е таю форми двос-тороннього cпiврoбiтництва:
1) пoлiтичний дiалoг високого рiвня;
2) торговельно-економГчне cпiврoбiтництвo;
3) iнвеcтицiйне ствробтицтво.
Торговельно-економГчне cпiврoбiтництвo е найбiльш ефективним показником ствпрац краТн i вимагае продуктивного cпiлкyвання, яке забезпечуеться маркетинговими кoмyнiкацiями. Саме тому нoвi форми маркетингових кому-нiкацiй е актуальними для дипломатичних вiднocин.
Маркетингова комунка^я - двoбiчний процес: з одного боку, передбачаеться вплив на цiльoвi аудитори, а з Ышого -одержання зycтрiчнoï iнфoрмацiï про реакцГю цих аyдитoрiй на здмснюваний фiрмoю вплив. Обидвi цi cкладoвi однаково важливi; 1хня eднicть дае пiдcтавy говорити про маркетинго-ву комункацш як про систему. Жодне пщприемство не може охопити вс ринки збуту ^oef продукци та задовольни-ти потреби вciх верств cпoживачiв. Навпаки, концентруючи зусилля на окремм цiльoвiй аудитори, пiдприeмcтвo досягае максимального ycпiхy [2].
1снуе три концепци до визначення поняття маркетингова комунка^я: безпосередня взаeмoдiя компани з ринком (ком-панiями партнерами та безпосередньо споживачами), комунЬ кацiя метою яко1' е дГалог компани з споживачами, ¡нформу-вання 1х, роздтяючи цтьову групу споживачГв на окремГ сег-менти i комункацГя як споаб впливу одного суб'екта на ¡нший.
Так, наприклад, деяк вченн визначають маркетинговГ комункацп як взаемодш та взаемовщносини компани з ринком, де основною метою е забезпечення постмного зв'язку компани з ринком та и успшного функцюнування на ньому. Це дае змогу фГрмГ пщтримувати свм позитивний Гмщж, дтове сприйняття ринку та вщносини з партнерами, при цьому фГрма не витрачае ресурси на контакт з окреми-ми сегментами cвoïх цтьових груп споживачГв. Так, С.С. Гаркавенко пише, що маркетингове просування товару передбачае створення та пщтримання постмних зв'язюв мГж фГрмою i ринком з метою активГзаци продажу товарГв i фор-мування позитивного ¡м1джу шляхом Ыформування, переко-нання та нагадування про дГяльнють фГрми [3, с. 409-449].
Своею чергою, ¡нша група вчених досл!джуе комункаци на м!крор!вн!, розум!ючи п!д поняттям маркетингових комун!кац!й спос!б передач! ¡нформаци, певного звернення компанм до сво'х споживач!в, де береться до уваги особливост! сприйнят-тя кожного сегменту ц!льовоУ групи споживач!в та на основ! ц1еТ особливост! виокремлюеться найкраща форма та спос!б передач! !нформацп. Ч. Лантухи розум!е п!д комун!кац!ею «...механ!зм, за допомогою якого стае можливим !снування ! розвиток людських в!дносин - ус! символи розуму разом з! способами 1'хньо1 передач! в простор! ! збереження в час!. Вона м!стить в соб! м!м!ку, сп!лкування, жести, тон голосу, слова, писемн!сть, друк, зал!зниц!, телеграф, телефон ! останн! досяг-нення !з завоювання простору ! часу. Разом !з народженням зовн!шнього св!ту з'являеться система стандартних символ!в, призначена т!льки для передач! думок, з не' починаеться тра-диц!йний розвиток комун!каци» [4, с. 13].
Також виокремимо й трет!й п!дх!д до визначення маркетингових комун!кац!й, в!н об'еднуе два попередн!х, його особлив!сть в тому що цей п!дх!д визначае комун!кац!ю як спос!б впливу одного суб'екта на !нший, виходячи з ц!лей та завдань як! необх!дно досягти, обираеться певний метод та спос!б !нформування.
Дж. Ф!ск ! Дж. Хартл! вид!лили найважлив!ш! фактори забезпечення ефективност! комун!кац!й:
1. Чим б!льшою монопол!ею мае джерело комун!кац!', тем вище ймов!рн!сть позитивного в!дгуку отримувача.
2. Комун!кац!| б!льш ефективн! у випадках, коли звернення в!дпов!дае думкам, переконанням ! перевагам отримувача.
3. Ступ!нь впливу звернення п!двищуеться, якщо адресат захоплений або ц!кавиться його темою.
4. Комун!кац!| будуть б!льш усп!шними, якщо джерело вважаеться профес!йним, мае високий статус, якщо в!дом! його ц!л! або ор!ентац!я, особливо в тому випадку, якщо джерело користуеться великим впливом на аудитор!ю й легко !дентиф!куеться.
5. При комун!кац!| необх!дно враховувати соц!альний контекст, який завжди впливае на сприйняття [7].
Можна визначити «комплекс комун!кац!й» до якого входять основн! !нструменти комун!кац!|. Розробка такого комплексу е стратег!чно важливою для усп!шноУ д!яльност! по просуванню товару, тому що т!льки правильне використання засоб!в комун!кац!| й ч!тке розм!щення акцент!в сприяе досягненню ц!лей. Розд!ляють наступн! етапи розробки комун!кац!йно' програми маркетингу на рис. 1.
Досл!дивши етапи розробки комун!кац!йно' програми маркетингу, на нашу думку, е необх!дн!сть ефективно' кому-н!кац!| п!дприемств м!крор!вня та суб'ект!в макрор!вня, а саме нац!ональних п!дприемств, недержавних промислових та торгових об'еднань, ф!рм та окремих б!знесмен!в з М!н!стерствами закордонних справ, М!н!стерств економ!ки ! ф!нанс!в, м!н!стерств оборони, с!льського господарства, промисловост!, телекомун!кац!', Торгово-промисловими палатами, торгово-промисловими сп!лками тощо. Поява нових суб'ект!в комун!кац!й м!крор!вня в м!жнародному п!д-приемництв! обумовлена легк!стю комун!кац!й ! бажанням п!дприемц!в та б!знесмен!в самотужки оц!нювати ситуац!ю ! д!яти в обх!д бюрократичних структур. За тако' ситуац!' вини-кае несп!впад!ння !нтерес!в держави та приватних п!дпри-емств, що шкодить економ!ц! кра'ни в ц!лому.
Покладаючись на досв!д м!жнародних економ!чних в!дно-син, значна частка досл!джень сучасно' економ!чно' дипломат!'' розд!ляе думку, що т!льки держава може захистити корпоративн! !нтереси нац!онального б!знесу на м!жнарод-них переговорах з питань торг!вл!, доступу на ринки, !нвесту-вання, перем!щення кап!талу.
На сьогодн! прем'ери, м!н!стри закордонних справ, !нод! ! голова держави 'де за кордон у супровод! ц!ло' свити кер!в-ник!в п!дприемств ! топ-менеджер!в. Так! в!зити е приводом п!дписання контракт!в, а представники вищо' влади е покровителями ! «страховиками» угоди. Дуже поширеними е суп-
Рисунок 1. Етапи розробки комужкацшно! програми маркетингу
Джерело: складено автором за матер1алами [5].
ровщы листи та телефоны дзвЫки. Прикладом е заява екс-президента Франци Жан Жак Ширака, який пюля року правлЫня привселюдно заявив, що завдяки його безпосе-редньому втручанню пщписано контрак^в та угод на суму 120 млн. франюв [9].
Взагал1 приваты пщприемц охоче звертаються за допо-могою влади з метою пщписання вигщних контракта, саме в цьому контекст! з'явилася концеп^я «дипломатичного три-кутника» (рис. 2.)
Державна влада мае вести переговори не ттьки з пред-ставниками державноТ влади з ¡ншими краТнами, а ¡з ф1рма-ми ! пщприемствами, а останн ствпрацювати з державною владою ! з ф!рмами. Економ!чна природа суперництва м!ж краТнами змЫилась, макроеконом!чний менеджмент ! про-мислова пол!тика стали такими ж важливими, як ! традицм-на зовышня пол!тика. Таким чином, можна визнати - еко-ном!чна дипломата набула транснацюнальностк
Позитивно вщм^имо, що у квггы 2013 року при МЗС було створено Раду експортер!в та ¡нвестор!в УкраТни, до складу якоТ увмшли понад 80 провщних украТнських пщприемств та компанм, як! фактично представляють увесь спектр експор-тноор!ентованих галузей економки УкраТни (насамперед металообробну, машинобуд!вну, х!м!чну, агропромислову, а також сферу послуг) [6].
Нагальне м!сце серед засоб!в конкурентноТ боротьби посщають маркетингов! комункаци. Ефективне та рацю-нальне застосування комункацм е основою формування стмкого позитивного ¡м!джу пщприемства. Це, своею чер-гою, змщнюе позицп пщприемства на ринку, дае можливють збтьшити частку ринку для пщприемства, полегшуе доступ ф!рми до фЫансових, ¡нформативних, трудових ресурав.
Анал!з заруб!жноТ економ!чноТ лггератури свщчить про те, що оцЫка значущост та ступЫь залучення пщприемства до процесу маркетингових комункацм вщбуваеться поступово ! тюно пов'язаний з! специфкою функцюнування того чи ¡ншого б!знесу. Так, Т. Гр!ф!ном та Д. Макартуром було про-
ведено досл!дження, метою якого було дослщити специфку сприйняття маркетологами р!зних елемента маркетингових комункацм ! пор!вняти вщношення та використання р!зних елемента на пщприемствах р!зних титв господарювання: агенци (сфера послуг), роздр!бн! продавцу пщприемства, що виготовляють продукц!ю промислового призначення. Результати дослщжень засвщчили, що для пщприемств, як! д!ють на промисловому ринку, на перший план виходять чинники сегментаци цтьовоТ аудиторп та точного донесення Ыформацмного повщомлення. У зв'язку з вщдаленютю вщ к!нцевого споживача засоби маркетингових комун!кац!й меншою м!рою персонально ор!ентоваы, а отже, актуальни-ми е публкацп на правах реклами, участь у виставках, комплексна рекламноЧмщжева пщтримка продукци. Своею чергою, зазначен! елементи в!д!грають м!н!мальну роль для пщприемств, зад!яних у роздр!бн!й торг!вл!, як! найчастше використовують рекламу у засобах масовоТ !нформац!Т, оформлены мюця продажу, акцмних заходах р!зного характеру. Результати дослщжень засвщчили, що якщо умовно под!лити ус! види комун!кац!й на «посередницьк!» (реклама, упакування, стимулювання збуту тощо) та «особист!» (прям! продаж!, участь у виставках, ярмарках, директ-маркетингу тощо), то значення останых для пщприемств, що дшть на промисловому ринку, е особливо високими [7, 8].
На сьогодн! пщприемства ! ф!рми мають так! Ыструменти комункацм, як прямий маркетинг, реклама у засобах масо-воТ iнформацiТ, проведення масових заход!в (конференцй презентацм, виставок),персональний продаж, зв'язки з гро-мадськ!стю (рис. 3).
Для досягнення маркетингових комункацмних цтей на практик застосовуеться стратепя проштовхування, яка перед-бачае використання торговельного персоналу \ стимулювання сфери торпвл! для нав'язування продукци органзованому спо-живачевк На цьому етап нформацйноТ взаемоди особливоТ актуальност! набувають крос-культурна компетенц!я та комун!-кативн здбност маркетолопв пщприемства, як! зад1ян в дто-
Рисунок 2. Дипломатичний трикутник зв'язюв
Джерело: складено автором за матер1алами [1].
Маркетингов1 комуткацн
1 г 1 г 1' 1' 1 г
Реклама у Прямий Массш заходи: Персональний Зв'язки 3
засобах маркетинг - презентаци; продаж громадсыастю
масовм - виставки;
шформаци - конференцп
Рисунок 3. Складов! маркетингових комужкацш
Джерело: складено автором за матер1алами [1].
вих переговорах та безпосередн!х контактах з представниками незалежних збутових орган!зац!й за кордоном.
Сьогодн! п!дприемства схиляються до використання !нтегровано' системи маркетингових комун!кац!й. Це при-зводить до ретельного анал!зу роботи ус!х канал!в комун!-кац!й з метою створення у споживача ч!ткого, посл!дов-ного ! переконливого уявлення про п!дприемство, та про-дукц!ю, яку воно випускае. На перший план виходить ретельне планування кожного кроку щодо засоб!в просу-вання товару на ринок, кап!таловкладень в його п!дтрим-ку та розвиток на кожному етап! життевого циклу. А для ефективного впровадження зовн!шн!х !нструмент!в кому-н!кац!', в першу чергу, налагоджуеться внутр!шня комун!-кац!йна пол!тика. Розробимо таблицю, в як!й вид!лимо
Види маркетингових комужкацш ! ¿х характеристика
види комун!кац!й, 'х ц!л! та !нструменти для макрор!вня та макрор!вня.
Як видно з таблиц!, до макрор!вня ! макрор!вня маркетинго-вих комун!кац!й ми в!дносимо рекламн!, стимулювання збуту, зв'язки з громадськ!стю, прямий маркетинг. До макрор!вня застосовуються так! маркетингов! комун!кац!' як виставки, ярмарки. Своею чергою, до м!крор!вня в!дносяться особист! (персональн! продаж!), «Партизанськ!» комун!кац!|.
В!дпов!дно до завдань ! функц!й м!жнародних комерц!йних комун!кац!й виокремимо нов! форми комун!кац!й в м!жна-родних дипломатичних в!дносинах (рис. 4).
Першою формою маркетингово' м!жнародноУ комун!кац!', яка формуеться за принципом та механ!змом сп!впрац! компан!й та ф!рм на нац!ональному р!вн! - це форма внут-
Макроршень М1крор1вень Ц!л! 1нструменти
Види кому-нкацм Рекламы • ¡нформац1я; • створення сприятливого враження про товар; • д!я на споживача • зовышы засоби; • 1нтернет; - мюця продаж¡в; - альтернативн¡
Стимулювання збуту - активгёа-цт товаропродукуючоУ мереж1 • актив!зац!я споживач!в; • п!дтримка рекламноУ кампан!У; • позбавлення в!д надлишк!в; • витягання вигоди з под!й • ц¡нов¡ знижки, дисконтн¡ карти; • розповсюдження зразк¡в, прем¡í, спец¡альн¡ акцп в м¡сцях продаж¡в; • конкурси; • упаковка; • знижки на пар^ю; • товарний кредит; • навчання персоналу
0собист1/персо нальн1 продаж! • висновок операц!й; • ¡нформац!я • маркетинговий персонал
Зв'язки з громадсьюстю • публ!чн!сть; • гласн!сть; • створення популярност!; • ¡нформац!я про товар; • формування ! захист ¡м!джу • ЗМ1; • сцена; • прес-конференцп; • спонсорство; • Софога1е1с1епШу; • прес-х™; • стипенд¡í ¡ фонди
Прямий маркетинг • просування товару, послуг • текст ¡ оформлення звернення; • поштова розсилка; • телемаркетинг
Виставки, ярмарки • залучення уваги до товару; • ¡нформування громадськост!; • пщтримка репутац¡í • виставков¡ експонати; • локальна реклама
«Партизанськ!» комункацп • первинне залучення уваги; • спонукання до покупки; • ¡нформованють • виб^ носив ¡ндивщуальний, створюеться ефект «сарафанового» радю
Джерело: складено автором за матер'шами [9].
Рисунок 4. HoBi форми м1жнародних маркетингових комушкацш
Джерело: складено автором за матер1алами[ 1].
pirnHboi, нац1онально1 або локально! маркетинговоУ комунЬ каци. Ця форма мiжнаpoдниx кoмунiкацiй фокусуеться на традицмних маркетингових кoмунiкaцiяx, таких як реклама у локальних засобах масово! Ыформацп, персональний продаж, зв'язки з мюцевою гpoмaдськiстra.
Другою формою iнтеpнaцioнaлiзaцií кoмеpцiйниx зв'язкiв е експopтнi комерцмн кoмунiкaцií. Ця форма кoмунiкaцiй перед-бачае використання маркетингових зусиль переважно для про-стих експортних операцм, що передбачае нaявнiсть дoсвiду про-ведення персоналом компани пеpегoвopiв стосовно укладення мiжнapoдниx угод, кoнтpaктiв, а також досвщу щодо домовле-носл оформлення експортно!' документаци та транспортування.
Другою формою iнтеpнaцioнaлiзaцií кoмеpцiйниx зв'язюв е експopтнi кoмеpцiйнi комункацп. Ця форма комункацм передбачае використання маркетингових зусиль переважно для простих експортних операцй що передбачае наяв-нють дoсвiду проведення персоналом компани пеpегoвopiв стосовно укладення мiжнapoдниx угод, контракта, а також досвщу щодо домовленост оформлення експортно! документаци та транспортування.
Наступною формою е тpaнснaцioнaльнi мapкетингoвi комунЬ каци, як виникли в pезультaтi транс нaцioнaлiзaцií кaпiтaлу. В цiй фopмi виникають типзован iнстpументи мiжнapoдниx комункацп, тaкi як проведення мiжнapoдниx яpмapкiв, семiнapiв, презен-тaцiй, opгaнiзaцiй сптьного виробництва та спiльниx пpoектiв.
Глобальн мiжнapoднi мapкетингoвi комункацп вiдпoвiдaють найвищому на сьогодн piвню мiжнapoдниx комерцмних кoмунiкaцiй на oснoвi стандартизаци елемента маркетингових кoмунiкaцiй. Ця форма комункацм задовольняе одночас-но потреби мiжнapoдниx кoмпaнiй i мoтивaцiй екoнoмiчниx суб'eктiв piзниx кра'н та репоыв. Прикладом таких кoмунiкaцiй е сaмiти, мiжнapoднi форуми, мiжнapoднi кpуглi столи.
Висновки
Таким чином нoвi форми мiжнapoдниx маркетингових кому-нiкaцiй в системi дипломатичних вiднoсин сприяють пщвищен-ню ефективнoстi мiжнapoднoгo спiвpoбiтництвa, сприяють мiж-нapoднiй тopгiвлi та нтенсифкаци мiжнapoдниx кoмеpцiйниx зв'язкiв. Налагоджена система реестру мiжнapoдниx кoнтpaктiв сприятиме уникненню сплати митних, фiскaльниx та державних
стягнень. Метою маркетингових комункацм в дипломатичних зв'язках мiжнapoднoгo пiдпpиeмництвa е ефективне спiвpoбiт-ництво та коопераця суб'eктiв пiдпpиeмницькoí дiяльнoстi на макро- i мaкpopiвнi. Суб'екти мaкpopiвня повинн нaслiдувaти iнтеpеси мiкpopiвня для розробки i ухвалення довгострокових упpaвлiнськиx р0ень, спрямованих на пiдтpимку та формуван-ня, коректування позитивного iмiджу пщприемств, збереження i пiдвищення ix вартосл репутац^' на ринку.
3 метою забезпечення стабтьного розвитку пiдпpиeмств та пщвищення ефективнoстi як нaцioнaльнoгo, так i мiжнapoднoгo пiдпpиeмництвa неoбxiднo формувати девий меxaнiзм взае-мозв'язку суб'екпв пiдпpиeмницькoí дiяльнoстi та вдосконален-ня нструменпв маркетингових кoмунiкaцiй для кожного сегменту ринку. Нoвi форми мiжнapoдниx маркетингових кoмунi-кац^ в дипломатична системi вiднoсин пoвиннi знаходитися в цен^ пoстiйнoí уваги менеджеpiв, пiдкopятися досягненню ефективних pезультaтiв дiяльнoстi пiдпpиeмствa на oснoвi наближення нтереав aдмiнiстpaцií i персоналу. Розвиток мiж-народних кoмеpцiйниx зв'язкiв збiльшить конкурентоспромож-нiсть пiдпpиeмств i ix продукци на зoвнiшньoму ринку.
Список використаних джерел
1. Кокор1на В.1. Середовище функцюнування м1жнародного б1зне-су: тенденци та зм1ни [Електрон. ресурс] / Б1блютека 1м.. В.1. Вернадського. - Електрон. дан1. - К., 2011. - Режим доступу: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:http://a rchive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2011_52_2/statt i/3.pdf (дата звернення:03.01.14) - Назва з екрана.
2. Хмарська I.A. Сутн1сть та значення комплексу маркетингових комун1кац1й п1дприемств [Електрон. ресурс] / Б1блютека 1м. B.I. Вернадського. - Електрон. дан1. - К., 2011. - Режим доступу: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:http://a rchive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum./Vchnu_ekon/2011_6_2 /114-118.pdf (дата звернення:03.01.14) - Назва з екрана.
3. Гаркавенко С.С. Маркетинг: [пщручник] / Гаркавенко С.С. - К.: ГПбра, 2004. - 712 с.
4. Куденко Н.В. Стратепчний маркетинг. - К.: КНЕУ, 1998. - 151 с.
5. Окландер М.А., Гитовченко 1.Г., Ботушан M.I. Маркетингов1 комун1кац|: промислових п1дприемств в умовах iнфopмaцiйнoi еко-ном1ки: Moнoгpaфiя. - К.: - Знання. - 2011.
6. М1н1стерство закордонних справ Укра'ни [Електрон. ресурс] / -Електрон. дан1. - К., 2014. - Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/ about-ukraine/economic-cooperation/trade-agreements^aTa звернення:22.03.14] - Назва з екрана.
7. Griffin T. InternationalMarketingCommunications. -Butterworth-Heineman Ltd., Oxford, etc.- 1993. - 589 p.
8. Багиев Г.Л. Маркетинговые основы товарного позиционирования в инновационном периоде: Научная работа / Г.Л. Багиев, А.А. Алексеев. - СПб.: Изд-во СПУЭиФ, 1997. - 354 с.
9. Парамонова Т. Составляющие элементы системы маркетинговых коммуникаций / Т. Парамонова, В. Бикулов // Маркетинг. -М., 2005. - №2. - С. 67-73.
Т.М. СЕМЕНЕНКО,
аспирантка, Кивський нацюнальний економ'нний университет iм. Вадима Гетьмана
Фшансова нестабшьшсть як об'скт наукового дослщження
У статт'1 розглянуто сутнсть фнансовоi нестабтьност'1, основы теоретичн засади трактування даного поняття, вивчено основний понялйний апарат, пов'язаний з даним явищем. Охарактеризовано основн етапи фiнан-совоi нестабiльностi, вивчено основн фактори виник-нення.
Ключов1 слова: фнансова нестабльнсть, банкрут-ство, неспроможн'!сть, життевий цикл орган'зацц.
В статье рассмотрена суть финансовой нестабильности, основные теоретические подходы к трактовке данного понятия, изучен терминологический аппарат, связанный с этим явлением. Охарактеризованы основные этапы финансовой нестабильности, а также причины ее возникновения.
Ключевые слова: финансовая нестабильность, банкротство, несостоятельность, жизненный цикл организации.
The article discusses the essence of financial instability, the main theoretical approaches to its definition, examine-dother economic categories, combined with financial instability. Also the main stagesof financial instability described as well as the main reasons of its causing.
Keywords: financial instability, bankruptcy, organizational life cycle.
Постановка проблемы. Останнм часом як в науковому спв-товариств^ так i серед ¡нвестсрв-практиюв питанням (финансово! нестабтьност та неспроможност придтяеться все бтьша уваги. Це пов'язано з цтим рядом обставин, до яких насамперед можна вщнести триваючу модернзацю законв про банкрутство в розвинених кранах i формування аналопчного законодавства в кранах, що розвиваються, порiвняно недавн гучн випадки банкрутства економiчно потужних (Enron, Parmalat, World.com], а також глобaлiзaцiя фiнaнсових криз
Анал'13 дослджень та публкащй з проблемы. Дослiдження, спрямовaнi на пошук об'ективних зaкономiрнос-тей розвитку, що обумовлюють кризовi явища як економ^ в цiлому, так i окремих фiрм i компaнiй, мають вже солщну iсторiю.
I якщо спочатку в данм облaстi бiльше уваги придтялося еконо-мiцi як цтюнм системi, результатом чого стала поява теорм про цикли Шумпетера, Кейнса, Фрщмена, Кондратьева та iн., характерних для мaкроекономiчноí динaмiки, то пзн0е з'яви-лися дослiдження, що вивчають зaкономiрностi економiчного розвитку на рiвнi одинично'' фiрми [1, 2].
Мета статт'1. Враховуючи вище зазначене, основними завданням статт е розгляд теоретичних пiдходiв до трактування фЫансово''' нестaбiльностi на мiкроекономiчному рiвнi, основних '' фаз.
Выклад основного матер1алу. Пильна увага до фЫан-сово'' нестaбiльностi та банкрутства як об'екта наукового дослiдження характерна для друго' половини XX столггтя, коли зазнають розвитку дослiдження, направлен на aнaлiз окремих господарюючих суб'екта. Зростання iнтересу вче-них-економю™ до функцюнування окремо'' компанп супро-воджувалося публка^ею таких робiт, як «Природа фiрми» Р. Коуза та <^вновага фiрми» Н. Калдора [3, 4]. Поступово дослщження в дaнiй гaлузi наближалися до реaлiй дiловоí практики, чому перш за все сприяло накопичення статис-тичних даних, удосконалення систем збертання та передaчi Ыформацп. Багато економiстiв зосередили сво' дослщження на природi та причинах виникнення кризових ситуацм у дiяльностi суб'ек^в економiчного господарювання. Таким чином, уявлення про фЫансову нестaбiльнiсть як про стан, що викликаеться виключно зовышыми причинами, такими як конкурентна боротьба i циклiчнiсть розвитку економiки, поступово поступилося мюцем бiльш складним поясненням.
Однак перед тим як перейти безпосередньо до 'хнього роз-гляду, слщ зауважити, що сьогодн в нaуцi iснують i активно розвиваються й Ыил напрями, що займаються сумiжними питаннями в аналопчый облaстi. Проводяться дослiдження з питань фЫансово''' нестaбiльностi та банкрутства, яю можна згрупувати за такими загальними напрямами, як:
• правове; зокрема вивчае оптимальний склад та змют законодавства про банкрутство, aдеквaтнiсть формулювань вщповщних зaконiв, 'х вiдповiднiсть Ышим законодавчим актам. Як характерну роботу даного напряму можна вщзначи-
