CC BY
934
ARCHITECTURE / <<ШЦШМУМ-ШУ®МА1>>#3(Ш7)),2(0]9
ARCHITECTURE
УДК 725.51
Bulakh Irina Valerievna
PhD of Architecture, Associate Professor Department of Design of the Architectural Environment,
Kiev National University of Construction and Architecture ORCID: 0000-0002-3264-2505; ResearcherID:V-4802-2018; Spin-код: 9274-0113; h-index 5
DOI: 10.24411/2520-6990-2019-10001 REGULATORY FEATURES OF THE ARCHITECTURAL AND TOWN PLANNING DESIGN OF
THE HEALTH CARE INSTITUTION SYSTEM
Булах 1рина Валерйвна
к. арх., доцент кафедри Дизайну архтектурного середовища КиХвського нацюнального yHiверситету будiвництва i архiтектури ORCID: 0000-0002-3264-2505; ResearcherID:V-4802-2018; Spin-код: 9274-0113; h-index 5
НОРМАТИВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЕКТУВАННЯ АРХ1ТЕКТУРНО-М1СТОБУД1ВНО1 СИСТЕМИ ЗАКЛАД1В ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Abstract.
The article considers and analyzes the basics of Ukrainian normative and city-planning legislation. Regulatory urban development norms have been investigated in the context of the issues ofplacement of health facilities in urban and rural settlements with a view to further improving and supplementing them, taking into account the leading directions of medical sector reform and modern trends of urban development of the network of health facilities.
Анотаця
В статтi розглянуто та проаналгзовано основиукраХнського нормативно-мiстобyдiвного законодав-ства. Регламентyючi мiстобyдiвнi норми до^джено в аспектi кола питань розмщення закладiв охорони здоров'я в м^ьких та сшьських населених пунктах з метою Хх подальшого вдосконалення й доповнення, з врахуванням провiдних напрямiвреформування медичноХ галyзi та сучасних закордонних тенденцт мiсто-бyдiвного розвитку мережi закладiв охорони здоров'я.
Key words: urban development system, urban planning, network of health care institutions, architecture theory.
Ключовi слова: мiстобyдiвна система, мiстобyдyвання, мережа закладiв охорони здоров'я, теорiя архтектури.
Нормативний документ ДБН Б.2.2-12:2018 ре- на 1000 oci6, для розмщення закладш охорони здо-гламентуе площi земельних дшянок з розрахунку ров'я повсякденного, перюдичного та ешзодичного
попиту, яш наведеш у Таблиц 1.
Таблиця 1.
Площi земельних дшянок установ та оргашзацш обслуговування
_(заклади охорони здоров'я)_
№ Установи i оргашзаци Розмiри земельних дшянок Примаки
1. Заклади (центри) ПМД (кабшети сшейних лiкарiв загально! практики, амбулатори) i вторинно! ме-дично! допомоги (полшлшши, дис-пансери, дiагностичнi центри тощо) За завданням на проектування 0,1 га на 100 вщввдувань за змшу, але не менше 0,3 га Можуть розмшуватися у примщеннях, вбудованих в об'екти шшого призна-чення.
2. Заклади ТМД (спецiалiзованi поль кташки та диспансери, лшарш тощо) За завданням на проектування
3. Фельдшерсько-акушерський або фельдшерсьш пункти 0,2 га - з квартирою фельдшера; 0,05 га - без квартири
«ш^шетим-^шгмаьотжш©^ / Аавыгйи&тши
5
Продовження таблиц 1
4. Стацюнари ушх титв (в тому числ1 пологов1 будинки) для дорослих 1 дь тей, хостси За потужност стацюнар!в, л1жок: до 50 - 300 м2 на 1 л1жко; б1льше 50 до 100 - 300 -200 м2 м; бшьше 100 до 200 - 200-140 м2; бшьше 200 до 400 - 140-100 м2; б1льше 400 до 800 - 100-80 м2; б1льше 800 до 1000 - 80-60 м2; понад 1000 - 60 м2. При розм. 2 [ бшьше стац. на однш земел. дшянщ загал. площу приймати за норм. сум. мютк. стац. В умов. ре-кон. у круп. [ найкруп. мютах зем. дш. лшарень допуск. зменш. на 25%. Розм1ри земел. дш. лшарень, яю роз-мщу. у прим. зош, необх. збшьш.: шфекц. та онкол. -на 15%; туберк. [ псих. - на 25%; ввдновл. лш. для дорос. - на 20%, для детей - на 40%. Площу земел. дшя. полог. буд. приймати за норм. стац. з коефщентом 0,7.
5. Станцп (тдстанци) екстрено! (швид-ко!) медично! допомоги 0,05-0,07 на 1 автомобшь, але не менше 0,1 га
6. Медико-профшактичш заклади За завданням на проектування (до 1-1,5 га)
7. Аптеки груп: 1-11, Ш-У, У-У1 0,3 га або вбудоваш; 0,25 га або вбудоваш; 0,2 га або вбудоваш
8. Роздавальш пункти молочних кухонь Вбудоваш
9. Територ. центри соц. обслуг. людей похилого вшу та людей з швал. титв: I тип (пост. 1 тимч. прожив. людей пох. вшу та люд. з швал.), II тип (ден. перебув. люд. з швал.), III тип (ден. переб. людей з швалвд. при юнуючому будинку-штернат) За завд. на проект., при мют. штерн.: до 50 мюць - 150 м2 на 1 мюце; бшьше 50 до 75 - 125 м2; бшьше 75 - 100 м2. При мюткост! штернапв: до 50 мюць - 150 м2 на 1 мюце; бшьше 50 до 75 - 125 м2; бшьше 75 - 80 м2. Розрахунковий показник площ1 земельно! дшянки те-ритор1альних центр1в III типу визначаеться як сума площ1 дшянки будинку-ште-рнату [ центру.
10. Будинки-штернати для людей похилого вшу, ветерашв вшни [ пращ (з 60 роюв) За мюткост! штернапв: до 50 мюць -200 м2 на 1 мюце; бшьше 50 до 100 - 175 м2; бшьше 100 до 200 - 125 м2; бшьше 200 до 300 - 100 м2 Площу земельних дшянок будинюв-штернапв, яю роз-мщуються поблизу парюв [ люопарюв, дозволяеться зме-ншувати, але не бшьше шж на 20%.
11. Будинки-штернати для дорослих людей з швалвднютю - (з 18 роюв) За мюткост! штернапв: до 50 мюць -200 м2 на 1 мюце; бшьше 50 до 100 -175 м2; бшьше 100 до 200 - 125 м2 Те саме
12. Психоневролопчш штернати За мюткост! до 20 мюць - 125 м2 на 1 мюце; бшьше 200 до 400 - 100 м2; бь льше 400 до 600 - 80 м2 - « -
13. Спец. буд. [ буд.-штерн. для детей (буд. дитини, для дггей-сиргг, с!мейш дит. буд., буд.-штер. для детей з швалвд. з 3 до 17 р., притулки неповн., центри соц. служби бездогляд. детей, тдептив, молод!) За завданням на проектування
14. Санаторп (за виключенням туберку-льозних) 125м2 на 1 мюце
15. Санаторп для батьюв з дпъми [ ди-тяч1 санаторп (за викл. туберкульоз-них) 145 м2 на 1 мюце
16. Будинки ввдпочинку (пансюнати) 120 м2 на 1 мюце
17. Буд. ввдпоч. (пансюнати) для с1мей з дпъми 140 м2 на 1 мюце
18. Бази ввдпочинку тдприемств та орга-шзацш, молод!жш табори 140 м2 на 1 мюце
19. Оздоровч! табори 150 м2на 1 мюце
20. Хостели 6-10 м2 на 1 мюце
6
АаШГйИ&ТШИ / <<ШУШ(Ш1УМ-ШУ®Ма1»#3(Ш7)),2(
Визначення радiусу обслуговування населения установами та оргашзацшми сфери охорони здо-ров'я, яш розмщуються в структурi житлово!' забу-довi населеного пункту, визначенi вимогам чин-
ного ДБН Б.2.2-12:2018. При просторовому проек-туваннi i розмщенш заклад1в охорони здоров'я про-ектш розрахунки не повиннi перевищувати норма-тивнi показники, зазначенi у Таблиц 2.
Таблиця 2.
Величина максимально допустимих радiусiв обслуговування
Установи та оргашзацп Радiус обслуговування,
Полiклiнiки та !х фшали у мiстах* 1000
Роздавальнi пункти молочно!' кухнi 500
Те саме, за одно- i двоповерхово!' забудови 800
Аптеки у мютах 500
Те саме, за одно- i двоповерхово!' забудови 800
* Доступ. центр1в ПМД, амбул., фельд.-акуш.пункт1в i аптек у сiл. мiсцевостi прийм. у межах 30 хв. (з викор. транс.).
Пдводячи пщсумок аналiзу чинного в Украiнi нормативно--мктобудшного регулювання архггек-турно-мктобуд1вно!' системи закладш охорони здоров'я, до складу яко! вiдноситься проектування ди-тячих лшувальних комплекс1в, слад охарактери-зувати основнi планувальнi одиницi розпланувань населених пункт та сформулювати основш поло-ження щодо проектних особливостей розмщення в них профшактично-лшувальних закладш. На тери-тори мiкрорайону, чинними нормативними документами визначаються вимоги щодо проектування заклад1в охорони здоров'я повсякденного р1вня ви-користання, до яких вщнесено аптеки, будинки-ш-тернати вах тип1в спецiалiзацil (з потткою "за ро-зрахунком", але без подальших уточнень яких само), молочш кухиi та !х роздавальнi пункти. Нажаль, мережа первинного р1вня медично! допо-моги населенню, насамперед й компактнi форми реалiзацi!' (амбулатори, кабшети с1мейних лiкарiв або !х групувань у виглядi невеликих медичних цен^в, лабораторш i дiагностичних центрiв), яш на прикладi закордонного досввду, а також впчиз-няних приватних медичних закладш, мають значний потенцiал точкового розмщення на перших поверхах багатоповерхових новобудов та ш. примщень, як1 не вимагають тих же витрат (фшаи-сових, людських, часових та ш.) як експлуатацiя за-старших примщень полiклiнiк з радянських час1в нашо! держави. Отже, на нашу думку, заклади первинного ршня медичного обслуговування насе-лення повиннi бути включенi до невщ'емних струк-турних елемент1в м1крорайон1в. Вибiр тип1в за-клад1в (або вбудовано-прибудованих прим1щень) первинно!' медично!' допомоги залежить в1д роз-мiрiв м1крорайону, кшькосл i щiльностi населення, що в ньому мешкае. Особливостi планувальних ршень м1крорайон1в, у т.ч. способи i засоби роз-м1щення в них закладш охорони здоров'я, залежать вщ багатьох фактор1в, серед яких: структура жит-лового району та усього населеного пункту, при-родно-клiматичнi умови, розгалужешсть транс-портно!' мережi та ш. мiстобудiвних фактор1в.
Безумовно, проведення принципу м1крорайо-нування при просторовому проектуванш поселень,
з формуванням необхвдно! мережi закладiв медичного обслуговування i з дотриманням розрахунко-вих потужностей та нормативних радiусiв обслуговування в повному обсязi можна досягнути при за-будовi вшьних територ1й, як це в1дбувалося в радянський перiод ХХ ст. Сьогодш, в умовах сфор-мованих мкьких територ1й та ринкових в1дношень вшьш земельнi дiлянки або вiдсутнi, або мають власника. Розвиток та розширення житлово!' забу-дови проводиться, як правило, шляхами ущшь-нення забудови в межах реконструкцп iснуючих мшрорайошв. Характерним прикладом може слугу-вати новий генеральний план Киева, який передба-чае перспективу нового житлового будiвництва в обсязi: на вшьних вщ забудови територгях загаль-ною площею 400 га - 3357 тис. м2 загально!' житлово!' площц буд1вництво окремих будинк1в на вшьних дшянках в кнуючш забудовi 268 га - 7100 тис. м2; комплексна реконструкцiя кварталш за-старiлого житлового фонду 383 га - 5871 тис. м2; на територгях промислового та комунально-складсь-кого призначення 391 га - 4000 тис. м2; на тери-торгях сiльськогосподарського призначення 397 га - 2985 тис. м2; на територгях спецiального призначення 407 га - 3549 тис. м2; реконструкция садибно!' житлово!' забудови 38 га - 434 тис. м2; садибна та малоповерхова житлова забудова 429 га - 1105 тис. м2.
В житловому районi (районному центру), до-цiльно передбачати бшьш крупнi заклади охорони здоров'я перюдичного характеру використання, серед яких: первинна ланка медичного обслуго-вування (полшлшша, дiагностичний центр, медичнi центри), багатопрофшьна лiкарня вторинного рiвня медичного обслуговування, шдстанц1я екстрено!' медично! допомоги, пологовий будинок з перина-тальним центром, будинки-штернати (за спецiалiзацiею). Подальша одиниця формування розплаиуваиь населених пункт1в визначена як пла-нувальний район, наявнiсть яких простежуеться в найкрупн1ших мiстах Укра!ни - в Киевi, Харковi, Дншр^ Одесi та в 1и. крупних мктах Укра!ни. На рiвнi розпланування плаиувального району (мiжрайонних i регюнальних центр1в) сл;д передба-
«Ш^ШетиМ-ЛУГМАЬОТЖШ©^ / АавЫГйИ&ТШИ
чати органiзацiю лшарт екстрено! медично! допо-моги, реабштацшних центрiв (за спецiалiзацieю), хоспiса, лшарень третинного рiвня медичного об-слуговування, в тому числi дитячо! спецiалiзацii, якi за характером використання вщносяться до епiзодичного чи уншального медичного обслуго-вування. Також на даному розпланувальному рiвнi доцiльно формування лшувальних комплексiв, в тому числi спрямованих на повноцшне медичне об-слуговування дитячого населення нашо! кра!ни. Лшувальний комплекс передбачае використання бiльш гнучко! функцiональноi системи та впро-вадження принципiв кооперування, штеграци медичних заклад1в. Бiльш детальнi пропозици щодо оргашзацп дитячих лiкувальних комплексiв будуть викладеш у наступних роздiлах. Нарештi, рiвень планувально! зони (мiжрегiональнi i республшан-ськ1 центри) в процесi мктобуд1вно1 органiзацii системи охорони здоров'я, слад розглядати в якостi виключно епiзодичного чи уншального медичного обслуговування населення. Цей рiвень може вклю-чати розмщення високоспецiалiзованих лшарень третинного р1вня медичного обслуговування, оздо-ровчi заклади, а також шновацшних ктатчних за-кладiв, якi поеднують вищу медичну освiту, науку i виробництво, дiагностування, л1кування та ре-абштацш в межах одного лшувального комплексу.
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 932 "Про затвердження Порядку створення гос-пiтальних округа" ввд 2016 р., Положенням про Мшютерство охорони здоров'я Укра!ни № 267 вщ 2015 р. та Наказом МОЗ Укра1ни № 1621 "Про вне-сення змш до Примiрного положення про гос-пiтальний округ" ввд 2017 р. в Укра!т було затвер-джено положення "Про госштальний округ". Гос-пiтальний округ - функцюнальне об'еднання закладiв охорони здоров'я, розмщених на вщповшнш територи, що забезпечуе надання вто-ринно! (спецiалiзованоí) медично! допомоги насе-ленню тако! територи. Учасниками госпiтального округу е мюьш (мiст обласного значения), районш ради та ради об'еднаних територiальних громад, у сферi управляя яких знаходяться заклади охорони здоровья та / або як1 здшснюють спiвробiт-ництво у сферi охорони здоров'я для забезпечення надання вторинно! (спецiалiзованоí) та екстрено! медично! допомоги населенню на вщповшнш територи. Попре активний процес формування тери-торiальних громад та об'еднань в нашш державi, створення госпiтальних округа тюно пов'язано з багатьма аспектами: типами населених пункт, щiльностi i демографiчноí картини населення, адмiнiстративно -територiальних взаемозв 'язкiв, iснуючого матерiального фонду забезпеченосп об'ектами охорони здоров'я та !х станом. Кiлькiсть та склад закладiв охорони здоров'я в цих об'еднан-нях, радiуси обслуговування населення законодав-чими документами встановленi не в повнш мiрi та потребують наукового обгрунтування. В подаль-ших дослвдженнях плануеться надати вiдповiднi теоретичш обгрунтування з вказаних питань.
Система дитячих лшувально-профшактичних закладiв та комплексш мае iерархiчну побудову,
7
вмщуе мережi первинного, вторинного та третинного р1вня медичного обслуговування дитячого населення, входить до складу загально! системи охорони здоров'я Украши та розглядаеться як пщсистема цiлiсноí мiстобудiвноí системи розпла-нувань рiзних типiв поселень. Зазначений до-слвдницький пвдхвд сприяе виявленню рiзноманiт-ностi зв'язюв мiж складовими елементами системи з метою визначення потенцшних механiзмiв удос-коналення архiтектурно-мiстобудiвних рiшень дитячих закладiв охорони здоров'я. В попереднiх до-слiдженнях виявленi основнi властивостi й си-стемнi ознаки сукупностi дитячих лшувальних закладiв, серед яких основними е: цшсшсть, як ознака багаторiвневого i взаемопов'язаного поедна-ння складових елементiв, яка у вiдношеннi до оточуючого середовища сприймаеться як цше; вiдмежованiсть та вiдносна автономнiсть, яш доз-воляють встановити зовнiшнi i внутрiшнi межi мiстобудiвноí системи дитячих закладiв охорони здоров'я; структуроваиiсть, яка допомагае упоряд-кувати просторово-функцiональнi зв'язки складових елементiв системи; внутршня взаемодiя, яка сприяе поступовостi, частково сумюному або автономному функцюнуванню, формуванню дитячих лiкувально-профiлактичних комплексiв у складi медичних закладiв рiзних титв i рiвнiв оргаиiзацii охорони здоров'я, а також медичних об'еднань з ре-абштацшними та оздоровчими медичними закладами; взаемозв'язок з оточуючим архггектурно-мiстобудiвним та природним середовищем, ланд-шафтно-рекреацiйним простором мiських поселень, спецiалiзованими та вищими медичними клшчними навчальними закладами, iиновацiйним виробництвом та науковими дослвдженнями, транс-портною мережею та iиженерною шфраструкту-рою; емерджентнють (якiсна стрiбкоподiбна мета-морфiзацiя системи охорони здоров'я внаслiдок синтезу низки складових елеменпв з народженням нових властивостей).
Серед факторiв, яш оказують вплив на ди-намшу мiстобудiвного розвитку системи дитячих лшувальних закладiв та комплексiв, особливе зна-чення отримують соцiально-економiчнi, демо-графiчнi, медичнi та мiстобудiвнi чинники формування системи, яш найбiльше вщповвдають су-часним концепцiям розвитку охорони здоров'я в органзаци медичних послуг в прогресивних свгго-вих крашах, а також передбачають диференцiацiю i наступнiсть медичних закладiв за рiвнем надаиия медично! допомоги населенню. Встановлено, що динамiчний розвиток системи дитячих лшувальних закладiв та комплексiв повинен спиратися на фак-тичну i прогнозну оцiику демографiчноí структури населення кра!ни, динамiку захворюваиостi, регю-нальш природно-клiматичнi умови, враховувати екологiчний стан оточуючого середовища та ш. мiстобудiвнi умови та чинники. Екологiя та !! по-тенцiал суттево впливають на вибiр територii для розмщення закладiв охорони здоров'я, особливо призначених для обслуговування дитячо! верстви населення, створюе умови для формування i забезпечення комфортного лшувального середовища. На
АаШГйИ&ТШИ / <<ШЦШМУМ-ШУ®Мак>>#Щ27)),2(0]9
цш основi саиiтарно-гiгiенiчнi властивостi та показ-ники територи населених пункт повиннi врахо-вуватись при визначеннi планувальних обмежень при розмщенш закладiв охорони здоров'я.
Першою ланкою в iерархiчнiй та послвдовнш системi охорони здоров'я Украши визначено мережу заклад1в первинного ршня забезпечения медичною допомогою населения, розвиток яких повинен вщбуватися у напрямку створення розгалу-женого розмщення кабшет1в сiмейних л1кар1в, ам-булаторш, медичних та дiагностичних центрш, з метою органзаци лiкуваиия населения, в тому чи^ дитячо!' категори, на раннiх стадиях хвороби i зменшення кiлькостi гострих стаи1в потребуючих госпiталiзацil. В дослiдженнi встановлено, що су-часнi закордоннi моделi оргашзацп первинного р1вия медичного обслуговування е бшьш ефектив-ними та обумовлюють не тiльки структурнi змiни в принципах дiяльностi впчизняно!' охорони здоров'я, а i потребують значного переосмислення титв, кiлькостi, мiсць i способ1в розмщення медичних заклад1в даного р1вия. Питания оп-тимiзацil мережi закладiв первинного р1вия медич-но!' допомоги не враховуе демографiчнi особли-востi рiзномаиiття населених пункт Украши, нерiвномiрне використання та наваитаження спри-чиняеться шноруваиням зростаючих показниив щшьносл населения, якi знаходяться в залежиосп вщ мiсця розташуваиня в структурi розплаиувань. Цей аспект вказуе на потребу застосування дифе-ренцшоваиих розрахункових показникiв для рiзних район1в мкьких поселень та створення на цш ос-новi гнучко!' мережi заклад1в охорони здоров'я первинного р1вня медичного забезпечення з динамiч-ною планувальною структурою. Нова концепция ре-формуваиия национально!' системи охорони здоров'я Украши обумовлюе ряд принципових по-ложень, як1 потребують змшення архиектурно-мiстобудiвного пщходу на шляху модертзаци i оп-тимiзацil функцiонуючого з радянських час1в фонду медичних об'екпв. Прiоритетним напрямом реформуваиия визначено створення потужио!' ме-режi первинного р1вия надаиня медично!' допомоги населению з метою зняття надмiрного наваитаження з лшарень, як1 традицшно в нашш державi вщцравали ключову роль в пщтримщ здоров'я наци. В умовах вщсутносл надежного рiвия фшаисуваиия сфери охорони здоров'я з боку дер-жави, сформовано!' ринково!' економжи i значного вiтчизняного досвщу оргашзацп приватних медичних практик, доцшьно при реоргаиiзацi!' первинного р1вия медичного обслуговуваиия заохочувати приватних швестор1в i враховувати цей потенцiал при аналiзi i формуваннi територiального розпла-нуваиня.
Наступним кроком повинна вщбутись оп-тимiзацiя лшарняного фонду та кшькосп лшарня-них лiжок, як основних показниюв потужиостi та ефективносп роботи медичного закладу вторин-ного р1вия надання медичних послуг. Реформуваиия лшарень повинно бути пов'язано з скоро-чениям лiжок в стацюнар^ введениям категорi!' ш-тенсивного лшування гострих стаи1в, розширенням
практики амбулаторного лжування в умовах денного стацюнару та ш. Окрема увага i основний акцент у подальшому проведеннi даиого дослвдження буде зроблено на питаннi лжввдацп надмiрно!' спецiалiзацi!' вiтчизняних лшарень, !х кшькаразо-вого дублюваиня на однш територи', що в свою чергу значно пщвищуе фiнансовi витрати на функцюнування, експлуатацш та опалення, оплату пращ, лжування населения та ш. не залишаючи можливостi для оновлення обладнання, техиологш, ремонту. Iншим питаниям щодо реформування лшарняно!' системи Украши е штеграц1я освiти, науки та виробництва з практикою лшування. У вгт-чизняних лшарнях сьогодн вщсутш умови для по-вноцшного проведения вказаних процес1в - не мае навчальних та лекцшних аудиторш, зв'язив ^зу-альних або штерактивних) операцшних з навчаль-ним класом, дослщницьких лабораторш, конфе-ренц-зал1в, бiблiотек та ввдеотек, роздягалень та ш. примщень. Отже перспективним виявляеться створення кооперованих та блокованих комплекс1в про-фесшно!' медично!' освiти, вищих медичних навчальних заклад1в, академш, шстшут, наукових лабораторш та центр1в з дослвдження новiтнiх лшарських засоб1в та техиологш з багатопрофшь-ними лшарнями.
Украшсьи законодавчi та програмнi документа засвщчують, що всi складовi лаики впчизия-но!' загально!' системи охорони здоров'я реформу-ються у напрямку удосконалення первинного рiвня медичного обслуговуваиия, архггектурно-ма-терiально!' бази, взаемоди та послiдовностi рiзних тип1в лшувально-профшактичних заклад1в, штегра-цil науково-освiтньо!' галузi в лшарияну систему для формування сфери охорони здоров'я як потуж-но!' складово!' загального соцiального забезпечения населения нашо!' краши. Одним з найбшьш потен-цшних i дiевих кроив в даному напрямку може слу-гувати розпочатий штеграцшний процес у виглядi формування територiальних госпiтальних окрупв з метою щдвищення ефективностi роботи системи охорони здоров'я, посиленням ролi мкцевих ор-гаи1в самоврядуваиия у розвитку медичного забезпечения населения. Особливе значения i потреба в органзаци територiальних госпiтальних округ1в виникае у сшьськш мiсцевостi, де традицшно в Украгш недостатнш р1вень медичного обслуговування. Поряд з формуванням територiальних гос-пiтальних округ1в доцшьним може виявитись впро-вадження кластерно!' системи органзаци медично!' допомоги, яка пов'язана з iитеграцiею та коопе-ращею закладiв охорони здоров'я як в межах обслуговуваиия рiзних вшових категорш населения, спецiалiзацi!' та профшв, так i в межах взаемоди м1ж р1внями медичного обслуговуваиия та з ш-шими елементами соцiально-економiчноl' сфери нашо!' держави та шших краги свiту.
В межах аналiзу нормативних питань роз-м1щення заклад1в охорони здоров'я в мiських та в сшьських поселениях, виявленi зауваження щодо тип1в медичних заклад1в та !х в1днесения до рiвнiв медичного обслуговування, що може слугувати пе-
<<ШЦШМУМ-ШУГМА1>#Щ27)),2©1]9 / ARCHITECTURE
редумовою для встановлення радiусiв та потуж-носп в обслуговуванш населення. У MicTax до мшрорайонного р1вня медичного обслуговування повинш входити компaктнi типи заклад1в первин-ного медичного р1вня обслуговування (амбулатори, кaбiнети ciмейниx лiкaрiв або ix групувань у ви-глядi невеликих медичних центр1в, лaборaторiй i дiaгноcтичниx центр1в), кiлькicть, потужнicть i роз-мiри яких знаходяться в залежносп ввд параметр1в мшрорайону. В житловому рaйонi доцшьно роз-мщувати крупш заклади охорони здоров'я перiодичного характеру використання, серед яких: первинна ланка медичного обслуговування (полшлшша, дiaгноcтичний центр, медичш цен-три), багатопрофшьна лшарня вторинного рiвня медичного обслуговування, пвдстанц1я екстрено! медично! допомоги, пологовий будинок з перина-тальним центром, будинки-штернати (за cпецiaлiзaцieю). На рiвнi планувального району слад передбачати оргaнiзaцiю лшарш екстрено! медично! допомоги, реaбiлiтaцiйниx центрш (за cпецiaлiзaцieю), xоcпica, лшарень третинного рiвня медичного обслуговування, в тому чи^ дитячо! cпецiaлiзaцü', якi за характером використання вщносяться до етзодичного чи унiкaльного медичного обслуговування. Ршень планувально! зони може включати розмщення виcокоcпецiaлiзовaниx лшарень третинного ршня медичного обслуговування, оздоровчi заклади, а також шновацшш клiнiчнi заклади, яш поеднують вищу медичну освпу, науку i виробництво, дiaгноcтувaння, лшу-вання та реaбiлiтaцiю в межах одного лжувального комплексу.
Список лiтератури та шформацшних джерел
1. Основи законодавства Укра!ни про охо-рону здоров'я: Закон Украши зi змiнaми та редак-цiею ввд 10.06.2018. Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. 1993. № 4. Ст. 19.
2. ДБН В.2.2-10:2017 Будинки та споруди. Заклади охорони здоров'я. Ки!в: Мшрегюн Укра!ни, 2017. 213 с.
3. ДБН Б.2.2-12:2018 Планування i забудова територiй. Кшв: Мiнрегiон Украши, 2018. 179 с.
4. Про затвердження Порядку створення гос-пiтaльниx округа: постанова Каб. Мшютр1в Укра-!ни вiд 30.11.2016 р. № 932. Офщшний вicник Украши. 2016. № 99. Ст. 3218.
5. Про затвердження Положення про Mrnic-терство охорони здоров'я Укра!ни: постанова Каб. Мшю^в Украши ввд 25.03.2015 р. № 267. Офщшний вкник Украши. 2015. № 38. Ст. 1141.
6. Про внесення змш до Примiрного положення про госштальний округ: наказ МОЗ Украши ввд 18.12.2017 р. № 1621. Дата оновлення: 18.12.2018. URL: http://moz.gov.ua/uploads/0/2663-dn_20171218_1621_dod.pdf (дата звернення: 10.01.2019).
7. Булах I. В. Анaлiз наукових дослвджень в acпектi aрxiтектурно-мicтобудiвного проектування заклад1в охорони здоров'я. Науковий вicник буд1в-ництва. Хaркiв, 2018. Т. 93. № 3. С. 29-36.
8. Булах I. В. Передумови художньо-естетич-
_
ного формування архитектурного середовища лшу-вальних заклад1в. Науковий вкник буд1вництва. Харшв, 2018. Т. 94. № 4. С. 9-14.
9. Булах I. В. Проблемне поле завдань реор-гашзацп мереж1 дитячих лшувальних заклад1в Укра!ни. Мктобудування та територ1альне планування. Ки!в, 2017. № 63. С. 45-51.
10. Булах I. В. Анал1з юнуючо! архгтектурно-м1стобуд1вно! мереж1 лтувально-профшактичних заклад1в Украши. Мютобудування та територ1альне планування. Кив, 2018. № 68. С. 46-53.
11. Булах I. В. Передумови реоргашзацп мереж! дитячих лшувальних заклад1в Укра!ни. Су-часш проблеми архггектури та мктобудування. Ки!в, 2017. № 47. С. 444-450.
12. Булах I. В. Ландшафт i вода, як основа су-часних свгтових тенденцш в проектуванш медичних заклад1в. Сучасш проблеми архггектури та мютобудування. Ки!в, 2016. № 46. С. 392-396.
13. Булах I. В. Сучасний закордонний досвщ проектування енергоефективних лшарень (досвщ Сшгаиура). Сучасш проблеми архггектури та мютобудування. Ки!в, 2018. № 50. С. 332-440.
14. Булах I. В. Досввд оргашзацп системи охорони здоров'я у Сполучених Штатах Америки та франци i3 визначенням в них мкця мереж1 дитячих лшувальних заклад1в. Сучасш проблеми архггектури та мютобудування. Ки!в, 2018. № 52. С. 165-173.
15. Bulakh I. The main trends in organization of architectural environment of medical institutions. Web of Scholar. Warszawa, 2018. № 5 (23). Vol. 1. С. 59-62.
16. Bulakh I. V. Analysis of scientific research in the field of architectural and urban designing of children healing institutions. ^toqu^m-journal. Warszawa, 2018. № 10 (21). Vol. 7, С. 5-8.
17. Bulakh I. V. Influence of environmental factor on projecting health care in Ukraine. СoUoquium-jour-nal. Warszawa, 2018. № 13 (24). Vol. 1, С. 9-11.
18. Bulakh I.V. Complex public health institutions as a complex urban development system. Со11о-quium-journal. Warszawa, 2019. № 1 (25). Vol. 2, С. 4-6.
19. Булах ГВ. Питання нормативно-мюто-будiвного регулювання мiстобудiвноï системи за-кладш охорони здоров'я. ^toqu^m-journal. Warszawa, 2019. № 2 (26). Vol. 1, С. 4-6.
20. Булах I. В. Архiтектурно-мiстобудiвна мережа закладш охорони здоров'я Киева. Штернаука. 2018. Кив, № 14 (54). С. 11-13.
21. Bulakh I. Architectural and urban planning network of children's health institutions. Ытернаука. 2018. Кшв, № 22 (62). Том 1. С. 7-9.
22. Булах I. В. Центр реабштацп i релаксацп для учаснишв бойових дш. Проблеми теори та юторп архггектури Украши. Одеса, 2018. № 18. С. 207-213.
23. Булах I. В. Становлення мереж дитячих лшувальних закладiв Украши, як об'екта мюто-будшного проектування у перюд з 1980-90 рр. ХХ ст. по початок XI ст. Архгтектурний вюник КНУБА.
10
ARCHITECTURE / <<C©yL©qUlUM~J©URMAL>>#M27)),2(0]9
Ки!в, 2018. № 16. С. 319-326.
24. Булах I. В. Симвотзац1я художнк образш сучасного архiтектурного середовища. Сучаснi проблеми архггектури та мiстобудування. Ки!в,
2014. № 36. С. 11-16.
25. Булах I. В. Символ i символiзацiя у теоре-тичних дослвдженнях. Сучаснi проблеми архггек-тури та мктобудування. Ки!в, 2009. № 22. С. 37-62.
УДК: 72.07
Ковальська Гелена ЛеонШвна,
доктор архтектури, доцент, завiдyвач кафедри архтектурно-проектноХ справи ВСП «1нститут iнновацiйноi освти КНУБА» Бiбер Свiтлана Гаврилiвна, старший викладач кафедри архтектурно-проектноХ справи ВСП «1нститут iнновацiйноi освти КНУБА »
АСПЕКТИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ФОРМ НАВЧАННЯ СТУДЕНТ1В-АРХ1ТЕКТОР1В У
ЗАКЛАДАХ ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ
Kovalska G.L.,
Institute of Innovation Education KNUBA
Biber S.G.
Institute of Innovation Education KNUBA
ASPECTS OF THE APPLICATION OF NEW FORMS OF STUDENTS-ARCHITECTURAL STUDY IN
UKRAINE'S HIGHER EDUCATION SCHOOL
АнотацЯ
У статтi розглядаються передумови створення нових форм навчання стyдентiв-архiтекторiв у закладах вищоХ освти УкраХни, зокрема законодавче тдгрунтя, сyчаснi тенденци, зарyбiжний досвiд запро-вадження заочноХ, вечiрньоi та дистанцтно'Х форм навчання. Висвiтлюються позитивт аспекти, проблемы сторони, встановлюються необхiднi умови та обмеження щодо впровадження альтернативних форм навчання для стyдентiв - архiтекторiв.
Abstract
The article deals with the preconditions for the creation of new forms of training of students-architects in institutions of higher education of Ukraine, in particular, the legislative background, modern tendencies, foreign experience of introduction of correspondence, evening and distance learning forms. Positive aspects, problem sides are highlighted, necessary conditions and restrictions are imposed on the implementation of alternative forms of study for students - architects.
Ключовi слова: дистанцшне навчання, очна, заочна, вечiрня форма навчання, вища архтектурна освта, студент - архтектор, iнтерактивнiсть.
Key words: distance learning, full-time, part-time, evening form of education, higher architectural education, student - architect, interactivity.
Мета дослвдження. Перед освггнш процесом в Укра!ш останнгм часом постають ргшення завдань пщвищення якосп вищо! освгга у ВНЗ. Головною цгллю стае забезпечення доступносп освпшх по-слуг шляхом оновлення змкту навчальних дисци-плш та методiв навчання та реалiзацiя концепцй iндивiдуалiзацií навчання, яке може здшснюватися у продовж життя. На сьогодш запровадження заочного та дистанцшного навчання у ВНЗ вважаеться найперспективтшим шляхом, за допомогою якого можливо швидко досягти зазначених цглей. Тому потребуе розгляду та виргшення проблема можли-востi запровадження заочно! та дистанцшно! форми навчання майбутшх архiтекторiв.
Основний матерiал. Останнш часом теоре-тичнi, методологiчнi та практичш питаиия запровадження дистанцшного навчання у ВНЗ Украши стали предметом розгляду багатьох дослiджень як впчизняних, так i зарубiжиих науковцiв та педа-гогiв: В. Ю. Биков, I. М. Iбрагiмов, Б. I. Шуневич,
П. В. Стефаненко, Д. Кiгаи, Д. Моррис, П. Майер, £. С. Полат, А. В. Хуторський та iишi. У кра!нах Свропи та США дистанцшне навчання - цглком альтернативна форма отримання вищо! освiти, результатом яко! е отримання повноцiиного диплома, в якому iиодi навiть не вказуеться, що ця вища освгга отримувалася саме дистаицiйно, адже про-грами пГдготовки студентiв очних форм та дистанцшно! форми повтстю збггаються.
Зггдно Гз Законом Украши «Про вищу освпу» (вгд 01.07.2014 № 1556-УП) навчання у закладах вищо! освгга здгйснюеться за такими формами:
1) очна (денна, вечГрня);
2) заочна (дистанцшна).
Форми навчання можуть поеднуватися.
Упродовж десятирГч в Укра!ш сформувалась потужна архггектурна вища школа, яка започатко-вана на професюналГзмГ викладачГв, значному практичному, теоретичному, методичному Г науковому
