CC BY
22
Беата ГОФРОН
НЕР1ВН1СТЬ ОСВ1ТН1Х ШАНС1В У ПЕР1ОД ТРАНСФОРМАЦИ СУСП1ЛЬНОГО ЛАДУ В ПОЛЬЩ1
У перюд трансформаци сощального порядку в Польщi проблема нерiвних освтнх шан^в не тыьки не зменшилась, а стала для освтньо'1 полтики ще быьш серйозною. Нерiвнiсть освтнх шанав пов'яза-на з фактом створення диференцшованих статуав для дтей з боку сустльних i територiальних середо-вищ, у яких кнують певт бар'ери (регюнальний, еко-номiчний, демографiчний, психологiчний, iдеологiч-ний, культурний, шкыьно-освтнш, статевий).
Колапс свггово! системи сощашзму започаткував багаторiчний перюд перебудови суспшьного й економiчного ладу в кра!нах Центрально! i Схщно! ввропи. 1989 рж приню також Польщi сощально-полгтичш трансформаци й щеолопчш змши, якi супроводжувалися економiчною i духовною кризою. Трансформацiя системи, що розумieться як радикальна змiна основних и складникiв та елiмiнащi утверджених iнших, мае i позитивнi наслщки як на глобальному, мiсцевому рiвнях, так i в iндивiдуальному житп людини. З нею пов'язують нади на краще, повнiше i щасливше життя у рiзних сферах. Проте початкова фаза трансформаци суспшьства мютить чимало пасток, стихiйнi й неконтрольоваш явища, якi, з огляду на широкий обсяг, повинш трактува-тися як некориснi прояви суспшьного життя i мiжлюдських вщносин. Йдеться, насамперед, про проблеми, пов'язанi з динамжою елементiв та укладiв (сустльних пiдсистем), що часто викликають дисфункцшнють визнаних рань ше суспiльних установ. Процес супроводжуеться такими явищами, як, наприк-лад, полiтичнi й економiчнi кризи, руйнування навколишнього природного середовища, кризи освiтнiх (зокрема, школи) i культурних установ, дисфун-кцiйнiсть ам'1 як соцiального iнституту та ш.
Унаслiдок соцiальних напружень i конфлшпв виявляються соцiальнi нерiвностi в рiзних сферах людського життя: нерiвностi на економiчнiй осно-вi (сфера бщносп й нестатку чи надмiрного збагачення), нерiвностi в досту-пi до культурних, освггнк багатств, здоров'я, рекреаци, вщпочинку. Зростають протирiччя мiж бажаннями сощальних груп, здебiльшого молода, i можливос-
тями !х реаизаци окремими особами, групами чи мюцевими громадами. З'являються проблеми, пов'язаш з дискримiнацieю релiгiйних, етшчних груп, сексуальних меншин. Виявляеться також незаслужений матерiальний аванс i компенсащя представникам влади рiзних ступенiв. У перюд трансфор-мацп з'являються все новi й новi зв'язки сощальних ролей, продиктованi боротьбою рiзних систем щнностей, опозицiй i бунпв проти нових верств, що незаслужено багатшть.
На думку В. Кушерця, на сучасному переломному етапi розвитку людства проблема освiти об'ективно висуваеться на перший план серед багатьох шших важливих соцiальних проблем. Освiта розглядаеться дослщником як стратегiчний фактор виживання людства та його подальшого стшкого i без-печного розвитку. Адже «в сучасному технологiзованому суспiльствi тшьки добре освiчена людина може почувати себе бшьш-менш соцiально захище-ною» [16, 37]. Учений слушно зауважуе, що iнтелект суспшьства визначае його спроможнють виробляти i практично використовувати новi знання, прила-ди та матерiали, а також новi технологи, тобто новi форми i методи оргашза-цп працi. Усе це найтюшшим чином пов'язане з рiвнем освiти.
Автор констатуе факт зниження якосп масово! загальнодоступно! освiти, а також ц фшансово-техшчно! пщтримки в багатьох регiонах свiту. Освiта набу-вае бiльш елiтарного характеру i стае менш доступною для широких мас населення. Можливють отримати добру освггу у свош кра!ш стримуе проце-си емiграцlí соцiально активно! частини населення. Тому система освгти е важ-ливим стабiлiзуючим фактором i з демографiчного погляду. Недостатня доступнють системи освiти для широких мас населення в багатьох кра!нах свь тового спiвтовариства, стверджуе В. Кушерець, е не тшьки гальмом для подальшого соцiально-економiчного розвитку, а й одшею iз причин пщвищен-ня сощально! напруженостi внаслiдок сощального розшарування, яке зрос-тае. У процес подальшого iнформацiйно-технологiчного розвитку суспшь-ства це розшарування посилюватиметься [16, 38].
Сутнютю процесу польсько! трансформаци е еволюцiйний перехiд вiд планово! економжи до ринково!, вiд авторитаризму до демократа. Вщоме правило демократично! держави: уряд тим кращий, чим менше керуе. Основне його завдання — це дбати, щоб правила гри i механiзми сшвжиття, а також пра-вовi норми i правила економiчних вiдносин шанувалися всiма членама суспшьства, яю творять державу нового ладу [19]. Системш змiни у Польщi знач-но впливають на всi аспекти сусшльного життя. Хитким стае почуття сошаль-но! безпеки у процес утворення ринку працi, на якому постае загроза безробптя (грубiсть ринкових механiзмiв призводить до лшвщаци багатьох заклащв працi), вiдбуваеться зубожiння багатьох суспшьних груп, збшьшуеть-ся дистанщя в соцiальному становищi [20]. Перехщ до ринково! економiки викликае перевагу утилгтарних аспектiв, що особливо загрозливо у таких сферах сусшльного життя, як культура, освгта, охорона здоров'я, наука. Новi правила гри неолiберальноí економ^ встановлюють нову суспiльну страти-фiкацiю iз вузькою сферою багатства, зубожшою iнтелiгенцiею, робiтничим
класом i селянством, i3 внугрiшньодиференцiйованим середшм класом, що динамiчно формуеться, творить i вбирае в себе нов1 зразки рiвня i якостi життя. Створюються новi типи освiтнiх потреб, зокрема запити на елгтш квашфжащ! i компетенцп, новi зразки особистосп, стилi споживання. Для розумiння суспшьних процеав потр16но враховувати накладання на це дифе-ренцiйованих орiентацiй, вкоршених в етнiчнiй культур1, релш! та свгтогля-да мiсцевостi. [17]. Розглянемо, як щ процеси позначаються на освгтшх шансах населення.
Шанси отримання освгти можна трактувати як основу для визначення потенцшних напрямiв м1жпокол1нних змш, що зд1йснюються в сусп1льн1й структур!, потенцшних явищ осв1тнього (i сусшльного) руху, як1 прогнозують-ся i можуть здiйснюватися. 1з р1вними шансами зустрiчаемося тод1, коли особи з такими самими зд16ностями i мотивашями, як1 походять 1з р1зних клаав, верств, соцiальних i мiсцевих середовищ, мають однаковi можливост1 отримання освгти i вщповщно! позици в сошальнш i профес1йн1й структур!. Критер1ем демократичност1 системи, що гарантуе р1вш шанси, е доступн1сть системи освгти i повсюдн1сть навчання. Досл1дження освгтшх шанс1в пока-зують, якою м1рою р1вень осв1ти батьк1в, 1хня приналежнють до окреслено-го класу, верстви чи сошально-професшно! категорп, м1сце проживання п1д час ранн1х фаз сошаизаци, знаходять свое вщцзеркалення в освгтшх прагнен-нях !хшх д1тей. Певна р1ч, жоден 1з наведених показниыв, що визначае похо-дження с1м'!, не виступае автономно; вс1 вони мають характер синдром1в, але кожен становить велику д1агностичну ц1нн1сть у дослщженнях шанс1в.
Нер1вност1 осв1тн1х шанс1в, що спостер1галися у попередн1х десятилгттях, збереглися. Останн1ми роками в деяких районах вони значно поглибилися i зб1льшилися. До 1989 р. також юнували глибок1 осв1тн1 нер1вност1 м1ж м1стом i селом, м1ж окремими регюнами кра!ни i групами населення з р1зними соць ально-професшними приналежностями. Проте вс1 могли розраховувати на будь-яку працю, а система оплати була мало пов'язана ¡з р1внем набуто'1 осв1-ти. Сьогодш ситуашя така, що чим нижчий е р1вень освгти, тим меншими е шанси одержання бажаного мюця роботи, а в цглому менш1 також шанси отримання високих заробгтыв. Теза, що нер1внють шкшьного старту дгтей е прогнозом нер1вних шанс1в у подальшому 1хньому житт1, на сьогодш дуже пере-конлива. Найбшьш потерпають сгльсью дгти, за ними — дгти з економ1чно слаб-ких груп.
Упродовж останшх 16 рок1в найбгльш суттев1 змши, що спричинили поглиблення HepiBHOCTi в освт, вщбулися у профес1йн1й crpyKTypi i на ринку прац1. У 90-х роках раптовий розвиток приватного сектору i сфери послуг викликав появу нових професш. Це могло б супроводжувати вщкриття кла-сово-верствового укладу i ослаблення мехашзм1в спадковосп, яка е найбгльш видимою ознакою репродукцГ! суспшьно! ¡ерархп. Противагою спадковосп е суспгльний рух, тобто змши позици, що е показником вщкритосп класово-верствових бар'ерiв. Проте, чи так сталося? Чи процеси переходу до структур ринкового господарства щось змшили в тому стабгльному уклад1, в якому
завдяки репродукцп сощально! iерархi! система розшарування зберiгае свою виразну форму i не зникае? Цiкавою була б також вщповщь на питання, чи легшим був би сощальний аванс у рамках системи, що ускладнюеться принципами егалггарно! щеологп, чи легше зм1нити соцiальну ! професшну пози-ц1ю в ринковш системi, спрямованiй на змагання.
1. Змши у професмшй структурi та мiжпоколiннa рухливiсть
В1дпов1д1 на вищезазначеш запитання вимагають попереднього анал!зу зм1н, що в1д6улись i дал! вщбуваються у профес1йн1й структурi! на ринку працi. Згщно з найновшими даними польсько! статистики (2003 р.), серед пра-цюючих поляыв найбiльше найманих працiвникiв — 73,1%, працюючих за власний рахунок — 15,9%, а роботодавщв — 3,9%. У 90-х роках зросла юльюсть нетехшчно! штел^енцп, яка охоплюе юрист1в, лiкарiв, науковцiв, учителiв середшх шкш, економiстiв i працiвникiв культурно! сфери. Зменшилась, у свою чергу, кшьысть керiвникiв i iнженерiв вищого рангу. У зазначений перюд вони не вважалися такими, що динамiзували професшну структуру [8, 17—20]. Можливо, е 1нш1 штерпретаци цiеi' цiкавоi' тенденци, яка вже спостер^алася кiлька рок1в тому як у Польщ1, так i в шших кра!нах Центрально-Схщно! ввропи.
Теорп, що шукають узагальнюючих правил, звертають увагу на аналоги м1ж ситуащею у Польщ1 та «компрадорською» моделлю суспшьно-професшно! структури [15, 21]. Прикметник «компрадорська» е синон1мом вiдсталостi з латиноамериканським вщтшком. П1д такою песимютичною гiпотезою при-ховуеться положення про стагнащю суспшьно! структури. Б1льш оптимютич-ний варiант шукае в цих тенденщях ознаки перехiдного регресу, спричине-ного редукцiею потреби в послугах керiвникiв та iнженерiв, що працюють у традицшних промислових галузях. Проте основним центром змш у суспшь-но-професiйнiй структур! е сфера 61зжсу К1льк1сть приватних пiдприемцiв зросла бшьш як у чотири рази, зупинившись у 1999 р. на р1вш 6,6%. Релятивний р1ст к1лькост1 приватних ф1рм набрав переконливого темпу тсля початку ринкових реформ.
Другим найекспансивнiшим сегментом професшно! структури е пращв-ники послуго-торговельних закладiв, в1дсоток яких з61льшився з 6,4 до 10,3%. Характерною властивютю професшно! структури залишаеться великий вщ-соток квалiфiкованих ро61тник1в. У 1999 р. ця категорiя становила 24,8% уах працюючих, що переконливо домшувала. На другому м1сц1 перебувають власники сшьських господарств, незважаючи на виразш тенденци до спаду. Переломними були тут ^рш1 роки ринкового господарювання, коли селян-ський клас зменшився з 23,5 до 12,2%.
Трепм за величиною сегментом е адмшютративш працiвники (службов-ц1), к1льк1сть яких формуеться на р1вш 9—11% i пост1йно розвиваеться. К1льк1сть служ6овц1в найнижчого р1вня зменшилася до 3,5%. Те саме вщбу-ваеться !з неквалiфiкованими робiтниками у виро6ництв1 та сферi послуг, вщ-соток яких визначае незначну, але посл1довну тенденцiю до спаду.
Насамкшець слiд вiдзначити 3,5 мiльйона безробгтних. Розмах безробгт-тя у Польщi в 2003 р. становить 21,2%. Найбшьше безробiтних у вiковiй rpyni вiд 18 до 24 роив — 29,4%. Факт безробгття пов'язаний з piBHeM освiти. Так, серед оаб i3 вищою освiтою i лiцeйною — 34,9% бeзpобiтних, професшною — 29,1%, основною — 72,7%, без освгти — 91,5%.
Змша полiтичноï системи у Польщi в 1989 р. порушила переб^ ушверсаль-них тeндeнцiй перетворень пpофeсiйноï структури. 90-ii роки не стали у Польщi ареною, як пише Г. Доманський, «акумульованогорозвитку новаторских технологш, бюрократизащ тдприемств i замовлення на сферу послуг» [7, 18], наслщком чого повинна бути замша просто!" i низькоквалiфiкованоï пращ ролями експертав, мeнeджepiв й адмiнiстpатоpiв. Польща i надалi вiдчyваe нестачу менеджерських кадpiв i спeцiалiстiв у техшчнш галyзi, хоча одночас-но з'явилися i змщнили сво!" позици' новi професй' з маркетингу, банювсько!' системи, сощального забезпечення, реклами, консалтингу й фшанав.
Фyнкцiональною нeобхiднiстю i чинником розвитку е постiйнe зростан-ня потреби у квалiфiкованих спeцiалiстах. Кандидати на складш професш-нi pолi повиннi володiти формальними кpитepiями, серед яких суспшьне походження не повинно мати значення. Тому необхщнють займання профе-сiйних позицiй людьми з вщповщною квалiфiкацiею мае сприяти високому суспшьному pyховi i послаблювати вплив баp'еpiв походження. Подiбних змiн належало б сподiватися. Проте в 90-х роках у Польщi тенденци' такого типу не спостер^алися. Не активiзyвалась логiка зростаючого вiдтокy до штел^енци' осiб, якi походять з шших професшних груп. Не було напливу з нижчих клаав, трохи рщше ставали iнтeлiгeнтами сини власник1в. Згщно з показниками 1999 р., на позицй' кepiвникiв та штел^енпв перейшло тшьки 3,3%, що вийшли з кш бiзнeсy, а в 1987 р. ця катeгоpiя охоплювала 16,1%. Проте штенсившшими стали пepeмiщeння в зворотний бш. У 1999 р. серед власни-к1в фipм було 18,6% датей iнтeлiгeнцiï i 14,8% датей пpацiвникiв штелектуаль-них професш, а в 1987 р. вщповщно 5% i 4,9%. Вищим був також показник успадкування позицш серед власнийв — серед чоловiкiв цей вщсоток збшь-шився з 15,2% до 23,3%. Зростання мiжпоколiнeвих перемщень до бiзнeсy визначае, що формування елеменпв ринково!" системи знайшло певне вщо-браження в соцiальнiй структурь
Вiдсоток чоловiкiв, як1 в 1987 р. знаходилися в шших суспшьно-профе-сшних катeгоpiях, нiж ïхнi батьки, становив 40,2%, у 1999 р. — знизився до 38,3%. Аналопчш показники для жшок становили вщповщно 32,4% i 28%. 1з цих даних випливае, що жшки рухаються в бшьш замкненому колi суспшь-них баp'еpiв, пов'язаних з походженням. Отже, бiльшiсть людей не змшили позицй", що окреслюються пpиналeжнiстю до окремих сегменпв, i це можна iнтepпpeтyвати як замикання в рамках закритих структур. Зниження piвня руху i перевага успадкування над рухом може турбувати, тим бiльшe, що бшьший рух позитивно впливае на стан господарства, функцюнування системи, задо-вольняе потребу piвностi й сустльно!" спpавeдливостi та самопочуття оciб. Змша системи примножила дошкyльнi сyспiльнi бар'ери, створен кашташз-
мом, а суспгльний рух людей, яы шукають можливосп авансу, не порушив бар'ер у структурах спадковосп.
2. Шанси суспшьно-професшно'Г рухливостi
Гасло piвностi шанс1в е одшею з фундаментальних засад суспгльно! справедливости сутнютю права на осв1ту, основного в систем! прав людини, що визнане в документах м1жнародного права, а також в основних правових актах Польщг Р1вн1сть шанав мае очевидний зв'язок ¡з суспгльним рухом, але, як зауважили Ер1ксон i Гольдторп, якщо анал1зуеться явище руху, необхщно звертати увагу не ст1льки на змши кглькосп категорш, що вщбуваються м1ж поколшнями батьыв i д1тей, скгльки на другий компонент руху (незалежний вщ змш професшно! структури), що ¡менуеться «вщносним», «циркуляцш-ним» чи «обмшним» [10]. Тгльки цей другий компонент шформуе про вщкри-тють суспгльно! структури, а одним ¡з аспект1в вщкритосп е, власне, р1вень р1вност1 шанс1в.
Нер1вност1 в доступ! до штелпентських професш м1ж особами, яы похо-дять з штелйенци, i представниками п'яти шших категорш походження, що вщр1зняються профес1ею батька, подано в таблиц! 1 [7, 24]. З не'1 випливае, що нер1вност1 м1ж штелйенщею та шшими категор1ями суспгльно! структури належать до найсуттевших дистанцш. Ц дистанци зростають при переход! з верхшх до нижшх щабл1в ¡ерархи розшарування. Показники нер1в-носп досягають максимуму для категорш, розмщених на протилежних кшцях ¡ерархл, м1ж якими м1жпоколшний обмш здшснювався найслабше. У 1987 р. два найгостр1ш1 бар'ери вщцгляли штелйент1в вщ неквал1ф1кованих робгтниыв i селян. Серед чоловшв ближче до штелйент1в вщносно руху були селяни, серед жшок навпаки — ближче до штелйенпв були неквалГфшоваш робгтнищ. У 1999 р. вщбулася своерщна замша цих ролей, тобто серед чоловшв найбгльша дистанщя вщщлила штел!гент1в вщ селян, а серед жшок — ште-лйент1в вщ неквал1ф1кованих робгтниць.
Шанси спадковосп i руху вибраних суспшьно-професшних катeгоpiй
У скгльки раз1в част1ше дгти штелйент1в ставали штелйентами пор1вняно з особами, бать-ко яких був: Чоловши Ж1нки
1987 1999 1987 1999
пращвником розумово'1 праш (службовцем) 2,4 1,9 1,6 1,9
власником ф1рми 7,2 8,4 2,8 1,6
квал1ф1кованим роб1тником 12,1 23,5 12,2 48,0
неквал1ф1кованим робгтником 64,9 30,7 22,8 170,5
селянином 59,4 115,0 235,6 149,4
Даш, наведен! в таблиц!, можна пояснити так: якщо ринок пращ е ареною, де проходить гра за позици спещашспв i кер1вниыв, то найменший шанс у цш гр1 щодо доступу до найвищих позицш мають неквалГфшоваш робгтни-
ки i селяни. З тaблицi тaкож видно, що в 90-x pокax почaлося зpостaння Hepiß-ностей. Сеpед чоловiкiв покaзник неpiвностi знизився тальки сеpед ^^ani-фiковaниx pобiтникiв i службовщв нижчого piвня, з чого випливae, що чоло-вiки, яй поxодятъ з циx клaсiв, мaють нaйкоpотший шляx до iнтелiгентсъкиx пpофесiй (поpiвняно з 1987 p.). Iншi дистaнцiï зpосли. Сеpед чоловiкiв тай-бiлъше збiлъшився 6ap'ep pyxy мiж iнтелiгенцieю i неквaлiфiковaними pобiт-нигами i селянaми. Сеpед жiнок тшьки кaтегоpiï влaсникiв i селян тсля змiни yстpою мaтимyтъ бiлъшi можливоста мiжпоколiнного aвaнсy щодо ште-лiгентськиx пpофесiй i веpxiвки iepapxiчниx позицш. Це зpостaння 6ap'epy доступу до ^тел^ш^к^ пpофесiй можнa тpaктyвaти як вiдобpaження зaгaлъного пpоцесy, що кад^ тiнъ нa вiдкpитiстъ соцiaлъноï стpyктypи в Полъщi. Роблячи пеpший ^ок до кaпiтaлiзмy, ми одночaсно вiддaляeмося вщ моделi piвниx шaнсiв, a клaсовi подiли не втpaчaютъ своeï aктyaлъностi.
Пiдсyмовyючи, можнa скaзaти, що в 90-x pокax спостеpiгaeтъся спaд м1ж-поколiнного pyxy. Це ознaчae, що люди piдше пеpеxодятъ до шшм соцiaлъниx кaтегоpiй, нiж та фaзi зaнепaдy попеpеднъого yстpою. Не збiльшилaсь тaкож вiдкpитiстъ бap'epiв мiж кaтегоpiями, що pозyмieтъся як piвнiсть шaнсiв нa змiнy позицй". Подабш пpaвилa спостеpiгaютъся пpотягом бaгaтъоx pокiв у бaгa-тъоx кpaïнax. Але цей дiaгноз мae сyспiлъне зтачення, якщо виявляeтъся, що сини селян у 115 paзiв piдше pепpезентyються сеpед iнтелiгентiв поpiвняно з ситами штел^енпв (a дочки неквaлiфiковaниx pобiтникiв у 170 paзiв pw-ше) i що зa остaннi pоки pозмax шaнсiв ще бiлъше зpiс. Пpоблемa зaблокyвaн-ня maHeiß aBaHcy не тiлъки не втpaтилa своeï aктyaлъностi, a й, нaвпaки, зaго-стpилaся.
З об'eктивними тенденцiями сшввщносяться i поточнi вiдчyгтя pеспон-дентав. Резyлътaти дослiдженъ, пpоведениx у 1995 i 1999 pp. CBOS вкaзyють та зтачне зpостaння почуття HepißHocri maHeiß, пов'язaниx з поxодженням. Н думку pеспондентiв, цi шaнси в дослiджyвaномy пеpiодi ще бiлъше зменши-лися у дiтей pобiтникiв i селян поpiвняно з дiтъми штел^ентав. Отже, гата-ли мiжпоколiнного pyxy не вщ^илися поpiвняно з пеpiодом пеpед змiнoю yстpою, стaли тавггь менш пpопyскними тaм, де вiдбyвaeться гpa щодо доступу до тайвищт позицiй. Ринковiй системi не вдaлося послaбити м1жпоко-лiннi бap'epи доступу до piзниx пpофесiйниx кaтегоpiй, i це yтpимyвaння неpiвностi шaнсiв нa вiдносно високому piвнi визнaчae вiдсyтнiстъ вiдкpитос-т1 стpyктypи, a водночaс i стaн певного зaстою.
3. Шанси авансу шляхом осв^и
У пеpiод тpaнсфоpмaцiï в Польщ1 освiтa i квaлiфiкaцiя ввaжaютъся тим чин-ником, який нaйсилънiше впливae нa фоpмyвaння соцiaлъноï стpyктypи. Отже, освгга, пpофесiя i джеpело yтpимaння стaли основними чинникaми соць a^roi' стpaтифiкaцiï, що оxоплюe все доpосле нaселення. Пеpевaжнa 61льш1сть поляк1в визнae iснyвaння соцiaлъноï стpyктypи, якa спиpaeться нa освiченiстъ як сaмоцiннiстъ. Тpaдицiйнi подши: 61дн1 — бaгaтi, ii, як1 мaютъ доступ до влaди й iнфоpмaцiï, i ii, яй позбaвленi тaкого доступу, — пов'язaнi з осв1тою i пpо-
феаею. Домiнування такого зразка стратифшацп упродовж останшх 16 рокiв свщчить про непросте сприйняття ринкових перемш. Щоправда, освiта серед найбiльших цшностей польського суспiльства незмiнно протягом багатьох роыв займае високу позицiю, але одночасно низка дослiджень (наприклад, дослщження GUS з 1998 р.) вказують на висоы, не задоволенi освггш потреби польського суспiльства. Освiченiсть у Польщi трактуеться як цiннiсть шстру-ментальна (для уникнення безробiття, отримання цiкавоí' роботи i професп, високих заробiткiв, незалежностi й самостiйностi), а також як щншсть авто-телiчна (бажання пiзнати i зрозумiти свгт, цiкаве життя, досягнути високого рiвня власного iнтелектуального розвитку). Мотиви, пов'язаш з власним iнтелектуальним розвитком, самостшнютю й незалежнiстю, е частiшими в ршеннях навчання, нiж мотиви, пов'язаш з працею i страхом перед безро-бiттям. Водночас у важкому перiодi системно! трансформацп висока освгта i квалiфiкацiя е найпевнiшим чинником сощально! безпеки. У загальноваж-кш ситуацп на ринку працi випускниыв усiх навчальних закладiв у вщносно кращому становищi перебувають випускники вузiв. Висока квалiфiкацiя i освiченiсть не тшьки полегшують знаходження, а й збереження робочого мюця.
Добре було б перевiрити, чи вiдкрилися за останш роки канали авансу за допомогою освiти, що повинно бути важлившим детермiнантом кар'ери, нiж сощальний статус батькiв. Вiдомо, що нерiвностi в доступi до освiти вщповь дае нерiвнiсть у доступi до вищих соцiальних позицiй. Якщо шкшьна селек-цiя повинна мати меритократичш властивостi, вона мае винагороджувати за здiбностi, iнвестування у власний розвиток i вдосконалення кваифшацп, показником яких е рiвень освiти. Модель меритократично! винагороди спи-раеться на премговання оciб за «особистЬ заслуги. Одним iз основних бар'ерiв меритократИ е вплив соцiального походження, яке природним шляхом послаб-люе роль особистих досягнень. Зважаючи на це, варто простежити динамшу освiтнiх нерiвностей, вщповщаючи на питання, як сильно сощальне походження формуе доступ до освгти i чи не змшився його вплив за останнi роки. Йдеться про важливу проблему репродукцп класових бар'ерiв на самому початку кар'ери, тобто про освгтш шанси оаб, що походять iз рiзних класiв, суспiльних верств i професшних категорiй. Перед 1989 р. шкшьництво було суспiльно диференцiйованим. Дiтям iз робiтничих i селянських сiмей визна-чалися переважно малоцiннi в освгтньому планi основнi школи, молодь ште-лiгентiв майже без виняткiв прямувала пiсля закiнчення основно! школи до повних середшх шкiл. Могло б здаватися, що в нових суспшьних умовах настае спад впливу сощального походження на осв^ш нерiвностi, оскшьки освiта поширюеться на щоразу вищому рiвнi в усiх кра!нах (спостерйаеться постiйне зростання загального рiвня освгти). Якщо освiченiсть стае бiльш доступним багатством, то неминучим наслщком такого процесу повинен бути спад значення привше!в, пов'язаних iз класовою приналежнютю бать-кiв. Проте розклад суспшьних ситуацш такий, що дистрибуцiя шанав на навчання неоднакова для рiзних категорiй учнiв. Справдi, приналежнiсть до
окpесленоï соцiaлъноï гpyпи (нaпpиклaд, стьсько!' веpстви) ознaчae меншi (чи 61льш1) шaнси. Гaлъсей говоpитъ пpо пpисyтнiстъ «aскpипцiï п1д виглядом меpитокpaтiï» [12, 173—186]. Це ознaчae зpостaння впливу «пpиписaниx» влaстивостей (нaпpиклaд, соцiaлъного поxодження) та осв1тн1 досягнення, що пiдтвеpджyютъ численш досл1дники з piзниx кpaïн [13, 217—243]. Результата дослiдженъ, пpоведениx в Шмеччиш, Iзpaïлi тa Iтaлiï, свiдчaть, що логiкa pепpодyкцiï клaсовиx подшв пiдпоpядковyeтъся сво'1'м пpaвилaм, a освггш неpiвностi мaютъ тpивaлий xapaктеp [22, 133—141; 1, 51—74; 6, 155—176]. Ta^ зокpемa у Голлaндiï зтайшла пiдтвеpдження тезa, що пpофесiйнa позищя бaтъкa e сильним детеpмiнaнтом доступу до вищт нaвчaлъниx зaклaдiв, a також, що пpивiлеï мaютъ кaтегоpiï дiтей, як1 поxодятъ 1з с1мей вищого соць aлъного стaтyсy [9, 262—277].
Соpок п'ять pок1в зусиль щодо ствоpення piвниx шaнсiв у польському су-сп1льств1 не пpинесли знaчниx yспix1в. Фyнкцiонyвaння меxaнiзмiв BwraopeH-ня нepiвностeй пiдтвеpдили Гaллеp i Max, вивчaючи зв'язок м1ж пpофесieю бaтъ-кa й осв1тою чоловшв, як1 т1льки починaютъ свою т^удову д1яльн1сть [11, 43—103]. Дpyгий вaжливий pезyлътaт стосyeтъся динaмiки неpiвност1 та о^е-миx piвняx шильно!" системи. Вчеш Сaвiнсъкий i Стaсiнсъкa нaмaгaлися встaновити вплив поxодження нa шкшьш вибоpи п1сля зaкiнчення основно!" i сеpедньоï школи, тобто у двоx основниx пyнктax кap'epи (двоx нaйвaжли-вiшиx селекцiйниx поpогax, як1 щотайбшьше дифеpенцiюютъ шк1льн1 шляxи i пpофесiйнi дол1). У 1954—1986 pp. не вщбулося зм1н — вплив пpофесiйноï позицй' тa piвня осв1ти бaтькiв нa пpоцеси селекци' нa пеpшомy поpозi, який мae виpiшaлънy pоль, yтpимyвaвся нa однaковомy piвнi. Системaтичнy pедyк-ц1ю неpiвностей вдaлося ствеpдити т1льки нa дpyгомy поpозi, пpи пеpеxодi 1з сеpеднix шк1л до вищм. Пpоте це не мae великого знaчення, бо pолъ селекцй' тсля сеpеднъоï школи незтачта, у зв'язку з чим послaблення бap'epiв сусп1льного поxодження нa цьому етат осв1ти пpaктично не вiдiгpae жодно!" pолi [21]. До iдентичниx висновк1в д1йшли дещо п1зн1ше Генс i Бялецький [14, 303—336]. того, yпpодовж тpивaлого чaсy спостеpiгaeться системaтич-не зменшення к1лькост1 молод1, що вчиться, з pобiтничим i сшьським поxод-женням [4].
Вщомо, що дифеpенцiйовaними e пpaгнення до нaвчaння молод1 з piзниx вмовнт сеpедовищ, a неpiвностi зумовлюються соцiaльним стaновищем ам'!' дитини. Покaзникaми такого становища e пpофесiйнi квaлiфiкaцiï бaтъ-к1в, 1хнш piвенъ осв1ченост1, мaтеpiaльний i кyлътypний стaтyс, м1сце пpожи-вaння, чисельн1сть с1м% виxовнa свщомють тощо. Численн1 досл1дження пiдтвеpджyютъ тенденщю до мiжпоколiнного yспaдкyвaння нepiвностeй, сеpед якиx можнa виpiзнити певн1 талями досл1джень. До пеpшоï гpyпи тале-жaтъ пpaцi, як1 з'ясовують ^облему зв'язк1в м1ж piвнем соцiaлъно-економiч-ного pозвиткy pегiонy i осв1тн1ми бaжaннями (M. Козaкевич, M. Лось, З. Косель, З. Квщшський). Iншa ^ута досл1джень стосyeтъся пост1йниx нaвчaлъниx daparn молод1 нa довшиx вiдpiзкax чaсy чи повниx циклax нaвчaн-ня (M. Ястpyб-Mpозiцкa, А. Яновський, З. Квщшський, В. Вюьневський,
М. Стасшська). 6 також дослщження, що встановлюють цшсний вплив чин-ниыв середовищно-соцiально! природи, якi кумулюються у бiографiях людей (Й. Осшський, З. Квiцiнський, М. Козакевич, Р. Боровiч, М. Шиманський, I. Бялецький).
Сьогодш вщбуваеться зниження освiтнiх прагнень молодi з менш вигiдним сощальним положенням. Далi посилюються нерiвностi у сферi навчальних шансiв, тобто збшьшуеться дистанцiя мiж тими, хто знаходиться у вигщнш ситуацп, i тими, виховання яких (початкова сощаизащя) здшснюеться у несприятливих умовах розвитку. У виборi подальшого шляху навчання постш-но бiльшого значення набувають основш чинники суспiльного диференщю-вання (найвищий рiвень бажань у молодi з штел1генци, найнижчий — у селян-сько!). У процесi навчання настае процес «охолодження» (уреальнення) рiвня навчальних прагнень молодь Доступнють освiти блокуе i психологiчний бар'ер. Сiльськi дати i дiти iз сiмей з низьким соцiальним статусом мають зани-жену самооцiнку, що е реальною силою i чинником селекци, що елiмiнуе дiтей iз цих середовищ iз шкiл окресленого типу. В середиш 90-х рокiв до лще!в потрапляла кожна друга дитина з штелйенщ, кожна сьома — з робгтничого середовища i кожна дванадцята — з сiльського середовища. Сьогодш щ дис-пропорци значно поглибилися i можуть посилюватися у результат! лшвщуван-ня багатьох дошкiльних заклащв i малих шк1л (в основному в селах).
Чинники сощально! природи в дшсносп пщлягають змiцненню i виршу-ють, вигiдне чи невигщне соцiальне становище (високий рiвень освгти бать-кiв пов'язуеться з високою позищею в соцiально-професiйнiй структурi, це супроводжуе бшьша правдоподiбнiсть проживання у великому мюп). Презентування в емшричних дослiдженнях двох таких крайнiх категорш молода (враховуються три суспiльнi властивосп — професiя, рiвень освiченос-п, мiсце проживання, а також шкшьш оцiнки) дало такий результат: при найкращому розмщенш цих елементiв вщсоток осiб, що намагаються отри-мати вищу освгту, сягае 95%, на неповнш середнiй освiтi хоче зупинитися 2%, зате при некорисному розмщенш — вщповщно 4% i 45% [2, с. 109—110]. Кумулящя окремих чинник1в, що визначають соцiальне положення особи, вка-зуе, наскiльки сильно у Польшд диференц1юються соц1альн1 шанси на навчання. Крiм того, упродовж цшого перiоду навчання в школi чинники соцiаль-но! природи стираються зi шкiльними досягненнями, що вимiрюються оцiн-ками, тестами знань тощо. Навгть молодь з однаковими шюльними успiхами, але рiзного походження, по^зному вирiшуе вибiр подальшого свого шляху. Рiзниця мiж найвищим i найнижчим рiвнем освiти батьк1в при однакових шкшьних досягненнях осiб, що бажають отримати вищу освiту, перевершуе 20% [3, 56]. Яысть результапв навчання не вирiшуе подальших плашв щодо навчання. У групi найслабших учшв тим бiльше осiб намагаеться отримати вищу освгту в данш категори рiвня освiти батьк1в, чим вищий цей рiвень. Варто зауважити, що дiагностичнa вартiсть оцiнок обмежуе !х релятивiзм та заплу-тання в контекст середовища. Отже, якщо брати до уваги тшьки шкшьш оцшки, це може призвести до фальшивого ршення щодо вщсутносп сощаль-
нм неpiвностей. Постae питaння пpо зтачення школи як yстaнови, що здшс-нюб дифеpенцiйнy селекщю нa пщготовчому етaпi до вибоpy подaлъшого шляxy.
Aнaлiз попиту нa нaвчaння тсля зaкiнчення основно!" школи однозтач-но вкaзye нa сустльний xapaктеp aвтoсeлeкщï, тобто ydx пpоцесiв, яй вкaзy-ють, що сеpед учшв о^еолен^ кaтегоpiй, нaйчaст1ше спиpaючисъ нa сaмо-ощнку, тальки чaстинa учшв склaдae юпити aбо зголошyeтъся нa дaний нaпpям нaвчaння. У ситyaцiï (могло б здaвaтися) вшьного i необмеженого вибоpy сеpед зaгaлънодостyпниx зaклaдiв, зтачно чaст1ше вiдмовляeтъся вщ подaлъ-шого нaвчaння молодь, якa поxодитъ з великм соцiaлъниx гpyп i мюцевм сеpе-довищ, що ствоpюютъ менш rap^rarni умови pозвиткy нa paннix стaдiяx життя. Якщо поглянути та еволюцш стpyктypи соцiaлъного поxодження учшв вщ сaмого почaткy ïxнъого нaвчaння до зaкiнчення вищо!" школи, можга зayвaжити, що дуже сеpйознi змши в yHadi окpемиx кaтегоpiй поxодження вщ-бyвaютъся нa фaзi фоpмyвaння збоpy кaндидaтiв нa окpеслений нaпpям нaвчaння, тобто нa фaзi aвтоселекцiï. Зaгaлом щ змши у стpyктypi поxоджен-ня (нa фaзi aвтоселекцiï) e сеpйознiшими, шж т1, що здшснюються в pезyлъ-тaт1 дш (неоднaковиx для piзниx соцiaлъниx кaтегоpiй) пpоцесiв селекцй' пщ чaс нaвчaння i пщ чaс вщс1ву та екзaменax. Iнaкше кaжyчи, якщо поpiвняти м1ж собою стpyктypy поxодження учшв основнм шйл (зaсaдa piвниx шaн-с1в) з1 стpyктypою студент1в вуз1в, можнa пiдтвеpдити, що нa piзницю м1ж ними бшьшою мipою «вплинули» змши, яй виявились у стpyктypi поxодження пщ чaс вибоpy сеpедньоï школи i постaнови здобуття вищо'1' освгги ^втоселек-щя), шж пщ чaс вщаву в сеpеднix школax i селекцй' пpи встyпниx екзaменax до вуз1в. Хapaктеpною e тенденщя до зменшення вщмшностей нa вищт етaпax нaвчaння. Основш пpопоpцiï pозподiлiв визнaчaютъся вже нa почaт-ковому етaпi нaвчaння, a сaме пpи пеpеxодi з основно!" школи до пмтази' тa з гiмнaзiï до сеpедньоï школи.
Дослщження яскpaво вкaзyють нa те, що поxодження см'"1' впливae нa куль-тypнy позицш особистоста, викликaючи те, що ¡з спpиятливим стaновищем у суспшьств1 пов'язaнi пеpеконливо кpaщi pезyлътaти в тестax i, як пpaвило, вищ1 оцшки у школ1 (згщно з Р. Будоном, це e тaк звaний пеpвинний arpara-фiкaцiйний ефект) [5]. У свою чеpгy, пpи одтаковт шкiлъниx досягненняx, чим вищий соцiaльний стaтyс с1м% тим бшьш1 шaнси виpiшити подaлъше нaвчaння в нaйпpестижнiшиx зaклaдax, з довшим пеpiодом нaвчaння, що e втоpинним стpaтифiкaцiйним ефектом. Отже, основш соцiaлънi неpiвност1 вистутають вже пpи виpiшеннi питaння пpо подaлъше нaвчaння, пpи бaжaн-ш нaвчaтися у вищш школ1 о^е^еного типу. Попит нa нaвчaння дуже дифе-pенцiйовaний, i в тaкомy pозyмiннi шaнси нa нaвчaння мaють xapaктеp досить неегaлiтapний.
Вибip, що здiйснюeться особою (сyб'eктивнe, iндивiдyaлъне в^шення) мae знaчення для pепpодyкцiï соцiaльноï стpyктypи. Тенденщя до високого |нвня aвтopeкpyтaцiï yтpимyeтъся в межax клaсy чи веpстви, a люди, з1 свого боку, дготь нaчебто «за доpyченням» цieï тенденцй". Miжпоколiнний pyx зaлишaeтъ-ся тод1 нa незмшному piвнi (a зaлежитъ, м1ж шшим, вщ вибоpiв i дш оаб), i
B^ip ще! поведiнки повторюеться, часто всупереч реальним iHTepecaM осо-бистост i заходам освгтньо! полiтики. Цим шляхом B^ip навчання, при-ймаючи хибну логiку дш шкшьно! системи, шдтримуе i санкцiонуе ll функцю-нування, оскiльки вipа у збiжнiсть тpiади «здiбностi — шкiльнi компетенци — пpофесiйнi компетенци» пiдтpимуе i санкцiонуе соцiальний порядок. Уклад значень, що визначають ситуацiю вибору, е по суп вщдзеркаленням шкшь-них диференщювань та правил, якi ll створюють (зразки компетенцiй i кри-теpiй оцiнок). У свою чергу, шкшьш диференщювання е перетворенням диференщювань зовшшшх щодо шкшьно! системи, в укладi значень, що створюють зразок шкшьних компетенцiй. 1снують певнi спшьш основи вибо-piв, типових для учшв, що походять iз piзних середовищ. Типовi piшення — це не тшьки найчастший вибip в окресленш категорп, а й тай, як характер-ним чином вiдpiзняють цю категоpiю серед iнших, що е суб'ективною (вщ-чуття) i об'ективною (структура шансiв) своеpiднiстю.
У результат! цих об'ективних i суб'ективних передумов в останнi роки, разом iз появою ново! сощально! дшсносп проблема неpiвних освiтнiх шан-ив не тiльки не зникла, а, навпаки, стала бшьш серйозною проблемою для освггаьо! полiтики.
^iTepaTypa:
1. Blossfeld H.-P., Changes in educational opportunities in the Federal Republic of Germany: a longitudinal study of cohorts born between 1916 and 1965. W: Shavit Y, Blossfeld H.-P. (red.), Persistent Inequality. Changing educational attainment in thirteen countries. Boulder 1993, Westview Press.
2. Borowicz R., Plany yciowe m odzie y, ich realizacja, wiat warto ci. Badania longitudinalne. Toru 2000, AUNC, Socjologia Wychowania 14, UMK.
3. Borowicz R., Rywno i sprawiedliwo spo eczna. Studium na przyk adzie o wiaty. Warszawa 1998, IRWiR PAN.
4. Borowicz R., Zakres i mechanizmy selekcji w szkolnictwie. Warszawa 1983, PWN.
5. Boudon R., L'inngalite des chances. La mobilitn sociale dans les socintns industrielles. Paris 1993, Colin.
6. Cobalti A., Schizerotto A., Inequality of educational opportunity in Italy. W: Shavit Y., Blossfeld H.-P (red.), Persistent Inequality. Changing educational attainment in thirteen countries. Boulder 1993, Westview Press.
7. Domanski H., Hierarchie i bariery spo eczne w latach dziewi dziesi tych. Warszawa 2000, Instytut Spraw Publicznych.
8. Domanski H., Na progu konwergencji. Stratyfikacja spo eczna w Europie rodkowo-Wschodniej. Warszawa 1996, Wydawnictwo IFiS PAN.
9. Dronkers J., Educational reforms in the Netherlands. Did it change the impacts of parental occupation and education. «Sociology of Education» 66, 1993.
10. Erikson R., Goldthorpe J.H., The Constant Flux. A Study of Class Mobility in Industrial Societies. Oxford 1992, Clarendon Press.
11. Haller M., Mach B.W., Structural changes and mobility in a capitalist and a socialist society; comparison of men in Austria and Poland. W: Niessen M. i in. (red.). International
Comparative Research. Social Structures and Public Institutions in Eastern and Western Europe. Oxford 1984, Pergamon Press.
12. Halsey A.H., Towards meritocracy? The case of Britain. W: Karabel J., Halsey A.H. (red.). Power and Ideology in Education. New York 1977, University Press.
13. Heath A.C., Mills C., Roberts J., Towards meritocracy? Recent evideence on an old problem. W: Crouch C., Heath A. (red.). Social Research and Social Reform. Oxford 1992, Clarendon Press.
14. Heyns B., Bia ecki I., Educational inequalities in postwar Poland. W: Shavit Y., Blossfeld H.-P. (red.). Persistent Inequality. Changing educational attainment in thirteen countries. Boulder 1993, Westview Press.
15. Kofman J., Roszkowski W., Transformacja i postkomunizm. Warszawa 1999, Instytut Studiуw Politycznych PAN.
16. Кушерець В.1., Система освгти в ноосферному вим1р1. Потреба св1тоглядно1 та мето-долопчно1 переор1ентац11 // Вища освГта Укра'ши. — Кшв. — 2003. — № 3. — С. 36—40.
17. Kwiecinski Z., Dylematy reform edukacyjnych w sytuacji gwa townej zmiany ich kontekstu spo ecznego i kulturowego. W: Realia i perspektywy reform o wiatowych (red. Bogaj A.), Warszawa 1997, IBE.
18. Kwiecinski Z., Edukacja wobec nadziei i zagro e wspу czesno ci. Pozna 1998.
19. Lewandowski E. (red.), Fenomeny spo eczne ko ca wieku. уd 1998.
20. Pilzer P.Z., Nasz dobrobyt bez granic. Warszawa 1995.
21. Sawinski Z., Stasinska M., Przemiany w oddzia ywaniu czynnikYw pochodzenia na dwуch pro-gach selekcji mi dzyszkolnej. Zeszyt 42 Zespo u Bada Socjologicznych nad Problemami Oswiaty. Warszawa 1986, Instytut Socjologii Uniwersytetu Warszawskiego.
22. Shavitt Y., Kraus V., Educational transitions in Ireland: a test of the industrialization and cre-dentialism hypotheis. «Sociology of Education» 63, 1983.
Беата Гофрон. Нepавeнство обpазоватeльных шансов в период тpансфоp-
мации социального поpядка в Польше
В период трансформации социального порядка в Польше проблема неравных образовательных шансов не только не уменьшилась, но стала для образовательной политики еще более серьезной. Неравенство образовательных шансов связано с фактом создания дифференцированных статусов для детей со стороны социальных и территориальных сред, в которых существуют определенные барьеры (региональный, экономический, демографический, психологический, идеологический, культурный, школьно-образовательный, половой).
Beata Gofron. The Long Odds in Education during the Transformation of
Social Order in Poland
During the transformation of social order in Poland the problem of long odds becomes very topical. The problem of long odds in education is caused by increasing the differentiation of youth's statuses due to social and territorial differences. Those differences are based on regional, economical, demographic, psychological, ideological, cultural, educational, and gender peculiarities.
