CC BY
156
УДК 342 (477) «19»-«20» С. Ю. Лукаш,
канд. юрид. наук, доцент Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
ДЕЯК1 ТЕОРЕТИЧН1 ПИТАННЯ ПРИРОДИ УКРАШСЬКОГО КОНСТИТУЦ1ОНАЛ1ЗМУ П1СЛЯ 1991 РОКУ
У статп на пiдставi використання системи методiв дослiдження (в тому чист iнтегрального, системного й системного аналiзу), врахування всiх внутрiшнiх i зовнiшнiх перемiнних робиться спроба дослщити природу украшського конституцiоналiзму пiсля 1991 р., що складаеться з 3-х рiвнiв - соцiального iнтересу, конституцшно'1' моделi i якостей людини.
Ключовг слова: конститущя, конституцiоналiзм, методи дослщження, природа соцiального феномену.
Обраний у серпш 1991 р. демократичний вектор формування украшсько'1' державностi зумовлюе необхщшсть з'ясування деяких питань природи конституцiоналiзму в Укршш як незалежнiй держава
Вибiр тематики статтi пояснюеться п актуальнiстю: по-перше, за понад 20 роюв незалежностi всi 4 Президенти Украши тiею чи iншою мiрою брали й беруть участь у конституцшному процесi; по-друге, за цей час було не лише прийнято Конститущю, а й двiчi и змiнено; по-трете, категорiя «природа конститущоналiзму» (в тому числi украшського) в наукових джерелах трактуеться неоднозначно. Можна смшиво стверджувати, що проблема конституцiоналiзму, зокрема, украшського, е однiею з найбшьш дискусiйних. Так, Н. В. Варламова, пояснюючи це, пiдкреслила, що конституцiоналiзм е поняттям цiннiсно навантаженим ^ як наслiдок, - «сутшсно оспорюваним», у зв'язку з чим полемша щодо сутнiсно оспорюваного значення будь-якого поняття зачiпае змiст явища, яке ним описуеться [5, с. 48]. Як пщкреслюе I. Л. Честнов, оспорюванiсть - невiд'емна частина самого поняття, а його належне вживання неминуче передбачае нескшченш спори про його змют [40, с. 146]. Зрозумшо, що дискусп щодо сутшстно оспорюванно'1' природи Украшського конституцiоналiзму лише сприяють розвитку i збагаченню п розумiння. Детальний аналiз феномену конституцiоналiзму в Укршш порiвняно з державами розвинено'1' демократа мае невелику ютор^. М. П. Орзiх та А. Р. Крусян iз цього приводу теж зазначають, що доктрина i практика конституцiоналiзму у втизнянш науцi конституцiйного права стала предметом дослщження порiвняно недавно з акцентуванням уваги на науково-теоретичному аналiзi окремих елемешив системи цього явища. Ось чому вивчення останнього мае фрагментарний характер, у той час як для розкриття сучасного украшського конституцiоналiзму потрiбнi багатоаспектний розгляд та штегральна його характеристика [28, с. 90]. Цим пояснюеться бажання автора висловити свое ставлення до даного складного явища й використання штегрального пщходу як складника системного методу дослщження.
Обмеженють обсягу ща публшацп дозволяе лише побiжно зупинитися на питаннях методолопчного пщгрунтя дослiдження. Вiтчизнянi автори, правники-науковцi, колеги з шших краш, як правило, вивчають i використовують iнтегральний i системний методи в основному як дещо однопорядковi. У свош бшьшосп вони стають у нагодi в математищ, в технiчних та економiчних науках. Хоча за останнi 35 - 40 роюв указанi методи з процесом штеграцп наук почали застосовуватись i в iнших суспшьствознавчих роботах, а 1'х вивченню й використанню присвячено доволi значна кшьюсть наукових та учбово-методичних праць [Див.: 2, с. 143-153; 7; 9, с. 174-188; 22, с. 8, 15-52; 35; 38, с. 370, 378-402; 21, с. 38-116].
Однак уже почали з'являтися видання, в яких не тшьки розглядаються й застосовуються щ методи як вщносно самостiйнi [Див.: 4,с. 2; 37; с. 1-50; 8], а й робляться спроби розкриття 1х системного взаемозв'язку й системно! субординацп [44, р. 1-27], що зовсiм не просто, тому що единого бачення сутносп, примiром, iнтегрального методу бракуе [8, с. 1]. А з системним методом i методом аналiзу систем справа ще складнiша через надзвичайну 1х актуальнiсть. Пiдтвердженням цьому - красномовш цифри: з 1992 р. тшьки в Укршш проблемам дослщження й задiяння системного методу було присвячено 24 дисертацп (жодна з них не стосувалася суспшьствознавчих питань), методу аналiзу систем - 223 (у 45 з них автори оперували ним при вивченш суспшьних вщносин у рiзних сферах) [Див.: 33; 24]. Науковщ далеко неоднозначно розум^ть як сутнiсть зазначених методiв, так, власне, й системи.
Вважаемо за необхiдне навести власний погляд на штегральний i системний методи, на 1х системну взаемод^ й субординацiю виходячи з наступного:
1) ус принципи й методи дослщження мають бути внутршньо системно пов'язанi. Росiйський учений С. В. Ьлларюнов переконуе, що важливим е не стшьки еднiсть наукових методiв, скiльки наявнiсть певного iнварiанта, жорсткого ядра, яким усi методи об'еднуються в едину цiлiснiсть [14, с. 271]. 1з наведеним погоджуемося, тому що висловлена щея за умови 11 подальшого опрацювання i втiлення в життя мае розкрити коректшсть результатiв наукового пошуку;
2) у системi методiв, якими зазвичай оперують у дослiдженнях, важливе мюце мае посiдати й метод урахування вах внутрiшнiх перемiнних, взаемозв'язкiв як мiж ними, так i з навколишшм середовищем, його станом, рiвнем, розвитком (iдеться про зовнiшнi перемшш, якi за певних соцiально-економiчних i полiтичних умов можуть трансформуватись у внутршш й навпаки). Саме це, як вбачаеться, дозволить установити, що треба зробити, щоб штегращя перетворилася на систему, тобто стала функцюнальною. Такою видиться методолопчна основа для виршення поставленого наукового завдання;
3) розкриття деяких питань природи укра1нського конституцiоналiзму, в тому числi на пiдставi системного методу, дозволить дещо по-iншому подивитися на його розвиток як на один iз суттевих чинникiв державотворчого процесу. Показати ж в останньому роль укра1нського конституцiоналiзму можливо лише пiсля з'ясування деяких теоретичних питань його природи.
Поняття «природа» - фшософська категорiя, що постiйно була об'ектом полемши багатьох мислителiв, починаючи з античних часiв. Оскiльки вона не е предметом безпосереднього вивчення, вважаемо за можливе обмежитися розкриттям основних положень дисертацп росiйського дослiдника I. А. 1ванова, яка спецiально присвячено цш проблемi [13]. У ходi наукових розвiдок доходимо такого висновку: а) термш «природа», як один з основних термшв метафiзики, онтологи i гносеологл, супроводжуе такi категорп, як «першооснова», «буття», «сутшсть» тощо [13, с. 6]; б) природою будь-якого феномену, в тому чист й сустльного, може бути лише система, пщпорядкована вiдповiдним законам, що можуть бути ращонально осягнутими [13, с. 108]; в) розкриття природи будь-якого сустльного феномену можливе за умови з'ясування мюця й ролi людини як елемента у систем^ так i в оточуючому цей феномен середовищi [13, с. 117-120]; г) категорiя «природа» е складною, як мшмум, iз трьохрiвневою реальшстю.
Перший рiвень - реальнiсть сутносп [13, с. 157], що охоплюе потреби людей, iнтереси рiзних сощальних верств i прошаркiв, нацiй i нацiональних меншин, громадянського суспiльства в цшому як до моменту прийняття конституцiй, так i пiсля (С. Ю. Лукаш [20]). 1деться перш за все про з'ясування феномену тсе! сощально! верстви, яка мае потребу в таких щнностях, як свобода, права людини, рiвнiсть уах перед законом тощо. В. Зомбарт [10], Д. Мюллер [26], К. Маркс [23], Б. Рассел [31] та чимало шших учених на пiдставi дослщжень становлення й розвитку капiталiзму зробили висновок, що це i е буржуазний лад. Одним з найважливших джерел виникнення капiталiзму й буржуазного суспшьства, зазначав В. Зомбарт, було пограбування шших держав [12, с. 14-19].
Економiчний штерес буржуази обумовив: (а) становлення рацiоналiзму, працелюбностi i дбайливостi як найважливших рис буржуазного менталiтету. Bïh вважав, що капiталiзм виникае разом 3i змiною ментальностi, основних внутрштх настанов людей [11, с. 10]; (б) народження вшьного ринку; (в) розвиток осв^и, науки, культури, в тому чист технологично'!, та ш.; (г) становлення мiсцевого самоврядування, його прав i гарантш, рiзних оргатзацш, що були iнструментом захисту власних штереав у боротьбi з феодалами й одночасно фундаментом започаткування й еволюцп громадянського суспiльства. Простi люди, тобто вшьш виробники, об'еднувалися з метою захисту сво'1'х прав та штереав [42, р. 87]. Вони морально були вищi феодалiв, тому що сво'1 статки заробляли власним наполегливим трудом [20, с. 7, 8]. На думку американських дослщниюв Л. Саламона i Г. Анхейера, громадянське сустльство з його шститущями почало формуватися ще в епоху Ренесансу, Реформацп i Просвiтництва [43, р. 18]. Я. В. Чернятевич зазначае iз цього приводу, що феодалiзм передбачав вертикальн зв'язки на вах рiвнях iерархiчно побудовано'1 трамщи, в той час як структуроутворюючою основою середньовiчних захiдноевропейських мiст були саме горизонтальн зв'язки як мiж членами окремих професiйних груп, так i в межах мюта як цшого [39, с. 100, 101].
Боротьба з феодалами за таю щнносп, як свобода, права людини, справедливють, рiвнiсть усiх перед законом тощо, призвела до буржуазних революцш i прийняття конституцiй, пiдrрунтя для яких було тдготовлено як безпосередньо самими просв^никами, так i багатьма нормативно-правовими актами XVII - XVIII ст., яю певним чином обмежували сваволю монархiв, феодалiв, феодальних судiв та iн. [15, с. 20-23]. I вже на пiдставi буржуазних конституцш завдяки активiзацiï робiтничого руху, виникненню його полiтичних партiй, що вже ставали парламентськими, здатност на компромю парламентських неолiберальних полiтичних сил, основн закони доповнюються соцiальними правами. У такий споаб розширюеться сощальний складник захiдноевропейського конституцiоналiзму. Вищесказане дае вс пiдстави вважати його оргашчним.
В Укршт пiдприемницькi верстви населення виникли в доволi специфiчних умовах. У перюд горбачовсько'1 перебудови, тсля червневого пленуму ЦК КПРС 1987 р., присвяченого економiчнiй реформi, особливо виявили себе процеси, пов'язаш з тшьовим перерозподiлом власностi. У колах, яю тiею чи iншою мiрою були наближенi до влади i власносп, складалися специфiчнi, часто неформальн соцiальнi мережi. Нелегальна дiяльнiсть забезпечувалася цшком легальним прикриттям [27, с. 14]. На переконання В. С. Пилипенка, тдприемництво, з одного боку, формувалося в результат номенклатурно'1 приватизацп й легалiзацiï тiньового бiзнесу, а з другого - було адекватною реакщею активних i дiяльних людей на змшу суспiльно-полiтичних умов [29, с. 62]. Становлення нових сощальних мереж за участю тдприемщв вщбуваеться не стiльки по горизонталi (тобто в напрямку створення в них тако'1 компоненти, як громадянське сустльство), скшьки по вертикаль Маеться на увазi проникнення до влади бiзнесу, що знайшло свiй прояв у взаемнш залежностi, особливо в середит 90-х рокiв. На думку П. Андрусечка, можна смшиво вести мову про приватизащю крупним бiзнесом украшсько'1 «полiтичноï сцени» й укра'1нсько'1 пол^ики [1]. Доречно зазначимо, що бшьшють укра'1'нських мiлiардерiв проiгнорували парламентськi вибори 2012 р., делегувавши у Верховну Раду Укра'1'ни сво'1'х представникiв як за мажоритарними округами, так i за списками рiзних пол^ичних партш [30]. Як констатуе О. Д. Куценко, формуеться певна залежшсть бiзнесу вiд адмiнiстративноï й полiтичноï влади, яка мае досить умовну регюнальну прив'язку. Посилаючись на думку двох третин експертив, дослщниця переконуе, що саме це зумовлюе не суперництво штереав бiзнес-полiтичних груп на пiдставi закону, а боротьбу за виживання [19, с. 175].
Другий рiвень - реальнють явищ i визначень [13, с. 157]. Пол^ики й дослщники (зокрема С. Ю. Лукаш [20]), якi з урахуванням аналiзу соцiально-економiчного, нацiонального, культурного й пол^ико-правового розвитку суспiльства й держави,
стввщношення пол^ичних сил, гостроти пол^ично!' боротьби тощо визначають форму полiтико-правового режиму, основш принципи конституцiйного ладу i змiст конституцп. Висловлене положення про те, що формування конституцiоналiзму розпочинаеться до прийняття конституцп шляхом включення до нього сощального, соцiально-правового й пол^ико-правового складникiв - полiтичних партш, що виражають iнтереси тих чи шших сощальних сил насамперед у парламентах, сприймаеться в науковш лiтературi неоднозначно, хоча, як вважають М. П. Орзiх та А. Р. Крусян, воно е доцшьним.
Подiбну точку зору висловлюе чимало науковщв. Так, росiйський дослiдник I. А. Кравець пише, що соцiальною опорою конституцiоналiзму стае розвинутий i значною мiрою незалежний вiд держави середнш клас [17, с. 23-46]. Американський дослщник Ч. Маклвейн формування цього явища пов'язуе з протестантами, в тому чист пуританами [42, р. 93-95]. А. Р. Крусян наголошуе, що передумовою конституцiоналiзму е громадянське суспшьство, бо саме воно здатне реально обмежити публiчну владу в штересах людини [18, с. 189]. Але вона розглядае останне лише як переддень конституцiоналiзму, а не як його сощальний складник.
Водночас, бшьшють учених вбачають у пщгрунтю конституцiоналiзму конституцiйнi принципи, норми, теорп, iдеологiю й перш за все конститущю. Так, М. П. Орзiх та А. Р. Крусян пщкреслюють, що конституцiоналiзм тiсно пов'язаний з конститущею держави [28, с. 15]. П. Б. Стецюк наголошуе, що конституцiоналiзм виникае тсля опрацювання й утвердження конституцп держави (в сучасному п розумiннi) [34, с. 60]. В. М. Шаповал пiдкреслюе, що смисловим стрижнем теорп i практики конституцiоналiзму е поняття конституцп як основного закону держави [41, с. 22]. Подiбнi позицп можна приводити i далi i при цьому розум^и цих авторiв, тим бшьше, що серед них е 11, якi висловлюються за бiльш широке розумшня природи конституцiоналiзму. Примiром, М. П. Орзiх та А. Р. Крусян зазначають, що конституцiоналiзм е багаторiвневою системою, яка функцiонально виходить за межi конституцп i права взагалi [28, с. 98]. А ось Ю. М. Тодика наголошував, що сутшстю конституцiоналiзму е самоврядування шдиввдв, що грунтуеться на нащональнш згодi, правовому формалiзмi та шституцшнш демократа [36, с. 125]. В. В. Речицький елементом нормативно!' традицп США називае щею про те, що державнш владi дозволено робити лише те, що вщ не! вимагають громадяни [32, с. 371]. Ю. Г. Барабаш зазначае, що конституцiоналiзм - складне державно-правове явище, елементами якого виступають норми Конституцп i практика 1'х реалiзацii [3, с. 93]. Ф. В. Венюлавський вбачае в ньому оргашчне i взаемозалежне поеднання конституцшно! теорп, конституцшно! щеологп, конституцiйно-правового регулювання й конституцшно! практики [6, с. 31]. В. П. Колюник наголошуе, що про це явище можна вести мову, лише коли ще'1 й концепцп, як грунтуються на визнаннi народу джерелом державно!' влади й обмеженш останньо' з метою забезпечення свободи шдивща й вiльного його розвитку, е визначальними у практищ формування публiчноi влади, 11 здiйснення й контролю за й дiяльнiстю з боку шституцш громадянського суспiльства [16, с. 14, 15].
Таким чином, мiж конститущею i конституцiоналiзмом юнуе органiчний зв'язок як мiж сутшстю i явищем: конституцiоналiзм виявляеться через конституцiю, а конституцiя вiддзеркалюе конституцiоналiзм.
Третiй рiвень реальностi залежить вщ мiсця й ролi людини, п громадсько'1 й полiтичноi зрiлостi, вщповщно'! активностi в системi того чи шшого суспiльного феномену або в його оточуючому середовищi [13, с. 157-164]. В основному це активш громадяни, громадсью й полiтичнi формування, посадовi особи органiв державно'1 влади й оргашв мiсцевого самоврядування, пол^ичш й державнi дiячi, дослiдники, викладач^ вчителi, вихователi, тренери, ЗМ1, громадянське суспшьство в щлому (С. Ю. Лукаш [20]). Саме вiд людини, вщ 11 свободи й штелектуально'! незалежностi, чесностi, вiдповiдальностi i професшносп залежить спiвпадiння (чи неспiвпадiння) першого i другого рiвнiв реальност1: чи буде це суспшьство реальним i забезпечить розвиток належний шдивща, сощуму й держави, ачи вiртуальним, фштивним, здатним приректи громадян на стагнащю
i зневiру. ^шими словами, третiй рiвень стосовно дослiджуваного питання знаходить свое вираження не тiльки у виборi вiдповiдного формального конституцiйного режиму (другий рiвень реальностi), а й у його матерiалiзацiï, що виявляеться в оргашзованш спрямованостi активних людей. Головний редактор «ZN.UA» Ю. Мостова пише iз цього приводу, що, розбираючи кожну з юнуючих проблем, люди обов'язково рано чи тзно прийдуть до пункту «якiсть людського матерiалу, тобто самих себе» [25].
Можна смшиво робити висновок, що природа конституцiоналiзму виявляеться в тому, що вибудовуеться причинно-наслщковий зв'язок «конституцiоналiзм - конститущя - конституцiоналiзм», у якому, з одного боку, конститущя е одночасно наслщком i причиною конституцiоналiзму, його системно пов'язаною оргашчною частиною, а з другого - конституцiоналiзм теж е одночасно причиною й наслщком конституцп, знаходиться з нею в системному зв'язку, будучи ïï оргашчною частиною. Використовуючи також таю категорп дiалектичноï фшософп, як «сутшсть» i «явище», можемо побачити, що в одних юторичних умовах, в однш полiтичнiй ситуацп конституцiоналiзм виступае сутшстю, зумовлюючою явище, тобто свш зовнiшнiй прояв, яким е конститущя, а за шших умов мае мюце зворотна ситуащя. Але сутшсть, визначаючи явище, завжди залишаеться активною.
При запроваджеш системного методу слщ звернути увагу на те, що йдеться про елементи системи, тобто про конституцiоналiзм i конститущю. Пов'язашсть же останнiх, не говорячи вже про зв'язки системи в щлому та ïï елемешйв iз зовшшшм середовищем, часто залишаеться поза увагою. А вони е не менш важливими й визначаються цившзацшними особливостями суспшьства, його менталiтетом, рiвнем загально'1', громадсько'1', i громадянсько'1', пол^ично'1' i правово'1' культур, рiвнем потреб, штереав тощо. Проте в будь-якому випадку природа конституцiоналiзму, в тому чист украшського, полягае не тiльки в наявносп демократично'1' конституцп, але й активних громадян, полiтичних партiй, громадських оргашзацш, чесних i вiдповiдальних посадових оаб органiв державно'1' влади й оргашв мiсцевого самоврядування, державних i пол^ичних лiдерiв, 3MI, критично'1' маси суспшьства, здатних вести боротьбу за державшсть, iдеали верховенства права, свободи, справедливости, рiвностi всiх перед законом.
А поки що суспшьне, соцiально-економiчне, полiтико-правове й культурне життя Украши плине багатьма течiями, серед яких видшяемо 2 основнi: (а) наковщ й полiтики мiзкують над новим конституцшним проектом, (б) пiдприемцi ж живуть сво'1'м рiзнобарвним i доволi суперечливим життям: одним уже не потрiбнi депутатськi мандати (грошi i зв'язки гарантують багато що), а шшим для виживання ще доводиться заручатися депутатськими мандатами й необхщними зв'язками [19, с. 175]. I треба докласти чимало зусиль, щоб вони злилися в одну теч^ - украшського оргашчного конституцiоналiзму.
Список Mimepamypu: 1. Андрусечко П. Вибори по-украшськи / П. Андрусечко // Укр. журн. - 2007. - № 10 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:
http://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/67/ 2. Арутюнов В. Х. Методология сощально-економiчного тзнання: навч. поаб. / В. X. Арутюнов, В. М. Мшин, В. М. Свшцицький. -К.: КНЕУ, 2005. - 352 с. 3. Барабаш Ю. Г. Украшський конституцiоналiзм як прюритетний об'ект наукових дослщжень / Ю. Г. Барабаш // Наука конститущйного права Украши: сучасний стан та напрямки розвитку: матер. вистутв учасн. «круглого столу» / за ред. А. П. Гетьмана. - X.: Право, 2009. - С. 93-95. 4. Бухтеев Н. И. Зиновьевский взгляд на социологические аспекты сознания: тезисы / Н. И. Бухтеев [Электрон. ресурс]. - Сайт «Зиновьев Александр: мыслитель, ученый, писатель». - Режим доступа: http://zinoviev.in.ua/?p=524 5. Варламова Н. В. Конституционализм: вариантность понятия / Н. В. Варламова. // Сравнит. конституц. обозрение - 2011. - № 5. - С. 48-57. 6. Венгславський Ф. В. Забезпечення прав людини - головна щея сучасного конституцiоналiзму та базовий принцип конститущйного ладу / Ф. В. Вешславський // Громадянське сустльство i права людини: матер. мiж нар. наук.-практ. семшару (м. Харюв,
9 грудня 2010 р.) - Х.: Право, 2010. -С. 31-33. 7. Голованов Б. Д. Методология и метод: моногр. / Б. Д. Голованов. - Харьков: Изд-во «Пщручник НТУ «ХШ», 2001. - 288 с.
8. Ефанова Е. А. Концептуальные подходы к исследованию экономической сущности интеграции экономических процессов предприятий / Е. А. Ефанова. - [Электрон. ресурс]. -Режим доступа: http://www.rusnauka.com/14_ENXXI_2009/Economics/45738.doc.htm
9. Зеленков А. И. Философия и методология науки: учеб. пособ. [для аспирантов] / [А. И. Зеленков, В. В. Анохина, А. П. Ждановский и др.]. - Минск: Изд-во АСАР, 2007. -277 с. 10. Зомбарт В. Собрание сочинений. - [В 3-х т.] / В. Зомбарт; пер. с нем. Д. В. Кузницын. - СПб.: Изд-во «Владимир Даль», 2005. 11. Зомбарт В. Собрание сочинений. - [В 3-х т. - Т. 1: Буржуа: к истории духовного развития современного экономического человека] / В. Зомбарт; пер. с нем. Д. В. Кузницын. - СПб.: Изд-во «Владимир Даль», 2005. - 637 с. 12. Зомбарт В. Собрание сочинений. - [В 3-х т. - Т. 3: Исследования по истории развития современного капитализма. Роскошь и капитализм. Война и капитализм] / В. Зомбарт; пер. с нем. Д. В. Кузницын. - СПб.: Изд-во «Владимир Даль», 2008. - 479 с. 13. Иванов И. А. Эволюция понятия «природа» в контексте европейской рациональности: дис. ... канд. филос. наук: 09.00.01 / И. А. Иванов. - СПб., 2006. - 217 с. 14. Илларионов С. В. Из лекции по теории познания и философии науки / С. В. Илларионов // Методология науки: статус и программы. - М.: ИФ РАН, 2005. - С. 255271. 15. Керiмов Ю. Витоки сучасного конституцiоналiзму / Ю. Керiмов // Економша, фшанси, право. - 2011. - № 11. - С. 20-23. 16. Кол^никВ. П. Усвщомлення засадничих щей конституцiоналiзму як передумова забезпечення прав людини / В. П. Колюник // Громадянське суспшьство i права людини: матер. мiжнар. наук.-практ. семшару (м. Харюв, 9 грудня 2010 р.) - Х.: Право, 2010. - С. 14, 15. 17. Кравец И. А. Российский конституционализм: проблемы становления, развития и осуществления: моногр. / И. А. Кравец. - СПб.: Юрид. центр Пресс, 2005. - 675 с. 18. Крусян А. Р. Сучасний укршнський конституцiоналiзм: моногр. / А. Р. Крусян. - К.: Юршком 1нтер, 2010. - 560 с.
19. Куценко О. Д. Рыночные изменения в Украине и структуирование политико-экономических интересов / О. Д. Куценко // Методолопя, теорiя та практика соцюлопчного аналiзу сучасного суспшьства: зб. наук. пр. - Х.: Вид. центр ХНУ, 2004. - С. 171-177.
20. Лукаш С. Ю. Щодо ролi сощально-пол^ичних сил в процес становлення конституцiоналiзму в Захщнш Сврот та Укршш / С. Ю. Лукаш // Проблеми розбудови державносп та народовладдя в Укршш (до 20^ччя Народного Руху Укршни за перебудову); ХХ11 Харювсью полгголопчш читання: матер. мiжнар. наук.-теор. конф. - Х.: ХАП, НЮАУ, НД1 держ. буд-ва та мюц. самоврядування АПрН Укршни, 2009. - С. 7-9.
21. Мальцев Г. В. Социальные основания права: моногр. / Г. В. Мальцев. - М.: Норма, 2007.
- 800 с. 22.Манин Ю. И. Математика как метафора: моногр. - [2-е изд., доп.] / Ю. И. Манин.
- М.: МЦНМО, 2010. - 424 с. 23. Маркс К. Капитал. - [Т. 1, 2] / К. Маркс. - М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. 24. Метод аналiзу систем // Библ. диссертаций в Украине [Электрон. ресурс].
- Режим доступа: http://www.disslib.org/search/?query=%E0%ED%E0%EB%B3%E7+%F1%E8%F1%F2%E5% EC 25. Мостовая Ю. SOS, или Лисапетна моя Украина / Ю. Мостовая // Зеркало недели. -2013. - 26 июня. 26. Мюллер Д. Капитализм, демократия и удобная бакалейная лавка Ральфа / Д. Мюллер.; пер. с англ. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2006. - 288 с. 27. НиловА. Цеховики. Рождение теневой экономики / А. Нилов. - СПб.: Вектор, 2006. - 156 с. 28. Орзих М. Современный конституционализм в Украине: Введение в украинское конституционное право / М. Орзих, А. Крусян. - Киев: Алерта, 2006. - 290 с. 29. Пилипенко В. С. Реформи. Пщприемництво. Культура: моногр. / В. С. Пилипенко; НАН Укршни; 1н-т соцюлогп; Центр соц. експертиз i прогнозувань. - К.: Стилос, 2001. - 151 с. 30. ПолуденкоА. Чому ол^архи не захотши ira в парламент? / А. Полуденко [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://ukrainian.voanews.com/content/oligarchs-in-parliament/1538176.html 31. Рассел Б. Мудрость Запада: Историческое исследование западной философии в связи с общественными и политическими обстоятельствами / Б. Рассел.; ред. англ. изд. П. Фулкес;
общ. ред. и предисл. В. А. Малинина; пер. с англ. - М.: Республика, 1998. - 479 с. 32. Речицький В. В. Политический предмет конституции: моногр. / В. В. Речицкий. - Киев: Изд-во «Дух i л^ера», 2012. - 728 с. 33. Системний метод // Библ. диссертаций в Украине [Электрон. ресурс]. - Режим доступа:
http://www.disslib. org/ search/?query=%D 1%E8%F 1%F2%E5%EC%ED%E8%E9+%EC%E5% F2%EE%E4 34. Стецюк П. Б. Основи теорп конституцп та конституцiоналiзму: поаб. для студ.: ч. 1 / П. Б. Стецюк. - Л.: Астролябiя, 2003. - 232 с. 35. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ: учеб. пособ. / Ю. П. Сурмин. - К.: МАУП, 2003. - 368 с. 36. Тодыка Ю. Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики: моногр. / Ю. Н. Тодыка. - Харьков: Факт, 2000. - 607 с. 37. Уилбер К. Введение в интегральную теорию и практику / К. Уилбер; пер. В. Данченко // Базовая интегральная операционная система и всесекторно-всеуровневая карта [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://psylib.ukrweb.net/books/uilbk03/index.htm 38. Ушаков Е. В. Введение в философию и методологию науки: учебник - [2-е изд., перераб. и доп.] / Е. В. Ушаков. - М.: Изд-во «КНОРУС», 2008. - 592 с. 39. Чернятевич Я. В. Становлення економiчних суб'екпв ринково'1 економiчноi системи в Захщнш Сврот (друга половина XVII - перша половина XIX ст.): дис. ... канд. екон. наук: 08.00.01 / Я. В. Чернятевич. - К., 2008. - 181 с. 40. Честное И. Л. Онтология конституционализма: диалого-антропологический поход / И. Л. Честнов // Философия права и конституционализм: материалы IV философско-правовых чтений памяти акад. В. С. Нерсесянца. - М., 2010. - С. 145-159. 41. Шаповал В. М. Сучасний конституцiоналiзм: моногр. / В. М. Шаповал. - К.: Юрид. фiрма «Салком», 2005. - 450 с. 42. McILwain Ch.H. Constitutionalism: Ancient and Modern / Charles Howard McILwain. - New York: Cornell Universiny Press, 1958. - 170 р. 43. Salamon L. Social Origins of Civil Society: Explaining the Nonprofit Sector Cross-Nationally / Lester M. Salamon, Helmut K. Anheier. - The Johns Hopkins University. Institute for Policy Studies, 1996. - 38 с. 44. Talcott Parsons. An Outline of the Social System: (TS: 30-79) / Parsons Talcott [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://ssr1.uchicago.edu/ZPRELIMS/Theory/parsons.html
НЕКОТОРЫЕ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ВОПРОСЫ ПРИРОДЫ УКРАИНСКОГО КОНСТИТУЦИОНАЛИЗМА ПОСЛЕ 1991 ГОДА Лукаш С. Ю.
В статье на основании использования системы методов исследования (в том числе интегрального, системного и системного анализа), учета всех внутренних и внешних переменных предпринято попытку исследовать природу украинского конституционализма после 1991 г., состоящую из 3-х уровней - социального интереса, конституционной модели и качеств человека.
Ключевые слова: конституция, конституционализм, методы исследования, природа социального феномена.
SOME THEORETICAL QUESTIONS ABOUT THE NATURE OF UKRAINIAN CONSTITUTIONALISM AFTER 1991
Lukas S. Yu.
The attempt to research the nature of Ukrainian constitutionalism after 1991, which consists of three levels: social interest, constitutional model, quality of a person on the basis of using of the research method system including integral, systematic, systematic analysis, consideration of all internal and external variables is taken in this article.
Key words: constitution, constitutionalism, research methods, nature of social phenomenon.
Надтшла доредакцп 05.12.2013 р.
