CC BY
66
11. Сучасш проблеми бюетики / вщп. ред. Ю. I. Кувдieв. - К.: Академперюдика, 2009. - 278 с.
References
Ursova, N. I., Rimarchuk, G. V. (2000). Materialyi konferentsii pediatrov Rossii
«Farmakoterapiya i farmakogenetika v pediatrii». M., 168. (in Russian). Glushanova, N. A. (2003) Biologicheskie svoystva laktobatsill. Byulleten sibirskoy meditsinyi. 4, 50-58. (in Russian).
Zaykov, S. V. (2006). Liasten: novyiy originalnyiy immunomodulyator. Apteka. 41, 562. (in Russian).
Zheliba, M. D., Zheliba, M. I., Burkovskyi, R. M. (2014). Chornopyshchuk Kliniko-imunolohichni kryterii efektyvnosti mistsevoho zastosuvannia kombinatsii preparativ liasten ta levomekol pry eksperymentalnii hniinii rani. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu. № 1. (1), T. 18, 168-172. (in Ukrainian). Kotsiumbas, I. Ya. (2006). Doklinichni doslidzhen veterynarnykh likarskykh zasobiv / I. Ya. Kotsiumbas, O. H. Malyk, I. P. Patereha [ta in.]; Za red. I. Ya. Kotsiumbasa. - Lviv: Triada plius, 360. (in Ukrainian). Bondarenko, N. A., Miroshnichenko, I. I., Kudrin, V. S. (1990). Izbiratelnoe vliyanie neyroleptikov na dofaminzavisimoe narushenie povedeniya krvis v teste ekstrapolyatsionnogo izbavleniya. Byull. eksperim. biol. i meditsinyi. 11, 506-508. (in Russian).
Deacon, R. M. J. (2006). Appetitive position discrimination in the T-maze. Nat. Protocols. 1, 1315.
Whishaw, I. Q., Tomie, J.-A. (1997). Of mice and mazes: Similarities between mice and rats on
dry land but not water mazes. Physiol. Behav. 60, 1191-1197. Buresh Ya. (1991). Metodiki i osnovnyie eksperimentyi po izucheniyu mozga i povedeniya: Per. s angl. E. N. Zhivopistsevoy / Ya. Buresh, O. Bureshova, D. P. Hyuston; Pod red. Batueva A. S. - M.: Vyissh. shk., 399. (in Russian). European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other
scientific purposes // Council of European. - Strasbourg, 1986. - № 123. - 51 р. Kundiiev, Yu. I. (2009). Suchasni problemy bioetyky. K.: Akademperiodyka, 278. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакцп 4.03.2016
УДК 636.082.4:57.086.8 *
Васецька А. I., астрант факультету ветеринарно! медицини *© ([email protected])
Луганський нащональний аграрный утверситет, м. Харюв, Украгна
НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ПРОГЕСТАГЕННИХ ПРЕПАРАТ1В НА СТАТЕВУ СИСТЕМУ К1ШОК
У статтг представленi результати стосовно негативного впливу прогестатених гормональних контрацептивних препаратiв на статеву систему miтчно здорових кШок, i виникнення в них патологИ' при рiзних методах застосування.
Доведено, що оптимальним способом використання прогестагенних препаратiв для кШок е перюд приблизно за 7-15 дiб до еструсу один сезон, при цьому змти яю вiдбувалися в статевш системi тварин носять зворотнш характер.
При призначент контрацептивiв в момент проеструсу збтьшуеться вiрогiднiсть появи патологИ' статевог системи у юшок.
При використанш препаратiв для безпосереднього переривання тiчки у кШок, особливо в перевищетй дозi, приводить до незвороттх порушень в статевш системi бiльшостi тварин.
Ключов1 слова: тшка, контрацептивы препарати, мегестрол ацетат, захворювання, гiперплазiя матки, тометра, полтстоз яечниюв, еструс, статева система
* Науковий керiвник - к.б.н., доцент Масс А.О. © Васецька A.I., 2016
8
УДК 636.082.4:57.086.8.
Васецкая А. И., аспирант
Луганский национальный аграрный утверситет, г. Харьков, Украина
НЕГАТИВНОЕ ВЛИЯНИЕ ПРОГЕСТАГЕННЫХ ПРЕПАРАТОВ НА ПОЛОВУЮ СИСТЕМУ КОШЕК
В статье представлены результаты касательно негативного влияния прогестагенных гормональних контрацептивных препаратов на половую систему клинически здорових кошек и возникновению в них патологии при разных методах применения.
Доказано, что оптимальным способом использования прогестагенных препаратов для кошек является период приблизительно за 7-15 суток до эструса один сезон, при этом изменения, которые происходили в половой системе носят обратимый характер.
При назначении контрацептивов в момент проэструса увеличивается вероятность появления патологии половой системы у кошек.
При использовании препаратов для непосредственного прерывания течки у кошек, особенно в превышенной дозе, приводит к необратимым нарушениям в половой системе большинства животных.
Ключевые слова: кошка, контрацептивные препараты, мегестрол ацетат, заболевания, гиперплазия матки, пиометра, поликистоз яичников, эструс, половая система.
UDC 636.082.4:57.086.8
Vasetska A. I., PhD student
Lugansk National Agrarian University, Kharkiv, Ukraine
NEGATIVE EFFECTS OF PROGESTAGEN DRUGS ON CATS REPRODUCTIVE
SYSTEM
The article presents the results regarding the negative impact when progestin hormonal contraceptive drugs on the reproductive system of clinically healthy cats and in the emergence of these pathologies at different methods of application.
It is proved that the best way to use progestagenic preparations for cats is a period of approximately 7-15 days before estrus one season, the changes that have occurred are reversible in the reproductive system.
In the appointment of contraceptives at the time ofproestrus increases the likelihood of disease of the reproductive system in cats.
When using the direct preparations for interrupting heat in cats, especially in a dose exceeded, leads to irreversible damage of the reproductive system in most animals.
Key words: cat, birth control pills, megestrol acetate, disease, uterine hyperplasia, pyometra, polycystic ovaries, estrus, reproductive system.
Вступ. Прогестагенш препарати на основ1 мегестролу ацетату (МА) -синтетичного аналогу природного прогестерону, в1дом1 вже давно. Вони були винайдеш, як оральш синтетичш гормони для використання в гуманнш медициш в якост контрацептив1в для жшок [2, 3]. Ц речовини спершу були випробуваш на тваринах (собаки, коти) [1, 5]. Зараз прогестагенш препарати на основ1 мегестолу ацетату широко представлеш на ринку Укра!ни шд р1зноматтними комерцшними назвами [4, 7]. Але впродовж багатьох роив вченими так i не було встановлено прямого взаемозв'язку мiж використанням оральних контрацептивних препаратов i виникненню патологи статево! системи у тварин (гшерплазп матки, шометри, полтстозу яечнишв та ш.) [6] .
Матерiали i методи дослщження. Об'ектом дослвджень були порвдш та безпорвдш шшки, власники яких зверталися в клшки м. Харкова з метою пригшчення
9
статево! функцп у тварин фармаколопчним методом, гормональними контрацептивними препаратами на основi мегестролу ацетату.
Пiд час проведения до^джень нами було оглянуто 123 шшки, з яких вiдiбрано для до^джень i було сформовано 3 дослвдт групи та одну контрольну групу по 7 тварин в кожнш, клiиiчно здорових шшок, вiком ввд 1,5 до 5 рошв.
В«м групам тварин призначалися оральнi гормональт контрацептивнi препарати з дiючою речовиною мегестрол ацетат 5 мг на одну тварину на одне введення. Групи були сформованi за принципом найбшьш поширеного задавання власниками тварин оральних гормональних контрацептивiв для пригшчення статево! функци у шшок. Препарати назначались дослвдним тваринам впродовж 2 рошв, а коитрольнiй групi один рш. Кожнiй групi тварин препарат задавався за таким принципом: перша контрольна група - приблизно за 7-15 дшв до очiкуваного еструсу, згiдно настанови по використанню препара^в. Препарат задавався один рiк, на другий рiк робилася перерва, при необхвдносто для тварин застосовували заспокiйливi препарати на основi лiкарських трав або давали можливють привести кошенят. Загальна кiлькiсть задавання препарату за перший рш 2 таблетки, сумарна кшьшсть мегестролу ацетату 10 мг. Другш групi тварин контрацептив задавали на 1-2 день проеструсу. Кратшсть задавання по 2 таблетки 2 рази на рш в сумi 8 таблеток за два роки. Кшьшсть активно дточо! речовини 40 мг. Третей групi контрацептив задавали на 5-6 день з початку точки (еструс) по 1 таблетщ 7 дшв поспiль, 2 рази на рш, сумарна кшьшсть заданих таблеток за два роки 28, сумарна кшьшсть мегестролу ацетату 140 мг. Четвертой грут контрацептив задавали на 1-7 день циклу (проеструс, еструс) у зв'язку з гшерактивною поведiикою по 2 таблетки 7 дшв поспшь до зникиения проявiв точки, два рази на рш. Протягом двох рошв тваринам було задано 56 таблеток, загальна кшьшсть активно ддачо! речовини 280 мг.
Результати дослщжень. В результат клшчного обстеження тварин на першому i другому роцi було встановлено, що пiсля дачi гормональних контрацептивних препаратов найбшьш часто зустрiчаються така патолопя статево! системи шшок як гiперплазiя матки, ендометрит, метрит, пiометра, пдрометра, полiкiстоз яeчиикiв, а також спостер^алась змiшана патологiя, коли одночасно у одше! тварини було два порушення у статевiй системi. Отриман нами результати приведено у таблиц 1.
Таблиця 1
Виникнення патологи статевоТ системи шшок пiсля використання гормональних
контрацептивних препаратiв
№ групи № з/ п Доза МА Кратшсть задвання препарату (таб.) День статевого циклу Пх^чна д1я на статеву систему тварин
1 сезон 2 сезон
1(Контр оль) 1 10 мг 2 7-15 дшв до початку еструсу норма -
2 норма -
3 гшерплаз1я матки -
4 норма -
5 норма -
6 норма -
7 потовщення слизового шару матки -
2 1 40 мг 8 1 -2 день проеструсу норма норма
2 норма тометра
3 норма норма
4 норма гшерплаия матки
5 норма норма
6 норма норма
7 норма норма
10
Науковий вгсник ЛНУВМБТ шен1 С.З. Гжицького Том 18 № 1 (65) Частина 1 2016 _ ____Продовж. табл. 1
1 гiперплазiя матки пiометра
2 норма кiстоз яечниюв
3 5-6 день з норма гiперплазiя матки
3 4 140 мг 28 тачки (еструс) норма норма
5 норма норма
6 полтстоз яечниюв тометра, полтстоз яечниюв
7 ендометрит ендометрит
1 норма норма
2 гiперплазiя матки пдрометра
3 1-7 день полтстоз яечниюв полтстоз яечниюв
4 4 280 мг 56 (проеструс, ендометрит ендометрит
5 еструс) метрит метрит
6 норма норма
7 гшерплазш матки тометра
Зпдно даних таблиц 1 найбшьш часто у шшок зуст^чалася тометра та гшерпл^я матки. У тварин першо! групи нами спостер^ались 2 випадки патологи матки, в одше! тварини була виявлена гiперплазiя матки, а в друге! потовщення слизово! оболонки матки. Тваринам на другий рiк не задавалися гормональш препарати, деяким тваринам задавалися заспокiйливi препарати (Кiт Баюн, Стоп Стрес), а деяк порiднi юшки привели кошенят. В другiй групi у тварин на першому роцi будь-яких вiдхилень у статевих органах не спостер^али, проте на другому рощ обстеження було виявлено два випадки патологи статево! системи (гiперплазiя матки i пiометра). У випадку з тометрою було проведено оперативне втручання.
В третiй групi тварин на першому рощ обстеження було виявлено три випадки захворювання статево! системи, а на другому рощ у п'яти тварин з семи дiагностовано порушення у виглядi тометри, гшерплазп матки, полiкiстозу яечниюв, ендометриту та змшано! патологi! ( полiкiстозу яечниюв та тометри). В четвертой грут, на першому роцi обстежень було виявлено п'ять тварин з порушеннями у статевш системi, на другому рощ у двох з них гiперплазiя матки перейшла в тометру i гiдрометру.
Отриманi даннi свiдчать про те, що використання прогестагенних контрацептивних гормональних препаратов для ввдстрочення точки та з перервою в використанш один рiк або один статевий сезон не викликае незворотних змiн в статевiй системi шшок. Проте переривання точки, перевищення дози, безперервне !х використання призводить до незворотних змiн в статевiй системi тварин i веде до хiрургiчного втручання.
Висновки.
1. Оптимальним способом використання прогестагенних препаратов для шшок е перюд приблизно за 7-15 дiб до еструсу один сезон, при цьому змiни як ввдбувалися в статевiй системi тварин носять зворотнш характер.
2. При призначенш контрацептивiв в момент проеструсу збшьшуеться вiрогiднiсть появи патологi! статево! системи у шшок.
3. При використанш препаратов для безпосереднього переривання точки у шшок, особливо в перевищенш дозi, приводить до незворотнiх порушеннях в статевiй системi бiльшостi тварин.
11
Перспективи подальших дослщжень. В подальшому планусться до^дження гормонального фону кшок iмуноферментним методом до i пiсля задавання контрацептивних препаратов. Дослвдження в цьому напрямку плануються i для iнших свшських тварин.
Л1тература
1. Болдырева Е. М. Пиометра у собак и кошек / Е. М. Болдырева, С. А. Минаева / Метер. 10-го Московского Международного ветеринарного конгресса. М., 2002. 29-34 с.
2. Мануилова И. А. Современные контрацептивные средства / М.: Научно-практическое издание. Изд. 2е переработанное и дополненное, - 1993. - 200 с.
3. Симпсон Дж. и др. Руководство по репродукции и неонатологии собак и кошек. М.: Софион. - 2005. - С. 229.
4. Clinical Use of Progestins in Bitches and Queens: A Review / S. Romagnoli and P. W. Concannon / www.ivis.org., 2013 - 1-21 p.
5. Chatdarong K, Rungsipipat A, Axner E et al. / Hysterographic appearance and uterinehistology at different stages of the reproductive cycle and alter progestagen treatment in the domestic cat. - Theriogenology, 2014 - 12-29 p.
References
Boldyreva, E. M., Minaeva, S. A. (2002). Piometra u sobak i koshek / Meter. 10-go Moskovskogo
Mezhdunarodnogo veterinarnogo kongressa. M., 29-34. (in Russian). Manuilova, I. A. (1993) Sovremennye kontraceptivnye sredstva - M.: Nauchno-prakticheskoe
izdanie. Izd. 2e pererabotannoe i dopolnennoe, 200. (in Russian). Simpson Dzh. i dr. (2005). Rukovodstvo po reprodukcii i neonatologii sobak i koshek. M.: Sofion. 229. (in Russian).
Romagnoli, S., Concannon, P. W. (2013). Clinical Use of Progestins in Bitches and Queens: A
Review / www.ivis.org., 1-21. Chatdarong, K, Rungsipipat, A, Axner E et al. (2014). Hysterographic appearance and uterinehistology at different stages of the reproductive cycle and alter progestagen treatment in the domestic cat. - Theriogenology, 12-29.
Стаття надтшла до редакци 25.03.2016
УДК 636.7:612.419:57.086.13
Водоп'янова Л. А., к. б. н., доцент ([email protected]) Бобрицька О. М., к. вет. н., доцент, Югай К. Д., к. вет. н., доцент, Жукова I. О., д. вет. н., професор ©
Харювська державна зооветеринарна академия, Харюв, Украгна
РОЗРОБКА МЕТОДУ ТА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ДОВГОСТРОКОВОГО ЗБЕР1ГАННЯ КЛ1ТИН К1СТКОВОГО МОЗКУ СОБАК
Вгдомо, що в замороженому стан бюоб'екти зберкаються тривалий час. Процес консервування юсткового мозку без застосування кргозахисту е дуже несприятливим для клтин, це зумовлюе застосування кр1опротектор1в при заморожувант. Д1я кр1опротектор1в знижуе негативы наслгдки заморожування-вгдггргву та зберггае клтини до проведення трансплантацИ До того ж неправильно тдгбраний крюпротектор може негативно впливати на збережетсть i р1вень енергетичних процесгв у клтинах. До^джували вплив крiопротекторiв та заморожування-вiдiгрiву на структурно-морфологiчний стан юсткового мозку собак. Використовували кiнцевi концентрацИ'розчитв крiопротекторiв: ДМСО - 10 %, 7 %, 5 %о, ПЕ0-400 - 10 %о, 15 %о, 20 %,, глщерин - 10 %,, 20 %,, 30 %. Отримат результати вказують на те, що 7 % ДМСО е найбшьш ефективним ^iопротектором для бiльшостi видiв клтин юсткового мозку собак, особливо для клтин на рантх стадiях диференщацп. При застосуванш ДМСО зберiгаеться бтьш 80 % клтин юсткового мозку собак. ПЕ0-400 здатний зберiгати клтини тд час крюконсервування, але на заключних стадiях процесу юльюсть клтин значно скорочувалась. Глщерин, у вих
© Водоп'янова Л. А., Бобрицька О. М., Югай К. Д., Жукова I. О., 2016
12
