CC BY
74
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.15421/nvlvet8376
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:618:636.7
Disorders of reproductive function in female dogs and methods of diagnostic
T.V. Holumbiovska, V.Y. Stefanyk
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Holumbiovska, T.V., & Stefanyk, V.Y. (2018). Disorders of reproductive function in female dogs and methods of diagnostic. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 385-395. doi: 10.15421/nvlvet8376
In recent years, small animals veterinary medicine in Ukraine has undergone significant development and change. The increase of issue of breeding, obtain healthy offspring leads to magnificatition disorders of reproduction function in dogs. Therefore, the development of modern methods for diagnosis of reproductive system diseases and correction of reproductive function in dogs is important. Infertility is a temporary or prolonged loss of reproductive capacity by the female dogs as a result of various factors inborn or acquired in the process of life. Disorders of reproduction function caused by different etiologic factors. The main reasons can be conventionally divided into problems associated with dogs, infertility in females (disorders of estrous cycle) and infertility with physiological estrous cycle. The infertility includes disorders that are characterized by absence of estrous and prolonged proestrous / estrus and decreasing period between estrous. Other causes disorders of reproduction function are: incorrect insemination, stress, disease of uterus, disease of ovaries, infectional disease (Brucella canis, Herpes virus canis, other infectional disease), idiopathic infertility. Gynecological examination in female dogs aimed to identifying the causes of infertility should be carried out according to the established scheme, which includes the collection of anamnesis, examination, and laboratory studies. The main methods of research to determine the causes of infertility are: vaginal secretions, vaginoscopy, vaginal cytology, microbiological studies, radiography, hysteroscopy, hysterography, ultrasound examination of the uterus determination of the concentration of sex hormones in the blood.
Key words: infertility, female dogs, reproductive disorders, estrus cycle, eutrous, ovulation.
1—r • •* ■ ••• •
Порушення в1дтворно1 функцп у сук та методи дтгностики
Т.В. Голумбшовська, В.Ю. Стефаник
Львiвський нацюнальний ^верситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Украгна
За останнг роки в Украгнг дгагностика та лгкування захворювань дргбних домашнх тварин зазнала значного розвитку та змт. Все частШе постае питання розведення тварин, виведення нових пор^д та отримання здорового приплоду, що в свою чергу веде до того, що власники тварин i лгкарг ветеринарног медицини частШе почали вгдзначати порушення функцп вгдтворення собак. Тому розробка сучасних мeтодiв дiагностики захворювань репродуктивног системи та корекцп функцп вiдтворeння у собак е актуальною в наш час. Нeплiднiсть - це тимчасова або тривала втрата самкою здатностi до розмноження вна^док рiзних факторiв, вроджених чи набутих у процeсi життя. Порушення вiдтворноi функцп, можуть бути спричинеш рiзними eтiологiчними чинни-ками. Основы причини можна умовно роздтити на андрологiчнi (проблеми пов 'язан з псом) , власне нeплiднiсть (порушення ста-тевого циклу) та нeплiднiсть при фiзiологiчномy перебку статевого циклу у суки. Нeплiднiсть включае порушення, що характеризуются вiдсyтнiстю еструсу та пролонгований проеструс/еструс та скорочення мiжтiчкового перюду. До тших причин порушення вiдтворноi функцп вiдносять нeплiднiсть при фiзiологiчномy перебщ> статевого циклу, що включае порушення правил в 'язки, штучного осшетння, стрес, патологп матки та яечнитв, тфекцшж захворювання (Brucella canis, Herpes virus canis, бак-тeрiальнi тфекцп), iдiопатичнy нeплiднiсть. Гiнeкологiчнe до^дження у сук отд проводити за встановленою схемою. Воно спря-моване на виявлення причин нeплiдностi та включае збiр анамнезу, проведення первинного огляду, подальшого обстеження i необ-хiдних лабораторних до^джень. Основними методами до^дження для встановлення причин нeплiдностi е до^дження вагна-льних видтень, вагтоскотя, вагтальна цитолог1я, мiкробiологiчнi до^дження, рeнтгeнографiя; г1стероскотя, гiстeрографiя,
Article info
Received 07.02.2018 Received in revised form
06.03.2018 Accepted 12.03.2018
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine
and Biotechnologies Lviv,
Pekarska Str., 50, Lviv,
79010, Ukraine.
Tel.: +38-093-154-46-72
E-mail: [email protected]
УЗД матки, гiстеросaльпiнгогрaфiя, визначення концентрацИ статевих гормотв в ma3Mi Kpoei, а також лапароскотя i лапарог-рaфiя.
Ключовi слова: неплiднiсть, сука, порушення вiдтворення, статевий цикл, еструс, тiчкa.
Вступ
На ввдмшу в1д продуктивных тварин, розведенню собак в УкраМ до недавнього часу прид1лялась не-значна увага. Сьогодш ж, пвдхвд власник1в до утри-мання i догляду за тваринами суттево змшився. Це стало можливим завдяки тiснiй спiвпрацi лiкарiв ве-теринарно! медицини i власникiв тварин. Розведення собак i виведення нових порвд набирае все бшьшо! популярностi, зростае число розплщнишв, кiлькiсть племiнних сук i псiв. Це в свою чергу веде до того, що власники тварин i лiкарi ветеринарно! медицини все частiше почали вщзначати порушення функци вщтво-рення собак. Тому розробка сучасних методiв дiагно-стики захворювань репродуктивно! системи та корек-цй' функци вiдтворення у собак е актуальним в даний час.
Головним завданням при оргашзаци вiдтворення тварин е iнтенсифiкацiя репродуктивно! функци самок, профiлактика та лшування неплiдностi, а також пвдвищення багатоплiдностi тварин. Бiльшiсть авторiв розумшть патологiю розмноження самок як порушення !х ввдтворно! функци в результата вiдхилень у розвитку оргашзму i патологiчних процесiв у статевш та iнших системах органiзму, а також впливу неспри-ятливих чиннишв довк1лля. У той же час розладив ввдтворно! функци у самок можливi i при фiзiологiч-ному функцiонуваннi 1'х статево! системи (Berezovskyi et al., 2017).
Неплiднiсть - це тимчасова або тривала втрата самкою здатностi до розмноження внаслщок рiзних причинних факторiв або ж вроджених чи набутих у процес життя. Поряд з неплщшстю самок слiд розрь зняти поняття малоплiднiсть - знижену к1льк1сть отриманого приплоду (Berezovskyi et al., 2017).
Суки, з якими власники звертаються до лiкаря ветеринарно! медицини для проведения оцшки ввдтвор-но! здатностi, у бiльшостi випадк1в здоровi зi збере-женою репродуктивною функщею. Частiше суку вва-жають неплщною через невмiлу роботу з оргашзащею розведення, нiж через !! нездатшсть до ввдтворення. Суку слiд розглядати як неплiдну, коли вже було де-кiлька невдалих спроб в'язки або е порушення перебь гу статевого циклу (Grundy et al., 2002). Фiзiологiчний перебiг статевого циклу у суки може проходити з певними коливаннями, хоча власники зазвичай розць нюють так1 вiдхилення як патолопчш (Wildt et al., 1979).
В середньому здорова сука досягае статево! зршо-стi набагато рашше 24-мiсячного вiку, зазвичай 6-24-мюячного вiку, при чому собаки бшьших порвд дозрь вають пiзнiше, а дабн^ - раиiше (Sokolowski et al., 1977; Feldman and Nelson, 1996; Simpson et al., 1998; Johnston et al., 2001).
Перший статевий цикл як правило е неповноцш-ний, а пчка може мати вщхилення ввд норми. Напри-клад, вона часто бувае «розщепленою», внаслщок
утворення фолiкулiв в яечниках без настання феномену овуляци. В результатi цього, через певний перюд часу (вiд 2-х тижшв до 2-х мiсяцiв) пiсля зашнчення пчка ввдновлюеться, але як правило, завершуеться овуляцieю. Загримка настання статево! зршосп у сук зусгрiчaeгься рвдко, i якщо це вiдбувaeгься внаслвдок неповноцiнно! годiвлi, то прогноз щодо вщтворення в тако! тварини неблагоприемний. У сук, як утриму-ються в одному вольерi з сукою у стади проеструсу перша тчка проявляеться швидше. Це вiдбувaегься через вплив феромошв (Concannon, 1986; Concannon, 1997). З вiком (пiсля 6-7 рошв) у сук еструс i вапт-нiсгь спосгерiгaюгься рвдше, i кiлькiсгь цуценят в приплодi зменшуеться (Simpson et al., 1998; Dubiela, 2000).
Неплiднiсгь - це нездатшсть зршого оргaнiзму да-вати потомство. З практично! точки зору плодючють -це здатнють до заплщнення, розвитку та збереження вaгiгносгi ввд iмплaнгaцi! до кiнця встановленого термшу.
А.Ю. Тарасевич розрiзняв три основш причини неплiдносгi ексгрaгенiгaльнi (вiк, ендокринш i нерво-вi розлади, потолопя молочно! залози, iнфекцiйнi та швазшш захворювання); iнгергенiгaльнi (порушення фiзiологiчного стан яечнишв -фолiкулярнi к1сти та жовтоге, персистентне жовте тшо; неповноцiннi ста-гевi цикли, розлади iмплaнгaцi!, ендокринна анафро-дизiя, нiмфомaнiя); екзогеннi (ал1ментарш фактори, дефiциг свiглa, помилки у спарюванш) (Yablonskyi et al., 2011).
А.П. Студецов запропонував клaсифiкaцiю непль дносгi тварин, за якою розрiзняють сiм форм неплвд-ностi: уроджену (iнфaнтилiзм, гермафродитизм, фри-мaртинiзм), старечу (обумовлюють aтрофiчнi процеси в статевих органах), симптоматичну (виникае внасль док хвороб статевих оргашв), aлiментaрну (ожиршня, виснаження, погане незбалансоване харчування, аль ментарний iнфaнтилiзм), експлуатацшну (внасл1док експлуатацшного виснаження), клiмaтичну (проявляеться при дефщил або надлишку iнсоляцi!, рiзкiй змiнi клiмaту, недолiкaх утримання), штучну (штучно набуду - при порушенш правил осiменiння: неправи-льне утримання, збериання i транспортування спер-ми, штучно сплановану - при кастращях, нaмiреному пропуску статевих циклiв без оаменшня) (Studencov et al., 2000). Порушення ввдтворно! функцi!, можуть бути спричинеш рiзними етiологiчними чинниками, такими як порушення статевого циклу, невчасне або неправильне осiменiння, iмплaнтaцi! ембрiонiв або переб^ вaгiтностi.
Питання визначення причини неплвдносп дуже складне i думка aвторiв з цього приводу часто е рiз-ною. Основнi причини можна умовно роздiлити на проблеми пов'язаш з псом, власне неплiднiсть (порушення статевого циклу) та неплвдшсть при фiзiологi-чному статевому цикп. Власне неплiднiсть включае порушення, що характеризуються ввдсутшстю еструсу
(анестря) та пролонгований проеструс/еструс, а також порушення статевого циклу, який роздiляють на зб№шення м1жпчкового перiоду та скорочення мiж-пчкового перiоду. Також до причин причин порушення вщтворно! функци вщносять неплiднiсть при фiзiологiчному статевому цикт, що включае порушення правил оаменшня, стрес, хвороби матки (шс-тозна гiперплазiя ендометрш, ендометрит, шометра), хвороби яечник1в (к1сти та пухлини), iнфекцiйнi за-хворювання (Brucella canis, Herpes virus canis, бакте-рiальнi iнфекцi!), iдiопатичну неплiднiсть (Simpson et al., 1998).
Помилки у в'язщ: у бiльшостi сук овуляцiя настае на 12-ту добу тiчки. В зв'язку з цим бiльшiсть власни-к1в сук вважають iдеальним часом для в'язки цей день. Проте, у деяких сук овуляцiя настае рашше - на 6-8-му добу ввд початку проеструсу, у декого шзшше - на 17-19-ту. У сук овуляцiя, яка вiдбуваеться на 12-ту добу заплщнення проходить одразу шд час першо-го спарювання. У iнших цього не ввдбуваеться i тому з такими суками звертаються до ветеринарного лжаря з проблемами порушення вщтворно! системи. В цьо-му випадку необхвдно пвд час збору анамнезу встано-вити: дату початку проестрально! кровотечц дату першого позитивного сприймання самкою пса; яшсть спарювання (кiлькiсть !х, зовнiшнiй чи внутрiшнiй замок, природне чи штучне осiменiния, св1жо одержана або заморожена сперма); дату першо! вщмови ввд в'язки; плодючють самця, його вiк; наявнiсть ан-титiл у кровi на шфекцшш захворювання; наявнiсть вагiтностi (починаючи з 28-! доби за допомогою УЗД та рентгенографи); фiзiологiчнi чи патолопчш попе-реднi роди; наявнiсть ознак несправжньо! вагiтностi, наявнiсть попереднiх захворювань у репродуктивнiй системi; чи застосовувалася гормонотерашя для регу-ляцн статевого циклу. Термш овуляци та оптимального часу для в'язки можна визначити за допомогою вагшальних мазшв, вагiноскопi!, визначення рiвня прогестерону та естрогешв у кровi, ультразвукових дослвджень яечник1в. Завдяки тому, що яйцеклггини даного виду тварин мають здатнють до довшого часу переживання (4-6 дiб тсля овуляци) тсля встанов-лення овуляцй, суку можна ще спарювати. Спарювання проводять лише тод^ коли сука проявляе рефлекс нерухомосл, Г! вагiнальний мазок повнютю зроговiв, та концентрацiя прогестерону у кровi > 5 нг/мл, щоб не пропустити ранньо! овуляцй. Якщо сука не проявляе рефлекс нерухомосл, при наявностi всiх ознак овуляцй необхщно провести вагiноскопiю для виклю-чення вагiнальних аномалiй (структур, тяж1в, дiвочо! плiви) (Dubiela, 2000).
Не можна також забувати про проблеми, пов'язаш з псом. Об'ем еякуляту у пса становить 2-50 мл при концентраци 500-2000 млн. спермпв. Кiлькiсть та концентрацiя сперми варiюе в залежиостi вiд маси тша та розмiру сiм'яникiв. Яшсть сперми залежить ввд концентраци спермив, !х активности та кiлькостi па-тологiчних форм. Погана як1сть звичайно зустрiчаеть-ся у дорослих та старих собак, iз захворюваннями простати, орхитами, епiдидимiтами та травмами мошонки.
Одшею з причин неплщносл е порушення перебь гу статевого циклу. Його можна роздiлити на дешлька катeгорiй, взявши за основу подовження або скоро-чення його стадш, а також змiни послвдовносл стадiй статевого циклу. Думка власника суки про ïï поведш-ку чи клiнiчний стан можуть не вщповвдати рeальнiй ситуацiï, що диктуе нeобхiднiсть оцiнки пeрeбiгу статевого циклу у суки на основi результапв цитоло-гiчного дослвдження вагiнальних мазшв, вапноскопи, аналiзу повeдiнки i визначення в перюд статeвоï охо-ти концентраци прогестерону i лютешзуючого гормону в сироватщ кровi (Simpson et al., 1998).
Порушення репродуктивного циклу можуть бути у виглядi тривалого терм^ мiж тiчками (тривалий анеструс) - спостeрiгаються у старих сук; частих цик-лiв (3-4 лчки на рiк) спостeрiгаються у вах сук; та ановуляторних циктв - можуть бути i тд час статевого дозрiвання i у статевозрших сук. В цьому випадку сука спарюеться нормально, але заплiднeння не вiдбуваеться. Ввдсутнють овуляци можна дiагностува-ти по низькш концeнтрацiï прогестерону пiсля в'язки (Dubiela, 2000).
Анeстрiя може проявлятись наступним чином: або у самки у ввдповвдному вiцi не почалась статева цик-лiчна активнiсть, або зб№шена тривалiсть штер-про-еструса (б№ше 12 мiсяцiв для суки), або зупинилась цимчна активнiсть яечник1в. Патолопя обумовлена вiдсутнiстю явних ознак проеструса та еструса або структурними чи функцюнальними порушеннями в систeмi гiпоталамус-гiпофiз-яечник (Wilborn and Maxwell, 2012).
Причинами затяжного еструсу можуть бути апла-зiя чи гiпоплазiя яечникiв, сeзоннiсть циклу, фотопе-рiодизм, стрес, перевтома, виснаження, неадекватне спостереження/прояв симптомiв еструсу, шсти i нео-плазiя, передчасна (стареча) дисфункшя яечник1в, iмунообумовлeний оофорит, оварiоeктомiя, порушення статево1' дифeрeнцiацiï, ятрогенш захворювання, гiпофункцiя гiпофiзу, затяжний щопатичний анеструс (Wildt et al., 1979; Simpson et al., 1998).
У сук тривалють штервалу iнтeр-про-eструс становить 4-12 мюяшв залежно ввд iндивiдуальних особ-ливостей. У старих тварин штервал збiльшуеться до 10-12 мюяшв (Wildt et al., 1979).
Збшьшення м1жпчкового пeрiоду може вщбува-тись за рахунок анеструсу чи дieструсу. Пролонгацiя анеструсу вiдбуваеться тод^ коли яечники суки пiсля попереднього статевого циклу залишаються в активному сташ довше 16-20 мiсяцiв, таке явище ще нази-вають вторинний анеструс. Порушення фiзiологiчного пeрeбiгу статевого циклу подiбним чином слад вiдрiз-няти ввд приховано1' тiчки, що може бути фiзiологiч-ним показником статевого циклу, який залишаеться нeпомiчeним власниками тварини. Слад виключити наявнiсть первинного захворювання i ятрогенних причин порушення статевого циклу на основi аналiзу анамнестичних даних, рeзультатiв клiнiчного досль дження i лабораторних тeстiв (ЗАК, БАК, аналiз сeчi i т.д.) (Holst and Phemister, 1974; Wildt et al., 1979; Concannon et al., 1989; Simpson et al., 1998).
Мехашз ди, який у сук впливае на зашнчення анеструсу, поки недостатньо вивчений. Допамш шпбуе
секрецш пролактину, i концентрация останнього зни-жуеться в перiод зашнчення частки дiеструсу до кiнця еструсу. Вважають, що ФСГ i ЛГ iнiцiюють утворен-ня фолiкулiв в перюд проеструсу. Агонiсти допамiну (каберголш, бромкриптин) можна застосовувати для скорочення анеструсу. Механiзм дЦ, в результата яко-го агонiсти допамiну шдукують проеструс, може по-лягати в безпосередньому зниженнi рiвня пролактину або в допамшерпчнш ди на гонадотрофну гормона-льну вiсь чи 4Yrami до гонадотропiну рецептори яечник1в (Feldman and Nelson, 1996; Eilts and Davidson, 2005).
Збшьшення iнтервалу м1ж тiчками у сук може вщ-буватись пiд впливом збережено! пвдвищено! концен-трацп прогестерону (> 2-5 нг/мл) довше 9-1 - тижшв. При цьому виникають такi ж кттчт змiни в поведь нщ як при пролонгованому еструсi. Результати цито-логiчного дослвдження вагiнальних видшень, сершно-го визначення концентрацп прогестерону в сироватщ кровi i УЗД яечнишв i матки дозволяють поставити бiльш точний дiагноз.
Пролонгацiя дiеструсу може ввдбуватись як вто-ринний процес при наявностi в яечнику лютеально! кiсти, яка в свою чергу секретуе прогестерон. Через мехашзм негативного зворотного зв'язку з гiпофiзар-но-гiпоталамiчними гормонами прогестерон iнгiбуе фiзiологiчну активнiсть яечник1в. Лютеальнi к1сти бувають поодинокими i множинними, вони можуть з'являтись як в одному яечнишв, так i в двох (Holst and Phemister, 1974; Wilborn and Maxwell, 2012). За допомогою абдомiнального УЗД можна встановити гiпоехогенну структуру чи структури в ураженому яечнику або й в обох, та також змши в матцi, що ви-никли в результатi тривало! ди прогестерону. В таких випадках абдомiальна рентгенографiя рвдко е шфор-мативною для постановки дiагноза, оск1льки шсти яечник1в мають вiдносно маленьш розмiри. Концент-рацiя прогестерону в сироватщ кров^ що перевищуе 2-5 нг/мл, тдтверджуе дiагноз (Wilborn and Maxwell, 2012). Лшування простагландинами F2альфа (PGF2a) зазвичай викликае тiльки тимчасове зниження концентрацп прогестерону в сироватщ кров^ що вказуе на частковий лютеолiз. Кiсти яечникiв рекомендуеться видаляти хiрургiчним методом i проводити пстолоп-чнi дослвдження висiчених тканин. Вщокремлення к1сти ввд ураженого яечника це оптимальний, але технiчно важкий споаб вирiшення проблеми, тому зазвичай заметь цього проводять оварiогiстектомiю. Дослвдження бюптаттв матки дозволяе пвдтвердити наявнiсть i ступiнь важкостi гшерплазп ендометрш, що супроводжуе к1сти яечник1в, а також дае щнну iнформацiю, на основi яко! можна спрогнозувати ввдтворну здатшсть суки в майбутньому. Проте, при цьому слад враховувати можливу наявшсть в суки змiн ендометрш, характерну для дiеструсу. Тому для виявлення анеструсу необхвдне проведення додатко-вих дослвджень. Якщо к1стоз яечник1в супроводжу-еться гiперплазiею ендометрiю, то вона частково зни-кае пiсля виачення к1сти (Simpson et al., 1998).
Порушення статевого циклу також можуть викли-кати нефункщональш кiсти, внаслвдок свого сумарно-го впливу. Кiсти rete ovarii i поверхневi епiтелiальнi
структурш kîcth е прикладом таких нефункцюналь-нихз kîct яечник1в. Щдвищення в плазм1 кров1 конце-нтрацй' естрогену або прогестерону при таких шстах зазвичай не виявляють, хоча вони володшть здатшс-тю утворювати велику к1льк1сть шших стерощних утворень, яш не проявляють системно1 ди. Такий д1агноз, першочергово сталять на основ1 результапв абдомшального УЗД, тдтверджують виявленням вщповщних пстолопчних змш у видалених х1рург1ч-ним методом тканинах (Simpson et al., 1998).
Кл1мактерична дисфункщя яечник1в може призве-сти до перманентного анеструсу. Хоч тривалщсть функщонування яечник1в у сук до шнця не вивчений, зниження 1х функцюнально1 активносп в середньому ввдбуваеться до настання 7-10-р1чного вшу.
Шдтвердити наявшсть пролонгованого анеструсу, спричиненого передчасною дисфункщею яечнишв, можна на основ1 виявлення тдвищено1 концентрацп фолшулостимулюючого i лютешзуючого гормошв, як це бувае тсля оварiоектомiï. Таке пвдвищення рiвня гормошв вказуе на слабкий вплив механiзмiв негативного зворотнього зв'язку на гiпофiз i гшота-ламус при ввдсутносп iнших явних причин анеструсу.
При затяжному анеструС може виникати iмуно-асоцiативний оофорит, який можна дiагностувати за результатами гiстологiчного дослвдження яечнишв. Це захворювання зустрiчаеться рiдко. Симптоми у хворих сук - дифузний лiмфоцитоз, дегенеращя фоль кулiв, дегенеращя i некроз ооципв i ущшьнення про-зороï зони (Simpson et al., 1998).
Перебп статевого циклу може змшювати також при порушення статево1 диференцiацiï (Eilts and Davidson, 2005).
По фенотипу так тварини е самками, проте, як правило, володшть недорозвиненою тхвою i вульвою при гшертрофованому клтгорг Статевi залози представленi недорозвиненими тестикулами i яечни-ками (чоловiчий псевдогермафродизм), або мютять елементи статевих залоз обох статей (ютинний гер-мафродизм). Зазвичай таш тварини мають змiнений набiр хромосом, що суттево вiдрiзняеться вщ хромосомного набору здорових сук. Така вщмшшсть може свiдчити про порушення на етат мейозу чи мггозу гамет. Диагностика базуеться на карютипуванш i виявлення вщхилень в хромосомному наборi. Лiкуваня подiбного вiдхилення не розроблено (Simpson et al., 1998; Eilts and Davidson, 2005).
Ппотиреовдизм - одна з можливих причин порушення фiзiологiчного перебпу статевого циклу, але такий дiагноз повинен бути пiдтверджений наявшстю iнших клiнiчних ознак (сонливiсть, змша маси тiла, бiлатеральноï симетрично1' алопеци) i патологiчних змiн (гшерхолестеринемп, нерегенеративноï анемiï), а також зниженого рiвня в сироватцi кровi тиреощних гормошв (загального i вiльного Т4), що в iдеалi пвдт-римуеться шдвищеним рiвнем ендогенного тиреощо-стимулюючого гормону. Проведення вщповвдно1' замiсноï терапи викликае у сук, що страждають гшо-тиреовдизмом, вiдновлення статевого циклу на протязi 6 мiсяцiв пiсля досягнення еутировдного статусу. Pi-шення про використання таких собак в племшних цiлях повиннi приймати 1'х власники. Глюкокортикоь
ди за мехашзмом зворотнього зв'язку можуть вплива-ти на гiпофiзaрнi гонaдотропiни - фолшулостимулю-ючий i люте!шзуючий гормони, як1 викликають порушення статевого циклу. Тому сукам з пролонгова-ним анеструсом припиняють застосовувати стеро!днi препарати (Simpson et al., 1998; Johnson, 2002; Eilts and Davidson, 2005). Проеструс та еструс вважаються пролонгованими, якщо у суки не зникають кров'янi вагшальш видiлення протягом термiну, який переви-щуе 21-28 дiб, i вона продовжуе приваблювати псiв. В такому випадку в вaгiнaльних мазках виявляють бiльше нiж 80-90% поверхневих клгган. Проте сука може не завжди допускати в'язку. Затяжний проеструс чи еструс найчаспше виникае внаслщок персис-тентно! секрецп естрогенiв на фот тдвищено! чи фiзiологiчно! секреци прогестерону. При високому рiвнi прогестерону посилюеться прагнення суки до спарювання (Grundy et al., 2002).
До числа ендогенних причин тривало! дп естроге-нiв на оргaнiзм суки, в яко! концентрaцiя прогестерону пГдвищена або залишилась на базовому рiвнi, вщ-носять фолiкулярнi шсти i секреторнi кiсти яечник1в. Теоретично такий ефект може бути пов'язаний також з дiею наднирник1в. Секреторш, aновуляторнi фолГку-лярнi к1сти яечнишв як правило поодинок1, вистелaннi гранульованими клiтинaми та перевищують фолiкули i по величинi- !х дiaметр коливаеться вГд 1 до 5 см. Бшатеральш фолiкулярнi к1сти можуть виступати iндикaтором порушень зi сторони гшоталамо-гшофГзарно-яечниково! гормонально! осi. Фолшуляр-ш к1сти зазвичай з'являються у сук молодше 3-лiтнього вiку.
1снують пухлини яечник1в, як1 продукують естро-ген. Вони виникають з перероджених епiтелiaльних кл1тин (цистаденома i аденокарцинома) i клiтин стро-ми яечнишв (гранульозоклгганш пухлини). Новоутво-рення яечнишв зазвичай з'являються у сук тсля 5 рошв. Вони бувають одностороншми i, рГдше, уража-ють обидва яечники.
Гормонaльно-aктивнi пухлини i шсти можуть ура-жати яечники сук одночасно. У випадку локaлiзaцi! шсти в одному яечнику, що супроводжуеться гшерп-лaзiею ендометрш, а пухлини у шшому, остання найчаспше утворена трансформованими клiтинaми стро-ми статево! залози (Wilborn and Maxwell, 2012).
Захворювання наднирнишв, що супроводжуються пГдвищеним рiвнем естрогену, у сук зустрiчaються рiдко (Concannon and Yeager, 1990).
Довготривала вaгiнaльнa кровотеча може бути спровокована рядом причин: шфекщя, запалення i пухлина сечо-статевого тракту; шородне тiло у пухвi; порушення згортання кровi. 1х необхiдно диференць ювати вГд затяжного проеструса чи еструса, якi ви-клшкaнi захворюваннями яечник1в. Застосування екзо-генного естрогену в надшрно великих дозах при не-достaтностi сфiнктерa уретри (дГетилбестрол) чи для попередження небажано! ваптносп (дГетилстилбест-рол або естрaдiол цишонат) може стати ятрогенною причиною ендокринного порушення, яке розгляда-лось вище.
Як стверджуе Давиденко Н.Г. при фолшулярних (естроген-продукуючих) кастах спостерiгaеться висо-
кий вГдсоток ороговiлих суперфiцiaльних клгган з початку проеструсу, що залишаеться на даному рiвнi до шнця проеструсу. При розладах статевого циклу кольпоцитолопчним методом у дослГдних тварин спостериаються хaрaктернi для кожного циклу змши кiлькостi ороговiлих поверхневих кллин у вапналь-них мазках (Davydenko, 2014).
Пiсля шдтвердження спонтанного порушення концентраци естрогену в сироватц кровi суки результатами цитолопчного дослГдження вaгiнaльних мазк1в (!х можна також тдтвердити aнaлiзом концентрaцi!' сироваткового естрогену) рекомендуеться за допомогою абдомшального УЗД виявити в яечниках фол1ку-лярнi к1сти чи пухлини (Wildt et al., 1979).
Фолшулярш шсти можуть зазнавати спонтанно! атрезп або люте!шзацп, тому лiкувaння сук з даною пaтологiею, яка кттчно проявляеться пролонгованим проеструсом i еструсом, не завжди е необхГдним. Про переродження фолiкулярно! кiсти в атрезоваш фоль кули або жовте тшо можна встановити за результатами УЗД i цитологiчного досл1дження вапнальних мазк1в, а також по концентраци в кровi естрогену i прогестерону (Wildt et al., 1979; Eilts and Davidson, 2005; Wilborn and Maxwell, 2012).
1нтервал мгж пчками вважаються нормальним, коли вш тривае близько 7 мiсяцiв. Якщо штервал мiж проеструсами скорочуеться до 4-4,5 мюяшв - гово-рять про вкорочений мгжпчковий iнтервaл. Так розлади можуть виникати на фот рiзних чинник1в, таких як стрес, погана годiвля, тренування, ятрогенш або супутнi захворювання. Суки при цьому можуть зали-шатись непокритими тсля в'язок внаслГдок неповно! шволюцп i вiдновлення матки, що е необхГдним для iмпоaнтaцi! зaплiднених яйцеклгшн i пГдтримки вап-тностi. Як провило, у сук з вкороченим мiжгiчковим перiодом вiдхилення не спостерпають. В них вГдбува-еться овуляция i люте!нiзaцiя, !х вториннi ооцити за-плГднюються (це важко тдтвердити клшчно), але не можуть iмплaнтувaтись в мaтцi. Дiaгностикa такого порушення базуеться на проведеннi цитологiчного aнaлiзу серi! вaгiнaльних мазк1в, виготовлених тд час еструсу i дiеструсу, а також визначент концентрaцi!' прогестерону в лютеальнш фaзi, як мiнiмум за два останш стaтевi цикли. На даний момент вiдсутнi на-дшш комерцiйнi дiaгностикуми, як1 б дозволяли подтвердит нaявнiсть запл1днених яйцеклгшн до !х ¡м-плaнтaцi!. Слад виключити фолiкулогенез, який проходить без овуляци (кпмактеричний перiод) i гшоти-рео!дизм (передчасне припинення функцюнування жовтих ттл) (Bell and Christie, 1971; Phemister et al., 1973).
До патологш, що проявляються вкороченим штер-валом мГж тiчкaми вГдносять: розщеплену пчку, час-тий проеструс, фолшулярш к1сти, ввдсутнють овуляци, вкорочений проеструс. Розщеплена пчка- це патология, яка найчаспше спостерпаеться в молодих собак. Поведшковий i фГзюлопчний проеструс пере-риваеться, тсля чого настае ще один, нормальний проеструс/еструс або «несправжнш еструс». У сук еструс вщновлюеться вГд тижня до двох мюяшв. Дана патолопя пояснюеться неадекватним розвитком фоль кулГв тд час першого проеструсу. ЛГкування не пот-
ребуеться, зазвичай проблема вирИшуеться, коли тва-рина досягае фИзюлопчно1 зрИлостИ. Однак ця патологИя ускладнюе проведення терапи прогестагенами. Недостатня тривалИсть курсу терапп прогестагенами коротко1 ди призводить до швидкого настання нового проеструсу, що сприймаеться власниками як наслИдок неефективного лiкування. Дорослим тваринам назна-чають 8-денний курс, тодИ як молодим самкам необ-хИдна бИльш тривала терапИя (14 дИб) (Bell and Christie, 1971; Phemister et al., 1973).
1нколи у старих тварин спостерИгаеться один або два проеструси, якИ не закИнчуються еструсом i овуля-цИею. В даному випадку йдеться про частий проест-рус. Етюлопя цього порушення, схожого на розщеп-лену тИчку, не вияснена, хоча його можна пояснити або неадекватною стимуляцИею яечникИв гонадотрот-нами, або неадекватною реакцИею яечникИв на гонадо-тропИни. Оптимальна схема лИкування нерозроблена. Симптоматичне лИкування передбачае або введення гонадотрошшв на початку проеструсу, або прийом андрогенИв чи прогестагенИв для його затримання. СтандартнИ методи мониторингу (вагИнальна цитологИя, вимИрювання концентраци прогестерону в плазмИ кровИ) дають змогу оцИнити активнИсть яечникИв i ви-значити момент овуляцп, якщо (i коли) вона, вИдбу-деться.
Щодо фолИкулярних кИст, то вони як правило су-проводжуються тривалою активнИстю естрогенИв, що характерно для пролонгованого проеструсу/дИеструсу.
ВИдсутнИсть овуляци зумовлюеться скороченням Интервалу мИж проеструсами через вИдсутнИсть метест-русу (фИзюлопчна тривалИсть близько 60 дИб). Таке скорочення може вИдбутись внаслИдок застосування прогестагенИв на початку проеструсу. ДИагноз «вИдсу-тнИсть овуляци» у сук ставиться тодИ, коли низька концентрация прогестерону вИдмИчаеться в перИод еструсу. Для того, щоб викликати овуляцИю, тваринам на початку еструсу призначають ГнРГ або людський ХГ. Хоча слИд пам'ятати, що при призначеннИ тако1 терапи вибИр термИнИв ll проведення мае вирИшальне значення.
Вкорочений проеструс - це синдром, який потре-буе адекватного визначення. В деяких випадках не-плИднИсть у сук може спостерИгатись на фонИ фИзИологИчного еструсу i овуляци, але вкороченого Интервалу мИж тИчками. Причини неплИдностИ до кИнця не з'ясованИ, хоча можна припустити, що скорочення анеструсу перешкоджае регенерацп ендометрш пИсля вИдшарування, що вИдбуваеться в кИнцИ метеструсу/на початку еструсу. Якщо таке порушення дИйсно е причиною неплИдностИ, то для пИдтвердження дИагнозу на початку проеструсу слИд провести цитологИчне дослИ-дження ендометрш або бюпсш тканин матки. 1снуе думка, що продовження Интервалу мИж тИчками за рахунок затримки еструсу (внаслИдок прийому проге-стагенИв чи андрогенИв) призводить до фертильного еструсу. Хоча вплив прогестагешв на вИдшарування i регенерацИю ендометрш в наш час ще не вивчений, проте, не виключено, що лИкування цими препаратами, що призводить до збИльшення Интервалу мИж тИч-ками, все таки мае вплив на процеси в ендометри (Bell and Christie, 1971).
У деяких сук з коротким штервалом мгж тiчками, анеструс фiзiлогiчноï тривалостi i короткий метеструс - бувають ановуляторнi цикли. При появi овуляцiï фертильнiсть в них повинна бути у фiзiологiчнiй нор-мг
Мiжтiчковi перiоди вкорочуються внаслщок зниження тривалосп анеструсу. При даному синдромi дефект гiпоталамо-гiпофiзарно-яечниковоï гормона-льно1' осi теоретично здатен впливати на перебп анеструсу або викликати дисбаланс мiж рiвнями допамiну i пролактину. Тривалють анеструсу може кттчно знижуватись у фертильних сук тсля введення таких iнгiбiторiв пролактину, як каберголш i бромокриптин. Не варто лшувати даний синдром у сук, яш молодшi 3-рiчного вiку, так як вш може спонтанно проходити по мiрi дозрiвання тварини. Ряд дослщнишв пропо-нують з лшувальною метою збiльшувати тривалiсть анеструсу безпосередньо застосовуючи мегестролу ацетат в першi 3-и доби майбутньо1' пчки, але застосування цього препарату для щнних в племiнному вщношенш не рекомендуеться, так як юнуе ризик iндукцiï розвитку патологй' матки (Simpson et al., 1998; Johnson, 2002; Eilts and Davidson, 2005). Як привило, про неплщшсть можна говорити, якщо двi в'язки, що вщбулись в перюднормального еструсу, не завершились ваптшстю.
Вiдсутнiсть ваптносп, не зважаючи на фiзiологiч-ний перебп еструсу, може бути зумовлена неплвдтс-тю самця та самки, помилками при проведеннi в'язки або штучного оаменшня. До причин неплщносп також можна вiднести захворювання матки, шфекцш-нi захворювання, iдiопатичну неплщшсть, ембрюна-льну смертнiсть та шшг К1стозна гiперплазiя ендоме-трiю розвиваеться внаслщок гормональних зрушень. Ïï виникнення можна передбачити у сук тсля проявления повторних циклiв, стимуляцп прогестероном, який iндукуе пролiферацiю залоз ендометрш i поси-люе 1'х секрецiю. Змiни залоз бувають вогнещевими i дифузними, вони можуть впливати на iмплантацiю заплщнених яйцеклiтин i утворення плаценти. В концевому результат може розвинутись пiометра. Оста-точний дiагноз на КГЕ ставлять на основi результатiв гiстологiчного дослщження тканин, бiоптованих з уражених дмнок матки. УЗД може допомогти ощни-ти змiни стану стiнки матки при тривалому часi. Пд-рометра i мукометра часто передують КЕГ i пiометрi. Прогноз щодо вщтворення при всiх вищеописаних захворюваннях несприятливий (Studencov et al., 2000).
Пюметру, що протiкае у суки щнно1' у племiнному вiдношеннi при вщкритш шийцi матки, можна лшува-ти антибютиками (якi застосовують на основi резуль-татiв визначення чутливостi до них культур бактерш)
1 простагландином F2а, який iндукуе лютеолiз i еваку-ацш вмiстимого матки (по 0,1 мг/кг, п/ш, 2 рази в добу протягом 2 дiб, шсля цього по 0,2 мг/кг п/ш,
2 рази в добу до покращення клшчного стану суки). В'язку суки рекомендовано проводити на наступну тiчку (Nelson et al., 1992). Серед патологш матки, що можуть призвести до неплiдностi також слщ згадати пухлини i полши матки, цервiкальний стеноз, непро-хщшсть маткових труб, ендометрит (Simpson et al., 1998).
1нфекцшш захворювання статевих оргашв собак, що можуть стати причиною неплвдносп у сук е на-самперед Brucella canis (рiдшe B. Abortus i suis), а також сальмонелли, стрептококи, колiформнi бактeрiï, вiруснi агенти (гeрпeсвiрус, ¡рус чуми м'ясовдних, парвовiруси типу 1 i 2) i найпростiшi (Toxoplasma gondi i Neospora caninum). ïх слш виключити на самому початку дiагностики нeплiдностi, так як вони являють собою додаткову проблему (Studencov et al., 2000).
У сук B. canis може викликати спонтанш аборти, неплшнють внаслiдок загибeлi ембрюшв i розсмокту-вання плодiв, приховаш аборти на раннiх тeрмiнах ваптносп або вагiнальнi видiлeння. У пав свостериа-еться eпiдiдимiт. Зараження ввдбуваеться при поïданнi плаценти, вилизуваннi вапнальних видiлeнь, сeкрeтiв молочних залоз, а також статевим шляхом чи внутрОу-тробно. Серед клiнiчних симптомiв, як правило спо-стeрiгають спонтаннi аборти (як правило мiж 45 i 59 добою ваптносп), неплвднють, що проявляеться загибеллю eмбрiонiв на раншх стадiях вагiтностi, слизисто-гнiйнi вагiнальнi видшення. Для постановки дiагнозу проводять мгкробюлопчт дослiджeння кро-вi, секрету молочно1' залози, сeчi, вагiнальних видi-лень, сперми, тканин плаценти, секрету простати, секрету тестикул, придаткiв сiм'яникiв. Хоча подставою для постановки дiагнозу е дат сeрологiчного аналiзу, тим не менше титри не виявляються досить довгий час тсля шфОкування (8-12 тижтв), варшють на стадiï бактeрieмiï i зменшуються пiсля ïï зашнчення. Щодо лiкування, то як правило, антибютикотера-пгя не забезпечуе усунення збудника з органiзму тва-рини. Згiдно встановлено1' практикою схеми призна-чають антибiотики похiднi тетрациктну разом з амь ноглiкозидами (Wats et al., 1996; Simpson et al., 1998). Щодо герпес вiрусу, то як часто вш е причиною не-плшносп у сук, доа не з'ясовано. Проте встановлено, що вш може викликати спонтанш аборти i мертвона-родження. Що стосуеться щопатично1' нeплiдностi сук, то фiзiологiчнi процеси, якi лежать в основi фоль кулогенесу складнi i регулюються мiнiмальною кшь-кiстю гормошв гiпоталамусу i гiпофiзу, синтез яких в свою чергу залежить вод яечнишв (мехашзм зворот-нього зв'язку). Порушення тсля застосування фар-маколопчних прeпаратiв гормонального зв'язку гшо-таламуса, гшофОза i яечнишв часто призводить до дисфункци, а не до тдсилення функци репродуктивно!' системи. Рацюнальне застосування гонадотротн-релОзинг гормону повинно мати поступовий характер. Використання аналопв цього гормону веде до порушення регуляторних мехашзмОв, а лшування гонадот-ротнами зазвичай не дозволяе шдукувати пчку у придатних для розведення сук (Simpson et al., 1998; Grundy et al., 2002).
Пнеколопчне дослщження у сук, спрямоване на виявлення причин неплшносп слад проводити за встановленою схемою, що включае збОр анамнезу, проведення первинного огляду, подальшого обсте-ження i необхвдних лабораторних дослвджень. Основ-ними методами дослщження для встановлення причин неплщносп е дослщження вапнальних видшень, вапноскошя, вапнальна цитолопя, мшробюлопчт
дослщження, рентгенография; цитолопчш i мшробюлопчт дослщження ендометрш слизовоï облонки матки, гютероскопгя, гютерографОя, УЗД матки, гюте-росальшнгографгя, визначення концентраци статевих гормошв в плазмО кровО, а також лапароскопия i лапа-рографОя (Simpson et al., 1998).
Метою збору анамнестичних даних е ощнка зага-льного оргашзму i умов утримання тварини; виявлення юнуючих проблем; характеристика компетентносп власнишв; отримання необхщних даних для подальшого обстеження. В анамнез включають вщомосп про репродуктивну функщю тварини, в тому числО даш про фертильнють; шльшсть естральних циклОв; тривалють штервалОв мгж проеструсами; тривалють фаз циклу (проеструс, еструс, анеструс); наявнють i характеристику вапнальних видшень, особливосп сeксуальноï поведшки. Необхщно також отримати шформацш про к1льк1сть в'язок i дати 1х проведення, шльшсть ваптностей, шльшсть приплоду, ускладнен-ня при родах, а також смертность цуценят (Wilborn and Maxwell, 2012).
Ретельний загальний клшчний огляд необхщно провести перед оцшкою стану репродуктивних оргашв тварини. Пюля збору анамнезу можна буде сфор-мулювати юнуючу проблему як: вщсутнють прояву еструсу; неплщнють, що супроводжуеться порушен-ням циклу (короткий штервал дОеструсу, короткий проеструс, затяжний проеструс/еструс); неплщнють на фот нармального естрального циклу; нездатшсть до в'язки або самостшне переривання ваптносп (Simpson et al., 1998).
Щодо методОв дОагностики, то починати досль дження слщ з передвОр'я тхви, вапни та шийки матки. Наявшсть вапнальних видшень встановлюють при оглядО вульви. Оцшюють колОр i 1х характер, це дае змогу судити про 1х походження. Джерелом видшень можуть бути статевО органи або органи сeчо0статeвоï системи. Бший колОр видшень вказуе на присутнють лейкоципв i може вказувати на таш порушення як препубертатний лейкоз, що е симптомом вапшту у молодих самок, зазвичай проходить тсля пeршоï пчки; вапнгт, зв'язаний з наявнютю шородного тша в вапнц раннш метеструс - видшення спостериаються при шнш еструсу i ще декшька дОб можуть мати гнш-ний характер; шометра, якщо вщкрита шийка; цистит. Червонуватий колОр видшень, вказуе на наявнють кровО i може спостериатись при проеструс^ що обу-мовлено дОапедезом кровО з кровоносних судин; ест-русц пeрсистeнцiï фолшулОв; пухлинах яечник1в, ест-роген-секретуючих пухлинах; трансмюивнш венерич-нш саркомц циститц кровотечО з вапни, внаслщок травми; коагулопати; шородному тш в вапнц вщша-руанш плаценти тд час вагОтностО; субiнволюцiï мюць прикрОплення плаценти. ВидОлення також можуть бути прозорими, що вказуе на вшсутнють будь-якого слизу. ПрозорО слизистО видОлення з коричневим вОдтОнком вважаються нормальними. ВидОлення при фОзюлопчному перебОгу пОсляродового перОоду темно-зеленого ввдтшку. АмнОотична родиа - прозора, водяниста. НаявнОсть коричневих видОлень зО специфОчним запахом е однакою вОдсутностО родовоï дОяльностО зв'язаноï з наявнОстю одного единого цуцика. При
мумiфiкацiï плодiв спостерiгають густi, дьогтеподiбнi чорш видiлення, бурi - при метритт (Simpson et al., 1998).
Вапноскопш у сук проводить за допомогою жорс-ткого ендоскопу. Дослгдження шийки матки можна здiйснити за допомогою вузького ендоскопу. Вагюс-копгя дозволяе виявити так1 патологiï, як перегородки, структури, неоплазiю та iнороднi тша, вiдiбрати мате-рiал для бюпсп, а також дослгдити видiления, наявш в невеликий кiлькостi в крашальнш частинi вагiни, що залишаються на ендоскот пiсля того, як його вийня-ли.
Вагiнальна цитологiя застосовуеться для визначення фази репродуктивного циклу, дiагностики запа-льних процесiв вапни i матки (при вiдкриттi шийки), трансмюивнш венеричнiй саркомi. Про пгдвищення концентрацй' естрогенiй можна суди за такими змша-ми, як гшерплазгя та гiпертрофiя вагiнального епГге-лш, ороговiння i ексфлокацiя його клГгин. На стадiях циклу, де естрогення активнiсть мiнiмальна (анеструс, метеструс, препуртатний перiод), в вагiнальних видь леннях у сук переважають парабазальнi клГгини, якi мають округлi краï i малий об'ем цитоплазми по вщ-ношення до ядра. Пiд впливом естрогешв розвиваеть-ся гiпертрофiя епiтелiальних клiтин пiхви, охоплюю-чи дрГбш промiжнi клiтини (вони бiльшi шж параба-зальнi, з округлими общками i вiдносно бiльшим спiввiдношенням ядра до цитоплазми); велик! промь жш клГгини (клГгини з непошкодженим ядром) i пове-рхневi клГгини (подГбш на крупш пром1жш клГгини, але безядерш i з ткнотичним ядром). Кшьюстъ пове-рхневих зроговших безядерних клггин зростае в фазi проеструс i зберiгаеться сталою протягом еструсу i рГзко зменшуеться до моменту його заюнчення. Стрь мке зменшення (бшьше шж на 20%) кшькосп цих клГгин свщчить про настання першого доби метестру-су. Характерним е те, що до цього моменту вагшальш видшення стають свгглшими i вже не мютять m орга-шчних залишк1в, m зафарбованого слизу (Simpson et al., 1998; Feldman and Nelson, 2004; Wilborn and Maxwell, 2012; Berezovskyi et al., 2017).
Пгдвищена к1льк1сть лейкоципв може вказувати на наявшсть шфекцп, а присутшсть аномальних клггин -на пухлинний процес. Шдвищений вмют нейтрофшв спостерпаеться на початку метеструсу i вважаеться нормою та не вважаеться ознакою патогенно1' шфекцп (Berezovskyi et al., 2017).
МГкробюлопчне дослгдження змивГв слизово1' обо-лонки тхви проводиться з метою виявлення мжроор-гашзму Brucella canis. В мГкрофлорГ вапни виявляють численну юльюсть рГзних мжрооргашзмГв, ¡снування яких значно тдвищуеться на стадп проеструсу та еструсу, проте единим мжрооргашзмом, присутшсть якого розцшюеться як патолопя, що потребуелГку-вання е Brucella canis.
Вапнальна рентгенорафГя використовуеться для виявлення перегородок, структур i пухлин, а саме позитивна контрастна рентгенографГя. При цьому метод! рентгеноконтрастна речовина може проникати в матку тшьки на стадп проеструсу, еструсу i в тсля-родовий перюд.
Цитолопчне дослГдження слизово1' оболонки матки i мжробюлпчш дослГдження середовища матки-це вщносно нова дГагностична методика. Для ендос-котчного дослгдження шийки матки через трансцер-вжальний катетер вводять 2-5 мл стерильного фГзю-лопчного розчину, а попм вимивають його з порож-нини. Шсля цього проводять цитолопчне i бактерю-логчне дослгдження отриманого астрату. Ддагноз ендометрит ставлять, якщо виявляють бактерп i значно збшьшену шльшсть нейтрофшв. В нормальних видшеннях виявляють клГгини ендометрш, лейкоци-ти, еритроцити, етеструс цервжальш клГгини, бактерп та сперми. КлГгини ендометрш як правило пгддають-ся дегеерацп в кшщ метеструсу i на початку анеструсу (злущення ендометрш), в ¡ншГ фази циклу вони не змшюються. Шдвишена к1льк1сть дегенеративних клггин може ввдшчатись i при шсляродовш субшво-люцп матки. 1з лейкоципв в перюд проеструс, еструс i метеструс переважають нейтрофши, в перюд анеструс - лГмфоцити. Сперматозощи можна виявити через 6 i бГльше дГб тсля в'язки, 1'х присутшсть вказуе на неефективну в'язку (Feldman and Nelson, 2004).
Пстероскопгя - ендоскотчний метод вГзуально1' дГагностики, що використовуеться для обстеження тхви та трансцервГкально1' катетеризацп. Для проведення ще1' процедури застосовують уретроскоп чи артроскоп з атравматичним дистальним к1нцем i ку-том обзору 30° або жорсткого ендоскопу, довжина яких повинна становити не менше 18 см. Ïх вдаеться ввести в матку на протязГ 3 тижшв тсля родГв. Даний метод полегшуе постановку дГагнозу при абортах, ендометрип, розривГ матки та затримщ послгду (Simpson et al., 1998).
Матку у невагггно1' суки важко вГзуалГзувати за допомогою рентгенографи. Контрастну пстерографш можна застосовувати для дГагностики к1стозно1' гшер-плазй' ендометрш, шометри, затримки послгду, мат-кових kîct, а також для виявлення пухлик, перекру-чення i розриву матки. Введення контрастно1' ргдини можливе в буд-як1й фаз! статевого циклу за допомогою маткового катетера. В перюд проеструсу, анеструсу чи тсля родГв катетер не потрГбен, так як шийка матки вщкрита, i рентгеноконтрастна ргдина може бути введена у вапну.
Ультразвукове дослГлдення (УЗД) репродуктивно1' системиу сук проводиться лшшним чи конвексним датчиком з оптимальною частотою трансдуктора 7,5 МГц. Акустичним вГкном для сканування матки е сечовий мГхур. Для вГзуалГзацп яечник1в сканування проводиться в дшянщ каудального к1нця нирки, тран-сдуктором з частотою 10-15 МГц. Основт параметри, що враховують при ультразвуковому обстежент - це розмГр рогГв матки, товщина стГнки матки, ехоген-нГсть матки по вщношенню до оточуючих тканин, структура ендометрш, наявшсть плодГв та 1'х розви-ток. При дослГдженнГ яечник1в ошнюють форму, роз-мГри, ехогеннГсть, наявшсть додаткових структур (фолГкулГв, жовтих тш, kîct, новоутворень) (Barr, 1999). За допомогою УЗД дослщженя можна дГагнос-тувати так1 патологй, як тометра, к1стозна гГперплазГя ендометр1ю, пухлини матки, затримка послгду, плодГв, розрив матки. Матка може вГзуалГзуватись лише тд
час проеструсу, еструсу, а також шсля родiв, осшльки е ехогенне середовище, яке може проникати в матку, що забезпечуе бiльш чггке зображення при досль дженнi. В анеструа матка не вiзуалiзуеться. Це мож-ливо лише при введет ехогенно! рiдини, наприклад фiзiологiчного розчину, через матковий катетер.
Для дослщження яечник1в УЗД може застосувува-тись з метою оцнки !х стану на стади проеструсу, еструсу i на початку метеструсу, а також для виявлен-ня к1ст та пухлин на них (Wildt et а1., 1979).
Матковi труби i яечники можна дослщити за допомогою пстеросальшшографп. Цей метод викорис-товують для дослщження прохiдностi фалотевих труб. Суть цього методу полягае у використанш рент-геноконтрастно! рщини, яка пройшовши труби потра-пляе в бурсу яечника, таким чином даючи можливють побачити його меж1 i виявити наявнiсть кiст. На вщ-мiну вiд цього методу, абдомшальна рентгенографiя дозволяе виявити лише значне збшьшення розмiрiв яечника.
Визначення концетрацп гормонiв в плазмi кровi е одним з найнеобхщшших i найпоширешших методiв дiагностики певних форм неплщносп. Для визначення концентраци прогестерону юнують готовi тести, для ЛГ i естрадiолу так1 тести менш доступнi. По концентраци прогестерону в плазмi кровi встановлю-ють час овуляторного тку ЛГ, а також вираховують термш овуляци i фертильносп перiоду.
Рiвень концентраци естрадiолу може вказувати на наявшсть естроген-секретуючих структур, таких як фолили, гранульозоклiтиннi пухлини, хоча, як за-значалось вище для виявлення ознак естрогенно! ак-тивностi використовують вагiнальну цитологiю. Пщ-вищення концентраци естрадiолу пiсля призначення гонадотропiн-релiзинг гормону (ГнРГ) свщчить про наявшсть функцюнальних тканин яечник1в (стимуля-цiйний тест з використанням ГнРГ). Вщсутшть пщ-вищення концентраци вказуе на вщсутнють активних тканин яечнишв. Таке може спостериатись пiсля ова-рюектоми, при аплази чи ппоплази, при недостатнос-тi яечник1в.
Пщвищення рiвня концентраци гонадотропiнiв в нормi спостерiгаеться в кiнцi анеструсу, на стади проеструсу i на початку еструсу. Крiм того, концент-ращя гонадотропiнiв (ЛГ, ФСГ) в плазмi кровi збшь-шуеться пiсля оварюектоми, при передчаснш недо-статностi яечнишв, аплази/ппоплази яечник1в, осшль-ки вщсутня пригнiчуюча дiя iнгiбiторiв, як1 виробля-ють яечники (естрадiол, прогестерон).
Методи лапароскопи i лапаротоми використову-ються рщко, через свою iнвазивнiсть. Ц двi процеду-ри дають можливють здшснити вiзуальний огляд репродуктивних оргашв i вiдiбрати матерiал для бюп-си. Огляд яечник1в утруднений, осшльки вони оточен бурсою. Для дослщження прохщносп маткових труб в матку вводять фiзiологiчний розчин, перед цим перетискають одну трубу проксимально до матки, а шшу - дистально, щоб подивитись на и прохiднiсть. Але рiдина часто не прохолить через труби i у здоро-вих собак. Даш про устшне лiкування непрохщносп труб не зустрiчаеться, оск1льки це дуже рщшсна пато-
лог1я (Johnston et al., 1994; Simpson et al., 1998; Wilborn and Maxwell, 2012).
Як вказують Барбер Х'юР.К., 1980; Палмер Дж., 1998 у систем! племшно! роботи та розведенш собак потр1бно враховувати ст1йк1сть до захворювань, у тому числ1 й до хвороб статево! системи. За даними Коропова С.А., 1990; Балтиняя Д., Ср1бного А., 1999 захворювання репродуктивно! системи у пав станов-лять 1,6-4,4%, а пнеколопчш хвороби у сук мають велике поширення серед ус1е! незаразно! патологи (Bychkov, 2002; Derkach et al., 2013).
За шшими повщомленнями, серед незаразних захворювань у сук частка акушерсько! i пнеколопчно! патологи становить 34,3% (Omelianenko, 2000; Ponomarova and Derkach, 2012).
З лггературних даних вщомо, що захворювання репродуктивного тракту у сук складае до 20%. Серед акушерсько! та пнеколопчно! патологи найпошире-шшою була патологiя статевих оргашв, яка у серед-ньому за три роки становила 38,2%, середнш вiк тварин - 8,6 року. Патолопчш роди дiагностували у 17,3% собак iз середшм вiком тварин у групi 3,3 року, а патолопю пiсляродового перюду - у 7%, iз середшм вжом тварин у груш - 2,5 року (Davydenko, 2014). Устшне лОкування репродуктивних порушень, з яки-ми нерщко стикаються власники та заводчики, потре-буе розумiння вае! складностi процесу розмноження й специфши фiзiологiï самки. СлОд зазначити, що порушення функцюнування репродуктивноï системи супроводжуеться не тiльки припиненням здатностi до вщгворення, а також е вагомим фактором у виник-неннi системних захворювань, як часто призводять до загибелi тварини (Davydenko, 2014).
Висновки
На сьогоднi, в Украïнi питанню здоров'я та добро-буту тварин надають все бiльшого значения. Здорове потомство - це запорука повнощнного життя та юну-вання тварин. Тому питання вщтворення собак i ï\ здатнiсть дати здоровий приплод стають все бшьш актуальними. В нас час до ветеринарних лшарОв все часпше звертаються власники тварин зО скаргами на порушення репродуктивноï функци, що можна пов'язати Оз збшьшенням популяци чистопорОдних собак та запровадженням у практику ветеринарноï медицини сучасних дОагностичних методОв.
Пщсумовуючи вище наведеш результати досль джень багатьох вчених можна зробити висновки, що на вщтворну функцш впливае багато чинник1в, що у шнцевому результат можуть призводити до неплщносп. Неплщною сука може бути при наявносп порушень у репродуктивнш системО самця, як наслщок зниження якосп сперми або самки, захворюваннях матки та яечнишв, що веде до порушення фшолопч-ного перебОгу статевого циклу. В основО цих патологш лежать поведшковО розлади та порушення розвитку, анатомОчш або функцюнальш змши репродуктивного тракту, обумовлеш шфекцгями, неоплазОею i ятроген-ними чинниками.
Щодо алгоритму дОагностики неплщносп, то вете-ринарний лжар мае розглядати як неплщнють самки,
так i неплвдшсть самця. Дослщження у сук, спрямо-ване на виявлення причин неплвдносп включае 36ip анамнезу, проведення первинного огляду, ктшчного обстеження та необхiдних лабораторних дослвджень. Основними методами дiагностики для встановлення причин неплщносп е дослiдження вагшальних видь лень, вагiноскопiя, вагiнальна цитолопя, мжробюло-гiчнi дослiдження, рентгенографiя, цитолопчш i мш-робiологiчнi дослiдження ендометрш слизово1 обо-лонки матки, пстероскошя, гiстерографiя, УЗД матки, гiстеросальпiнгографiя, визначення рiвня статевих гормонiв в плазмi кровi.
Для отримання повноцiнного потомства необхвдш здоровi суки з фiзiологiчний перебiгом статевого циклу, процесом овуляци, проведениям в'язки або штучного оаменшня в оптимальний перюд, яшсно1 сперма та контролю переб^ вагiтностi ввд заплiднення до родiв.
References
Barr, F. (1999). Ul'trazvukovaja diagnostika zabolevanij
sobak i koshek. M. Akvarium. LDT (in Russian). Bell, E.R., & Christie, D.W. (1971). Duration of proestrus, oestrus and vulval bleeding in the beagle bitch. British Veterinary Journal. 127(8), XXV-XXVII. doi: 10.1016/S0007-1935(17)37435-3. Berezovskyi, A.V., Kharenko, M.I., & Khomyn, S.P. (2017). Fiziolohiia ta patolohiia rozmnozhennia dribnykh tvaryn. Zhytomyr «Polissia» (in Ukrainian). Bychkov, V.I. (2002). Ispol'zovanie adjuvantnoj immuno-terapii pri lechenii raka molochnoj zhelezy u sobak. Ma-terialy 10-go Mezhdunar. vet. kongressa. M., 54-55. Rezhim dostupa: http://webmvc.com/show/show.php? sec=12&art=8 (in Russian). Concannon, P. (1997). Reproduction in Dogs, Cats and Exotic Carnivores. Proceedings of the 3rd International Symposium on Canine and Feline Reproduction. Veldhoven, the Netherlands. Foreword. J Reprod Fertil. 51, R7-R9. https://trove.nla.gov.au/version/46525163. Concannon, P.W. (1986). Clinical and endocrine correlates of canine ovarian cycles and pregnancy. In: Kirk RW (ed). Curr Vet Ther IX. Small Anim Pract. WB Saunders.
Concannon, P.W., & Yeager, A.E. (1990). Endocrine, ultrasonographic, radiographic and clinical changes during pregnancy, parturition and lactation in dogs. Proceedings Society for Theriogenology, 197-223. Concannon, P.W., McCann, J.P., Temple, M. (1989). Biology and endocrinology of ovulation, pregnancy and parturition in the dog. J Reprod Fertil Suppl. 39, 3-25. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2695640. Davydenko, N.H. (2014). Vykorystannia kolpotsytolo-hichnoho metodu doslidzhennia pry diahnostytsi prychyn neplidnosti u suk. Visnyk Sumskoho natsion-alnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Veterynarna medytsyna. 1, 204-207. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2014_1_56. Derkach, S.S. Valchuk, O.A., & Ponomarova, O.S. (2013). Koreliatsiia viku ta porody do proiavu akusherskoi ta hinekolohichnoi patolohii u suk. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu
bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Ser.: Veterynarna medytsyna, yakist i bezpeka produktsii tvarynnytstva. 188(3), 33-35. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_vet_2013_188%283 %29_8 (in Ukrainian).
Dubiela, A. (2000). Rozrod psow. Praca zbiorowa. F.P.H. «Elma» Wroclaw.
Eilts, B.E., & Davidson, A.P. (2005). Approach to infertility in the dog and bitch. Proceedings for the American Animal Hospital Association Annual Meeting.
Feldman, E.C., & Nelson, R.W. (2004). Ovarian cycle and vaginal cytology. In: Kersey R, editor. Canine and feline endocrinology and reproduction. WB Saunders, Co, 752-774.
Feldman, E.C., Nelson, R.W. (1996). Canine and Feline Endocrinology and Reproduction. Ovarian cycle and vaginal cytology. Philadelphia. https://books.google.com.ua/books/about/Canine_and _Feline_Endocrinology_and_Repr.html?id=MYatQg AACAAJ&redir_esc=y.
Grundy, S.A., Feldman, E., & Davidson, A. (2002). Evaluation of infertility in the bitch. Clinical techniques in small animal practice. 17(3), 108-115. doi: 10.1053/svms.2002.36601.
Holst, P.A., & Phemister, R.D. (1974). Onset of diestrus in the beagle bitch: definition and significance. Am J Vet Res. 35, 401-406. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/4819723.
Johnson, C.A. (2002). Thyroid issues in reproduction. In: Greco DS (ed) Clin Tech in Small Anim Pract. Davidson AP (ed). Reproductive techniques in small animals. 17(3), 108-115.
Johnston, S.D., Olson, P.N., & Root, M.V. (1994). Clinical approach to infertility in the bitch. Semin Vet Med Surg (Small Anim). 9(1), 2-6. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8146490.
Johnston, S.D., Root Kustritz, M.V., & Olson, P.N. (2001). Canine and Feline Theriogenology. Philadelphia. https://books.google.com.ua/books/about/Canine_and_ Feline_Theriogenology.html?id=boRUZ8V-D3YC&redir_esc=y.
Nelson, R.W., Feldman, E.C., & Stabenfeldt, G.H. (1992). Treatment of canine pyometra with prostaglandin F2 alpha. J Am Vet Med Assoc. 181(9), 899-903. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/7141988.
Omelianenko, M.M. (2000). Khronichnyi prykhovanyi endometryt: etiolohiia, patohenez, diahnostyka. Visnyk Derzhavnoi ahroekolohichnoi akademii Ukrainy. Zhytomyr, 214-215 (in Ukrainian).
Phemister, R.D., Holst, P.A., Spano, J.S., & Hopwood, M.L. (1973). Time of ovulation in the beagle bitch. Biol Reprod. 8(1), 74-82. https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed/4734806.
Ponomarova, O.S., & Derkach, S.S. (2012). Poshyrennia akusherskykh i hinekolohichnykh khvorob u suk. Ma-terialy Mizhnar. nauk. studentskoi konf. fakultetu vet-erynarnoi medytsyny LNU veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Zh. Hzhytskoho. Lviv, 39-40 (in Ukrainian).
Simpson, G., England, G.C., & Harvey, M. (1998). BSAVA manual of small animal reproduction and
neonatology. British Small Animal Veterinary Association.
Sokolowski, J.H., Stover, D.G., & Van Ravenswaay, F. (1977). Seasonal incidence of estrus and interestrus interval for bitches of seven breeds. Am J Vet Res. 38, 1371-1376.
Studencov, A.P., Shipilov, V.S., Nikitin, V.Ja., Miroljubov, M.G., Subbotina, L.G., Preobradenskij, O.N., & Hramcov, V.V. (2000). Veterinarnoe akusherstvo, ginekologija i biotehnika razmnozhenija. M.: Kolos (in Russian).
Wats, J.R., Wright, P.J., & Whithear, K.G. (1996) The uterine, cervical and vaginal microflora of the normal bitch throughout the reproductive cycle. Jornal of small animal practice. 37(2), 54-60. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8656593.
Wilborn, R.R., & Maxwell, H.S., (2012). Clinical Approaches to Infertility in the Bitch. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice. 42(3), 457-468. doi: 10.1016/j.cvsm.2012.01.016.
Wildt, D.E., Panko, W.B., Chakraborty, P.K., & Seager, S.W.J. (1979). Relationship of Serum Estrone, Estradiol-17 ß and Progesterone to LH, Sexual Behavior and Time of Ovulation in the Bitch. Biology of reproduction. 20(3), 648-658. doi: 10.1095/biolreprod20.3.648.
Yablonskyi, V.A., Khomy, S.P., Kalynovskyi, H.M., Kharuta, H.H., Kharenko, M.I., Zaviriukha, V.I., & Liubetskyi, V.I. (2011). Veterynarne akusherstvo, hinekoolohiia ta biotekhnolohiia vidtvorennia tvaryn z osnovamy androlohii. Vinnytsia «Nova Knyha» (in Ukrainian).
