CC BY
54Призначення лабораторної роботи як форми науково - дослідної роботи студентів вищих навчальних закладів
Єфремов С.В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотації:
Розкрита сутність лабораторних робіт студентів вищих учбових закладів. Проведено всебічний аналіз історико - педагогічних джерел. Лабораторна робота створює умови для використання теоретичних знань на практиці. У новій лабораторній роботі перевіряються засвоєні уміння, навички і знання. Лабораторна робота впливає на емоційно - ціннісне ставлення до оточуючого середовища. Робота сприяє формуванню ставлення студента до світу, діяльності, наукових знань, моральних норм та ідеалів.
Ключові слова:
лабораторний практикум, умови, методика, навчання, техніка безпеки.
Ефремов С.В. Назначение лабораторной работы как формы научно - исследовательской работы студентов высших учебных заведений. Раскрыта сущность лабораторных работ студентов высших учебных заведений. Проведен всесторонний анализ историко-педагогических источников. Лабораторная работа создает условия для использования теоретических знаний на практике. В новой лабораторной работе проверяются усвоенные умения, навыки и знания.Лабораторная работа влияет на эмоционально-ценностное отношение к окружающей среде. Работа оказывает содействие формированию отношения студента к миру, деятельности, научных знаний, моральных норм и идеалов.
лабораторный практикум, условия, методика, обучение, техника безопасности.
Efremov S.V. Setting of laboratory work as forms scientiti cally - research work of students of higher educational establishments. Essence of laboratory works of students of higher educational establishments is exposed. The comprehensive analysis of historical pedagogical sources is conducted. Laboratory work creates terms for the use of theoretical knowledges in practice. The mastered abilities, skills and knowledges, are checked up in new laboratory work. Laboratory work inv uences on the emotional valued attitude toward an environment. Work renders assistance to forming of relation of student to the world, activity, scientirc knowledges, moral norms and ideals.
lab practicum, conditions, methodics, education, technic safety
Вступ.
Організаційна форма навчання - поняття, яке належить до таких, що менш за все піддається визначенню. Навіть останні навчальні посібники, що підводять своєрідний підсумок накопичених знань, не вміщують чітких значень. Їх можна визначити як спільну діяльність вчителя та того хто навчається у процесі навчання, що здійснюється в певному порядку і установленому режиму.
Увага до організаційних форм навчання і до визначення поняття необхідна, бо поза будь - якої організаційної форми навчання не буває. Завжди навчання передбачає необхідність і неминучість прямого або непрямого спілкування, в якому втілюється процес навчання - взаємодія вчителя й учнів. Будь - яке навчання передбачає часову і просторову характеристику, тобто суттєвими ознаками поняття „організаційна форма” є: характер спілкування: розподіл навчально - організаційних функцій: добір і послідовність ланок навчальної роботи: режим - часовий і просторовий.
Кожна лабораторна робота містить проблему яку треба вирішувати самостійно або за допомоги вчителя.
На думку відомого радянського філософа Є. В. Жарикова проблема - різновид питання, відповідь на яке не має в набутому досвідові суб’єкта і тому вона потребує відповідних практичних та теоретичних самостійних дій, які відрізняються від простого інформаційного пошуку. Визначення проблеми вказує на те, що суб’єкт має певний запас знань, які необхідні для набуття нових, поглиблення в сутність процесу або явища. В той час воно свідчить про недостатність досягнутого рівня знань. Тому проблема визначається як знання(теорія) про незнання(практика), хоча не будь - яке знання про незнання є проблемою.
Кожна проблема у навчальному процесі викликає проблемну ситуацію яка виникає в результаті організації вчителем взаємодії студента з пізнавальним об’єктом, завдяки якому виявляється пізнавальне протиріччя. Для
© Єфремов С.В., 2010
вирішення проблемного протиріччя використовують метод проблемного навчання: пошуковий метод - коли вчитель формує лабораторну роботу а студенти повністю самостійно її вирішують.
Аналіз історико - педагогічної літератури переконливо доводить, що вже на початку 60 - тих років ХХ століття почали з’являтися узагальнюючі публікації, що певним чином розкривали аспекти проблеми науково -дослідної роботи, а саме були зосереджені навколо питань: організація науково - дослідних робіт, здійснення кадрової роботи в наукових колективах (Г. М. Доброва): фінансове забезпечення науки та науково - дослідної роботи (А. Н. Авдулова, С. Г. Бублик, А. М. Кулькина, В. Г. Теренова ): висвітлено динаміку кадрового потенціалу, форми і методи підготовки кадрів для науки, філософський аспект використання науки як форми культурної творчості (А. А. Герасименко): умови успішної організації науково - дослідної роботи студентів (Г Я. Дресвяної, Є. С. Спіцина): питання історії створення інститутів та університетів, їхньої структури, підготовки наукових та педагогічних кадрів, видавничої діяльності, зв’язку освіти із промисловістю, напрямів теоретичних й експериментальних досліджень, їх результативності (К. Т. Галкін, В. М. Клименюка, Б. Д. Леніна, В. І. Оно-приєнка, А. В. Топчиева, В. Є. Чуткерашвили): інтегрування науки та навчально - виховного процесу в освітніх закладах розкрито у наукових працях (І. О. Іваненка, І. В. Каташинської, Л. С. Коржової, Т. Г. Сидорчук).
Варто зазначити, що проблема науково - дослідної роботи студентів є: органічно складовою комплексної програми науково - дослідної роботи кафедр загальної педагогіки “Підвищення ефективності навчально - виховного процесу в середніх загально - освітніх і вищих навчальних закладів” (РК № 1200199004104) та кафедр історії педагогіки та порівняльної педагогіки „ Підготовка викладацьких кадрів для середньої та вищої школи у науково - педагогічній спадщині вітчизняних і світових педагогів, діячів освіти і культури ХІХ - ХХ століття”
(РК № 1200199004104) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті - розкрити призначення лабораторних робіт для студентів у вищому навчальному закладі.
Результати досліджень.
Науковими дослідженнями з педагогіки та психології вищої школи доведено, що лабораторна робота це планомірний вид навчальної діяльності студентів, який виконується згідно з методичними рекомендаціями викладача, але без його безпосередньої участі. Тобто, для успішної організації самостійної роботи необхідно планування і контроль з боку викладача, а також чітке визначення об’ єму лабораторної роботи у навчальних планів спеціальностей профілюючих кафедр, навчальної частиною, методичними службами вищого навчального закладу. Саме методичним рівнем та обсягом лабораторна робота вищої школи відрізняється від середньої спеціальної школи.
Кожна лабораторна робота ставить за мету: 1) здатність зародження у студентів пізнавального інтересу:
2) розвиток у студентів уміння бачити проблему та вирішувати проблему та розвиток мислення: 3) формування самостійності студентів та творчій підхід к вирішенню проблеми: 4) навчання студентів на основі отриманих даних формувати нові знання: 5) направляти студентів на самостійне дослідницьке рішення яке виникає перед ними. [1].
Відомий фахівець вирішення педагогічних проблем у вищий та середньої школи Лозова В. І виділяє лабораторний метод на проведення експериментів, який використовується переважно для розв’язання наступних завдань: 1) повторення студентами самостійного досвіду, що був проведений вчителем, але за нових умов або з кількісними даними: 2) підтвердження того чи іншого:
3) самостійного розв’язання питань на основі набутих знань. [2, с. 324].
Серед основних завдань об’ єму лабораторних робіт студентів у вищих навчальних закладах з боку викладачів які сприяють діяльності студентів з метою поглиблення теоретичних знань та розвитку професійних навичок є:
1) аналіз учбового матеріалу та тематики лабораторних робіт;
2) погодження змісту учбової дисципліни з минулими та послідовними курсами;
3) погодження змісту дисципліни з вимогою тематик вищого учбового закладу;
4) аналіз типових помилок студентів.
При виконанні аналізу змісту учбового матеріалу необхідно виокремити коло питань які мають відношення до практичного дослідження, послідовність їх вирішення в лабораторії та відведення на них окремого часу. За допомоги спеціального складеного науковцями коло питань погоджувалося, уточнювало зміст занять та календарні терміни їх проведення. Це виявляло вимоги з боку учбових дисциплін, які мають відношення до даного курсу та рівню освоєння учбового матеріалу. Аналіз даних повинен посилити підготовку студентів по ряду розділів, використанням довідкової літератури. [1].
На думку Кальнея В. А. який висуває термін лабораторні дослідження які забезпечують самостійно
досліджувати предмети (уяви, процеси), сприяють покращенню підготовки студентів, розвитку їх творчих здібностей, розвиває інтерес до дослідницької діяльності. Види та зміст лабораторних досліджень залежить від змісту учбової теми, обраних методів навчання, кваліфікації учителя. Лабораторні дослідження вимагають особливу структуру проведення: 1) вступна частина де учитель повідомляє та повторює зі студентами теоретичні питання, які лежать в основі уявлень, технологічних процесів, належних для розглядання в дослідженні:
2) інструктаж до проведення дослідження у постановці мети, коротке пояснення питання, послідовність прийомів його виконання: 3) самостійна робота в відповідальності з наміченим планом та використання самоконтролю. Вчитель перевіряє правильність виконання трудових дій, зауважує, що і як треба спостерігати, проводити поточний інструктаж: 4) аналіз і обробка результатів дослідження, підсумування світової роботи [3, с. 118 - 120].
На відміну від Кальнея В. А. Пушкар А. І. привертає нашу увагу терміном виду лабораторної роботи як лабораторний практикум який використовується при вивченні інформативних дисциплін у вищих учбових закладах традиційними методами, а також при створенні дистанційних курсів навчання. Роботи практикуму презентовані у єдиному форматі, який містить стислу цільову установу, довідкову інформацію у вигляді рекомендацій по виконанню роботи, план виконання роботи у вигляді списку питань та перелік питань для самостійного контролю. В описанні робіт наведені приклади вирішення. Кожна із робіт розрахована на виконання впродовж двох академічних годин у комп’ютерному класі. Методика проведення робіт має на меті етап підготовки минулих занять у ході яких необхідно ознайомитися з рекомендаціями та скласти план дій по реалізації виконання кожного пункту вирішення завдань, виконуючі необхідні команди та дані (фрагменти програми, алгоритми, таблиці). У ході виконання роботи рекомендується скласти звіт у письмовому або електронному вигляді, розкриваючи у ньому: тему та мету роботи: відповіді на контрольні роботи: стислий опис виконання дій та ілюстрацій результатів: звіти про виконану роботу. [4, с. 4].
Як відмічає Вітвицька С. С. практична наукова -дослідна робота студентів у лабораторному практикумі реалізувала завдання: 1) дати кожному студентові провести самостійне дослідження, що дозволяло найповніше розкрити дослідницькі здібності, сформувати смак до наукової творчості: 2) навчити складати план проведення дослідження: 3) дати уявлення про стратегію проведення експерименту, математичне його планування, теорію хиби і статистичну обробку отриманих результатів: 4) навчити оформлювати наукову роботу, працювати з апаратурою відповідно до обраного профілю. [5].
Жодна лабораторна робота вимагає умови проведення: 1) завдання не повинно регламентувати кожен крок студента у ньому слід передбачити планування самим студентом: 2) виникнення у людини проблеми та бажання її вирішити. На лабораторному занятті ця вимога повинна бути враховуватися. Викладач, стискається зі змістовним, методичним та особистим аспек-
том проблемності. Зміст учбового матеріалу вимагає розглядання не тільки з точки зору його важливості, труднощі засвоєння студентами, але з точки зору його проблемності, наявності теоретичних та практичних протиріч, вирішуємих та не вирішуємих проблем, можливості постановки учбових проблем. [6, с. 22 - 26].
Немаловажну проблему для усіх проведених лабораторних робіт є методика, яка повинна виконувати наступні завдання: 1) основна увага приділяється системному характеру процесу експерименту: 2) лабораторні завдання зробити посиленими для студентів та будувати їх по принципу поступового ускладнення: 3) активізувати пізнавальну, мислену діяльність студентів як необхідну умову актуалізації вже отриманих та набутих знань: 4) активізувати самостійну роботу студентів та розвити їх ініціативу: 5) привчити студентів професійні навички: 6) індивідуалізувати завдання: 7) вводити в роботу студентів елементи творчості та дослідницької діяльності. Крім того, підготовка умов для творчого рішення учбової проблеми потребує обліку знань та рівня сформованості професійних навичок студентів, виконання лабораторної роботи повинна передувати підготовча робота на матеріалі лекції або практичного матеріалу та відкриття нового практичного знання відбувається на лабораторному занятті, студентам заздалегідь подається завдання на повторення визначних розділів, якщо студенти узнали новий матеріал на лекції. К моменту лабораторного заняття вони повинні вже добре зрозуміти його. [1].
У комп’ютерному навчанні використовуються навчальні програми які мають відношення до лабораторних робіт (тренувальні, контролюючі). Значення комп’ютерного навчання в тому, що воно ( вносить значні зміни в пізнавальну діяльність студента, який звільнюється від шаблонної, рутинної розумової діяльності, переключаючи її на машину: сприяє створенню сприятливого для навчання психологічного клімату, бо студент позбавляється остраху допустити помилку, усвідомлюючи, що електронно - обчислювальна машина її виправить і це не викличе негативної реакції вчителя. Студент одержує можливість побачити результати своїх дій, що спонукає до рефлексії: дає можливість залучення студента до дослідницької роботи, розвити творче ставлення до пізнання природи, суспільства, світу: забезпечує індивідуалізацію навчання, дає можливість керувати самостійною пізнавальною діяльністю: розвиває навички алгоритмізації вирішення навчальних завдань, формуючи на цій основі логічне мислення). [2, с. 285].
Перед початком лабораторної роботи треба використовувати правила техніки безпеки. Виконуючі лабораторну роботу необхідно суворо дотримуватися наступні правила техніки безпеки (пристаючи до роботи, слід ознайомитися з джерелами електроживлення, засобами їх вмикання та вимикання: перед початком роботи усі реостати у мережі електроживлення вмикнути потенціометри вимкнути: після закінчення з’єднання схеми покликати викладача для її перевірки та отримати дозвіл на вмикання джерел електроживлення: забороняється торкатися руками до затискача, які знаходяться під напругою; наявність напруги на затискачах під напругою або елементів схеми, слід перевіряти тільки вимірним приладом: усі зміни у схемі або усунення недоліків
можна використовувати тільки після повного відключення джерел електроживлення: після закінчення вимірювання отриманні результати слід показати викладачу та отримуючи дозвіл приступати до розбору досліджуваної теми схеми, забороняється розбирати схему якщо вона не вимкнена від джерел електроживлення: розібравши схему з’єднанні дроти акуратно скласти, прилади установити на визначенні місця). [7].
Для успішного здійснення лабораторної роботи вимагають підготовленість вчителя, яка вимагає глибокого знання свого предмета, нових наукових концепцій, підходів, високого рівня освіченості, а також володіння методикою, що передбачає перш за все уміння діалогічного доброзичливого спілкування з студентами, забезпечення посильності роботи студентів з тими чи іншими лабораторними завданнями: підготовленість студентів - забезпечення достатньої мотивації, яка здатна викликати інтерес до здійснення лабораторної роботи, ступенями володіння прийомами розумової діяльності, знаннями фактичного програмного матеріалу: науково - методична забезпеченість процесу навчання для створення лабораторної роботи (значення лабораторної роботи в тому, що вона допомагає підвищенню у студентів пізнавального інтересу до навчання, вчить їх використовувати теоретичні знання на практиці у володінні уміннями та навичками впродовж лабораторної роботи): урахування особливостей конкретної дисципліни, теми лабораторної роботи , яку вивчають, а також часу, відведеного на лабораторну роботу (витрата значного часу). [2].
Лабораторна робота висуває до себе пояснювання. Цей вид навчання забезпечує засвоєння студентами системи наукових знань, оволодіння міцними вміннями і навичками. При цьому студентам не просто повідомляють готові знання для лабораторної роботи, а їх пояснюють, обґрунтовують, коментують, тобто здійснюється не механічне запам’ятовування, а відбувається розуміння суті, що потребує розумової діяльності студента. З’явився при цьому виді навчання і такий ланцюжок, як застосування знань. Пояснювальний вид навчання пов'язаний з поясненням матеріалу вчителем з широким використанням засобів наочності й репродуктивним характер засвоєння знань студентами. Психолого - педагогічна концепція при такому виді навчання виділяє ланки: сприйняття матеріалу студентами, осмислення сприйнятого, практичні вправи, закріплення знань, застосування знань, самоконтроль і контроль, повторення вивченого. Пояснювальне навчання забезпечує прискорений характер засвоєння знань, швидке формування вміння, керованість процесу засвоєння. [2, с. 276].
Висновки.
Таким чином, лабораторна робота виникає як міцний чинник у засвоєнні умінь та навичок впродовж навчання студента, може слугувати чинником завдяки якому студент може переносити теоретичні знання та практичні уміння та навички у нову ситуацію (лабораторну роботу), знаходження оригінального розв’язання проблеми, бачення альтернативних варіантів вирішення проблем, комбінувати раніше відомих способів у новій. Лабораторна робота змушує студента засвоювати теоретичний матеріал на практиці (усвідомлення, сприйняття, закріплення, застосування, самоконтроль і самооцін-
ка). Лабораторна робота впливає на емоційно - ціннісне ставлення студента (формування ставлення студента до світу, діяльності, наукових знань, моральних норм, ідеалів). Лабораторна робота одна з найкращих форм оволодінням практичними знаннями. Неможливо здійснювати лабораторну роботу без вимог, різноманітних видів навчання, підготовки з боку студентів та викладача, науково - методичної забезпеченості, урахуванням особливостей конкретної дисципліни навчального предмету, методів навчання, навчальних планів, навчальних програм, наочних предметів.
Подальші дослідження планується спрямувати на вивчення інших проблем науково-дослідної роботи студентів вищих навчальних закладів.
Використана література:
1. Обучение в высшей и средней специальной школе. Вып. 5. - М.: НИИПВШ, 1981. - 80 с.
2. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання та навчання. Навч. пос. / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. Х.: «ОВС», 2002. - 400 с.
3. Кальней В. А. Основы методики трудового и профессионального обучения. / В. А. Кальней. - М.: Просвещение, 1987. - 192 с.
4. Пушкарь А. И. Лабораторный практикум по информатике и компьютерным технологиям./ А. И. Пушкарь. - ХИД. - 2004. - 468 с.
5. Витвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи.: Методичний пос. для студентів магістратури. / С. С. Витвицька. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с.
6. Вестник высшей школы, 1978. - N° 2.
7. Гершунский Б. С. Лабораторный практикум по основам электронной и полупроводниковой техники. / Б. С. Гершунский, Е. Г. Ран-ский. - М.: - Высшая школа, 1969. - 200 с.
Надійшла до редакції 15.01.2010р.
Єфремов Сергій Володимирович [email protected]
