CC BY
42
Матерiали конференцш
Науково-практична конференщя нейрохiрургiв Украши «Досягнення нейрохiрургií останнього десятирiччя»
26-27 вересня 2012 р. в м. Киeвi у рамках Мiжнародного медичного форуму «1нновацп в меди-цинi — здоров'я нацп» вiдбулася науково-практична конференцiя нейрохiрургiв Укра!ни «Досягнення нейрохiрургп останнього десятирiччя», в робот яко! взяли участь 227 делегапв i 26 супроводжуючих оаб з Укра!ни, Росп, Бiлорусi, Молдови, Узбекистану, Казахстану, Вiрменп, Велико! Британп, Нiмеччини, Ггалп, Австрп.
Наукова програма включала таю напрямки:
1. Прогресивш технологи в хiрургiчному лшу-ванш пухлин головного мозку
2. Новi пiдходи i технологи в лжуванш черепно-мозкових ушкоджень
3. Сучасш методи i технологи в сшнальнш ней-рохiрургil
4. Досвiд i перспективи судинно! нейрохiрургil
5. Досягнення нейрохiрургil дитячого вiку за останне десятирiччя
6. Досвiд застосування вичизняних нейростиму-ляторiв у вiдновнiй нейрохiрургil
7. Сучаснi методи боротьби з больовими синдромами
8. 1нновацшш стереотаксичш та радiацiйнi технологи в нейрохiрургil
9. Загальнi проблеми сучасно! нейрохiрургil
Всього зроблено 106 доповщей, у т.ч. 41 — стендова.
Шд час конференцп також вщбувся семiнар
«Ендоскошчш методи в нейрохiрургп», на якому були представленi доповвд фахiвцiв з Ггалп та Австри.
1. Прогресивш технологи в хiрургiчному
лшувант пухлин головного мозку
На пленарному заыданш представленi 14 доповь дей (в т.ч. 6 — стендових), присвячених сучасним аспектам та вдосконаленню дiагностики (клШчно!, морфолопчно!, з використанням нейровiзуалiзуючих методiв дослiдження) i лiкування пухлин головного мозку.
У програмнш доповiдi професора Розуменка В.Д. (Ки!в) «Сучаснi прогресивнi технологи у хiрургiчному лiкуваннi пухлин головного мозку» зазначалося, що високо! ефективностi хiрургiчних втручань мож-ливо досягти за умови покращення дооперацшно! щентифшаци структур об'екту втручання, штраопе-рацiйного використання новггшх технiчних засобiв, застосування щадних хiрургiчних доступiв, високо! точностi виходу до патолопчного вогнища, зменшення травматичностi операцп. Сучасна нейрохiрургiя мае у своему розпорядженш методи лазерного, ультразвукового, електротермiчного, плазмового та висо-коштенсивного променевого деструктивного впливу на тканину пухлини. Хiрургiчнi втручання планують з використанням нейронавтаци, що дозволяе оптимь зувати операцiйний доступ i траекторш хiрургiчно! дi!, забезпечити вiртуальне штраоперацшне орiенту-
вання у тривимiрному простор^ створеному на ocHOBi iнтегрoваних мультимодальних даних нейрoвiзу-алiзуючих дocлiджень, та здшснити контрольовану резекцiю пухлини у безпечних межах з мошторингом i вiдеoреGcтрацiGЮ вiртуальних зображень та опе-рацiйнoгo поля у режимi реального часу. Операцп виконують з використанням сучасно! збшьшувально! оптики, ендocкoпiчних приладiв, лазерних техно-лoгiй. Мoбiльнi магшторезонансш та кoмп'ютернi томографи дають нейрoхiрургу мoжливicть отри-мати зображення структур мозку безпосередньо в прoцеci oперацi!. Принципово яюсно новий рiвень oперацi! забезпечуе застосування методу лазерно! термoдеcтрукцi! пухлини з навтацшним супроводом. При хiрургi! внутрiшньoмoзкoвих злoякicних пухлин дoцiльне застосування флуоресцентно! навпацп. Альтернативою хiрургiчнoму лшуванню пухлин головного мозку е радioхiрургiчнi технoлoгi! з використанням гамма-ножа та лшшного прискорювача, що знайшло вiдoбраження в дoпoвiдях Енрiкo Мотл (Iталiя) та Христофера Чандлера (Велика Бриташя). Впровадження у клiнiчну нейроонкологш прогресив-них дiагнocтичних i оперативних технологш дозволяе дoкoрiннo змiнити уявлення про хiрургiчну доступ-нicть новоутворення, створюе умови для виконання операцш пiдвищенo! радикальнocтi, досягти високо! ефективносл лiкування та забезпечити високу яюсть життя оперованих хворих.
Дoпoвiдь Васлович В.В., Малишево! Т.А., Булавки А.В. (Ки!в) «Критерп швазивносл глioм за особли-востями ультраструктури» присвячена питанням морфогенезу iнвазивнocтi злояюсних пухлин головного мозку та активност !х поширення, що визна-чають подальший рicт новоутворень, !х прoгреciю та метастатичний пoтенцiал, а також чутлив^ть до кoмбiнoванoгo лшування.
Заслуговуе на увагу дoпoвiдь Робака О.П., Чу-вашово! О.Ю. (Ки!в) «Можливост трактoграфi! при злoякicних внутршньомозкових пухлинах», присвячена магнiтoрезoнанcнiй трактографи, що дозволяе визначити просторову oрiентацiю i зв'язки нервових волокон, що поеднують рiзнi зони мозку. Цей метод забезпечуе додаткову дiагнocтичну шформацш про стан прoвiдних шляхiв мозку, що мае важливе зна-чення у плануванш оптимального обсягу видалення новоутворення та мiнiмiзацi! пicляoперацiйнoгo функцюнального дефекту.
У дoпoвiдi Мацка М.В. та cпiвавтoрiв (Санкт-Петербург) «Перспективи медикаментозно! терапi! примiтивних нейроектодермальних пухлин» наго-лошено, що мoрфoлoгiчне та молекулярно-генетичне дослщження тканини пухлини дозволяе не лльки краще зрoзумiти !! бioлoгiчну природу, а й передба-чити перебiг захворювання, пiдiбрати схему шдивь дуального лiкування з якомога бшьш вираженим oчiкуваним позитивним ефектом.
2. Новi тдходи i технолога в лшуванш
черепно-мозкових ушкоджень
На пленарному заыданш представлеш 8 усних доповщей i 4 стендових повщомлення.
У доповвд Педаченка в.Г. (Ки!в) «Шдходи, що змшилися, та новi технологи в лшуванш черепно-мозкових ушкоджень» зазначене, що виршення такого важливого медико-сощального питання як гостра черепно-мозкова травма, 11 лшування та наслiдки на сучасному еташ реалiзуються за трьома основними напрямками: 1) змша системи оргашзацп надання медично! допомоги у рамках державного реформування галузi охорони здоров'я; 2) програмно-цiльовий пiдхiд до планування та проведення дослщжень; 3) наукове обгрунтування та впровадження нових методiв дiагностики й лiкування на засадах доказово! медицини. Впровадження системи госштальних округiв, створення лiкарень iнтенсивного лшування II рiвня з можливостями надання високоспецiалiзовано! нейрохiрургiчно! допомоги дозволило усунути поняття «непрофшьш стацюнари», у яких частота дiагностичних помилок була найбшьшою. Розробка конкретних пропозицiй галузево! (Мшштерство охорони здоров'я i НАМН Укра!ни) науково-техшчно! програми «Медична допомога при черепно-мозковш травмЬ, зокрема, впровадження стандарив надання допомоги та клiнiчних протоколiв сприяли зменшенню загально! та шсляоперацшно! летальностi постраждалих з черепно-мозковою травмою.
Проблема черепно-мозково! травми мае не тiльки медичне i соцiальне значення, а й стала проблемою полггичною. На чаы в рамках загальнодержавно! системи надання невщкладно! допомоги постраждалим з травмами, створення науково-практичного центру нейротравми на базi ДУ «1нститут нейрохiрургi! iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра!ни» з функцiями учбового та оргашзацшно-методичного центру.
Дослiдження останнiх рокiв спрямоваш на розвиток iнновацiйних технологiй у нейротравматологп. Так, у доповiдi Бшошицького В.В. (Ки!в) «Молекулярнi технологи в лшуванш черепно-мозково! травми — виправдашсть i перспективи» представленi результати експериментального досл^ження терапевтичного впливу апоЕЗ на структурш й функцiональнi показники вторинного ушкодження мозку у гострому перiодi черепно-мозково! травми.
У доповiдi Срка А.Г. (Днiпропетровськ) «Ускладнення пiсля проведення декомпресшних кранiектомiй у постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою: !х профiлактика й лiкування» зазначене, що використання декомпресшно! трепанацi! за тяжкого дифузного аксонального пошкодження головного мозку (з огляду на даш монiторингу внутрiшньочерепного тиску) сприяло достовiрному зменшенню летальностi постраждалих на 13,8%. Здшснення декомпресiйно! кранiектомi! з метою хiрургiчно1 корекцп внутрiшньочерепно! гiпертензi! не сприяе збшьшенню кiлькостi хворих, у яких виникае стшкий вегетативний стан та з глибока швалщизащя.
У доповда Готiна О.С. та спiвавторiв (Ки!в) «Локальний фiбринолiз як новий малошвазивний метод лiкування травматичних внутршньочерепних крововиливiв» йшлося про доведену ефектившсть локального фiбринолiзу при лiкуваннi травматичних
внутршньочерепних крововиливiв, особливо у постраждалих старшого вшу.
У доповвд Гука А.П. (Ки!в) «Оцiнка ефективностi i якостi лiкування пацiGнтiв з тяжкою черепно-мозковою травмою» зазначене, що розробка й застосування ушфшованих критерпв об'ективно! оцiнки ефективностi та якосл лiкування кожного постраждалого дозволяють коректно оцшити всi складовi надання медично! допомоги та виявити iснуючi проблеми ïï органiзацiï.
3. Сучаснг методи i технологи в
стнальтй нейрохiрургiï
На секцшному заыданш представлеш 8 усних i 9 стендових повщомлень.
У допов^ Педаченка G.r., Хижняка М.В. (Кшв) «Малоiнвазивнi втручання та бютехнологп в спiнальнiй нейрохiрургiï» представлеш еволюцiя розвитку та основш принципи сучасних малотравматичних операцiй на хребл. Дана детальна характеристика сучасних мшпнвазивних методiв у спiнальнiй нейрохiрургiï, показанi можливостi застосування рiзних хiрургiчних технологiй при основних нозологiчних формах. Показано, що розробка й впровадження бютехнологш вщкривае новi перспективи щодо лiкування пацiGнтiв з приводу дегенеративних захворювань хребта.
Доповщь Слинька G.I. (Кшв) присвячена сучасним методам хiрургiчного лiкування у сшнальнш нейрохiрургiï. Представленi рiзноманiтнi хiрургiчнi технологи при захворюваннях спинного мозку i хребта. Зокрема, впровадження сучасних оперативних достушв, використання новггшх iмплантiв i систем фшсацп хребта сприяло значному покращенню результатiв хiрургiчного лiкування.
У доповвд Педаченка Ю. G., Красиленко О.П. (Кшв) «Сучасш технологiï в хiрургiчному лiкуваннi стенозу поперекового вщдшу хребта» порушенi питання класифшацп, патогенезу, клiнiчних та невроло-пчних проявiв стенозу поперекового вiддiлу хребта. Представлеш мшпнвазивш методи хiрургiчного лшування з використанням сучасних iмплантiв
У доповвд Вербова В.В., Слинька G.I. (Кшв) «Тех-нiка та вщдалеш результати видалення штрамеду-лярних пухлин» вiдзначено, що донедавна хiрургiчнi втручання з приводу штрамедулярних новоутворень виконували рщко через недосконалiсть дiагностики, особливост хiрургiчноï технiки, високу ймовiрнiсть прогресування невролопчних симптомiв у шсляопе-рацшному перiодi. Завдяки впровадженню сучасних нейровiзуалiзуючих i нейрофiзiологiчних методiв дiагностики, застосуванню мiкрохiрургiчноï техш-ки радикальнiсть i усшшшсть таких оперативних втручань значно збшьшилися, суттево зменшилася частота шсляоперацшних ускладнень.
Декiлька робiт присвяченi актуальним питан-ням дискогенно! патологiï хребта. Зокрема, Зорш М.О. (Днiпропетровськ) представив доповщь «Аналiз ефективностi пункцiйноï лазерно! мшродискекто-мiï у лiкуваннi дискогенних нейрокомпресшних синдромiв», у якiй зазначене, що пункцп та лазер-на мiкродискектомiя — сучасний мiнiiнвазивний метод лшування нейрокомпресшних дискогенних синдромiв, за умови обгрунтування показань його ефектившсть сягае 95%.
У доповвд Зуева 1.В. та cniBaBTopiB (Санкт-Петербург) «Застосування фiксаторiв з нiтинолу в xipypri'i остеопоротичних переломiв хребта» йшлося про те, що використання динамiчних фiксаторiв дозволяе розширити показання до лшування остеопоротичних переломiв та застосовувати ix у хворих похилого вшу. Застосування таких пристроiв покращуе анатомо-функцiональнi результати лiкування, сприяе змен-шенню тривалостi лiкування пацiGнтiв у стацiонарi та медичноi реабiлiтацii.
4. Досвiд i перспективи судинног
нейрохiрургii
На пленарному зааданш представленi 8 усних i 5 стендових доповщей.
Актуальнiй проблемi xiрургiчного лiкування захворювань судин мозку присвяченi кiлька до-повiдей: Цiмейка О.А. (Киiв) «Досвщ та перспективи судинноi нейроxiрургii»; Мороза В.В. та спiвавторiв (Кшв) «Сучасш методи ендоваскулярного лiкування аневризм штра- та екстракранiальноi локалiзацii», Чередниченка Ю.В. i спiвавторiв (Днiпропетровськ) «Досвiд xiрургiчного лiкування кавернозних ангiом стовбурових вщдШв головного мозку», «Використання протиемболiчниx захисних пристро'1в при стенту-ванш церебральних артерш»; Яковенка Л.М., Литвак С.О. (Кшв) «Лiкування артерiальниx аневризм головного мозку, ускладнених внутршньошлуночковими крововиливами, з використанням тромболиично'1 терапп» та iн.
Деякi повiдомлення присвячеш вдосконаленню мiнiiнвазивниx нейроxiрургiчниx втручань у па-цiGнтiв з артерiальними аневризмами, артерюве-нозними мальформацiями, стенозом судин головного i спинного мозку, зокрема, доповщь Костюка М.Р. та спiвавторiв (Кшв) «Можливостi ендоваскулярно'1 методики стентування в оперативному лшуванш атеросклеротичних стенозiв середньо'1 мозково'1 ар-терii»; П'ятикопа В.О. та спiвавторiв (Харкiв) «Ендо-васкулярнi методики у лiкуваннi патологи басейну зовшшньо'1 сонно'1 артерii»; Полковникова О.Ю. та спiвавторiв (Запорiжжя) «Досвщ ендоваскулярного лiкування мiшкоподiбниx аневризм i АВМ головного мозку в умовах нейроxiрургiчного вiддiлення обласно'1 клiнiчноi лшарш» та iн.
З стендових доповщей, в яких продемонстро-ванi переваги мшпнвазивних новiтнix теxнологiй, представленi постери Мороза В.В. та спiвавторiв (Кшв) «Сучасш методи ендоваскулярного лшуван-ня сшнальних артерiовенозниx мальформацiй» та «Ендоваскулярне лiкування дуральних артерюве-нозних ф^тул дiлянки кавернозного синуса шляхом емболiзацii вiдокремлюваними спiралями порожнини кавернозного синуса трансвенозним доступом».
5. Досягнення нейрохiрургii дитячого вшу
за останне десятирiччя
На пiдставi матерiалiв 15 усних i 3 стендових доповщей, представлених на секцiйному заыдан-ш, можна зробити висновок, що служба дитячо'1 нейроxiрургii впродовж останнix 10 роюв зазнала суттевих змiн: у зв'язку з розвитком i вдосконален-ням дiагностичниx засобiв вiдзначене збшьшення кiлькостi дiтей, у яких виявлено оргашчну патоло-гiю ЦНС, в тому числi вади розвитку, яким завдяки
вдосконаленню анестезюлопчного забезпечення, впровадженню нових методiв xiрургiчного лшуван-ня надаеться високоспецiалiзована нейроxiрургiчна допомога.
Актуальними е питання нейроxiрургii ново-народжених, xiрургiчного лiкування пухлин ЦНС, епiлепсii, наслщюв пологово'1 травми, iнфекцiйниx i судинних захворювань головного мозку у д№ей.
Зокрема, у доповвд Михалюка В.С. та спiвавторiв (Кшв) зазначене, що одшею з актуальних проблем нейроxiрургii останнього десятирiччя е корекцiя порушень лiквороциркуляцii як вродженого (вади розвитку, внутршньоутробне iнфiкування), так i набутого (постзапальш, постгеморагiчнi) Генезу. Застосування ендоскошчно'1 теxнiки виправдане при обструктивному порушенш лiквородинамiки, воно дозволяе досягти регресу синдрому внутршньоче-репно'1 гшертензп без iмплантацii шунтувальних систем у 35% пащенпв.
У доповiдi Юм А.В. (Санкт-Петербург) «Особ-ливостi та xiрургiчна тактика при рецидивi нейро-ектодермальних пухлин головного мозку у дггей» наголошене, що актуальнiсть проблеми лшування пацiентiв дитячого вiку з нейроектодермальними пухлинами мозку зумовлена поширенням цих но-воутворень, ix схильшстю до рецидивiв, поганим прогнозом захворювання. Удосконалення тактики лiкування та попередження продовженого росту нейроектодермальних пухлин у д№ей великою мiрою визначае результати ix лшування. При цьому питання щодо тактики i стратеги лшування рецидивiв нейроектодермальних пухлин мають бути уточненi, сформульованi та виршеш вже пiд час планування та виконання першого xiрургiчного втручання.
Доповщь Вишневськоi Л.О. та спiвавторiв (Кшв) «Досвщ застосування плацентарноi кровi в xiрургii спинномозкових гриж у новонароджених» присвячена пiдвищенню ефективностi невiдкладниx операцш у дiтей з дефектами формування нервовоi трубки, виконаних у 1—2-гу добу пiсля народження з приводу лiквореi. Посттрансфузiйниx ускладнень не було. У строки спостереження 6-12 м^ вщзначене покращення обсягу руxiв у кiнцiвкаx, показникiв електронейромiографii, функцп органiв таза. Автори наголошують на адекватност застосування плацен-тарноi кровi пiд час невiдкладниx xiрургiчниx втру-чань у новонароджених з спинномозковою грижею з метою припинення крововтрати та стимулювання гемопоезу. Також зазначено, що позитивна невроло-пчна динамiка може бути зумовлена як виконанням операцп у ранш строки, так i репаративним впливом стовбурових клiтин.
Кшька робiт присвяченi актуальним питанням лшування судинних захворювань головного мозку у дггей, яю досить поширенi i часто ускладнюються тяжкою, фатальною внутршньочерепною кровоте-чею: зокрема, доповiдь Хачатряна В.А., Самочер-них К.А. (Санкт-Петербург) «Комбшований пiдxiд у нейроxiрургiчному лшуванш артерювенозних мальформацiй у дiтей»; Орлова Ю.О. та спiвавторiв (Киiв) «Диференцшоване xiрургiчне лiкування ар-терiовенозниx мальформацш (АВМ) головного мозку у дггей» та iн., у яких вщзначено дискусiйнiсть питань щодо вибору тактики лшування судинних захворювань головного мозку у д№ей — переваги
й доцшьшсть використання внутршньосудинних i вiдкритих втручань, !х поеднання, етапнiсть тощо. Автори наголошують, що при визначеннi показань до вимкнення артерювенозних мальформацiй з кровотоку необхщно зважати на анатомiчну доступнiсть патологiчного вогнища, функцiональну доцшьшсть його вщкритого або ендоваскулярного видалення, а також загальний стан i вш дитини.
6. Досвiд застосування втчизняних
нейростимуляторiв у вiдновнiй
нейрохiрургii. Сучаст методи боротьби з
больовими синдромами
На пленарному зааданш представлеш 5 усних i 1 стендова доповвд.
Зазначене, що, незважаючи на покращення резуль-татiв хiрургiчного лшування патологи перифершно! нервово! системи, багато питань нез'ясоваш. Одним з шляхiв покращення результатiв оперативних втручань мае стати шдвищення квалiфiкацil лiкарiв сумiжних спецiальностей (ортопедiв, травматологiв, хiрургiв), вщповщне обладнання лiкарень, в яких виконують операцп на структурах перифершно! нервово! системи, застосування новггшх технологiй з вщновлення втра-чених функцiй ганщвок та усунення стiйких больових проявiв за допомогою нейростимуляци.
У доповвд Сапона М.А. та спiвавторiв (Ки!в) «Потреба та економiчне обгрунтування застосування нейростимулятора НейСьЗМ в Укра!ш», зокрема, вщзначене, що за бiльш шж 30-рiчну iсторiю застосування тривало! прямо! електростимуляцi! структур периферiйно! та центрально! нервово! системи пере-конливо доведет переваги цього методу за рiзних видiв патологi!. Притаманнi методу мшпнвазившсть i можливiсть практично необмеженого впливу на структури-мшеш забезпечили бурхливий розвиток цього напрямку не ильки у нейрохiрургi!, а й у сумiжних галузях (неврологи, офтальмологи, ото-неврологи). Формуеться новий напрямок — стимуля-цiйна медицина, яка за багатьох нозолопчних форм, резистентних до стандартних методiв лiкування, е единим способом вщновлення втрачених функцiй. Використання нейростимуляци у 70-80% пацiентiв з травмою спинного мозку та !! наслщками (таких хворих в Укра!ш щороку вiд 2400 до 2800) дозволяе зменшити глибину iнвалiдизацi! завдяки покращенню самообслуговування та полегшення догляду за хвори-ми, 10% — повернутися до повноцшно! соцiально! та трудово! дiяльностi. В Укра!нi щороку травми нервiв кiнцiвок виникають у 2800-3200 потершлих, 33% з них показане хiрургiчне втручання з застосуванням нейростимуляцшно! системи, в усiх це дозволяе по-передити стiйку iнвалiдизацiю, суттево зменшити тривалшть перiоду тимчасово! непрацездатностг Сьогоднi в Укра!нi здiйснено понад 600 хiрургiчних втручань з використанням нейростимулятора Ней-Сi-3М, мiнiмальний економiчний ефект становить 600 тис. грн. на м^яць, що обгрунтовуе економiчну доцiльнiсть його широкого використання.
У доповщях Цимбалюка В.1., Ямiнського Ю.Я. (Ки!в) «Застосування методу епiдурально! елект-ростимуляцi! для вiдновлення неврологiчних функцш у хворих з наслiдками травматичного ушкодження спинного мозку», Савченка М.в. та спiвавторiв (За-порiжжя) «Наш перший досвщ застосування ешду-
рально! електростимуляцiI у хворих з травматичним анатомiчним переривом спинного мозку» йшлося про застосування нейростимуляци не лише з метою усунення стшкого больового синдрому, а й вщновлення i покращення рухiв, чутливостi, а також функци сечо-вого мiхура у постраждалих з наслiдками спшально! травми. Результати електростимуляцiI оцiнювали через 12-15 м^ пiсля хiрургiчного втручання; у жод-ного з 205 пащенлв не було погiршення невролопчних симптомiв. Епiдуральна електростимуляцiя спинного мозку е дiGвим способом покращення його провщносл у хворих з наслщками тяжко! спiнальноI травми, ефективнiсть якого значно бшьша за часткового збереження провщноси спинного мозку.
Доповiдь Цимбалюка В.1. та спiвавторiв (Ки!в) «Тривала електростимуляцiя при наслiдках ушкод-жень перифершних нервiв» присвячена результатам лiкування 286 пащенлв з наслiдками травми перифершних нервiв, плечового сплетення, лицевого нерва з використанням вггчизняного нейростимулятора «НейСьЗМ». Тривала стимуляцiя дозволила досягти позитивних результалв у 73% пащенлв; суттеве покращення вщзначене у хворих з наслiдками пологово! травми плечового сплетення.
Питанням сучасного лiкування больових синдро-мiв присвяченi кiлька доповiдей, зокрема, Бур'янова О.А. та спiвавторiв (Ки!в) «Комплексний реГюнарний больовий синдром та його хiрургiчне лiкування», в яюй вiдзначено необхiднiсть детального обстеження пащенпв, що у деяких випадках дозволяе виявити анатомiчнi або механiчнi причини формування стшкого больового синдрому з необхщшстю ортопедично! хiрургiчноI корекци. Необхiдне проведення подаль-ших дослщжень для обгрунтування оптимальних строкiв виконання таких втручань, визначення чггких показань i протипоказань, особливостей пе-рюперацшного ведення таких пацiентiв.
У доповвд Посохова М.Ф. (Харкiв) «Пункцiйна селективна ретрогассеральна ризотомiя у хворих з тяжкими формами прозопалгп» зазначене, що неефектившсть консервативно! терапiI за наявност тяжко! прозопалгiI вимагае виконання хiрургiчного втручання, спрямованого або на усунення компресп корiнцiв черепних нервiв, або денервацш вщповщ-но! «зони ураження». У бiльшостi спостережень перевагу за рiзних форм прозопалгiI вiддавали мшпнвазивним, вiдносно безпечним i досить ефек-тивним втручанням, наприклад, пункцiйнiй крю- i лазерно-хiрургiчнiй ретрогассеральнiй ризотомiI. У деяких хворих таю операци можуть бути виконаш повторно без будь-яких обмежень.
7. Ыновацшш стереотаксичш та
рад1а,цшш технологи в нейрох1рургИ
На пленарному заыданш представлеш 7 усних доповщей i 8 стендових повщомлень, в яких зазначене, що завдяки вдосконаленню дiагностики, впровад-женню нових технологiй лiкування (стереотаксична радiохiрургiя при пухлинних, метастатичних i вог-нищевих ураженнях головного мозку; стереотаксичш технологiI при екстрапiрамiдних розладах, ешлепси, паркiнсонiзмi), покращенню реабiлiтацiйних заходiв сьогоднi стало можливим надання ефективно! до-помоги хворим з оргашчною патологiею та функцю-нальними розладами нервово! системи.
Зокрема, у доповвд Гука А.П., Паламаря О.1. (Ки1в) «Нав^ацшний контроль при патологи основи черепа» зазначене, що використання навтацшних систем особливо доцшьне за наявносл пухлин основи черепа, якi змшюють його анатомiю, зумовлюючи втрату юсткових орiGнтирiв. Нейронавiгацiя дозволяе чiтко щентифшувати вiдповiднi структури мозку, забезпечити максимальну радикальшсть втручання, суттево зменшити ризик його виконання.
За даними дослщження Орка А.Г., Кирпи А.Ю. (Дншропетровськ) «Використання нейронав^ацп в нейроонкологп» на осжш результатiв лiкування 225 пащенпв з пухлинами головного мозку, система нейронав^ацп дозволяе оптимiзувати хiрургiчнi до-ступи, мiнiмiзувати травмування мозку, шдвищити радикальнiсть хiрургiчних втручань.
У доповвд Цимбалюка В.1. та спiвавторiв (Ки1в) «Значення стереотаксичних методик в дiагностицi i лiкуваннi вогнищевих уражень головного мозку» зазначене, що стереотаксична бюпыя е високошформатив-ним i достовiрним дiагностичним методом у пащенлв з кiстами, абсцесами, iнсульт-гематомами та шшими видами вогнищевого ураження головного мозку.
У доповiдi Чувашово! О.Ю. та спiвавторiв (Ки1в) «Перфузiйна комп'ютерна i магнiторезонансна то-мографiя в ощнщ ефективностi радiохiрургil при лшуванш метастазiв у головного мозку» наголошене, що динамiчне спостереження за патентами пiсля застосування стереотаксично! радiохiрургil з вико-ристанням перфузшно1 КТ i МРТ дозволяе не тiльки оцшити ефективнiсть лiкування, а й диференцшвати постпроменевi змiни у зонi втручання за продовже-ного росту метастазiв.
8. Загальт питання сучасног нейрохiрургii
На секцшному засiданнi представленi 6 усних i 5 стендових доповщей, присвячених рiзним аспектам оптимiзацil оргашзацп нейрохiрургiчноl допомоги, впровадженню в клШчну практику нових та вдоско-наленню iснуючих технологiй дiагностики й лшуван-ня, реабшггацп нейрохiрургiчних хворих.
Зокрема, у доповвд Лiхтермана Л.Б. (Москва) «Висою технологи та клiнiчне мислення у сучаснш нейрохiрургil» наголошене, що дiагноз у сучаснiй нейрохiрургil е нерозривним симбюзом високих технологiй i клiнiчного мислення, для вирiшення дiагностичних i лiкувальних завдань необхiдний системний шдхщ.
Доповiдь Малишево1 Т.А. (Ки1в) «Роль сучасних морфологiчних технологiй у диференцшнш дiагнос-тицi патологи нервово1 системи» присвячена оцiнцi значущостi сучасних iмуноморфологiчних дослщ-жень для шдвищення якостi пстолопчно1 верифшаци патологи нервово1 системи.
У доповiдi Цимбалюка В.1. та спiвавторiв (Ки1в) «Селективна фасцикулотомiя i поперекова мшродре-зотомiя в комплексному лшуванш хворих на ДЦП» представленi результати лiкування 145 пащенпв з спастичними формами ДЦП вшом вiд 2 до 15 роюв шляхом трансплантаци фетально1 нервово1 тканини, хiрургiчних втручань, що сприяло попередженню необоротних змiн у м'язово-суглобовому аналiзаторi та формуванню навичок стояння i ходьби.
Резолюцiя науково-практично"1 конференцп нейрохiрургiв Украши «Досягнення нейрохiрургií останнього десятирiччя»
1. Науково-практична конференщя нейрохiрур-гiв Украши «Досягнення нейрохiрургп останнього десятирiччя» е визначною подiGЮ для подальшого розвитку як нейрохiрургiчно! служби в щлому, так i окремих 11 напрямюв, пiдвищення квалiфiкацп, поглиблення та одержання нових професшних знань, ознайомлення нейрохiрургiв i лiкарiв сумiжних спе-щальностей з новими технологiями в галузi нейрона-ук та можливостями !х практичного використання.
2. Прiоритетними напрямками сучасно! ней-рохiрургп е використання новишх дiагностичних i лiкувальних технологш, забезпечення доступностi квалiфiкованоl медично! допомоги, збереження та покращення якостi життя пащенлв.
3. Актуальними е питання щодо оргашзацп невролого-нейрохiрургiчних центрiв з повноцшним сучасним оснащенням, забезпечених шдготовленими фахiвцями, централiзованого надання спецiалiзова-но! допомоги пацiентам з гострими нейрохiрургiчними захворюваннями.
4. За 10 рокiв, що минули, швидкими темпами розвиваеться служба дитячо! нейрохiрургп: значно збiльшилась юльюсть дiтей, яким надано висо-коспецiалiзовану нейрохiрургiчну допомогу. Проте, не розв'язаш проблеми неонатально! нейрохiрургп, пухлинного ураження ЦНС у д№ей молодшого вшу, хiрургiчного лiкування епшепси i судинного ураження головного мозку у дггей, яю е як оргашзацшними, так i науковими, i потребують спiльних рiшень МОЗ i НАМН Укра!ни.
5. Покращенню якостi роботи нейрохiрургiчно! служби сприяли нормативнi документи МОЗ i НАМН Укра!ни щодо надання квалiфiковано! допомоги пацiентам з гострою черепно-мозковою травмою та судинною патологiею мозку.
6. Сучаснi стереотаксичш та радiацiйнi технологи е високошформативними i достовiрними методами дiагностики вогнищевого ушкодження головного мозку рiзно! етюлоги. Використання нейронавтаци та сучасних штервенцшних малотравматичних методiв дозволяе забезпечити максимальну безпечшсть i радикальнiсть нейроонкологiчних втручань.
7. Проблема лшування наслiдкiв травматичного ушкодження спинного мозку та перифершно! нерво-во! системи, стiйких больових синдромiв може бути вирiшена шляхом широкого використання вггчизня-них нейростимуляторiв, висока ефективнiсть яких доведена багаторiчним клiнiчним досвiдом.
8. Перспективи сшнально! нейрохiрургп в Ук-ра!ш передбачають використання сучасних методiв дiагностики та виконання мшинвазивних втручань з застосуванням новггшх пристро!в i матерiалiв.
9. Незважаючи на суттевi технологiчнi досягнення, багато питань дiагностики та лшування ней-рохiрургiчних захворювань потребують подальшого вивчення.
10. Учасники конференцп одностайно шдтримали пропозицiю про створення «ввразшсько! асощацп дитячих нейрохiрургiв» на чолi з проф. Орловим Ю.О. (Ки!в).
