Научная статья на тему 'Научно-философские основания социально-культурной парадигмы'

Научно-философские основания социально-культурной парадигмы Текст научной статьи по специальности «История и археология»

CC BY
72
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
УНіВЕРСАЛ-іСТОРИЧНИЙ ЕВОЛЮЦіОНіЗМ / СУБСТАНЦіЯ СУБ'єКТ ПРОЦЕС / ТВОРЧіСНА СИЛОДіЯ / АНТРОПОНООСФЕРИЗАЦіЯ / іСТОРИЧНО-ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК / ЗРОСТАННЯ СВіДОМіСНО-ДУХОВНИХ ЧИННИКіВ РОЗВИТКУ / ПРОЦЕСУАЛЬНО-ТВОРЧОЦЕНТРИЧНИЙ ОБРАЗ СВіТУ / ГЛОБАЛіЗАЦіЙНО-іНФОРМАЦіЙНЕ СУСПіЛЬСТВО / НОВОРЕЛіГіЙНЕННЯ / УНіВЕРСАЛЬНА ВіРА / УНИВЕРСАЛЬНО-ИСТОРИЧЕСКИЙ ЭВОЛЮЦИОНИЗМ / СУБСТАНЦИЯ-СУБЬЕКТ-ПРОЦЕС / ТВОРЧЕСКОЕ СИЛОДЕЙСТВИЕ / АНТРОПОНООСФЕРИЗАЦИЯ / ИСТОРИЧЕСКИ-ДУХОВНОЕ РАЗВИТИЕ / ВОЗРОСТАНИЕ СОЗНАТЕЛЬНОСТНО-ДУХОВНЫХ ФАКТОРОВ РАЗВИТИЯ / ПРОЦЕСУАЛЬНО-ТВОРЧЕЦЕНТРИЧЕСКИЙ ОБРАЗ МИРА / ГЛОБАЛИЗАЦИОННО-ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЩЕСТВО / НОВООРЕЛИГИЙНИВАНИЕ / СВЕТСКАЯ РЕЛИГИОЗНОСТЬ / УНИВЕРСАЛЬНАЯ ВЕРА / DYNAMIST / EVOLUTION / SUBSTANCE-SUBJECT / -PROCESS / CREATIVE FOICEACTION / ANTROPONOOSPHERIZATION / HISTORICALLY THE SPIRITUAL DEVELOPMENT / INCREASING THE CONSCIOUSNESSAND SPIRITUAL FACTORS IN THE DEVELOPMENT / THE GLOBAL INFORMATION SOCIETY / NEW RELIGIOUS / UNIVERSALISTIC RELIGIOUSNESS

Аннотация научной статьи по истории и археологии, автор научной работы — Халецкий О. В.

От нач. ХХІ века в научно-философской мысли чрезвычайно актуализируется проблема возрастания сознательностно-духовных факторов развития общества, построения идее-творного проектированного общества. В нарождающейся философии универсального эволюционизма история не есть данность, а предстаёт как процесс её создания через событийно-временное «ветвление» (идея синергетики), осуществление социально-культурных проектов (идея так называемой «новой истории») как множественности розмыслов новоозначиваний («бесовская текстура» Р. Барта или «лабиринт» У. Эко). Своеобразным геномом социальной жизни выступают универсалии культуры, а типы цивилизационного развития определяются генетическими кодами, коими выступают системы ценностей. Социально-культурная парадигма в современной научно-философской мысли понимается трояко: по-первых, как исторически-духовная тотальность (школа «Анналов» и все «анналоиды»), во-вторых, как осуществление социально-культурных проектов (постмодернисткий постструктуализм) и, в-третьих, как возрастание сознательностно-духовных (преимущественно-называемых культурными) факторов развития общества. Когда исторически-духовные детерминанты от сер. ХХ в. становятся определяющими наступает социально-культурное развитие.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Social and cultural paradig in scientific thought

History isn't the contribution, but a process of it's creation because of: 1) eventually-partually branching (the idea of sinergetics), 2) social and intellectual cultural project (the idea of so-called «new history»), as 3) plurality of discussions new meanings («demon texture» by R.Barton, or «labyrinth» by U. Ecko). Peculiar genome of socisl life are culture decree, are the type of civilizational development is determined with the help of genetic codes, which are the systems of valuation. Social and cultural development in social thought are means treably: Firstly, as historical and spiritual totality (school of «Annales» and all others «annaloides»), Secondly, as fulfilment of social and cultural projects (postmodernism and poststructuralism) and, Thirdly, as determined role of consciousness and spiritual determinantes from the middle of the XX century are gaining an important meaning, and social and cultural development is presented.

Текст научной работы на тему «Научно-философские основания социально-культурной парадигмы»

HayKOBun BicHHK ^BßiBCBKoro HanjoHantHoro ymBepcureTy BeTepuHapHoi MegunuHH Ta GioTexHonorifi iMeHi C.3. fxHntKoro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies

ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online

http://nvlvet.com.ua/

y^K 141. 7

HayKOBO-^moco^CbKi 3acagn co^a^bHO-Ky^bTypHOi napagnrMH

O.B. Xa^enbKiM Khaletskyj@ukr.net

flbeiecbKuu H^ioHcnbHuü yHieepcumem eemepuHcpHoi мeduцuнu ma 6iomexнonoгiü iMeHi C.3. f^uцbкoгo,

eyn. neKcpcbKc, 50, m. flbeie, 79010, YKpaiHc

Bid noucmKy XXI cm. y cyuccHiü HcyKoeo-$inoco$cbKiü dyM^ Hcd3euucüHo cKmycniymbcn eido6pc^ene y co^cnbHo-Kynbmypniu napcdueMi 36inbrneHHM ceidoMicHo-dyxoeHux HuHHuKie po3eumKy, po36ydoeu idee-meopHoao npoeKmoecHoao cycninbc-mec. y Hcpodw:yecHiü fyinocofyi'i yHieepccnbHoao eeonK>woHi3My icmopin He e dcHHicmb, a nocmce mk npo^c ii meopeHHM uepe3 1) nodieeo-uccoee «ainKyecHHH» (iden cuHepaemuKu), 2) co^cnbHo-KynbmypHuü npoeKm (iden mcK 3ecHoi «Hoeoi icmopii») mk 3) MHowMHHicmb po3Mucnie Hoeoo3HcueHb («6icoecbKc meKcmypc» P. Ecpmc c6o «nc6ipuHm» 3c y. Eko). CeoepidHUM aewMoM co^cnbHoao WMmmn eucmyncrnmb yHieepcanii Kynbmypu, a mun ^eini3c^üHoao po3eumKy eu3HCHcembcM aeHemuHHUMU KodcMU, mkumu eucmyncrnmb cucmeMU ^HHocmeü. CotyanbHo-KynbmypHc ncpcdusMa y cyucmiü HcyKoeo-$inoco$cbKiü dyM^ po3yMiembcn mponKo: no-neprne, mk icmopuuHo-dyxoeHc momcnbHicmb (rnKona «ÄHHcnie» ma eci «aHHanoidu»), no-dpyae, mk 3diücHeHHn co^c-nmo-KynbmypHux npoeKmie (nocmModepHicmcbKuü nocmcmpyKmypcni3M) i, no-mpeme, mk eu3HcucnbHicmb ceidoMicHo-dyxoeHux HuHHuKiepo3eow cycninbcmec, MKi eid cepeduHu XX cm. Hc6yecK>mb eupirnanbHoao 3HcueHHM.

Knwnoei cmea: yHieepccn-icmopuuHuü eeonm^oHi3M, cy6cmcH^M - cy6'eKm - npo^c, meopuicHc cunodin, cHmponoHooc^e-pu3a^n, icmopuuHo-dyxoeHuü po3eumoK, 3pocmaHHM ceidoMicHo-dyxoeHux HuHHuKie po3eumKy, npoцecycnbнo-meopцoцeнmpuцнuü o6pa3 ceimy, ano6ani3atyüHo-iH$opMatyüHe cycninbcmeo, HoeopeniaimeHHM, yHieepccnbHc eipa.

HayHHO-^H^oco^CKHe ocHOBaHHH coцнa^bнo-кy^bтypнoн napagnrMbi

O.B. Xa^enKHH Khaletskyj@ukr.net

HbeoecKuü H^uoHcnbHbiü yHueepcumem eemepuHapHoü Medu^Hbi u 6uomexнonoгuü uMeHu C.3. Г^uцкoгo,

yn. neKapcKan, 50, г. flbeoe, 79010, yKpauHa

Om Hau. XXI eeKa e HcyuHo-^unoco^cKoü Mbicnu upe3euuaüHo cKmycrnmupyemcM npo6neMc eo3pccmcHun co3HcmenbHocmHo-dyxoeHbix fycKmopoe pc3eumun o6^ecmec, nocmpoeHun udee-meopHoao npoeKmupoeamoao o6^ecmec. B Hcpo^dcrn^eücn $u-noco^uu yHueepcanbHoao эeonк>цuoнuзмc ucmopun He ecmb daHHocmb, a npedcmcem kck npoцecc ee co3dcHun uepe3 co6bimuüHo-epeMeHHoe «eemeneHue» (uden cmepaemuKu), ocy^ecmeneHue co^cnbHo-KynbmypHbix npoeKmoe (uden maK HC3bieaeMoü «Hoeoü ucmopuu») kck MHowecmeeHHocmu po3Mbicnoe Hoeoo3HcuuecHuü («6ecoecKcn meKcmypa» P. Eapma unu «na6upmm» y. Экo). Ceoeo6pa3HbiM aewMoM coцucnbнoü w:u3Hu eucmyncrnm yHueepccnuu Kynbmypu, a munbi ^eunm^uoHHoao pc3eumun onpede-nnrnmcn aemmuuecKuMu KodcMu, koumu ebicmyncwm cucmeMb ^HHocmeü. Coцucnbнo-кynbmypнcм ncpcduaMc e coepeMeHHoü HctyHHo-$unoco$cKoü Mbicnu noHuMcemcn mponKo: no-nepebx, kck ucmopuuecKu-dyxoeHcn momcnbHocmb (rnKona «ÄHHtanoe» u ece «cHHcnoudbi»), eo-emopbx, kck ocy^ecmeneme co^cnbHo-KynbmypHbix npoeKmoe (nocmModepHucmKuü nocmcmpyKmycnu3M) u, e-mpembux, kck eo3pccmcHue co3HcmenbHocmHo-dyxoeHbix (npeuMy^ecmeeHHo-HC3bieaeMbix KynbmypHbmu) fycKmopoe pc3eu-mun o6^ecmec. Koadc ucmopuuecKu-dyxoeHbie demepMuHCHmb om cep. XX e. cmcHoenmcn onpedennrn^uMu Hccmyncem co^-cnbHo-KynbmypHoe pc3eumue.

Knmneebie cmea: yHueepccnbHo-ucmopuuecKuü эeonк>цuoнuзм, cy6cmc^un-cy6beKm-npo^c, meopuecKoe cunodeücmeue, cHmponoHooc$epu3^uM, ucmopuuecKu-dyxoeHoe pc3eumue, eo3pocmcHue co3HcmenbHocmHo-dyxoeHbix fycnnopoe pc3eumun, npoцecycnbнo-meopцeцeнmpuцecкuü o6pc3 Mupc, гno6anuзcцuoннo-uн$opмaцuoннoe oö^ecmeo, Hoeoopenu3uüHuecHue, ceemc-kcm penuгuoзнocmb, yHueepccnbHcn eepc.

Citation:

Khaletsky, O.V. (2017). Social and cultural paradig in scientific thought. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 133-138.

Social and cultural paradig in scientific thought

O.V. Khaletsky Khaletskyj@ukr.net

Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

History isn't the contribution, but a process of it's creation because of: 1) eventually-partually branching (the idea of sinerget-ics), 2) social and intellectual cultural project (the idea of so-called «new history»), as 3) plurality of discussions - new meanings («demon texture» by R.Barton, or «labyrinth» by U. Ecko). Peculiar genome of socisl life are culture decree, are the type of civiliza-tional development is determined with the help of genetic codes, which are the systems of valuation. Social and cultural development in social thought are means treably: Firstly, as historical and spiritual totality (school of «Annales» and all others «annaloides»), Secondly, as fulfilment of social and cultural projects (postmodernism and poststructuralism) and, Thirdly, as determined role of consciousness and spiritual determinantes from the middle of the XX century are gaining an important meaning, and social and cultural development is presented.

Key words: Dynamist, evolution, substance-subject,-process, creative foiceaction, antroponoospherization, historically - the spiritual development, increasing the consciousnessand spiritual factors in the development, the global information society, new religious , universalistic religiousness.

На нашу думку, сощально-культурна парадигма коршиться не стшьки у сощально-гумаштарних, скь льки у сучасних загальносвиотлядних викладах так званих нових напрямшв науки ввд сер. XXI ст. (Vasilkova et al., 2003). У космолопчному контексп на цю проблематику iмплiцидно виходить антропний принцип Б.Картера 1974 р., з проввдною щеею люди-номiрностi космосу, синергетика Г. Гакена або I. При-гожина 1977 р., з щеею самооргашзаци вщ хаосу до порядку через атрактор-направник («порядком твор-чих катастроф», за висловлюванням £. Маланюка), квантова гравiтацiя С. Хокшга 1982 р., з вдеею тото-жносп творшня i розвитку (еволюци) або шфляцшно-сценарна модель Всесвпу Гута 1989 р., з вдеею як первеня творчюно1 силодп, теорiя сематично насично-го меону В. Налiмова - Л. Лескова 1994 р., з вдеею значенневого поля свгторозвитку (Vasilkova et al., 2003), у галузi фшософп - узагальнюючий 1х вах i всю сучасну нову науку - народжуванш ввд поч. XXI ст., так званий ушверсальний еволюцюшзм, якш ще на змшу постмодернiстсъкому постструктуралiзму (Khaletskyi and Khaletska, 2011).

У галузi iсторики (сукупнють всiх iсторичних наук, за Й. Дройзеном 1858 р., М. Кареевим 1913 р., М. Гандельсманом 1921 р., М. Семеновим 2003 р. та шш.) чинник культури отримуе нову актуалiзацiю ввд сер. XX ст. у «новш кторп»: школ1 «Аннал1в» (М. Блок, Л. Февр, Ф. Бродель, Ж. Ле Гофф, Ж. Дюб^ Е.Ле Руа Лядюр^ А. Гуревич, Н. Яковенко та iн.), з ïï провадною iдеею антропо-соцiально-культурноï тота-льностi (а вщгак - ïï соцiально-фiлософського ввдга-луження - свiт - системного аналiзу I. Валлерстайна 1974 р., Ф. Броделя 1976, 1979 рр.), через так звану iнтелектуальну юторш к1нця XX ст. (вiд конференцп iсторикiв у Вiнгспредi 1977 р.) Д. Хайяма, К. Бршто-на, Р. Стромберга, Р. Дарнтона, Д. Холшджера, А. Вейсi, Д. Вуда, С. Авершцева, так званоï «мислячоï юторп» Лiни Костенко та шш., з ïï засадничою вдеею юторп як iнтелектуального проекту, а також у новп'-нiй соцiологiï' (Н. Черниш, К. Баранцева та ш.), у так званiй еволюцшнш полггекономи (М. Павловський та iнш.), у рiзних галузях гумаштаристики (В. Шинка-

рук, В. 1ванов, М. Лопович, В. Шевченко, Я. Дашкевич, С. Грабовський, О. Прщак, Я. Грицак, Ю. Павленко, Ю. Канипн, Т. Возняк та шш.), що отримали фшософське та фшософсько-юторичне уза-гальнення у постмодернютському кш XX ст. постст-руктурал1зм1 Ж.-Ф. Лютара, Ж. Деррша, Ж. Дельоза, У. Еко, у платошстичних рем1н1сценц1ях В.Б1блера, Г.Померанца, Кримського, тоталлогiï В. Кизими (ввд 1994 р.) та iн. (Khaletskyi and Khaletska, 2011), у яких iсторiя не е данiсть, а е процесом ïï творения через

1) подiево-часове «гшкування» (iдея синергетики),

2) сощально-культурний проект (вдея «новоï юторп») як 3) множиннiсть розми^в-новоозначень («бюовсь-ка текстурам» за Р. Бартом або «лабiринт» за У. Еко) (Khaletskyi and Khaletska, 2011). Друга надзвичайно актуалiзована (чи то ввд комп'ютерних iгор - страте-гiй, чи то ввд синергетики) у сучаснш суспiльнiй дум-щ (вiд неоеволюцiонiзму Л. Уайта, Д. Стюарта,

A.Ле Руа-Гурана, К. Ренфрю та ш.) iдея (так звана нелшшшсть, тобто багатолiнiйнiсть, тобто багатова-рiантнiсть, так зване «гiлкування») свгторозвитку, знаком чого стала Нобелiвська премiя 1993 р. ютори-ку економши Р. Фогелю за ретропрогноз американсь-коï iсторiï XIX ст. (так звана альтернативна iсторiя), де точка бiфуркацiï (розгалуження варiантiв розвитку) - це новий сощально-культурний проект (Vasilkova et al., 2003; Khaletskyi and Khaletska, 2011).

У вгтчизнянш фшософп одним iз найбшьш значу-щих результатiв антропологiчного повороту 19601980-х рр. був вихвд Киïвськоï школи на проблематику дiяльнiсно-культурних (духовних) чинникiв сусш-льного буття i розвитку (Khaletskyi, 2007), де В. Таба-чковським, £. Бистрицьким, Н. Тарасенко,

B. 1вановим, О. Яценко, В. Звигляничем, М. £сипчуком, £. Андросом, М. Булатовим, А. Лоем, £. Козловським, В. Пролеевим, С. Малаховим, Г. Горак, В. Дем'яновським, Ю. Джулаем, С. Кошар-ним, I. Лосевим, А. Лисенко, В. Семеновим, Л. Соло-вйовим та ш. були розроблеш повнi i глибош досль дження цiлком ввдповвдш напрямкам розвитку свгто-воï фшософсь^' думки. У десятках монографiй була розгорнута проблематика абсолютного в культурi i

cycmibHOÏ gHHaMÎKH (B. npoieeB, 1992 p.), Kyibrypu i gyxoBHO-npaKTHHHoro BigHomeHHa go CBiTy b ïx co^a-ibHO-icTopuHHiH nepcneKTHBi (M. TapaceHKo, 1985 p.), go^ibHocri Kyibrypu i yHiBepcaibHoro po3BHTKy cyT-HicHHx cui ioguHu (O. -fl^eHKO, 1983 p.), npupogHoï icTopuHHocri 6yrra iooguHu y Kyibrypi, 6yrra i giaib-HocTi, Bce3araibHocTi i ^arranHocTi giaibHimoï пoзнцiï jogHHH y Kyibrypi (£. E^Tpu^^n, 1991 p.), oco6u y cBirii KyibTypu i npoöieM cyTHocTi Ta icHyBaHHa (£. E^Tpu^^n, 1992 p.), KyibTypu i oco6ucTimoro 6yrra, cniBBigHomeHHa TexHOioriï i giaibHocri, Kyibry-pHO-icropuHHOi cпeцн$iкн TexHOioriHHux 3aco6iB (B. Ta6aHKoBcbKHH, 1985 p.), KyibTypHO-icTopuHHux nepegyMoB KaTeroproaqiï cBiry (£. E^Tpu^^n, 1983 p.), npocropy i Hacy KyibTypu: giaibHocTi, 6yrra, Hacy, xpoHoTony, TiiecHocTi (£. Ko3ioBcbKHH, 1992 p.), Hacy i oco6ucTimoro BHMipy KyibTypu (£. Eucrpmib-KHH, 1991 p.) i, HapemTi, Bupo6ieHO (y MOHorpa^iï «fli-aieKTHKa giaibHocTi i KyibTypa» 1983 p. to^o) caMe noHarra «co^aibHO-KyibrypHoro po3BuTKy» (Tabachkovskij et al., 1983). TaK, HanpuKiag, Ha gyMKy O. -fl^eHKO, «caMe Mogeib KyibTypu BuaBiae reHepaib-Hy TeHgeH^o po3BuTKy iogcTBa», a6o y £. EucrpH^Koro: «geTepMrna^a Kyibrypoo BuaBia-eTbca 6iibm ^yHgaMeHTaibHoo, Hi® Big cycniibHoro 6yrra». BigMiHHocTi ïx BniuBy Ha ioguHy MO®Ha 6yio 6u nopiBHaTu 3 TaK 3BaHuMu cuibHuMu i CIa6кнмн B3a-eMogiaMu Mi® ^uhhumu TiiaMu, MaoHu Ha yBa3i, ^o 6iibm «cuibHun» - MarepiaibHun iHTepec Bu3HaHae geaKi nopiBHaHo «6iu3bKi» cycniibHo-npaKTuHHi 3B'a3Ku. y toh ®e Hac cuiu KyibTypHoro Ta®iHHa yTBopooTb Bce ® TaKi 6iibm rio6aibHuH iogcbKun 3Ba3oK, oxornooHu bco 6araToMaHHiTHicTb ®uTTa, a TaKo® 6ygb aKi ®нттeвi Mo®iuBocTi Man6yTHboro» (Bystrickij, 1991) i ToMy nogi6He. Cпeцн$iкa co^OKy-ibTypHoï MeTogoioriï 3a O. Axie3epoM 1998, 2000 pp., noiarae y ToMy, ^o ïï npegMeToM e He iume KyibTypa, aie ^iicHa giaibHicTb, npunoMy 3Mrnu y BignoBigHux KyibTypHux nporpaMax HeBigBopoTHbo 3MiHOOTb 3Micr caMoï giaibHocTi, a npunuHaMu cycniibHoro po3BuTKy e cynepenHocTi Mi® crapuMu coцiaIbннмн BigHocuHaMu i hobumu KyibTypHuMu nporpaMaMu (Ahiezer, 2000). Ha gyMKy aKageMiKa M. HamHa 2000 p., aKun cnupaeTbca Ha кoнцeпцio n. CopoKiHa, KyibTypa Bucryme aK cy-KynHicTb cnoco6iB i pe3yibTaTiB giaibHocTi, a co^aib-HicTb TpaKTyeTbca hum aK cyKynHicTb BigHocuH ioguHu, ^o TaKo® ^opMyeTbca y пpoцeci giaibHocTi. CyHacHe cycniibcTBo, TpaKToBaHe hum Ha ocHoBi cuHepreTuKi, xapaKTepu3yeTbca пapнтeтнoo B3aeMogieo KyibTypu i coцiaIbнocтi (Lapin, 2000). Ha gyMKy gupeKTopa ihctu-Tyry $iioco$iï PAH B.CтbOпiнa 2003, 2004 pp., aKun пporoIomye ce6e ^^iHHuKOM cuHepreTuKu i ^iioco-$iï yHiBepcaibHoro eBOio^om3My, cBoepigHuM reHO-mom co^aibHoro ®uTTa внcтyпaoтb ymBepcaiu KyibTypu, a тнп цнвiIiзaцiннoro po3BuTKy Bu3HaHaeTbca reHeTuHHuMu KogaMu, aKuMu внcтyпaoтb cucTeMu ^HHocren (Stjopin, 2004). HacKiibKu mu po3yMieMo icTopuKo-^iioco^cbKuH пpoцec, Ha 3MiHy BuHepmiOMy ce6e пocтмogepнicтcbкoмy пocтcтpyктypaiiзмy (3Ha-KOM Horo cTaio caMory6cTBO fleibO3a 1995 p.) Big MHaTKy XXI ct. пpнxogнтb HOBa $iioco$cbKa mpagu-rMa yHiBepcaibHoro eBOio^om3My.

3a cynacHuMu HayKOBO-^iioco^cbKuMu yaBieHHaMu (I. npuro®iH, I. CTeHrepc, r. raKeH, r. HiKOiic, r. KHa3eBa, C. KypgoMOB, A. Ea6Ioaнц, B. HyKaHe^,

0. KpaBHeHKO, M. MonceeB, K. ManH^p, O. To^iep, Mi®HapogHuH KoHrpec HiMe^Koro TOBapucTBa cKiag-hux cucTeM 1997 p. Ta iH.) cBiT He e gatricTb, a e Horo TBopeHHa (ùßpтÇ - maieHcTBO TBopnecHoro пpoцecy, 3a r. ApeHg a6o M. EiaHmo) aK po3BuTOK (cy6cra^ia-cy6'eкт-пpoцec), вceпocтyпaIbннн (cTpiia Hacy, 3a fl. EgiHrroHOM a6o TaK 3BaHe пepeвigкpнттa Hacy y cннepreтнцi, 3a I. Пpнгo®нннм a6o r. TaKeHuM), 3aKO-нoтegeнцiннo - iмoвipнicнo-6aгaтoвapiaнтннн (xaoc-Moc, 3a fl. fl®OHcoM, xвнIeпogi6нo-гiIкoвaнo (cuHep-reTuKa) - pi3OMHun (пocтмogepнiзм) aK KocMoreHe3 iiToc^epu, 6ioc$epy ®uTTa i aнтpoпoнooc$epнзaцiro giepo3yMy (B. BepHagcbKun, T. Hepya, n. Tenapge ffla-pgeH, M. MonceeB, E. MaHH^p, M. EyiaTOB,

B. 3aropogHOK Ta iH..), Hepe3 ioguHy aK icTOTy giaib-HicHO-cBigoMicHy i po3BuTOK cycmibcTBa aK icTopuHHO-gyxoBHun пpoцec (A. ToHH6i) eTaaiB, цнвiIiзaцiн i rogie-igee-po3BOO aK пocтyпaIbнe 36iibmeHHa cBigo-MicHO-gyxoBHux HuHHuKiB po3BuTKy (coцiaibнo-KyibTypHa mpaguma) coцiaibнo-кyIbтypннx пpoeктiв b EoH gyxoBHOÏ BiHHocTi y Bupiï (n. fleBic, fl. Eoii,

C. XoKiHr, P. Pag®aHaHaH, M. Po3eHTaib, T. Banc6epr, B. AxHa3apoB, E. Pe®a6eK, B. CrbomH, M. Beiiep Ta iH.) a6o yHiBepcaibHoro eвoIOцioнiзмy. (A. KpymaHOB,

1. ®poiOB, M. TopiaH, B. KpeMiHb, H. MeibHuK Ta iH.), aKa BupocTae Ha ^yHgaMeHTaibHOMy y3araibHeHHi Bcix hobux HayKOBux gocarHeHb (Stjopin, 2004).

BuxoguTu 3 HOBiraix HayKOBO-$iioco$cbKux yaBieHb Big cep. XX cT. cuHepreTuKu, KBaHToBoï rpaBi-Taqiï, iн$Iaцiннo-cцeнapнoï Mogeii BcecBiry, Teopiï ceMaHTuHHo HacuHeHoro MeoHa, MaTeMaTuHHux MogeieH «пogopo®eн y Haci» K. Tegeia a6o A. Opi, TyHeia^ï BcecBiTy i3 Hi^o (eHeproBaKyyMy, T.3. huctoï cuiogiï a6o cyпepcнIн 3a B. HyKbaH^M, A. BiieHKiHa 1982 p., i3 T.3. neTii BcecBiTy Ta ïï Bigraiy®eHb fl. Torra-Hi Цзiн-Ii 1998 p., MyibTuBcecBiTy i3 eHepreTuHHoro «6peHiHHa» (вi6paцiï) T.3. «crpyH» n. fflTenHxapgTa-H. TypoKa 2002 p. «i ^OHaa, i ^OHaa, i пpoнaa» (Khaletskyi and Khaletska, 2011), 3 Hagieo Ha aKecb Ha6iu®eHHa go cyHacHoro yHiBepcaibHoro eBOio^orn-3My, to cBiT He e gaHicTb, a e Horo cBiroTBopeHHa (Vasil'kova et al., 2003). OcKiibKu TBopeHHa e pi3HOBu-goM giï (a caMe - 3gincHeHHaM hoboï aKocTi), to, вigпo-BigHO, œpBeHeM BcecBiTy e gieTBopeHHa (ußpZ), - ma-ieHcTBO TBopHoro пpoцecy 3a T. ApeHg a6o M. ®yKo), hum BuaBiaeTbca Haie®HicTb yHiBepcaibHoro eBOio^-OHi3My go $iioco$cbKoro нanpaмкy guHaMi3My a6o aKTyaii3My (TepaKiiT, napaqeibc, T. Haн6ннцb, ffleiiiHr, A. ffloпeнгayep, E. TapTMaH, Hiцme, B. ByHgT, T. Cпeнcep, fl. fl®effriie, fl. floнцoв, n. Tiiiix Ta iHm.), aKun Bu3Hae пepвeнeм cBiry He Ma-Tepio a6o gyx, a gio (y EeprcoHa - gieTBopeHHa) a6o cuiogio (guHaMi3M a6o aKTyaiicTuHHun guHaMi3M), Big aKOï («пopo®нeнa, пpoннзaнa gieo» 3a Oib®eHeM) bohu e пoxigннмн (Khaletskyi, 2007). y ^OMy ceHci i3 MuHyiux $iioco$iB (eHepreTu3My B. OcTBaibga, A. EHHmTaHHa, B. TeH3eH6epra i E. fflpeguHrepa, 3. ®ponga i K.-T. roHra, eMepg®eHTHoro eвoIOцioнiз-My C. OieKcaHgepa, A. yaHTxega, CMeTca, A. HaB-

джoя, M. Bepнaдcькoгo, тeïcтичнoгo eвoлюцioнiзмy П. Тeйяpa i А. Тoйнбi та iн.) нaйближчe дo cyчacнoгo yнiвepcaльнoгo eвoлюцioнiзмy А. Бepгcoн, ятого мo-жна вважати (за Бepгcoнoм «y cвiтi нe мae peчeй, а e лишe дiï») дого фiлocoфcьким пoпepeдникoм, а cyчac-ний нapoджyвaний yнiвepcaльнo-icтopичний eвoлюцi-oнiзм - ocyчacнeним i пpoгpecoвaним бepгcoнiaнcт-вoм. Утвopювaнi пoтoкoм дiйcнeння cвiтy два бepeги мaтepiaльнoï та iдeaльнoï peaльнocтi, нeмoв cтpiчкa Meбiyca, мepeжaть Bce «тaнтpичнe плeтивo cвiтoтвo-peння» (Е. Юнгep). Так чи iнaкшe, чepeз Bce цe «на-гpoмaджeння Шлюна на Occy», y cyчacнiй наущ, бoгocлiв'ï i фiлocoфiï yнiвepcaльнoгo eвoлюцioнiзмy aбo eнepгoeвoлюцioнiзмy (M. Beллep, 2010 p. i cbíto-вий rarnpec фiлocoфiï в Афiнax 2011 p.) noCTae iдeя тoтoжнocтi твopeння - poзвиткy cвiтy (Khaletskyi and Khaletska, 2011). Haш пoгляд пocтae лишe y тoмy, щo: 1) cyбcтaнцieю-cyб'eктoм (Б. Cпiнoзa, Г. Гeгeль) cbí-тoтвopeння aбo cвiтopoзвиткy (Унiвepcyмy) e швна твopчicнa cилoдiя (eнepгiя, cynepcraa i т.д.); 2) яка poзгopтaeтьcя в yci cвiти i Bce в нт, пpoxoдячи пeвнi eтaпи poзвиткy: кocмoгeнeз лiтocфepи, бiocфepy жит-тя i aнтpoпo-нoocфepy дiepoзyмy; 3) cBiTOBa amporo-нoocфepизaцiя, в cвoю чepгy, визнaчae poзвитoк cyc-шльства як icтopичнo-дyxoвний пpoцec; 4) який npo-xoдить cтyпeнi poзвиткy (фopмaцiï), y якиx yтвopю-ютьcя швш лoкaльнi cпocoби poзвиткy (цивiлiзaцiï), щo poзгopтaютьcя кoнкpeтнo як пoдiï; 5) в npo^ci icтopiï зpocтae знaчeння cвiдoмicнo-дyxoвниx чинни-кiв poзвиткy, чepeз щo вiдбyвaeтьcя aнтpoпoнoocфe-pизaцiйнe oдyxoтвopeння Bcecвiтy.

У cинepгeтицi (так зваю пepeвiдкpиття чacy) yтвe-pджyeтьcя дея вceпocтyпaльнocтi poзвиткy («ввд xao-cy дo пopядкy», за I. ^итожиним), який, на думку cyчacниx миcлитeлiв, вiдбyвaeтьcя xвилeпoдiбнo (O. Тoфлep) - «пл^вато» (cинepгeтикa) - «piзoмнo» (пocтмoдepнicтcький пocтcтpyктypaлiзм Ж. Дeльoзa i Ф. Гвaттapi), а poзвiй no толу (yявлeння дaвнix cyc-пiльcтв), лшшний (yявлeння cepeдньoвiччя) aбo no cпipaлi (нoвoчacнi yявлeння ХУШ-Х1Х cт.cт.) e дого пeвними лoкaльними пpoявaми. Ha нашу думку, Bce ж таки, ^д гoвopити npo пocтyпaльнo-пpoгpecивний poзвитoк, пeвним чинoм poзpiзняючи цi шняття. noc-туп (фyндoвaний y вceпocтyпaльнocтi cинepгeтикi) -цe pyx впepeд, а пpoгpec - caмe зд^тення пocтyпa-льнoгo pyxy (Khaletskyi and Khaletska, 2011). «Гшки» (piзнi Bapiaura poзвиткy) пpямyють в piзнi 6orí, aлe Cвiтoвe Дpeвo Meгaicтopiï (А. To™5i) в цiлoмy тяг-нeтьcя (звiдcи - тяглicть aбo нoмaдoлoгiя y Ж. Дeльo-за i Ф. ^arrapi, aбo пoвepxня y M. Ta^e^epa чи y пocтcтpyктypaлiзмi Ж. Дeльoзa i Ж. Дeppiдa та iнш.) вгopy (вceпocтyпaльнicть ra^prera^ aбo таступаль-нo-пpoгpecивний poзвiй yнiвepcaльнoгo eвoлюцioнiз-му). Узагальнюючи bcí пoпepeднi визнaчeння ^o^e-cy, У cyчacнiй, пepeвaжнo нayкoвiй дyмцi, вiн визна-чaeтьcя як пepфeкцiйний, тoбтo yдocкoнaлюючe-пepeвepшyючий poзвитoк (Khaletskyi and Khaletska, 2011). B cboio чepгy, yдocкoнaлeння визнaчaeтьcя як «пoвнoтa здiйcнeння зaкoнoтeндeнцiй poзвиткy», a cтape пepeвepшyeтьcя довим. Збiльшyютьcя cвiдoмic-нo-дyxoвнi чинники poзвиткy. Oтжe, кpитepiями (rn-pилoм) пocтyпaльнo-пpoгpecивнoгo poзвoю, на нашу

думку, вдотупають: y вcecвiтньoмy пpoцeci - дого aнтpoпo-нoocфepизaцiйнe oдyxoтвopeння, y cyCT№-дому poзвиткy - збiльшeння йoгo cвiдoмicнo-дyxoвниx чинник1в poзвиткy, на cyчacнoмy eтaпi ne-pexoдy дo iнфo-cycпiльcтвa - йoгo iнтeлeкттyaлiзaцiя, для Укpaïни - дocягнeння eвpoyкpaïнcькoï iдeнтичнo-cri (caмoвiдпoвiднocтi). Узагальнюючи Bce вищecкa-задо, мoжнa cкaзaти, щo Bce e ланцюгом пocтyпaльниx дiй, як ocyчacнeнa i пpoгpecoвaнa бepгcoнiaдa cEnTO-вopeння.

Cвiтoтвopeння (xaocмoc як пoeднaння xaocy, ocмo-cy - шapпaнини i кocмocy за Д. Джoйcoм) B^yBaera-cя як кocмoгeнeз лiтocфepи yтвopeння, бiocфepa c^o-вiдтвopeння (Г. Уeлc), aнтpoпoнoocфepa пepeтвopeн-ня. Антpoпoнoocфepa - cфepa дiepoзyмy (M. Bepнaдcький i ЕЛ Руа на ceмiнapi y А. Бepгcoнa 1924 p., П. Тeйяp дe Шapдeн, M. MofceeB, M. Бyлaтoв, B. Зaгopoднюк та шш.). Oтжe, cвiтopoзвитoк (тотож-ний cвiтoтвopeнню) cьoгoднi - цe нoocфepизaцiйнe (cвiдoмicнo-дyxoвнe) oдyxoтвopeння cвiтy (Khaletskyi and Khaletska, 2011). Caкpaмeнтaльнe «так нaвiщo пишeм кpoв'ю на пicкy» (Булат Oкyджaвa) знaxoдить вiдпoвiдь y cвiтoтвopeннi aнтpoпoнoocфepизaцiйнoгo oдyxoтвopeння. А ввдтак, чepeз cвiтoтвopчe (як здж-нeння toboí' якocтi cвiтy) нoocфepизaцiйнe oдyxoтвo-peння aнтpoпo-coцiaльнo-icтopичний poзвитoк e вла^ до icтopичнo-дyxoвним cxoджeнням. Тoбтo cвiдoмic-нo-дyxoвнa кoмпoнeнтa (oдyxoтвopeння) icтopичнoгo poзвиткy виcтyпae йoгo гoлoвним чинникoм, гoлoв-дою cмиcлoyтвopюючoю дeтepмiнaнтoю (визначни-кoм) (Е. Кaлep). Oдyxoтвopeння icтopичнoгo пpoцecy - да збiльшeння poлi cвiдoмicнo-дyxoвниx чиннишв, aбo визначник1в йoгo poзвиткy. Блюки iдeй i cлiпyчe cяйвo cBÍraa дyxoвнoгo cпaлaxyють лишe y тeмнoмy пoтoцi icтopiï. Icтopичний npoцec Mcrae вивeдeнням cвiтлa дyxoвнoгo iз тeмнoгo пoтoкy icтopiï (Г. Гeгeль, А. Шoпeнгayep, Ф. Hiцшe, Е. Юш-ep, Й. Рiнтiлeн, А. Тoйнбi). ^eï вxoдять y життя як нгж y тiлo, aбo пpoмiнь cBrraa y тeмpявy. Boчeвидь poль cвiдoмicнo-дyxoвнoгo чинника в icтopичнoмy poзвoю cycпiльcтвa вecь чac зpocтae (Khaletskyi and Khaletska, 2011). icto-pичнo-дyxoвний poзвiй i цивiлiзaцiï cпiввiднocятьcя як o^an i xвилi. Рoздмyxyвaний дyxoвними вiтpaми icтopичний пpoцec вiдбyвaeтьcя як ланцюг (чи кoштo-внe намыто) здiйcнeння coцiaльнo-кyльтypниx пpoeк-тгв (yнiвepcaльниx oбpaзiв cвiтy) чepeз бeзкoнeчний ^м^зте нoвooзнaчyвaння («бicoвcькy тeкcтypy» Р. Бapтa aбo «лaбipинт» У. Eкo) ocoбиcтiнy тpaнcгpe-cio (Г. Аpeнд, M. Блашш, M. Фyкo та шш.) в Eoн дyxoвнoï вiчнocтi y B^iï. Пpaвдa, iнoдi мepexтливi блтеки cвiтлa дyxoвнoгo на тeмнoмy штощ icтopiï cтaють вcecпoпeляючими блиcкaвкaми («^x, щo тiлo pBe дo 6oo» I. Фpaшкa aбo «дyx oдвiчнoï cтиxiï» Дeкa-лoгy OYH - найвищий вияв мyжнocтi, гepoïзмy, caмo-пocвяти i caмoпoжepтви за bco тиcячoлiтню icтopiю Укpaïни). Coцiaльнo-кyльтypний ^oe^r - цe дieycвi-дoмлeншя зaкoнoтeндeнцiй дoби. Hacкpiзнa для нинг-шньoгo чacy iдeя «люди як бoги», тoбтo cвiтoтвopцi (Г. Уeлc, Б. Шoy, А. Клapк та шш.) знaxoдить cBoe звepшeння (в1д <<гри y бicep» Г. Гecce дo «лaбipинтa^> У. Eкo) y бeзкoнeчнoмy ceмioзиci нoвooзнaчyвaншя як нинiшньoмy пpoдoвжyвaнoмy cвiтoтвopeннi (за

А. Кларком, «у малому масштаб! гра у Бога»). Сввдо-мюно-духовне новоозначування - це i е Еон духовно! в1чност1. Явища духовш, по аналогй' з сшвввдношен-ням невизначеностей В. Гейзенберга 1927 р., мають, так би мовити, корпускулярно-хвильову природу. Вони поширюються у сферi духовнiй як бесконечна хвиля. Отже, сощально-культурна парадигма у суст-льнш думцi розумiеться трояко: по-перше, як ютори-чно-духовна тотальнiсть (школа «Анналiв» та всi iншi «анналовди»), по-друге, як здiйснення сощально-культурних проекпв (постмодернiстський постструк-туралiзм) i, по-трете, як зростання сввдомюно-духовних (здеб!льш називаемого культурними) чин-ник1в розвитку сустльства (унiверсально-iсторичний еволюцiонiзм). Визначенiсть сощального як д!яльшс-ного (Khaletskyi and Khaletska, 2011), не суперечить тоталлоги, оскшьки в нiй еднiсть визначаеться як сталий взаемозв'язок, а зв'язок - як стала взаемодiя, тобто похвдне вiд дiï, чим долаеться притаманний науцi, за вдалим висловом А. Бергсона, «умертвляю-чий погляд Медузи» i досягаеться динамiчний аспект тоталлоги.

Ознакою iнфо-суспiльства у галузi економiчнiй е НТР, яка проходить три етапи: сер. XX ст. - перший етап комп'ютеризацп та ш., ввд 1980-х рр. (власне, ввд 1979 р.) - другий етап електрошзаци та ш. i ввд кризи 2008 р. - третш етап високих технологiй (Д. Белл 1973 р., Е. Масуда 1983 р., Ю. Павленко 1996 р., О. Халецький 2002 р. та ш.). Сутшсть НТР постае як перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Наука - один iз видiв духовного виробництва. Отже, вперше в iсторiï людства духовне (наука) почи-нае визначати матерiальне, що приводить до так звано! iнтелектуалiзацiï всiх сфер сустльного життя. Тим самим, роль сввдомюно-духовно! компоненти (чинникiв або визначникiв) сустльного розвитку набувае виршального значення (Khaletskyi, 2007).

В цвдому розвиток людства проходить етапи пер-вiсного, аграрного та шдустр!ального суспiльства (Toinbi, 1995; Mak-Nil, 2002; Ujells, 2008). Вiд IV ти-сячолiття до н. е. ввдбуваеться перехiд до сощально-деферiнцiйованого формацiйно-цивiлiзацiйного роз-вою, де у аграрному суспвдьста, яке проходить етапи общинно-невшьницького IV-II тис. до н. е., общинно-рабовласницького (I тис. до н.е. - сер. I тис. н.е.) i общинно-феодального (сер. I тис. - XV ст. н.е.), вини-кають локальш цившзацшш способи розвитку. На етат мвднокам'яного вiку IV-II тис. до н. е. виника-ють першi локальнi общинно-невiльницькi цившза-ци: Давньоегипетська, Шумеро-Ваввдонська, 1ндись-ка, Егейська, Хетто-Малоазшська, Ранньокитайська i Давньоамериканська. На етат залiзного вiку I тис. до н. е. - давш общинно-рабовласницьш цивiлiзацiï: Давньосхiдна, Антична, Давньоiндiйська i Давньоки-тайська (Халецький О., 2013). У сер. I тисячолитя до н.е. у т. з. «вюьовий час» (К. Ясперс) разом iз особис-тiсно-понятiйним мисленням виникають його р!зно-види - три велик! духовш традицп людства: Далекос-хвдна, Iндська i Gвразiйська, як1 охоплюють усе багат-ство розвитку. На етат середньовiчному общинно-феодальному - Долекосхвдна, Iндiйська, Австрична, Центральноазiатська, !рано-кламська, Схвднохристи-

янська i Захiднохристиянська локальш цившзаци. Ввд

XVII ст. людство переходить до iндустрiальних спо-соб!в розвитку, виникае новочасна цивiлiзацiя, яка проходить етапи передiндустрiалiзацiйний XVII-

XVIII ст. iндустрiалiзацiйний середини XVIII-

XIX ст., iндустрiальний перш. пол. XX ст. i пост-iндустрiально-iнформацiйний сер. XX - поч. XXI ст. халецький О., 2013) i поступово поглинае ус! локальш цившзаци, утворююч! свпову глобально-ойкумешчну мегацившзацш - Свповик як соборну едшсть нацюнальних культур (Г. Уеллс, А. Тойнб!, В. Мак-Нвд та ш.).

У процес вторичного розвитку ввдбуваеться збь льшення його сввдомюно-духовних чиннишв (соща-льно-культурна парадигма), !з яких найбшьшим е здшснення сощально-культурних проекпв (А. Турен). Уся ютор!я людства постае як низка здшснюваних сощально-культурних проекпв (Царства Божого або Царства Розуму Просвiтницькоï доби, прогресу, ко-мушзму, глобально-шформацшного сустльства то-що). Нин! людство здшснюе сощально-культурний проект глобал!зацшно-шформацшного сустльства, яке для своеï розбудови вимагае в!роздшснення (Д. Белл, «Повернення сакрального? Аргумент на користь релМ майбутнього», 1980 р.; О. Тофлер; У. Еко та ш.). своервдним «духовним випаровуван-ням» глобал!зацшно-шформацшного розвою постае сучасне новорел!г!йнення Халецький О., 2012), яке неухильно прогресуе в уах конфес!ях як 1х екумеш-защя, секуляризац!я i виникнення нового секулярно-динамютичного богосл!в'я (РКЦ теолопя розвитку, протестантська теолопя процесу, всеконфесшний те1стичний еволющошзм тощо), авангардом, вютрям, жалом якого виступае так звана свггська релшйшсть, а ïï р!зновидом - так звана свпов!ра - д!еусв!домлення свиотворення як його практикування (чим е прогре-сування) в уах сферах життед!яльносп - у житп, робот!, дослвдженнях тощо. У розбудов! свiтовоï цившзаци постае так звана ушверсальна в!ра - едшсть уах релшй свпу як його тотальне духовне перетво-рення (Царство Боже у авраам!чних рел!пях або ану-падхшеша - шрвана, тобто шрвана без залишку у буддизм!, або пункт œ у Тейяра тощо). У здшсненш сощально-культурних проекпв постае проектований, вдеетворний, розумотворний, духовно перетворений, одухотворений свп. Розвиток сустльства постае як под!е-вдее-розвш. Подiï' д!еусввдомлюються як iдеï, а iдеï проектуються як розвиток. Андроний колаïдер i «виготовлена» на ньому 2012 р. «частка Бога» прово-кують думки про антропоноосферизацшне свпотво-рення. У В. Вернадського ашропоноосферизащя - це планетарна сила, у М. Мойсеева, К. Майнцера - цвда епоха, тобто процес, у М. Булатова, В. Загороднюка та ш - процес глобал!заци, у Xалецьких - весь юто-рично-духовний розвиток одухотворения свпу. На думку Бертрана де Жувенеля («Аркад!я», 1968 р. та ш.), ввд доби НТР людство вступило у добу «винахо-джуваного майбутнього», коли можуть бути здшснеш будь-яш проекти всього подальшого розвитку. На думку Ф. Фукуями (1989) уже здшснеш ус! попередш проекти розвитку людства («кшець iсторiï»), а насту-пна доба, на думку Г. Ганктшгтона (1992), буде «вш-

ною цившзацш» - глобалазацшним подоланням ïx локальних рудименпв, що ми наыч спостертаемо тепер i знаходим у футуролопчних роздумах Р. Бред-6epi, А. Кестлера, А. Азiмова, С. Лема, А. Кларка, брати Стругацьких, Г. Гаррiсона, Д. Мартша та iн. Свiт е його творения (субстанщя - суб'ект - процес як творчiсна силодiя), спрямованють якоï постае як ан-тропоноосфeрiзацiя, у концевому рахунку духовне перетворення (одухотворення) свiту (Царство Боже).

Нам залишаеться зробити висновок, що, по-перше соцiально-культурна парадигма у своïx мандрах у свiтовому науковому спiвтовариствi не оминула i Украïну. Серед ïï трьох розумiнь (або «концеппв», «по-модьньому», як нeзабутнiй Голохвастов, кажучи: 1) юторично-духовнп тотальностi, як 2) здшснення соцiально-культурниx проeктiв i як 3) визначальносп свiдомiсно-дуxовниx (культурних) чинник1в вторичного розвою найбiльшe йому адекватних (тобто ввд-повiдниx) нам видаеться останне, яке не тiльки усвь домлюеться, але, власне, дiеусвiдомлюеться (тобто здшснюеться) у сучасному розвитку сустльства ввд сер. XX ст.

Бiблiографiчнi посилання

Ahiezer, A.C. (2000). Filosofskie osnovy social'no-kul'turnoj teorii i metodologii. Voprosy filosofii. 9, 29-45 (in Russian). Bystrickij, E.K. (1991). Fenomen lichnosti: mirovozzrenie, kul'tura, bytie. K.: Naukova dumka (in Russian).

Bibler, B.C. (1991). Ot naukouchenija - k logike kul'tury: Dva filosofskih vvedenija v XXI vek. M.: Politizdat (in Russian).

Tabachkovskij, V.G., Tarasenko, NF., Esipchuk, E.M., Jacenko, A.I., Bystrickij, Je.K., Loj, A.N. (1983). Dialektika dejatel'nosti i kul'tura. K.: Naukovadumka (in Russian).

Kagan, M.S. (1996). Filosofija kul'tury. SPb.: Petropolis (in Russian).

Lapin, H.H. (2000). Sociokul'turnyj podhod i social'no-funkcional'nye struktury. Socio. 7, 3-4 (in Russian).

Vasil'kova, V.V., Knjazeva, E.N., Kurdjumov, S.P. (2003). Sinergeticheskaja paradigma. Chelovek i obshhestvo v uslovijah nestabil'nosti. Progress -Tradicija (in Russian).

Stjopin, B.C. (2004). Genezis social'no-gumanitarnyh nauk (filosofskie i metodologicheskie aspekty). Voprosy filosofii. 3, 37-43 (in Russian).

Khaletskyi, O.V. (2007). Antropoosferyzatsiia yak zbilshennia svidomo-dukhovnykh chynnykiv rozvytku. Naukovyi visnyk LNUVMtaBT im. S.Z. Gzhytskoho. 19, 76 (in Ukrainian).

Khaletskyi, O.V., Khaletska, O.O. (2011). Diie-istorychno-dukhovnyi rozvytok yak zbilshennia yoho chynnykiv abo istorychnyi evoliutsionizm. Naukovyi visnyk LNUVM ta BT im. S.Z. Gzhytskoho. 13, 2(48), 283-296 (in Ukrainian).

Received 31.08.2017 Received in revised form 2.10.2017 Accepted 5.10.2017

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.