CC BY
119
УДК 330.341.1:339.9(477)
Менеджмент шновацш
О. I. Амоша,
академ1к НАН Украгни,
А. I. Нжолаенко
м. Kuïe
НАЦ1ОНАЛЬНА 1ННОВАЦ1ЙНА СИСТЕМА УКРАÏНИ В КОНТЕКСТ! М1ЖНАРОДНИХ ПОР!ВНЯНЬ
Постановка проблеми. Проблеми ан^зу i оцiнки потенщалу i факторiв розвитку нацiональноï шновацшно!' системи пов'язаш 3i складнютю та pi3-номангттям iнновaцiй, ïx впливом на сощально-еко-номiчний розвиток краши. Адекватне вiдобрaження процесiв, якi ввдбуваються в iнновaцiйнiй сфери, по-требують теоретичного обгрунтування вибору системи ощнки, нaйбiльш iнформaтивниx покaзникiв, використання сучасних методiв aнaлiзу.
У рiзниx крaïнax сформовaнi нaцiонaльнi особ-ливост iнновaцiйноï системи, якi виражаються у рiзному ступенi учaстi держави i приватного сектора у виконанш функцш створення та впровадження но-вацш; рiзному знaченнi великого та малого бiзнесу в iнновaцiйному процесi; ствввдношенш фундамен-тальних i прикладних до^джень i розробок; дина-мiцi розвитку та галузевш структурi iнновaцiйноï дь яльностт Перед Н1С рiзниx краш ставляться рiзнi цiлi. У кожному конкретному випадку стратепя розвитку Н1С визначаеться проведеною державною полiтикою, нормативним правовим забезпеченням, формами прямого i непрямого державного регулю-вання, станом науково-технолопчного i промисло-вого потенщалу, внутрiшнix товарних ринив, рин-шв прaцi, а також iсторичними та культурними тра-дицiями й особливостями. В Украш нaцiонaльнa iнновaцiйнa система знаходиться в стaдiï форму-вання. Для aнaлiзу ïï розвитку дощльно використати мiжнaроднi методики, якi дають змогу здiйснити по-рiвняння основних пaрaметрiв iнновaцiйноï дiяльно-стi ввдносно свiтового рiвня.
Мета дослiдження. Метою статп е здiйснення aнaлiзу розвитку основних пaрaметрiв Н1С Украши на основi використання мiжнaродниx iндексiв та ви-значення прiоритетниx шляxiв ïï розвитку.
Виклад основного матерiалу. Система показ-нишв Н1С являе собою сукупнють кiлькiсниx i якю-них показнишв, що характеризують окремi аспекти iнновaцiйноï дiяльностi та демонструють комплек-сне уявлення про розвиток iнновaцiйноï системи в цiлому. Для ощнки iнновaцiйноï дiяльностi бшь-шiсть мiжнaродниx оргaнiзaцiй використовують кь лькiснi показники, так як використання якюних показнишв значно ускладнюе проведення порiвняль-ного aнaлiзу рiзниx крaïн (критерп оцiнки цих пара-метрiв в них часто сильно розрiзняються).
На мiжнародному piBHi широко використову-еться iнтегральна оцiнка стану розвитку шновацш-но! системи. Глобальний iнновацiйний iндекс (GII) у 2014 р. охоплював 143 економiки свгту i викорис-товував 81 показник, як об'еднаш в 7 роздiлiв: 1н-ститути (Institute), Людський капiтал i до^дження (Human capital & research), 1нфраструктура (Infrastructure), Розвиток внутрiшнього ринку (Market sophistication), Розвиток технологш та еко-номiки знань (Knowledge & technology outputs), Результата креативно! дiяльностi (Creative outputs), Розвиток бiзнесу (Business sophistication). Зпдно Глобального iнновацiйного iндексу 2014, Украша знаходилась на 63 мющ (у 2011 р. - на 60 мющ серед 125 кра1н, у 2012 р. на 63 мющ серед 125 кра!н, у 2013 р. на 71 мющ серед 142 кра!н) [1]. Як бачимо, Укра!на мае негативну динамiку даного показника. Порiвняно з 2011 р. вона втратила сво! позицп у
2013 р на 11 пунктов, вiдбулося пiдвищення рангу в
2014 р., однак немае впевненосп, що це переросте в сталу тенденщю.
На рис. 1 продемонстровано ранги Укра!ни за GII, а також за його роздшами. Основнi «провали» в показниках Укра!ни спостерiгаються за групою «1н-ститути» (103 мюце у 2014 р.) та «1нфраструктура» (107 мiсце у 2014 р.). Ввдносно високi ранги Укра!на мае за складовими «людський капiтал та досль дження» а також «розвиток технологш та економши знань». Однак за першою складовою !! позицп по-гiршилися, а за другою спостер^аеться нестабiльна динамiка [2].
До факторiв, як визначають якiсть iнновацiй-но! дiяльностi, можна вiднести рiвень розвитку ви-що! освiти й стан сфери до^джень i розробок. Ана-лiз складових показникiв, mi характеризують вплив науки та освгти (рис. 2), показуе, що Укра!на мае до-сить високi ранги (i входить до свiтових лiдерiв) за показниками продукування знань, тобто охоплення вищою освiтою, кшькють патентов та наукових статей, частка випускнишв iнженерно! та науково! тд-готовки, однак вона мае низьк позицп щодо поши-рення знань та !х впливу на сощально-економiчний розвиток. Отже знання не реалiзуються в реальнi економiчнi процеси, що стримуе iнновацiйний розвиток Укра!ни i ця негативна тенденцiя посилю-еться. Слабка затребуванiсть знань в реальнш еко-
2014 2013 2012 2011
Результати креативно! дiяльностi Розвиток технологш та економти знань Розвиток бiзнесу Развиток внутршнього ринку 1нфраструктура Людський каттал та дослiдження 1нститути
Глобальний шновацмний iндекс
0 20 40 60 80 100 120 140
Рис. 1. Ранги УкраТни за Глобальним шновацшним iндексом та його складовими
Складено авторами за:
http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/GII-2014.pdf.; http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/GII-2013.pdf.; http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2012-Report.pdf.; http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2011_Report.pdf.
Вплив знань Поширення знань Ктьккть патентiв та наукових статей Результативысть наукових досл щжень Якiсть дослiдницьких iнститутiв Витрати на К&Р Кiлькiсть дослiдникiв на 1 млн. населення Частка випускниюв науково! та iнженерноí спрямованостi
Охоплення вищою освiтою Рiвень розвитку вищо! освiти
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
2014 2013 2012 2011
*Показник «Частка випускниюв науково! та тженерног сnрямованостi» у 2011 р. представлено у звiтi Всесвтнього економiчного форуму як два показника: Частка випускниюв науково! спрямованостi (82 мiсце) та частка випускниюв тже-нерно! спрямованостi (7 мкце)
Рис. 2. Ранги УкраТни за деякими показниками Глобального шновацшного шдексу
Складено авторами за:
http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/GII-2014.pdf.; http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/GII-2013.pdf.; http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2012-Report.pdf.; http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2011_Report.pdf.
номщ обумовлюе погiршення науково-освгтшх па-рамет^в: погiршилися ранги Укра!ни за показни-ками охоплення вищою освгтою, частки випускни-KiB науково! та iиженеpноi пiдготовки, витрати на R&D, кшькють дослiдникiв на 1 млн населения. По-зитивним е те, що значно покращилася якiсть досль дницьких iнститутiв, у 2014 р. полiпшилась також результатившсть наукових дослщжень.
Свропейське iнновацiйне табло (Innovation Union Scoreboard - IUS) вщображае основн вдика-тори ощнки ефективностi функщонування Н1С кра!н СС. На основi комплексу показиикiв iииова-цiй, що входять до цього рейтингу, розраховуеться зведений iндекс iнновацiй (SII-Summary Innovation Index) для кожно! европейсько! кра!ни [2]. На ввд-мiиу ввд Глобального iииовацiйиого iидексу, SII фо-рмуеться суто на кiлькiсиих ощнках, заснованих на даних Свростату та iнших мiжнаpодиих баз даних (наприклад, Scopus). Кра!ни, якi не е членами СС у 1нновацшному табло не представлена Свропейське iнновацiйне табло демонструе тенденцii шновацш-ного розвитку всiх кра!н СС, а також Норвегп, Сер-бii, Швейцаpii, Туреччини, Iслаидii, Хорвати та Македонии Кpiм цього, IUS здiйсиюе зютавлення мiж СС-27 та основними глобальними конкурентами Св-ропи - Австpалiею, Бpазилiею, Канадою, Китаем, Iидiею, Япошею, Росiею, Пiвдеииою Африкою, Шв-денною Кореею та США. Iииовацiйие табло е ш-стpументаpiем для шформування полiтикiв та обговорена проблем розвитку на нащональному piвнi i piвиi СС, дозволяе вiдстежувати прогрес в iииова-цiйнiй дiяльностi як серед кра!н СС та i у глобальному свiтi. За результатами розрахуншв iидексу у 2014 р. краши-члени дiляться на там чотири групи:
Перша група тновацшних л1дер1в (innovation leaders) включае краши-члени, в яких показник iнновацiйноi дгяльност бiльш иiж на 20% вище се-реднього по СС (Дашя, Фiиляндiя, Нiмеччина i Шве-щя);
Друга група - крани-послгдовники (innovation followers), включае в себе держави з продуктивш-стю, близькою до показника, який менше, иiж на 20%, але бiльше нiж 90% ввд середнього по СС (Ав-стpiя, Бельгiя, Кiпp, Естонiя, Франщя, Ipлаидiя, Люксембург, Нвдерланди, Словенiя i Великобрита-иiя).
Третя група - пом1рковат новатори (moderate innovators), включае краши, iииовацiйна дiяльнiсть яких мiж 50% i 90% середнього по СС (Хорвапя, Че-ська Республша, Угорщина, Гpецiя, Iталiя, Литва, Мальта, Польща, Поpтугалiя, Словаччина та 1спа-мя);
Четверта група - скромт новатори (catching-up countries), включае краши СС, ям показують piвеиь iнновацiйноi дiяльностi значно нижчий, нiж у сере-
дньому по СС, тобто менше, иiж на 50% ввд середнього по СС. Ця група включае там краши, як Бол-гаpiя, Латвiя, Румунiя.
Структура 1нноващйного Табло СС дозволяе в лопчнш послiдовностi по ланцюжку «забезпечення (Enablers) - дiяльиiсть (Firm activities) - результати (Output)» розглянути:
здатшсть кадрового потеидiалу до сприйняття шновацш, piвеиь освiти кадpiв, piвень фшансування iнновацiйиих пpоектiв, ступiнь деpжавноi тд-тримки до^джень та iииовацiйноi дгяльностц
витрати на дослiджеиня, розробки та iииовацii, зусилля фipм у сфеpi iииовацiйного ствробгтни-цтва;
iииовацiйну активнють оpганiзацiй та еконо-мiчнi ефекти ввд iнновацiйиоi дiяльностi.
Вiдомий досввд оцiнки iнновацiйиоi дiяльностi за методикою IUS у кра!нах, якi не е членами СС. Так, статистичний збipник «Наука и инновационная деятельность в Республике Беларусь» мютить роздш «Отдельные показатели Инновационного Табло Европейского Союза (IUS-2011)» [3]. Статистика Бь лоpусi надае зiставлеиня шноващйно! дiяльностi з кpаiнами Свропи за шютнадцятьма показниками.
Головною методологiчною проблемою з адап-тацii свiтового досвiду вимipу iнновацiй е те, що вш не в повному обсязi враховуе наявиiсть значних якь сних вiдмiииостей в piвиi iнновацiйного розвитку, який було досягнуто в Укра!ш i у пpовiдиих кpаiнах свгту [3-6].
Уявляеться, що при трансплантацп цього дос-вiду на украшський грунт слiд враховувати, що в крашах Свропи, особливо старих членах СС, основ-нi етапи формування та розвитку iииовацiйноi сис-теми було пройдено ще в другш половинi минулого столiття. В тепершнш час досягнуто сталого розши-рення сфери спiльноi дii держави, науки и вироб-ниптва в упpавлiиня соцiально-економiчним розви-тком. В Укра!ш формування iнновацiйноi системи е процесом, який не тальки нещодавно розпочався, але й носить несистемний характер, про що сввдчить де-градащя науковоi та виробничо! сфер. Це передба-чае iстотиу piзиицю не ттьки в пpiоpитетах державно! iнновацiйноi полiтики, але й в вдеологи побудови iидексiв iнновацiй, ям мають бути оpiентоваиими на виршення сучасних проблем iииовацiйного розвитку, властивим саме нашiй кpаiиi, обгрунтування його пpiоpитетiв.
При pозpобцi методичних пiдходiв до оцiики Н1С, кpiм розглянутих вище методик, якi призначен безпосередньо для вимipу iииовацiй, заслуговуе на увагу методологiя pозpахуикiв 1ндексу глобально! конкурентоспроможносп (The Global Competitiveness Index) Всесвгтнього економiчного форуму, яку було запропоновано у 2005 р. одним з проввдних спещалютгв з економiчного зростання Х. Сала-i-
Мартшом. Вона привертае увагу, перш за все, широким розглядом проблеми, системним пiдходом до ввдбору факторiв, якi впливають на шновацн, та сту-пеня !х взаемодп. 1ГК розраховуеться на основi бшьш нiж 100 показнишв, якi поеднано у 12 груп: «1нститути», «1нфраструктура», «Макроекономiчне середовище», «Охорона здоров'я та початкова освгга», «Вища освiта i професiйна тдготовка», «Ефективнiсть ринку пращ», «Лвень розвитку фь нансового ринку», «Технолопчна готовнiсть», «Розмiр ринку», «Лвень розвитку бiзнесу», «1ннова-щ!».
У рейтингу Глобального iндексу конкуренто-спроможност 2014-2015 рр. Укра!на посiла 76 мюце серед 144 кра!н свпу, продовжуючи демонструвати сво! основнi конкурентн переваги - освiту (40 мюце) та емнють ринку (38 мюце) [4].
На рис. 3 ввдображено ранги Укра!ни за показ-никами тд iндексу «1нновацп», за яким наша кра!на посша 82 мiсце проти 93 у 2013-2014 рр. та 74 у 2011-2012 рр. Зокрема, покращення зазнали порГв-няно, з попереднiм перюдом, показники: витрати компанiй на Я&Б, спiвробiтництво iнститутiв i 6Гз-несу в Я&Б, якiсть науково-дослiдних шститупв Деяк з таких важливих для ощнки iнновацiйного клiмату факторiв, як освгга, рiвень захисту штелек-туально! власносп, технологiчна сприйнятливють пiдприемств, спроможнють кра!ни приваблювати та
утримувати таланти знаходяться на межами групи «1нновацп». У табл. 1 наведено виб1рку показнишв, як використовуються для розрахунку 1ГК, яка до-зволяе скласти достатньо об'ективне уявлення про стан та проблеми Украши як учасника свтового iнновацiйного процесу. Слад ввдмггати, що бшь-шють наданих ощнок, як це завжди бувае у масш-табних мгжнародних спiвставленнях, отримано екс-пертним шляхом. Значення Тндекав за показниками, як ощнюються виключно на основГ статистичних даних, наводяться у натуральних величинах, а за ш-шими - включаючи штегральш iндекси, - у балах. Бальш ощнки змГнюються у дiапазонi вщ 1 до 7. Значення Тндексу, яке дорiвнюе 7 балам, ввдповвдае де-якому iдеальному позитивному, а 1 балу - вдеально негативному стану системи за даним показником з точки зору загальних уявлень про руш1йш сили су-часного економiчного зростання. Так, за показни-ком «природа конкурентно! переваги» 7 балiв ввдпо-вiдае ситуацп, коли основною конкурентною перевагою кра!ни е наявнють унiкальних продуктов та процеив, а 1 бал - низьк щни та природн ресурси. За показниками «спроможнють кра!ни приваблювати таланти» та «спроможнють кра!ни утримувати таланти» 7 балiв означае, що у таланливих людей е багато можливостей всерединi кра!ни, а 1 бал - що кра!на не спроможна !х приваблювати та утриму-вати.
Патенти на винаходи на 1 млн. осб Наявнiсть наукових та шженерних кадрiв Держа внi закупiвлi високотехнолопчно! Спiвробiтництво iнститутiв i бiзнесу в К&Р
Витрати компанiй на К&Р
Яксть науково-дослiдницьких установ
Складова "1нноваци"
Глобальний iндекс конкурентоспроможностi
2014-2015 2013-2014 2012-2013 2011-2012
20
40
60
80
100 120 140
Рис. 3. Рейтинг Украши за Г1К та його показниками за пщсумками
Складено авторами за:
http://www3.weforum.org/docs/WEF_GCR_Report_2011-12.pdf.; http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2012-13 ^^ http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2013- 14.pdf.; http://www3 .weforum.org/docs/GCR2014-1
0
З табл. 1 видно, що в у тепершнш час Укра!на знаходиться в аутсайдерах свiтового шноващйного процесу. При тому, що за забезпеченютю вченими та iнженерами наша кра!на знаходиться на 48 мющ, за патентами на винаходи на 1 млн населения - на 52 мющ, а якютю науково-дослщних установ - на 67 мющ, однак за бшьшютю показнишв, ям характери-
зують спроможнiсть виробничого комплексу до ре-алiзацil цiлей iнновацiйного розвитку кра!ни, Укра-!на знадиться нижче сотого мюця. Це ще раз тдтве-рджуе висновок про те, що знання та науковi роз-робки не трансформуються в реальш iнноващ! в промисловост та iнших сферах економiчно! дiяль-ностт
Таблиця 1
Готовнiсть Укратни до реалiзащт цiлей iнновацiйного розвитку в ощнках Всесвiтнього економiчного форуму у 2014-2015 рр. _
Показник Кратна, яка займае перше мкце у рейтингу УкраТна
Назва краТни Значення вдексу Ранг Значення вдексу
1ндекс глобально! конкурентоспроможносп Швейцар1я 5,7 76 4,1
Стан наукового потенц1алу
Доступтсть як1сних послуг з проведення дослвджень та ви-що! осв1ти Швейцарш 6,5 84 3,9
Яюсть науково-досл1дницьких установ Швейцар1я 6,4 67 3,1
Витрати компан1й на R&D Швейцар1я 5,9 66 3,1
Забезпечен1стъ вченими та гнженерами Фiиляндiя 6,2 48 4,3
Спiвробiтиицтво гнститут1в [ б1знесу у R&D Фiиляндiя 6,0 74 3,5
Патенти на винаходи на 1 млн оаб Швейцарш 315 52 3,2
Спроможиiстъ кра!ни утримувати таланти Швейцар1я 5,8 132 2,3
Спроможиiстъ кра!ни приваблювати таланти Швейцар1я 6,1 130 2,3
Готовнiсть економiки кра!ни до активiзацi! гнновацгйно! дiялъностi
Природа конкурентно! переваги Япон1я 6,4 107 3,0
Захист iнтелектуалъно! власностi Фiиляндiя 6,2 129 2,7
Спроможтсть компангй до створення iнновацiй Швейцарш 5,9 82 3,6
Актившсть фiрм з освоення нових технологш 1сланд1я 6,2 100 4,2
Наявнiстъ новiтнiх техиологiй Фiиляндiя 6,6 113 4,1
Техиологiчний рiвень виробничих процесiв Швейцар1я 6,4 95 3,5
Державнi закупiвлi високотехнолопчно! продукцi! Катар 5,8 123 2,9
Доступн1стъ венчурного капiталу Катар 4,8 97 2,3
Складено авторами за: http://www3.weforum.org/docs/GCR2014-15/UKR.pdf.
Наявнють сильного розриву в рангах за основ-ними показниками стану наукового потенцiалу та готовности економiки в активiзаци шноващйно! дь яльност ще раз свщчить про хронiчне недовикорис-тання Укра!ною можливостей iнновацiйного зрос-тання за рахунок власних ресурсiв, а також про збе-реження реальних загроз руйнування науково-тех-нiчного потенцiалу кра!ни внаслiдок його довго-строково! незатребуваност та вiдсутностi розши-рення комерщйного сектору дослiджень, а значить -i подальшого послаблення позицiй краши на ринках продукцп переробних виробництв.
У табл. 2 наведено основш показники iннова-щйно! дiяльностi в Укра!ш у 2000, 2005, 2010 та 2013 рр. Данш таблиц свiдчать про те, що попрши-лося ресурсне забезпечення iнноващйно! дiяльностi. Чисельнiсть науковцiв знизилась на перюд 20002013 рр. на 35,5%. Обсяг витрат на iнновацiйну дь яльнiсть у зазначеному перiодi мав тенденщю до зниження, за виключенням 2005 р. Табл. 3. демон-струе, що фшансування iнновацiйноl дiяльностi в
Украlнi е майже самим низьким (за виключенням Румунil та Латвп) серед кра!н Свропи.
1нноващйна активнiсть п1дприемств е дос-татньо низькою i до того ж знижувалася у 2005 та 2010 рр., тому достатньо складно визначити загальнi тенденцil. Характеризуючи розвиток сфери попиту на iнновацiйиу продукцiю, зазначимо, що питома вага пiдприемств, що впроваджували iнновацil зали-шилася продовж 2000-2013 рр. майже незмiнною. А от обсяг виконаних iнновацiйних робгт знижувався (1,16% у 2000 р. та 0,81 у 2013 р.). Вгтчизняш ви-робники бiльш спираються на iмпортне обладнання, про що свщчить структура iнновацiйних витрат тд-приемств: найбiльшу питому вагу у цьому показ-нику займае придбання машин, обладнання та про-грамного забезпечення. Хоча ця стаття витрат дещо зменшилась у 2013 р. порiвняно iз 2000 р. (на 3 в. п.) вона все рiвно залишаеться дуже високою порiвняно з витратами на дослiдження i розробки (17,1% у 2013 р.).
Таблиця 2
Ключовi показники шновацшноТ дiяльностi в Украт'т__
Показники 2000 2005 2010 2013
Чисельшсть науковщв, оиб 120773 105512 89564 77853
Витрати на шновацшну дГяльшсть, % до ВВП 1,03 1,30 0,72 0,77
Питома вага шновацшно-активних тдприемств у загаль-нгй кшькосл промислових тдприемств, % 18,0 11,9 13,8 16,8
Питома вага тдприемств, що впроваджували шноваци, % 14,8 8,2 11,5 13,6
Питома вага обсягу виконаних наукових г науково-техшчних робщ у % до ВВП 1,16 1,09 0,90 0,81
Структура шновацшних витрат тдприемств, %:
дослГдження Г розробки 15,1 10,5 12,4 17,1
придбання Гнших нових знань 4,1 4,2 1,8 0,9
придбання машин обладнання та програмного забез-печення 61,0 54,8 62,8 58,0
Складено авторами за: Сгагисгичний збГрник "Наукова та iнновацiйна дГяльшсть у 2011 р.". - С. 175; Статистич-ний збГрник "Наукова та шновацшна д1яльшсть у 2013 р.". - С. 165; "Наука та шновацшш д1яльшсть (1990-2013 рр.)". - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
Таблиця 3
Питома вага витрат на виконання наукових та науково-техшчних роб^ _у ВВП (за даними Свростату) у вщсотках_
2000 2005 2010 2012
СС 27 1,82 2,01 2,08
БолгарГя 0,52 0,46 0,60 0,64
Естоня 0,91 0,93 1,62 2,18
¡сианя 0,61 1,12 1,40 1,30
Латя 0,44 0,56 0,60 0,66
Литва 0,59 0,75 0,79 0,90
Шмеччина 2,45 2,51 2,80 2,98
Польща 0,64 0,57 0,74 0,90
Роая 1,07 1,13 1,12
Румушя 0,37 0,41 0,46 0,49
Словаччина 0,65 0,51 0,63 0,82
Угорщина 0,78 0,94 1,17 1,30
Чеська Республжа 1,51 1.22 1,40 1,88
Укратна 0,96 1,03 0,83 0,75
Складено авторами за: Статистичний збГрник "Наукова та шновацшна дГяльшсть у 2007 р.". - С.188; Статистич-ний збГрник "Наукова та iнновацiйна д1яльшсть у 2013 р.". - С. 157.
Таблиця 4
Коефвдент покриття iмпорту експортом основних товарних груп продукцп високо-
та середньо технолопчного рiвня обробки
Товарна група 2001 2005 2010 2013
XVI. Машини, обладнання та мехашзми; електро-техтчне обладнання 0,72 0,45 0,69 0,56
84 реактори ядерш, котли, машини 0,75 0,47 0,69 0,56
85 електричш машини 0,65 0,40 0,70 0,56
XVII. Засоби наземного транспорту, летальш апа-рати, плавучГ засоби 0,74 0,51 0,89 0,57
86 затзничш локомотиви 2,22 6,62 8,66 7,24
87 засоби наземного транспорту, крГм затзнич-ного 0,27 0,12 0,16 0,07
88 лпальш апарати 3,81 4,00 3,86 4,46
89 судна 16,87 12,04 5,50 4,08
XVIII Прилади та апарати оптичш, фотографГчш 0,30 0,28 0,28 0,27
90 прилади та апарати оптичш, фотографГчш 0,30 0,29 0,28 0,28
91 годинники 0,01 0,03 н.д. 0,11
92 музичш шструменти 0,21 0,10 н.д 0,08
Складено авторами за: Статистичний збГрник «Зовшшня торпвля товарами та послугами в Украш у 2013 рощ» [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!ни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
Ан^зуючи наданi в табл. 4 p03paxyHK0Bi значения коефiцieнтy покриття iMnopTy експорту можиа зазначити, що з помiж товарних груп науко-MicHoro експорту вгтчизняно! продукцл машинобу-дування icнyють групи 86,88 та 89, кот^ на вiдмiнy вщ решти зберiгають кoефiцieнт покриття вищим за
1. Бiльш того, у продовж 2001-2013 рр. позитивна динамша цього показника мае мicце у випадку експорту залiзничних та трамвайних лoкoмoтивiв, шля-хового обладнання (зростання у ), зростання коефь цiентy покриття iмпoртy експортом аеронав^ащй-них та кocмiчних апаратiв становило майже 1,2 рази.
Разом з цим, цiкавим е той факт, що негативний пiдcyмoк товарно! групи XVII, в який три з чотирьох найменувань тoварiв дають позитивний рoзмiр ко-ефiцiентy покриття, забезпечуе ситуащя щодо сальдо тoргiвлi наземними транспортними засобами -група 87. Пiдcyмки зовшшнъо! тoргiвлi у щй товар-тй грут вже не е результатоутворюючими в частит iмпoртy, проте залишаються такими в частит експорту. Це дозволяе зробити висновок про те, що ввд-кладання ефективного вирiшення питання налаго-дження виробництва вщповщно! продукцп всере-динi краши продовжуватиме негативно впливати не лише на рoзмiр зoвнiшньoгo тoргiвельнoгo сальдо, але й опосередковано сприятиме вiдтвoренню нега-тивних трендiв створення та розповсюдження науко-мicтких технoлoгiй на внyтрiшньoмy ринку [7, с. 45].
Висновки. Проведений пoрiвняльний аналiз стану параметрiв iннoвацiйнoi системи Украши вщ-носно свтового рiвня cвiдчить, що Укра1на мае ви-сокий ocвiтнiй та науковий пoтендiал, здатний про-дукувати рiзнoмаmтm новацп у виглядi iдей, науко-вих розробок, патентов, однак при цьому вона мае слабкий мехашзм впровадження !х у сферу еконо-мiчнol дiяльнocтi. Тому у формуванн та розвитку iннoвацiйнol системи Украши на сучасному етат неoбхiднo прюритетну увагу придiлити шститущо-нальному забезпеченню iннoвацiйнoi дiяльнocтi, формуванню мoтивацiйнoгo мехашзму до переходу реального сектора екoнoмiки на iннoвацiйний шлях розвитку.
Лiтература
1. The Global Innovation Index 2014 The Human Factor in Innovation // http://www.globalinnovation index.org/content.aspx?page=gii-full-report-2014.
2. EU Innovation Union Scoreboard Commission. 2014 // http://ec.europa.eu/enterprise/policies/innovation/ files/ ius/ius-2014_en.pdf. 3. Статистический сборник Наука и инновационная деятельность в Республике Беларусь» // Официальный сайт Национального статистического комитета Республики Беларусь. - Режим доступа: http://belstat.gov.by/ ofitsi alnaya-statistika/otrasli-statistiki/nauka-i-innovatsii/ofi tsialnye- pub likatsii_3/index_171/. 4. Укратна за-йняла 76 мicце зi 144 в Iндекci глобально1 конкурен-тocпрoмoжнocтi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua.racurs.ua/news/34254-ukrayina-zayny ala-76-misce-zi-144-v-indeksi-globalnoyi-konkurento
spromojnosti. 5. Наукова та iннoвацiйна дiяльнicть у 2013 р. Статистичний збiрник. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. 6. Статистичний збiрник «Зовтшня тoргiвля товарами та послугами в Украiнi у 2013 рощ» [Електронний ресурс] // Офщйний сайт Державнoi служби статистики Украши. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. 7. Високотехнолопчна сфера промисловост Украiни: реcyрcнi мoжливocтi розвитку: мoнoграфiя / [Одотюк I.B., Салiхoва О.Б., Мусша Л.А. та iн.]; НАН Украiни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Украiни». - К., 2013. - 392 с.
Амоша О. I., Нжолаенко А. I. Нащональна шновацшна система Украши в контекстi мiжнародних морпяшнь
В статп на ocнoвi використання мiжнарoдних iндекciв (глобального iннoвацiйнoгo iндекcy, евро-пейського шноващйного табло, iндекcy глoбальнoi конкурентоспроможносп) здiйcненo пoрiвняльний аналiз iннoвацiйнoгo розвитку УкраЛни та iнших краiн свгту. Визначено, що високий ocвiтнiй та науковий потенщал не трансформуеться в шноващй-ний розвиток, оскшьки не створено ефективного ме-хатзму впровадження iннoвацiй у сферу екoнoмiч-но! дiяльнocтi.
Ключовi слова: шноващйна система; розвиток; кoнкyренцiя; ocвiта; наука.
Амоша А. И., Николаенко А. И. Национальная инновационная система Украины в контексте международных сравнений
В статье на основе международных индексов (глобальный инновационный индекс, европейское инновационное табло, Глобальный индекс конкурентоспособности) осуществлен сравнительный анализ инновационного развития Украины и других стран мира. Определено, что высокий научно-образовательный потенциал не преобразуется в инновационное развитие, потому что не создан эффективный механизм внедрения инноваций в сферу экономической деятельности.
Ключевые слова: инновационная система; развитие; конкуренция; образование; наука.
Аmosha А. I., Nikolaenko А. I. National Innovative System of Ukraine in Context of International Comparisons
Based on the using of international indexes (The Global Innovation Index, Innovation Union Scoreboard, The Global Competitiveness Index) in the article was made comparative analyzes of the innovation development of Ukraine and other countries. It was defined that high education and scientific capacity don't transformation in innovation development, because was not created effective arrangement of implementation innovations into economic activity.
Keywords: innovative system; development; competition; education; science.
Стаття надшшла до редакцл 14.01.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
