CC BY
19
Ключевые слова: охота, охотничьи хозяйства, Закон Украины "Про охотничье хозяйство и охоту", основные положения, проблема браконьерства.
Goroshko V. V. Modern Hunting Regulations in Ukraine's Hunting Grounds
Hunting has always been of great importance in the history of humanity, but it gradually changed. The material about significance of hunting in the history of humanity is represented. Some trends in hunting stipulated for the society development are shown. The attention is focused on the main government regulation "On Hunting Economy and Shooting" that deals with illegal shooting and poaching in the hunting objects of areas of Ukraine's economic significance. A certain connection is evident between the quantity of law breaking while shooting (poaching) and economic situation in the country as well as if there are any settlements near hunting farms. The difference in poacher's equipment depending on poacher's income is represented.
Key words: shooting, hunting farm, the law "On Hunting Economy and Shooting", main regulations, problem of poaching.
УДК 630*182.3 Мол. наук. ствроб. В.А. Дишко1; студ. С.М. Дишко2
ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОЛОГ1ЧНИХ ОЗНАК ГЕНЕРАТИВНИХ
ОРГАН1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У ПРИРОДНИХ I ШТУЧНИХ ДЕРЕВОСТАНАХ УКРА1НИ
Висвгглено матерiали дослщження внутршньопопуляцшного р1зномашття форми та забарвлення генеративних оргашв у потомств восьми штучних i п'яти природних на-садженнях з Харгавсько!, Волинсько!, Рiвненськоl та Кшвсько! областей. Дослщження показали складшсть популяцшно! структури деревостанiв. Встановлено, що найвищим ступенем мiнливостi характеризуються форми апофiзiв шишок. З'ясовано, що варшваи-ня ознак у штучних деревостанах вище, нiж у природних, що сввдчить про наявнiсть запасу генетичного рiзноманiття та пiдтверджуe доцшьшсть використання насiння з КНП для люовщновлення.
Ключовi слова: внутрiшньопопуляцiйне рiзноманiття, популяцiйна структура, синтетичнi сорти-популяци, природш сорти-популяци, число морф, частка рщюсних морф.
Вступ. Збереження генетичного потенщалу лiсових порiд, зокрема сосни звичайно!' (Pinus sylvestris L.), стае невдаладною для вирiшення проблемою, яка пов'язана з вивченням популяцiйноí структури видiв. Оскiльки поколiння лiсiв, що виникли внаслiдок природного або штучного вщновлення вiд обмеже-но1 кiлькостi особин, генетично менш рiзноманiтнi, а отже, i менш продуктивнi та стшт до несприятливих екологiчних факторiв [5]. Шд час вивчення популя-цiйноí структури сосни звичайно1 придшяють увагу ознакам генеративних органов, якi не змiнюються в межах крони та збер^аються в онтогенезi [3, 11, 14]. Багаторiчнi дослщження засвiдчили значну мiнливiсть цих ознак у популящях [2-4, 8, 9, 18, 21, 22, 24], дозволили видшити групи, якi стабiльно рiзняться мiж собою [4, 5, 15] та засвщчили, що перевага певних форм тiсно пов'язана з типом лкорослинних умов [2]. У роботах Т.С Сщельниково1, А.1. Вiдякiна, С.М. Сан-нiкова, 1.В. Петрово1, С.Н. Тарханова та ш. [2, 3, 20, 21, 23] шдкреслено селек-цiйне значения особливостей форми та забарвлення генеративних оргатв дерев
1 Украшський науково-дослiдний шститут лiсового господарства та агролiсомелiорадii iM. Г.М. Висоцького;
2 Харшвський надiональний технiчний ушверситет сiльського господарства iM. П. Василенка
та !х зв'язок з господарсько-цiнними лiсiвничими та селекцшними ознаками [2], проте даш, викладенi у лiтературi, часто е суперечливими.
Лiтературнi данi свiдчать, що на niBH04i ареалу P. sylvestris L. i у бага-тих, з достатнiм ступенем зволоження, умовах переважають фенотипи з темним наанням [17, 24], частка фенотипiв iз свiтлим забарвленням збiльшуеться в сухих борах лкостепово! зони, а також пессимальних умовах [3, 16, 23]. Багато дослвджень з вивчення впливу особливостей забарвлення та форми генератив-них органов на продуктивнкть, стiйкiсть та приживлюванiсть свiдчать про перевагу с1янщв, вирощених з насшня темного кольору [7, 12, 13, 15, 17, 19], проте iншi дослщники [12, 16, 19] вважають, що в певних еколопчних умовах сiянцi, вирощенi зi свилого насiння, характеризуються кращими адаптивними власти-востями. Виявлено певний зв'язок схожосп насiння з едафiчним походженням (А, В, С) та морфолопчними особливостями шишок (колiр, форма апофiзу) [2]. Червонопиляковi форми сосни звичайно! (Pinus sylvestris L. f. (var) erythrantera Sanio.) у насадженнях трапляються досить рщко, з погiршенням умов мкцез-ростання 1х частка може збшьшуватись, а в окремих випадках i перевищувати жовтопилякову (Pinus sylvestris L. f. Sulfuranthera Kozubow.) [23]. Популяцшна структура новостворених насаджень тiсно пов'язана також i з впливом чиннитв довкiлля у роки формування насшня. Головними з них при цьому вважають температурний режим пiд час " цвiтiння" материнських насаджень, !х вологоза-безпеченiсть i трофнiсть грунтш [1].
Район, об'екти i методи дослвдження. Дослiдження мiнливостi морфо-лопчних ознак в деревостанах сосни звичайно! проведено в сортовипробних культурах, закладених у 1999 р. у 110 кварталi Володимирiвського лiсництва ДП "Гутянське ЛГ" Харювсько! обл. Дослiджено потомства восьми штучних i п'яти природних деревостанiв з Харювсько!, Волинсько!, Ршненсько! та Кшвсь-ко! обл. Синтетичш сорти-популяцй' представленi потомствами, вирощеними з наання загального збору на клонових насiнниx плантащях (КНП). Вони за-реестрованi як сорти - Луцьк-3, Ки!в-4 i т. д., та постшна лiсонасiнна дiлянка -Костошль-ПЛНД. Для варiантiв, якi вважаемо природними, використанi сiянцi вирощенi з наання загального збору вiд мiсцевиx насаджень державних пiд-приемств: Харкiв-контроль, Гути-контроль, Ки!в-контроль, Острiг-контрль, Во-линь-контроль. Дослщжували форму i забарвлення генеративних оргашв Pinus sylvestris L. (шишки, крилатки, насiння та пиляки), як1 е важливими систематич-ними ознаками для вдентифжацц хвойних видiв. Мета роботи - проаналiзувати мiнливiсть морфологiчниx ознак генеративних оргашв сосни звичайно! в деревостанах рiзного походження. Обстеження проведено за власною методикою, в основу яко! покладено методику Л.Ф. Правдша [17].
Площа випробних культур - 1 га, розмщення садивних мiсць 2,5x0,75, ТЛУ - В2-С2. Усi варiанти представленi двома рядами дерев, яш розмiщенi на дшянщ рендомiзовано. З кожного варiанта зiбрано зразок шишок у кiлькостi 2550 шт. У деяких деревостанах значна юльккть дерев ще не вступила в репро-дуктивну фазу, тому кшьккть шишок у зразках обмежена. Для аналiзу популя-цшно! мiнливостi використано методику Л. А. Животовського [10]. Рiзноманiт-нiсть оцiнено показником "число морф"
де: pb p2...... рт - B^ipKOBi значення частот, m - кшьккть морф, а характер
структури Mi^mocri часткою piдкiсних морф у популяцл: h=\-yJm.
Результати дослiдження. Результати проведеного дослiдження показали, що найбшьше в обстежених ваpiантах пошиpенi фенотипи 3i суцiльною або частковою шрамщальною будовою насiнних лусок (б-f. gibba) (0,10-0,74), дещо менше з гачкуватою (в-f. reflexa) (0,02-0,60 %) та гладкою (а-f. plana) (0,020,59 %) (рис. \). Детальний аналiз [\0] , з урахуванням того, що апофiз насiнних лусок з освилено!' та затемнено!' стоpiн часто вiдpiзняeться, показав - найбшьше поширена форма апофiзу б\ (0,12-0,68).
Фенотипи з формою апофiзу а часпше трапляються у штучних деревос-танах (0,14-0,59), шж у природних (0,02-0,35), форми б i в\ - тшьки в окремих ваpiантах (б - Волинь-контроль - 0,\0; в\ - Гути-контроль - 0,02; Костотль-ПЛНД - 0,\8). Забарвлення шишок ктотно змiнюeться, тому, для зручносп, близькi за вiдтiнком форми об'еднали у групи: коpичневi, сipi та бежева У всiх обстежених ваpiантах домiнують шишки з темним забарвленням (коpичневi -0,40-0,68), частота фенотишв iнших кольорш iстотно нижча (0-0,42 %) (рис. 2). У бшьшосп ваpiантiв частота фенотипiв з бежевими шишками (0,\6-0,42) вища, нiж iз сipими (0,4-0,38). Коpеляцiйний зв'язок мiж забарвленням шишок i похо-дженням виявити не вдалось.
За забарвленням крилатки видшено три основш групи фенотишв: з кри-латками свило-коричневого кольору (с-к), коричневого (к) та темно-коричневого (т-к). У всх обстежених ваpiантах домiнують фенотипи з крилатками темного забарвлення (коpичневi та темно-коpичневi) (рис. 3), в окремих ваpiантах !х частота становить > 80 % (Харюв-контроль - 0,83; Кшв-5-0,86; Луцьк-3-0,88). Бшьшкть деpевостанiв представлена фенотипами всiх трьох забарвлень, проте у природних ваpiантах Хаpкiвськоí обл. не зафiксовано крилатки свилого кольору, а в усх ваpiантах Волинсько!' обл. - темно-коричневого.
Насшня сосни звичайно!' в межах ареалу характеризуемся значною piз-номашгнктю вiдтiнкiв насiнноí оболонки. За сучасними лiтеpатуpними даними, у сосни видшено 50 ваpiацiй цiеí ознаки [\8], якi об'еднують в кiлька груп: свiтлi, коpичневi, пеpехiднi, чоpнi, строкат! У бiльшостi дослiджених ваpiантiв переважае наання темного забарвлення (чорне i коричневе). Найбiльшi частки таких фенотипш зафiксовано у ваpiантах Хаpкiвськоí обл. (0,79-0,95).
a-f. plana - апофiз гладкий, поверхня насшно! луски гладка по всш шишд^ б-f. gibba - апофiз у виглядi шрамщи по всiй шишдi; б1 - апофiз у виглядi пiрамiди з освгшено! сторони шишки, а з затемнено! глада; б2 -апофiзи у виглядi пiрамiди у верхнш частиш шишки, а в нижнш гладкi або майже гладкi; в-f. reflexa апофiз загнутий до основи шишки у виглядi крючка по всш шишд^ в1 - апофiз загнутий до основи шишки у виглад крючка т1льки з освгшено! сторони а в затшенш у виглядi пiрамiдки; в2 - на освгшенш сторонi у верхнш частиш апофiзи у виглядi пiрамiдок, в нижнш частиш заrнутi у виглядi крючка, на затiненiй сторонi вс [ \ 7].
\) свгта (6i^i, свiтло-жовтi, свiтло-сiрi, ар^; 2) коричневi (свiтло-коричневi, коричневi, темно-коричнев^ неяскраво-коричнев^; 3) перехiднi (сiро-коричневi, чорно-коричнев^; 4) чорнi (чорнi, темно-сiрi); 5) строкал (свiтло-сiрi або свiтло-коричневi з чорними або коричневими пiгментами). В бшьшосп дослiджених варiантiв переважае насшня темного забарвлення (чорне i коричневе) [\6].
Луцьк-3 Луцьк-2 Вол инь-контроль Костогнль ПЛНД Остр1г-контроль КиУв-5 КиУв-4 Кшв-З КиУв-контроль Прихилки-2 Прихилки-1 Гути-контроль Харшв -контроль
Луцьк-3 Луцьк-2 Вол инь-контроль Костопть ПЛНД Остр1г-контроль КиУв-5 КиУв-4 КиУв-3 КиУв-контроль Прихилки-2 Прихилки-1 Гути-контроль Харшв -контроль
20% 40% 60%
1а »б И 61 0 62 Нв1 0в2
Рис. 1. Форма насинин луски
100%
Ш св1тло-коричнев1 В коричнев! и темно-коричнев1
Рис. 3. Забарвлення насшних крилаток
Луцьк-З Луцьк-2 Волинь-контроль Костогнль ПЛНД Остр1г-контроль КиГв-5 Ки'|'в-4 КИ1В-3 Кит-контроль Прихилки-2 Прихилки-1 Гути-контроль Харшв -контроль
Луцьк-З Луцьк-2 Волинь-контроль Костопть ПЛНД Остр1г-контроль КиУв-5 Ки'|'в-4 КиТв-3 Ки'т-контроль Прихилки-2 Прихилки-1 Гути-контроль Харшв -контроль
0% 20% 40% 60% 80% 100%
■ ар| н коричнев! □ бежев!
Рис. 2. Забарвлення шишок
Я чорне 0 строкате Ш коричневе И св1тле В перехщне
Рис. 4. Забарвлення насшня
Табл. Характеристика мтливоспй
обстежених деревостангв за морфолог'тпими ознаками
Форма насшноТ луски _(апоф1з)_
Забарвлення шишок
Назва обласи: сорту-попу ляпд
В 4Г а
.3 М
11
а> и
Он <и
8-О4
'1.9
Я Щ й з. •н « „в
§1
&1
о
Забарвлення крилаток
Забарвлення насшня
Забарвлення пильниив
II
л в й р Й о
с? -е
¡1
Э8
ш
Он 8 8-6Н
¡1 11"
11 Й я
£ ц<-.2 -Н
а в
5 к
II
&!
Э м
ев В
й © £
13
■81
й
.5 и
«в
1ё
(1 ^з4
Харювська: Харюв-контроль
3,51
±0,22
0,12
,±0,05
2,92
,±0,08
0,03
,±о,оз
1,75
-±0,05
0,12
,±0,02
1,43
,±0,03
0,28
>±0,01
1,00й
),00
Харивська: Гути-контроль
3,32
,±0,33
0,34
±0,07
2,62
,±0,14
0,13
,±0,05
1,98
,±0,01
0,01
±0,01
1,56
-±0,03
0,22
,±0,01
1,00*
),00
Харювська: Прихилки-1
3,74
±0,14
0,07
г ±0,03
2,98
,±0,04
0,01
±0,01
2,61
±0,06
0,13
,±0,02
1,81
±0,02
0,09
,±0,01
1,29
,±0,14
Харювська: Прихилки-2
3,52
,±0,18
0,12
,±0,05
2,91
±0,07
0,03
,±0,02
2,66
±0,06
0,11
±0,02
2,38
,±0,04
0,21
±0,01
1,00й
),00
Кшвська: Кшв-контроль
2,22
,±0,19
0,26
±0,06
1,97
г ±0,03
0,01
±0,02
2,93
,±0,03
0,02
,±0,01
2,82
.±0,02
0,06
'±0,01
1,27
7 ±0,13
Кшвська: Кшв-3
3,86
±0,10
0,04
±0,03
2,92
,±0,07
0,03
,±0,02
1,98
,±0,01
0,01
±0,01
1,95
■±0,01
0,02
,±0,01
1,27
,±0,13
Кшвська: Кшв-4
2,1
э±0,12
0,04
±0,04
2,84
±0,13
0,05
■±0,04
2,73
,±0,06
0,09±0
),02
2,77
,±0,06
0,31
±0,01
1,00й
100
Кшвська: Кшв-5
1,98
,±0,03
0,01
±0,01
2,87
Г ±0,10
0,04
1±0,03
1,56
±0,05
0,22
,±0,02
1,39
>±0,06
0,30*°
),03
1,49
»±0,13
Р1вненська: Остргг-контроль
3,44
±0,20
0,14
±0,05
2,90
.±0,08
0,03
,±о,оз
2,95
■±0,03
0,02
,±0,01
1,83
,±0,08
0,39
»±0,03
1,81
±0,21
Р1вненська: Костопшь ПЛНД
4,84
±0,12
0,03
±0,02
2,51
±0,16
0,16
;±0,05
2,50
.±0,06
0,17
,±0,02
2,76
-±0,03
0,08
,±0,01
2,03
,±0,22
Волинська: Волинь-контроль
4,23
±0,25
0,15
•±0,05
2,79
,±0,11
0,07
,±0,04
1,98
,±0,01
0,01
±0,01
2,81
±0,02
0,Об*'01
1,43
,±0,12
Волинська: Луцьк-2
3,49
,±0,19
0,13
.±0,04
2,(
Э±0,13
0,11
±0,04
1,99
,±0,01
0,01
±0,00
1,77
,±0,02
ОД2±0,01 0,14±0'02
1,63
.±0,12
Волинська: Луцьк-3
3,25
•±0,22
0,19
,±0,05
2,54
±0,15
0,15
■±0,05
1,66
-±0,05
0,17
,±0,03
1,71
±0,03
1,86
:±0,19
Строкате насшня трапляеться у бiльшостi варiантiв (0,05-0,85). Частота його трапляння у варiантах сходу не перевищуе 10 %, тодi як в окремих варiан-тах Кшвсько! та Волинсько! обл. зафшсоваш частки набагато вищi (0,37-0,85). Iншi форми забарвлення (свiтле, перехадне) представленi у дослiджених дере-востанах ктотно меншими частками (вiд 0,03 до 0,15), i в бшьшосп деревоста-нiв такi морфи не зафжсовано. Найбшьше фенотипiв зi свилим насiнням зафж-совано в окремих деревостанах захщних областей Волинь-контроль (0,13) i Костопiль-ПЛНД (0,15) та природньому деревостанi Ки1в-контроль (0,13).
Частота форм з жовтими пиляками становить ввд 88 до 100 %, вони домь нують у всiх дослвджених сортах-популящях. Фенотипи з пиляками рожево-жовтого та рожевого забарвлення трапляються рiдко (за лiтературними даними, частка таких фенотишв у популяЦях може становити 1-5 % [24]), найбiльшi частки зафшсовано у деревостанах Захвдного регiону (Ршненська, Волинська обл.), в окремих варiантах (Харкiв-контроль, Гути-контроль, Прихилки-2 i Ки-1в-4) вони ввдсутш.
Показники мiнливостi (ы), розраховано за методикою Л. А Животовсько-го [10], дають змогу поршняти ступiнь внутршньопопуляцшно! мiнливостi та характер 11 структури у представлених варiантах (табл.). Найбiльшi вiдмiнностi розрахованi стосовно будови апофiзiв (ы =1,98-4,84). Максимальнi показники (м > 4) розрахованi стосовно сортш-популящй захiдних областей, а мiнiмальнi -для варiантiв Кшвсько! обл. (м=1,86-2,88). Дiапазон вардавання показниюв мш-ливосп iнших ознак iстотно вiдрiзняеться (забарвлення крилатки - м=1,56-2,95; забарвлення насшня - м=1,39-2,82; форма насiнноí луски - м=1,97-2,98). Найменшi показники зафжсовано стосовно забарвлення пилякiв (м=1,00-2,03). Причому на сходi i в нентрi ступiнь мiнливостi ще! ознаки невисокий (м=1,0-1,49) i дещо пiдвищуеться у варiантах захвдного регiону (м=1,43-2,03). Наяв-нiсть рiдкiсних морф у всх деревостанах рiзниться (й=0-0,40), корелянiй мiж походженням i частотою рiдкiсних морф у деревостанах не зафжсовано (див. табл.), розрахований коефщкнт тiльки засввдчив наявнiсть тенденцп до негативного напрямку зв'язюв мiж ними (г=-0,276 ) [6].
Висновки. Популянiйна структура деревосташв е складною, що забезпе-чуе наявнiсть генетичного рiзноманiття i стабiльнiсть популяцп у часi та простор! Внаслвдок впливу умов довквдля склад деревостанiв оптимiзуеться i зали-шаються фенотипи краще пристосоваш для локальних умов мiснезростання. Результата проведеного дослiдження показали, що стушнь мiнливостi в природ-них деревостанах пiдвищуеться у захвдному напрямку ^вненська, Волинська обл.). Найвищим ступенем мшливосп характеризуеться форма генеративних оргашв. Генетичне рiзноманiття у штучно створених синтетичних деревостанах вище, нiж у природних, що пiдтверджуе донiльнiсть використання насiння з КНП для лковвдновлення. Подiбнi дослiдження дають змогу порiвнювати генетичне рiзноманiття у деревостанах i виявляти варiанти з кращими лкогоспо-дарськими властивостями. Вивчення перспективних форм, особливостей 1'х росту i розвитку е актуальним для пiдвищення продуктивностi та бiологiчноí стшкосп лiсових насаджень.
Лiтература
1. Барченков А.П. Изменчивость морфологии и качества семян лиственницы сибирской (Larix sibirica Ledeb.) в Средней Сибири / А.П. Барченков // Сохранение лесных генетических ресурсов Сибири : матер. 3-го Междунар. совещ., (23-29 августа 2011). - Красноярск, 2011. - С. 10-11.
2. Бондар 1.П. М1нлив1сть морфолопчних ознак шишок i насшня сосни звичайно! в наса-дженнях рiзних типiв лiсорослинних умов / 1.П. Бондар, Т.Р. Сандул // Люове господарство, люо-ва, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львгв : Вид-во НЛТУ Украхни. - 2006. - № 30. - С. 210-214.
3. Видякин А.И. Изменчивость формы шишек в популяциях сосны обыкновенной на востоке европейской части России / А.И. Видякин. - М. : Изд-во "Наука", 1991. - № 3. - С. 45-52.
4. Видякин А.И. Методические аспекты выделения фенов растений на примере сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) / А.И. Видякин // Ученые записки НТГСПА : матер. VI Всерос. по-пуляц. семинара (2-6 декабря 2002 г., г. Нижний Тагил). - Нижний Тагил, 2004. - С. 29-35.
5. Видякин А.И. Фенетика, популяционная структура и сохранение генетического фонда сосны обыкновенной (Pinus sylvestrisL.) / А.И. Видякин // Хвойные бореальной зоны : сб. науч. тр. - 2007. - Вып. 24. - № 2-3. - С. 159-166.
6. Вольф В.Г. Статистическая обработка опытных данных / В.Г. Вольф. - М. : Изд-во "Колос", 1996. - 253 с.
7. Горшков А.К. Сортирование семян сосны по цвету и устойчивости всходов к инфекционному полеганию / А.К. Горшков // Лесоэксплуатация и лесное хозяйство : сб. науч. тр. - 1966.
- № 2. - С. 24-25.
8. Данченко А.М. Популяционная изменчивость берёзы / А.М. Данченко // Новосибирск : Изд-во "Наука". Сиб. отд-ние. - 1990. - С. 205.
9. Драгавцев В.А. Поиск фоновых признаков для экспресс-оценки генетической изменчивости в растительных популяциях / В.А. Драгавцев, В.М. Острикова // Генетика : сб. науч. тр. -1972. - Т. 8, № 4. - С. 33-37.
10. Животовский Л. А. Показатели популяционной изменчивости по полиморфным признакам / Л. А. Животовский // Генетика популяций / отв. ред., д-р биол. наук А.В. Яблоков. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - С. 38-44.
11. Козубов Г.М. О краснопыльниковой форме сосны обыкновенной / Г.М. Козубов // Ботанический журнал : сб. науч. тр. - 1962. - Т. 47, № 2. - С. 276-280.
12. Коновалов Н.А. Основы лесной селекции и сортового семеноводства / Н.А. Коновалов, Е.А. Пугач. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 173 с.
13. Курдиани С.З. Можно ли считать доказанным существование цветосеменных рас у сосны? / С.З. Курдиани // Лесопромышленный вестник : сб. науч. тр. - 1916. - № 9,10. - С. 45-48; № 11, 12. - С. 53-56; № 13,14. - С. 61-64; № 15, 16. - С. 69-71.
14. Мамаев С.А. О популяционном подходе в лесоводстве / С.А. Мамаев, Л.Ф. Семериков, А.К. Махнев // Лесоведение : науч.-теор. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1988. - № 1. - С. 3-9.
15. Мамаев С.А. Формы внутривидовой изменчивости древесных растений (на примере семейства Pinaceae на Урале) / С.А. Мамаев. - М. : Изд-во "Наука", 1972. - 284 с.
16. Новикова Т.Н. Анализ потомства цветосеменных форм сосны обыкновенной / Т.Н. Новикова // Лесоведение : науч.-теор. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2007. - № 1. - С. 36-41.
17. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная. Изменчивость, внутривидовая систематика и селекция / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - 191 с.
18. Пугач Е.А. К методике изучения морфологических признаков генеративных органов у сосны обыкновенной / Е.А. Пугач // Генетические основы лесной селекции и семеноводства : тр. ЦНИИЛГиС. - Воронеж, 1982. - С. 85-95.
19. Пугач Е.А. Цветосеменные формы у сосны обыкновенной / Е.А. Пугач // Генетика, селекция, семеноводство и интродукция древесных пород. - Воронеж : Изд-во ЦНИИЛГиС, 1976.
- Вып. 3. - С. 30-34.
20. Санников С.Н. Полиморфизм и дифференциация популяций Pinus sylvestris в Украинских Карпатах / С.Н. Санников, И.В. Петрова, Т.В. Филиппова, С.Н. Санникова, Т.В. Парпан, Е.В. Егоров // Вюник Дншропетровського университету : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлопя. Еколо-гк. - 2011. - Вип. 19, т. 1. - С. 101-112.
21. Сбитна М.В. Генетичний потенщал популяцш сосни звичайно! та його використання для шдвищення продуктивности люових насаджень Кшвського Полюся : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Лiсовi культури та фтмелюращя" / М.В. Сбитна. - 2009. - 20 с.
22. Сидельникова Т.С. Генеративные органы и кариотип сосны обыкновенной на олигот-рофных болотах Западной Сибири / Т.С. Сидельникова, Е.Н. Муратова. - М. : Изд-во "Наука", 1991. - № 3. - С. 34-44.
23. Тарханов С.Н. Формы внутрипопуляционной изменчивости хвойных в условиях атмосферного загрязнения (на примере Северо-Двинского бассейна) / С.Н. Тарханов. - Екатеринбург : Изд-во УрО РАН, 2010. - 229 с.
24. Черепнин В.Л. Изменчивость семян сосны обыкновенной / В.Л. Черепнин. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1980. - 182 с.
Дышко В.А., Дышко С.М. Характеристика морфологических признаков генеративных органов сосны обыкновенной в природных и искусственных древостоях Украины
Освещены материалы исследования внутрипопуляционного разнообразия формы и окраски генеративных органов у потомства восьми искусственных и пяти природных древостоев из Харьковской, Волынской, Ровенской и Киевской областей. Исследования показали сложность популяционной структуры древостоев. Установлено, что самой высокой степенью изменчивости характеризуется форма апофизов шишек. Исследовано, что варьирование признаков в искусственных древостоях выше, чем в естественных, что указывает на наличие запаса генетического разнообразия и подтверждает целесообразность использования семян с КСП для лесовосстановления.
Ключевые слова: внутрипопуляционное разнообразие, популяционная структура, синтетические сорта-популяции, природные сорта-популяции, число морф, доля редких морф.
Dyshko VA., Dyshko S.M. The Description of Morphological Characters of Generative Organs of Scots Pine Trees in Natural and Synthetic Forest Stands of Ukraine
Conservation of forest species genetic potential including pine tree (Pinus sylvestris. L.) is assumed to be the urgent problem associated with the study of species population structure. The materials of study of intrapopulation diversity of form and coloration of tree generative organs at progeny of eight synthetic and 5 natural populations in Kharkiv, Volyn, Rivne and Kyiv regions are presented. The study showed the complexity of forest stands population structure. Cones apophysis are characterized by the highest grade of variability. The variation of traits in synthetic population is higher than in natural ones, that indicates on presence of genetic diversity reserve and prove expediency of seeds with clonal seed orchards use for reforestation.
Key words: intrapopulation diversity, population structure, synthetic breeds-populations, natural breeds-populations, the number of morphs, share of rare morphs.
УДК630*182.53:581.52 Ст. викл. Г.Б. Лукащук, канд. с.-г. наук;
магистрант Т.А. Федорчук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
РЕКРЕАЦ1ЙНА ДИГРЕС1Я БУКОВИХ Л1С1В ВЗДОВЖ ЕКОЛОГО-
ШЗНАВАЛЬНОГО МАРШРУТУ "М. СКОЛЕ - Г. ПАРАШКА" (НПП "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ")
Розглянуто та проаналiзовано видовий склад та ценотичну структуру рослинного вкриття вздовж еколого-шзнавального маршруту. Шднаметове трав'яне вкриття налiчуe 79 вид1в, що належать до 30 родин. Поряд зi зменшенням проективного вкриття типових люових видiв (розмщення мозагане), у трав'яне вкриття у просвггах та вздовж стежки проникають лучш види. Рекреацшне навантаження сприяе збшьшенню щшьност грунту, на якому не проходить заселения люових рослин, ущшьнення грунту спричиняе вщ-мирання кореневищних рослин. Збшьшуеться участь рудеральних видiв та "люових бур'яшв". Виявлено характеры напрями рекреацшно! дигресн рослинного вкриття.
Ключовi слова: рекреацшна дигресш, видовий склад, ценотична структура.
