CC BY
25
Орипнальш ctqttï
Original Articles
почки
НИРКИ KIDNEYS
УДК 616.61-002-036.1-053.2:612.13-037:616.12-008.331.1-06 DOI: 10.22141/2307-1257.7.2.2018.127394
Абатуров O.G.1, ВакуленкоЛ.1.1, Савченко А.В.2
1ДЗ «Дн/пропетровська медична академ/я МОЗ Укра!ни», м. Днпро, Укра!на
2Медичний центр «СантаЛен», м. 1рп1нь, Украина
Порушення нирково!' й периферично'1 гемодинамки в розвитку серцево-судинних розладiв у дiтей i3 хронiчним пieлонефритом
For cite: Pocki. 2018;7(2):91-99. doi: 10.22141/2307-1257.7.2.2018.127394
Резюме. Актуальнсть. Своечасне виявлення змн з боку серцево-судинно!системи в дтей з хронч-ним пелонефритом важливе для уповльнення розвитку артер1альноÏ ппертензИ прогресування хро-нчноÏ хвороби нирок. На сьогодн сучасними ненвазивними методами ранньоÏ диагностики серцево-судинних порушень е добове монторування артер'ального тиску та ультразвукова допплерограф'я судин нирок. Мета: визначити прогностичне значення ультрасонограф'чно! симптоматики порушень нирково! гемодинамики та показниюв добового артериального тиску в дтей ¡з хрончним пиелонефритом. Матерали та методи. Проведено кореляц1йний анализ показниюв добового монторування артериального тиску та ультразвукового допплерографчного обстеження в 107 дтей ¡з хрончним пиелонефритом вком3-17роюв. Результати. Статистичнов1ропдн1 зв'язки буливиявленм1жтакимипоказниками: пульсац1йним ндексом, ¡ндексом резистентност'1, систоло-д1астол1чним спШдношенням на р1вн1 стов-бурово! й сегментарних ниркових артер1й i добовими ндексами (артериального тиску, систол1чного й д1астол1чного тиску), коефЦентом варiацiÏ нiчним, середн'м дiастолiчним тиском та дiастолiчним тис-ком внощ. Кореляцйн зв'язки мж ультрасонограф'чними показниками нирково! гемодинамки та добового монторування артер'ального тиску на р'вн нтерлобарних ниркових артерiй були статистично нев'ропдними. Удтей iз хрончним пелонефритом на фон аномалiй сечовивднихшля^в був найбльш сильний зв'язок мж ндексами периферичного опору на р'вн стовбурово! нирково! артерiй та показниками добового монторування артер'ального тиску. Висновки. Показникинирково!гемодинамки — пульса^йний ндекс, ндекс резистентност'1, систоло^асто^чне сп'вв'дношення на рвн стовбурово! й сегментарних артерiй нирки можуть бути використан для характеристики нирково! гемодинамики й прогнозування розвитку ренально!АГ удтей iз хрончним пелонефритом. У 57 % випадюв вираженсть вдхилень цих показниюв вд норми нирково!гемодинамки визначае тяжюсть артерально!ппертензИ. Ключовi слова: ниркова гемодинамка; хрончний пелонефрит; дти; добове монторування артерi-ального тиску; артер'альна гiпертензiя
Вступ
Одшею з проблем, що стоять перед педiатрич-но! нефролопею, е ренальна артерiальна гшертен-зiя (АГ) [1]. У щлому поширешсть клшчно! АГ у дггей та шдлигав становить близько 3,5 %, при цьому майже 20 % педiатрично! АГ пов'язують з хрошчною хворобою нирок (ХХН) [2]. У кожно'1 друга! дитини або шдлггка ХХН перебтае з АГ [2]. Необхщно також вщзначити, що АГ при хрошчно-му шелонефрип (ХПН), навиъ при ще збереженш
функцп нирок, спостертаеться у 2—4 рази часть ше, нж у загальнш популяцп, i в 12—20 % випадюв мае злояюсний переб^ [3]. Взаемодiя патолопчних процеав з боку серцево-судинно! системи й нирок становить кардюренальний континуум [4]. Виник-нення АГ на будь-якому етат хротчного запального процесу в нирках, зокрема ХПН, попршуе його прогноз, прискорюючи прогресування нефроскле-розу, що супроводжуеться зменшенням кшькосп функщонуючих нефрошв i гшокаею паренхiми,
© «Нирки» / «Почки» / «Kidneys» («Pocki»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Вакуленко Людмила 1вашна, кандидат медичних наук, доцент кафедри пед1атрГГ 2, ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ни», вул. Володимира Вернад-ського, 9, м. Днтро, 49044, Укра'на; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (097) 158 88 88.
For correspondence: Liudmyla Vakulenko, PhD, Associate Professor at the Department of pediatrics 2, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone +38 (097) 158 88 88.
та нирково! недостатностi [4—9]. Тобто зв'язок не-фросклерозу й АГ двостороннш i взаемно обумов-лений: при нефросклерозi формуеться АГ, а АГ, у свою чергу, сприяе розвитку й прогресування не-фросклерозу [7, 9, 10]. Пдвищений артерiальний тиск (АТ) е основним предиктором прогресування ХХН та тдвищення рiвня смертносп серед цього контингенту дiтей [11—14]. Змши з боку серцево-судинно! системи супроводжують початок ХХН [12]. Розвиток склеротичних змiн у нирках у результата запального процесу супроводжуеться законо-мiрним залученням штраренальних судин [14]. Але також е деяю пiдтвердження того, що ранш серце-во-судиннi змiни оборотнi [15]. Це шдкреслюе важ-ливiсть своечасного виявлення та можливiсть коре-гування змiн з боку серцево-судинно! системи. На сьогодш одним iз сучасних неiнвазивних методiв ранньо! дiагностики змш з боку серцево-судинно! системи е добове мошторування АТ (ДМАТ). По-рiвняно з випадковим вимiрюванням артерiального тиску ДМАТ е значно об'ектившшим щодо виявлення масковано! гшертонп, оцiнки адекватностi контролю АТ i прогнозування гшертрофп лiвого шлуночка в дггей iз ХХН [7, 13, 16]. Рiвень АТ у дггей i пiдлiткiв бiльшою мiрою, н1ж у дорослих, залежить вiд вегетативного впливу центрально! нервово! системи, тому проведення ДМАТ е дiагностично бiльш чутливим i прогностично значущим для виявлення АГ [16, 17].
У свою чергу, рання дiагностика гшертонп за до-помогою ДМАТ i визначення субклiнiчних серцево-судинних змш забезпечують вiкно для втручання, що дозволяе впливати на ранш прояви змш з боку серцево-судинно! системи, тим самим вщстрочую-чи проведення дiалiзу, покращувати прогноз серце-во-судинного ускладнення [7, 15].
Проблема порушення ренально! гемодинамь ки як патогенетично! ланки при запальних про-цесах у нирках е надзвичайно актуальною [8, 18]. Адже вщомо, що функцiя нирок значною мiрою визначаеться ефективнiстю кровообiгу в них [8]. Високошформативним неiнвазивним методом дiа-гностики стану внутршньонирково! гемодинамiки серцево-судинно! системи у дггей iз ХПН, ХХН е ультразвукова допплерографiя (УЗДГ) судин нирок, яка завдяки сво!й високiй роздiльнiй здатностi та вiзуалiзацi! найдрiбнiших судин, аж до системи мжроциркуляторного русла, дае змогу досконало оцiнити внутрiшньоорганну гемодинамiку [8, 9]. УЗДГ дозволяе визначити стутнь компенсацп ар-терiального й венозного судинного тонусу — най-бгльш раннiй i прогностично бiльш значимий, н1ж пiдвищення АТ, критерiй дисциркуляторних роз-ладiв [8].
Мета досЛдження: визначити прогностичне значення ультрасонографiчно! симптоматики по-рушень нирково! гемодинамiки та показниюв до-бового артерiального тиску в дггей iз хронiчним т-елонефритом.
Матерiали та методи
Усього було обстежено 137 дiтей вiком вщ 3 до 17 рокiв, iз них 107 дiтей, якi хворшть на хронiчний т-елонефрит, увшшли в основну групу, а 30 клтчно здорових дiтей становили контрольну групу. Гру-пи обстежених було сформовано за нозолопчним принципом. За розподглом дiтей за вiком та статтю дослщна та контрольна групи статистично не вщ-рiзнялися (р > 0,1). Дiагноз ХПН встановлювався дiтям, якщо ознаки запалення в нирках мали мюце понад 3 мюящ або були наявнi 2—3 рецидиви тело-нефриту протягом 1 року вщ початку захворювання.
Латентний перебп запального процесу було встановлено в 47 (43,9 %) оаб, рецидивуючий — у 60 хворих (56,1 %). Серед обстежених хворих наймен-шою була частка дггей iз первинним телонефри-том — 19,6 % випадюв. Розвитку вторинного тело-нефриту сприяли уропати, пов'язаш з аномалiями сечовивiдних шляхiв (АСВШ), — 27,1 % усiх ви-падкiв (синдром Фролея, гiдронефроз, мегауретер, нефроптоз, мгхурово-сечовщний рефлюкс тощо), нейрогенними дисфункц1ями сечового мiхура —
20.6 %, а також дисметаболiчними нефропат1ями —
32.7 %. У вах обстежених ХПН не супроводжувався порушенням азотовидiльно! функц!! нирок i зни-женням швидкостi клубочково! фiльтрацi!.
Добове мошторування артерiального тиску про-водилося за допомогою програмно-апаратного комплексу «Кардиотехника-04-АД-1» («Инкарт», м. Санкт-Петербург, РФ). При аналiзi даних ДМАТ оцшювалися такi параметри: середнi значення сис-толiчного АТ (САТ) i дiастолiчного АТ (ДАТ) за добу, день i нiч; максимальнi й мтмальш значення АТ у рiзнi перюди доби; показники навантаження тиском (шдекс часу (1Ч) й iндекс площi (1П) гiпер-тензГ!) за добу, день i нiч; тривалiсть гшотошчних епiзодiв (iндекс часу та шдекс площi гiпотензi!) в рiзнi перюди доби; розрахунковий показник кое-фщент варiацli (КВ) денний (КВд) i нiчний (КВн), ранковий пiдйом АТ (величина й швидюсть ранко-вого пщйому АТ); варiабельнiсть АТ; добовий ш-декс (Д1). Усi параметри ДМАТ аналiзували окремо за САТ i ДАТ для кожного часу доби (день — САТд/ ДАТд; нiч — САТн/ДАТн) та в сукупносп за добу. 1ндекс часу гшертензп (гiпотензi!), або частка пщ-вищеного (зниженого) артерiального тиску, дозволяв ощнити час п!двищення (зниження) АТ протягом доби. 1ндекс часу гiпертензi!, що перевищував 25 % для САТ, однозначно розглядався як патоло-гiчний. У цьому випадку встановлювався дiагноз АГ. При стабгльнш АГ 1Ч гiпертензi! наближався до 100 % i втрачав свою шформатившсть. У даному випадку визначали шдекс площi або навантаження тиском. 1П вiдображав гiпертонiчне навантаження, що дiе на органiзм патента, тобто протягом якого часу за 24 години (або за день, шч) i в середньому на яку величину артерiальний тиск перевищував верх-ню допустиму межу. Дiагностика й верифiкацiя АГ у робоп Грунтувалась на рекомендац1ях бвропей-
ського товариства з питань гшертензГ! (ESH, 2016) i бвропейського товариства кардюлопв (ESC, 2014).
З метою оцшки стану репонарно! гемодинамiки всiм дням проводили ультразвукове допплерогра-фiчне дослщження нирково'! гемодинамiки на ультразвуковому апарат Honda Electronics Co (Japan) у режимi кольорового допплерiвського картування в положеннi лежачи на спиш, на лiвому та правому бощ з використанням конвексного датчика з частотою вщ 4 до 7 МГц. У режимi кольорового доп-плерiвського картування проводили послщовну локацiю ниркових артерiй у далянщ ворiт нирок, а також сегментарних i iнтерлобарних артерiй. Якщо в одше! дитини вдавалося отримати допплерограми на кшькох судинах одного рiвня, то враховувалися середнi значення показника.
Як числовi характеристики артерiального ре-нального кровотоку використовували кiлькiснi ку-тозалежнi параметри, а саме: максимальну швид-кiсть кровотоку в систолу, мшмальну швидкiсть кровотоку в дiастолу, усереднену за часом максимальну швидюсть кровотоку впродовж усього сер-цевого циклу. За зазначеними параметрами обчис-лювали вiдноснi показники: систоло-дiастолiчне сшввщношення (S/D), пульсацiйний iндекс (PI), шдекс резистентностi (IR).
З урахуванням значного об'ему первинно! шфор-мацïï, отримано! при виконаннi обстежень та в результата и постобробки, на етат планування дослщження була створена едина база даних на основi шструмен-тального середовища Microsoft Office Excel 2007.
Математичне та статистичне опрацювання цифрового матерiалу проводилося на персональ-
на електронно-обчислювальнiй машин за допо-могою параметричних та непараметричних мето-дiв, рекомендованих для медичних дослщжень. Застосовано критерп варiацiйного, дисперсного, альтернативного й кореляцiйного статистичного аналiзу. Порiвняння сукупностей за кшьюсними показниками проводилося за допомогою дисперсного аналiзу та розрахунку критерш Стьюдента (t). Для виявлення зв'язку мж дослiджуваними параметрами розраховували показник лшшно! ко-реляцп Пiрсона або показник рангово! кореляцп Кендалла.
Результати та обговорення
Спочатку було проведено кореляцiйний аналiз показникiв УЗДГ на рiвнi стовбурово! нирково! ар-тери. При визначеннi парно! кореляцп мж показни-ками УЗДГ i ДМАТ у дггей iз хронiчним телонеф-ритом у цiлому найбшьш сильний кореляцшний зв'язок був виявлений мж iндексом периферичного опору Р1 на рiвнi стовбурово! нирково! артер!! та по-казниками ДМАТ (рис. 1).
На рiвнi стовбурово! нирково! артерп в дiтей, якi хворiють на хротчний пiелонефрит, був виявлений виражений прямий кореляцшний зв'язок мж шдек-сами периферичного опору IR i Р1 та Д1 (АТ, САТ, ДАТ), а з 1Ч, 1П, середнiм ДАТ, ДАТн та КВн — не-гативний кореляцiйний зв'язок. Показник S/Д мав помiрний прямий кореляцiйний зв'язок з КВн i Д1 (АТ, ДАТ) та зворотний — з показниками 1Ч, 1П, се-реднiм ДАТ, ДАТн.
Аналiз кореляцiйних вiдношень показни-кiв УЗДГ на рiвнi сегментарних артерiй нирки з
1
0,8 0,6 0,4 0,2 0 -0,2 -0,4 -0,6 -0,8 -1
0,75
0,74
-0,51 -0,57
-0,7 -0,58 U
_ 0,54 065 ¡0,57
0,52
0,33
[043 _
J_ ■_-0,48
-0,59 -0,62
-0,74 -0,81
-0,74
-1-1-1-1-1-1-1-1
1Ч 1П Д1 САТ Д1 ДАТ Д1 АТ Сер. ДАТ ДАТн КВн
□ Р1, ум.од. ■ RI, ум.од. ■ S/D, ум.од.
Рисунок 1. Кореляцйний зв'язок м'ж показниками УЗДГ на р'тш стовбуровоïнирково)'артерн та ДМАТ
□ PI, yM.og. ■ RI, yM.og. ■ S/D, yM.og.
PucyHOK 2. KopennwMHMM 3B'n30K m'IM y3ffr Ha piBHi cerMeHTapHux apTepiu HUPKU Ta noKa3HUKaMU ffMAT
□ PI, yM.og. ■ RI, yM.og. ■ S/D, yM.og.
PucyHOK 3. KopennwMHMM 3B'n30K mim noKa3HUKaMU y3ßT Ha piBHi iHTepnoöapHux apTepiu HUPKU Ta ffMAT
шдексами периферичного опору IR i PI та показни-ками ДМАТ (Д1 (АТ, ДАТ), 1Ч, 1П, середнш ДАТ, ДАТн та КВн) виявив ïx статистично вiрогiдний ви-ражений кореляцшний зв'язок (рис. 2).
Виражений прямий кореляцшний зв'язок був виявлений мгж iндексами периферичного опору IR i PI та Д1 (АТ, ДАТ), а з 1Ч, 1П, середнiй ДАТ, ДАТн i КВн — негативний помiрно виражений кореляцшний зв'язок. М1ж систоло-дiастолiчним шдексом (S/D) на рiвнi сегментарниx артерш нирки та Д1 АТ був помiрно виражений прямий кореляцiйний зв'язок при r = 0,33. Кореляцшш взаемозв'язки м1ж S/D та шшими показниками ДМАТ у дiтей iз ХПН були статистично невiрогiдними.
Кореляцшш зв'язки м1ж УЗДГ-показниками нирково! гемодинамжи та ДМАТ на рiвнi штерло-барниx нирковиx артерiй у дгтей iз ХПН були статистично невiрогiдними (рис. 3).
Порiвняльний аналiз коефiцieнтiв кореляцïï УЗДГ нирок та показниюв ДМАТ у xвориx iз xронiч-ним пieлонефритом на фош АСВШ та без АСВШ, отриманж при проведеннi парноï кореляцïï, виявив ïx розбгжшсть (табл. 1).
У груш xвориx iз xронiчним шелонефритом на фонi АСВШ виявлено найбгльш вираженi статистично вiрогiднi кореляцшш зв'язки м1ж PI i Д1 (АТ, САТ, ДАТ), КВд, середшм ДАТ та ПАТ, ДАТн i ДАТд; IR i I4, ДI (АТ, ДАТ), КВд та КВн, середшм ДАТ та ПАТ, ДАТд; S/D i КВн, Ш, Д! (АТ, САТ, ДАТ) на рiвнi стовбyровоï нирковоï артерiï. На рiвнi сегментарноï артерiï рiзнилися коефiцiенти кореля-
цГх м1ж PI i ДI (АТ, ДАТ), середнiм ДАТ та ДАТд; IR i I4, ДI ДАТ та КВн; S/D i КВн i ДАТд.
При ощнш парноï кореляцïï м1ж показниками ДМАД i УЗДГ у грyпi xвориx на ХПН на тлi АСВШ найбшьш сильний зв'язок був виявлений м1ж шдек-сами периферичного опору PI та RI на рiвнi стов-бyровоï нирковоï артерïï та показниками ДМАТ (рис. 4).
Помiрно виражений кореляцшний взаемозв'язок показниюв ультрасонографИ та ДМАТ нирок був виявлений на рiвнi сегментарноï нирковоï артерп. Iндекси периферичного опору PI та IR вiрогiдно ко-релювали з показниками ДI АТ, ДI ДАТ, КВн, середшм ДАТ, Ш та ДАТн (r = 0,52 i r = 0,48; r = 0,56 i r = 0,61; r = -0,48 i r = -0,46; r = -0,6 i r = -0,63; r = -0,43 i r = -0,38; r = -0,59 i r = -0,62, p < 0,01 вщповщно).
Показник S/Д мав помiрний кореляцшний зв'язок з КВн i ДАТд на рiвнi стовбyровоï нирко-воï й сегментарноï артерш: S/Д i ДАТд — r = -0,5 i r = -0,36, p < 0,01 вщповщно; S/Д i КВн — r = 0,53, та r = 0,38, p < 0,01 вщповщно.
Кореляцшш зв'язки мш показниками нирковоï гемодинамжи та ДМАТ на рiвнi iнтерлобарноï нир-ковоï артерп в дггей iз ХПН на фош АСВШ мали також помГрну вираженють та були статистично вь рогщними (рис. 5).
При визначенш парноï кореляцiï м1ж показниками СМАД i УЗДГ у дгтей гз xронiчним ПН без АСВШ статистично вГропдш зв'язки були виявле-ш м1ж шдексом периферичного опору IR на рГвш
Таблиця 1. Пор'вняльний анал'з коефiцieнтiв кореляф м'ж показниками УЗДГ та ДМАТ
у дтей i3 хрошчним шелонефритом
Показник ДМАТ ХПН на фон АCBШ ХПН без АCBШ
Отовбурова артерiя Cегментарна артерiя Cтовбурова артерiя Cегментарна артерiя
PI, ум.од. IR, ум.од. S/D, ум.од. PI, ум.од. IR, ум.од. S/D, ум.од. PI, ум.од. IR, ум.од. S/D, ум.од. PI, ум.од. IR, ум.од. S/D, ум.од.
Д1 АТ G,76 G,82 -G,26 G,52 G,48 -G,13 G,33* G,57* -G,G4* G,21* G,48 -G,G2
1Ч -G,5 -G,43 -G,27 -G,27 -G,21 -G,14 -G,43 -G,64* -G,21 -G,36 -G,56* -G,1
Д1 САТ G,83 G,71 -G,38 G,18 G,28 -G,16 G,36* G,57 -G,G6* G,18 G,32 -G.G4
Д1 ДАТ G,71 G,76 -G,29 G,56 G,61 -G,11 G,32* G,44* -G,G3* G,23* G,36* -G,G1
КВд -G,46 -G,41 -G,G1 -G,16 -G,22 -G,G5 G,G3* -G,G4* G,16 -G,G2 -G,G2 G,11
КВн -G,54 -G,47 G,53 -G,48 -G,46 G,38 -G,39 -G,2* G,12* -G,36 -G,16* G,14*
Сер. САТ -G,68 -G,73 -G,G1 -G,24 -G,23 -G,G4 -G,5 -G,65 -G,G5 -G,3 -G,34 -G,G1
Сер. ДАТ -G,76 -G,88 -G,2 -G,6 -G,63 -G,16 -G,34* -G,62* -G,G7 -G,24* -G,57 -G,G3
1П -G,66 -G,59 -G,3 -G,43 -G,38 -G,21 -G,46 -G,67 -G,G4* -G,41 -G,46 -G,G3
Сер. ПАТ G,22 G,36 G,2 G,11 G,14 -G,12 -G,G2* -G,G8* -G,G8 -G,G7 -G,G4 -G,G6
ДАТн -G,79 -G,91 -G,G5 -G,59 -G,62 -G.G4 -G,39* -G,72 -G,13 -G,41 -G,81 -G,11
ДАТд -G,32 G,G1 -G,5 G,G1 -G,G2 -G,36 -G,65* -G,54* -G,G9 -G,32* -G,2 -G,13*
Прим'пка: * — р < 0,05 — Bipor^HicTb piзницi з показниками групи xpoHi4Horo п'елонефриту з АСВШ.
стовбурово! та сегментарно! ниркових артерiй та показниками ДМАТ (рис. 6). Показник Р1 мав по-мiрний кореляцшний зв'язок iз КВн, ДАТд, ДАТн, 1Ч, 1П та середнiм АТ на рiвнi стовбурово! нирково! й сегментарно! артерiй: Р1 i ДАТд — г = —0,34 i г = —0,32, р < 0,01 вiдповiдно; Р1 i КВн — г = —0,39 та г = -0,36, р < 0,01 вщповщно; Р1 i ДАТн — г = -0,39 i г = -0,41, р < 0,01 вiдповiдно; Р1 i 1Ч — г = -0,43 i г = -0,36, р < 0,01 вiдповiдно; Р1 i 1П — г = -0,46 i г = -0,41, р < 0,01 вщповщно; Р1 i середнiй АТ — г = 0,33 i г = 0,34, р < 0,01 вщповщно. Кореляцшш зв'язки м1ж показниками нирково! гемодинамжи та ДМАТ на рiвнi штерлобарно! нирково! артер!! в дiтей iз ХПН без АСВШ були статистично невiро-гiдними.
Отже, кореляцiйний аналiз показникiв УЗДГ i ДМАТ у дггей у фазi ремюп хрошчного телонефри-ту виявив сильний i статистично вiрогiдний зв'язок м1ж показниками Р1, IR, S/D i Д1 (АТ, САТ, ДАТ), КВн, середшм ДАТ та ДАТн на рiвнi стовбурово! й сегментарних артерiй нирки.
Висновки
1. Дгги з хротчним пieлонефритом на тлi анома-лш сечовивiдних щляхiв мали найбiльшi гемодина-мiчнi зрушення показникiв нирково! гемодинамжи, що проявлялись у зниженнi швидюсних показникiв кровотоку в нирках, збшьшенш iндексiв судинного опору нирково! артерп й переважаннi шчно! дiа-
столiчно! гiпертензГ! за даними добового моштору-вання артерiального тиску. Це дозволило визначити прюритетнють використання цих показниюв для характеристики ренально! гемодинамiки й прогно-зування розвитку артерiально! гшертенз!! в дiтей iз хронiчним шелонефритом.
0,4 0,3 0,2 0,1 0 -0,1 -0,2 -0,3 -0,4 -0,5
0,36
Д32
-0 4 -0,38
-0,38
Cер. ДАТ
Д1 АТ
Д1 ДАТ
"Г
ДАТн
□ Р1, ум.од. ■ RI, ум.од.
Рисунок 5. Кореляцйний зв'язок м'ж показниками
нирково)' гемодинамки та ДМАТ на piBHi стовбурово)'нирково)'артер'й'в дтей i3 хрошчним шелонефритом на тлi АСВШ
□ Р1, ум.од. ■ RI, ум.од.
Рисунок 4. Кореляцйний зв'язок м'ж Р1 та RI на р'вш стовбурово)'нирково)'артерп та показниками ДМАТ у
дтей iз хрошчним шелонефритом на ^ АСВШ
0,8 0,6 0,4 0,2 0 -0,2 -0,4 -0,6 -0,8
0,57
0,57
J-0,56 -0,64
0,44
0,36
-0,46
-0,67
■0,32 0,32
-0,62
-0,721
-0,65
-0,81
0,48
1
1
-0,34
Д1 ДАТ 1 Д1 САТ 1 Сер. ДАТ 1 ДАТн Т Сер. САТ 1 Д1 АТ
Т
1Ч
1П
□ Стовбурова apiepiq ■ Сегментарна apiepin
Рисунок 6. Кореляц1йний зв'язок mím ндексом периферичного опору IR на piBHi стовбурово! та сегментарно!ниркових артерй i показниками ДМАТ у дтей Í3 хрошчним телонефритом без АСВШ
2. Парний кореляцшний аналiз найбшьш значу-щих показниюв ультрасонографп судин нирок i до-бового монiторування артерiального тиску в дггей i3 хронiчним пieлонефритом виявив зниження репо-нарно! нирково! гемоциркулящ! на рiвнi стовбурово! й сегментарних артерiй нирки.
3. Найбшьшу прогностичну значимiсть в ощн-щ функцiонального стану ренально! гемодинамiки та прогресування артерiально! гшертенз!! в дггей i3 хронiчним пieлонефритом мали допплерографiчнi кутозалежнi показники ниркового кровотоку (PI, RI i S/D) на р1вш сегментарних та стовбурово! ниркових артерш.
4. Для раннього виявлення порушень ренально-го кровотоку при хротчному пieлонефритi в дiтей у комплекс шструментальних дослщжень необхщ-но включати ультразвукове дослiдження нирок з визначенням кутозалежних показникiв ниркового кровотоку (PI, RI i S/D) на р1вш сегментарних та стовбурово! ниркових артерш, що мають найбiльшу прогностичну значимють в ощнщ функщонально-го стану ренально! гемодинамжи та прогресування артерiально! гшертензп в дiтей ¡з хрошчним шело-нефритом.
Конфлiкт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщ-cyTHicTb конфлжту ÍHTepecÍB при пщготовщ дано! статп.
Рецензенти: Кривопустов С.П., д.м.н., професор кафедри пeдiатpГ! № 2 НМУ ím. О.О. Богомольця; Макеева Н.1., д.м.н., професор, зав. кафедри педь атр!! № 2 ХНМУ.
References
1. Savenkova ND. Renal arterial hypertension in children and adolescents: causes, classification, diagnosis. Rossiyskiy Vestnik Perinatologii i Pediatrii. 2017;62(4):43-48. doi: 10.21508/10274065-2017-62-4-43-48. (in Russian).
2. Flynn JT, Kaelber DC, Baker-Smith CM, et al. Clinical practice guideline for screening and management of high blood pressure in children and adolescents. Pediatrics. 2017Sep;140(3). pii: e20171904. doi: 10.1542/peds.2017-1904.
3. Yermolayeva JuA, Ivanov SN, Kharina OP, Shma-kova NA, Filippov GP. Daily profile of arterial pressure in children having vesicoureteral reflux. Sibirskij medicinskij zurnal. 2008;23(2):5-9. (in Russian).
4. Makjejeva NI. Renocardial continuum in children with chronic kidney disease: "traditional" and "non-traditional" risk
factors for the formation of cardiovascular complications. Pediatria, akuserstvo i ginekologia. 2013;76(1):20-24. (in Ukrainian).
5. Ivanov DD. Next step in chronic kidney disease therapy. Pocki. 2016;(16):10-13. doi: 10.22141/23071257.2.16.2016.72205. (inRussian).
6. Shaikh N, Craig JC, Rovers MM, et al. Identification of children and adolescents at risk for renal scarring after a first urinary tract infection: a meta-analysis with individual patient data. JAMA Pediatr. 2014 0ct;168(10):893-900. doi: 10.1001/jama-pediatrics.2014.637.
7. Hooman N, Isa-Tafreshi R, Mostafavi SH, Hallaji F, Tavasoli A, 0tukesh H. The prevalence of hypertension in children with renal scars. Minerva Pediatr. 2017 Jun;69(3):200-205. doi: 10.23736/S0026-4946.16.04217-1.
8. Averchenko MV, Zorkin SN. Renal doppler ultrasound in children with chronic obstructive pyelonephritis. Ultrasound and Functional Diagnostics. 2012;(5):68-78. (in Russian).
9. Mohammadjafari H, Aalaee A, Salehifar E, Shiri A, Khademloo M, Shahmohammadi S. Doppler ultrasonography as a predictive tool for permanent kidney damage following acute pyelonephritis comparison with dimercaptosuccinic acid scintigraphy. Iran J Kidney Dis. 2011 Nov;5(6):386-91. PMID: 22057070.
10. Park YS. Renal scar formation after urinary tract infection in children. Korean J Pediatr. 2012 0ct;55(10):367-70. doi: 10.3345/kjp.2012.55.10.367.
11. Safder 0, Al sharif S, Kari JA. Pediatric CKD and cardiovascular disease. Cardiovasc Hematol Disord Drug Targets. 2014;14(3):177-84. PMID: 24720458.
12. Tian J, Niu L, An X. Cardiovascular risks in chronic kidney disease pediatric patients. Exp Ther Med. 2017 Nov;14(5):4615-4619. doi: 10.3892/etm.2017.5117.
13. Gupta D, Chaturvedi S, Chandy S, AgarwalI. Role of 24-h ambulatory blood pressure monitoring in children with chronic kidney disease. Indian J Nephrol. 2015 Nov-Dec;25(6):355-61. doi: 10.4103/0971-4065.148305.
14. Warady BA, Abraham AG, Schwartz GJ, et al. Predictors of rapid progression of glomerular and nonglomerular kidney disease in children and adolescents: the chronic kidney disease in children (CKiD) cohort. Am J Kidney Dis. 2015 Jun;65(6):878-88. doi: 10.1053/j.ajkd.2015.01.008.
15. Vidi SR. Role of hypertension in progression of chronic kidney disease in children. Curr Opin Pediatr. 2018 Apr;30(2):247-251. doi: 10.1097/M0P.0000000000000595.
16. Ivanov DD. Arterial hypertension in children and adolescents: nephrological aspect. Dytjachyj likar. 2009;2(2):22-25. (in Ukrainian).
17. Bezruk VV. Nephrological aspects of hypertension in children and teenagers. Klinicna ta eksperimental'na patologiâ. 2013;12(46):133-137. (in Ukrainian).
18. Zorin IV, Vialkova AA, Vaniushina LV. The role of disorders of intrarenal hemodynamics in formation and progressing of tubulointerstitial affection of kidneys in children. Lechaschi Vrach. 2016;(1):63. (in Russian).
OTpuMaHO 25.02.2018 ■
Абатуров А.Е.1, ВакуленкоЛ.И.1, Савченко А.В.2
1ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
2 Медицинский центр «СантаЛен», г. Ирпень, Украина
Нарушения почечной и периферической гемодинамики в развитии сердечно-сосудистых расстройств у детей с хроническим пиелонефритом
Резюме. Актуальность. Своевременное выявление изменений со стороны сердечно-сосудистой системы у детей с хроническим пиелонефритом важно для замедления развития артериальной гипертензии, прогрессирования хронической болезни почек. Современными неинвазивными методами ранней диагностики сердечно-сосудистых нарушений является суточное мониторирование артериального давления и ультразвуковая допплерография сосудов почек. Цель работы: определить прогностическое значение ультрасонографической симптоматики нарушений почечной гемодинамики и показателей суточного артериального давления у детей с хроническим пиелонефритом. Результаты. Статистически достоверные связи были обнаружены между такими показателями: пульсационным индексом, индексом резистентности, систоло-диастоличе-ским сооотношением на уровне стволовой и сегментарных почечных артерий и суточными индексами (артериального давления, систолического и диастолического давления), коэффициентом вариации, средним диастолическим давлением и диастолическим давлением ночью. Корреляци-
онные связи между показателями почечной гемодинамики и суточного мониторирования артериального давления на уровне интерлобарных почечных артерий были статистически недостоверными. У детей с хроническим пиелонефритом на фоне аномалий мочевыводящих путей была наиболее сильной связь между индексами периферического сопротивления на уровне стволовой почечной артерий и показателями суточного мониторирования артериального давления. Выводы. Показатели почечной гемодинамики: пульсационный индекс, индекс резистентности, систо-ло-диастолическое отношение на уровне стволовой и сегментарных артерий почки могут быть использованы для характеристики почечной гемодинамики и прогнозирования развития почечной АГ у детей с хроническим пиелонефритом. В 57 % случаев выраженность отклонений этих показателей от нормы почечной гемодинамики определяет тяжесть артериальной гипертензии. Ключевые слова: почечная гемодинамика; хронический пиелонефрит; дети; суточное мониторирование артериального давления; артериальная гипертензия
O.Ye. Abaturov1, L.I. Vakulenko1, A.V. Savchenko2
1State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine 2MedicalCenter "SantaLen", Irpin, Ukraine
Violation of renal and peripheral hemodynamics in the development of cardiovascular disorders in children with
chronic pyelonephritis
Abstract. Background. Prompt detection of changes in the cardiovascular system in children with chronic pyelonephritis is important for slowing down the development of arterial hypertension and the progression of chronic kidney disease. Nowadays, daily monitoring of blood pressure and ultrasound Doppler of the renal vessels are the up-to-date non-invasive methods for early diagnosis of cardiovascular disorders. The purpose of the study was to determine the prognostic value of ultrasound symptoms of renal hemodynamic disorders and daily blood pressure monitoring in children with chronic pyelonephritis. Materials and methods. The correlation analysis of indicators of daily blood pressure monitoring and ultrasound Doppler examination have been performed in 107 children aged 3—17 years with chronic pyelonephritis. Results. There was statistically significant correlation between such indicators as pulsation index, resistance index, systolic-diastolic ratio at the level of stem, segmental renal arteries and daily indexes (blood pressure, systolic pressure and diastolic pressure), variation co-
efficient at night, mean diastolic pressure and diastolic pressure at night. However, correlation between ultrasound indicators of renal hemodynamics and daily blood pressure monitoring at the level of interlobular renal arteries was statistically unreliable. Furthermore, children with chronic pyelonephritis on the background of urinary tract abnormalities had the strongest associations between the indicators of the peripheral resistance at the level of the stem renal arteries and the indexes of daily blood pressure monitoring. Conclusions. Indicators of renal hemodynamics — pulsation index, index of resistance, systolic-diastolic ratio at the level of the stem and segmental arteries of the kidney can distinguish the features of renal hemodynamics in order to predict the development of renal hypertension in children with chronic pyelonephritis. The intensity of deviations of these parameters from the normal rates of renal hemodynamics determines the severity of arterial hypertension in 57 % of cases. Keywords: renal hemodynamics; chronic pyelonephritis; children, daily blood pressure monitoring; arterial hypertension
