CC BY
5
УДК 338.2:330.8(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.040
Олександр Сергшович Вишневський,
д-р екон. наук, старший до^дник 1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Укра!ни 03057, Укра!на, м. Кшв, вул. М. KanHicT, 2 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-2375-6033;
Софiя Ярослав1вна Рабошук, студентка
ДВНЗ «Кшвський нaцiонaльний економiчний ушверситет iMeHi Вадима Гетьмана»
03057, Украша, м. Кшв, проспект Перемоги, 54/1 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0001-5842-9174; 1рина Сергй'вна Лковець, студентка
ДВНЗ «Кшвський нaцiонaльний економiчний унiверcитет iменi Вадима Гетьмана»
03057, Украша, м. Кшв, проспект Перемоги, 54/1 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-6728-666X; Максим Олегович Гончаренко,
студент
ДВНЗ «Кшвський нацюнальний економiчний ушверситет iменi Вадима Гетьмана»
03057, Украша, м. Кшв, проспект Перемоги, 54/1 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-3380-8175
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГУВАННЯ СМАРТ-СПЕЩАЛ1ЗАЩ1 РЕГ1ОН1В УКРА1НИ З ПОЗИЦ1Й ШУМПЕТЕР1АНСТВА, ШСТИТУЩОНАЛ1ЗМУ ТА ДЕВЕЛОПМЕНТАЛ1ЗМУ
Смарт-спещал1защя е частиною сучасно! економ1чно! пол1тики, впроваджувано! у GC. Ii' сутшсть полягае в забезпеченш шновацшного розвитку залежно вщ наявних умов та осо-бливостей конкретного регюну. Смарт-спещал1защя спрямована на регюнальний розвиток кра'н, що входять до складу £С, i тих кра'н, яю мають угоду про ствпрацю з ним. Цей ш-струмент передбачае врахування особливостей та можливостей кожного регюну, виявлення конкурентних переваг, що допомагае розкрити економ1чний потенщал й ефектившше розви-вати шновацл на регюнальному р1вш. Смарт-спещал1защя мае на метк визначення найперс-пектившших сфер швестування за допомогою анал1зу можливостей, актив1в, компетенцш, конкурентних переваг регюну; бшьш ефективне витрачання державних ресурав шляхом концентраци на основних галузях промисловост певного регюну; усунення дублювання за-ход1в, яю можуть призвести до розтрачання державних ресурав; упровадження мехашзм1в, що забезпечують стратепчний розвиток, заснований на багатостороннш взаемоди.
Метою статт е визначення напрям1в удосконалення стратегування смарт-спещал1заци регюшв Укра'ни з позицш шумпетер1анства, шституцюнал1зму та девелопментал1зму.
Теоретичш положення забезпечення процесу смарт-спещал1заци регюнального розвитку Укра'ни на практищ мають проблеми, яю можуть бути систематизоваш та виршеш з позицш р1зних шкш економ1чно! теори на регюнальному та нацюнальному р1внях.
З позицш шумпетер1ансько! школи економ1чно! теори прюритетним напрямом удосконалення стратегування смарт-спещал1заци регюшв Укра'ни е поеднання шновацшно!
© Видавець ВД «Академперюдика» НАН Укра!ни, 2023
пол^ики з регюнальними стратегiями смарт-спецiалiзацп, а також створення шновядшно! iнфраструктури для тдтримки «розумно!» спецiалiзацп.
З позицш шституцюнальноI школи економiчноI теорп прюритетним напрямом удоско-налення стратегування смарт-спецiалiзаци регiонiв Укра1ни е систематичне узгодження ш-ститутiв iз цiлями смарт-спецiалiзаци, гармонiзацiя нормативно-правово1 бази забезпечення шновацшно1 дiяльностi та стратегування регiонального розвитку, а також усунення шститу-цшних недолiкiв у формулюваннi стратегiчних документ на державному та регiональному рiвнях, якi перешкоджають застосуванню принципiв смарт-спецiалiзаци.
З позицiй девелопменталiстськоI школи економiчноl теори прiоритетним напрямом е вдосконалення економiчноl полiтики на загальнонацiональному рiвнi у сферi стимулювання високотехнологiчного експорту.
Ключовi слова: смарт-спецiалiзацiя, стратегування, шумпетерiанство, шституцюна-лiзм, девелопменталiзм, Укра1на.
ЖЬ: B25, B29, 030, O31
Смарт-спецiалiзацiя е частиною су-часно1 економiчноl полiтики, впроваджува-но! у Свропейському Союзi. II сутнiсть по-лягае в забезпеченш iнновацiйного розвитку залежно вiд наявних умов та особливо-стей конкретного регiону. Смарт-спещаль зацiя спрямована на регiональний розвиток краш, що входять до складу £С, i тих краш, яю мають угоду про спiвпрацю з ним. Цей шструмент передбачае врахування особли-востей та можливостей кожного репону i виявлення конкурентних переваг, що допо-магае розкрити економiчний потенцiал й ефективнiше розвивати шноваци на регю-нальному рiвнi. Смарт-спецiалiзацiя мае на метi: виявлення найперспектившших сфер iнвестування за допомогою аналiзу шную-чих можливостей, активiв, компетенцш, конкурентних переваг регiону; бiльш ефек-тивне витрачання державних ресурсiв шляхом концентраци на основних галузях про-мисловостi певного регiону; усунення дуб-лювання заходiв, якi можуть призвести до розтрачання державних ресурав; упрова-дження механiзмiв, що забезпечують стра-тегiчний розвиток, заснований на багатос-тороннiй взаемоди.
Разом iз тим використання логiки смарт-спецiалiзаци на практищ в СС мае р> знi проблеми. Наприклад, суттева залеж-нiсть реалiзацп стратегiй смарт-спецiалiза-цп вiд фiнансування на рiвнi СС.
Визначення прiоритетiв для смарт-спещаль заци на регiональному рiвнi е складним про-цесом i не завжди вiдповiдае дiйсним потребам регюну. Смарт-спецiалiзацiя потребуе спiвпрацi та координацп мiж рiзними регю-нами, але е ризик загострення конкуренцп, а не ствпращ, що збiльшуе iмовiрнiсть зни-ження економiчноI ефективностi реалiзацп смарт-стратегiй.
В Укршш смарт-спецiалiзацiя також мае певш проблеми щодо И втшення, хоча поняття «смарт-спецiалiзацiя регюшв» не е новим. 1стотне обмеження застосування смарт-спецiалiзаци в Украш - це вщсут-нiсть послщовно! комплексноI полiтики розвитку iнновацiйного потенщалу регiонiв у минулому, на ввдм^ вiд СС, де iдеI переваг децентралiзованого iнновацiйного розвитку обговорювалися з 1990-х роюв: були еволю-цшно сформованi та реалiзованi концепци регюнального розвитку, заснованi на знан-нях та iнновацiях. У 2018 р. були внесет змши до Порядку розроблення ДержавноI стратеги регiонального розвитку Украши i Плану заходiв з И реашзацл, а також проведено монiторинг та оцiнювання результати-вностi реалiзацп цих документiв, згщно з якими смарт-спецiалiзацiя визначаеться як «тдхщ, що передбачае аргументоване визначення суб'ектами регюнального розвитку в рамках репонально^' стратеги окремих стратепчних цiлей та завдань щодо
розвитку вцщв eKOHOMi4HOi дiяльностi, якi мають iнновацiйний потенцiал з урахуван-ням конкурентних переваг perioHy та спри-яють трансформаци секторiв економiки в бшьш ефективш» (Кабiнет Мiнiстрiв Укра-1'ни, 2018).
Однак економiчного смарт-прориву в розвитку економiки Украши в цшому та на-вiть в окремих регюнах не вiдбyлося. У 2022 р. вшна стала новим викликом для за-провадження економiчно ефективно! смарт-спещашзацл, бiльшiсть стратегш регюналь-ного розвитку втратили свою актуальшсть через суттеву змiнy зовшшнього середо-вища. У той же час постало загальнонащо-нальне завдання повоенного вщновлення, де логiка смарт-спещалiзащl мае можли-вiсть стати домiнyючою, що обумовлюе не-обхiднiсть подальшого наукового опрацю-вання сyтностi смарт-спещалiзащl та визна-чення напрямiв ii удосконалення.
Наукова спiльнота Украши (Амоша, Лях, Солдак, Череватський, 2018; Вишнев-ський, 2022; 1щук, Созанський, 2021; Оле-шко, Шацька, Ровнягiн, 2022; Сорока, 2019; Сторонянська, 2021; Сгоров, Бажал, Хаус-тов, Черненко та ш, 2020; Чикаренко, Ма-матова, Чикаренко, 2020; Шевченко, 2019) та Свропи (Giustolisi, Benner, Trippl, 2022; Rigby, Roesler, Kogler, Boschma, Balland, 2022; Амоша, Лях, Солдак, Череватський, 2018; Базилевич, Гайдай, Гражевська, 2004; Вишневський, 2022) придiляе значну увагу дослiдженню теоретичних i практичних ас-пектiв смарт-спецiалiзацil. Установи Нащо-нально! академи наук Украши системно до-слiджyють питання, пов'язанi зi смарт-спе-цiалiзацiею. Так, слiд вiдзначити 1нститут регiональних дослiджень НАН Украши (1щук, Созанський, 2021; Сторонянська,
2021), 1нститут економiки та прогнозування НАН Украши (Сгоров, Бажал, Хаустов, Черненко та ш, 2020), 1нститут економiки промисловост НАН Украши (Амоша, Лях, Солдак, Череватський, 2018; Вишневський,
2022).
Авторський колектив з 1нституту еко-номши промисловостi НАН Украши,
розглядаючи старопромисловi вyгледобyвнi регiони, будуе логiкy сво! дослiджень на ос-новi принцитв циркулярно! економiки та визначае смарт-спецiалiзацiю як «реальний засiб залучення зовшшшх ресyрсiв в укра-1нсью старопромисловi шахтарськi регюни» (Амоша, Лях, Солдак, Череватський, 2018, с. 335). Певний акцент зроблено на шсти-тути, але послiдовного розгляду ролi шсти-тущонально1 чи неошститущонально1 школи економiчноl теори у формyваннi стратегiй смарт-спецiалiзацil не простежу-еться.
Представники 1нституту регiональних дослiджень iменi М.1. Долшнього НАН Ук-ра1ни, опрацьовуючи критерп вибору на-прямiв смарт-спецiалiзацil регюну, ключо-вим фактором визначають «шновацшшсть» (1щук, Созанський, 2021, с. 47), але весь корпус положень шyмпетерiанськоl школи економiчноl теори залишаеться поза ува-гою.
Фахiвцi 1нституту економiки та прогнозування НАН Украши зазначають, що «одним iз найважливiших напрямiв модер-шзаци нащонально1 економiки в рамках ев-роiнтеграцiйних процесiв мае стати розроб-лення i реалiзацiя полiтики «розумно1 спещ-алiзацil», що поеднуе елементи шновацш-но!, промислово1 та регюнально1 полiтики» (Сгоров, Бажал, Хаустов, Черненко та ш, 2020, с. 21). Вщповщно, в цьому процес провiднy роль вiдiграе шновацшна теорiя Й. Шумпетера (Сгоров, Бажал, Хаустов, Черненко та ш, 2020, с. 10). Разом з тим зна-чення iнших шкш економiчноl теори не ро-зглядаеться, хоча окремi положення марксизму тддаються критицi (Сгоров, Бажал, Хаустов, Черненко та ш, 2020, с. 265). Та-кож досить часто згадуються iнститyти поза прямим контекстом шститущонально1 еко-номiчноl теори.
Дослщник iз Вiденського ушверси-тету М. Беннер (M. Benner) стверджуе, що «розумна спецiалiзацiя значною мiрою по-в'язана з iнститyцiйними змiнами, i можна очiкyвати, що проблеми впровадження ... демонструватимуть iнститyцiйний вимiр,
який ще недостатньо зрозумший. Розумшня цього шституцшного вимiру стае дедалi ва-жливiшим, враховуючи зростаючi амбщи на европейськш полiтичнiй аренi щодо впровадження «розумно!» спещалiзащ! в ширшi тенденцп шновацшно! пол^ики....» (Benner, 2022, c. 878). Автор лише фiксуе зв'язок смарт-спещ^зацп та шститущона-льно! економiчно! теори, але саму смарт-спецiалiзацiю не розглядае як певний феномен у контекст вщповщно! економiчно! теори. Група науковцiв i3 Великобритани та 1тали дослiджують смарт-спецiалiзацiю в контекст iнновацiйноl полiтики та пол^ики згуртованостi (Crescenzi, Blasio, Giua, 2020, с. 1341-1342), залишаючи поза увагою тео-ретичнi питання.
Отже, незважаючи на те що смарт-спецiалiзацiю дослiджують багато економь стiв iз поглибленою увагою до регюналь-ного контексту (Амоша, Лях, Солдак, Чере-ватський, 2018; 1щук, Созанський, 2021) та фжсащею зв'язку з шумпетерiанською на iнституцiональною економiчними теорiями, фундаментальний базис iз позицiй цих та ш-ших провiдних шкiл економiчно! теори за-лишаеться обмеженим.
Найбшьшого впливу на формування теоретичного пщгрунтя смарт-спещалiзащ! прямо чи опосередковано завдали чотири школи економiчно! теори: класична, деве-лопменталiстська, шумпетерiанська, шсти-тущональна (Вишневський, 2022). Певнi дослiдження смарт-спещалiзащ! з позицiй класично1 економiчноl школи вже здшс-нено (Вишневський, 2022a). Однак грунтов-ний розгляд смарт-спецiалiзацil в контекстi класично1, девелопменталiстсько! та шум-петерiансько! шкiл економiчно! теори зали-шаеться поза фокусом попередшх наукових праць.
Метою статтi е визначення напрямiв удосконалення стратегування смарт-спеща-лiзацil регiонiв Укра1ни з позицш шумпете-рiанства, iнституцiоналiзму та девелопмен-талiзму.
Проблеми та напрями вдосконалення смарт-спещал1защ1 з позиц1й шумпете-р1ансько*1 школи економ1чно¥ теорй'
У рамках шумпетерiансько! eKOHOMi4-но! школи значна увага придшяеться шно-вацiям як рушшнш силi eK0H0Mi4H0r0 роз-витку, !х впливу на динамiку eK0H0Mi4H0r0 розвитку, що також е базисом стратегш смарт-спещалiзащ!.
Серед принципiв смарт-спещалiзащ! провiдне мiсце посiдае розвиток шновацш-но! дiяльностi разом iз пщвищенням рiвня шновацшно! активностi регiону й ефектив-нiстю управлiння iнновацiйними проце-сами. Так, у «Керiвництвi з дослщницьких та iнновацiйниx стратегiй розумно! спещ-алiзащ!», яке розроблено £С, йдеться про те, що програми, якi реалiзуються на мкце-вому рiвнi, мають пiдтримувати техноло-пчш та практичнi шноваци, залучати защ-кавленi сторони та стимулювати шнова-цiйнi процеси.
1нноваци, за Й. Шумпетером, мають визначальний вплив, регулярш технолоп-чнi змiни дозволяють пщприемцям бути конкурентоспроможними на ринку, тим самим забезпечуючи задоволення потреб спо-живачiв, свiй прибуток i розвиток (Шумпе-тер, 2011).
Технолопчш шноваци розглядаються як основне джерело економiчного зростан-ня. Якщо пщприемство не досягае прогресу, то воно просто не може залишатися акту-альним на конкурентному ринку. Анало-гiчно i для регiонiв. Можна стверджувати, що погляди ще! економiчно! школи мали суттевий вплив на формування регюналь-них стратегiй смарт-спецiалiзацil.
У 2021 р. Укра!на посiла 49 мкце в рейтингу «Global Innovation Index» iз 132 кра!н, при цьому спустившись на 4 сходи-нки порiвняно з 2020 р., про що йдеться у звт Всесв^ньо! оргашзаци штелектуаль-но! власностi (World Intellectual Property Organization, 2021).
Украша мае найкращi показники у сферi знань i науково! дiяльностi, пов'язано!
з технолопями, а найгiршi - у сферi шфра-структури та шституцш, що свiдчить про значний осв^нш потенцiал кра!ни, який не знаходить практично! ре^зацп, оскiльки не iснуe тiсного взаемозв'язку мiж науков-цями та пiдприeмцями. Окрiм того, за 20102020 рр. в Укршш кiлькiсть органiзацiй, якi здiйснювали науковi дослiдження та роз-робки, зменшилася з 1303 до 769, тобто близько на 40%, що також вказуе на змен-шення наукового потенщалу. За даними Державно! служби статистики у 2018 р. ви-трати пiдприeмств на iнновацi! становили 25027,9 млн грн, у 2020 р. - 23330 млн грн (Державна служба статистики Укра!ни, 2021b).
Здебшьшого проблеми реалiзацi! смарт-спещ^заци через упровадження iнновацiй полягають у низькш якостi взаемозв'язку мiж державою та науковцями, з одного боку, та представниками бiзнесу/ промисловост - з iншого. Держава намага-еться залучати науковцiв та стимулювати !х дiяльнiсть, проте фiнансування проекив часто е слабкою ланкою. У перюд з 2000 по 2020 р. фшансування iнновацiйно! дiяль-ностi промислових пiдприемств з боку дер-жави в середньому становило лише 1,9% вiд загального обсягу витрат на iнновацi!, у той час як фшансування з власних кошив тдп-риемств - бшьше 77%. Кiлькiсть шнова-цiйно активних пiдприемств значно скоро-тилася з 2016-2018 по 2018-2020 рр. Част-ка кшькост iнновацiйно активних пщпри-емств у загальнiй кiлькостi пщприемств у 2016-2018 рр. становила 28,1%, у 20182020 - 8,5% (Державна служба статистики Укра!ни, 2021a).
Сьогодш в Укра!ш розроблено норма-тивно-правову базу щодо iнновацiйно! дiя-льностi, яка включае понад 200 документiв (Кучерява, web).
Однак кшьюсть документiв не забез-печуе якостi iнновацiйного процесу. Це, у свою чергу, призводить до недостатньо! к> лькостi швестицш, особливо з-за кордону,
для розвитку перспективних сфер, оскiльки кра!на е менш привабливою. Так, у рейтингу Мiжнародного iндексу прав власност (оцiнюе правове та полiтичне середовище, захист прав власностi) у 2022 р. Укра!на по-сiла 105 мкце iз 129 кра!н (Property Rights Alliance, 2022).
О^м визначених проблем, пов'яза-них iз фшансуванням та прямим зв'язком представникiв науки та бiзнесу, в Укра!нi ю-нуе ряд невирiшених питань щодо вщповвд-ностi iнновацiйно! полiтики кра!ни логiцi стратегування на засадах смарт-спецiалiза-цi!. Як зазначено вище, щ поняття нерозри-вно поеднанi мiж собою, при цьому узгод-ження мiж рiшеннями, прийнятими в цих сферах, немае. Хоча у 2021 р. Мшстерст-вом осв^и i науки розроблено проект Закону «Про тдтримку та розвиток шнова-цiйно! дiяльностi», який визначае форми державного стимулювання та пiдтримки шновацшно! дiяльностi, спрямовано! на сприяння розвитку економши Укра!ни. Пiд час обговорень були висловлеш зауваження та пропозици вiд фахiвцiв 1нституту еконо-мши промисловостi НАН Укра!ни, 1нсти-туту фiзики та напiвпровiдникiв НАН Укра-!ни, Нацiонально! академi! педагогiчних наук Укра!ни. Проте проект не дютав по-дальшого розвитку.
Отже, практичний розвиток смарт-спецiалiзацi! мае низку проблем, а саме не-досконалiсть в^чизняно! iнновацiйно! сис-теми, що перетворила смарт-спецiалiзацiю бiльше на звичайний розподш регiонiв за принципом наявностi конкурентних пере-ваг.
Забезпеченню смарт-спецiалiзацi! з позицш шумпетерiансько! школи економiч-но! теори перешкоджають такi проблеми:
1) невщповщшсть iнновацiйно! пол> тики та стратеги смарт-спецiалiзацi! через недосконалу нормативно-правову базу;
2) зменшення наукового потенцiалу кра!ни внаслiдок недостатнього фшансу-вання як науково! дiяльностi у сферi
шновацш, так i iнновацiйноI дiяльностi пщ-приемств;
3) зменшення кiлькостi iнновацiйно активних пщприемств.
Вiдповiдно до визначених проблем та положень шумпетерiанства визначено таю загальш напрями вдосконалення стратегу-вання регюнального розвитку на засадах смарт-спецiалiзаци з позицiй шумпетерiан-сько! економiчноIтеори:
узгодження шновядшно! полiтики та стратегш смарт-спецiалiзаци;
розбудова шновядшно! шфраструк-тури як базису для смарт-спецiалiзаци регi-онального розвитку;
сприяння пiдприемництву через сти-мулювання створення та зростання нових, шновацшних пiдприемств iз доступом до фшансування та iнших ресурсiв, яю тдтри-мують пiдприемництво та мiнiмiзують ри-зики;
збiльшення наукового потенцiалу через активне заохочення та розширення фь нансування науково-дослiдних робiт, а та-кож розширення спiвпрацi мiж академiч-ними та промисловими колами з метою тра-нсформаци знань i !х комерцiалiзацп;
стимулювання iнновацiйноI дiяльно-стi пiдприемств на державному та регюна-льному рiвнях.
Проблеми та напрями вдосконалення смарт-спещал1зацй з позиц1й шститущональноУ школи економ1чно1 теорй
Представники (нео)iнституцiональноI школи економiки, таю як Р. Коуз, О. Вшья-мсон, Д. Норт, Р. Нельсон, Д. Ходжсон, за-значають, що шституци та технологи мають щшьну кореляцiйну залежнiсть (Базилевич, Гайдай, Гражевська, 2004).
Головною передумовою розвитку економiчноI системи е ефективш шституци, оскiльки сукупнiсть полiтичних i сощально-економiчних iнститутiв забезпечуе здат-
шсть полiтико-економiчноï системи прис-тосовуватися до нових можливостей та об-межувати негативний вплив загроз, а також е гарантieю виконання зобов'язань уама економiчними суб'ектами ринку.
Цю залежнiсть можна простежити при зштавленш показникiв iнституцiйного середовища, результатiв знань i технологiй (World Intellectual Property Organization, 2021) та шдексу нерiвностi регiонiв, розра-хованого як вщношення найбiльшого до найменшого значення ВРП на душу насе-лення (Organisation for Economic Cooperation and Development, 2022; Державна служба статистики Украши, 2021) в окре-мих крашах-членах £С та Украши (див. рисунок).
Отже, технолопчний розвиток та шноваци i показник iнституцiйних умов дшсно корелюють, ïx зв'язок е прямо пропо-рцiйним. Крiм того, нерiвнiсть регiонiв е обернено пропорцшною до обох показни-кiв. Це свщчить про те, що шституцшне се-редовище впливае не тшьки на шновацш-ний розвиток, але i на його регiональну рiв-нiсть, щонайменше в iнституцiйниx умовах £С. Для англосаксонськоï моделi (США, Великобриташя) це е нерелевантним. Су-часна неоiнституцiональна теорiя зазвичай робить основний акцент на тих умовах, яю визначають затребувашсть iнновацiй i ство-рювану ними винагороду для тих, хто ïx розробляе та впроваджуе.
Неоiнституцiоналiзм грунтуеться на таких положеннях: трансакцшш витрати завжди е позитивними; права власност не бувають повшстю визначеними та абсолютно захищеними; контрактнi вiдносини до-зволяють розглядати складш iнституцiйнi зв'язки, що виникають мiж окремими еконо-мiчними агентами та ïx сукупностями. Головною щеею цiеï економiчноï школи можна назвати забезпечення «роботи» шсти-тутiв як засобу скорочення трансакцiйниx витрат.
s
ä Ii
73 >
о о сл
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
# / * S * У -/V «/V *
_|_I
А
SS SS J//SSS ^
# ^
3,5
2,5
1,5
0,5
я о
'ен <D Л
'Р
О
о «
59
'л «
о и
^ Результати знань i технологш 1ндекс нер1вност1 регюшв
1нституцшне середовище
Рисунок - График залежностi результатiв знань i технологш та HepiBHOCTi регшшв вiд шстнтуцшного середовища
Джерело: розроблено за даними (Organisation for Economic Co-operation and Development, 2022; Державна служба статистики Украши, 2021; World Intellectual Property Organization, 2021).
У зв'язку з вищезазначеним виника-ють таю питання:
1) чи скорочуе смарт-спещал!защя трансакцшш витрати?
2) як захищешсть / незахищешсть прав власност в Укра!ш впливае на розви-ток смарт-спещал!заци регюшв?
3) як контрактш вщносини допомага-ють розвитку регюшв в умовах смарт-спе-щал!заци?
4) чи сприяе нацюнальний та регюна-льний шститут стратегування реал!заци смарт-спещал!заци?
1. Смарт-спещал1защя сприяе ство-ренню координацшних оргашв, платформ, кластер1в, що знижуе трансакцшш витрати, пов'язаш з колективними д1ями. В Укра!ш над забезпеченням регюнального розвитку працюють мшютерства, обласш та мюью ради, всеукрашсью асощацл оргашв мкце-вого самоврядування, громадсью об'еднан-
ня, юридичш та ф1зичш особи, яю беруть участь у формуванш та забезпеченш реаль заци державно! регюнально! пол1тики. Зага-льну координацш реал!заци ще! стратеги забезпечуе М!жвщомча координацшна ко-мшя з питань регюнального розвитку. Ц оргашзаци змшюють i змщнюють мереж! залучення сшвпращ м1ж державними та приватними суб'ектами, тож ефективна робота комки, яка реал1зуе загальну коорди-нащю, могла б значно скоротити трансакцшш витрати. Останш засщання М!жвь домчо! координацшно! комюи з питань регюнального розвитку були проведен! в бе-резш 2021 р. Така нерегулярна робота може вповшьнювати координащю м!ж органами влади, а вщсутшсть горизонтально! та вертикально! координаци е одн!ею з головних перешкод для ефективно! д!яльностг
2. Смарт-спец!ал!зац!я передбачае заохочення швестицшно-шновацшно! д!-
3
2
1
0
яльност, яка потребуе захищеностi прав власность Значш проблеми у сферi захисту прав власностi (включаючи iнтелектуальну) призводять до обмеження припливу швес-тицш.
3. У рамках неоiнституцiоналiзму контракт визначаеться як сукупшсть правил, що структурують у просторi та в час обмiн мiж двома (i бiльше) економiчними агентами за допомогою визначення обмшюва-них прав та взятих зобов'язань, а також ме-ханiзму !х дотримання. Для розвитку регю-нiв вкрай важливими е надiйнi контрактнi вщносини мiж державними (iнститути, уш-верситети) та приватними (тдприемства i господарсью товариства, нацiональнi та iноземнi компани та iн.) суб'ектами.
4. З урахуванням недосконалостi самого шституту стратегування в Укра!ш як на нащональному, так i на репональному р> внi, коли навiть стан виконання переважно! бiльшостi офiцiйно затверджених стратепч-них документiв е невизначеним, до переважно! бшьшост стратегш можна застосувати принцип «невизначеностЬ», коли немож-ливо встановити, стратегiя виконана чи ш. Нiхто iз стейкхолдерiв не знае стан реалiза-цп певного стратегiчного документа, навiть тсля завершення термiну дi! стратегiй. Вщ-повiдно, стратегi! регiонального розвитку, розроблеш з урахування принципiв смарт-спецiалiзацi!, будуть мати всi родовi недо-лiки стратегування.
Таким чином, ефективна смарт-спещ-алiзацiя регiонiв Укра!ни потребуе вдоско-налення iнституцiйного середовища.
Виходячи iз зазначено! проблематики та положень (нео)iнституцiоналiзму можна визначити такi напрями вдосконалення стратегування смарт-спецiалiзацi! регiонiв Укра!ни з позицiй неоiнституцiонально! школи економiчноl теорi!:
поглиблення горизонтально! та вертикально! координацi! при розробленш регю-нальних стратегiй розвитку з урахуванням принцитв смарт-спецiалiзацi!;
узгодження нормативно-правово! бази забезпечення iнновацiйно! дiяльностi та стратегування регюнального розвитку;
розширення взаемодп бiзнесу та науки;
виправлення родових недолiкiв шсти-туту стратегування в Укра!ш, якi розповсю-джуються на стратегування згщно з принципами смарт-спецiалiзацi!.
Проблеми та напрями вдосконалення смарт-спещал1защ1 з позиц1й девелопменталктськоУ школи економ1чно¥ теорй'
Розгляд цього питання з точки зору девелопменталiстсько! школи економiчно! теорi! дозволить розкрити його комплексно - у технолопчному, сощальному та юто-ричному контекстi.
З позицш девелопменталiстсько! школи економiчно! теори розгляд смарт-спецiалiзацi! е щкавим саме стосовно ево-люцi! промисловост та переходу !! з одного технолопчного й органiзацiйного рiвня до вищого, що супроводжуеться змiнами у ви-робництвi, перетвореннями у суспшьствг Однак е нацiональна специфiка, яка прояв-ляеться у взаемнiй недовiрi мiж пщприем-цями, якi розбудовують нову промисло-вiсть, та державою, яка забезпечуе правову базу та оргашзацш нових структур. За таких умов iмплементацiя сучасних щей, таких як смарт-спецiалiзацiя, стикаеться з не-досконалим державним управлшням i слаб-ко iнтегрованим суспшьством, що призво-дить до зниження !! ефективностi.
Одну з таких проблем, яка е характерною саме для Укра!ни, описуе Г. Мюрдаль. Вш зазначае, що для розвитку нацюнально! держави недостатньо лише внесення у про-мисловiсть технiчних iнновацiй, оскшьки це не гарантуе подальшого розвитку i ви-ходу кра!ни, яка розвиваеться, на рiвень провiдних економiчно розвинутих, навiть у довгостроковiй перспективi (Матвеев, Ля-сота, 2006). Введення нових технолопчних засобiв або методiв безперечно полiпшить
господарство таких держав, але без довго-строково! державно! пол^ики у сферi еко-номiки та без формування мщних сощаль-них взаемозв'язкiв мiж представниками науки, бiзнесу та держави вони не принесуть ршучих змш За Мюрдалем, у держави, яка вщстае за сво!м економiчним розвитком вщ iнших, з'явиться шанс наздогнати бшьш розвинутi економiки, тiльки якщо нацiя буде працювати як одне цше, вщкинув-ши полiтичнi та iншi розбiжностi та сфоку-сувавшись на саморозвитку та взаемодопо-мозг
Науковець зосереджуе свою увагу не стшьки на технiчних i технолопчних об'ектах, скiльки на соцiальних та культур-них. Вiн зазначае, що для швидкого та ста-бшьного розвитку необхiдно, щоб держава цшеспрямовано вводила в суспiльство дискурс, який сприяв би активнiшому вклю-ченню населення в економiку, тдвищенню рiвня фiнансово! грамотностi та обiзнаностi громадян. У контекстi економiчно! ситуацп Укра!ни це дало б можлившть зменшити кiлькiсть протирiч мiж економiчними суб'ектами та сприяло б бшьшш довiрi в суспiльствi, що е необхщною базою для розвитку шновацшно! промисловостi, яка по сутi е одним з основних завдань смарт-спецiалiзацi!.
Сучасний девелопменталiзм мае на мет: продуктивнi змiни з помiрним пере-розподiлом доходу; реiндустрiалiзацiю; ак-тивне сальдо торгового балансу (чистий ек-спорт промислових товарiв); промислове виробництво; помiрне зниження iндексу Джинi. Досягнення цих цiлей передбача-еться з використанням таких шструментв: конкурентний обмшний курс; регулювання рахунку руху катталу; обмеження зовшш-нього боргу; промислова пол^ика сприяння експорту; помiрна лiбералiзацiя торгiвлi; реальне пiдвищення мiнiмально! зароб^но! плати разом iз продуктивнiстю; довгостро-кова фiскальна рiвновага з можливютю здiйснення антициклiчно! полiтики;
прогресивна шкала оподаткування (Fritz, Paula, Prates, 2022).
Переважна бшьшють вказаних шструментв може бути реалiзована виключно на державному рiвнi, а вiдповiдно проблеми будуть вiдображатися на всi регюни. Отже, головною проблемою для забезпечення смарт-спецiалiзацii е постiйне «попр-шення» структури експорту вбiк сировин-них товарiв i товарiв Í3 низьким ступенем переробки з одночасним зменшенням суку-пного внутрiшнього попиту, у тому числi на шновацшну продукцiю.
Виходячи з цього з позицш сучасного девелопменталiзму в контекст смарт-спещ-алiзацii необхiдним е забезпечення високо-технологiчного експорту. Це в першу чергу потребуе активiзацii роботи експортно-кре-дитного агентства (ЕКА), необхщшсть пов-ноцiнного запуску якого була неодноразово обгрунтована (Галасюк, 2018; Юхта, 2019), i лише останнiм часом його дiяльнiсть була розблокована. Так, за оцшками Мiнiстерки економiки Украши Ю. Свириденко, «за-вдяки шструментам ЕКА експорт протягом 5 роюв може додатково збiльшитися на 100 млрд грн i створити 26 тис. робочих мшць» (Мiнiстерство економжи Украiни, 2022).
Також актуальними напрямами для стимулювання смарт-спецiалiзацii на нащо-нальному рiвнi залишаються актуалiзацiя курсу гривш з урахуванням iнтересiв експо-ртерiв i реструктуризацiя зовнiшнього боргу, який перевищуе 120 млрд дол. США (Нащональний банк Украши, 2022).
Висновки. Велика кшьюсть дослщ-жень щодо теоретичних питань смарт-спе-цiалiзацii лише фiксуе щiльний зв'язок смарт-спецiалiзацii з iнновацiйною пол^и-кою та iнститутами. Наукового осмислення впливу рiзних шкiл економiчноi теорп на формування стратегш смарт-спецiалiзацii з подальшим урахуванням 'х напрацювань для вдосконалення вiдповiдних стратегiй та полiтик на держаному та регюнальному р> внях майже не вщбуваеться.
Однак забезпеченню процесу смарт-спещалiзащ! регюнального розвитку Украши на практищ перешкоджають проблеми, пов'язанi з: протирiччями мiж дiючою шно-вацiйною полпикою та стратегiями смарт-спещашзацп; загальним послабленням шновацшно! дiяльностi пiдприeмств; орга-нiзацiйною неспроможнiстю щодо зни-ження трансакцiйних витрат; слабким захи-стом прав власностц недолiками системи стратепчного управлiння в Укра!ш; вщсут-шстю системного просування високотехно-логiчного (шновацшно емного) експорту.
Ц проблеми можуть бути системати-зованi та виршеш з позицiй рiзних шкiл економiчноl теори на регiональному та на-цiональному рiвнях.
З позицiй шумпетерiансько! школи економiчноl теори прiоритетним напрямом удосконалення стратегування смарт-спеща-лiзацil регюшв Укра!ни е поеднання шновацшно! полiтики з регiональними стратеп-ями смарт-спецiалiзацil, а також створення шновацшно! шфраструктури для пiдтримки «розумно!» спецiалiзацi!.
З позицiй iнституцiонально! школи економiчно1 теори прiоритетним напрямом удосконалення стратегування смарт-спеща-лiзацi! регiонiв Укра!ни е систематичне уз-годження iнститутiв iз цiлями смарт-спеща-лiзацi!, гармонiзацiя нормативно-правово! бази забезпечення iнновацiйно! дiяльностi та стратегування регюнального розвитку, а також усунення шституцшних недолив у формулюванш стратегiчних документiв на державному та регюнальному рiвнях, якi перешкоджають застосуванню принципiв смарт-спецiалiзацi!.
З позицiй девелепменталютсько! школи економiчно! теори прiоритетним напрямом е вдосконалення економiчно! пол> тики на загальнонацiональному рiвнi у сферi стимулювання високотехнологiчного експорту.
Перспективою подальших дослiджень е наукове опрацювання конкретних меха-
Hi3MiB i заходiв peалiзащi визначених напря-
MiB.
Л1тература
Амоша О., Лях О., Солдак М., Череватсь-кий Д. (2018). 1нституцшш детермiнанти впровадження концепци смарт-спещаль заци: приклад старопромислових регю-нiв Украши. Журнал европейськог еконо-MiKU. Т. 17. № 3. С. 310-344.
Базилевич В. Д., Гайдай Т. В., Гражевсь-ка Н. I. (2004). Iстopiя eкoнoмiчних учень: тдручник / за ред. В. Д. Базиле-вича. Киiв: Знання. 1250 с.
Вишневський О. С. (2022). Смарт-спещал> зацiя з пoзицiй провщних шкiл економь чнoi теори. BicHUK економгчног науки Ук-рати. № 1 (42). С. 3-8. DOI: https://doi. org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).3-8
Вишневський О. С. (2022a). Стратегування смаpт-спeцiалiзацii розвитку регюшв з позицш класично' eкoнoмiчнoi теори: проблеми в сучасних умовах. Сучаст тенденцп розвитку фтансових та тновацтно-твестицтних процеЫв в Укратг. матepiали V Мiжнаpoднoi наук.-практ. штернет-конф. С. 194-196.
Галасюк В. (2018). Експортно-кредитне агентство як мехашзм розвитку високотех-нoлoгiчнoгo експорту Украши. Науко-вий в^ник Ужгородського нащонального утверситету. Сepiя: Мiжнаpoднi еко-нoмiчнi вiднoсини та свпове госпо-дарство. Вип. 18 (1). С. 89-93. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_201 8_18%281%29__20 (дата звернення: 07.02.2023).
Державна служба статистики Украши (2021). Валовий регюнальний продукт. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/opera-tiv2021/vvp/kvartal_new/vrp/arh_vrp_u.html (дата звернення: 07.02.2023).
Державна служба статистики Украши (2021a). Екoнoмiчна статистика / Наука, технологи та шноваци. URL: https://ukr-stat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ni.htm (дата звернення: 07.02.2023).
Державна служба статистики Укра!ни (2021b). Наукова та шновацшна дiяль-шсть Украши 2020: стат. зб. URL: https: //ukrstat.gov. ua/druk/publicat/kat_u/ 2021/zb/10/zb_Nauka_2020.pdf (дата звернення: 07.02.2023).
Сгоров I. Ю., Бажал Ю. М., Хаустов В. К., Черненко С. М. та ш (2020). Формуван-ня «розумно! спещалiзащf» в економiцi Укра!ни: колективна монографiя / за ред. I. Ю. Сгорова; НАН Укра!ни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши». Ки!в, 278 с. URL: http://ief.org.ua/docs/ mg/331.pdf (дата звернення: 07.02.2023).
1щук С. О., Созанський Л. Й. (2021). Крите-рн вибору напрямiв смарт-спещалiза-цп регiону (на приклащ Харювсь-ко! областi). Регюнальна економжа. № 3 (101). С. 46-56. DOI: https://doi.org/ 10.36818/1562-0905-2021-3-5
Кабшет Мiнiстрiв Украши (2018). Про за-твердження Порядку розроблення Державно! стратеги репонального розвитку Укра!ни i плану заходiв з !! реалiзацi!, а також проведення монiторингу та оцшки результативностi реалiзацi! зазна-чених Стратеги i плану заходiв [зi змь нами та доповненнями]: Постанова вщ 11 листопада 2015 р. № 931. URL: https: //zakon.rada. gov. ua/laws/show/931 -2015-%D0 %BF#Text (дата звернення: 07.02.2023).
Кучерява З. (web). Правове забезпечення шновацшного розвитку в Укра!ш. Mi-тстерство юстицп Украши. URL: https://minjust.gov.ua/rn/str_13958 (дата звернення: 07.02.2023).
Матвеев С. О., Лясота Л. I. (2006). Економь чна сощолопя. Суми: Ушверситетська книга, 184 с.
Мшктерство економiки Укра!ни (2022). За-вдяки iнструментам ЕКА експорт протя-гом 5 роюв може додатково вирости на 100 млрд грн та створити 26 тисяч робо-чих мiсць. URL: https://www.me.gov.ua/ News/Detail?lang=uk-UA&id=97405016-228f-4da1-9936-88dea0d08252&title=Zav
diakiInstrumentamEka (дата звернення: 07.02.2023).
Мшштерство освiти i науки Укра!ни (2021). Проект Закону «Про пщтримку та розви-ток шновацшно! дiяльностi»: громадське обговорення. URL: https://mon.gov.ua/ ua/news/gromadske-obgovorennya-zakono proyekt-shodo-pidtrimki-ta-rozvitku-inno-vacijnoyi-diyalnosti (дата звернення: 07.02.2023).
Нащональний банк Укра!ни (2022). Зовшш-нiй борг Укра!ни на кiнець III кварталу 2022 року. URL: https://bank.gov.ua/ files/ES/ExDebt_q.pdf (дата звернення: 07.02.2023).
Олешко А. А., Шацька З. Я., Ровнягiн О. В. (2022). Smart-спецiалiзацiя Укра!ни в пе-рспективi пiслявоенного вiдновлення економiки. Ефективна економжа. № 5. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2022.5.9
Сорока М. А. (2019). Смарт-спецiалiзацiя у стратепчному плануваннi на регюналь-ному та мiсцевому рiвнях: витоки пщ-ходу та перспективи для Укра!ни. Аспе-кти публ1чного управлтня. Т. 7. № 8. С. 20-29.
Сторонянська I. З. (2021). Територiальний розвиток i регiональна полiтика. Стиму-лювання розвитку регiонiв на засадах смарт-спецiалiзацi!: бар'ери та механiзми iмплементацi!: наукова доповiдь / за наук. ред. I. З. Сторонянсько!. Львiв: IРД НАНУ, 155 с. URL: https://ird.gov.ua/ irdp/p20210034.pdf (дата звернення: 20.05.2022).
Чикаренко I. А., Маматова Т. В., Чикарен-ко О. О. (2020). Стратепя репонального розвитку на основi cмарт-спецiалiзацi!: методологiчнi засади. Аспекти публ1ч-ногоуправл1ння. Т. 8. № 1. С. 30-42.
Шевченко А. В. (2019). Стратепчш прюри-тети впровадження смарт-спецiалiзацi! у промисловост Укра!ни. Б1знес 1нформ. № 10. C. 130-135. DOI: https://doi.org/10. 32983/2222-4459-2019-10-130-135
Шумпетер Й. (2011). Теорiя eK0H0Mi4H0r0 розвитку. Дослiдження прибуткiв, кат-талу, кредиту, вщсотка та eK0H0Mi4H0r0 циклу / пер. з англ. В. Старка. Кшв: ВД "Киево-Могилянська aкaдемiям. 242 с. Юхта О. I. (2019). Експортно-кредитне агентство як ефективний шститут оргашза-цп фшансово-кредитно! пiдтримки екс-портерiв. 1нвестицп: практика та дос-eid. № 11. С. 76-81. DOI: https://doi.org/ 10.32702/2306-6814.2019. 11.76 Benner M. (2022). An institutionalist perspective on smart specialization: Towards a political economy of regional innovation policy. Science and Public Policy. Vol. 49, Iss. 6. P. 878-889. DOI: https://doi.org/10. 1093/scipol/scac035. Crescenzi R., Blasio G., Giua M. (2020). Cohesion Policy incentives for collaborative industrial research: evaluation of a Smart Specialisation forerunner programme. Regional Studies. Vol. 54. Iss. 10. P. 13411353. DOI: https://doi.org/10.1080/003434 04.2018.1502422 Fritz B., Paula D., Prates D. (2022). Develop-mentalism at the periphery: addressing global financial asymmetries. Third World Quarterly. Vol. 43. Iss. 4. P. 721-741. DOI: https://doi.org/10.1080/01436597.2021.198 9299
Giustolisi A., Benner M., Trippl M. (2022): Smart specialisation strategies: towards an outward-looking approach. European Planning Studies. DOI: https://doi.org/10.1080/ 09654313.2022.2068950 Property Rights Alliance (2022). International Property Rights Index. URL: https://www.internationalpropertyrightsindex. org (дата звернення: 07.02.2023). Marrocu E., Paci R., Rigby D., Usai S. (2022). Evaluating the implementation of Smart Specialisation policy. Regional Studies. Vol. 17. Iss. 1. P. 112-128. DOI: https://doi. org/10.1080/00343404.2022.2047915 Organisation for Economic Co-operation and Development (2022). Regional Economy: Regional income per capita. URL:
https://stats.oecd.org/Index.aspx7DataSet-Code=REGION_DEMOGR (дата звер-нення: 07.02.2023).
Rigby D., Roesler C., Kogler D., Boschma R., Balland P. (2022). Do EU regions benefit from Smart Specialisation principles? Regional Studies. Vol. 56. Iss. 12. P. 20582073. DOI: https://doi.org/10.1080/003434 04.2022.2032628
Wigger A. J. (2022). The New EU Industrial Policy and Deepening Structural Asymmetries: Smart Specialisation Not So Smart. Journal of Common Market Studies. Vol. 61. № 1. P. 20-37. DOI: https://doi. org/10.1111/jcms.13366
World Intellectual Property Organization (2021). Global Innovation Index 2021. Tracking Innovation through the COVID-19 Crisis. In S. Dutta, B. Lanvin, L. Rivera León, S. Wunsch-Vincent (Eds.). URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_ pub_gii_2021.pdf (дата звернення: 07.02. 2023).
References
Amosha, O., Liakh, O., Soldak, M., & Chere-vatskyi, D. (2018). Institutional determinants of implementation of the concept of smart specialization: an example of old industrial regions of Ukraine. Journal of European Economy, 17 (3), pp. 310-344 [in Ukrainian].
Bazilevich, V .D., Gaidai, T. V., & Grazhevs-ka, N. I. (2004). History of economic doctrines: textbook. In V. D. Bazilevich (Ed.). Kyiv: Znannia, 1250 p. [in Ukrainian].
Vyshnevskyi, O. S. (2022). Smart Specializations from the Standpoint of Leading Schools of Economic Theory. Herald of economic science of Ukraine, 1 (42), рр. 38. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-72 06.2022.1(42).3-8 [in Ukrainian].
Vyshnevskyi, O. S. (2022a). Strategizing smart specialization of regional development from the perspective of classical economic theory. Materials of the 5th International Science-Practice Internet Conference Modern
trends in the development of financial and innovation-investment processes in Ukraine (pp. 194-196) [in Ukrainian],
Halasiuk, V. (2018). Export credit agency as a mechanism for the development of high-tech exports of Ukraine. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: International economic relations and world economy, 18 (1), pp. 89-93. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/
Nvuumevcg_2018_18%281%29_20 [in
Ukrainian].
The State Statistics Service of Ukraine (2021). Gross regional product. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ20 21/vvp/kvartal_new/vrp/arh_vrp_u.html [in Ukrainian].
The State Statistics Service of Ukraine (2021a). Economic statistics / Science, technology and innovation. Retrieved from https://ukr-stat.gov.ua/ operativ/ menu/menu_u/ni .html [in Ukrainian].
The State Statistics Service of Ukraine (2021b). Scientific and innovative activity of Ukraine 2020: statistical collection. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/druk/pub licat/kat_u/2021/zb/10/zb_Nauka_2020.pdf [in Ukrainian].
Yehorov, I. Yu. Bazhal, Yu. M., Haustov, V. K., Chernenko, S. M. & et al. (2020). Formation of "smart specialization" in the economy of Ukraine: a collective monograph. In I. Yu. Yehorov (Ed.). Kyiv: National Academy of Sciences of Ukraine, State University "Institute economy and predicted National Academy of Sciences of Ukraine". 278 p. Retrieved from http://ief.org.ua/ docs/mg/331.pdf [in Ukrainian].
Ishchuk, S. O., & Sozanskyy, L. Y. (2021). The criteria for choosing directions of smart specialization in the region (on the example of Kharkiv region). Regional Economy, 101 (3), pp. 46-56. DOI: https://doi.org/ 10.36818/1562-0905-2021-3-5 [in Ukrainian].
Cabinet of Ministers of Ukraine (2018). On the approval of the Procedure for the
development of the State Strategy for the Regional Development of Ukraine and the plan of measures for its implementation, as well as the monitoring and evaluation of the effectiveness of the implementation of the said Strategy and the plan of measures [with changes and additions]: Resolution No. 931 of November 11, 2015. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931 -2015 -%D0%BF#Text [in Ukrainian].
Kucheryava, Z. (web). Legal support of innovative development in Ukraine. Ministry of Justice of Ukraine. Retrieved from https://minjust.gov.ua/rn/str_13958 [in Ukrainian].
Matvieiev, S. O., & Liasota L .I. (2006) Economic Sociology. Sumy: Universytetska knyha, 184 p. [in Ukrainian].
Ministry of Economy of Ukraine (2022). Thanks to EKA tools, exports can increase by UAH 100 billion and create 26,000 jobs within 5 years [Svyridenko Y.]. Retrieved from https://www.me.gov.ua/News/Detail? lang=uk-UA&id=97405016-228f-4da1 -993 6-88dea0d08252&title=ZavdiakiInstrumen tamEka [in Ukrainian].
Ministry of Education and Science of Ukraine
(2021). Draft law on support of innovative activities: public discussion. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/gromadske-ob-govorennya-zakonoproyekt-shodo-pidtrim ki-ta-rozvitku-innovacijnoyi-diyalnosti [in Ukrainian].
National Bank of Ukraine (2022). External debt of Ukraine at the end of the third quarter of 2022. Retrieved from https://bank. gov.ua/files/ES/ExDebt_q.pdf [in Ukrainian].
Oleshko, A., Shatska, Z., & Rovnyagin, A.
(2022). Smart specialization of Ukraine in the perspective of post-war economic recovery. Efektyvna ekonomika, 5. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2022. 5.9 [in Ukrainian].
Soroka, M. A. (2019). Smart specialization in strategic planning regional and lokal levels: the sources of the approach and the
prospects for Ukraine. Public administration aspects, 7(8), pp. 20-29 [in Ukrainian].
Storonianska, I. Z. (Ed.) (2021). Territorial development and regional policy. Stimulating the development of regions on the basis of smart specialization: barriers and mechanisms of implementation: Scientific report. Lviv: Institute of Regional Research National Academy of Sciences of Ukraine. 155 p. Retrieved from https://ird.gov.ua/ irdp/p20210034.pdf [in Ukrainian].
Chykarenko, I. A., Mamatova, T. V., & Chy-karenko, O. O. (2020). Regional development strategy based on cmart specialization: methodological principles. Aspects of public administration, 8 (1), pp. 30-42 [in Ukrainian].
Shevchenko, A. V. (2019). Strategic priorities for the implementation of smart specialization in the industry of Ukraine. Business Inform, 10, pp. 130-135. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-10-130-135 [in Ukrainian].
Schumpeter, Y. (2011). The Theory of Economic Development: An Inquiry into Profits, Capital, Credit, Interest and the Business Cycle (V. Stark, Trans.). Kyiv: Kyiv-Mo-hyla Academy Publishing House. 242 p. [in Ukrainian].
Yukhta, O. (2019). Export-credit agency as efficient institute of financial credit support for exporters. Investments: practice and experience, 11, pp. 76-81. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2019. 11.76[in Ukrainian].
Benner, M. (2022). An institutionalist perspective on smart specialization: Towards a political economy of regional innovation policy. Science and Public Policy, 49 (6), pp. 878-889. DOI: https://doi.org/10.1093/ scipol/scac035
Crescenzi, R., Blasio, G., & Giua, M. (2020). Cohesion Policy incentives for collaborative industrial research: evaluation of a Smart Specialisation forerunner programme. Regional Studies, 54 (10), pp. 1341-
1353. DOI: https://doi.org/10.1080/00343 404.2018.1502422 Fritz, B., Paula, D., & Prates, D. (2022). Devel-opmentalism at the periphery: addressing global financial asymmetries. Third World Quarterly, 43 (4), pp. 721-741. DOI: https://doi.org/10.1080/01436597.2021.198 9299
Giustolisi, A., Benner, M., & Trippl, M. (2022). Smart specialisation strategies: towards an outward-looking approach. European Planning Studies, DOI: https://doi.org/10.1080/09654313.2022.206 8950
Property Rights Alliance (2022). International Property Rights Index. Retrieved from https://www.internationalpropertyrightsin-dex.org
Marrocu, E., Paci, R., Rigby, D., & Usai, S. (2022). Evaluating the implementation of Smart Specialisation policy. Regional Studies, 17 (1), pp. 1-17. DOI: https://doi.org/ 10.1080/00343404.2022.2047915 Organisation for Economic Co-operation and Development (2022). Regional Economy: Regional income per capita. Retrieved from https: // stats .oecd. org/Index.aspx?DataS et-Code=REGION_DEMOGR Rigby, D., Roesler, C., Kogler, D., Boschma, R., & Balland, P. (2022). Do EU regions benefit from Smart Specialisation principles? Regional Studies, 56 (12), pp. 2058-2073. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404. 2022.2032628 Wigger, A. (2022). The New EU Industrial Policy and Deepening Structural Asymmetries: Smart Specialisation Not So Smart. Journal of Common Market Studies, 61 (1), pp. 2037. DOI: https://doi.org/10.1111/jcms.13366 World Intellectual Property Organization (2021). Global Innovation Index 2021. Tracking Innovation through the COVID-19 Crisis. In S. Dutta, B. Lanvin, L. Rivera León, S. Wunsch-Vincent (Eds.). Retrieved from https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/ en/wipo_ pub_gii_2021.pdf
Oleksandr S. Vyshnevskyi,
Doctor of Economics, Senior researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-2375-6033;
Sofiia Ya. Raboshuk, student
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman 54/1 Peremogy Avenue, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0001-5842-9174;
Iryna S. Lisovets, student
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman 54/1 Peremogy Avenue, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-6728-666X;
Maksym O. Honcharenko, student
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman 54/1 Peremogy Avenue, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-3380-8175
DIRECTIONS FOR IMPROVING SMART-SPECIALIZATION STRATEGY OF THE REGIONS OF UKRAINE FROM THE POSITIONS OF SCHUMPERTIANITY, INSTITUTIONALISM, AND DEVELOPMENTALISM
Smart specialization is one of the key modern economic policies implemented in the European Union. Its essence is to ensure innovative development depending on a specific region's existing conditions and features. Smart specialization is aimed at ensuring the regional development of the countries that are part of the European Union and those countries that have a cooperation agreement with it. This tool involves taking into account the peculiarities and capabilities of each region and identifying competitive advantages, which helps to unlock economic potential and more effectively develop innovations at the regional level. Smart specialization aims to: identify the most promising investment areas through a thorough analysis of existing opportunities, assets, competencies, and competitive advantages of the region; more efficient spending of state resources by concentrating on the main industries of a certain region; elimination of duplication of measures that may lead to waste of public resources; implementation of mechanisms that ensure strategic development based on multilateral interaction.
The purpose of the study is to determine directions for improving the strategizing of smart specialization in the regions of Ukraine from the standpoint of Schumpeterianism, institutionalism, and developmentalism.
The theoretical provisions of ensuring the smart specialization of Ukraine's regional development process in practice face several problems that can be systematized and solved from the positions of different schools of economic theory at the regional and national levels.
From the standpoint of the Schumpeterian school of economic theory, the priority direction for improving the smart specialization strategy of the regions of Ukraine is to combine innovation policy with regional smart specialization strategies, as well as the creation of innovative infrastructure to support smart specialization.
From the standpoint of the institutional school of economic theory, the priority direction for improving the strategizing of smart specialization in the regions of Ukraine is the systematic alignment of institutions with the goals of smart specialization, the harmonization of the regulatory and legal framework for ensuring innovative activity and strategizing regional development, as well as the elimination of institutional deficiencies in the formulation of strategic documents at the state and at the regional level, which prevent the application of the principles of smart specialization.
From the standpoint of the developmental school of economic theory, the priority direction for improving the strategy of smart specialization in Ukraine's regions is improving economic policy at the national level in the area of stimulating high-tech exports.
Keywords: smart specialization, strategizing, Schumpeterianism, institutionalism, develop-mentalism, Ukraine.
JEL: B25, B29, 030, O31
OopMam циmуeaннн:
BumHeBCbKHH O. C., PaôomyK C. .H., HicoBe^ I. C., Tomaperno M. O. (2023). HanpaMH
BgocKOHaneHHa CTpaTeryBaHHa CMapT-cne^a.i3a^ï perioHiB yKpaÏHH 3 no3H^H myMneTepiaH-CTBa, iHCTHTy^OHani3My Ta geBe.onMeHTa.i3My. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. № 1 (101). C. 4055. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.040
Vyshnevskyi, O. S., Raboshuk, S. Ya., Lisovets, I. S., & Honcharenko, M. O. (2023). Directions for improving smart-specialization strategy of the regions of Ukraine from the positions of schumpertianity, institutionalism, and developmentalism. Econ. promisl., 1 (101), pp. 40-55. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.040
Eadiumna do pedaKy,iï 24.02.2023 p.
