CC BY
7
НАУКОВ1 СТАТИ
МАКРОЕКОНОМ1КА, ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я ТА 1СТОР1Я
УДК 338.2:330.83 DOI: https://doLorg/10.37405/1729-7206.20221(42).3-8
Олександр Сергшович Вишневський
д-р екон. наук чл.-кор. АЕН Украти ORCID 0000-0002-2375-6033
e-mail: [email protected],
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
СМАРТ-СПЕЦ1АЛ1ЗАЦ1Я З ПОЗИЦ1Й ПРОВ1ДНИХ ШК1Л
ЕКОНОМ1ЧНО1 ТЕОР11
Постановка проблеми. Спрямовашсть на смарт-спецiапiзацiю е ключовим елементом стратегування perioHanbHoro розвитку в Украшь Так, у Державнiй стратеги регюнального розвитку на 2021-2027 роки пе-редбачаеться «розроблення та впровадження меха-нiзму державно! фшансово1 тдтримки проекгiв регю-нального розвитку, що передбачають розвиток прюри-тетних видiв економiчноí дiяльностi, визначених на засадах смaрт-спещaлiзaщí (у тому чи^ обласними та Ки'шською мiською держадмшстращями вiдповiдно до методики смaрт-спещaлiзaщí 6С) та передбачених у регiонaпьних стратепях розвитку (дaпi — проекти смарт-спещал1защ1)», а також «впровадження шстру-менив пiдтримки учaстi малого та середнього пщпри-емництва у проектах смaрт-спещaлiзaщi» [1].
Смaрт-спецiaлiзaцiя — це не одноразовий акт на термш дiяльностi стратеги регiонaльного розвитку, а методолопя, яку доречно використовувати i тсля за-кiнчення термiну дП чинних стратегш смарт-спещаль заци.
При цьому, незважаючи на широке використання принцитв та пiдходiв до смaрт-спецiaлiзaцil, на прак-тицi актуальною залишаеться проблема И гармошзаци з теорiею. Так дослщники з 1нституту регiонaльних до-слiджень НАН Укра1ни пщтримують тезу, що «кон-цепцiя смaрт-спецiaлiзaцil — це приклад «полггаки, що йде попереду теори» ... Тому юнуе розрив мiж практичною политикою та теорiею» [2, с. 7-8]. Наявшсть цього розриву унеможливлюе науково-обГрунтоване удосконалення чинних пiдходiв до забезпечення смaрт-спецiaлiзaцil, що обумовлюе aктуaльнiсть до-слiдження.
Аналiз останн1х дослщжень. Серед вгтчизняних на-уковцiв в дослщженнях домiнують регiонaльний та га-лузевий контекст проблем пов'язаних iз впроваджен-ням смaрт-спецiaлiзaцil, в меншому ступеш придшя-еться увага теоретичним аспектам. Дослщники з 1н-ституту економiки та прогнозування НАН Укра1ни займались визначенням основних нaпрямiв смарт-спецiaлiзaцil мiстa Киева [3]. Представники Дншро-петровського регiонaльного iнституту державного уп-рaвлiння Нащонально1 академи державного управ-лiння при Президентовi Укра1ни акцентують увагу на регiонaльному розвитку [4]. Представник Нащональ-ного iнституту стратепчних дослiджень А. Шевченко, спираючись на галузевий пiдхiд, розглядае стрaтегiчнi
@ 2022/№1
прiоритети впровадження смаpт-спeцiалiзащí у про-мисловостi Украши [5]. Колектив aBTopiB з 1нституту eKOHOMiKH промисловосп НАН Украши пiд KepiB-ництвом академжа НАН Украши О. Амошi поеднуе peгiональний та галузевий контекст, розглядаючи пе-редумови смаpт-спeцiалiзащí Донецько-Придншров-ського макpоpeгiону на основi розвитку хiмiчного ви-робництва [6], а також розвиток пщприемництва та його роль у peалiзацií пiдходу смаpт-спeцiалiзащí в Ук-ра!ш [7], з урахуванням шституцшних дeтepмiнант впровадження концепци смаpт-спeцiалiзащí на прик-ладi старопромислових репошв Укра1ни [8].
Мiжнаpодний досвщ свiдчить, що аналогiчнi питания знаходяться у фокус уваги шоземних науковцiв [9-11]. Протягом останнiх роив «стратепя смарт-спе-цiалiзацil привернула велику увагу полiтикiв та на-уковщв, оскльки вона являе собою один iз найбшь-ших eкспepимeнтiв полггики локального розвитку, зо-середженого на вибоpi мiсцeвих пpiоpитeтних секто-р1в» [9, с. 14]. Разом з тим европейсью дослiдники за-значають, що «Оскльки наpазi пpiоpитeти S3 peалiзу-ються з видшеними ресурсами, яю мають бути витра-чеш до 2023 року (у цьому випадку застосовуеться правило n + 3 програм 6С на 2014—2020 роки), немож-ливо буде ощнити eкономiчнi наслiдки смарт-спеща-лiзацil програми, доки не мине принаймш певна кль-кiсть pокiв тсля заюнчення вищезазначеного тepмiну» [9, с. 14]. Тобто результати смаpт-спeцiалiзацil ще не визначeнi. I на rai цього окpeмi захiднi дослiдники вщ-мiчають, що «смаpт-спeцiалiзацiя не така розумна» [10], бо вона не забезпечуе конвергенщю eкономiч-ного розвитку репошв через те, що «солщаршсть за-юнчуеться там, де починаеться конкуренщя» [10, с. 12] i в юнцевому пiдсумку «смаpт-спeцiалiзацiя» приносить бшьше переваг тим peгiонам, де працюють тeхнологiчно пepeдовi, наукомiсткi галузi з високою доданою ваpтiстю, часто галуз^ яю вже е лщерами або можуть легше засво!ти технологи типу Industry 4.0» [10, с. 13]. Вщповщна практична корисшсть смарт-спeцiалiзацil викликае обГрунтоваш сумнiви, що вима-гае поглиблених дослiджeнь у цьому напрямь
Незважаючи на те, що теоретичш питання, пов'язанi зi смаpт-спeцiалiзацiею, також не омина-ються увагою з боку дослiдникiв [12-13], безпосередне осмислення процемв смаpт-спeцiалiзацil з позицш
3
конкретних шкш економ1чно! теорп проводиться вкрай обмежено [8; 14-15].
Виходячи з анал1зу останшх дослщжень, метою статтi е редукщя сутносп поняття «смарт-спещал1за-щя» з позицш провщних шкш економ1чно! теорп.
Викладення основного матерiалу. Як свщчить по-р1вняльний анал1з динам1ки ВВП в 6С, США та Кита! (див. рисунок), смарт-спещал1защя не забезпечуе уш-версально! та всеохоплюючо! конкурентно! переваги. Якщо розподшити перюд з 2000 до 2021 р. на три пе-рюди (2000-2007 — докризовий; 2008-2013 — кризовий
15 -
10
5
0
-5
-10
Визначення поняття смарт-спецiалiзацiя
Первинне тлумачення «смарт-спещал1зацп», яке з годом стало класичним, мае наступний змют. «Нацю-нальна/регюнальна стратепя дослщження та шновацш для смарт спещал1зацп — це штегрована, локальна програма трансформаций, що спрямована на: урядову тдтримку та швестицп для ключових регюнальних прюритепв, проблем та потреб для розвитку наукоем-ного виробництва, включно 1з заходами, пов'язаними з шформацшно-комушкацшними технолопями (1КТ); шдивщуальний тдхщ та конкуренты переваги, що ви-пливають з1 спроможноси регюну; пщтримку розвитку технолопчних та практичних шновацш шляхом сти-мулювання швестицш б1знес-середовища; заохочення стейкхолдер1в до активно! учаси в регюнальному розвитку; е конструктивною, емтричною та включае в себе ретельний мошторинг та систему оцшювання» [17, с. 8].
Сутшсть «первинного» визначення поняття смарт-спещал1защя збер1гаеться з тлумаченнями сучасних дослщниюв. «Концепщя смарт-спещал1зацп пщкрес-люе роль: 1) регюнальних оргатв влади; 2) шституцю-нальних одиниць, що засноваш на знаннях та 3) пщ-приемщв у формуванш спещал1зацГ! та тдвищенш конкурентоспроможность Кр1м того, технологи за-гального призначення вдаграють особливо важливу роль у змщненш юнуючих спещал1зацш 1 виявленш нових економ1чних можливостей не лише у високо-технолопчних секторах, а й у традицшних галузях еко-номжи» [3, c. 11].
Шсля того, як визначено сутшсть поняття «смарт-спещал1защя», необхщно визначитися з пере-лжом шкш економ1чно! теорп.
та посткризовий; 2014-2021 — перюд смарт-спецЬалЬза-ци), середнiй piBeHb ВВП 6С буде вищим за США лише у першому перiодi (6С — 2,12%, США — 1,75%). В наступи два перiоди динамЬка змiнення ВВП в 6С була гЬрша за США. Разом з тим i США, i 6С про-довжують вiдставати вщ темтв зростання Китаю. Таким чином, можна стверджувати, що на цей час смарт-спецiалiзацiя не стала значущою конкурентною перевагою для 6С. Тому необхщно спробувати з'ясувати, чому так сталося. Для цього треба визначитися з сут-шстю поняття «смарт-спещалЬзащя».
ДевЯть провгдних шкЛ економгчноТ теорп
Хоча Ьснуе велика кшьюсть пiдходiв до розмежу-вання рiзних шкьл економiчноI теорп, в межах ще! ро-боти було використано систематизащю запропоновану професором Кембриджського унiверситету Х. Чангом
[18], яка в щлому вiдповiдае положенням класично! працi М. Блауга «ЕкономЬчна думка у ретроспектива»
[19].
Так згщно цiеI класифiкацiI видьляють наступнi 9 шкш економiчноI теорп: (1) класична, (2) неокла-сична, (3) марксистська, (4) девелопменталiстська, (5) австрiйська, (6) шумпетерiанська, (7) кейнсiанська, (8) шституцшна, (9) бехевiористська (поведiнкова).
З позицш класичног школи eKOHOMiHHoi теори для забезпечення смарт-спецiалiзацiI використовуеться «теорЬя порЬвняльних переваг (визначення смарт-прю-ритету) з урахуванням шновацшно-технолопчного контексту, тобто забезпечення порЬвняльних переваг через використання шновацш, яю уособлюються у смарт-спещалЬзацп» [14]. Разом з тим спрямовашсть на «тшмЬзащю» держави в економiцi через посилення ролЬ регiонiв та бЬзнесу в певному сенсi також вЬдповЬ-дае положенням класичноI економiчноI теорп (принципу «Laissez-faire»). При цьому акцент робиться на виробництвЬ (вщповщно до смарт-прюритетЬв).
Розглядаючи смарт-спещалЬзащю з позицш неок-ласичног школи можна побачити, що положення ще'1 школи переважно залишаються поза увагою. В межах чинного концепту смарт- спещалЬзаци не передбача-еться «смартизащя» попиту. Разом з тим тотальне по-ширення смарт-спещалЬзацп в усЬх регЬонах 6С та Ix надрепональне та наднацюнальне узгодження, в тому числЬ через створення платформи смарт-спещалЬзацп
Рисунок. ВВП еС, США та Китаю у 2000-2021 рр, % [16]
(Smart Specialisation Platform, https://s3platform.jrc.ec. europa.eu/) е опосередкованим шструментом змен-шення асиметрп шформацп на единому европейсь-кому ринку, що схвалюеться представниками неокла-сично! школи.
Враховуючи, що смарт-спецiалiзацiя акцентуе увагу в першу чергу на виробництв^ випливае ll несу-перечнiсть марксистськш школi економiHHo'i теори (як i класичнш та шумпетерiанськiй школам). В термшах марксистсько! школи економiчноl теорп сутнiсть смарт-спецiалiзацiI можна визначити як упорядку-вання виробничих сил та виробничих вщносин вщпо-вщно до смарт-прiоритетiв (прiоритетних виробництв на шновацшному базиа) та формування надбудови у вигляд! системи смарт-стратегування (повсюдна роз-робка та реалiзацiя стратегш смарт-спецiалiзацil).
В значному ступенi сутшсть смарт-спецiалiзацil вiдповiдаe положенням девелопменталстськш еконо-мтнш теори. Фактично смарт-спецiалiзацiя — це спроба отримати бшьш складш виро6нич1 потужност1 в 6С через тотальне впровадження iнновацiй (в процес пiдприeмницького в1дкриття) i за рахунок цього зберегти глобальну конкурентоспроможтсть та вщ-носно висою темпи економiчного зростання 6С з од-ночасним дотриманням екологiчних стандартiв. Клас-тери, якг стають смарт-прiоритетом, мають у кшце-вому п1дсумку перетворитися у точки зростання еко-ном1ки всього регiону.
6С намагаеться за рахунок шновацшного дом1-нування зберегти свш ринок (це альтернатива запро-вадження 1мпортних мит та квот на ввезення 1мпорту) та проводити експанмю за зовн1шн1 ринки.
Вплив положень австршсько! школи економiчноl теорп слабко простежуеться у формуваннi лопки смарт-спецiалiзацil. Хоча одне з них, яке стосуеться наявноси у шдивдав унiкальних знань, яю важно вщ-чужувати та формалiзувати, знаходить свое мюце п1д час забезпечення процесу «тдприемницького вщ-криття» (створення та впровадження шновацш). Част-ково саме на ц1 «приховаш» знання робиться розраху-нок при визначеннi смарт-прюритетав.
«Пдтримка розвитку технологiчних та практич-них iнновацiй шляхом стимулювання швестицш бiзнес-середовища» цшком вiдповiдаe положенням (нео)шумпетерiанськоl школи економiчноl теорп. Процес пщприемницького в1дкриття, який так чи ш-акше об'еднуе вс1х стейкхолдерiв, е першим етапом створення проривних сощальних чи технолопчних iнновацiй. Одночасно увесь шновацшний процес пе-ретворюеться на сферу колекгивно! д1яльност1, бо в ньому задiянi i бiзнесмени, i державнi/регiональнi до-сл1дн1 центри чи ушверситети, i громадсью об'еднання науковщв, i представники влади, яю розподшяють щ-льове фiнансування.
Положення кейнетанства безпосередньо не про-стежуються у смарт-спецiалiзацil. Разом з тим нас-л1дки впровадження смарт-спецiалiзацil можуть бути шструментом виршення завдання, що ставить перед
собою кейнетанство. Так метою смарт-спецiалiзацn е «формування не лише шновацшно! полiтики, а сощ-ально-економiчно! полiтики регiону в целому, що по-яснюеться 11 спрямованiстю не просто на стимулювання шновацш, а на активiзацiю довгострокових структурних трансформацш в економщ». Тобто ви-значаеться суттева роль окремих репошв та 6С в щ-лому. Економiчне зростання на iнновацiйнiй основi у довгостроковiй перспективi сприятиме забезпеченню повно! зайнятостi. В той час, як забезпечення повно'1 зайнятостi в умовах стагнацп через недоiнвестування шновацшно! дiяльностi, апрiорi неможливе. Одночасно, як свщчить досвiд розвитку шновацшно проривних кра!н та репошв, розподш шновацшно! ренти дозволяе збшьшити купiвельну спроможнiсть (попит) як для верхшх, так i для нижшх страт. У пiдсумку, по-стшне розширення шновацшно! дiяльностi на засадах смарт-спецiалiзацn е iнструментом згладжування еко-номiчних циклiв на регiональному, нацюнальному та наднацiональному рiвнi (тобто рiвнi 6С).
Iнституцiйна (неоiнституцiйна) школа економiч-но! теорп одна з найбшьш динамiчних сучасних шюл економiчно! теорп, яка досить активно розвиваеться останш десятирiччя. Ыституцшна школа економiчноi теори безумовно мае значний вплив на формування смарт-спецiалiзацn. В робота «Поетбник iз стратегiй дослiджень та шновацш для смарт-спещал1зацш» вщ-мiчаеться, що «перехщ вiд iснуючого сектора до нового, заснованого на кооперативных тститутах i про-цесах, тобто колективних науково-дослщних, iнже-нерних i виробничих можливостях, якi формують базу знань для розвитку ново1 дiяльностi» [17, с. 13]. Логiка смарт-спецiалiзацn мае на метi розбудову вщповщно! шституцюнально! iнфраструктури iнновацiйного процесу (в першу чергу процесу тдприемницького вщ-криття), яка являе собою ресурсну систему (зпдно термшологп Е. Острум1). При цьому в межах розгор-тання смарт-спецiалiзацn виникае проблема створення та розподшу шновацшно! ренти. Розподш шновацшно! ренти вщбуваеться не лише мiж «^знесом», «наукою» та громадою на репональному рiвнi. А також мiж репоном та державою.
Також з позицш ще! школи можна стверджувати, що метою впровадження смарг-спецiалiзацn е зни-ження транзакцiйних видатюв на супровщ шновацш-ного процесу. Одночасно лопка залучення повного спектру стейкхолдерiв вщповщае положенням формування iнклюзивних шституив та порядков вiдкритого доступу.
Бiхевiористська (поведткова) школа економiчноi теорп не завдала суттевого впливу на формування смарт-спецiалiзацil, хоча положення ще! школи можуть бути корисш для тдвищення процесу пщприем-ницького вщкриття.
Таким чином, завершуючи редукцiю поняття смарт-спецiалiзацil з позицiй рiзних шкш економiчноl теорп, можна в явному виглядi визначити, якi частини «належать» до яко! школи економiчноl теорп (табл. 1).
1 Зпдно Е. Остром «Термш «загальний ресурс» ви-користовуеться для визначення природно! або штучно! ресурсно! системи, яка е достатньо великою, щоб зробити дорогим (але не неможливим) усунення потенцшних ви-годонабувачiв в1д отримання вигод вщ !! використання. Щоб зрозушти процеси органiзацi! та управлiння загаль-ним ресурсом, важливо розрiзняти ресурсну систему та
2022/№1
потж ресурсних юнiтiв, вироблених цiею системою, одночасно визнаючи !хню залежшсть один вiд одного. Ре-сурст системи краще розглядати як набiр змiнних запасу, як1 здатнi за сприятливих умов виробляти максимальне значення змiнно! потоку без шкоди для запасу або власне ресурсно! системи» [20, с. 55].
5
Таблиця 1
Редукщя сутносп поняття смарт-спецiалiзацiя з позицш провиних шк1л економ1чно? теорИ*_
Назва школи економiчноI теорй Вiдповiднiсть сутносп поняття «смарт-спецiалiзацiя»
Класична ■ «конкурентнi переваги, що випливають зi спроможностi репону» [17, с. 13]; ■ «технологи загального призначення вiцiграюгь особливо важливу роль у змiцненнi iснуючих спещатзацш» [3, с. 11]
Неокласична ■ опосередковане зменшення асиметрй шформацй на единому европейському ринку
Марксистська ■ акцент на виробнищга
Девелопменталiстська ■ в ц1лому смарт-спещал1зац1я е одним з шляхiв реатзацй положень девелопменталь стсько'1 школи
Австрiйська ■ опосередковано в1дносно прихованих знань в процега п1дприемницького в1дкриття
Шумпетерiанська ■ «урядова пщтримка та швестици ... для розвитку наукоемного виробництва» [17, с. 13]; ■ «пщтримка розвитку технологiчних та практичних 1нновацiй шляхом стимулювання швестицш бiзнес-серецовища» [17, с. 13]; ■ «пщкреслюе роль ... п1дприeмцiв у формуванш спещал1зацй та п1двищеннi конку-рентоспроможностi» [3, с. 11]
Кейнйанська ■ передбачаеться «урядова пщтримка та швестицй» [17, с. 13]; ■ «пщкреслюе роль: 1) репональних оргашв влади» [3, с. 11]
1нституц1йна ■ «програма трансформацй» [17, с. 13]; ■ «заохочення стейкхолдер1в до активно! участп в рег1ональному розвитку» [17, с.13] (1нституц1ал1зм через спрямован1сть на використання 1нклюзивних 1нститут1в); ■ значна роль прид1ляеться розбудов1 шституцшнох 1нфраструктури безперервного шновацшного процесу; ■ «п1дкреслюе роль: шститушональних одиниць, що засноваш на знаннях [3, с. 11]
Бiхевiористська (повецiнкова) ■ опосередковано стосуеться оргатзацшного забезпечення процесу пщприемницького вщкритта
* Складено автором.
Систематизация впливу провгдних шкы економгчноТ теорп на смарт-спещалЬзацт
Узагальнюючи отриман1 результати, була проведена систематизащя ступеня впливу рiзних шкш еко-номгано" теорп на смарт-спецiалiзацiю (табл. 2). П1д значним впливом розумieться, що суттeвi положення
Таким чином, можна стверджувати, що з 9 роз-глянутих пров1дних шкш економгано" теорп, майже половина шкш (класична, девелопменталiстська, шум-петерiанська та iнституцiйна) суттево вплинули на формування сутностi смарт-спец1ал1зацп. Помiрний вплив смарт-спецiалiзацiя зазнала вщ неокласично'1, марксистсько'1 та кейнстнськох шкш. Австр1йська та поведiнкова характеризуються незначним впливом на смарт- спецiалiзацiю.
Висновки
1. Порiвняльний аналiз окремих показниюв еко-номiчного розвитку 6С, США та Китаю св1дчить, що сама по собi «смарт-спец1ал1зац1я» не е конкурентною перевагою в глобальному масштаб1.
2. Смарт-спецiалiзацiя в суттевому чи помiрному ступенi вiдповiдаe окремим положенням 7 iз 9 пров1д-них шкш економгано" теорп, розглянутих в цьому до-
вщповщно" школи економгано" теорп використову-ються. Помiрний вплив передбачае, що лише окремi положення вщповщно" школи економгано" теорп ви-користовуються. Незначний вплив передбачае, що положення вщповщно! школи економiчноI теорп майже не використовуються.
Таблиця 2
слщженш. Тобто смарт-спецiалiзацiя синтезуе положення рiзних шкш економiчноI теорiI.
З цього випливае двi альтернативи: або концепт смарт-спецiалiзацiI — це «конструктивний» 1нструмент поеднання «кращих» практик рiзних шкьл економiчноI теорп, або це еклектичне поеднання сутностей, що принципово не об'еднуються. Однозначне вирiшення ще" дилеми можливо у практичнiй площиш у довго-строковiй перспективi.
3. Враховуючи комплекс протирiчь м1ж рiзними школами економiчноI теорiI, напрями подальших до-слiджень доц1льно проводити з метою пошуку в1дпо-вiдi на наступи питання: (1) «Чи здатна смарт-спеща-лiзацiя забезпечити конвергенцiю рег1онального розвитку в межах Украши?»; (2) «Чи здатна смарт-спец1-алiзацiя забезпечити прискорений розвиток регiонiв Украши?»; (3) «Чи не призводить смарт-спецiалiзацiя
Ступшь впливу провщних шк1л економiчноl теорil на смарт-спецiалiзацiю
Назва школи економiчноI теорй Вплив школи економ1чнох теорй на концепт смарт-спещатзацй
Значний вплив Пом1рний вплив Незначний вплив
Класична +
Неокласична +
Марксистська +
Девелопментал1стська +
Австршська +
Шумпетер1анська +
Кейнйанська +
1нституцшна +
Б1хевюристська (поведанкова) +
до закршлення економiчного вщставання Укра1ни та ll регюшв вщ економiчно розвинених краш у довгостро-ков1й перспективi?»; (4) «Чи здатна смарт-спецiалiза-ц1я вир1шити хоча б частково проблеми стратепчного управлшня в Укра'ш?» [21]; (5) «Як удосконалити про-цес смарт-спецiалiзацil регюшв в умовах торгово! л1-бералiзацil Укра1ни з крашами-партнерами?».
Список використаних джерел
1. Про затвердження Державно1 стратеги регюна-льного розвитку на 2021-2027 роки: Постанова Кабь нету М1шстр1в Укра1ни в1д 5 серпня 2020 р. № 695. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D 0%BF#Text (дата звернення: 20.05.2022).
2. Територiальний розвиток i регюнальна пол1-тика. Стимулювання розвитку регюшв на засадах смарт-спецiалiзацil: бар'ери та мехашзми iмплемента-цп: наукова доповщь / наук. ред. д.е.н., проф. I. З. Сто-ронянська. Льв1в: 1РД НАНУ, 2021. 155 с. URL: https://ird.gov.ua/irdp/p20210034.pdf_(дата звернення: 20.05.2022).
3. Визначення основних напрямiв смарт-спеща-лiзацil мiста Киева: звгт про результати надання досл1-дницьких послуг за договором №ССК/2019 / I. бгоров та 1н. Ки!в: 1нститут економiки та прогнозування НАН Укра1ни, 2019. URL: https://dei.kyivcity.gov.ua/files/ 2019/10/22/Zvit_dosl.pdf_(дата звернення: 20.05.2022).
4. Чикаренко I. А., Маматова Т. В., Чикарен-ко О. О. Стратегiя регiонального розвитку на основ1 cмарт-спецiалiзацil: методологiчнi засади. Аспекти пу-блтного управлтня. 2020. Т. 8. № 1. С. 30-42.
5. Шевченко А. В. Стратепчш прюритети впро-вадження смарт-спецiалiзацil у промисловоси Украши. Бзнес 1нформ. 2019. №10. C. 130—135. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-10-130-135.
6. Амоша О. I., Шевцова Г. З., Швець Н. В. Пе-редумови смарт-спецiалiзацil Донецько-Придншров-ського макрорегюну на основ1 розвитку х1м1чного ви-робництва. Економка промисловость 2019. № 3 (87). С. 5-33. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2019. 03.005.
7. Швець Н. В., Шевцова Г. З. Розвиток пщпри-емництва та його роль у реалiзацil пщходу смарт-спе-цiалiзацil в Украшь ЕкономНний всник Донбасу. 2020. № 2 (60). С. 53-66. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66.
8. Амоша О., Лях О., Солдак М., Череватський Д. 1нституцшш детермшанти впровадження концепцИ смарт-спецiалiзацil: приклад старопромислових регюшв Украши. Журнал европейськог економки. 2018. Т. 17. № 3 (66). С. 310-344.
9. Marrocu E., Paci R., Rigby D., Usai S. Evaluating the implementation of Smart Specialisation policy. Regional Studies. 2022. P. 1-17. DOI: https://doi.org/ 10.1080/00343404.2022.2047915.
10. Wigger A. The New EU Industrial Policy and Deepening Structural Asymmetries: Smart Specialisation Not So Smart. Journal of Common Market Studies. June 2022. P. 1-18. DOI: https://doi.org/10.1111/jcms.13366.
11. Вечкинзова Е. А. Обзор теоретико-методологических подходов к формированию региональной смарт-специализации в Казахстане. Актуальные проблемы современности. 2018. № 1 (19). С. 111-115.
12. Патицька Х. О. Стратепя смарт-спецiалiзацil в контекста забезпечення конкурентоспроможноста ре-
гюну: теоретичний аспект. Ефективна економка. 2019. № 11. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019. 11.53 (дата звернення: 02.05.2022).
13. Федяева М. С. «Розумна» спецiалiзацiя як ш-струмент трансформацИ нацюнально1 економiки (теоретичний аспект). Принорноморськ економтт студи. 2018. Вип. 26-1. С. 87-92.
14. Вишневський О. С. Стратегування смарт-спе-цiалiзацil розвитку регюшв з позицш класично1 еко-ном1чно! теорИ: проблеми в сучасних умовах. Сунаст тенденци розвитку фтансових та шновацшно-швести-цшних процеЫв в Украш: магерiали V Мiжнар. наук.-практ. iнтернет-конф. (м. Вшниця, 25 лютого 2022 р.). Вшниця: ВНТУ, 2022. С. 194-196.
15. Вишневський О. С. Смарт-спецiалiзацiя реп-ошв з позицш кейн^анськог школи економiчноl тео-рП. Менеджмент ХХ1 столття: глобалiзацшнi виклики: матерiали VI Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 19 травня 2022 р.). Полтава: ПДАУ, 2022. С. 551-553.
16. World Bank. GDP growth (annual %). URL: https://data.worldbank. org/indicator/NY. GDP.MKTP.K
D.ZG (дата звернення: 20.05.2022).
17. Foray D. et. al. Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisations (RIS 3). European commission. 2012. URL: https://ec.europa.eu/ regional_policy/sources/docgener/presenta/smart_speciali sation/smart_ris3_2012.pdf_(дата звернення: 20.05.2022).
18. Чанг Х. Как устроена экономика: пер. с англ.
E. Ивченко ; [науч. ред. Э. Кондукова]. Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2015. 322 с.
19. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: пер. с англ. 4-е изд. Москва: Дело, 1994. 720 с.
20. Остром Э. Управление общим. Эволюция институций коллективного действия. Киев, 2013. 400 с.
21. Вишневський О. С. Проблеми стратепчного управлшня соцiально-економiчним розвитком Украши з урахуванням процеав децентралiзацil. Вкник економтног науки Украши. 2016. № 1(30). С. 14-22.
References
1. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehional-noho rozvytku na 2021-2027 roky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 5 serpnia 2020 r. № 695 [On the approval of the State Regional Development Strategy for 2021-2027: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 5, 2020. No. 695]. (2020). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0 %BF#Text [in Ukrainian].
2. Storonianska, I. Z. et al. (2021). Terytorialnyi rozvytok i rehionalna polityka. Stymuliuvannia rozvytku rehioniv na zasadakh smart-spetsializatsii: bariery ta mekhanizmy implementatsii [Territorial development and regional policy. Stimulating the development of regions on the basis of smart specialization: barriers and mechanisms of implementation]. Lviv, IRD NANU. 155 p. Retrieved from https://ird.gov.ua/irdp/p20210034.pdf [in Ukrainian].
3. Yehorov, I. et al. (2019). Vyznachennia osnovnykh napriamiv smart-spetsializatsii mista Kyieva: zvit pro rezultaty nadannia doslidnytskykh posluh za dohovorom №SSK/2019. Kyiv, Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy. Retrieved from https://dei.kyivcity.gov.ua/ files/2019/10/22/Zvit_dosl.pdf [in Ukrainian].
4. Chykarenko, I. A., Mamatova, T. V., Chykaren-ko, O.O. (2020). Stratehiia rehionalnoho rozvytku na
|jp 2022/№l
7
osnovi cmart-spetsializatsii: metodolohichni zasady [Regional development strategy based on cmart specialization: methodological principles]. Aspektypublichnoho upravlinnia — Aspects of public administration, Vol. 8. No. 1, pp. 30-42. [in Ukrainian].
5. Shevchenko, A. V. (2019). Stratehichni priorytety vprovadzhennia smart-spetsializatsii u promyslovosti Ukrainy [Strategic priorities for the implementation of smart specialization in the industry of Ukraine]. Biznes Inform — Business Inform, No. 10, pp. 130—135. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-10-130-135 [in Ukrainian].
6. Amosha, O. I., Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Pry-dniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku khimich-noho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of the Donetsk-Dnieper macro-region based on the development of chemical production]. Ekonomika promyslovosti — Economy of Industry, No. 3 (87), pp. 5-33. DOI: https: //doi. org/10.15407/econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].
7. Shvets, N. V., Shevtsova, H. Z. (2020). Rozvytok pidpryiemnytstva ta yoho rol u realizatsii pidkhodu smart-spetsializatsii v Ukraini [The development of entrepreneurship and its role in the implementation of the smart specialization approach in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbass, No. 2 (60), pp. 53-66. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66 [in Ukrainian].
8. Amosha, O., Liakh, O., Soldak, M., Cherevat-skyi, D. (2018). Instytutsiini determinanty vprovadzhennia kontseptsii smart-spetsializatsii: pryklad staropromyslovykh rehioniv Ukrainy [Institutional determinants of implementation of the concept of smart specialization: an example of old industrial regions of Ukraine]. Zhurnal yevropeiskoi ekonomiky — Journal of European Economy, T. 17, No. 3 (66), pp. 310-344 [in Ukrainian].
9. Marrocu, E., Paci, R., Rigby, D., Usai, S. (2022). Evaluating the implementation of Smart Specialisation policy. Regional Studies, pp. 1-17. DOI: https://doi.org/10. 1080/00343404.2022.2047915.
10. Wigger, A. (2022). The New EU Industrial Policy and Deepening Structural Asymmetries: Smart Specialisation Not So Smart. Journal of Common Market Studies, June, pp. 1-18. DOI: https://doi.org/10.1111/ jcms.13366.
11. Vechkinzova, E. A. (2018). Obzor teoretiko-me-todologicheskih podhodov k formirovaniyu regional'noj smart-specializacii v Kazahstane [Review of theoretical and methodological approaches to the formation of regional smart specialization in Kazakhstan]. Aktual'nye problemy sovremennosti — Actual problems of the present, No. 1 (19), pp. 111-115 [in Russian].
12. Patytska, Kh. O. (2019). Stratehiia smart-spe-tsializatsii v konteksti zabezpechennia konkurentospro-mozhnosti rehionu: teoretychnyi aspekt [The strategy of
smart specialization in the context of ensuring the competitiveness of the region: theoretical aspect]. Efektyvna ekonomika — Efficient economy, 11. DOI: https://doi.org/ 10.32702/2307-2105-2019.11.53 [in Ukrainian].
13. Fediaieva, M. S. (2018). «Rozumna» spetsiali-zatsiia yak instrument transformatsii natsionalnoi ekonomiky (teoretychnyi aspekt) ["Smart" specialization as a tool for the transformation of the national economy (theoretical aspect)]. Prychornomorski ekonomichni studii — Black Sea Economic Studies, Issue 26-1, pp. 87-92 [in Ukrainian].
14. Vyshnevskyi, O. S. (2022). Stratehuvannia smart-spetsializatsii rozvytku rehioniv z pozytsii klasychnoi ekonomichnoi teorii: problemy v suchasnykh umovakh [Strategizing smart specialization of regional development from the standpoint of classical economic theory: problems in modern conditions]. Suchasni tendentsii rozvytku finan-sovykh ta innovatsiino-investytsiinykh protsesiv v Ukraini [Modern trends in the development of financial and innovation-investment processes in Ukraine]: Proceedings of the V International Scientific and Practical InternetConference. (pp. 194-196). Vinnytsia, VNTU [in Ukrainian].
15. Vyshnevskyi, O. S. (2022). Smart-spetsializatsiia rehioniv z pozytsii keinsianskoi shkoly ekonomichnoi teorii [Smart specialization of regions from the standpoint of the Keynesian school of economic theory]. Menedzhment 21 stolittia: hlobalizatsiini vyklyky [Management of the 21st century: globalization challenges]: Proceedings of the VI International Scientific and Practical Conference. (pp. 551553). Poltava, PDAU [in Ukrainian].
16. World Bank. GDP growth (annual %). Retrieved from https: //data. worldbank. org/indicator/NY. GDP. MK TP.KD.ZG.
17. Foray, D. et. al. (2012). Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisations (RIS 3). European commission. Retrieved from https://ec.europa. eu/regional_policy/sources/docgener/presenta/smart_spec ialisation/smart_ris3_2012.pdf.
18. Chang, H. (2015). Kak ustroena ekonomika [Economics: the User's Guide]. Moscow, Mann, Ivanov i Ferber. 322 p. [in Russian].
19. Blaug, M. (1994). Ekonomicheskaya mysl' v retrospektive [Economic Theory in Retrospect]. Moscow, Delo. 720 p. [in Russian].
20. Ostrom, E. (2013). Upravlenie obshchim. Evo-lyuciya institucij kollektivnogo dejstviya [Governing the Commons: The evolution of institutions for collective action]. Kyiv. 400 p. [in Russian].
21. Vyshnevskyi, O. S. (2016). Problemy stratehi-chnoho upravlinnia sotsialno-ekonomichnym rozvytkom Ukrainy z urakhuvanniam protsesiv detsentralizatsii [Problems of strategic management of socio-economic development of Ukraine in view of decentralization processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Herald of the Economic Sciences of Ukraine, No. 1 (30), pp. 14-22 [in Ukrainian].
CraTra Hagiftmna go pega^ii 23.05.2022
Формат цитування:
Вишневський О. С. Смарт-спещалiзащя з позицш провщних шкш eK0H0Mi4H0i теорп. Вкник eKOHOMirnoi науки Украши. 2022. № 1 (42). С. 3-8. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).3-8
Vyshnevskyi, O. S. (2022). Smart Specializations from the Standpoint of Leading Schools of Economic Theory. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 3-8. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).3-8
8
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
