Лггература
1. Schupp R. Park lesny i kolonia letnia w Brzuchowicach kolo Lwowa / R. Schupp // Sylwan. - 1905. - № 7. - S. 3-9.
2. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова : монографiя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2008. - 360 с.
3. Горд1енко М.1. Лiсовi культури рiвнинноi частини Украши / М.1. Гордieнко, А.О. Бон-дар, В.О. Рибак, Н.М. Гордieнко / за ред. М.1. Гордieнка. - К. : Вид-во Урожай", 2007. - 680 с.
4. Кучерявий В.П. Ф^омелюращя : навч. поабн. / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
Кучерявый В.П., Брунец К.С. Фитоценотическая структура насаждения лесного парка Х1Х века в Брюховичах
Проанализировано в историческом аспекте залеснения песчаных пустошей на территории поселка Брюховичи под Львовом, начиная с 1800 годов. На основе исследований были установлены причины изменения сосны обыкновенной лиственными породами, то есть переход от суборових к сугрудовым условиям места произрастания. Выяснено, что значительное место в фитоценозах занимает подлесная сину-зия, представленная группой брусники бородавчатой, бузины черной, лещины обычной, ежевики обычной, малины обычной, проектное накрытие которой составляет около 40 %. Наличие обильного подлеску является позитивным фактором почвообразования. Эту же функцию выполняет также травяной ярус, проектное покрытие которого составляет около 50 %.
Ключевые слова: фитоценотическая структура, лесопарк, насаждение, ассоциация, сукцессия, рекреационная нагрузка, генерация, деревостан.
Kucheryavyy V.P., Brunets K.S. Phytocoenotic structure of green plantations of forest park in the XIX century in Bruhovychi
Poossibilities in the historical aspect reforestation of sandy heathland on the territory village Bruhovychi near Lviv since 1800. On the basis experimental plot have found cause changes pine sylvestris leaf woods that transition from subory to suhrudy to conditions habitat growth. It is found out, that a considerable place in фгшценозах occupies тдлюкова синуз1я, presented the groups of cowberry warty, elder black, hazel ordinary, blackberry ordinary, raspberry ordinary, the project covering of which is about 40 %. Presence abundant an undergrowth is the positive factor of formation of soil. The same function is executed also by a grass tier project coverage of which is about 50 %.
Keywords: phytocoenotic structure, forest park, green plantations, association, succession, recreational load, generation, stands.
УДК 635.92:001.8:712.3:(630.23) Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
Бтоцермвський нацюнальний аграрний ушверситет
НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ У СТАРОВИННИХ ДЕНДРОПАРКАХ ТА БОТАН1ЧНИХ САДАХ
На прикладi дендролопчного парку "Олександрiя" НАН Украши розглянуто перспективы напрями наукових дослщень. Закцентовано увагу на необхщносп вив-чення вшово'1 мшливосп фiтоценозiв та окремих рослин, консортивних зв'язюв мiж складовими частинами бюти, боташчних колекцш рослин, збереження бюлопчного рiзноманiття, стшкосп цензiв до антропогенного впливу.
Серед наукових установ системи НАН Украши старовинш дендропар-ки "Софивка", "Олександр1я", "Тростянець" займають особливе мюце завдяки специфщ об'екпв дослщження - довго юнуючих штучно створених бюцено-з1в, у яких деревш рослини р1зного вжу i походження посщають визначальне
мiсце. Через досить значний вж аборигенних та штродукованих видiв дерев-них рослин, як зростають у дендропарках, 1хньо1 ролi у функцiонуваннi лан-дшафтних композицiй, вивчення вшово! мiнливостi, стшкосл й довговiчностi фiтоценозiв та старовжових дерев, якi е !х основою, е прiоритетним страте-гiчним завданням наукових колективiв дендрологiчних паркiв. Актуальшсть виконання таких робiт не викликае сумнiву.
У лiтературi питання стшкосл паркових бiоценозiв частково висвгтле-не в працях Л.1. Рубцова (1977), С.1. Кузнецова (1989), Ю.О. Ыменко (1999), деякi аспекти вшово! мшливост деревних рослин викладенi в роботах 1.Г. Серебрякова (1962), Л.1. Правдша (1964), Мамаева (1972), Н.1. Щеглова (1999), I.I. Коршiкова (2002) та ш. Однак системне вивчення вшово! мшли-востi деревних рослин у дендролопчних парках поки що не проводиться i не плануеться. Об'ективною причиною цього е складнiсть i багатограннiсть бь ологiчно екологiчних процеЫв, якi впливають на вiкову мшливють рослин. Вiдсутнiсть розроблено! стратеги i тактики наукових дослiджень у старовин-них парках е причиною того, що комплексне дослщження цих ушкальних об,ектiв не здiйснюють, i щнна наукова iнформацiя, яка дала б змогу погли-бити знання у цьому напрямi та застосувати 1'х на практицi, отримуеться фрагментарно i епiзодично.
Систематичне вивчення паркових бiоценозiв та деревних рослин, як головно! 1'х складово!, потребуе передусiм швентаризаци та ландшафтно! так-саци не лише рослин штродукованих видiв, яка ^ею чи iншою мiрою проведена у старовинних дендропарках системи НАН Укра!ни, а й повно! швентаризаци та ландшафтно! таксаци старовiкових дерев, особливо видiв-едифiка-торiв, уточнення !хнього вiку, походження, саштарного стану, бонiтету, реп-родуктивно! здатност^ мiнливостi за перiод зростання в ландшафтних компо-зицiях. Така шформащя, зiбрана за единою схемою i оброблена за допомогою математичного моделювання, дала б можливiсть не лише зафжсувати цiнну iнформацiю на сьогодш, а й здiйснити ретроспективний аналiз насадження та прогнозувати його майбутнш стан. Вона може бути основою мониторингу вь кових змiн як паркових фiтоценозiв, так i дендрофлори загалом. Це дасть змогу об'ективно судити про максимальний термiн життя деревних рослин в умовах штучно створених бiоценозiв, виявити чинники, яю найбшьше впливають на довговiчнiсть насаджень та окремих рослин. Важливим нюансом ще! роботи е вщстеження впливу змiн клiмату на деревш рослини (термiни та тривалiсть фенофаз розвитку, штенсившсть росту, перiодичнiсть та штенсив-нiсть плодоношення, ушкодження хворобами i шкiдниками).
Наступним етапом у здшсненш повно! дендробюлопчно! оцiнки старовинних дендропарюв та !хшх окремих ландшаф^в мае бути встановлення рослинних асощацш i синузiй. Штучно створеш бiоценози за тривалий перь од юнування перетворились iз вiдкритих, повшстю залежних вiд антропогенного впливу екосистем, у саморегулюванш, мало залежних вщ людини, еко-системи, в яких так чи шакше вщновилися природнi взаемозв'язки мiж скла-довими частинами бюценозу. Фiтоценотичне оцiнювання ландшаф^в дасть змогу не лише зафжсувати реальний стан рослинних угруповань, а й дасть
змогу встановити, як з часом шд дiею природних та антропогенних чинникiв формуються парковi рослиннi асоцiацiï, якi взаемозв'язки встановлюються мiж рiзними групами рослин в однш синузiï. Порiвняння цих асощацш з при-родними характерними для певноï зони дасть змогу зрозум^и залежнiсть мiж рiзними складовими бiоти, ïхнiй взаемний вплив. Це допоможе виявити причини небажаних змш у складi паркових насаджень, а саме замши порщ еди-фiкаторiв на породи субедифiкаторiв. На пiдставi отриманих даних буде мож-ливiсть, з огляду на об'ективш критерiï, виконувати доглядовi рубання та здшснювати плани реконструкцiï ландшафтiв.
Нагромадження й анашз бiоморфологiчних та ритмолопчних даних про життедiяльнiсть старих рослин дасть змогу прогнозувати 1'хнш стан i вживати заходiв, спрямованих на шдтримання 1'х довговiчностi та стшкосл в умовах культури. Достовiрна шформащя про особливост росту i розвитку старовшових дерев у паркових бюценозах надзвичайно важлива через цик-лiчну змiну погодно-клiматичних умов. Важливо вщстежити та зафiксувати змiни у складi бiоценозiв, викликанi змiнами клiмату в останш роки.
Важливим напрямом наукових дослщжень у старовинних дендропарках е вивчення консортивних зв'язюв старовжових рослин з iншими компонентами бюценозу. Це - i синерпзм, i конкуренцiя за свiтло, вологу, елемен-ти живлення, i алелопа^я тощо. Так, у парку "Олександрiя" НАН Украïни в 70-х роках минулого столггтя було виконано грунтовш дослiдження з вивчення алелопатично! взаемоди рослин у старовiковiй дiбровi, що дало змогу виявити мехашзми, якi знижують самовiдновлення рослин дуба звичайного. Досвщ таких дослщжень варто було б використати шд час вивчення ролi але-лопатп в консортивних зв'язках старовiкових дерев аборигенних та штродукованих видiв у паркових ландшафтах. Цшну шформащю може дати досль дження з поширення адвентивних рослин у паркових бюценозах. Формуван-ня у паркових, тобто штучних, бiоценозах асоцiацiй i синузш рослин вiдрiз-няеться вщ природних асоцiацiй за складом через привнесення у ф^оценози iнтродуцентiв фонерофтв та проникнення в трав'яний покрив адвентивних рослин, а також регулювальним впливом людськоï дiяльностi. Так, в останш роки проблемою для багатьох ландшаф^в парку "Олександрiя" стало агре-сивне розповсюдження розрив-трави звичайноï (Impatiens parviflora D.C.), ад-вентивноï здичавiлоï рослини, що походить зi Схiдноï Ази та витiсняе iншi види з трав'яного покриву. Вiдсутнiсть ефективноï протиди розповсюдженню цього бур'яну упродовж багатьох роюв стала причиною виникнення пробле-ми, яку необхiдно термшово вирiшувати. Ефективнiсть цiлеспрямованого антропогенного впливу залежить вiд ступеня вивченост консортивних зв,язкiв у штучних бюценозах та послщовного виконання заходiв, спрямованих на шдвищення стiйкостi, довговiчностi i декоративноï виразностi ландшафтних композицiй.
Одним iз найбiльш маловивчених питань е дослщження консортивних зв,язкiв рослин та комах у бюценозах старовинних парюв. Враховуючи те, яку величезну роль вщграе ентомофауна в життi паркового бюценозу, вивчення цих питань е надзвичайно актуальним. Оригшальш дослщження бюло-
ги хермеЫв, якi здiйснив Г.1. Драган [3, 4] у парку "Олександрiя", яскравий приклад використання ушкального паркового бюценозу для фундаменталь-них ентомологiчних дослщжень. На жаль, у старовинних парках подiбнi дос-лiдження - виняток, а не правило. Це саме можна сказати й про фгапатоло-пчш дослщження у старовинних парках та боташчних садах.
Важливе значення мае визначення еколопчних нiш рослин абориген-них та iнтродукованих видiв, враховуючи багатовiковий досвiд 1хнього виро-щування. Це дае змогу встановити роль кожного еколопчного компонента та 1х комплексно! взаемоди у житт рослин i достовiрно оцiнити 1хню житте-здатнiсть у рiзних кшматичних умовах Украши, а на цш основi розробити ефективнi рекомендацп щодо 1хнього використання у садово-парковому бу-дiвництвi.
Маючи унiкальну базу для здшснення естетично! оцiнки ландшаф-тних композицш, якi iснують десятки, а iнодi й сотнi рокiв, змшюючись з вь ком, науковi колективи дендропарюв практично не придiляють уваги вивчен-ню цього питання. Вивчення титв i рiвнiв декоративно-динамiчноl рiвноваги ландшафтiв, композицiй та окремих рослин е надзвичайно актуальним зав-данням не лише з досвщу ландшафтного будiвництва, а й стосовно утриман-ня та реконструкци паркових ландшаф^в. Такi дослiдження дають можли-вють удосконалювати наявнi методи естетично! ощнки, розробляти новi ме-тоди та способи реконструкци ландшафтiв, що з часом руйнуються, виходячи з вимог "Флорентшсько! хартilм, яка ставить жорстю вимоги до утримання i вщновлення пам,ятникiв садово-парково! архiтектури.
Поглибленого вивчення потребують ботанiчнi колекцil дендропаркiв: кошферетуми, фрутiцетуми, розарil, родовi комплекси багатьох видiв рослин.
Тривале вирощування на однш територil багатьох видiв штродуценпв дае змогу досконально вивчити 1хт бiоекологiчнi та декоративнi особливостi, оцiнити життездатнiсть та зробити об,ективнi висновки про перспективи ш-тродукцil та використання у зеленому будiвництвi. В "Олександри" цей нап-рям роботи в останш роки успiшно розвивався i втiлився у роботах С.1. Галкi-на, Л.А. Козак, В.Л. Рубю, С.В. Роговського, Н.М. Дойко, Л.О. Бабенко, 1.Л. Мордатенко та ш., якi на основi цих дослщжень опублiкували цiлу низку наукових праць, шдготували та захистили дисертацшш роботи. Створення ко-лекцiй рослин, особливо декоративних садових форм, потребуе застосування агротехшки, технологiй розмноження та вирощування, розроблення рекомен-дацiй використання у паркових композищях. Цi завдання повинш, бути ши-рше представлеш у планах наукових дослiджень боташчних садiв та дендро-паркiв, адже !хне вирiшення мае важливе наукове i практичне значення. У су-часних умовах, коли безлiч штродуценлв завозять в Укра!ну без попередньо-го вивчення lхнiх бiологiчних i екологiчних властивостей, часто без належно-го карантину, досвiд дендропаркiв, яю протягом десяткiв, а то i сотень рокiв вирощують та вивчають штродуковаш види мае неоцiненне значення.
Характерною особливютю старовинних дендропаркiв е !хня висока за-лежнiсть вщ антропогенного впливу. Численне вiдвiдування дендропарку ор-ганiзованими групами та окремими вщвщувачами створюе додатковий тиск
на парковi ландшафти, потребуе додаткових зусиль для ххнього пiдтримання в надежному стат. Для розроблення стратеги розвитку парку важливо систематично дослщжувати потоки вiдвiдувачiв, ïxm потреби та запити, удоскона-лювати екскурсiйнi маршрути, збагачувати експозици, враховуючи iсторичне минуле та семантику композицш. На жаль, бшьшють цих питань вирiшують без належного наукового дослiдження, внаслiдок чого прийнят рiшення не завжди ефективнi.
Недостатньо вивченим i нормативно окресленим на сьогодш е комплекс питань, пов'язаних iз технологiею утримання старовинних парюв. Зпд-но з чинним законодавством, дендропарки вщнесено до заповщних терито-рiй, де господарська дiяльнiсть суворо обмежена, а рубання, ^м санiтарних, заборонено. Для дендропаркiв актуальним завданням е збереження декора-тивност створених ландшафтних композицiй та тдтримання сталого видового складу основних паркоутворювальних порiд, що досягаеться завдяки дог-лядовим рубанням. Перiодичнiсть та штенсившсть виконання цих рубань, послщовшсть ïx здiйснення, з урахуванням стилю i складу паркових наса-джень, ïx вiку - надзвичайно актуадьнi питання, якi недостатньо вивченi та нормативно не регламентоваш. Ще бшьш складним i вiдповiдадьним е алгоритм виконання ландшафтно-реконструктивних рубань, яю час вiд часу доводиться проводити в кожному парку, але i цей вид рубань законом та шдза-конними актами не регламентовано, що, враховуючи досить жорстку вщповь дальшсть за самовшьне вирубування дерев, унеможливлюе цю роботу. Очевидно, назрша необxiднiсть на основi наукових дослiджень [8, 9] розробити i затвердити нормативний документ, який би визначав порядок i послщовшсть проведення ландшафтних рубок в дендролопчних парках.
Важливими е таю аспекти догляду за ландшафтними композищями, як шдсаджування, вирощування i формування основних паркоутворювальних порщ та штродуценлв у групах, куртинах та як солiтерiв, а також кушдв на узлюсях, у мiксбордераx. Паралельного вивчення потребують бюеколопчш, агротеxнiчнi, ландшафтно-арxiтектурнi проблеми, яю при цьому виникають. На жаль, щ питання, попри ххню наукову актуальшсть i важливе практичне значення, поки що глибоко не вивчають. Очевидно, що ïx необхщнодолучати до плашв наукових дослiджень дендрологiчниx парюв.
Унаслщок посилення забруднення навколишнього середовища полю-тантами, яке значно поширилось i на деяю дендропарки, актуальним е вивчення впливу техногенних навантажень на бюту парюв. Ушкальш можливос-тi для таких дослщжень внаслiдок комплексного забруднення значних тери-торiй грантiв i грунтових вод нафтопродуктами, шестивалентним хромом, бь фшшами й азатовмiсними сполуками та радюнуклщами, склалися у дендро-парку "Олександрiя" НАН Украши. Об'ектом таких дослщжень е екосистема парку загалом та ïï складники: деревнi, трав,янi i водш рослини, мшрооргашз-ми, тварини. Цiкавi роботи Л. А. Плескач [7], яка вивчала вплив важких мета-лiв на рослиннiсть парку, Л.О. Бабенко [1, 2], яка дослщжувала особливост росту i розвитку рослин в техногенно порушених водоймах, Н.В. Драган [5], яка вивчала морфогенез сосни шд впливом техногенних чинниюв, висвгглили деяю аспекти впливу полютанпв на бюту. Однак для комплексного вивчення
впливу техногенного забруднення бюценоз парку необхщт глибшi системнi дослiдження, якi можуть дати надзвичайно щкаву i корисну шформащю про адаптивну здатнiсть окремих його складниюв та дадуть об'ективну вщповщь, яка доля в майбутньому чекае один з найбiльш вiдомих пам'ятниюв садово-паркового мистецтва в Укршт. Для виконання цiеï важливо! теми наукових дослщжень необхiдне спецiальне державне фшансування, залучення провщ-них фахiвцiв науково-дослiдних установ НАН Украши, що дасть змогу здiйснити на високому науково-методичному рiвнi з використанням сучас-ного лабораторного обладнання. Результати комплексного дослщження еко-логiчноï ситуацп, яка склалась у парку "Олександрiя", важливi не лише для розроблення заходiв щодо локалiзацiï i нейтралiзацiï впливу забруднювачiв на бiоту парку, а i для розумшня закономiрностей такого впливу на подiбнi екосистеми та наслщки тривалого впливу полютанлв на рослиннi й твариннi оргашзми.
Л1тература
1. Бабенко Л.О. Використання гщрофшьних рослин у техногенно трансформованих во-доймах дендропарку "Олександр1я" / Л.О. Бабенко // Проблеми ландшафтно! арх1тектури, ур-боекологи та озеленення населених мюць : матер. Першого М1жнар. семшару. - Льв1в. - 1997. - Т. 1. - С. 103.
2. Бабенко Л.О. Урахування стшкосп гщрофшьно! флори, проти антропогенних заб-руднювач1в при введенш в ландшафти i д1лянки техногенно трансформованих водойм д/п "Олександр1я" / Л.О. Бабенко // Промислова боташка, стан i перспективи розвитку : матер. IV М1жнар. конф. - Донецьк, 2003. - С. 80-82.
3. Драган Г.И. Генерационный цикл сибирского елово-пихтового хермеса (Aphrastasia pectinatae CH /Homoptera, adelgidae) // Известия Харьковского энтомол. общества. - 1996. -Т. 4. - Вып. 1-2. - С. 88-90.
4. Драган Г.1. Бюлопя хермеав триби Dreyfusiini (Hovoptera, adelgidae), що пошкоджу-ють ялицю в центральному люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук. - К., 1997. - 21 с.
5. Драган Г.И. Некоторые особенности морфогенеза сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) в связи с техногенным изменением ее среды обитания / Г.И. Драган, Н.В. Дра-ган // Ботанические сады как центры сохранения биоразнообразия и рационального использования растительных ресурсов. - М., 2005. - С. 167-169.
6. Плескач Л.Я. Ф1тотоксичшсть техногенного забруднення грунпв дендропарку "Олександр1я" НАН Украши / Л.Я. Плескач // 1нтродукщя рослин. - 2002. - № 1. - С. 122-128.
7. Плескач Л.Я. Забруднення водойм дендропарку "Олександр1я" та його вплив на стан рослинносп / Л.Я. Плескач // 1нтродукщя рослин. - 2004. - № 2. - С. 80-87.
8. Роговський С.В. Стшюсть дуба звичайного (Quercus robur L.) у паркових бюценозах (на приклад1 д1брови дендропарку "Олександр1я" НАН Украши) / С.В. Роговський // Вюник Бшоцерювського державного аграрного утверситету. - 2005. - Вип. 32. - С. 140-148.
9. Роговський С.В. Оргашзащя ландшафтних рубок у старовинних парках та боташчних садах Украши / С.В. Роговський, А.1. Кушшр // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. -К. : Вид-во НАУ. - 2006. - № 96. - С. 292-299.
Роговский С.В. Направления научных исследований в старинных дендрологических парках и ботанических садах
На примере дендрологического парка "Александрия" НАН Украины рассмотрены перспективные направления научных исследований. Акцентировано внимание на необходимости изучения возрастной изменчивости фитоценозов и отдельных растений, консортивных связей между составной частями биоты, ботанических коллекций растений, сохранение биологического многообразия, стойкости ценоза к антропогенному влиянию.
Rogovskiy S. V. Scientific researches in old arboretums and botanic gardens
Directions of scientific research are considered on the example of Aleandria arboretum. The paper focuses on necessity of studding age variability in phytocenosis and plant, consortia connections between biota components, botanic collections and preserving biological diversity and cenosis resistibility to human influence
УДК 637.7 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв;
С.М. Кватирко - ДП "Володимир-Волинське ЛМГ"
ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В ДЕРЖАВНОМУ ШДПРИеМСТВ1 "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКЕ Л1СОВЕ МИСЛИВСЬКЕ ГОСШОДАРСТВО"
Мисливсько-господарська дiяльнiсть ДП "Володимир-Волинське ЛМГ" е нерентабельною. Витрати на ведення мисливського господарства щорiчно зростають, з 2005 р. вони перевищили 100 тис. грн. За перюд з 1998 по 2008 рр. складено близько 200 протоколiв про порушення правил полювання, вилучено понад 20 одиниць вог-непально'1 збро'1. З порушниюв правил полювання стягнено штрафiв на суму понад 7,4 тис. грн. Чисельнють Capreolus capreolus менша оптимально'^ щшьшсть стано-вить 9,5 особин на 1000 га, щшьшсть Sus scrofa - 5,4 особин. Поголiв'я Cervus elap-hus нараховуе понад 60 особин, що становить близько 30 % вщ оптимально'1 чисель-носп. Alces alces у мисливських упддях тдприемства - рщюсний вид.
Ключов1 слова: ДП "Володимир-Волинське ЛМГ", мисливське господарство, Capreolus capreolus, Sus scrofa, Alces alces.
Державне шдприемство "Володимир-Волинське люомисливське господарство" Волинського обласного управлшня люового i мисливського господарства Державного комггету люового господарства Украши розташоване в твденно-захщнш частинi Волинсько1 областi на територп 4 адмшютратив-них райошв (Володимир-Волинський, Iваничiвський, Локачинський, Туршсь-кий). Протяжшсть пiдприемства з пiвночi на швдень 60 км, iз сходу на захщ -60 км. До його складу входять 6 люництв площею 32777 га. Люи в зош дiяль-ностi люомисливського господарства розташованi досить нерiвномiрно. Найбiльшi масиви розташованi в пiвнiчнiй частит господарства, меншi - в твденнш. У пiвденнiй вони представленi окремими люовими урочищами. За-галом, вкрит лiсовою рослиннiстю землi займають 91,9 % вщ загально1 пло-шд лiсових земель.
Основними бiотопами юнування основних видiв мисливських звiрiв е лiсовi угiддя. Важливе значення у життедiяльностi мисливсько1 фауни мають породний склад люосташв, вiкова структура, повнота та ш. Найкращими кор-мовими та захисними властивостями характеризуються молодняки 1 групи вжу, площа яких становить 2314,7 га або 7,1 % вкритих люовою рослиншстю земель. З метою вирощування високопродуктивних насаджень в упддях тдприемства створюють лiсовi культури. З 2001 р. щорiчно збшьшуються обся-ги посадки люових культур (рис. 1).
До зiмкнутостi крон дерев у мiжряддях лiсових культур проростае трав'яна, чагарникова рослиншсть, яка е кормом для рослинощних звiрiв. З використанням кореляцшного аналiзу встановлено, що мiж площею люових культур i ратичними видами юнуе значний зв'язок: для оленя - 0.59, дико1