CC BY
28
нотично! деградацп, цей вид фактично зник, що, мабуть, пов'язано з його великою (значною) свiтлолюбнiстю. Ми рекомендуемо для використання в парках i люових культурфiтоценозах у вщповщних природних зонах i насаджен-нях Укра!ни 80 видiв: представникiв родiв Abies (ялиця) - 10; Calocedrus (ка-лоцедрус) - один: Cedrus (кедр) - три; Chamaecyparis (кипарисовик) - три; Cryptomeria (криптомерiя) - один; Cupressus (кипарис) - п'ять; Juniperus (яль вець) - 14; Laris (модрина) - три; Metasequoia (метасеквоя) - один; Microbiota (мжробюта) - один; Picea (ялина) - один; Pinus (сосна) - 17; Platycladus (ши-рокогшочник) - один; Pseudotsuga (псевдотсуга) - один; Seguoia (секвоя) -один; Seguoiadendron (секвоядендрон) - один; Taxodium (болотний кипарис) - один; Taxus (тис) - два; Thuja (туя) - два; Tsuga (тсуга) - один. Крiм того, радимо використовувати Ginkgo (гшкго) - один, яке належить до класу гшкгових, що, як i хвойш, входять, у порядок Голонасшних. При цьому для використання в масивах кшьюсть !х досить обмежена (10-12) видiв, за винят -ком прського Криму (20), де було проведене багаторiчне випробування хвойних екзопв. У паркових групах у Полюш, Лiсостепу, Карпатах доцiльно використовувати 70-80 видiв хвойних, в Степу - 20-25, в Криму - 75-80. Бе-зумовно, це не вичерпна кшьюсть видiв хвойних, вона може доповнюватися або скорочуватися, але саме цi види повиннi становити основу того асорти-менту хвойних (на видовому рiвнi) для широкого використання, який буде перспективним у найближчi десягирiччя.
Хвойнi екзоти ще не набули широкого використання в садово-парковому будiвництвi, за винятком ялини звичайно! i колючо!, ту! захщно! та !! форм, ялiвця козацького, сосни звичайно!. В Украш лише на Пiвденному бе-резi Криму багато хвойних екзотiв стали дшсно ландшафтно-утворювальни-ми породами. Збагачення видового складу насаджень новими видами i формами хвойних (швидкорослими, декоративними, толерантними до антропо-генних впливiв i з iншими властивостями) - одна iз складових тдвищення рiвня озеленення населених пунктiв i покращення складу насаджень.
Характер бшьшост садово-паркових ландшафтiв визначаеться, насам-перед, декоративними формами деревних рослин. Потенщал внутршньови-дового розма!ття хвойних надзвичайно великий (близько 2000 форм). Самих тшьки карликових форм, незамшних для прських садiв, нараховуеться до 350 таксошв, особливо у таких видiв, як ялiвець середнiй (40 форм), кипарисовик Лавсона (37), тсуга канадська (35), тис япдний (30), сосна прська (30), туя захщна (28), ялина звичайна (28), ялiвець китайський (23) тощо. Декора-тивний потенщал внутршньовидового розма!ття хвойних у боташчних садах дае змогу використовувати тд час озеленення мiст Укра!ни понад 250 форм.
Об'еднання ряду хвойних видiв, що мають фiзiономiчно схожий габь тус, в единий фiзiономiчний тип значно полегшуе дизайнеру, ландшафтному архiтекторовi вибiр тих або шших деревних рослин. За класифжащею Л.1. Рубцова (1977) фiзiономiчнi типи хвойних мають родовi назви з додаван-ням до них назви виду, що найповшше вiдповiдае даному фiзiономiчному типу рослин. В один фiзiономiчний тип може бути об'еднано юлька родiв, а ш-коли i цiла родина.
Деревш хвойш рослини - найважливiший елемент садово-паркових композицш. У парковому ландшафтi вони слугують переважно для створення вертикальних силуетiв i бiльш темного колориту, спричинюючи контрастнi ефекти у рiзнi пори року. У декоративному садiвництвi Укра1ни хвойнi почали використовувати з перших роюв 1хньо1 штродукцп в дендропарках "Олек-сандрiя", "Софпвка", особливо з часу заснування таких найстарших боташч-них садiв i дендропарюв, як Краснокутський (1783), Харювський (1804), Кре-менецький (1806), НЫтський (1812), Одеський (1820), Тростянецький (1834).
У 1886 р. в "Тростянщ" вперше складено план i проведено швентари-зацiю його насаджень. На той час у парку зростало 156 видiв хвойних (у 1990 р. - 32 види). З часом докоршно змшився його первинний вигляд. Хвойнi зараз досягли значних розмiрiв i вступили в пору свого розквиу. Особливо велично виглядають сосни, ялини, ту1, модрини i деякi iншi. Вони становлять основу ландшафтних композицiй парку, зростають солiтерами i групами на полянах, узлюсях, по берегах ставков. На сьогодш серед хвойних кiлькiсно переважають представники роду сосна (майже 50 % насаджень хвойних). Значна юльюсть i видове розма1ття цього роду (дев'ять видiв) бага-то в чому визначають архiтектурно-художнiй вигляд Тростянецького ландшафту. Найбiльш широко з цього роду представлена сосна звичайна (86,6 %), але спостерiгаeться помггне зниження 11 кiлькостi (на 10 %>). Крiм того, в насадженнях цього виду низький вщсоток (до 1 %) молодняка. Високе видове розма1ття i у ялини, при цьому кiлькiсно переживае ялина звичайна (98 %). Чотири види iз роду ялина - аянська, схщна, червона, чорна - представлен в насадженнях одним-двома екземплярами. На вщм^ вiд соснових насаджень в ялинових переважае молодняк (близько 50 %). Особливу роль в паркових пейзажах "Тростянця" вiдiграють туя захщна i складчаста (пгантсь-ка). Хоча в юльюсному вiдношеннi вона i поступаеться соснi та ялинi, але через свш оригiнальний зовшшнш вигляд i вдале розмiщення набула важливо-го значення пiд час оформлення полян парку. Представники родiв модрина i ялиця вiдiграють тдпорядковану роль в пейзажних композицiях дендропарках, хоча старi екземпляри модрини дуже ефектнi в алейних посадках. Яль вець козацький займае в дендропарку значнi площi [4-9].
У дендропарку "Олександрiя" найбiльш довговiчними i декоративни-ми виявилися композицп з використанням сосни звичайно! (Драган, 1999). Так, на Велиюй полянi дендропарку зростають сосни вжом 160-200 роюв, ви-сотою до 30 м з рiзними формами крони. З шших видiв хвойних з часу заснування парку збереглися екземпляри сосен веймутово1, чорно1, модрин евро-пейсько1, сибiрськоl, польсько1, ялини звичайно1, ялiвцю вiргiнського. Найстiйкiшими серед них виявилися модрина сибiрська та ялiвець вiргiнсь-кий. За даними Н.В. Драган (1999), до групи перспективних хвойних потрiб-но також вщнести ялини колючу, сербську, модрину японську, псевдотсугу Мензиса, ялищ бiлу та одноколiрну, ту1 захiдну i складчасту, кипарисовик го-рохоплодий, ялiвцi козацький, китайський, високий, напiвшароподiбний. В умовах дендропарку " Олександрiя" погано переносять затшення ялина колюча, туйовик пониклий, кипарисовик Лавсона i деяю його форми, котрi в окре-
мi роки сильно тдмерзають; випала ялина схщна; ялина сиза виявилася спри-ятливою до мiсцевих видiв хермесiв. У дендропарку успiшно зростають деко-ративш форми ту! захщно!, кипарисовика горохоплодого, ялин сизо!, звичайно!, колючо!, ялiвцiв звичайного i козацького. Дуже багато декоративних форм утворюе сосна звичайна. Значного поширення в парку набули компози-цп з ту! захщно! у виглядi великих куртин (60-100 екземплярiв) або невеликих груп (5-15 дерев), солiтернi посадки модрини японсько!, ялицi одноколiр-но!. Рiзновiкова куртина з псевдотсуги Мензиса е однieю з найбiльш ефек-тних посадок. Однак через техногенне забруднення територп дендропарку стiйкiсть таких видiв, як сосна чорна, сосна Веймутова i деяких iнших хвойних, знижуеться [1, 2, 3, 5, 11].
Набутий певний досвщ використання хвойних у мюьких насадженнях Люостепу Укра!ни. Провiдне мiсце серед композицшних елементiв поида-ють солiтернi посадки, групи, але!, масиви та живоплоти (табл.).
Табл. Участь хвойних у композицшних елементах мкьких насаджень ЛИсостепу УкраТни
Млсто Композицшний елемент пейзажу, га
масиви га! групи але! солггери живоплоти
Вшниця 0 6 51 12 21 1
Кигв 6 14 265 13 117 3
Льв1в 1 4 195 16 137 7
Луцьк 0 1 70 28 45 1
Полтава 0 6 86 1 7 0
Ивне 0 7 83 11 36 1
Тернопшь 9 17 104 20 90 0
Суми 1 0 34 6 16 0
Черкаси 10 1 44 2 22 0
Харкш 5 4 168 17 52 2
Хмельницький 0 2 80 15 19 1
Всього 32 62 1240 141 562 16
Частка, % 1,56 3,02 60,40 6,87 27,37 0,78
У зелених насадженнях виявлено багато солиерних посадок рiзних видiв хвойних. У Киев^ Львов^ Луцьку, Тернополi, Харковi та iнших мютах трапляються гнiздовi групи з ту! захщно!, широкогiлочника схiдного, ялини звичайно!, сосен веймутово! i звичайно!. Досить популярною стала посадка в один або два ряди по колу у формi хороводу. Таю "хороводи" з ялини звичайно!, ялищ одноколiрноl, ту! захщно!, модрин европейсько! та iнших хвойних, а також велика юльюсть алей з ялини звичайно! i колючо!, ту! захщ-но! вiдзначенi у парках Вшнищ, Киева, Тернополя. Проте в шших мiстах алейнi посадки з хвойних у паркових насадженнях використовують рщко i з обмеженим асортиментом. У деяких парках Укра!ни трапляеться такий важ-ливий композицiйний елемент як га! вщ 30 до 100 дерев, здебшьшого з модрини европейсько!, сосни звичайно!, ялини звичайно! i зрщка - з ялищ бшо!. У мiських насадженнях Люостепу Укра!ни трапляються масиви у бшьшосп випадкiв з хвойних i зрiдка - змiшанi з хвойних i листяних порщ; дуже рщ-
ко - багатоярусш парковi хвойнi масиви. Насадження перифершних масивiв (по межах парюв) щшьш, з густим розмiщенням дерев (через 1,5-3 м). Таю масиви е у Киев^ Харковi, Черкасах з переважанням сосни звичайно!, а у Тернополi - з ялини звичайно!. Для оформлення невеликих паркових просто-рiв використовують внутрiшнi парковi масиви з сосни чорно!, сосни звичайно!, модрини европейсько!. Живоплоти з хвойних застосовують досить рщко. Вдалi живоплотi з ту! захадно!, ялини звичайно!, ялiвцю звичайного створеш в парках, скверах, садах, на бульварах i майданах Вiнницi, Киева, Львова. Харкова, Хмельницька. Рiзнi види i форми ту!, ялiвцiв, сосни прсь-ко!, Банкса та шших використовують пiд час спорудження кам'янистих садiв. Застосовують хвойнi i для оформлення водоймищ, декоративних басейнiв, фонташв, ваз, контейнерiв.
Однак пiд час використання хвойних в мюьких насадженнях зазначе-но низку недолiкiв, основними з яких е: невiдповiднiсть хвойних умовам зростання видiв у змшаних групах; iгнорування декоративно! та бюлопчно! сумiсностi рослин; вiдсутнiсть диференцiйованого догляду за ними в мюьких насадженнях; загущенють групових посадок; невдалий вибiр мiсця для посадок; обмежений асортимент; несвоечаснють проведення ландшафтних ру-бань; недостатньо виразне оформлення узлюь масивiв, одноманiтнiсть видового складу, вщсутнють пiдлiску, незначне включення листяних порщ.
На основi проведення дослщжень i вивчення передового вiтчизняного i зарубiжного досвiду можна зробити висновки щодо покращення стану хвойних у мюькому середовищi:
1. Сучасний таксоном1чний склад хвойних Укра!ни дае змогу устшно !х використовувати у мюькому середовищ1, зокрема у вигляд1 солггер1в, груп, га!в, алей, масив1в, живоплот1в. Це стосуеться як видового, так [ внутршньовидового !хнього складу.
2. Методи ландшафтного використання хвойних в дендропарках, парках, л1сопарках та присадибних дшянках розроблеш вже досить детально [ дають змогу створювати р1зш композицп з широким використанням хвойних.
3. З огляду на висою декоративш якост та саштарно-ппешчш властивост1 вщсоток участ хвойних в м1ських насадженнях Л1состепу Укра!ни повинен бути не менше тж 20-30 %.
4. У л1сопарках, парках, садах, великих скверах потр1бно створювати насадження хвойних за типом родових комплекшв, що набагато тдвищить стшюсть [ архггектурно-художнш р1вень садово-паркових насаджень.
5. 1з хвойних деревних рослин пор1вняно стшкими до складних урбоеколо-пчних умов м1ста в лшшних вуличних насадженнях е: модрини евро-пейська [ сиб1рська, широкогшочник схщний, пседотсуга Мензиса, сосна кримська [ чорна, туя захщна форми колонопод1бна [ шрамщальна, ялина колюча [ !! форми, Енгельмана сиб1рська [ схщна, ял1вець в1ргшський, звичайний [ його форми колонопод1бна [ шведська, козацький [ його форми, а на швдш: кедри атласький, пмалайський [ л1ванський, кипариси аризонський, в1чнозелений, ялиця грецька та ш.
6. В алейних насадженнях м1ж ширококронними хвойними деревами (модри-на, сосна, ялиця, ялина та ш.) ввдстань в ряду повинна бути не менше тж
5-7 м, м1ж вузькокронними (туя захщна [ !! форми колонопод1бна, траш-дальна, кипарисовик горохоплодий [ Лавсона та ш.) не менше шж 2-3 м.
7. Для створення виразних ландшафтних груп [ для бшьшо! !х стшкост в м1ських насадженнях вони повинш бути щонайменше 1з 3-5 екземпляр1в.
8. Необхщно розширити видовий склад хвойних порщ для формування са-дово-паркових композицш. Бшьшою м1рою культивувати таю породи хвойних, як: метасеквойю глштостробопод1бну, модрину сиб1рську [ японську, псевдотсугу Мензиса, сосни веймутову, прську, кримську, чорну, кипарисовик горохоплодий, Лавсона [ нутканський, тсугу ка-надську, ялини сизу, сербську, сиб1рську, тянь-шанську, ялищ бшу, кав-казьку, однокол1рну [ сиб1рську, тую захщну форми верескопод1бну, зо-лотисту, колонопод1бну [ кулясту, тую складчасту [ багато шших вид1в хвойних.
9. Пщ час створення насаджень з л1кувально-профшактичною метою 1з дос-лщжених вид1в хвойних Л1состепу Укра!ни основну увагу варто придши-ти ту! захщнш [ ял1вцю козацькому як породам з найбшьш високою ан-тимжробною актившстю летючих фггонцид1в, ялинам звичайнш [ колю-чш як породам з потенцшно високою терапевтичною д1ею на оргашзм людини.
10. Потр1бно переглянути норми структурних елеменлв на 1 га територп створюваних озеленювальних об'екпв у природних зонах Укра!ни з метою збшьшення вщсотка участ хвойних в р1зних категор1ях зелених насаджень м1ського середовища.
11. Для профшактики [ л1кування захворювань з використанням хвойних насаджень необхщно створювати спещал1зоваш парки аерофгготерапп, гшодинамп та ш.
Л1тература
1. Грисюк М.М. Олександр1я - зелена скарбниця / М.М. Грисюк. - К. : Вид-во "Буд> вельник", 1965. - 96 с.
2. Кохно М.М. Дендрофлора Укра!ни. Дикоросл1 та культивоваш дерева 1 кущг Голона-сшш : довщник / М.М. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко та ш. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
3. Драган Н.В. Етапи штродукци та сучасний стан дендропарку "Олександр1я" / Н.В. Драган. - 1999. - Вип. 1. - С. 63-64.
4. Лыпа А.Л. Дендрологические богатства Украинской ССР и их использование / А.Л. Лыпа // Озеленение населенных мест. - К. : Изд-во Академии архитектуры УССР, 1962. - С. 11-21.
5. Мисник Т.Е. Деревья и кустарники дендропарка "Тростянець" / Т.Е. Мисник. - К. : Изд-во АН УССР, 1962. - 179 с.
6. Мякушко В.К. Таксономический состав хвойных и его использование в городских зеленых насаждениях / В.К. Мякушко, С.И. Кузнецов, В.В. Пушкарь // Сборник научных трудов УСХА. - К. : Изд-во РПО УСХА, 1985. - С. 54-57.
7. Перепадя И.П. Тростянець / И.П. Перепадя. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 78 с.
8. Пушкар В.В. Порайонний асортимент дерев 1 кущ1в Укра!ни / В.В. Пушкар, С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон. - К. : Вид-во "Держбуд Укра!ни", 1988. - 187 с.
9. Пушкар В.В. Хвойш у садово-парковому буд1внищта : монография / В.В. Пушкар. - К. : Вид-во ДАККЮМ, 2004. - 284 с.
10. Роготченко А.П. Уманское чудо - Софиевка / А.П. Роготченко. - К. : Изд-во "Реклама", 1978. - 117 с.
11. Рубцов Л.И. Деревья и кустарными в ландшафтной архитектуре : справочник / Л.И. Рубцов. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1977. - 272 с.
Пушкар В.В. Хвойные в городской среде
Исследован современный таксономический состав и количественная структура хвойных в городских насаждениях, представлен подбор наиболее удачных композиций с участием хвойных. Рекомендовано для использования в парках в природных зонах и насаждениях Украины 80 видов соответствующих представителей родов. Рассмотрен видовой состав хвойных в дендропарках и старинных парках Лесостепи Украины. Проанализировано использование хвойных в композиционных элементах городских насаждений. Сделаны выводы по улучшению состояния хвойных в городской среде.
Ключевые слова: хвойные растения, городские насаждения, дендропарк, старинный парк, парк, массив, роща, группа, алея, солитер, живая изгородь.
Pushkar V.V. Coniferous in the city environment
The modern taxonomical composition and quantitative structure of coniferous are explored in the city plantations. The most successful compositions of coniferous are selected. 80 types of the proper representatives of genus are recommended to use them in parkas, natural zones and plantations of Ukraine. Specific composition of coniferous is considered in dendroparks and age-old parks of Forest-Steppe of Ukraine. The use of the coniferous in composition elements city plantations is analysed. The conclusions are done in relation to the improvement of the state of coniferous in the city environment.
Keywords: coniferous, city plantations, dendropark, age-old park, array, grove, group, alley, solitaire, palisade.
УДК 712.63 Маг1странт К.О. Редько; доц. А.1. Куштр, канд. б1ол. наук -НУ бюресурав Ь природокористування УкраТни, м. КиТв
СУЧАСН1 СТИЛЬОВ1 ПРИЙОМИ ВОДНИХ УСТРО1В ПРИ ВЛАШТУВАНН1 ОБ'еКТШ ЛАНДШАФТНОГО БУД1ВНИЦТВА
Наведено аналiз стильових прийо]шв мистецтва, яга найчастше використову-ють шд час влаштування сучасних водних устро!в на об'ектах ландшафтного 6уд1в-ництва, а також взаемозв'язок цих прийомiв iз технолопчним i планувальним завдан-ням благоустрою об'ек™. Також рекомендовано рослини для озеленення рiзних ти-тв водойм.
Ключовг слова: стил^ напрями, водш устро!, об'емно-просторова оргашзащя.
Вступ. На сучасному етат розвитку техшчного прогресу ландшафтш архггектори та дизайнери стикаються 1з проблемою висловлення власного мистецького бачення у процеш втшення та влаштування як водних устро!в, так 1 шших компоненпв ландшафтного середовища. За рахунок розма!ття ма-тер1ал1в та техшчних засоб!в, що е однозначною перевагою сучасносп, легко втратити змют задумано! композицп, !! настрш та тематичшсть. Вважливим завданням при цьому - не допустити, щоб в1ртуозш фантазп та ще! згубили свш шарм ! одночасно змютовнють, а тому "ряпвним колом " може стати розподш щейних концепцiй за стилями. Втiлення ще! в рамках окреслених тенденцiй допоможе бшьш чгтко висловлювати i в!зуально конструювати ш-формацiйний та естетичний задум композицп водного устрою, а надал гар-моншно його вписувати в будь-яке середовище. Внаслiдок спостер^ач зможе ч1тко поеднати вс1 складов! компоненти водного устрою та виокремити його основний змют
Метою дослщжень було виявлення найпопулярнiших стильових прийомiв, якi використовуються в будiвництвi водних устро!в та аналiз причин тако! динамiки.
Об'ектами досл1джень. Найбшьш виразнi воднi устро! европейського та вичизняного простору на прикладi яких можна продемонструвати т чи ш-шi стильовi особливостi.
Результати дослщжень. Для викладу даного матерiалу нами були ви-користанi методи наукового дослщження, опрацювання лiтературних та шюстративних джерел, матерiалiв фото обстежень, загальт спостереження.
Оцiнено найбiльш поширенi з юнуючих стилiв та напрямiв, яю використовуються для створення водних устро!в, як компонентiв ландшафтного будiвництва. Також проведений аналiз доцiльностi !х застосування з огляду на технолопчт особливостi прийомiв влаштування, озеленення i благоустрою водних конструкцiй. За результатами дослщжень можна зробити вщпо-вщт висновки про доцiльнiсть застосування того чи шшого стилю чи напря-му пiд час влаштування водних устро!в залежно вiд призначення та специфь ки умов втшення.
Важливо розрiзняти такi поняття як ландшафтний напрям та ландшаф-тний стиль. Адже часто !х помилково ототожнюють. Поняття напряму мае бшьш широке та загальне значення, яке об'еднуе в собi найбiльш визначт та характернi риси ландшафтного планування. 1снуе три основнi напрями ландшафтного планування якi визначають стилютику складових елементiв на те-риторiях об'ектiв ландшафтного будiвництва [1, 2]:
• регулярный (поеднуе принципи правильности чггкосп лшш, впорядкованосл елеменпв певнш визначальнш систем^); до таких найхарактершших водних устрогв можна в1днести фонтан Нептуна у вшл1 д'Есте (1тал1я, Т1вол1), фонта-ни Версалю та Петергофу [5, 10, 12];
• пейзажний (сповщуе принципи вшьного безсистемного планування, для тд-креслення природносл та натуральност ландшафтних компонента); сюди можна вщнести каскади, струмки та водойми, яю створюються як аналоги природтх, котюють форми та матер1али таким чином, щоб у спостер1гач1в якнайменше виникало вщчуття рукотворност цих водних устрогв. Також в цей список можна включити фонтан Джедда в Сауд1всьюй Араи [4, 9];
• змшаний (поеднання особливосп двох попередтх напрям1в)
Що ж стосуеться стилю, то вш виступае, свого роду, похщною вiд бiльш широкого поняття напряму. Число стилiв вражаюче величезне, якщо не нескiнченне. Ключовою ознакою, за якою можна групувати об'екти за стилями, е един принципи художнього мислення таю як, чергування типiв ком-позицш, прийомiв просторових побудов, особливостей колориту [5, 7].
1сторично мiнливе i наше сприйняття мистецтва. Для кожно! епохи характерна певна "картина свггу", яка складаеться з фшософських, релiгiйних, полiтичних iдей, наукових уявлень, психолопчних особливостей свггос-приймання, етичних i моральних норм, критерi!в життя, по якiй i вiдрiзняють одну епоху вщ iншо!. Стилi не мають чиких меж, вони плавно переходять один в шшш i перебувають у безперервному розвитку, змiшуваннi i протидi!. Багато стилiв ствюнують одночасно i тому "чистих " !х практично не бувае
[4, 6]. На 0CH0Bi анатзу лiтературних джерел та спостережень ми виокреми-ли 13 основних стильових течш, яю мають популярнiсть в будiвництвi вод-них устро1в у системi ландшафтного планування. До них вiдносяться [2, 10]:
• Стит регулярного характеру планування: модерн, op-art, вортицизм, кшетич-не мистецтво, геометричний абстракцюшзм, авангардизм (включаючи течи футуризм, куб1зм, експресюшзм, дада!зм та сюрреал1зм) [3, 4].
• Стит пейзажного напряму планування: натюргартен, техно, hi-teck, дада!зм, ташизм, концептуал1зм, фов1зм, неопластицизм [3, 10].
• Стит, яю можуть сумщати i прийоми регулярного, i прийоми пейзажного напрямш планування: абстракцiонiзм, концептуалiзм, авангардизм (включаючи пiд течи футуризм, кубiзм, експресiонiзм, дада!зм та сюрреалiзм) [4, 10]. Розглянемо кожну стильову течiю через призму будiвництва водних
устро1в. Найбiльш наближений до пейзажного напряму - стиль шмецького походження, натюргартен, який пропагуе красу простоти, натуральност та досконалiсть об^авання форм природою. Тобто, дотримуючись цього стилю, ландшафтний архиектор мае уявити, як би задекорувала природа той чи ш-ший елемент ландшафту, використовуючи лише мжрокшматичш особливостi регюну мiсцезнаходження. I залежно вiд цих особливостей, координувати ви-раження концепцп через 1х призму, намагаючись мiнiмалiзувати декоратив-ний форм-фактор до цих рамок. Водний устрш, виконаний у такому стит, на-гадуватиме болгтце чи покинуте десь на узлюш озеро, а струмки не вiдрiзня-тимуться вiд тих, що розсжають кам'янi розсипи Карпат чи Альп (рис. 1).
В озелененш водних устро1в переважатимуть деревнi види з ажурною, плакучою формою крон, кущi з розрiдженим габiтусом, злаковi трави, Грун-товкривнi рослини монохромних кольорiв. Навколишне середовище мае бути вщповщним, для повноти досягнення ефекту недоторканносп ще1 рукотвор-но1 частки природного ландшафту [10, 3].
Рис. 1. Водш устроТ у стил натюргартен
Новий стиль сьогодення - модерн, який не втратить свое1 актуальносп через прагнення використовувати все нове та нетзнане для висловлення дещо декадентного настрою та глибокого щейного змюту. Для цього стилю харак-терне тяжшня до асиметрп, плавностi лiнiй i форм; песимiстичних переходiв кольорових нюаншв, зазвичай ахроматично1 гами, та використання флоралю-тичних орнаментiв. Матерiалами для влаштування водних устро1в у такому
