CC BY
23
УДК 658.012:378 Доц. 1.Ю. Потай, канд. техн. наук -
НУК т. адмирала Макарова, м. Миколахв
НАПРЯМИ 1ННОВАЦ1ЙНО1 ТРАНСФОРМАЦН ОСВ1ТИ У КОНТЕКСТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Проаналiзовано iнновацiйно-орiштованi пiдходи для шдвищення ефективностi шд-готовки фахiвцiв у контекстi сталого розвитку. Викладено напрями трансформацп шдго-товки фахiвцiв в аспектi взаемодп "освiта - ринок працi", що сприяють шдвищенню ш-новацшного потенщалу вищо! школи в контекстi сталого розвитку за допомогою вста-новлення тiсного взаемозв'язку мiж потребами потенцшних роботодавцiв та системою шдготовки фахiвцiв. Визначено, що найважлившою умовою освiти в штересах сталого розвитку е еколопзащя вищо! освiти, метою яко! е шдготовка екологiчно вщповщальних фахiвцiв рiзного профшю, якi приймають вщповщальш рiшення у процес свое! д1яль-ностi в будь-якш галузi з урахуванням вимог екологiчного iмперативу.
Ключовi слова: сталий розвиток, шновацшний потенщал, маркетинг освишх послуг, пiдготовка фахiвцiв, розвиток регюну.
Найбшьш радикальним засобом шдтримки конкурентоспроможносп еко-номiки й окремих складових 11 галузевих i територiальних комплексов е посилення iнновацiйноí дiяльностi, яка повинна забезпечити вихвд краши на новий яшсний i кiлькiсний рiвень розвитку. Це е загальноприйнятий факт. Таким чином, системна криза сучасно1 економши обумовлена недолiками в здшсненш iнновацiйноí дяль-ностi, насамперед у сферах, яш формують iнновацiйний портфель як вщносно технiко-технологiчних нововведень, так i в пiдготовцi квалiфiкованих кадрш для науково-технiчноí дiяльностi й споживачiв продукцií останньо1. Успiшна шнова-щйна дiяльнiсть не може усшшно вестись поза впливом вищо1 школи, яка, будучи шноващйною по свош природ^ е одним з найбшьших виробниюв нововведень в економiчнiй системi. Результати функщонування нацiонального господарства краши й окремих суб'екпв багато в чому визначае дiяльнiсть вищо1 школи.
Сьогодш, коли бiльша частина випускникiв ВНЗ не можуть працевлашту-ватися за отриманою спецiальнiстю, коли, отримавши диплом, вони виявляють-ся незатребуваними на ринку пращ, досить актуальною стае проблема шдвищення рiвня шновацшного розвитку вищо1 школи у сферi освiти за допомогою по-шуку нових пiдходiв до пiдвищення ефективносп пiдготовки фахiвцiв у контекста сталого розвитку. У Стратегií освгги Свропейсько!' економiчноí комiсií ООН, що розроблена для освгги в штересах сталого розвитку (СР), прийнято!' на нарадi високого рГвня представникiв мшстерств охорони навколишнього середовища Г освГти (Вшьнюс, 17-18 березня 2005 р.), наголошено: "щоб бути ефективною, ос-вГта в штересах СР повинна розглядатися у двох аспектах: 1) через штегращю тем освГти в штересах СР в ус вГдповГдш навчальн дисциплши, програми й кур-си; 2) через оргашзащю занять по конкретним тематичним програмам Г курсам".
Найважлившою умовою освгга в Гнтересах СР е еколопзащя вищо1 освии, яка мае на увазГ подготовку еколопчно вГдповщальних фамвщв рГзного профшю, що приймають ршення у процес свое1 даяльносп в будь-якш галузГ з урахуван-ням вимог еколопчного Гмперативу. Для цього необхщно осмислення взаемоза-лежносп економГчного, социального, политичного й еколопчного аспектов навколишнього свиу, проникнення вдей, понять, принцишв екологи в шш вуз1всьш дисциплГни. У цьому значенш вища економГчна освота е найбшьш вдячною й продуктивною сферою сприйняття та реалГзацц вдей сталого розвитку на практицг
Еколопчна дiяльнiсть як одна зi складових збалансованого розвитку стае дедалi економiчно ефектившшою, дозволяючи суб'ектам господарювання вико-ристовувати обумовлеш нею рiзноманiтнi прямi й непрямi переваги та вигоди. Ця дiяльнiсть у сучасному свiтi починае здобувати властивосп кашталу, оскшь-ки створюе додатковi можливостi для збшьшення акщонерно1 вартостi шд-приемства (очевидно, що екологiчно благонадшне пiдприемство коштуе дорож-че). У ширшому розумiннi освiта в iнтересах СР - це сучасний iнновацiйний шд-хгд в органiзацií навчального процесу, що дае змогу ознайомити громадськкть iз основними проблемами сталого розвитку, сформувати свiтогляд, заснований на стiйкостi, нащлити навчання на передачу знань шляхом установления дiалогу, зорiентувати на вдентифжацда й практичне вирiшения мiсцевих проблем.
Можна сформулювати мету освiти в штересах СР як сприяння становлен-ню особистостi людей, якi мислять незалежно й критично, е духовно цшсними, соцiально активними, опираються у сво'х соцiальних, полiтичних i економiчних д1ях на засади екологiчноí етики й культури, прагнуть отримати знання про нав-колишне середовище, почувають занепокоення про його стан особисто й колек-тивно сприяють ртенню наявних i попередженню нових економiчних, еколопч-них i соцiальних проблем. 1нноващйний потенцiал дiяльностi вищо! школи у сферi освiти iстотною мiрою визначений спiввiдиошениям обсягу випускникiв ВНЗ i обсягу попиту на них на ринку працi. Систему шдготовки фахiвцiв можна вважати ефективною за умови, що кшьккть випускникiв ВНЗ (пропозиция) не буде перевищувати попит на них на регюнальному ринку пращ, тобто буде опи-суватися нершнкть такого вигляду:
п п
1> X N ,
1=1 1=1
де: - розмiр попиту на фахiвцiв /-о! квалiфiкацií на ринку пращ; N - кiлькiсть випускникiв ВНЗ /-о! квалiфiкацií; п - кшьккть спещальностей, за якими ведуть шдготовку фахiвцiв. Таким чином, необидною умовою шноващйно-оркнтова-ного розвитку ВНЗ е прогнозування пiдготовки фахнвщв. Це передбачае вико-ристання маркетингового дослiджения у сферi освiтнiх послуг. Оскiльки маркетинг освггшх послуг е багаторiвневим процесом, його необхiдно здiйснювати на макроршш, регiональному та мiкрорiвнi.
Об'ектом маркетингу освггшх послуг на макрорiвнi е освiтнi послуги, якi фшансують з державного бюджету й потребують державно! шдтримки. Освиш послуги макрорiвня подшяють на такi основш групи:
1. Освiтнi послуги для задоволення державних потреб у фахiвцях певних спещальностей квалiфiкацiйних рiвнiв. У цьому випадку йдеться, насамперед, про шженерш й науковi спещальноста, якi необхiднi для рiшення завдань оборони, атомно! енергетики та шших. Освiтнi послуги ще! групи розробля-ють державнi заклади освiти. Тут завданнями маркетингу е: аналiз потреб державних шдприемств у наукових, iнженерних i робочих кадрах; виявлен-ня нових перспективних спецiальностей; вивчення регюнального аспекту розподiлу потреб.
2. Послуги, реалiзованi в недержавному секторi, що дають змогу отримати економiчний ефект на нащональногосподарському рiвнi. Маркетинг ще!' групи охоплюе пiдприeмства всiх форм власност й мае справу з освггшми
послугами, що реал1зують державш штереси незалежно вщ мюця надання цих послуг.
3. Послуги, виробництво яких потребуе учасп держави через свою високу затратоемюсть. Ця група послуг мае, зазвичай, стратепчний, перспектив-ний характер. Недержавний сектор не мае сил вирГшити задачГ вГдповГд-ного освГшього продукту, тому що на це потрГбш значш витрати й трива-лий час. Тому необхГдна тдтримка державного сектору. Маркетинг освГт-шх послуг ще! групи потрГбно здшснювати на рГвш оргашв державного управлГння.
Напрямки, за якими потрГбно здшснювати маркетинг освишх послуг на макрорГвш, представлено на рис. 1. Метою маркетингу на регюнальному рГвш е виявлення потреб регюну в даних послугах для забезпечення умов його штелек-туального розвитку. Укрупнену процедуру регюнального маркетингу освГтшх послуг представлено на рис. 2.
Розробка прогнозу сощально-еконо]шчного розвитку краши
+ -
Розробка прогнозу науково-техшчного прогресу
+ -
Прогноз потреби в науково-техшчних \ управлшських кадрах по основним спешалыюстям
I т
Розробка державних освптпх прюритет1в
Розробка комплексу маркетингу державних освишх прюртепв
Розробка мехашзму включения Розробка напрямюв Розробка
недержавних ВНЗ у пронес нормативного регулювання прогнозушдготовки
рсалгзацп державних о свитах освинбо! д1яльност1 по кадр1в по прюритетним
прюритепв освгппм прюритетам напрямкам
Рис. 1. Напрямки маркетингу освтшх послуг на макрорiвнi
Як показано на рис. 2, процедура маркетингу на рГвш регюну визна-чаеться двома моментами:
• нормативними прогнозами макрор1вня для певного регюну;
• задачами, яки поставлен! перед репоном 1 яю визначаються багатьма факторами, зокрема р1внем розвитку рег1ону, модерн1зац1ею репонально!' економ1ки на осно-в1 впровадження передових технологий, переходу на випуск наукомютко1 конку-рентоспроможно!' продукцп, зм1ни спещатзацп рег1ону.
Регюнальну шновацшну полГтику повинш впроваджувати мюцева влада Г громадсью оргашзаци регюшв рГзних рГвшв з опорою на фшансовГ й матерГальш ресурси, а також права Г важелГ, якГ е в ''хньому розпорядженнГ Формою реалГза-цГ! таких можливостей е створення регюнальних науково-техшчних комплекшв, завдання яких полягае в шдвищенш ГнновацГйного рГвня регюну.
Таким чином, одшею з основних ланок сталого розвитку регюну е система вищо'! освГти, що дае змогу створити власнГ кадри для власного виробництва. Маркетинг мкрорГвня передбачае насамперед вироблення маркетингових цГлей Г стратегш навчального закладу.
Рис. 2. Маркетинг освШнЫ послуг у регют
Шд час розгляду ринку, на якому працюе освггня установа, потрiбно вра-ховувати два аспекти:
1) репональний аспект дiяльностi освггньо! установи. Вона може працювати в одному або декшькох регiонах. В останньому випадку - через репональну мережу. Отже, потрiбно казати про репональш ринки функцiонування цих установ;
2) освггня установа спецiалiзуeться на тдготовщ фахiвцiв у певних навчаль-них областях i спецiальностях. Таким чином, варто враховувати також пред-метно-спецiалiзованi ринки, розумiючи пiд ними номенклатуру навчальних спецiальностей, за якими ведеться шдготовка кадрiв.
Непростий перехiдний перюд розвитку Пiвденного регiону, вимоги освь ти в iнтересах СР, урахування сучасних тенденцiй у свiтовому освггньому про-цесi висувають перед вищою школою складний комплекс цшей i завдань для формування у студенпв необхщно'1 професшно"1, квалiфiкацшноi й сощально'1 компетенцп. Цей комплекс охоплюе:
• надання студентам розширеного обсягу знань й шформащ!" про предмет вивчен-ня та створення зацiкавленостi в оволодшт ними;
• полiпшення теоретично!" пiдготовки студентiв та 11 використання для ршення конкретних прикладних задач;
• розвиток спроможностей студенив приймати рiзноманiтнi ршення, зокрема у нестандартних ринкових ситуащях;
• удосконалювання навичок студента iз презентащ!" матерiалу, роботи в команд^ виконання ролi и лiдера;
• активiзацiя роботи студентiв iз критичного та аналiтичного сприйняття шформащТ;
• сприяння формуванню у студента "нас^зних" знань, навичок i якостей, необ-хiдних для освоення iнших дисциплiн у контекстi СР;
• поширення загального кругозору студента, формування в них Еколопчного свь тогляду, вiдповiдного до вимог часу, для реамзащ!" iдей СР у майбутнш практич-нiй дiяльностi.
Очевидно, що для формування нового екологiчного мислення n0Tpi6H0 використовувати новi адекватнi засоби освтаи. З 2011 р. у Нащональному ушвер-ситетi кораблебудування ÍMem адмiрала Макарова (НУК) здiйснюeться rn6ip ма-гiстрантiв на навчання 3Í спецiальностi 8.18010017 "Економiка довкiлля i при-родних ресурсiв". У ци^ професiйно-орieнтованих дисциплiн за вибором ВНЗ навчального плану запропоновано курс дисциплши "Еколого-економiчнi аспек-ти сталого розвитку у контекста проектного шдходу".
Одшею з причин цього е те, що, незважаючи на вс зусилля, iдея сталого розвитку не стала надбанням широких мас. Отже, застосування методов управ-лiння проектами (project management) у вирiшеннi важливих питань експлуатацл ресурсов, iнвестицiйноï полтаики Пiвденного регiону, освiти i науково-техшчно-го прогресу, захищеностi життедiяльностi, еколопчноо безпеки дасть безсумнов-ну можливкть вважати проблеми сталого розвитку проввдними.
Уже доведено, що ефективний проектний пiдхiд дае змогу на 30 % скоро-тити як варткть, так i тривалiсть будь-якого проекту, що в сукупноста веде до шдвищення результативностi бiльш нiж на 50 %. На теперiшнiй час проектний щдхвд став визнаною у всьому свiтi методологiею проектно-орiентованоï д1яль-ностi. Зараз вже важко назвати хоча б один значний проект або програму, ят здiйснювалися б поза рамками шдходов та методологи управлшня проектами. Практика застосування проектного шдходу у виршенш соцiальних, економiч-них та екологiчних проблем довела його високу ефективнкть поровняно з тради-цiйними системами управлiння.
Таким чином, потреба шдготовки магiстрiв економши довкiлля i природ-них ресурав у контекстi проектного пiдходу в НУК зумовлена зростаючою потребою ефективного управлiння економiкою довюлля i природних ресурсов, охо-рони навколишнього природного середовища Миколаовськоо областi i Швденно-го регiону загалом. Тому знания, отримаш студентами з дисциплши "Еколого-економiчнi аспекти сталого розвитку у контекста проектного шдходу" дають змогу ефективно оволодiти iнструментами, необхвдними для прийняття ефектив-них управлшських рiшень у рiзних сферах нащонального господарства, знати механiзми втшення еколопчноо полiтики з урахуванням вимог ринковоо економь ки. Вирiшення цих завдань передбачае, передусш, розширене використання ак-тивних методiв i форм навчання та атестацп знань, що усшшно зарекомендували себе в зарубiжнiй i вичизняшй освiтнiй практицi. Зокрема, такими формами е:
• лекци з мультимедшною презентащею й проблемним викладом MaTepi^y;
• семтарсью заняття з використанням активних форм проведения: обговорення в малих групах, дебати, формування дослщницьких команд i т. ш.;
• iмiтацiйнi кри: pольовi, дшов^ конфлiктнi, кейси, Swot- Анaлiз i т. ш.;
• "польовГ' заняття з вт'здом на конкpeтнi господарсью об'екти, що передбача-ють стлкування з фaхiвцями-пpaктикaми;
• регулярный поточный контроль знань шляхом тестування (письмового або комп'ютерного) i контрольного письмового блщ-опитування;
• мультымедтт освтт технолога, що передбачають оптимальну комп'ютериза-щю навчального процесу - як у лекцшному кypсi, так i в практичних заняттях -пiд час проведення дiлових iгоp, piшeння задач, тестування;
• тдсумковый контроль знань на основi кредитно-модульно'1 системи оргатзацп навчального процесу.
Принципи освии в iHTepecax СР щодо оргашзацп системи освiти можна сформулювати таким чином:
• прюритеттсть освiти в штересах СР як системотворчого фактору системи осви-и
загалом;
• мiждисциплшарний, комплексний пiдхiд;
• узагальнення та доступтсть освiти в iнтересах СР;
• прюритеттсть ролi унiверситетiв у формулювант й забезпеченнi реалiзацïí щ-
лей Стратеги освiти в штересах СР.
Епоха шновацшно1 економжи, що настала, диктуе потреба удосконалю-вання форм i методов викладання з метою активiзацiï процес1в навчання, шдви-щення ïx ефективностi. Сьогоднi викладачам ВНЗ не можна обмежуватися тради-цiйними освiтнiми теxнологiями. Насамперед, це стосуеться розробки методич-них основ удосконалювання пiдготовки фах1вц1в, орiентованого на шдвищення iнновацiйного потенциалу, як окремого ВНЗ, так i економiчноï системи загалом.
Висновки:
1. Визначено, що в iнновацiйно-орiентованиx пiдxодаx до шдвищення ефективносп пiдготовки фаxiвцiв у контекста сталого розвитку потрiбно враxо-вувати кiлькiснi та якiснi xарактеристики попиту на ринку працi. Основними напрямками у цiй галузi е: прогноз попиту на кадри у розрiзi спещальностей та оцiнювання якосп пiдготовки фаxiвцiв з позицiй вщповщносп рiвня ïx шдготов-ки вимогам потенцiйниx роботодавцiв.
2. У сформованш ситуацiï необxiдна змiна цiльовиx настанов розвитку сустльства i виробничо!' стратеги. Прiоритетними стають еколого-економiчнi аспекти розвитку, що, водночас, потребуе перегляду позицш щодо вибору крите-рiïв розвитку та ощнювання ефективностi економiчного росту. На змшу тради-цiйним шдаодам ощнювання економiчноï ефективностi повиннi прийти новi критерiï соцiально-економiчноï ефективностi з ураxуванням екологiчниx наслщ-кiв. Такий шдавд не тiльки дае змогу повшше вiдображати цiлi сусшльного розвитку, але й ураxовувати згадаш витрати в оцiниi виробничиx результапв, тобто дае змогу прогнозувати сощальш та екологiчнi наслiдки пiд час прийняття кон-кретниx економiчниx ртень.
Потай И.Ю. Направления инновационной трансформации образования в контексте устойчивого развития
Проанализированы инновационно-ориентированные подходы для повышения эффективности подготовки специалистов в контексте устойчивого развития. Изложены направления трансформации подготовки специалистов в аспекте взаимодействия "образование - рынок труда", способствующие повышению инновационного потенциала высшей школы в контексте устойчивого развития посредством установления тесной взаимосвязи между потребностями потенциальных работодателей и системой подготовки специалистов. Определено, что важнейшим условием образования в интересах устойчивого развития является экологизация высшего образования, целью которой является подготовка экологически ответственных специалистов разного профиля, принимающих ответственные решения в процессе своей деятельности в любой отрасли с учетом требований экологического императива.
Ключевые слова: устойчивое развитие, инновационный потенциал, маркетинг образовательных услуг, подготовка специалистов, развитие региона.
Potay I. Yu. Some Directions of Innovative Transformation of the Forms and Methods of Education in the Context of Sustainable Development
Some innovation - oriented approaches to improve the effectiveness of training in the context of sustainable development are analysed. The direction of transformation training in aspects of interaction "education - labour market" that enhance the innovative potential of higher education in the context of sustainable development by establishing a close relationship between the needs of potential employers and system training are described. The most important condition of education for sustainable development is determined to be the greening of higher education, the purpose of which is the preparation of environmentally responsible multidiscipli-nary, decision-makers in the course of business in any industry to meet the requirements of the ecological imperative.
Key words: sustainable development, innovative potential, marketing of educational services, training of experts, development of region.
УДК 005.[85+6]:004.94 Ад 'юнкт З.П. Сташевський - Львiвський ДУ БЖД;
проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук - НУ "Львiвська полтехшка"
УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ ПРОДУКТУ ОСВ1ТНЬОГО ПРОЕКТУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕНТРОПН ШЕННОНА
Розглянуто особливост визначення системних характеристик компетенций шд час ре^зацн освггнього проекту шдготовки фахiвцiв з шформацшно! безпеки (1Б). Здшсне-но форм^защю процесу побудови моделi компетенцн як осв^ньо! системи, у якш ви-користано ентрошю Шеннона для отримання кшьюсних характеристик ступеня цшс-ност компетенцн та ступеня значущосй дисциплш у процес формування компетенцн. З'ясовано, що цiлiснiсть перелiку значущих дисциплiн показуе наскiльки цi дисциплiни беруть участь у процес формування компетенцн шд час ре^зацн освiтнього проекту, а стушнь значущостi дисциплiн показуе ефектившсть використання кожно! дисциплiни у процес формування компетенцн.
Ключовi слова: освггнш проект, iнформацiйна система, шформацшна безпека, ен-тропiя, iнформацiйний аналiз.
Вступ. Сучасний етап розвитку сусшльства в УкраМ та свт характери-зуеться невпинним розвитком 1Т-технологш, що представляють собою сукуп-шсть шформацшних ресурйв, АСУ, користувач1в, що створюють, поширюють та користуються щнною шформащею.
На сьогодш шформацшна галузь е незамшною складовою життя сусшль-ства, яка активно впливае на полтаичну, економ1чну, оборонну та шш1 складов1 нацюнально1 безпеки Украши. Сучасш 1Т-технологи надають нов1 можливоста з оброблення, збер1гання та передач! цшно1' шформацц, а також шдвишують рь вень 11 доступноста для звичайних користувач1в. Однак нов1 можливоста поро-джують нов1 загрози, тому ГГ-технологп можуть бути не тальки корисними, але й небезпечними для шформацшних систем та мереж.
Традицшно проблему безпеки шформацц асоцдають з шбератаками 1 вь русними програмами. Однак, пров1вши анал1з джерел загроз 1 небезпек, що були реал1зоваш в структурних шдроздшах рятувально1 служби, основна частка вито-к1в шформацц припадае саме на неквал1ф1коваш дц персоналу ввддшв техшчно-го захисту шформацц [7]. Таким чином, сьогодш е актуальною проблема формування вщповщно!' системи (узгоджених систем) шдготовки зазначених категорш фах1вц1в 1з використанням проектно-ор1ентованого шдходу [6], який актуал1зуе управлшня на основ1 якоста.
