CC BY
13
По-четверте, необхщно також налагодити органiзацiйно кадрову роботу з метою шдвищення рiвня професiоналiзму, цивiлiзованостi державного апарату та посилення його вiдповiдальностi за проявлення неуважного i не-коректного вщношення до пiдприeмств усiх форм власносп, тобто створити правове поле ввдносин державних службовцiв i шдприемщв.
Вважаемо, що реалiзацiя викладених заходш дозволить значною мь рою локалiзувати, а у подальшому i ктотно обмежити " тшьову" економiчну д1яльнкть i використати "тшьовГ' капiтали в штересах розвитку национально!' економiки Укра'ни. Кiнцева ж ефективнiсть подолання "тшзацц" економiки можлива тiльки за умови сустльно!' злагоди, соцiальноí стабiльностi, змщ-нення довiри громадян до вах гiлок влади в Украíнi.
УДК338.98:301 Проф. М.Г. Адамовський, канд. техн. наук;
доц. 1.П. Магазинщикова, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
МОН1ТОРИНГ П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ЯК ЗАС1Б П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 ВИТРАТ НА ОСВ1ТУ ТА СОЦ1АЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВИПУСКНИК1В НАВЧАЛЬНОГО
ЗАКЛАДУ
Розкриваються цiлi та принципи розробки i використання мошторишу особис-псно-професшного розвитку випускника навчального закладу. Мошторинг е засо-бом iндивiдуалiзацil процесу шдготовки фахiвця для шдвищення результативност навчання за рахунок перюдичного внесения обгрунтованих коректив, що зумовлеш змшами на ринку прадi. Мошторинг шдготовки фахiвцiв розглядаеться як найбшьш ефективний засiб дiагностики i складова сощально! технологи пiдвищения рiвия со-щально! захищеностi випускника. Гнучке та оперативне реагування на змiни ситуаци на ринку працi дозволяе збшьшити продуктивнiсть витрат на пiдготовку фахiвцiв за державним замовленням.
Prof. Dr. M.G. Adamovskyy, Doc. I.P. Mahazunshchykova - USUFWT
The monitoring of specialists training as a cure for increasing the productivity of outlays on education and social protection of educational
institution graduates
Goals and principles of the working out and using the monitoring of self-professional development of the educational institution graduates are finding out. Monitoring is a means for individualization of specialist training process aiming to increase the effectiveness of study for the account of the periodical introduction of grounding amendments, which are calumniated by changes on the labor market. Monitoring of specialists training is considered to be the most effective cure for diagnostic and the main component of the social technology for increasing the graduates' social protection level. Flexible and quick reaction on the changes of situation on the labor market gives the possibility to increase the productivity of outlays on the training of specialists according to state order
У сучасному cycnMbCTBi освта глибоко штегрована до його структури i поступово перетворюеться в сощальний шститут, який визначае усшшнкть функщонування yсiеí соцiальноí системи. Засновник теорц постiндyстрiаль-
ного сусшльства Д. Белл назвав освiту вксю, навколо яко1 суспiльство струк-туруеться [1].
Динамiчний взаемозв'язок мiж освпою та економiчною, полiтичною i сощокультурною складовими розвитку суспшьства можна простежити на прикладi трансформацшних процеав, що вiдбуваються в Украíнi протягом останнього десятилитя, коли вона здобула незалежнкть та обрала шлях рин-кових перетворень. Рiзка змiна полiтичного курсу, економiчна криза та сощ-альш реформи викликали деформацií у структурi нацiональноí системи освь ти, негативно позначилися на основних параметрах ц функцiонування.
Водночас, свiтова практика засвiдчуе, що змiнена система освiти здай-снюе безпосереднiй вплив на во компоненти суспшьного розвитку, у довго-тривалому часовому вимiрi компенсуючи або ще бшьш поглиблюючи кризо-ву ситуащю. Збалансований же розвиток системи освпи зумовлюе прогрес у розвитку сусшльства, пiдвищуе конкурентоспроможнiсть нацií у вах сферах И життедiяльностi, виступае гарантом нащонально!' безпеки, консолiдуе сус-пiльство [2].
Враховуючи зростання ролi освiти, Украша законодавчо закрiпила 11 прiоритетнiсть у сферi соцiально-економiчного, духовного, культурного розвитку нашого сусшльства. За роки незалежносп у щлому сформовано право-ве поле функщонування нацiональноí системи освiти, 11 потенщал послiдовно зростае: за останнi десять роив удвiчi збiльшилась кiлькiсть вищих навчаль-них закладiв, у швтора - кiлькiсть студентiв. Якщо у 1990 рощ на 10 тис. чо-ловш населения у нас припадало 167 студентав, то у 2001 рощ цей показник дорiвнюе 285. За цим показником, який використовуеться для мiжнародного порiвияния освишх потенцiалiв краш, ми вже перевищуемо середне свiтове значення (143) i поступово наближаемося до показника розвинутих краш (411) [3].
Пiдвищення освинього рiвия населення, пiдготовка висококвалiфiко-ваних фах1вщв вимагають значних витрат, джерела яких за останнi роки урь зноманiтнились - крш державних кошпв для функцiонувания та розвитку освгги активно залучаються фiнанси юридичних та фiзичних осiб. У процесi штеграцп нацiональноí системи освiти до светового освiтнього простору зна-чно розширилися взаемозв'язки освiтнiх закладав з мiжнародними урядовими та громадськими органiзацiями, програмами, фондами, якi надають фшансо-ву, шформащйну, органiзацiйну пiдтримку установам освии, студентам та педагогам, фiнансують програми наукового забезпечення реформування системи освгги.
Разом з тим, основним джерелом фiнансувания розвитку нацiональноí системи освии залишаеться державний бюджет, хоча реальш державнi ви-трати на освиу за останнi десять роив знизилися майже у 4 рази.
За даними ЮНЕСКО, зниження витрат держави на освиу до 3,5 % ВВП неодшнно викликае деградащю системи нацiональноí освпи, руйну-вання ц iнфраструктури, а для нормального розвитку ще!' системи витрати мають становити не менше 5 % ВВП [4]. В УкраЫ у 2000 рощ витрати на освиу становили 3,1 % ВВП. Якщо у розвинутих крашах на шдготовку одно-
го студента в университета витрачаеться коло 6 тис. долар1в, то у нас - близь-ко 300 доларш [5].
Недостатш обсяги державного фшансування розвитку освгги негативно позначаються на якосп шдготовки фанвщв, попри це, серйозною проблемою е низька продуктивнкть державних витрат на осв1ту.
У теор1ях людського кашталу [6, 7] осв1та розглядаеться як форма ш-вестицш у його розвиток. Ефективнкть вкладених в осв1ту коштш визнача-еться м1рою застосування на ринку пращ здобутих випускниками навчальних закладш у процес навчання знань, навичок та вм1нь. Отже, витрати держави на освиу не можна вважати продуктивними, якщо змкт та обсяги отриманих молодими фахшцями знань не в1дпов1дають об'ективним потребам сусшль-ного виробництва.
Наша система осв1ти, на жаль, ще не здатна гнучко 1 мобшьно реагу-вати на зм1ну ситуацп на ринку пращ, на запити регюнальних ринкш пращ щодо фах1вщв з вищою освггою. Шдтвердженням цього факту е даш про стушнь реал1зацц освггньо-професшного потенщалу випускнитв вищих навчальних заклад1в: впродовж останшх п'яти роив тшьки третиш випускнитв вдалося знайти шсля завершения навчання роботу за спещальнктю. За обся-гами нереал1зованого осв1тньо-професшного потенциалу випускнитв ВНЗ третього-четвертого р1вшв акредитацц Мшктерства освгги 1 науки Украши, котр1 шдготовлеш за державними замовленнями впродовж 1997-1999 рр., найнижч1 показники з тенденщею до подальшого зниження характерш для випускниюв педагопчних та технолопчних навчальних заклад1в. Важливо вщзначити, що за даними сощолопчнпх дослвджень, т1 випускники, як1 по-трапили до категорп тимчасово незайнятого населення, переважно оркнту-ються на зм1ну спещальносп (21,4 % з числа опитаних) та професшну пере-шдготовку (41,9 %) або на пошук роботи за кордоном (37,5 %) [5]. Наведеш даш яскраво засв1дчують неефективнкть витрачання значно' частини державних кошт1в на шдготовку фахшщв.
Нова фшософ1я освгги 1 нащональна осв1тня пол1тика повинш не тшь-ки гарантувати високу продуктивнкть дефщитних державних вкладень у розвиток людських ресурйв, а й забезпечити сощальний захист молод1 як одше!' з найбшьш вразливих верст населення краши.
В умовах шноващйного розвитку сощальний захист молод1 набувае принципово нових рис, пов'язаних з перенесенням акценту з надання гаран-тованих упродовж всього життя людини форм сощально!' шдтрпмки на адре-сну сощальну допомогу та шднесення рол1 само!' людини у формуванш влас-них життевих обставин. 1нноващйний розвиток, таким чином, передбачае розкршачення внутр1шньо1 Мщативи особистосп, ц готовнкть ефективно д1яти у новому, конкурентному середовишд, здатнкть усшшно адаптуватись до динам1чних реалш сьогодення. З'ясування необх1дних умов формування зазначених якостей на р1вш сощально типових характеристик передбачае розробку та впровадження у практику вщповвдних управлшських структур сощальнпх технологш, спрямованих на шднесення ргвня сощального захис-ту. Враховуючи те, що для випускнитв вищих навчальних закладав однкю з
нaйбiльш гостpиx пpоблем e пpоблемa пpaцевлaштyвaння, актуальнкть pоз-pобки соцiaдьноï теxнологiï шдвищення piвия соцiaдьноï зaxищеностi вступ-ниюв вищиx нaвчaдьниx заклад1в на сучасному pинкy пpaцi не викдикae сум-нiвiв.
Метою pозpобки теxиологiï e шдвищення piвня соцiaдьноï зaxищенос-ri випускника вищого навчального закладу шлятом ствоpения ноpмaтивно-пpaвовиx, оpгaнiзaцiйниx, навчально-методичник та псиxолого-педaгогiчниx умов фоpмyвaния конкypентноспpоможниx на pинкy пpaцi пpофесiйниx та особист^н^ якостей випускника, яш спpиятимyть його paцiонaдьнiй зайня-тостi, усшшнш адаптацй' до тpyдовоï дiядьностi та стимулювання особисто!' iнiцiaтиви у випадку безpобiття.
Досягнення дaноï мети потpебye pеaдiзaцiï певниx дослiдницькиx щ-лей i задач, сеpед якиx однieю з нaйбiльш вaжливиx e pозpобкa та зaпpовa-дження у пpaктикy yпpaвлiння навчальним пpоцесом монiтоpингy шдготовки фaxiвцiв у конкpетномy навчальному заклад!, що здiйсиюeться дослвдниць-ким колективом УкpДЛТУ.
Розpобкa монiтоpингy - комплексу науковж засоб1в опеpaтивного спостеpежения, aнaлiзy та коитpодю за змiнaми стану склaдниx об"eктiв, у нашому випадку бaзyeться на зaстосyвaннi двоx важливт методологiчниx пpинципiв: пpинципy eдностi дiяльностi та особистостi та пpинципy викоpис-тання дiaгностики як засобу pозвиткy особистост! випускника навчального закладу.
Виxодячи з пеpшого !з зaзнaчениx пpинципiв, фоpмyвaния пpофесiй-ниx властивостей випускника необxiдно вiдстежyвaти у ïx даяльнкному та особисткному виявax, pозгдядaючи пpофесiонaлiзм д!яльносп як яккну xa-paктеpистикy сyб'eктa д!яльносп, що вiдобpaжae високу ^офесшну квал!фь кацда та компетентнкть, piзномaнiття ефективниx пpофесiйниx навикш та вмшь, оволодшня сучасними aдгоpитмaми та способами в^шення пpофе-сiйниx задач, aлгоpитмaми виpобления обfpyнтовaниx yпpaвлiнськиx piшень, що й дозводяe здiйснювaти д!яльнкть з високою пpодyктивнiстю.
Для забезпечення належного piвия соцiaдьноï зaxищеностi випускника на pинкy пpaцi ще бшьш важливим e фоpмyвaния в пpоцесi шдготовки пpо-фесiонaдiзмy особистосп як якiсноï xapaктеpистики сyб'eктa пpaцi, що вщо-бpaжae високий piвень pозвиткy пpофесiйно вaжливиx якостей особистосп, адекватний piвень домагань, мотивaцiйнy сфеpy та цшшсш оpieнтaцiï, що спpямовaнi на pозвиток фaxiвця. Саме ця складова пpофесiонaдiзмy полегшye aдaптaцiю випускника навчального закладу до умов д!яльносп, що постшно змшюються. Монiтоpинг особистiсно-пpофесiйного pозвиткy випускника фис.1) дозводяe вiдстежyвaти та aнaлiзyвaти змши пapaметpiв його pозвиткy з ypaxyвaниям д!яльн!сного та особисткного аспектш.
Метою pозpобки та впpовaдження монiтоpингy особистiсно-пpофесiй-ного pозвиткy фaxiвця e iндивiдyaдiзaцiя пpоцесy його шдготовки на основ! pеeстpaцiï та анал!зу динамжи фоpмyвaния властивостей для шдвищення pе-зультативносп навчання шляxом внесення у цей пpоцес обг^и^ан^ коpе-ктив.
Рис. 1. Мошторинг особист1сно-професшного розвитку випускника
университету
Як бачимо 3i схеми, зображено!' на рис. 2, узагальнеш результати мо-нiторингу особистiсно-професiйного розвитку випускнитв е складовою сис-теми мошторингу пiдготовки фахiвцiв на факультета, в ушверситет! Метою цiеí системи е перюдичне внесения обгрунтованих коректив у загальну систему шдготовки випускникiв з урахуванням змiни умов профеайно!' дяльно-стi, динамiки ситуацп на ринку працi.
Таким чином, за допомогою системи монiторингу, об'ектом якого мо-же бути навчальний заклад як цiлiсне утворення, факультет або випускник, реалiзуеться другий методолопчний принцип - використання дiагностики (ощнювання) як засобу розвитку (building evaluation). Тобто даш монiторингу можуть бути використаш для оцiнки конкурентоспроможностi (престижнос-тi) навчального закладу, його здатносп гнучко i моб1льно удосконалювати систему шдготовки фахнвщв з урахуванням вимог ринку, а також для ощнки конкурентоспроможностi самого випускника на ринку пращ.
Мошторинг шдготовки фахнвщв е складовою сощально!' техиологií' пiдвищения рiвня социально!' захищеностi випускникiв унiверситету на ринку пращ - це вщпрацьована за операщями система дiй адмЫстрацц ушверсите-ту, що спрямовуються на формування професiоналiзму випускникiв. Результатом застосування дано!' технологií' е формування у випускнитв гнучких адаптивних властивостей, вмiния розробляти та використовувати альтерна-тивнi варiанти застосування знань та навиюв, здобутих у процесi навчання, переваг вищо!' освiти вiдповiдно до особисткного потенцiалу випускника та ситуацп на ринку пращ.
Банк даних
Можторинг - основа операцшноТ моделi тдвищення рiвня софальноТ захищеност в и пускн ик iB унiверситету
Рис. 2. Мошторинг стану тдготовки фахгвщв на факультету в yrneepmmemi
Лггература
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. - М.: Academia, 1999.
2. Fagerlind, Ingemar and Lawrence J. Saha. Education and National Development: A Comparative Perspective (Second Edition). - Butterworth-Heinemann, 1989. - P. 227.
3. Каленюк I. До питання про осв^нш потенциал краши// Економша Украши, 2001, №11. - С. 70-77.
4. Конференция в Женеве - необходимо актуализировать качество образования/ http//www.unesco/ru/news/jeneva2.htm 03.02.02
5. Семiв Л.К., Семiв Р.А. Чинники реалiзащi державно! регiональноi полiтики. -У кн. Регюнальна полiтика: методологiя, методи, практика/ НАН Украши. 1нститут регю-нальних дослщженъ. - Львiв, 2001. - С. 246-269.
6. Дятлов С.А. Основы теории человеческого капитала. - СПб, 1994.
7. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. - М.: Academia -НАУ, м. Кшв, 1998.
