CC BY
43
Наталя Володимир1вна Фшшпова
1нститут економiки промисловостi НАН Украши, Ки1в
НАПРЯМИ ГАРМОШЗАЦП СТАВКИ ПДВ В УКРА1Н1 В КОНТЕКСТ1 М1ЖНАРОДНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ В1ДНОСИН
Пщписання Укра1ною Угоди про асощащю з Свропейським Союзом (€С) потребуе гармошзацп нацюнального за-конодавства та системи податюв з евро-пейським. У той же час оскшьки вщно-сини Укра1ни не обмежуються виключно кра1нами-членами СС, доцшьно проана-л1зувати й шш1 можлив1 напрями гармошзацп нацюнального законодавства та податюв.
З урахуванням того, що ПДВ е одним 1з найпоширешших податюв у свт, напрями гармошзацп ставок цього пода-тку становлять значний науковий штерес.
Виб1р ставки ПДВ, так само як 1 напрями 11 гармошзацп, в конкретнш кра'1ш можуть залежати вщ ряду причин: поль тичних, економ1чних, таких стратепчних, як необхщшсть пщтримувати та розвива-ти м1жнародш вщносини в рамках чин-них м1жнародних угод тощо.
На практищ м1жнародш торговель-ш угоди можуть стати шструментом примушення кра1н з1 слабкими економь ками та незначним торговельним потен-шалом виконувати умови кра1н 1з бшьш розвинутою економ1кою. Як наслщок, це призводить до деформацш торговельних вщносин на м1жнародному р1вш, поглиб-лення економ1чних протир1ч м1ж кра1на-ми [27, с. 11].
Подоланню цих явищ, прояв1в по-датково1 конкуренцп та розвитку единого ринку, особливо в межах штеграцшних об'еднань типу СС, мае сприяти гармош-зашя законодавства та податково'1 сфери кра1н. Проте виб1р напрям1в гармошзацп (фактично - торговельних партнер1в) ви-значатиме також 1 р1вень надходжень до бюджет1в кра1н, що 11 здшснюють, 1, вщ-
повщно, можливють реал1зовувати в них економ1чш, сошальш й шш1 програми. Змши податкового законодавства позна-чаються на вах економ1чних агентах кра-1н, особливо великих пщприемствах, серед яких в Укршш важливе мюце пось дають металургшш, машинобуд1вш та пщприемства з видобутку корисних ко-палин (як1 також вщграють важливу роль у м1жнародних торговельних опера-Шях кра1ни).
Саме тому наукове обгрунтування напрям1в гармошзацп податюв (у першу чергу ПДВ як податку, за рахунок надхо-джень вщ якого формуеться суттева час-тина доход1в бюджету [41]) набувае особливо! важливосп. Здшснити це можна шляхом визначення впливу гармошзова-них ставок ПДВ на р1вень надходжень вщ цього податку.
Зважаючи на те що ПДВ у свт ю-нуе понад 40 рок1в й штеграцшш проце-си також вщбуваються тривалий час, у межах фшансово'1 науки розроблено низку економшо-математичних моделей гармошзацп цього податку.
Одну з перших моделей запропону-вав Р.В. Баль. Хоча цей учений досль джував податкову взаемод1ю кра1н, а не гармошзащю податюв, його робота стала першим кроком у даному напрями На ба-з1 модел1 Р.В. Баля можна здшснювати оцшку реально1 та потенцшно'1 часток податюв у ВВП кра1н, пор1вняння цих показниюв у р1зних кра1нах. Однак автор модел1 зазначае, що в раз1 змши ситуацп (наприклад, щн на корисш копалини, сшввщношення 1мпорту й експорту в кра1нах, економ1чного становища кра1н або 1х переор1ентацГ1 1з сшьського госпо-
© Н.В. Фшшпова, 2016
дарства на видобуток корисних копалин) цю модель не можна буде використову-вати [1, с. 606].
Модель П. Кругмана та М. Фельдш-тейна [11] присвячена вивченню впливу ПДВ на мiжнародну торгiвлю в контекст впливу цього податку на конкуренто-спроможнiсть продукцп на мiжнародних ринках товарiв. За ii допомогою було доведено, що ПДВ не е елементом протек-цюшстсько1 полiтики [11, с. 1, 4].
Проблеми гармошзацп ПДВ на мiжнародному рiвнi дослiджували Дж. Френкель, Е. Разш та С. Шиманськi [6]. Проте, як визнають автори, ix робота мае суттевий недолiк: на основi моделi для двох краш робляться висновки для вае1 св^ово'1' економiки (без урахування розходжень в економiчному розвитку), що е грубим узагальненням [6, с. 32].
Питанням полшшення добробуту суспшьства та полшшення за Парето становища краш, що здшснюють експортно-iмпортнi операцп i застосовують ПДВ, присвячено роботи британського вченого М. Кша [8-10]. Також у цих роботах роз-робляються напрями гармошзацп даного податку.
У вах проаналiзованиx моделях, що стосувалися ПДВ, вважалося, що цей по-даток стягуеться за принципом визначен-ня юрисдикцп «краша призначення» (COD). Через те що принцип «краша по-ходження» (СОО) не застосовуеться на практищ, йому майже не придшялося уваги при розробщ моделей. Тим не менш модел^ в яких ПДВ побудовано за принципом СОО, у свт юнують.
Проблема гармошзацп непрямих податкiв (ПДВ) у разi застосування принципу COO дослщжуеться М.-А. Лопез-Гараею [13]. Розроблена ним модель дозволила принаймш в теорп визначити, що при гармошзацп ПДВ, побудованого за принципом COO, можливе потенцшне Парето-полшшення (potential Pareto-imp-rovement). Однак для досягнення справж-
нього Парето-полшшення (actual Pareto-improvement) необхщно виконати масу умов: отримати й обробити необхщну статистичну шформащю, виршити проблеми впровадження пол^ики гармошзацп в реальних кранах, що наразi здаеться складним завданням, особливо якщо такi краши не е членами мiжнародного штег-рацiйного об'еднання, тощо [13, с. 23].
Теоретичний i практичний iнтерес мае розроблена C. Лi та Дж. Валлi модель оцшки впливу на надходження вщ ПДВ i торговельний баланс Китаю переходу вщ принципу COD до принципу COO. Перевагою та особливою рисою ще1 моделi е те, що на вщмшу вiд бшьшосп iснуючиx моделей, у яких оцшюються переваги та недолiки принципiв COD i COO та ствер-джуеться нейтральшсть результатiв iз застереженням про збалансовашсть тор-говельних операцiй, у данш моделi роз-глянуто реально юнуючий випадок торгового профшиту Китаю, виходячи з чого виконуеться оцшка наслiдкiв оподатку-вання ПДВ мiжнародниx торговельних операцiй [12, с. 2]. Однак автори ще'1 мо-делi не врахували одну особливють принципу COO - яким чином i за допомогою яких оргашв податки одше1 краши вщш-кодовуватимуться iншою державою. Тобто фактично дану модель неможливо реалiзувати на практищ через пол^ичш й оргашзацшш причини [2, с. 5], попри те, що розрахунки в нш зроблеш на реаль-них даних.
Аналiз наведених моделей дозволяе зробити висновок про деяку схематич-нiсть i значний, часом грубий, рiвень абс-трагування. Ц моделi мають теоретичний штерес, але не спрямованi на вирь шення конкретних практичних проблем. Широке використання в них функцп ко-рисностi обмежуе можливють 1'х застосування на практищ, оскшьки сучасне сус-пiльство представлене великою кшькютю людей iз рiзними вподобаннями, i скла-дання узагальнено! функцп корисностi
члешв суспшьства потребуе розробки механiзму виявлення цих вподобань та !х агрегування. Тому спроби перенести фу-нкщю корисностi з теорп на практику наразi е майже неможливими [5, с. 288]. Так само величезний масив важкодоступ-но"1 шформацп, яко"1 вимагае практична реалiзацiя перелiчених моделей, унемож-ливлюють процес отримання за допомо-гою цих моделей будь-яких кшькюних результатiв навiть за умови 'х модифша-цп.
У проаналiзованих моделях не пос-тае завдання знаходження гармошзовано1 ставки ПДВ. Вона е промiжним етапом при виршенш iнших завдань. Сам про-цес гармошзацп зводиться до деякого усереднення ставок ПДВ, причому мо-жуть змшюватися (зменшуватися або збiльшуватися) ставки даного податку одночасно в дослщжуванш кршш й у ре-шт кра'н свiту, що в реальносп е вкрай малоймовiрною подiею.
Також слщ урахувати, що на прак-тицi, на вiдмiну вiд моделей, св^ не об-межуеться двома кра'нами (<одм» - «ре-шта св^у» в моделях), а самi кра'ни мо-жуть значно вiдрiзнятися одна вiд одно''. У зв'язку з цим при виршенш практич-них завдань вiдразу виникатиме питання щодо того, за якими ознаками вщбирати кра'ни i скiльки кра'н потрiбно вiдiбрати для знаходження гармошзовано'' ставки
ПДВ. , , ,
Досi аналiзувалися роботи зарубiж-них авторiв. Для укра'нсько' науки даний напрям дослщжень е порiвняно новим. Так, питаннями гармошзацп податюв за-ймалися А. Крисоватий та Т. Кощук, якi вивчали цю проблему з позицп ушфшацп часток надходжень вщ рiзних податкiв (ПДВ, акцизiв, на прибуток, на доходи населення, на нерухомiсть) у загальному обсязi податкових надходжень у крашах €С [29], а також В. Шевчук i Р. Римарсь-ка, робота яких присвячена гармошзацп ставок податюв ^ зокрема, ПДВ, в Украь
нi [43]. Проте остання робота не шдкрш-лена розрахунками або результатами мо-делювання, на пiдставi яких можна суди-ти про обгрунтовашсть пропозицп В. Шевчука та Р. Римарсько'' про змiну ставки ПДВ в Укршш.
З урахуванням вищенаведеного, а також вимог Угоди про асощащю з СС щодо гармошзацп податюв [42, Додаток XXVIII], актуальним е завдання створен-ня шструментар^ щодо знаходження гармошзовано1 ставки ПДВ для Укра'ни, визначення за його допомогою тако"1 ставки.
Метою статп е створення економь ко-математично1 моделi гармошзацп ставки ПДВ в Укршш й оцiнки п впливу на обсяг надходжень до бюджету кршни. Зважаючи на недолши й особливостi проаналiзованих моделей, у цш мають бути врахованi таю положення: критерп вiдбору краш; кшьюсть краш; у ввдбра-них за критерiями вiдбору крашах необ-хщно додатково видiлити тi кршни, в яких застосовуеться ПДВ; скласти масив даних про ставки ПДВ у крашах iз попе-реднього пункту. У разi вiдсутностi та (або) неможливосп отримати вiдповiдну iнформацiю необхщно принаймнi визна-чити стандартну або середню (з урахуванням пшьг i звiльнень вiд цього податку) ставку ПДВ у кожнш кршш.
Процес моделювання гармошзацп ставки ПДВ в Укршш зi ставками ПДВ у ввдбраних для аналiзу крашах доцiльно здiйснювати з урахуванням обсягу екс-портно-iмпортних операцiй у напрямi зближення ставок ПДВ в Укршш зi ставками ПДВ у таких крашах. Причому оскшьки метою е гармошзащя ставки ПДВ саме в Укршш (тобто не очшуеться, що ставки ПДВ у крашах - торговельних партнерах будуть гармошзуватися зi ставкою ПДВ в Укршш), то i змшювати-меться значення ставки ПДВ в Укршш, а не iнших крашах. У результат будуть отримаш кшьюсш значення, що визнача-
тимуть на^ям змiни cтaвки ПДB в У^а-rni (збiльшyвaти або змeншyвaти) з мe-тою ïï гapмoнiзaцiï з пpийнятими ставками податку в ocнoвних ^анах - TOpro-вeльних пapтнepaх У^аши.
Haдaлi також даобхщно визначити вплив гapмoнiзoвaнoï ставки ПДД в Укpaïнi на oбcяг податкових нaдхoджeнь, ocкiльки caмe за paхyнoк cвoïх дoхoдiв (податкових i ^податкових) дepжaвa мae мoжливicть надавати cвoïм гpoмaдянaм cycпiльнi блага, а також стабшзувати eкoнoмiкy.
Вiдбip xparn - mоpговeльнux napm-rnpie y^arnu
^и пoбyдoвi eкoнoмiкo-мaтeмa-тично'1 мoдeлi ПДД, що мaтимe пpaктич-^ знaчeння, пoтpiбнo вpaхyвaти два важ-ливих мoмeнти:
1) для точного вiдoбpaжeння peaль-нocтi нeoбхiднo вpaхyвaти якомога бшь-шe фaктopiв, що впливають на поди та явища, якi нac цiкaвлять;
2) мoдeль як така являe coбoю «ycлoвный oбpaз oбъeктa иccлeдoвaния, cкoнcтpyиpoвaнный для yпpoщeния этого иccлeдoвaния» [30, c. 476], i значна кшь-кють дeтaлeй зpoбить мoдeль надто Tpo-мiздкoю для пpaктичнoгo зacтocyвaння.
Таким чином, даобхщно cтвopити таку мoдeль, яка, з одного боку, м e над-мipнo гpoмiздкoю, а з шшого - дoзвoляe виявити хapaктepиcтики пoвeдiнки мoдe-льовано'1 область Щодо гapмoнiзaцiï ставки ПДЭ цe oзнaчae, що за допомогою мoдeлi бажано виявити, в якому нaпpямi (змeншeння або пiдвищeння) мae змшю-вaтиcя cтaвкa ПДB в У^аш для того, щоб де пpизвeлo до ïï гapмoнiзaцiï зi ставками ПДB y зapyбiжних ^анах.
Пepшим кpoкoм до peaлiзaцiï пoдiб-но'1' мoдeлi e вiдбip кpaïн-пapтнepiв У^а-1'ни з мiжнapoднoï тopгiвлi. Для побудови мoдeлi взято маотв cтaтиcтичних даних пpo eкcпopтнo-iмпopтнi oпepaцiï (eкcпopт
й iмпopт тoвapiв i пocлyг) в Укpaïнi за rep^ з 2005 по 2013 p. включно [25]. Стaтиcтичнa вибipкa зaкiнчyeтьcя 2013 p. y зв'язку з тимчacoвoю oкyпaцieю АР ^им та м. Сeвacтoпoля [21, ст. 1, п. 2], а також загальною дecтaбiлiзaцieю eкoнo-мiчнoï cmya^ï в ^airn, що мoжe вплива-ти на cтaтиcтичнi дaнi.
Для здiйcнeння вiдбopy ^шн - TOp-гoвeльних пapтнepiв У^аши нeoбхiднo визначиттоя з його кpитepiями. ^опо-нyютьcя тaкi ^^repu:
1) пocтiйнi тopгoвeльнi вiднocини з У^ашою (вiдiбpaти мшмальну кiлькicть ^arn, oбcяг мiжнapoдних тopгoвeльних oпepaцiй з якими y cyмi дaвaтимe до 90% вiд ycboro oбcягy таких oпepaцiй iз ^aï-нами - пocтiйними пapтнepaми);
2) гeoгpaфiчнa близькicть (вiдiбpaти ^аши та (або) мiжнapoднi oб'eднaння, що мeжyють з У^ашою);
3) cтpaтeгiчнi мipкyвaння (вiдiбpaти ^аши та (або) мiжнapoднi oб'eднaння, вiднocини з якими мають cтpaтeгiчний iнтepec для Укpaïни).
Вiдбip xparn - по^^нт napmrnpíe y^amu у мiжнapоднux mоpговeльнux вiдносuнax
^й вapiaнт вiдбopy ^шн e най-бiльш cклaдним i тpyдoмicтким iз пepeлi-чeних вищe. Пopядoк вiдбopy ^шн част-ково ycпaдкoвye пopядoк вiдбopy видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, за^опонований Р. Пpoкoпeнкo [39], однак зi змiнaми та дoпoвнeннями, зyмoвлeними cпeцифiкoю дocлiджeння. Такими вiдмiннocтями e:
1) бшьш тpивaлий aнaлiзoвaний те-p^ (36 квapтaлiв 2005-2013 pp., а м 12 мicяцiв);
2) ^обх^ше^ вiдбopy на початко-вих eтaпaх ^arn, що здiйcнюють eкcпop-тнo-iмпopтнi oпepaцiï з У^ашою на pe-гyляpнiй ocнoвi (тобто впpoдoвж у^ого poкy i вcьoгo aнaлiзoвaнoгo rep^y ча-
cy);
3) вщаювання краш, у податкових системах яких вщсутнш ПДВ;
4) необхщнють приведення даних за обсягами мiжнародних торговельних операцiй у порiвнянний вигляд для усу-нення впливу шфляцп та випадкових ко-ливань валютного курсу.
На першому етат вибiрки необхщ-но з наявних статистичних даних за 20052013 рр. ввдбрати список краш, з якими Украша вступала в торговельнi вщноси-ни в кожному з кварталiв окремого року аналiзованого перiоду часу. У термшах формально!' логiки цю умову можна за-писати як
п!
У/ Уу У/ Т > 0; —--,
г!^п - г
де / - рiк аналiзованого перiоду
/ = 2005; 2013 ;
у - крана - торговельний партнер Украши (1'х кiлькiсть може бути рiзною у кожному з аналiзованих роюв);
/ - номер кварталу в кожному ана-
лiзованому роцi, / = 1,4;
Т - обсяг мiжнародних торговельних операцiй iз кра'ною у перiод /.
Згщно з попереднiм аналiзом що-квартальних статистичних даних Украша у 2005-2013 рр. мала торговi вщносини майже з 200 кранами. У деяких випадках щ вiдносини мали випадковий характер або здшснювалися одноразово. Напри-клад, коли в якомусь iз кварталiв року не було жодно!' експортно!' або iмпортноi операци мiж Укра'ною та 11 закордонним партнером, то така краша виключаеться з подальшого аналiзу. В iншому разi кра!на дослiджуеться далi.
Процедуру вщбору кра!^ на цьому етапi можна спростити шляхом виклю-чення з подальшого розгляду краш, ви-ключених у 2005 р. Проте за необхщносп розширення (до 2005 р.) або звуження
(перюд пiсля 2005 р.) дiапазону дослiд-жень буде отримано некоректну вибiрку.
Пiсля проходження першого етапу у списках залишаеться вiд 155 до 184 краш ^з попереднiх даних виключено вщ 2 до 40 крш'н).
На другому етат необхщно вiдiбра-ти краши, мiжнародна торгiвля з якими здшснювалася у кожному з роюв аналiзо-ваного перiоду. При цьому графа "Iншi крш'ни" або "Невизначеш крш'ни" з розгляду виключаеться, оскшьки в подаль-шому потрiбна детальна iнформацiя щодо низки показниюв у кожнiй з аналiзованих краш. Тобто формуеться така множина
краш К = {{У2005 ,-,У20п}}, в якШ
VV у = У+1, де / змiнюеться вщ 2005 до
2013 р.
Пюля здiйснення цього етапу зали-шився список зi 136 кр^'н, з якими в Украши були постшш торговi вiдносини в аналiзований перюд.
Слщ зауважити, що оскiльки Сербiя i Чорногорiя до 2008 р. були одшею кра'1-ною, то вони не включаються до списку постiйних партнерiв навiть попри те, що у 2009-2013 рр. кожна з них здшснювала торговельш операцii з Укра'1'ною.
На третьому етат зi сформовано-го на попередньому етапi списку вщби-раються тi кра'ни, в податкових системах яких е ПДВ. У результат такого вщбору список кра'н скорочуеться до 97. Причо-му слщ зазначити, що наприклад, в 1ндп ставки ПДВ встановлюються окремо в кожному штат, у Бразилп юнуе федера-льний ПДВ, ставки якого змшюються за-лежно вщ виду товару (вiд 0 до 330% йо-го вартост) та ПДВ на рiвнi штатв [7]. Оскiльки аналiзуеться перiод з 2005 по 2013 р., то з подальшого розгляду ви-ключаються краши, що ввели ПДВ тсля 2005 р., та таю екстремальш випадки, як Бразишя та Iндiя. Фактично, тсля завер-
шення третього етапу вщбору залишаеть-ся 89 краш.
У деяких крашах в аналiзований перiод вiдбулися змши стандартних ставок ПДВ. До уваги береться саме така змшена ставка. Тобто якщо у Чехи 1 тра-вня 2004 р. була встановлена стандартна ставка ПДВ 19%, з 1 ачня 2010 р. вона пщвищилася до 20%, а з 1 квггня 2012 -до 21% [7], то в подальших розрахунках використовуеться ставка ПДВ 21%.
На цьому етат можна оцшити дiа-пазон стандартних ставок ПДВ у рiзних крашах - торговельних партнерах Укра!-ни: найнижча ставка ПДВ спостер^аеть-ся в Игери та Тайванi (5%), а найвища -в Угорщиш (27%).
Четвертий етап вiдбору краш по-дiляеться на кiлька стадш.
1. Суми мiжнародних торговельних операцш (експорт й iмпорт товарiв i по-слуг) мають бути приведет у порiвнян-ний вигляд. Для цього вибираеться ба-зисний рш (2005), з яким зiставляються вс iншi роки (2006-2013). Порiвняння здшснюеться за допомогою дефлятора ВВП [32]. Даний шдекс використову-вався у зв'язку з його ушверсальшстю. Так, зпдно з методологiчними роз'яснен-нями Державно! служби статистики Украши [26] шформащя про суми операцш за мiжнародними торговельними операцiями спочатку збираеться в грив-нях, а потсм конвертуеться в долари США за курсом Нащонального банку Украши на вiдповiдний перiод часу. Кур-си валют iз часом змшюються, що необ-хiдно враховувати. Крiм того, iндекси, якi пропонуються Державною службою статистики для приведення даних за мiжнародними торговельними опе-ращями в порiвнянний вигляд (напри-клад, шдекс цш зовшшньо! торгiвлi), ро-зраховуються окремо за експортними й окремо за iмпортними операцiями, а та-кож окремо по товарах i послугах. У да-
ному дослщженш iнтерес становить сума зовшшньоторговельних угод (тобто експорт плюс iмпорт) товарiв i послуг. Ви-ходячи з цих мiркувань обрано дефлятор ВВП.
2. Безпосереднш вiдбiр краш. На данш стадп завдання полягае у вiдборi з наявного перелiку мiнiмального кшькосп краш, обсяг мiжнародних торговельних операцш мiж якими та Украшою в сумi давав би не менше 90% вiд загально! суми таких операцш у вибiрцi, сформовано! на третьому етапi. Для виршення ще! задачi використовувалася модель цшочи-сельного лiнiйного програмування.
89
I b
^ min
j i
i=i
89 С 36
Л
89 36
I biIt/ > о,9Цт/, i=i V j=i J i=i j=i
де b - булева змшна (0 або 1), що пока-зуе, чи включаеться краша i до остаточного перелшу краiн-партнерiв;
j - номер кварталу в перiодi часу (тобто 36 кварталiв);
T.J - обсяг торговельних операцш у кварталi j Украши з крашою i.
Розв'язок дано! задачi знаходиться за допомогою методу вщсшань. Для ав-томатизацп процесу пошуку i знахо-дження розв'язку застосовувалася надбу-дова "Пошук рiшенням програмного до-датка Microsoft Excel.
У результат список краш скоротив-ся з 89 до 31: Авс^я, Азербайджан, Алжир, Бельпя, Бiлорусь, Болгарiя, Велико-бриташя, 1зра!ль, Iндонезiя, 1ран, Iспанiя, Iталiя, Казахстан, Китай, Кiпр, Республь ка Корея, Литва, Молдова, Идерланди, Имеччина, Польща, Росiйська Федера-цiя, Румушя, Словаччина, Туреччина, Туркменiстан, Угорщина, Узбекистан, Франщя, Чехiя, Швейцарiя. У сумi обсяг експортно-iмпортних операцiй в аналiзо-
ваний перюд iз цими кранами становить 828 576,48 млн дол., або 89,92% обсягу зовтшньоторговельних операцш iз 89 кранами, з числа яких здшснювався ос-таточний вiдбiр.
В1дб1р крагн - торговельних парт-нер1в Украгни за географ1чною ознакою
Урахування географiчноi ознаки при виршенш питань, пов'язаних з опо-даткуванням, обумовлене тим, що сусщт кра'ни зазвичай взаемод^ть упродовж свого iснування, тодi як iз бiльш вщдале-ними в територiальному вiдношеннi кра'нами таких довгих вщносин може не бути.
У процес тюно' взаемодн мiж су-сiднiми кра'нами може проявлятися запо-зичення, зокрема у податковш сферi. По-дiбне врахування географiчноi ознаки вже було запропоноване у статп Р. Баля [1, с. 600-604].
У зв'язку з штеграцшними проце-сами, що вщбуваються в свiтi, завдання вiдбору кран за географiчною ознакою може бути роздшене на двi частини:
1) вiдбiр кран, що безпосередньо межують з Укра'ною;
2) вiдбiр кран, що входять до мiж-народних об'еднань, яю межують з Укра'ною.
У першому випадку до списку кра'н входять: Росiя, Бшорусь, Польща, Сло-ваччина, Угорщина, Румушя, Молдова -разом 7 кра'н. У податкових системах усiх зазначених кра'н е ПДВ. Данi про обсяги мiжнародних торговельних операцш у 2005-2013 рр. мiж цими кра'нами та Укра'ною приведет до порiвнян-ного вигляду за допомогою дефлятора ВВП.
У другому випадку список кра'н розшириться за рахунок кра'н, що входять до €С (у перiод з 2005 по 2013 р. до складу €С входило 25 кра'н, яю далi i аналiзуються, та Болгарiя, яка, хоч i
увшшла до СС пiзнiше, проте безпосередньо межуе з Укра'ною) та СНД (оскь льки Грузiя з 2009 р. не входить у СНД, то вона в аналiз не включаеться).
У результат було ввдбрано 36 кра-''н, у податкових системах яких е ПДВ. Дат про обсяги зовтшньоторговельних операцш у 2005-2013 рр. мiж ними i Укра'ною приведенi до порiвнянного вигляду за допомогою дефлятора ВВП (табл. 1).
В1дб1р крагн - торговельних парт-нер1в Украгни за стратег1чною ознакою У Закот Укра'ни «Про засади внутрш-ньо'' i зовнiшньоi полiтики» зазначено, що стратегiчним партнером Укра'ни е СС [23, ст. 11, п. 2]. Вщповщно до цього Закону до кра'н, що включаються у список торговельних партнерiв Укра'ни за стра-тегiчною ознакою, мають бути включет 25 кра'н. Саме ця кшьюсть кра'н входила до СС у 2005-2013 рр. (табл. 2, дат про обсяги зовтшньоторговельних операцш приведено до порiвнянного вигляду за допомогою дефлятора ВВП).
Гармотзащя ставки ПДВ в Украгт
Оскшьки, як зазначено вище, гар-мотзатя ставки ПДВ спрямована на по-шук середнього значення та, вщповщно до умов побудови модел^ змшюватися може тшьки ставка цього податку в Укра-'т, то виршення завдання гармотзаци ставки ПДВ в Украiнi зводитиметься до пошуку деякого середнього значення ставки ПДВ у ввдбраних для моделю-вання кра'нах, яка i буде вважатися в межах дано'' роботи гармотзованою.
Також у зв'язку з тим, що гармонь зована ставка ПДВ (г) певною мiрою мае вщображати обсяги мiжнародних торговельних операцш мiж Укра'ною та кра'нами-партнерами, то пропонуеться розраховувати п як середньозважене:
Результаты вiдбору краш - торговельних партнерiв Украши
(критерт - географiчна близыасть та членство у мiжнародних об'еднаннях)
№ Краша Обсяг експортно-1мпортних операцш за 2005-2013 рр., млн дол. США
1 Австр1я 12009,56
2 Азербайджан 7372,50
3 Бельпя 9135,21
4 Бшорусь 35013,71
5 Великобриташя 19378,56
6 В1рмешя 1791,88
7 Грещя 3469,46
8 Дашя 4253,22
9 Естошя 3361,93
10 1рланд1я 1674,39
11 1спашя 10474,32
12 1тал1я 33496,96
13 Казахстан 24519,86
14 Киргизстан 750,25
15 Кшр 10521,97
16 Латв1я 3565,53
17 Литва 7057,66
18 Люксембург 541,15
19 Мальта 899,19
20 Молдова 7940,507
21 Нщерланди 14529,68
22 Имеччина 61176,55
23 Польща 39826,64
24 Португал1я 2526,15
25 Росшська Федерац1я 295266,8
26 Румун1я 10762,63
27 Словаччина 9690,88
28 Словен1я 2302,20
29 Таджикистан 608,94
30 Туркмешстан 18069,75
31 Угорщина 19091,35
32 Узбекистан 7495,20
33 Ф1нлянд1я 4566,17
34 Франщя 16148,34
35 Чех1я 12909,21
36 Швец1я 5657,18
Складено автором.
1
Результати вiдбору крат - торговельних партнерiв Украгни _(критерт - стратег1чне партнерство)1_
№ Краша Обсяг експортно-1мпортних операц1й за 2005-2013 рр., млн дол. США
1 Австр1я 12009,56
2 Бельпя 9135,21
3 Великобриташя 19378,56
4 Грещя 3469,46
5 Дашя 4253,22
6 Естошя 3361,93
7 1рланд1я 1674,39
8 1спашя 10474,32
9 1тал1я 33496,96
10 Кшр 10521,97
11 Латв1я 3565,53
12 Литва 7057,66
13 Люксембург 541,15
14 Мальта 899,19
15 Нщерланди 14529,68
16 Н1меччина 61176,55
17 Польща 39826,64
18 Португал1я 2526,15
19 Словаччина 9690,88
20 Словен1я 2302,20
21 Угорщина 19091,35
22 Фшлянд1я 4566,17
23 Франц1я 16148,34
24 Чех1я 12909,21
25 Швец1я 5657,18
1 Складено автором.
У г ■ Т
^^ I I
т = —-,
N '
Ут
1=1
де I - порядковий номер краши, I = 1, N;
N - кшьюсть ввдбраних для розра-хунку гармошзовано'1 ставки ПДВ краш (залежить вщ критер1ю вщбору кра1н);
Л - стандартна ставка ПДВ у кра'1ш
I, %;
Т - сумарний обсяг зовн1шньотор-
говельних операц1й Укра1ни з крашою I за 2005-2013 рр., млн дол.
Оск1льки в робот1 сформовано декь лька списк1в краш - торговельних парт-нер1в, вщповщно, буде дек1лька вар1ант1в розрахунк1в гармошзовано'1 ставки ПДВ:
вар1ант А - ввдбрано 31 кра1ну -постшного партнера Укра1ни за м1жна-родними торговельними операц1ями;
вар1ант Б - ввдбрано 7 кра1н, що безпосередньо межують з Укра1ною;
варiант В - ввдбрано 36 кра'н, що входять до мiжнародних об'еднань, яю межують з Укра'ною;
Як видно з наведених у табл. 3 да-них, найнижче значення середньозваже-но' ставки одержано за варiантом А, що може пояснюватися впливом на отримаш даш низьких ставок ПДВ у Швейцарп та Iранi (8%), Республiцi Коре'' та 1ндонезп (10%), Казахстанi (12%), а також тим, що у 14 з 31 кра'ни - постшного торговель-ного партнера Укра'ни ставки ПДВ вста-новлено на рiвнi нижче 20%.
У той же час у кранах СС серед-ньозважена ставка ПДВ складае 21,1%, що е найвищим показником серед розра-хованих варiантiв. Для порiвняння: се-редньозважена ставка за 28 кра'нами-членами СС (тобто з урахуванням Болга-рп, Румунп та Хорвата, якi вступили до цього об'еднання тсля 2014 р.), стано-вить 21,18%. I таке зростання середньо-зважено'' ставки ПДВ вiдбуваеться на та рекомендованого Директивою СС 2006/112/ЕС для всiх кра'н-члешв СС максимального значення стандартно'' ставки ПДВ у 15% [3].
Слщ зазначити, що досить близью за значенням гармошзоваш ставки ПДВ обумовлеш тим, що майже у вах варiан-тах розрахункiв (о^м варiанта Б) пере-лiк кра'н значною мiрою дублюеться.
варiант Г - 25 кра'н - стратепчних партнерiв Укра'ни.
Результати розрахункiв наведено в табл. 3.
Таблиця 3
У цшому розраховаш гармонiзованi ставки ПДВ за варiантами А-В виявилися незначно нижче за ставку ПДВ, що вико-ристовувалася в Укршш до 31 грудня 2013 р. та тсля 1 квггня 2014 р. (20%) [37, Роздiл XX, п. 10]. Лише гармошзо-вана ставка ПДВ за варiантом Г переви-щувала 20%. Втим усi розрахованi гармошзоваш ставки перевищують ставку ПДВ, що пропонувалася в Податковому кодека Укра'ни у перюд з 1 ачня 2014 р. по 1 квггня 2014 р., - 17% [37, п. 193.1, пп. а, Роздш XX, п. 10].
Проте перш шж робити висновок про те, якому значенню гармошзовано'' ставки ПДВ ^ вщповщно, варiанту вщбо-ру кра'н слiд вiддати перевагу в Укра'ш, необхiдно встановити, як застосування цих ставок вплине на надходження вщ ПДВ, оскiльки таю надходження е ютот-ним джерелом доходiв бюджету Укра'ни.
Обтрунтування шлях1в гармотзаци ПДВ в Украш1
Для аналiзу впливу гармошзованих ставок ПДВ на обсяг надходжень вщ да-ного податку в Украiнi необхщно встановити залежнiсть мiж базою оподаткуван-ня та обсягом податкових надходжень за
Результати розрахунку гармомзованог ставки ПДВ за методом вгдбору крагн - основних торговельних партнергв Украти 1
Варiант Середньозважена (гармошзована) ставка ПДВ, %
А 18,56
Б 19,30
В 19,41
Г 21,10
1 Розрахунки автора.
cтaндapтнoю ставкою ПДД. Оcкiльки до-ci aнaлiзyвaвcя пepioд 2005-2013 pp., то оточатку бyдe пpoaнaлiзoвaнo можливий вплив змши cтaвки ПДB на пoдaткoвi на-дхoджeння caмe в дей пepioд.
Biдпoвiднo до Податкового кoдeкcy У^аши в ^aírn icнyють o^pa^'i, якi e oб'eктoм оподаткування ПДД [37, п. 1 cт. 185], o^pa^'i, якi нe e об^ктом оподаткування [37, cт. 196], та зв^ь^ш вiд оподаткування [37, ст. 197].
Kpiм того, вщповщно до cт. 193 п. б та п. Податкового кoдeкcy У^аши [37], кpiм cтaндapтнoï cтaвки ПДЭ (20%1), y ^aírn icнye також ставка ПДЭ 0 та 7%.
Для побудови точно'' мoдeлi впливу гapмoнiзoвaнoï cтaвки ПДB на пoдaткoвi нaдхoджeння cлiд було б ypaхyвaти вci зaзнaчeнi вищe ocoбливocтi обкладання цим податком. Однак ож^ки така дeтa-лiзaцiя пов'язана з пpoблeмaми oтpимaн-ня даобх^но'' статистично'' iнфopмaцiï в повному oбcязi та значною тpyдoмicткic-тю ïï oбpoбки, в paмкaх цього дocлiджeн-ня бyдe пpoвeдeнo yзaгaльнeння та OTpo-щeння caмoï мoдeлi за paхyнoк ypaхyвaн-ня лишe cтaндapтнoï cтaвки ПДД.
Для визнaчeння податково'' бази ви-кopиcтoвyвaтимyтьcя тaкi показники:
1) oбcяг peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï (poбiт, пocлyг) y rep^ з 2005 по 2013 p., млн грн;
2) oбcяг eкcпopтy тoвapiв та пocлyг У^аши в 2005-2013 pp., млн ^н;
3) oбcяг iмпopтy тoвapiв i поолуг У^аши в 2005-2013 pp.
Biдпoвiднo до мeтoдoлoгiчних по-яcнeнь Дepжaвнoï cлyжби cтaтиcтики
1 Cтaндapтнa cтaвкa ПДБ y poзмipi 17% в YEparni ввдповвдно до законодавства [22, cт. 193, п. i, пп. а, 22, п. 10] викopиcтoвyвaлacя в^одовж
i ачня - i квггня 2014 p. Зважаючи на oбмeжe-ний пepioд ïï зacтocyвaння, дал1 в цш poôori для цiлeй мoдeлювaння ввaжaтимeтьcя, що в Y^arni y 2005-2016 pp. викopиcтoвyвaлacя cтaндapтнa cтaвкa ПДБ y poзмipi 20%.
У^аши показник «oбcяг peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï (poбiт, пocлyг)» «...визнача-eтьcя за цiнoю пpoдaжy вiдвaнтaжeнoï готово'' пpoдyкцiï (тoвapiв, пocлyг), що зaзнaчeнa в oфopмлeних як тдстава для poзpaхyнкiв з покупцями (замовниками) дoкyмeнтaх (уключаючи пpoдyкцiю (то-вapи, пocлyги) за бapтepним кoнтpaктoм) за в^ахуванням ПДB» [20, c. 22].
База оподаткування мae бути змeн-шeнa на вapтicть eкcпopтoвaних Укpaï-ною тoвapiв i пocлyг, ож^ки цi oпepaцiï oпoдaткoвyютьcя за ставкою 0% n,3B. У той жe чac вiдпoвiднo до cт. 185 та 194 Податкового кoдeкcy [37] iмпopт тoвapiв на тepитopiю У^аши, пiдлягae оподат-куванню ПДB за cтaндapтнoю cтaвкoю (20%), тому база оподаткування мae бути збiльшeнa на вapтicть iмпopтoвaних в Укpaïнy тoвapiв i пocлyг.
Kpiм того, зважаючи на тe, що Дepжaвнa ^ужба cтaтиcтики дaнi пpo oбcяги eкcпopтних та iмпopтних oпepaцiй фopмye в дoлapaх CШA, а дaнi ^о oбcя-ги peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï та нaдхoджeнь ПДB - y ^ив^вому eквiвaлeнтi [18, c. 31, 19, c. 31, 20, c. 6], ^обхщно ^mecra вci показники до eдинoï oдиницi вимipю-вання. У данш poбoтi для aнaлiзy змши нaдхoджeнь викopиcтoвyeтьcя гpивня.
Обcяги eкcпopтних та iмпopтних oпepaцiй були виpaжeнi y гpивнeвoмy eквiвaлeнтi за допомогою вcтaнoвлeнoгo HБУ cepeдньopiчнoгo кypcy дoлapa CШA до гpивнi [35]. Cepeдньopiчний кypc до-лapa CШA oбpaнo y зв'язку з тим, що даш щодо eкcпopтних та iмпopтних oпepaцiй для мoдeлi бepyтьcя в цшому за piк, а Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики нaдae iн-фopмaцiю за цими oпepaцiями пoквapтa-льно (eкcпopтнi oпepaцiï) та щoмicячнo (iмпopтнi oпepaцiï) з ypaхyвaнням кypcy дoлapa CШA, що cклaвcя на к^ць вiд-пoвiднoгo пepioдy чacy [26].
У табл. 4 наведено показники зов-шшньоторговельних операцш за сумар-ними обсягами експорту товарiв i послуг та iмпорту товарiв i послуг, оскшьки далi
К = ДАЯ -е, +I) + Д, (1)
де , - iндекс, що вiдображае номер перю-ду (тобто 2005, 2006, ..., 2013 рр.);
К. - надходження ПДВ у перiодi ,;
Д, Д - коригуючi коефiцiенти, що вiдображають наявнiсть у податковш си-стемi Укра'ни рiзних пшьг з ПДВ, звшь-нень вщ цього податку тощо;
т - стандартна ставка ПДВ у част-ках вщ 1 (тобто т = 0,2);
Я - обсяг реалiзованоi продукцп (робiт, послуг) у перiодi ,, млн грн;
Е - обсяг експортних операцiй у перiодi ,, млн грн;
I. - обсяг iмпортних операцiй у пе-рiодi I, млн грн.
У результат проведення кореляцш-но-регресiйного аналiзу знайдеш значен-ня коефiцiентiв Д та Д: 0,1904 та -27812,25 вщповщно. Коефiцiент детермi-наци становить К = 0,994. Порiвняння
в моделi будуть використовуватися саме вони (без розподiлу на товари i послуги).
Залежнiсть обсяпв надходжень ПДВ вiд бази оподаткування матиме та-кий вигляд:
Таблиця 4
фактичних даних про обсяги надходжень вщ ПДВ1 з модельними наведено в табл. 5.
1з табл. 5 видно, що лише у двох випадках вщносне вщхилення модельних даних вщ фактичних становить понад 10%. У вах шших випадках вщхилення не перевищуе 5%.
Середня помилка апроксимацп роз-роблено'' моделi становить 3,86%, у той час як припустимим е рiвень 10-12%. Тому можна стверджувати, що запропоно-вана залежшсть досить точно вщображае дiйснiсть.
Наступним кроком буде встанов-лення впливу отриманих рашше значень гармонiзованоi ставки ПДВ на надходження вщ даного податку. Для цього проводиться перевiрка, у процеа яко'' у формулi (1) значення показника т змь нюеться з 0,2 на значення гармошзованих
1 У робот1 пвд показником «надходження в1д ПДВ» маеться на уваз1 р1зниця м1ж з1браними сумами ПДВ до Зведеного бюджету Украши та в1дшкодуванням ПДВ.
Обсяги експортних та гмпортних операцш в Украш (2005-2013 рр.), млн грн 1
Рк Експорт товарiв i послуг 1мпорт товарiв i послуг
2005 206 848,78 200 228,69
2006 231 661,18 246 227,90
2007 294 591,75 331 272,93
2008 414 573,94 484 599,78
2009 384 059,41 394 286,14
2010 501 249,00 525 256,57
2011 654 828,52 707 868,59
2012 658 693,34 730 806,52
2013 624 708,90 676 174,23
1 Розрахунки автора.
Таблиця 5
Пор1вняння надходжень ПДВ (модель г факт) у 2005-2013 рр. 1_
Показник 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Надходження (факт), млрд грн 33,50 47,50 59,37 90,03 79,89 102,75 133,51 144,15 139,89
Надходження (модель), млрд грн 29,61 45,14 65,68 89,82 77,14 101,29 134,24 144,76 139,20
Вщносне вщхилення вщ факту, % 11,61 4,97 -10,64 0,24 3,45 1,42 -0,55 -0,43 0,49
1 Розрахунки автора за джерелом [16].
за рiзними варiантами вщбору кра!н -торговельних партнерiв Укра!ни ставок ПДВ. У такому разi можна визначити по-тенцiйну змiну надходжень вiд ПДВ до бюджету Украши у 2005-2013 рр., якщо о^м стандартно! ставки цього податку iншi умови залишалися постiйними.
Результати перевiрки наведено в табл. 6. У нш також викладено розрахунки для випадку, якби в Укрш'ш у 20052013 рр. використовувалося рекомендо-ване €С значення стандартно! ставки ПДВ - 15% (варiант Д).
Якби замiсть ставки ПДВ у розмiрi 20% застосовувалася iнша ставка, то до бюджету Украши в середньому за 20052013 рр. надшшло на 5,21-11,02% менше надходжень цього податку (варiанти А-В). У разi застосування 15% ставки ПДВ бюджет у зазначений перюд втратив би 35,36% надходжень вщ цього податку (варiант Д). Проте якби в Укрш'ш вико-ристовувалася ставка ПДВ у розмiрi 21,1% (яка фактично е середньою по кра-!нах-членах СС), то надходження цього податку до бюджету кра'ни мали б збь льшитися на 6,35%.
Тобто вiдповiдно до проведених ро-зрахункiв найкращим варiантом вибору ставки ПДВ з позицш !! впливу на подат-ковi надходження до бюджету е варiант Г (вiдбiр кра!н - торговельних партнерiв за стратегiчною ознакою).
Дос дослiдження та моделювання здiйснювалося з використанням даних до 2013 р., що обумовлено можливим впли-вом на коректшсть результатiв моделювання дестабшзацп економiчноi ситуаци в Укра'ш, пов'язано!, зокрема, з тимчасо-вою окупацiею АР Крим та м. Севастополя.
Проте з метою формування уявлен-ня про вплив змши ставки ПДВ на надходження цього податку у перюд тсля 2013 р. доцшьно виконати розрахунки, аналопчш наведеним вище. У даному випадку використовуватиметься скори-гована вщповщно до реалiй цього перю-ду статистична iнформацiя вщ Державно'! служби статистики Украши1.
Залежшсть обсягiв надходжень ПДВ вiд бази оподаткування матиме та-кий самий вигляд, як у фомулi (1). Значення коефщенпв Д та Д складати-муть 0,2178 та -37897,3 вщповщно. Для перюду 2010-2015 рр., що аналiзувався в модел^ коефiцiент детермшацп
1 Державна служба статистики Украши пе-рерахувала частину показник1в, у яких вщобра-жено шформащю по УкраМ за виключенням тимчасово окуповано! територп АР Крим та м. Севастополя. Але точних вщомостей щодо пере-рахування показнишв надходжень ПДВ для 20102015 рр. немае [16]. Тому в модел використову-ватиметься наявна шформащя, що знижуе досто-в1рнють отриманих за И допомогою результата.
Пор1вняння надходжень в1д ПДВ (ставка 20% I гармотзоват), 2005-2013рр.
Варiант Ставка ПДВ (т) Показник 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Середне вщхилення за перюд вщ факту, %
А 0,1856 Надходження, млрд грн 25,48 39,89 58,95 81,35 69,58 91,99 122,57 132,34 127,18
Вщносне вщхилення вщ факту, % -23,95 -16,03 -0,70 -9,64 -12,91 -10,47 -8,19 -8,19 -9,09 -11,02
Б 0,193 Надходження, млрд грн 27,60 42,58 62,41 85,70 73,46 96,77 128,57 138,72 133,36
Вщносне вщхилення вщ факту, % -17,61 -10,34 5,13 -4,81 -8,05 -5,82 -3,70 -3,76 -4,67 -5,96
В 0,1941 Надходження, млрд грн 27,92 42,99 62,92 86,35 74,04 97,48 129,46 139,67 134,28
Вщносне вщхилення вщ факту, % -16,67 -9,50 5,99 -4,09 -7,32 -5,13 -3,03 -3,11 -4,01 -5,21
Г 0,211 Надходження, млрд грн 32,77 49,15 70,82 96,29 82,91 108,39 143,15 154,26 148,39
Вщносне вщхилення вщ факту, % -2,19 3,48 19,30 6,95 3,78 5,49 7,22 7,01 6,08 6,35
Д 0,15 Надходження, млрд грн 15,25 26,90 42,31 60,41 50,90 69,01 93,72 101,62 97,45
Вщносне вщхилення вщ факту, % -54,46 -43,36 -28,73 -32,90 -36,29 -32,84 -29,80 -29,50 -30,34 -35,36
Надходження (факт, ставка ПДВ 20%), млрд грн 33,50 47,50 59,37 90,03 79,89 102,75 133,51 144,15 139,89
Е
ко н
о
ро
оми и
сл о
(ф
О
o п о
У п
s
У
1
6,
2№ 1562
2 -2
7(4 -109 )9
X
1 Розрахунки автора.
1
мацп (А) складае 1,45%, що значно ниж-че граничного для цього показника зна-чення (10-12%).
У табл. 7 наведено порiвняння над-ходжень вщ ПДВ за стандартною ставкою та гармошзованими для перюду 2010-2015 рр. з урахуванням факту тим-часово'' окупацп АР Крим та м. Севастополя. Як значення гармошзованих ставок ПДВ використовувалися т самi значення, що i для попередньо'' моделi (тобто варь анти А-Д).
Як видно з табл. 7, за умови вико-ристання гармошзованих ставок за варiа-нтами А-В бюджет Укра'ни за перiод 2010-2015 рр. мав би отримати на 3,298,82% надходжень ПДВ менше, шж фак-тично. У разi використання рекомендовано'' для кра'н-члешв СС ставки ПДВ (варiант Д, 15%) ця рiзниця становила би 32%. I лише за умови використання гар-мошзовано'' ставки ПДВ за варiантом Г (21,1%) надходження ПДВ на 7,71% пе-ревищували би фактичш.
Зважаючи на щ розрахунки, серед усiх варiантiв гармошзованих значень ставок ПДВ найкращою з позицш впливу на надходження цього податку до бюджету Укра'ни так само, як i в попередшх розрахунках, залишаеться ставка 21,1% (варiант Г - вибiр кра'н торговельних партнерiв за стратегiчною ознакою).
Проте, враховуючи iснуючi угоди мiж Укра'ною та СС, зокрема Угоду про асощащю з СС, встановлення саме ще'' ставки ПДВ потребуватиме проведення переговорiв та укладання вщповщних угод мiж урядом Укра'ни та Свропейсь-кою комiсiею, що може зайняти тривалий час.
Крiм того, для отримання бшьш то-чних результатiв та висновкiв, яю мо-жуть бути кориснi пщ час зазначених пе-реговорiв для пщтвердження необхщнос-тi встановлення в Укра'ш саме тако'' гар-
мошзовано'' ставки ПДВ, у майбутньому в моделi потрiбно врахувати iснуючi в Укра'ш пiльги, звiльнення вiд цього по-датку.
Для розширення науково'' значущо-стi моделi також у перспективi можливо буде розробити додатковi блоки для про-гнозування впливу гармошзовано'' ставки ПДВ на обсяги експортно^мпортних операцiй в Украiнi та оцшки масштабiв шахрайства з цим податком при експорт-но-iмпортних операцiях.
Крiм того, лише шляхом гармошза-цй ставок ПДВ досягти iнтенсифiкацii мiжнародних торговельних вщносин складно. Це завдання потребуе комплексного тдходу, а не лише вдосконалення законодавчих норм, що стосуються окре-мих податюв (таких як ПДВ), та навт уае'' системи законодавства кра'ни.
Окрем1 рекомендаци щодо вдосконалення законодавства в Украш1
Значення законодавства в контексп торговельних вщносин не можна приме-ншувати, оскшьки воно завдае правовi рамки, в межах яких функцюнують еко-номiчнi агенти конкретно'' кра'ни та 'х об'еднань (за будь-якими ознаками).
Можна припустити, що у випадку мiжнародних торговельних вщносин для устшно'' взаемодп з торговельними партнерами законодавство кра'н повинно ма-ти вигляд деяко'' iерархiчноi структури (див. рисунок).
Тобто в кра'ш мае юнувати деяка нацiональна державна програма, що ви-значае для '"' економiчних агентiв основнi орiентири здiйснення експортних та iм-портних операцiй.
Звичайно, така програма не матиме жорсткого вказiвного характеру, оскiльки економiчнi агенти (виробники, посеред-ники та ш.) можуть здiйснювати торгове-льнi операцп вiдповiдно до власних впо-добань i цiлей, виходячи з рiвня цiн на продукцiю та послуги, що склалися на
Пор1вняння надходжень в1д ПДВ (ставка 20% I гармотзоват) для перюду 2010-2015рр. з урахуванням тимчасовог окупаци АР Крим та м. Севастополя
Ставка Середне
Варiант ПДВ (г) Показник 2010 2011 2012 2013 2014 2015 вщхилення за перюд вщ факту, %
Надходження, млрд грн 96,33 122,18 130,89 124,00 128,48 164,06
А 0,1856 Вщносне вщхилення вщ факту, % -6,25 -8,48 -9,20 -11,36 -7,59 -8,86 -8,82
Надходження, млрд грн 101,69 128,56 137,62 130,45 135,11 172,11
Б 0,193 Вщносне вщхилення вщ факту, % -1,04 -3,70 -4,53 -6,75 -2,82 -4,39 -4,00
Надходження, млрд грн 102,48 129,51 138,62 131,41 136,10 173,31
В 0,1941 Вщносне вщхилення вщ факту, % -0,26 -2,99 -3,84 -6,06 -2,11 -3,72 -3,29
Надходження, млрд грн 114,70 144,09 153,99 146,15 151,24 191,70
Г 0,211 Вщносне вщхилення вщ факту, % 11,63 7,93 6,82 4,48 8,79 6,50 7,71
Надходження, млрд грн 70,59 91,48 98,51 92,94 96,56 125,32
Д 0,15 Вщносне вщхилення вщ факту, % -31,30 -31,48 -31,66 -33,56 -30,54 -30,38 -32,00
Надходження (факт, ставка ПДВ 20%), млрд грн 102,75 133,51 144,15 139,89 139,03 180,01
Е
ко н
о
про
оми и
сл о
в о
(ф)
Е
о а
0
1
05
0
6,
1 Розрахунки автора.
Укладання мiжнародних торговельних угод
Приведення норм нацюнального законодавства у вiдповiднiсть до мiжнародних угод i норм
Рисунок. Напрями формування (вдосконалення) нацгонального законодавства в частит м1жнародних торговельних в1дносин (складено автором)
мiжнародних ринках, та умов торгiвлi в рiзних кранах. Така нацюнальна про-грама мае бути спрямована бшьшою мь рою на визначення стратегiчних напря-мiв оптимiзащi зовнiшньоторговельних вiдносин iз ключовими партнерами [14]. Наступним завданням формування поль тики зовшшньо! торгiвлi е якраз визначення перспективних i стратепчно важ-ливих ринкiв збуту. Його критерiями може бути географiчне сусiдство, обсяг мiжнародних торговельних операцш упродовж деякого промiжку часу, пос-тiйнiсть торговельних вiдносин, страте-пчш мiркування (основу яких можуть становити не лише мiркування збшь-шення обсягiв торгiвлi) або iншi крите-рii.
Формування державно! програми щодо мiжнародних торговельних вщно-син та вибiр ринкiв збуту е досить мшли-вими та взаемопов'язаними процесами. Наприклад, попри те що юторично Росiя була надзвичайно важливим торговель-
ним партнером для Украши1, поди 20132015 рр. обумовлюють необхщшсть по-шуку нових торговельних партнерiв та ринкiв збуту для украшських товарiв i послуг. Вiдповiдно, в таких випадках мае коригуватися державна програма щодо мiжнародних торговельних вщносин.
Коли визначено коло партнерiв з мiжнародноi торгiвлi, наступним кроком мае стати укладання мiжнародних угод з ними. Проте цей процес також мае зво-ротний зв'язок iз державною програмою щодо формування полiтики у сферi мiж-народних торговельних вщносин, оскшь-ки на момент формування тако! програми деякi угоди вже можуть бути укладеш, що мае бути враховано при розробщ державно'1' програми.
Заключним етапом формування на-цюнально! програми е приведення норм нацюнального законодавства (законодавства щодо ПДВ у контекст ще! роботи) у
1 На частку Росп припадала чверть валового експорту та майже третина 1мпорту товар1в 1 послуг [14].
вщповщнють до законодавства repOTe^ тивних та cтpaтeгiчнo важливих ^arn-пapтнepiв та угод, yклaдeних на пoпepeд-шх eтaпaх.
Зaзнaчeнa дepжaвнa пpoгpaмa м e cтaтичнoю, aлe змiнюeтьcя вщповщно до глобальних cвiтoвих тeндeнцiй та perio-нальних зpyшeнь. У той жe чac ocкiльки вона пepeдбaчae змiни в зaкoнoдaвcтвi, то i ïï кopигyвaння мae вiдбyвaтиcя з ypaхy-ванням того, що нацюнальш виpoбники, eкcпopтepи й iмпopтepи мають ^totoco-вyвaтиcя до зaзнaчeних змш Цe, y cвoю чepгy, вимaгae чacy, peтeльнoгo i вива-жeнoгo пiдхoдy ypядy до вибopy cтpaтe-гiчних пapтнepiв й ypaхyвaння нацюна-льних iнтepeciв.
Haпpиклaд, дeякi фaхiвцi вважають, що пepcпeктивними pинкaми збуту для У^аши, oкpiм кpaïн-члeнiв GC, e KaM-да, Kaзaхcтaн, Typ^e^cra^ Kиpгизcтaн, Typeччинa, bpa'to [14]. ^нада та Kиpгизcтaн ввaжaютьcя ocoбливo ^и-вабливими для здiйcнeння eкcпopтнo-iмпopтних oпepaцiй з тих пoзицiй, що в 'х податкових cиcтeмaх вдауташ ПДB.
Цi мipкyвaння, так caмo як i наяв-нicть шaхpaйcьких cхeм з ПДB y мiжнa-poднiй i внyтpiшнiй тopгiвлi, пpoблeми з вiдшкoдyвaнням ПДB щодо eкcпopтних oпepaцiй та yявлeння пpo втоою адмшю-тpaтивнi витpaти, пoв'язaнi з цим подат-ком, пpизвeли до того, що в^чизняш на-уковщ й ypядoвцi peгyляpнo пpoпoнyють замшити ПДB iншими податками [15, c. 5; 41].
Пpoтe в цих пpoпoзицiях зазвичай нe вpaхoвaнo ва мoжливi нacлiдки таких дiй i ^достат^о oбгpyнтoвaним e caмe yявлeння пpo нeeфeктивнicть ПДB. Зок-peмa, aнaлiз cтaтиcтичнoï iнфopмaцiï cвi-дчить, що в У^шт вiдcyтнi cy^^i ^о-блeми з eфeктивнicтю n,3B пopiвнянo з iншими ^яшами GC y ^mmcn впливу цього податку на piвeнь нaдхoджeнь: y ^анах GC вони cтaнoвлять пpиблизнo
7% BBn, y той чac як в Укpaïнi - близько 10% [15].
^опозищя щодо ycyнeння n,3B з податково'' cиcтeми та комте^а^'' над-хoджeнь вiд нього пiдвищeнням cтaвoк iнших пoдaткiв, зoкpeмa на доходи або пpибyтoк (як пpoпoнyeтьcя, нaпpиклaд, y джepeлi [41]), e також нeдocтaтньo об-rpyнтoвaнoю. Так, дocлiджeння О. Бeт-лiй, Р. Джyччi та Р. Kipхepa cвiдчaть пpo тe, що тaкi ди нeгaтивнo пoзнaчaтьcя на piшeннях щодо зaoщaджeнь, iнвecтицiй та oбcягaх мiжнapoднoï тopгiвлi [15, c. 9].
Замша ПДB iншими нeпpямими податками також мae cвoï нeдoлiки.
Так, на^иклад, y paзi зacтocyвaння податку з oбopoтy можливим e виник-нeння «кacкaднoгo eфeктy» внacлiдoк вiдcyтнocтi мoжливocтi виpaхyвaння cyм податку, cплaчeних на пoпepeднiх eтaпaх пpocyвaння тoвapy до кiнцeвoгo cпoжи-вача. Чepeз цe ocтaннi в ланцюгу ^ocy-вання тoвapiв (пocлyг) пiдпpиeмcтвa за-знаватимуть пiдвищeння цiн на cвoю пpoдyкцiю, що нeгaтивнo пoзнaчитьcя на ''х кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нe лишe на мiжнapoдних pинкaх (yнacлiдoк вiдcyт-ноап мeхaнiзмy вiдшкoдyвaння податку на oбopoт пpи eкcпopтних oпepaцiях), aлe навт на внyтpiшньoмy, дe тoвapи нацю-нальних виpoбникiв кoнкypyвaтимyть мiж шбою та з iмпopтними тoвapaми.
Cпpoби cтвopити мeхaнiзм визна-чeння cyми вiдшкoдyвaння податку з oбopoтy y випадку eкcпopтних oпepaцiй можуть виявиттоя бiльш cклaдними, нiж aнaлoгiчний мeхaнiзм щодо ПДB yнacлi-док «ка^адного» хapaктepy пepшoгo з пoдaткiв. ^ дoзвoляe cтвepджyвaти, що податок з oбopoтy нe мae влacтивocтi нeйтpaльнocтi щодо кiлькocтi тpaнзaкцiй i мiжнapoднoï тopгiвлi, а також e бшьш cклaдним в aдмiнicтpyвaннi пopiвнянo з
пда.
У paзi зacтocyвaння податку з обо-poтy фактично oпoдaткoвyeтьcя нe лишe додана вapтicть, aлe i витpaти, зaзнaнi
пщприемствами на виробництво i реаль защю товарiв (послуг), що призводить до нерiвномiрного розподiлу податкового тягаря на рiзнi сектори економiки залеж-но вщ 1'х структури видаткiв.
Також цей податок може призвести до вщносного подорожчання основних фондiв для нащональних пiдприемств (особливо промислових пщприемств iз високою часткою основних витрат у со-бiвартостi, таких як металургшних, добу-вних та ш), оскiльки 1'х придбання також супроводжуватиметься обкладанням по-датку з обороту. Це знижуватиме моти-вацiю керiвництва та власникiв тдприемств до здшснення модершзаци, що негативно позначиться на темпах економiч-ного зростання та можливосп зберегти й удосконалити сво'1 позици на мiжнарод-нiй аренi як кра'ни, здатно'1 створювати iнновацiйнi продукти та продукти з високою часткою додано! вартосп. Унаслщок цього, наприклад, Украша ризикуе посю-ти на мiжнародних ринках лише позищю кра'ни, що може запропонувати лише си-ровину та продукцiю аграрного сектору та, вщповщно, отримувати за це порiвня-но незначнi (щодо високотехнолопчно!', наукоемно'1 продукцп) доходи.
Ще одним аргументом проти замiни ПДВ на податок з обороту е сумшвшсть можливостi забезпечення за рахунок по-датку з обороту хоча б таких самих, як вщ ПДВ, надходжень до бюджету. Так, якщо ставка податку з обороту станови-тиме 2%, то надходження, за окремими оцшками, становитимуть приблизно 4,9% ВВП, що майже вдвiчi нижче за надходження вщ ПДВ. У разi застосування ставки 7% надходження становитимуть 16,8% (тобто бшьше, шж при застосу-ванн ПДВ), проте це призведе до сутте-вих викривлень в економщь Крiм того, в останньому випадку можна очшувати збiльшення частки тшьово'1 економiки внаслiдок розширення випадюв вертикально!' iнтеграцii компанiй. Урахування
останньох тенденцii може зменшити очь куванi вiд застосування податку з обороту за ставкою 7% надходження до рiвня 8% ВВП [15, с. 11].
Щодо замши ПДВ податком на продажi слщ зазначити таке.
У теорп та за умови досконалого функцюнування ПДВ та податок на про-дажi мають забезпечувати однаковi надходження до бюджету. Проте на практиш кожен податок мае сво'1 особливосп, що вщдаляють його вiд щеального зразка, а платники податкiв завжди шукають спо-соби зменшення сво1х податкових зо-бов'язань.
Якщо супротивники ПДВ ствер-джують, що цей податок супроводжуеть-ся значною кшьюстю випадюв ухилення вiд його сплати, застосуванням шахрай-ських схем, що знижують рiвень надходжень вiд нього до бюджету, то слщ за-уважити таке. Саме внаслщок тако1 особ-ливостi ПДВ як часткове формування на-дходжень цього податку до бюджету, не-законш спроби зменшення податкових зобов'язань призведуть до втрати лише частини сум ПДВ, що мають бути спла-чет до бюджету. У той же час оскшьки податок на продаж стягуеться на етат продажу товару кшцевому споживачу, застосування незаконних схем у цьому випадку призведе до втрати бюджетом всiеi суми податку, що утворилася у про-цеа тако1 транзакцй.
I хоча е емтричш данi, що свщчать про нижчий рiвень ухилення вщ сплати податку на продаж, нiж це спостерiга-еться у випадку з ПДВ, це пояснюеться порiвняно низькою ставкою першого з податюв, яка зазвичай не перевищуе 10%. У разi застосування вищо'1 ставки (наприклад, 12% i вище) ухилення вщ сплати податку на продаж стрiмко зрос-туть та можуть перевищити масштаби ухилення вщ сплати ПДВ. Разом з тим застосування в Укршш податку на про-дажi зi ставкою 10% забезпечуватиме
значно нижчi нaдхoджeння до бюджeтy, шж нapaзi зaбeзпeчye ПДB нaвiть по^и icнyвaння cпpoб yхилeння вiд його отла-ти [15, c. 10].
Kpiм того, зacтocyвaння податку на пpoдaжi також cyпpoвoджyeтьcя адмшю-тpaтивними тpyднoщaми, такими як нe-обхщнють визнaчeння кiнцeвoгo отожи-вача в ланцюгу пpocyвaння тoвapiв. ^о-тe витpaтнicть й aдмiнicтpaтивнy жлад-нють цього податку для дepжaвних CTpy-ктyp пopiвнянo з ПДB щe пoтpiбнo oцi-нити.
Щe одним важливим apгyмeнтoм пpoти ycyнeння з податково'' cиcтeми У^аши ПДБ та замши його на податок з oбopoтy або податок на пpoдaжi e ^об-хiднicть виконання ^шною мiжнapoдних угод та пpaгнeння до ime^a^'í в GC. Так, y GC викopиcтaння ПДB зaкpiплeнo по-лoжeннями Диpeктиви GC 2006/112/EC. У^аша, як CTopora, що paтифiкyвaлa Угоду ^о acoцiaцiю з GC, нe мoжe œa-cyвaти ПДB, ocкiльки де бyдe cyпepeчити пoлoжeнням cт. 351 гл. 4, poзд. V щв' Угоди та Додатку XXVIII до нй [42].
У пiдcyмкy можна cтвepджyвaти, що, пoпpи icнyючi ^долши ПДB, його зaмiнa на iншi нeпpямi податки e ^лопч-ною, cyпepeчитимe yклaдeним ^шною мiжнapoдним угодам та мoжe пpизвecти до cy^^ore змeншeння дохщно'' чacтини бюджeтy, пiдвищeння т!шзацп eкoнoмiки та пocлaблeння кoнкypeнтних пoзицiй У^аши на мiжнapoдних pинкaх. Такий нacлiдoк e нeпpийнятним, ошбливо зва-жаючи на cклaднy eкoнoмiчнy cитyaцiю в ^aírn та фактичну втpaтy У^ашою най-бiльшoгo зaкopдoннoгo pинкy збуту (Ро-ciя). Зважаючи на де, пpoпoзицiï щодо виключeння з Податкового кoдeкcy У^а-'ни Poздiлy V «Податок на додану вap-тicть» e нeдoцiльними.
Бшьш пepcпeктивним на cyчacнoмy eтaпi poзвиткy У^аши з ypaхyвaнням як ïï iнcтитyцioнaльних ocoбливocтeй, так i нeoбхiднocтi пoжвaвлeння мiжнapoднoï
тopгiвлi та дoтpимaння вимог Угоди пpo acoцiaцiю з GC e гapмoнiзaцiя законодав-ства та виpiшeння питання вщшкодуван-ня П,^. Оcтaннe зaлишaeтьcя одним iз нaйaктyaльнiших y пoдaткoвiй cфepi, дe-cтpyктивнo впливae на eкcпopтoopieнтo-ваш пiдпpиeмcтвa внacлiдoк змeншeння 'х л^^ность У той жe чac нecyмлiннi платники викopиcтoвyють мeхaнiзм вiд-шкодування ПДB пpи eкcпopтних oпepa-щях для peaлiзaцiï шaхpaйcьких cхeм, що змeншye oбcяги нaдхoджeнь цього податку до бюджeтy. Тому ця о^бл^^ть ПДB poбить його ypaзливoю ланкою як з пoзицiй виконання обов'язюв дepжaви щодо вiдшкoдyвaння Ц^ пepeд cyмлiн-ними платниками, так i з позицш можли-воап peaлiзaцiï шaхpaйcьких cхeм нecyм-лшними платниками.
Caмe тому на eтaпi вiдшкoдyвaння ПДB виникae як ^обх^^ать y cвoeчac-ному пoвepнeннi податкового кpeдитy, так i пocтiйний кошроль з боку податко-вих opгaнiв за тим, нacкiльки oбгpyнтo-ваними e вимоги щодо такого вщшкоду-вання.
За даними Дepжaвнoï кaзнaчeйcькoï cлyжби Укpaïни, y 2014 p. вщшкодування ПДB було виконано на 84%, тобто дep-жава зaбopгyвaлa платникам пoдaткiв по-над 8 млpд гpн [17]. Haпpикiнцi бepeзня 2016 p. ця зaбopгoвaнicть жладала 10 млpд гpн, y той чac як на початок 2016 p. вона становила 13,6 млpд гpн [33].
Cлiд ocoбливo пiдкpecлити, що виpiшeння пpoблeми вiдшкoдyвaння Д^ нe oбмeжyeтьcя лишe cфepoю мiжнapoдних тopгoвeльних oпepaцiй, якi дocлiджyютьcя в цш poбoтi. Однак можна нaвecти oкpeмi пpoпoзицiï щодо виpiшeння цieï пpoблeми caмe в ^mmcn eкcпopтнo-iмпopтних oпepaцiй.
У пepшy чepгy дoцiльнo здiйcнити yнiфiкaцiю та ч^те визнaчeння тepмi-на «eкcпopт» y чинних нopмaтивнo-законодавчих актах Укpaïни та пpивe-
дення його у вщповщшсть до того, що використовусться в GC.
Hapa3i термш «експорт» в Укрш'ш визначено у трьох нормативно-законо-давчих документах, причому у його трак-туванш е розбiжностi.
Так, у Закош Украши «Про зов-нiшньоекономiчну дiяльшсть» цей термiн трактуеться як «продаж товарiв украшсь-кими суб'ектами зовшшньоекономiчноi дiяльностi iноземним суб'ектам госпо-дарсько'1' дiяльностi (у тому числi з оплатою в негрошовш форм^ з вивезенням або без вивезення цих товарiв через мит-ний кордон Украши, включаючи ре-експорт товарiв. При цьому термiн «реекспорт» (реекспорт товарiв) означае продаж шоземним суб'ектам господарсь-ко'1' дiяльностi та вивезення за межi Украши товарiв, що були ранiше iмпор-тованi на територiю Украши» [24, ст. 1].
Митний кодекс Украши визначае експорт (остаточне вивезення) як «... митний режим, вщповщно до якого украшсью товари випускаються для вшьного обку за межами митно'1' тери-тори Украши без зобов'язань щодо ix зворотного ввезення» [31, Розд. 5, гл. 15, ст. 82]. Тобто обов'язковою умовою експорту за цим документом е перети-нання товарами митного кордону Украши, що вiдрiзняе дане визначення вщ наведеного в Законi Украши «Про зов-нiшньоекономiчну дiяльшсть». У той же час це трактування з Митного кодексу корелюеться з визначенням експорту в Податковому кодека Украши [37, ст. 14, п. 14.1.21].
Законодавство €С визначае експорт як процедури, як дозволяють виробле-ним у €С товарам та послугам залишати митну територiю GC [4, art. 161], що ко-релюеться з визначеннями цього термша, наведеними в Митному та Податковому кодексах Украши. Проте европейське законодавство також до експортних вщно-сить операцп з реекспорту [4, art. 182],
що частково вщповщае трактуванню термша «експорт», наведеному в Закош Украши «Про зовнiшньоекономiчну дь яльнiсть».
Для подолання юнуючих розбiж-ностей у визначенш термiнiв у норматив-но-законодавчих актах Укра'1'ни, а також з метою гармошзацп законодавства Укра'ни з европейським пропонуеться в Закош Укра'ни «Про зовшшньоеко-номiчну дiяльнiсть» визначити експорт як митний режим, вщповщно до якого украшсью товари випускаються для вшьного обку за межами митно'1 тери-торп Укра'1'ни без зобов'язань щодо 1'х зворотного ввезення та реекспорту то-варiв. При цьому термш «реекспорт» (реекспорт товарiв) означае продаж iнозем-ним суб'ектам господарсько'1 дiяльностi та вивезення за межi митно'1 територii Укра'1'ни товарiв, що були ранiше iмпор-тованi на митну територiю Укра'ни.
Щодо безпосередньо процедур автоматичного вщшкодування ПДВ, то цей недолш уряд Укра'ни вже намагаеться подолати шляхом запровадження проце-дури автоматичного вщшкодування ПДВ [37, ст. 200]. Проте, як свщчать до-слщження [28; 36] критери вiдбору пiдприемств, що мають право на таке вщшкодування, е недостатньо аргумен-тованими. Як наслщок, лише найбiльшi експортери можуть отримувати таке вiдшкодування, що негативно впливае на конкуренщю мiж пiдприемствами-експортерами та е преференцшним.
З урахуванням вищезазначеного для послаблення проблеми вщшкодування експортного ПДВ та полшшення стану конкуренци мiж пiдприемствами-експор-терами доцшьно послабити критерй вiд-бору пщприемств, яким, вiдповiдно до Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни «Про затвердження критерпв, у разi вiдповiдностi яким платник податку на додану вартють вважаеться таким, що мае позитивну податкову ютор^» [38],
може бути здшснене автоматичне вщ-шкодування ПДВ.
Зокрема, слiд послабити вимоги п. 200.19.3 Податкового кодексу Укра!ни щодо залишково! балансово! вартостi не-оборотних коштiв та питомо! ваги то-варiв, вивезених за межi митно! територп Укра!ни. Наскiльки послабляти цi вимоги - необхщно додатково проаналь зувати з метою запоб^ання надмiрному збiльшенню адмiнiстративних витрат та навантаженню на податковi органи, що здiйснюватимуть перевiрки пщприемств-експортерiв у такому випадку.
Однак у 2015 р. замють спрощення процедури автоматичного вщшкодування ПДВ вiдбулося посилення !! преферен-цiйностi внаслiдок запровадження двох реес^в з вiдшкодування ПДВ. Фактично це призвело до штучного розподшення пщприемств, якi подали заявки на вщшкодування ПДВ, на т^ яким держава здшснюе вщшкодування в першу чергу, та решту [33].
Для справедливого вщшкодування ПДВ в Укршш актуальним е завдання створення единого реестру заяв про по-вернення суми бюджетного вщшкоду-вання платникам податку, що пропо-нуеться Проектом Закону Украши «Про внесення змш до Податкового кодексу Украши щодо захисту прав платниюв податку на додану вартють» [34].
Щодо ще одного напряму вдоско-налення системи ПДВ в Укра!ш - гар-мошзацп ставок ПДВ вщповщно до ев-ропейських, - то попереднш аналiз показав, що наразi застосована стандартна ставка цього податку в цшому коре-люеться iз середньою по кранах--членах СС ставкою та навiть е дещо нижчою (20% порiвняно з розрахованою гар-монiзованою ставкою ПДВ 21,1%). Проте iснуючi вимоги законодавства СС щодо встановлення максимально! ставки цього податку в розмiрi 15% можуть призвести до суттевого зниження рiвня податкових надходжень в Укра!ш та, зважаючи на фюкальне значення цього податку для
бюджету кра!ни, негативно вплинути на 11 розвиток. Тому питання зниження ставки ПДВ в Укра!ш до 15%, як того вимагае европейське законодавство, по-требуе проведення переговорiв мiж урядами Украши та краш-члешв СС, тим бшьше, що вiдповiдно до Угоди про асощащю з СС в Укра!ш е щонайменше ще 4 роки на гармошзащю цього податку вщповщно до европейських вимог [42, Додаток XXVIII].
Висновки. В Укра!ш для вдоскона-лення системи ПДВ, у першу чергу з по-зицш активiзацii мiжнародноi торгiвлi, потрiбно здшснити комплекс заходiв, що не обмежуються ПДВ.
Так, першочерговим завданням для уряду Укра!ни мае стати стабшзащя економiчноi та полiтичноi ситуацп в краiнi. Одночасно потрiбно вживати за-ходiв щодо вдосконалення законодавства в економiчнiй сферi з урахуванням необ-хiдностi виконання вимог, зазначених в Угодi про асоцiацiю з СС (зокрема, щодо детшзаци економши) та необхiдностi посилення мiжнародноi торгiвлi в Украiнi (розробка Державно' програми зовшшньоторговельно' дiяльностi). Та-кож як складова процесу вдосконалення законодавства в економiчнiй сферi мае вiдбуватися вдосконалення законодавства не лише щодо ПДВ, але i Податкового, Митного кодексу тощо. Так, у ча-стиш мiжнародноi торгiвлi мають бути внесенi змiни щодо визначення термша «експорт» у вiтчизняне законодавство, а саме ст. 82 Митного кодексу Украши мае бути сформульована таким чином: «експорт - це:
1) митний режим, вщповщно до якого украшсью товари випускаються для вшьного об^у за межами митно! те-риторп Укра!ни без зобов'язань щодо !х зворотного ввезення;
2) митний режим, при якому здшснюеться вивезення за межi митно! територп Укра!ни товарiв, що були рашше iмпортованi, на митну територiю Укра!ни (реекспорт)».
Щодо гармошзацп стандартно!' ставки ПДВ, то вщповщно до ро-зрахунюв за допомогою запропоновано'1 моделi рекомендуеться залишити чинну ставку 20%, яка е нижче середнього по кранах--членах €С значення стандартно! ставки (21,1%). Проте щодо ïï зниження до 15% необхщно вести переговори з €в-ропейською комiсiею).
З урахуванням того, що запропоно-вана модель розроблена виключно для стандартноï ставки, наступним етапом дослщжень доцiльно виконати моделю-вання гармошзацп пiльг, звшьнень вiд ПДВ та його знижених ставок або визна-чити фактичну ставку ПДВ в Укршш (тобто врахувати стандартну та знижеш ставки) i напрями ïï гармошзацп з евро-пейською. Також доцiльно визначити, яким чином гармошзована ставка ПДВ позначиться на пщприемствах, що здiйснюють мiжнароднi торговельш опе-рацп, та обсягах мiжнародноï торгiвлi.
Л1тература
1. Bahl R.W. A regression approach to tax effort and tax ratio analysis / R.W. Bahl // International Monetary Fund Stuff Papers. - 1971. - № 3. - Vol. 18. -P. 570-612.
2. Communication from the commission to the European parliament, the council and the European economic and social committee on the future of VAT: Towards a simpler, more robust and efficient VAT system tailored to the single market // Brusells: European Comission. - 2011. - December, 6. - № COM (2011) 851 final. - 17 p.
3. Council Directive 2006/112/EC of 28 November 2006 on the common system of value added tax // Official Journal of the European Union. - 11.12.2006. - L 347/1. -118 р.
4. Council Regulation (EEC) No 2913/92 of 12 October 1992 establishing the Community Customs Code // Official Journal. - 19 Oct. - 1992. - L 302. -P. 0001-0050.
5. Feldman A. Welfare economics and social choice theory / A. Feldman, R. Serrano. - Basel: Birkhäuser Publishing Ltd, 2006. - 403 p.
6. Frenkel J.A. International VAT harmonisation: economic effects / J.A. Fren-kel, A. Razin, S. Symansky // NBER: NBER working paper series. - 1991. - March. -№ 3656. - 54 p.
7. International VAT rates [Елект-ронний ресурс] / Сайт TMF-Group. "International VAT and IPT Services". - Режим доступу: http://www.tmfvat.com/internati-onal -vat-rates. html.
8. Keen M. Pareto-improving indirect tax harmonisation / M. Keen // European Economic Review. - 1989. - № 33. - P. 112.
9. Keen M. The Value-Added Tax: Its Causes and Consequences / M. Keen,
B. Lockwood // Journal of Development Economics. - 2010. - Vol. 92. - P. 138-151.
10. Keen M. Welfare effects of co-modity tax harmonisation / M. Keen // Journal of Public Economics. - 1987. - № 33. -P.107-114.
11. Krougman P. International trade effects of value added taxation / P. Kroug-man, M. Feldstein // NBER: NBER working paper series. - 1989. - November. -№ 3163. - 33 p.
12. Li C. Rebalancing and Chinese VAT: Some numerical simulation results /
C. Li, J. Whalley // NBER: NBER working paper series. - 2011. - January. - № 16686. - 26 p.
13. Lopez-Garcia M.-A. Welfare, revenue and indirect tax harmonization under the origin principle / M.-A. Lopez-Garcia // Hacienda Pública Española / Revista de Economia Pública. - 2004. - № 1. - P. 9-25.
14. Белорус О. Г. Стратегические императивы адаптации и трансформации внешнеторговой деятельности Украины в условиях европейской интеграции / О.Г. Белорус, О. В. Гаврилюк // Экономика Украины. - 2015. - № 11 (640). -С. 4-16.
15. Бетлш О. ПДВ в Укра'ш: чи спрацюе iнший непрямий податок лшше? /
0. Бетлiй, Р. Джучч^ Р. KipxHep // Серiя консультативних po6iT № PP/02/2013. -Ки'в: 1нститут eкономiчниx дослiджeнь та полiтичниx консультацiй, Нiмeцька консультативна група, 2013. - 20 с.
16. Бюджет Укра'ни. Доходи [Елек-тронний ресурс] / Сайт «Цша держави». -Режим доступу: http://cost.ua/budget/revenue/ (Дата останнього звернення: 22.03.2016).
17. Державна казначейська служба Укра'ни. Довщка про виконання державного бюджету Украши за доходами у йчньгрудш 2014 року (за оперативними даними) [Електронний ресурс] / Державна казначейська служба Украши: офшш-ний веб-сайт. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/ article/241878 (Дата останнього звернення: 15.04.2016).
18. Дiяльнiсть суб'екпв господа-рювання: статистичний збipник за 2009 рш / за ред. 1.М. Жук / Державна служба статистики Украши. - К.: 1нформацшно-анал^ичне агентство (Держаналтн-форм), 2010. - 448 с.
19. Дiяльнiсть су6'eктiв господа-рювання: стат. зб. за 2010 рш / за ред.
1.М. Жук / Державна служба статистики Украши. - К.: 1нформацшно-анал^ичне агентство (Держаналтнформ), 2011. -454 с.
20. Дiяльнiсть су6'eктiв господа-рювання: статистичний з6ipник за 2014 рш / за ред. М.С. Кузнецово' / Державна служба статистики Украши. - К.: Видав-ництво «Консультант», 2015. - 435 с.
21. Закон Украши «Про забезпе-чення прав i свобод громадян та право-вий режим на тимчасово окупованш те-ритори Укра'ни» вiд 15 кв^ня 2014 р. № 1207-VII // ВщомосЛ Верховно'' Ради Укра'ни. - 2014. - № 26. - Ст. 892.
22. Закон Украши «Про запоб^ан-ня фшансово' катастрофи та створення передумов для eкономiчного зростання в Укрш'ш» вщ 27.03.2014 № 1166-VII // Вщомосп Верховно' Ради Укра'ни. -
- Економжа npoMucnoeocmi
72
2014. - № 20-21. - Ст. 745. - (3i змш. та допов.)
23. Закон Украши «Про засади внутршньо' i зовшшньо' полiтики» вiд 01 липня 2010 р. № 2411-VI // Вщомосп Верховно'1 Ради Украши. - 2010. -№ 40. - Ст. 527.
24. Закон Украши «Про зовшшньо-eкономiчну дiяльнiсть» вiд 16 квiтня 1991 р. № 959-XII // Вщомосп Верховно'' Ради УРСР. - 1991. - №29. - Ст. 377 ^i змш. та допов.)
25. Зовнiшньоeкономiчна дiяль-шсть [Електронний ресурс] // Офшшний сайт Державно'' служби статистики. -Режим доступу: ukrstat.gov.ua/operative/ menu/menu_u/zed.html (Дата останнього звернення: 10.03.2016).
26. Зовнiшньоeкономiчна дiяль-шсть. Мeтодологiчнi пояснення [Електронний ресурс] // Офшшний сайт Державно' служби статистики. - Режим доступу: ukrstat.gov.ua/operativ/operative2005/ zd/zd_rik/zd_u/zd_met.html.
27. Интеграция России в мировую экономику: монография / Н.П. Гусаков, С.В. Рязанцев, Л.В. Шкваря и др.; под ред. Н.П. Гусакова. - М.: РУДН, 2009. -418 с.
28. Кмгть В.М. Проблеми вщшко-дування ПДВ та роль шформацшних технологий у 'х виршенш / В.М. Кмт // Економша та управлшня пiдпpиeмствами машинобудiвно' галузi: проблеми теорп та практики. - 2012. - № 3 (19). - С. 1935.
29. Крисоватий А.1. Вплив поглиб-лення штеграцп на податкову пол^ику кра'н-учасниць СС / А.1. Крисоватий, Т.В. Кощук //Фiнанси Укра'ни. - 2009. -№ 2. - С. 31-43.
30. Лопатников Л.И. Экономико-математический словарь. Словарь современной экономической науки / Л.И. Ло-патников. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Дело, 2003. - 520 с.
31. Митний кодекс Укра'ни вщ 3.03.2012 № 4495-VI // Вщомосп Верхов-
Economy of Industry -
ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74)
но'1' Ради Украши. - 2012. - № 44-48. -Ст. 552 (3i змiн. та допов.)
32. Нащональш рахунки. Змiна дефлятора валового внутршнього продукту (щоквартальнi показники) [Електронний ресурс] // Офшшний сайт Державно! служби статистики. - Режим доступу: ukrstat.gov.ua/operativ/operative2012/vvp/ def_vvp/arh_def_u.html.
33. Новий сезон податкових воен. Чи помшяе Рада схему вщшкодування ПДВ [Електронний ресурс] / News Дебет-кредит: бухгалтерсью новини. -20 березня 2016. - Режим доступу: https://news.dtkt.ua/ua/taxation/pdv/37965 (Дата останнього звернення: 15.04.2016).
34. Остршова Т.Г. Проект Закону Украши «Про внесення змш до Податко-вого кодексу Украши щодо захисту прав платниюв податку на додану вартють» вщ 25 сiчня 2016 р. № 3810 [Електронний ресурс] / Т.Г. Остршова, А.В. Жур-жш, М.П. Курячий та ш. // Верховна Рада Украши: офшшний веб-портал. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=57722 (Дата останнього звернення: 15.04.2016).
35. Офшшний курс гривш щодо шоземних валют [Електронний ресурс] // Сайт Нащонального банку Украши. -2016.- Режим доступу: http://www.bank. gov.ua/files/Exchange_r.xls. (Дата останнього звернення: 21.03.2016).
36. Очеретько Л.М. Автоматичне бюджетне вщшкодування ПДВ платни-кам з позитивною податковою iсторiею по операщях з експорту товару / Л.М. Очеретько, Ю.С. Горячковська // Сталий роз-виток економки. - 2014. - № 1 (23). -С. 227-234.
37. Податковий кодекс Украши вщ 02 грудня 2010 р. № 2755-VI // Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 2011. - № 13-
14/15-16/17. - Ст. 112. - змш. та допов.)
38. Постанова Кабшету Мшю^в Украши «Про затвердження критерпв, у разi вщповщносп яким платник податку на додану вартють вважаеться таким, що мае позитивну податкову юторш» вщ 25.01.2012 № 73 // Офшшний вюник Украши. - 2012. - № 11. - Ст. 414. - Код акту 60406/2012.
39. Прокопенко Р.В. Отбор отраслей для построения модели экономики региона при планировании бюджета / Р.В. Прокопенко // Модели управления в рыночной экономике. - 2008. - № 11. -С. 77-86.
40. Скрипник А.В. Фюкальна ефек-тившсть та можливi шляхи реформуван-ня ПДВ в Укрш'ш/ А.В. Скрипник, Т.М. Паянок // Економша Украши. -2008. - № 4. - С. 29-42.
41. Слюсаренко В.С. Особливосп оподаткування податком на додану вар-тють та його економiчна доцшьшсть /
B.С. Слюсаренко, К.О. Фшп // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. Се-рiя: Економiка, 2014. - Вип. 1 (42). -
C. 218-222.
42. Угода про асощащю мiж Укра-1'ною, з одше'1 сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомно'1 енергл i 1'хшми державами-членами, з шшо'1 сторони [Електронний ресурс] // Верховна Рада Украши: офь цшний веб-портал. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_0 11/page (Дата останнього звернення: 15.04.2016).
43. Шевчук В.О. Гармошзащя по-даткового законодавства у кра'нах Свро-пейського Союзу: досвщ для Украши /
B.О. Шевчук, Р.Ю. Римарська // Страте-пчш прiоритети. - 2008. - № 3 (8). -
C. 100-111.
Надшшла до редакцИ 21.04.2016р.
- Економжа промисловосmi Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 73
