CC BY
25
Спостереження з практики = Case Report = Наблюдение из практики
УДК 616.831:617.51:616 - 001.45+616.8 - 089
Спостереження xipypri4Horo лтування проникаючого слтого дiаметрального черепно-мозкового вогнепального поранення
CipKO А.Г.1'2
1 Вщдтення церебрально! нейрохiрурпУ №2, Днiпропетровська обласна клiнiчна лкарня iм. Ы.Мечникова, Днтропетровськ, УкраУна
2 Кафедра нервових хвороб та нейрохiрурпУ, Днтропетровська державна медична академiя, Днтропетровськ, УкраУна
Надйшла до редакцп 21.01.15. Прийнята до публ1кацИ 12.05.15.
Адреса для листування:
С1рко Андрй Григорович, В1дд1лення церебрально'!' нейрох1рургИ №2, Дн1пропетровська обласна кл1н1чна лкарня ¡м 1.1. Мечникова, Жовтнева пл., 14, Дн1пропетровськ, Укра'1'на, 49005, е-таИ: neurosirko@mail.ru
Наведене спостереження проникаючого слтого дiаметрального черепно-мозкового вогнепального поранення.
Металевий осколок пройшов ^зь лобову юстку лiворуч з утворенням дiрчастого перелому, далi ^зь праву та лiву пiвкулi великого мозку, вдарився об внутршню пластинку лобовоТ юстки з протилежного боку та вщрикошетив назад у головний мозок (ГМ). Поранення ГМ вщбулося також вторинними ранячими снарядами — юстковими уламками, що поширились в протилежну пiвкулю великого мозку на вщстань 6,7-7,2 см вщ внутршньоТ юстковоТ пластинки у мкт вхiдного отвору.
Здiйснена розширена первинна хiрургiчна обробка рани, що включала обробляння вхщного отвору, двобiчну трепанафю черепа, видалення субдуральноТ гематоми (СДГ) та мозкового детриту, радикальне видалення численних юсткових фрагмент та металевого осколка, припливно-вщпливне дренування рани.
Нейрохiрургiчна операцiя виконана у повному обсязi та своечасно, що сприяло одужанню хворого та уникненню пiсляоперацiйних ускладнень. Встановлеш новi данi про поширення кiсткових фрагментiв в ГМ тд час вогнепального поранення. Ключовi слова/ проникаюче черепно-мозкове поранення; д'/аметральне поранення; х'/рурпчне л1кування.
Укр. нейроxiрyрг. журн. — 2015. — №4. — С. 61-5.
A case of surgical treatment of a penetrating blunt diametric gunshot brain wound
Andriy Sirko12
1 2nd Cerebral Neurosurgery Department, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical
Hospital, Dnipropetrovsk, Ukraine 2 Neurology and Neurosurgery Department, Dnipropetrovsk State Medical Academy, Dnipropetrovsk, Ukraine
Received, January 21, 2015. Accepted, May 12, 2015.
Address for correspondence:
Andriy Sirko, Cerebral Neurosurgery Department No. 2, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, 14 Zhovtneva Square, Dnipropetrovsk, Ukraine, 49005, e-mail: neurosirko@mail.
This is an observation of a penetrating blunt diametric gunshot brain wound. A metal fragment passed through the left frontal bone causing a penetrating fracture and further through the right and left hemispheres. The metal fragment hit the contralateral inner plate of the frontal bone and rebounded into the brain. Brain injury was also caused by secondary wounding objects such as bone debris that penetrated into the opposite hemisphere 6.7-7.2 cm deep from the inner bone plate at the entrance wound. The patient underwent an extended initial surgical brain wound debridement, which included entrance wound management, bilateral craniotomy, subdural hematoma and cerebral detritus removal, radical multiple bone debris and metal fragment removal, and tidal brain wound drainage.
The neurosurgery was performed to the full extent, which promptly aided the patient's
recovery and helped prevent postoperative complications. New data were discovered
about how bone debris spread in the brain in case of a gunshot injury.
Key words: penetrating brain injury; diametric injury; diametric wound; surgical
treatment.
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2015;(4):61-5.
Наблюдение хирургического лечения проникающего слепого диаметрального черепно-мозгового огнестрельного ранения
Сирко А.Г.1' 2
1 Отделение церебральной нейрохирургии №2, Днепропетровская
областная клиническая больница им. И.И. Мечникова, Днепропетровск, Украина
2 Кафедра нервных болезней и нейрохирургии, Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, Украина
Поступила в редакцию 21.01.15. Принята к публикации 12.05.15.
Адрес для переписки:
Сирко Андрей Григорьевич, отделение церебральной нейрохирургии №2, Днепропетровская областная клиническая больница им И.И. Мечникова, Октябрьская пл., 14, Днепропетровск, Украина, 49005, e-mail/ neurosirko@mail.ru
Описано наблюдение проникающего слепого диаметрального черепно-мозгового огнестрельного ранения.
Металлический осколок прошел через лобную кость слева, образовав дырчатый перелом, далее через правое и левое полушария большого мозга, ударился о внутреннюю пластинку лобной кости с противоположной стороны и отрикошетил назад в мозг. Ранение мозга произошло также вторичными ранящими снарядами — костными осколками, которые проникли в противоположное полушарие большого мозга на расстояние 6,7-7,2 см от внутренней костной пластинки в месте входного отверстия. Раненому произведена расширенная первичная хирургическая обработка раны, которая включала обработку входного отверстия, двустороннюю трепанацию черепа, удаление субдуральной гематомы и мозгового детрита по ходу раневого канала, радикальное удаление множественных костных фрагментов и металлического осколка, приточно-отточное дренирование раны.
Нейрохирургическая операция выполнена своевременно и в полном объеме, что способствовало выздоровлению пациента и позволило избежать послеоперационных осложнений. Получены новые данные о распространении в мозге костных осколков при огнестрельном ранении.
Ключевые слова/ проникающее черепно-мозговое ранение; диаметральное ранение; хирургическое лечение.
Укр. нейроxiрyрг. журн. — 2015. — №4. — С.61-65.
© арко А.Г., 2015
Вступ. Л^ування проникаючих вогнепальних поранень черепа та ГМ э складною проблемою [1, 2]. Основне завдання оперативного втручання — попе-редження гншно-септичних ускладнень з огляду на первинне шфнкування внутршньочерепного вмiсту при потрапляннi снаряда [3]. При поранены ГМ та штракрашальних судин утворюеться внутршньо-черепна гематома, що супроводжуеться набряком ГМ та внутршньочерепною гiпертензiею [4]. П^ля видалення гематоми слiд припинити кровотечу, до-сягти адекватного гемостазу. Юльюсть i послiдовнiсть етапiв виконання оперативного втручання залежать вщ характеру поранення (дотичне, рикошетне, слiпе, наскрiзне), виду ранового каналу (простий, сегмен-тарний, радiарний, дiаметральний, дiагональний), наявностi супуттх внутрiшньочерепних ушкоджень [5, 6]. Особливо складними е дiаметральнi уражен-ня, адже ранячий снаряд проходить ^зь двi пiвкулi великого мозку, юнуе ризик пошкодження великих артерiй та вен, системи шлуночюв. Дiаметральне проходження снаряда також свщчить про його ви-соку кiнетичну енергiю при потраплянт до ГМ, що спричиняе тяжке ушкодження. Крiм безпосереднього проходження осколка ^зь ГМ, часто виникають так званi «вибухов^> пошкодження, коли енерпя снаряда передаеться на значну вщстань вiд ранового каналу з пошкодженням кiсток, оболонок та речовини ГМ [7]. Аналiз дiаметральних черепно-мозкових поранень з визначенням оптимально! дiагностичноí та лкувальноТ тактики, безперечно, представляе як науковий, так i практичний штерес для нейрохiрургiв.
Мета дослщження: проаналiзувати результати обстеження й хiрургiчного лiкування постражда-лого зi слтим дiаметральним черепно-мозковим пораненням.
В перiод з 25 травня по 12 грудня 2014 р. в клЫц обстежет й пролковат 64 постраждалих з поранен-нями черепа та ГМ, у 41 з них виявлене проникаюче поранення черепа та ГМ.
Рикошетт поранення дiагностованi у 15 (36,6%) постраждалих, сл^ — у 20 (48,8%), нас^зт — у 6 (14,6%). Сл^ та нас^зт поранення ГМ розподiленi за характером ранового каналу: прост поранення — у 6 (23,1%) постраждалих, сегментарт — у 7 (26,9%), радiарнi — у 3 (11,5%), дiаметральнi — у 7 (26,9%), дiагональнi — у 3 (11,5%). Бтьшмсть дiаметральних поранень були наскрiзнi. Наводимо спостереження слтого дiаметрального поранення ГМ.
Поранений Ф., 34 рокiв, проникаюче уламкове мшно-вибухове черепно-мозкове поранення з системи залпового вогню «Град». По лши санiтарноТ авiацiТ через 4 год 45 хв з моменту поранення доставлений у клшку. Стан тд час госпiталiзацiТ вкрай тяжкий, кома I ступеня, 7 балiв за ШКГ. Дихання самостшне, через ендотрахеальну трубку. Гемодинамiка стабть-на. Асептична пов'язка на головк Вхiдний отвiр розта-шований в лобовш дiлянцi лiворуч. Лiкворея з рани. За даними стральноТ комп'ютерноТ томографiТ (СКТ) голови встановленi штракратальт ушкодження (рис. 1), вiдтворений хщ ранячого снаряда — металевого осколка дiаметром 10 мм (рис. 2).
Таким чином, металевий осколок пройшов ^зь лобову кiстку лiворуч з утворенням дiрчастого пе-
релому, далi — крiзь праву та лiву пiвкулi великого мозку, вдарився об внутршню пластинку лобовоТ кiстки з протилежного боку та вщрикошетив назад у ГМ. Довжина траектори осколка вщ вхiдного отвору до протилежного боку 13 см, у зворотному напрямку (тсля рикошету) — 3,3 см. Поранення ГМ вщбулось також вторинними ранячими снарядами — юстковими уламками, що потрапили у протилежну твкулю великого мозку на вщстань 6,7-7,2 см вщ внутршньоТ юстковоТ пластинки у мiстi вхщного отвору. Слiд за-значити, що ураження правоТ пiвкулi великого мозку з протилежного боку вщ вхщного отвору було бiльш виражене. Виявлет гостра СДГ праворуч, поширений вогнищевий забiй правоТ скроневоТ частки, масивний субарахноТдальний крововилив (САК).
Пораненому у невщкладному порядку, через 2 год тсля госпiталiзацiТ виконана операцiя. Першим етапом здшснене обробляння вхiдного отвору. Розрiз шкiри проведений поза вхщним вогнепальним от-вором. Здiйснена резекцшна трепанацiя черепа дiаметром 3,5 см. Додатково розкрита тверда обо-лонка ГМ (ТОГМ). Шляхом астраци та вщмивання пiд операцiйним мiкроскопом видалеш мозковий детрит та численнi кiстковi фрагменти до рiвня серпа великого мозку. Виявлений дефект в нижнш третит серпа розмiрами 1,8x1 см. В рановий канал введет ватники з iзотонiчним розчином натр^ хлориду. На рану накладет провiзорнi шви.
Голова пораненого повернута лiворуч. Здмснений дугоподiбний розрiз шкiри. Кiстково-пластична тре-панацiя черепа праворуч розмiрами 9x8 см в проекци ранячого снаряда. ТОГМ напружена, не передае пуль-сашю ГМ. Вiдзначена ТТ дрiбна перфорацiя в мiстi рикошету металевого осколка. ТОГМ розкрита дугоподiбним розрiзом. Видалена гостра СДГ об'емом 50 см3. Ознаки масивного САК. В мюц поранення ТОГМ вщзначений вогнищевий забш кори великого мозку, мозковий детрит. Здмснено кортикотомiю. Шляхом астраци та вщмивання видалений мозковий детрит, згортки кровк Пiд оптичним збшьшенням з застосуванням операцш-ного мкроскопа на глибинi 3 см виявлений осколок, що видалений. Видалет кiстковi фрагменти. Рановий канал обстежений повтстю до ватникiв, залишених з протилежного боку. Незважаючи на видалення моз-кового детриту, СДГ, збер^ався набряк ГМ, виявлене незначне пролабування його тканини за межi трепана-цшного отвору. У зв'язку з цим прийняте ршення про завершення операци шляхом створення зовнiшньоТ декомпресп. Голова встановлена рiвно, знятi провiзорнi шви, видалет ватники, здшснений контроль гемостазу. Справа та злiва до ранового каналу встановлено трубки припливно-вщпливноТ системи для зрошення рани тсля операци. Трубки виведет через контрапертури. Проведена вшьна пластика ТОГМ праворуч з вико-ристанням фрагмента поверхневоТ скроневоТ фасци. Рана в дшянц вхiдного отвору зашита, на основну рану накладет шви у два шари з використанням шовного матерiалу, що розсмоктуеться. Клапоть юстки через окремий розрiз у правiй середнш дiлянцi iмплантований до черевноТ стшки для його збереження до моменту пластики. Загальна тривалють операцiТ 3 год 35 хв.
Протягом 3 дiб проводили припливно-вщпливне дренування рани iзотонiчним розчином натрiю хло-
Стаття м'1стить рисунки, як! вдображаються в друкован'1Й верси у в'щт1нках срого, в електронн'1Й — у кольор'1.
Рис. 1. СКТ головного мозку до операци, мозковий режим. Вогнепальне слте дiаметральне черепно-мозкове поранення. А — гостра субдуральна гематома над правою та лiвою твкулями великого мозку. Вогнищевий забш право! скроневоТ частки; Б — металевий осколок в правш лобовш частцi, численнi кiстковi фрагменти в лiвiй лобовiй частш; В — кiстковi фрагменти по ходу ранового каналу. Пов^ря в рановому каналi та субдурально праворуч. Пщапоневротична гематома лiворуч.
Рис. 2. СКТ головного мозку до операци. Юстковий режим. Вогнепальне слте дiаметральне черепно-мозкове поранення. А — металевий осколок дiаметром 10 мм у правш лобовш частш; Б — кiстковi фрагменти по ходу ранового каналу; В — вщкол зовшшньо'Т кiстковоТ пластинки лобовоТ юстки злiва (поряд з вхiдним отвором).
риду безперервно крапельно в o6'eMi 1600-2000 мл на добу в стерильну закриту систему. Застосування промивноТ системи забезпечило бтьш повну сана^ю ранового каналу у мiру накопичення в ньому детриту та вщведення продук^в метаболiзму з перифокаль-них дтянок ГМ, що суттево зменшувало антигенне навантаження та сприяло загоенню рани.
На 2-гу добу проведена контрольна СКТ ГМ. Вщзначена позитивна динамка у виглядi зменшення стискання переднiх рогiв бiчних шлуночкiв, розправ-лення системи шлуночкiв, зменшення набряку ГМ, дренажна трубка розташована в рановому каналi (рис. 3).
Пщтверджене тотальне видалення металевого осколка та вах кiсткових улaмкiв (рис. 4).
Стан хворого тяжкий, протягом 4 дiб поранений перебував у комк Здшснена трaхеотомiя. Проводили iнфузiйну, протинабрякову та aнтибaктерiaльну тера-пiю. Тривал^ть лiкувaння пораненого в реашмацш-ному вщдшенш 9 дiб, в нейрохiрургiчному — 28 дiб. Пiсля видалення припливно-вщпливноТ системи проводили регулярш люмбaльнi пункцiТ. Максимальний цитоз спинномозковоТ рiдини (СМР) 32 клiтини в 1 мкл. За даними бактерюлопчного дослщження СМР мiкрооргaнiзми не виявлеш.
На 30-ту добу проведена контрольна СКТ ГМ (рис. 5).
Встановлеш вщсутшсть ускладнень, регрес набряку, ознаки локально' атрофи ГМ по ходу ранового каналу. На момент переводу до военного шпиталю стан пораненого середньоТ тяжкосп. Свiдомiсть вщ-
новлена, хворий в'ялий, адинамiчний. Помiрно вира-женi когнiтивнi розлади, розлади поведшки. Мова та рухи в юнщвках збереженi. Менiнгеальнi знаки вщсутш. Нормотермiя. Рани загоТлися первинним натягом. Ознак рановоТ та назально' лквореТ немае. Плануеться повторна госпiталiзацiя для здшснення пластики дефекту черепа справа з використанням аутоюстки, злiва — титанового iмплантата.
У потерпiлого вщзначене проникаюче слiпе дiамет-ральне мЫно-вибухове поранення з наявнiстю рикошету вщ протилежноТ кiстки, що пщтверджене даними СКТ до операц^ та штраоперацмними знахiдками. Операцiя виконана у повному обсязi пiд час одного втручання. Оброблеш вхiдний та вихщний отвори, здiйснена де-компресивна кранiектомiя (ДК) справа з огляду на на-явнiсть набряку ГМ. Видалеш внутрiшньочерепна гематома, металевий осколок та кiстковi уламки. Вiдповiдно до стандар^в, встановлена припливно-вiдпливна система, здмснена пластика ТОГМ. Виконання операци в повному обсязi дозволило уникнути гншно-септичних ускладнень, усунути набряк ГМ та внутршньочерепну гiпертензiю. Перiод спостереження становить 3 мю, поранений перебувае тд диспансерним наглядом.
Отриманi новi данi щодо перемiщення кiсткових уламюв у ГМ. Ранiше вважали, що кiстковi уламки розташованi двома групами: перша — велик уламки ^аметром вiд 5 до 15 мм), розташоваш на глибинi 1,5-2 см по ходу ранового каналу [8-10]; друга — дрiбнi кiстковi фрагменти ^аметром 1-2 мм) у виглядi «юстковоТ хмари» перемiщуються у речови-ну ГМ по ходу ранового каналу на глибину 4-4,5 см.
Рис. 3. СКТ головного мозку тсля операци. Мозковий режим. Вогнепальне слте дiаметральне черепно-мозкове поранення. А — вогнищевий забш правоТ лобовоТ частки; Б — залишки гематоми, дренажна трубка та пов^ря по ходу ранового каналу; В — зона набряку в правш та лiвiй лобових частках. Субдуральн згортки кров^ бтьше злiва.
Рис. 4. СКТ головного мозку тсля операци. Юстковий режим. Вогнепальне слте дiаметральне черепно-мозкове поранення. А — дефект правоТ скроневоТ юстки; Б — тотальне видалення юсткових фрагментiв по ходу ранового каналу; В — дефекти лобовоТ юстки справа та злiва.
Рис. 5. Вогнепальне слте дiаметральне черепно-мозкове поранення. А — 3D-модель черепа пораненого з юстковими дефектами; Б — 3D-модель черепа пораненого; В — СКТ ГМ. Локальна атрофiя ГМ по ходу ранового каналу.
Глибше кiстковi фрагменти не проникають, нав^ь за наскрiзного поранення [11, 12].
В наведеному спостереженш вщзначене про-никнення великих юсткових фрагментiв (до 7 мм) на глибину 6,7-7,2 см. Знання особливостей перемщення юсткових фрагментiв по рановому каналу полегшить виконання первинноТ хiрургiчноТ обробки вогнепаль-ноТ рани за проникаючих поранень черепа та ГМ.
Незначна частота дiаметральних поранень (26,9%) у потерптих при проникаючих пораненнях, госпiталiзованих живими, вiрогiдно, пов'язана з великою юнетичною енергiею ранячого снаряда та тяжюстю пошкодження ГМ за такого виду ранового каналу.
У 4 потерптих дiаметральне поранення було нас^зним, у 3 — слтим.
П'ять потерпiлих з дiаметральними пораненнями госпiталiзованi у коматозному станi (всi — з нас^з-ними пораненнями, один — з слтим); два — з слтими дiаметральними пораненнями — у стаж сопору.
У строки вщ 4 год 45 хв до 8 год з моменту поранення госпiталiзованi 5 потерптих, 1 — через 25 год, 1 — на 5-ту добу.
Слте дiаметральне поранення спричинене раня-чим снарядом у виглядi металевого осколка (найбть-ший дiаметр 6, 9 i 10 мм).
З 7 оперованих хворих померли 2 з нас^зними пораненнями.
В одного з них виявлене нас^зне дiаметральне поранення ГМ та вибуховий мехашзм розтрощення основи передньоТ черепноТ ямки. Потерпiлий пе-ребував у вкрай тяжкому стаж протягом перюду
спостереження (оцшка свщомост 4 бали за ШКГ). На 20-ту добу тсля поранення дiагностований менш-гоенцефалiт з формуванням субдуральноТ емпieми. Здiйснене дренування субдуральноТ емтеми, проте, поранений помер.
Ще один поранений вком 26 рокiв госпiталiзо-ваний у термшальному станi — raMi III (оцiнка за ШКГ 3 бали), з порушенням вiтальних функцш, вщ-значали видiлення детриту з рани. П^ля стабiлiзацiТ вiтальних показниюв виконане хiрургiчне втручання у повному обсяз^ бiфронтальна ДК. На 2-3-тю добу вiдзначено позитивну динамiку стану (оцшка за ШКГ 7 балiв, звуження зшиць, поява реакцiТ на св™о), а також за даними СКТ (усунення ознак латеральноТ та акаальноТ дислокацiТ), проте, з'явилась пподенсивна зона (iшемiя) в дiенцефальнiй дшянщ ГМ. Починаючи з 4-Т доби тсля операци, стрiмко прогресував дiен-цефальний синдром. Вiдзначали вираженi розлади електролтого балансу (гiпернатрieмiя). Незважаючи на проведення комплексу заходiв iнтенсивноТ терапи, поранений на 5-ту добу помер.
У хворих, як вижили, стан за шкалою наслщюв Глазго через 1 м^ з моменту поранення вщповщав глибокiй, в 1 — помiрнiй iнвалiдизацiТ. Вегетативний стан тсля поранення та хiрургiчного втручання не вщзначали.
Висновки. 1. Оперативне втручання з приводу проникаючих черепно-мозкових поранень мае вико-нувати нейрохiрург на етат надання спецiалiзованоТ медичноТ допомоги у повному обсязi пiд час одного оперативного втручання. Проведення СКТ ГМ до операци з оцшкою даних в мозковому та юстковому режимах дозволяе вщтворити хщ ранячого снаряда, оцшити тяжкiсть iнтракранiальних ушкоджень та спланувати всi етапи операци.
2. Пщ час хiрургiчноТ обробки проникаючих поранень потрiбне радикальне видалення вах нежит-тездатних тканин: детриту, згортюв кровi, вогнищ розтрощення, чужорiдних тiл (металевих снарядiв, осколюв та кiсткових уламкiв).
3. Пщ час первинноТ хiрургiчноТ обробки рани слщ широко використовувати первинну реконструкщю шкiри, ТОГМ, застосовувати припливно-вiдпливне дренування рани.
4. Виявлеш особливостi перемiщення металевого снаряда та юсткових уламкiв за слтого дiаметрально-го поранення надають додаткову шформа^ю пiд час проведення первинноТ хiрургiчноТ обробки рани.
Список л^ератури
1. Могила В.В. Особенности удаления инородных тел при оружейно-взрывном ранении головы мирного времени / В.В. Могила, К.В. Семкин // Укр. нейрохiрург. журн.
— 2005. — №3. — С.97-100.
2. Могила В.В. К вопросу об оружейно-взрывных ранениях головы мирного времени / В.В. Могила, К.В. Семкин // Укр. нейрохiрург. журн. — 2003. — №2. — С.50-53.
3. Невщкладна вшськова хiрургiя; тд наук. ред. В. Чаплика, П. Олшника. — Л^в: Науттус, 2015. — 511 с.
4. Clinical Practice Guidelines [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://usaisr.amedd.army.mil/clinical_practice_ guidelines.html
5. Полищук Н.Е. Огнестрельные ранения головы / Н.Е. Полищук, В.И. Старча. — К.: изд-во ТОВ «ТоН», 1996.
— 117 с.
6. Оргашзащя надання спецiалiзованоТ нейрохiрургiчноТ допомоги у вшськовий час (зпдно оборонно!' вшськовоТ доктрини): метод. вказiвки / €.Г. Педаченко, О.Г. Данчин,
М.е. Полщук, В.1. Цимбалюк. — К., 2014. — 10 с.
7. Guidelines for field management of combat-related head trauma / T. Knuth, P.B. Letarte, G. Ling, L.E. Moores, P. Rhee.
— N.Y.: Brain Trauma Foundation, 2005. — 87 p.
8. Черепно-мозговая травма: клиническое руководство; под. ред. А.Н. Коновалова, Л.Б. Лихтермана, А.А. Потапова.
— М.: Антидор, 2001. — Т2. — 675 с.
9. Гайдар Б.В. Огнестрельные ранения черепа и головного мозга / Б.В. Гайдар // Материалы конф. «Современная огнестрельная травма». — СПб., 1998. — С.15-16.
10. Боевые повреждения центральной нервной системы / Б.В. Гайдар, Ю.А. Шулев, А.И. Верховский, В.Е. Парфенов // Клин. медицина и патофизиология. — 1998. — №1.
— С.55-65.
11. Попов В.С. Инфекционные осложнения огнестрельных ран черепа и их лечение / В.С. Попов // Материалы Всеармейской науч. конф. «Опыт советской медицины в Афганистане» (Москва, 26-27 окт., 1992 г.). — М., 1992
— С.42-43.
12. Приливно-отливное дренирование черепно-мозговых ран в системе профилактики послеоперационных осложнений / В.Ф. Тепляшин, С.Н. Пыхонин, Ф.Ф. Загородний, Г.М. Сури // Материалы науч. конф., посвященной 10-й годовщине Апрельской революции «Актуальные вопросы военной медицины». — Кабул, 1988. — С.139-140.
References
1. Mogila VV, Siomkin KV. [Surgical extraction peculiarities of the foreign bodies in weapon wounds of the head in the peace time]. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2005;(3):97-100. Russian.
2. Mogila VV, Syomkin KV. [Gunshot wounds to the head in the peace time]. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2003;(2):50-53. Russian.
3. Chaplyk V, Oliynyk P., editors. Nevidkladna viyskova khirurhiya [Emergency War Surgery]. Lviv: Nautilus; 2015. Ukrainian.
4. Clinical Practice Guidelines [Internet]. Available at: http:// usaisr.amedd.army.mil/clinical_practice_guidelines.html
5. Polishchuk NE, Starcha VI. Ognestrel'nyye raneniya golovy [Gunshot wounds of the head]. Kiev: Ton; 1996. Russian.
6. Pedachenko EG, Danchin OG, Polishchuk ME, Tsymbaliuk VI. Orhanizatsiya nadannya spetsializovanoyi neyrokhirurhichnoyi dopomohy u viyskovyy chas (zhidno oboronnoyi viyskovoyi doktryny): metod. vkazivky [Organization of specialized neurosurgical care in wartime (according to defensive military doctrine): Guidelines]. Kiev; 2014. Ukrainian.
7. Knuth T, Letarte PB, Ling G, Moores LE, Rhee P. Guidelines for field management of combat-related head trauma. New York: Brain Trauma Foundation; 2005.
8. Konovalov AN, Lihterman LB, Potapoov AA., editors. Cherepno-mozgovaya travma: klinicheskoye rukovodstvo [Traumatic brain injury: Clinical Guidelines]. Moscow: Antidor; 2001;2. Russian
9. Gaydar BV. Ognestrelnyye raneniya cherepa i golovnogo mozga [Gunshot wounds of the skull and brain]. In: Abstract Book of Conference «Contemporary gunshot injury»; 1998; St. Peterspurg, Russia. p.15-6. Russian.
10. Gaydar BV, Shulev YuA, Verkhovskiy AI, Parfenov VE. Boyevyye povrezhdeniya tsentralnoy nervnoy sistemy. [Battle damage to the central nervous system]. Klinicheskaya meditsina ipatofiziologiya. 1998;1:55-65. Russian.
11. Popov VS. Infektsionnyye oslozhneniya ognestrelnykh ran cherepa i ikh lecheniye. [Infectious complications of gunshot wounds of the skull and treatment]. In: Abstract Book of All-Army Conference "Experience of Soviet Medicine in Afghanistan" October 26-27, 1992; Moscow, Russia. p.42-3. Russian.
12. Teplyashin VF, Pykhonin SN, Zagorodniy FF, Suri GM. Prilivno-otlivnoye drenirovaniye cherepno-mozgovykh ran v sisteme profilaktiki posleoperatsionnykh oslozhneniy. [Tidal drainage of traumatic brain injuries in the prevention of postoperative complications]. In: Abstract Book of the Conference "Actual Issues of Military Medicine», devoted to the 10th anniversary of the April Revolution; 1988; Kabul. p.139-140. Russian.
