CC BY
86
УДК 7.05:316.7 Доц. О.М. Лагода1, канд. мистецтвознав. - Черкаський ДТУ
НА "МЕЖГ ДИЗАЙНУ: КРИТЕР1АЛЬН1 ОЦ1НКИ I КОНТУРИ ПОНЯТТЯ "ДИЗАЙН ВРАЖЕНЬ" У КОНТЕКСТ КУЛЬТУРИ СПОЖИВАННЯ
Розглянуто проблемнi питання, пов'язанi з процесом створення продуктов, !х рекла-ми, функцюнування i споживання. Вказуючи на особливост кодування й декодування товарiв у процес !х створення i споживання, окреслено характеристики поняття "дизайн вражень" як напряму в розвитку й дослщженнях дизайну в сучасних умовах.
Ключовi слова: дизайн-процес, культура споживання, економша вражень, емо-цiйний дизайн.
Постановка проблеми та И зв'язок з важливими науково-практичними завданнями. Розвиваючись в рамках проектно! культури як культури нового типу, дизайн на сучасному етапi е складно-структурованою, штелектуально-проек-тною дiяльнiстю, формальна мова яко! втшюе новiтнiй тип художньо! творчостi. Створюючи принципово новi форми, концептуальне мистецтво постiндустрiаль-ного сустльства синтезувало як жорстко стратифiковану культурну реальнiсть, так i своерiдну культурно-економiчну рецесда в дизайн-дiяльностi. Внаслiдок того тенденщя активного розвитку арт-дизайну стала домшуючою. Вттм, означенi про-цеси залишаються маловивченими й не до^дженими, актуалiзуючи проблемнi питання дискусiйного характеру, ят й розглядае автор. До^дження проведено згiдно з планом науково-дослдао! роботи кафедри дизайну Черкаського державного технолопчного университету.
Аналiз кнуючих дослщжень i публiкацiй. У спецiалiзованiй лiтературi процес створення ново!' речi подаеться як послiдовнiсть взаемопов'язаних еташв: попит, планування, програмування або прогнозування, проектування, виробниц-тво, тиражування, розподал, споживання. Вш не лише вiдображае потреби людини i сустльства в конкретному предмет! чи послуз^ але й принциповi позицií, якi да-ють змогу говорити про його "мiждисциплiнарнiсть".
Процес дизайну передбачае як соцiально-економiчний та статистичний ана-лiз, так i функцiональний, вартiсний, технологiчний, аналiз форми i композищйно-го формоутворення. Вш синтезуе наукову, технiчну й художню творчiсть, завдяки яким формуеться вiзуальна мова дизайнерсько!' форми. Створення ж форми - це створення "семютичного простору культури", в якому для людини життево важли-вим е "... естетичний дискурс дизайну, в якому варiацií образного та знакового, пластичного та конструктивного, декоративного й функционального програмують-ся пошуковою активнiстю свщомосп людини i потребами людсько!' чуттевосп..." [1, с. 8]. З розвитком маркетингу, завдяки досягненням у технолопях, з'являються новi фактори, яш необхiдно враховувати, через що проблемне поле дослiджень дизайну постае сьогодш не просто "широким", а практично "неосяжним".
Стосовно одягу загальш проблеми дослiджень дизайну поглиблюються проблемами вузько спещальними, якi пов'язанi з тим, що одяг i мода, як його не-вiд'емна складова, мають певну "вщособлешсть... в канош iсторií дизайну". Як вiтчизнянi, так i зарубiжнi автори продовжують задаватися питаниям: "... якщо к-торiя моди так органiчно вписуеться в кторда дизайну, . чому така незначна ува-га придляеться вивченню костюма й моди на тл бiльш широких питань iсторií
1 докторант Харкгвсько! державно! академп дизайну 1 мистецтв
дизайну... " [2, с. 43]. Експлжащя Teopiï художнього проектування костюма як системы створення одягу (матер!ального об'екта), тобто дизайн одягу, а також теория моди як система створення "модного" як особливо1 щнносп (нeмaтepiaльнoгo, вт!-леного в мaтepiaльнoму), в кoнтeкстi iстopiï й теорц дизайну характеризуеться двoзнaчнiстю. I, що особливо щкаво, вивченням цих питань займаються здебшь-шого не мистецтвознавщ й культурологи, а сoцioлoги, економкти, маркетологи у плoщинi масово1 культури й культури споживання.
Сучасний дизайн одягу прийнято ототожнювати не лише з мистецтвом костюму, але й з iндустpiею моди - продуктом сусшльства споживання. Як вщомо, споживання творш мистецтва полягае в ïx вiзуaльнoму сприйнятт! А от "споживання моди полягае в тому, щоб носити одяг... Цей етап е ключовим в щеологл моди... " [3, с. 139]. Будь-яка р!ч як дизайн-продукт, зокрема й одяг, може мати р!з-ний ршень художньо!' та практично!' цшносп, збepiгaючи першорядне призначен-ня. Наприклад, унiкaльнi твори haute couture - образно-пластичш художш форми, яш максимально близью дeкopaтивнo-xудoжнiй творчосп й сучасному мистецтву загалом, а ще арт-дизайну, в якому р!ч пiднiмaеться вщ утилiтapнoгo до художнього ршня. Дизайну загалом притаманний експериментальний художнш пошук, зав-дяки якому вiдбувaеться безперервний процес стильових змш i стилеутворень [4]. Втш, у будь-якому випадку, одяг - це утилгтарна р!ч, створення яко', як i увесь процес з цим пов'язаний, передбачае використання, тобто споживання peчi в нaйpiзнoмaнiтнiшиx формах. Споживання - це кaтeгopiя, яку розглядають у сфepi сoцiaльниx, культуролопчних й економ!чних проблем.
На думку фахшщв, сучасна eкoнoмiчнa ситуащя зopiентoвaнa на перехщ вщ масового виробництва й споживання до бшьш гнучкого виробництва й р!зномашт-них моделей споживання, що е результатом до iдeй пoстмoдepнiзму. Впливаючи на вс сфери життедаяльносп людини, зaзнaчeнi змши впливають i на дизайн. Окрш того, залишаеться "непоборною" глoбaлiзaцiя як одна з фундаментальних характеристик сучасност! Поряд i3 високим р!внем виробництва й споживання, зроста-ючою мобшьнктю людства, процеси глoбaлiзaцiï спричиняють сepйoзнi нaслiдки. Насамперед, предмети споживання втрачають ri символ!чш значения, яких надавали ïм як предметам ужиткового мистецтва, м!фи нацюнальних культур. Замшеш рекламою брендш, ф!рм, в!ртуальними образами, корпоративним стилем продукци, реч! утворюють зовсш шшу, нову систему знаюв, сповнених своерщними змктов-ними референциями, яш впливають на прийняття людиною окремих ршень та фор-мують ïï самоощнку. 1дентиф!кащя вщбуваеться вже не за ознаками автентичносп, а в площиш айдентики. А це вже абсолютно шший сутшсний вимр. Внутршшй та зовшшшй типи референцл постають як протиставлення суб'ективного об'ективно-му, породжуючи конфлштш ситуаид м!ж виробником i споживачем. Hapa3i, кон-флжт не у звичному розумшш, а конфлжт як споаб самовираження, як прояв креативности, що для дизайнера е необхндшстю творчо1 рефлекс!!. Сублшащя стала ефективним важелем розвитку "р!зновидав" дизайну. А науковцям, здебшьшого фь лософам, надала змогу говорити про "м!фодизайн" та "психодизайн", актуал!зувала проблематику кодування i декодування речей як дизайн-продуктш.
Сучасний свгт переповнений загальнозрозумлими вщнесеннями до дай або явищ, якими знаки насправда не е. ïx природа бувае надзвичайно складною, часто -невловимою. Це пояснюе актуал!зацда досл!джень дизайну з позицш семютики з
метою з'ясувати як, яким чином слова, стил1, фотографií та iншi форми дизайну ви-конують функцц мови i повiдомляють рiзнi iдеí, асоцiацií й почуття. Йдеться про комунiкативно-iдентифiкацiйну складову створених дизайнером продуктав спожи-вання, яка набувае в сучасних умовах особливого значення не тiльки для розвитку нацюнальних моделей дизайну, але й для аналiзу процесiв, пов'язаних iз проблемами самоiдентифiкацií, екологи культури та людини [5, с. 111-116; 6].
У семютищ знак мае дв1 складовi: фiзичну форму знаку й ментальну кон-цепцда, до яко! той вiдсилае, шшими словами, смислоутворення. 1х активно вико-ристовуе реклама в споживчiй культур^ оскшьки завдання таких смислоутворень, утшених у знаковiй дизайнерськiй формi, приводити в дда культурнi асощаци та бажання таким чином, щоб продукт споживання набував особливо!' цiнностi у св1-домостi споживача. Засобами передачi необхiдноí iнформацií, знаками певних якостей товару, м1фами й шшими асощащями в рекламi е зазвичай стайлшг, дизайн реклами, граф1ка, бренданг 1, безумовно, мода. В означеному контекст1 моду дослщжують з методолопчного погляду соцюлогц культури 1 розглядають як штучно створений культурний смисл [3, с. 37]. Але, оскшьки мода тривалий час сприймалася як "несерйозна тема", "поверхнева й шнлива матерш", назршо складне завдання 11 переощнки як сфери гумаштарних досшджень [7]. Сама ж даяльшсть щодо створення, оформлення та продажу продуктав 1 послуг як знаюв, набувае де-дал1 бшьшого естетичного наповнення. Це означае, що дизайн впевнено пос1дае ч1льне мкце у цьому процес1, завдяки чому еконошчне життя стае культурним та естетизованим [8]. Встановити, у чому це проявляеться, - мета досшдження.
Виклад основного матерiалу. За концепщею Лешера й Урр1, наприклад, рвноманиш товари та послуги задумуються, розробляються та продаються як "культурш продукти" - з використанням знашв, як1 породжують в1дпов1дн1 змкти й асощаци. Не мае значення, що за продукти. Важливо, що íх символиний змкт 1 пов'язане з ним значення домшують. З цих причин у дослщженнях зарубшних учених, як, власне, 1 в освггшх програмах 1з дизайну в спещалвованих навчальних закладах, розглядаеться таке поняття, як "культурна економжа". П1д ним варто ро-зумтти: розгляд економки як явища в культура погляд на корпорацл з точки зору íх культури; зростаючу роль культурно! щдустрц; естетизацда товарш 1 послуг; шдвищення значущосп культурних посередниюв, серед яких дизайнери, рекламк-ти, маркетологи й шш1, як1 вщграють значну роль у наданш предметам споживання íх культурних значень. Головне завдання цих фахшщв - участь у процес1 есте-тизацл товарш 1 послуг, - впливае на те, що íх професп й галуз1 ддяльностт стають насправд1 значущими з точки зору економ1ки [8, с. 35-38].
У сво!й книз1 М. Пресс 1 Р. Купер зокрема написали: "У ХХ1 ст. дизайнери будуть усе част1ше замислюватися над своею роллю 1 обов'язками, як1 накладають на них протиричя ринково! економ1ки. Вони стануть приймати ус1 мислим1 й не-мислим1 м1ри, щоб уникнути розростання тупого й небезпечного дизайну, поро-джуваного глобалващею..." [8, с. 304]. Вчеш розглядають актуальш для сучасно-го дизайну проблеми стосовно культуролог!!, маркетингу, дизайн-менеджменту, процесу розроблення нових продуктов 1 теор!! комун!кац!!. 1х турбуе роль дизайну 1 дизайнера в ХХ1 ст. - в епоху споживання, яка формуе власну культуру, в межах яко! зростае значення вражень, котр1 людина отримуе в процес1 споживання ди-зайн-продуктш та дизайн-послуг. Через предмети матер1ально! культури 1 вражен-
ня, якД супроводжують процес споживання, людина осмислюе сенс власного жит-тя та спосДб самопрезентацií, тобто вираження свого "Я" засобами дизайну. Це погляд на дизайн як на систему культурного виробництва i споживання - "справ-жнiй локомотив культурних вражень". Отже, "дизайн слiд розглядати i як спецДалД-зовану професДйну дiяльнiсть, i як творчий спосДб споживання" [8, с. 27].
Апелюючи до поняття "економiка вражень" (Дж. Пайн i Дж. Плмор), авто-ри книги роз'яснюють, що це - особливий Дсторичний етап розвитку економiки, який iстотно вiдрiзняеться вДд усiх попереднiх. Його особливiсть полягае в тому, що частина людей свДдомо займаеться створенням вражень, здатних забезпечувати конкретнi вiдчуття та емоцц. Ми вже е свiдками тематизованих парив, ресторанiв, шоу-програм, модних показДв тощо. Подiбна тематизацiя вiдображае театралДза-щю основоположних дизайнерських iдей в ДгровДй формi. У процесi театралiзацií засобами видовища, перформансу тощо, власне, i вiдбуваеться постачання спо-живчих вражень. Задля цього ще на стадо проектування програмуються 11 образ-но-асоцiативнi константи, якi споживач "зчитуе" в процесi споживання i пережи-вае при цьому конкретний емощйно-чуттевий стан. Перспективи в розвитку еко-номiки майбутнього автори вбачають у приближенш ери "трансформащйно! еко-номДки", в межах яко! iндивiдуалiзованi споживачем враження змiнять його самого [8, с. 40-43]. У дизайш одягу цю тенденцию яскраво демонструють персонДфДка-щя та iндивiдуалiзацiя образно-стилiстичних рiшень костюма, якД домшують сьогоднi не лише на свДтових поддумах, але й у повсякденному житта.
Сучасний дизайн М. Пресс Д Р. Купер визначають як "дизайн вражень", Дн-шими словами - емощйний дизайн у системД виробництва й споживання, яка заз-нае глибоких змДн. Культура, як процес створення й штерпретацл змДстав, прони-зуе цю систему, що дае змогу говорити про безперервний процес нарративДзацп. У ролД культурних посередникДв, якД створюють нарративи, зорДентованих на потреби користувачДв, дизайнери розробляють рДзномаштш форми споживання, якД пос-тають для користувачДв засобом !х самовираження. "ЦД новД форми можна розглядати з точки зору вражень, що поеднують рДзнД стадц споживання в едине щле, яке сприймаеться всДма органами вДдчуттав..." [8, с. 43]. Для дизайну одягу поддбне не тальки органДчно й доречно. Значною мДрою емоцшнкть була притаманна створен-ню одягу завжди Д втДлювалася в образно-стилДстичному вирДшеннД костюма, в рекламних кампанДях, пов'язаних з окремою колекцДею, у фотосесДях, в оформлен-нД вДтрин брендових магазишв тощо. 1сторДя образного, емощйно-чуттевого в ди-зайнД одягу корДниться ще в явищД дендДзму та в костюмованих вечорах П. Пуаре.
ЦДкавим щодо споживчо! культури е сощолопчний зрДз у дослДдженнях. Обираючи той чи Днший товар або послугу, намагаючись виддлитися Дз загально! маси, людина й про Днших судить Дз зовшшноста. У такому випадку, сощологи визначають споживання як означення стилю життя, як певний сощальний знак, спов-нений символДчним змДстом, який характеризуе вДдмДнностД. Важливо, що в сучас-нДй культурД "вДдмшшсть" - класова, субкультурна, статевовДкова або гендерна, ет-нДчна - це "все"! ВДдмшноста проявляються у виборД музики, манери поведднки, модного одягу, а також у формах !х споживання. Одяг, як найбДльш безпосереднДй, очевидний Д водночас глибоко особистДсний засДб творення вДдмшностей, е найбДльш значущою формою виддлення власного "Я" з-помДж усДх Днших. З огляду на це, цДлком природно говорити про "шдивДдуальний стиль життя" як про стиль споживання окремо! людини.
Сучасне сусп1льство, як 1 сучасна культура, зм1нюеться так швидко, що формуеться значна к1льк1сть р1зноман1тних стил1в життя. У вивченн1 означеного процесу науковщ об'еднують людськ! стосунки, ще!, вм1ння, переконання (1деоло-ги) 1 модел1 споживання в групи з метою визначити широи, узагальнеш критери стилю життя. Внасл1док маемо так1 групи, як наприклад: моди, япп!, данки, хш! й !н. Кожна з груп, так чи шакше, асоцдаеться з конкретним соц1альним статусом 1 моделлю споживання, в як1й продукти мають символ1чне значення 1, як знаки, по-силюють важливкть одне одного. Досшдження стилю життя окремо! споживчо! групи приймають форму психографи, а отже, переходять у площину психолог1ч-них досл1джень.
Сучасний процес створення дизайну оперуе декшькома способами вико-ристання поняття стиль життя. По-перше, можливкть складання схеми змш ц!н-ностей, в1дношення й соц1альних тенденц1й (мода як явище), що може стати в1д-правною точкою як у досл1дженнях, так 1 в концептуальних розробленнях. Подруге, дизайнер може " вписувати" створен1 ним продукти в 1снуюч1 стил1 життя з метою адаптаци !х до рвномаштннх сегменгав ринку. 1снуе також можлив1сть зас-тосування маркетингових стратег1й, завдання яких - 1мплантац1я життевого стилю в продукт за допомогою реклами. У такому випадку, метою рекламно! кампани стае позищонування продукту як в1дзначно! ознаки певного стилю життя, 1 дося-гаеться це за допомогою розм1щення його у певному споживчому набор1 або через використання 1нших асоц1ативних знак1в, що виражають особлив1 ц1нност1. Маркетинг акцентуе в1дм1нност1 дизайн-продукту. А дизайн-процес надае цим в1дм1н-ностям фвично! форми або ж форми втшення. Оскшьки функцц та технологи, що 1снують на ринку споживання продуктов та послуг, практично вдентичш, дизайн набувае стратег1чн1 переваги у процес1 реклами, а також демонстративного спожи-вання. Отже, дизайн - це процес, внасл1док якого продукт отримуе закодоване символ1чне значення, виражене в дизайн1 самого продукту 1 дизайн1 його реклами. Мета такого кодування - вказати покупцям на переваги прочитання продукту, тоб-то на те, як в1н повинен сприйматися. У процес1 споживання можливе й декоду-вання, оск1льки 1снуе реальна можлив1сть альтернативного прочитання р1зними суб'ектами. Очевидно, це одне з "нових" 1 найбшьш важливих завдань сучасного дизайну вражень, яке практично не досл1джене.
Питанням про те, яким чином окрем1 особистост1 й групи використовують знакову ц1нн1сть товар1в споживання, як специф1чну мову для означення в1дм1н-ностей у сво!х смаках 1 статус1, займався Ж. Бодр1йяр. В!н зазначав, що товари 1 знаки остаточно злилися воедино в гшерреальносп епохи шформаци, де знаки де-дал1 част1ше набувають самост1йного значения. Засоби масово! шформацц стали потужним механ1змом створення образ1в - своер1дною 1ндустр1ею образ1в, як1 як симулящя реальности розмивають межу м!ж реальшстю 1 вимислом, а нам зали-шаеться тальки отримувати задоволення в!д видовища. Процес споживання перет-ворюеться на процес виразу емоц1й, 1ндив1дуальност1 та гедон1зму, п1дкреслюе в!дм!нност! в!д !нших 1 надае задоволень, забезпечуе ч!тк!й наб1р критерив для встановлення в1дм1нностей 1 визначення статусу особистост1 в сусп1льств1. У пев-ному розум1нн1, нин1 споживання стае джерелом свободи вибору 1 самост1йност1: "наше споживання володае внутр!шньо притаманними йому обмеженнями й чима-лим ступенем зовшшнього тиску, однак в рамках цих меж ми будуемо власне життя й наповнюемо його змктом" [8, с.60].
Пресс М. i Купер Р. визначають культуру споживання як процес домовле-ностей i творчоста. Творчий 6iK процесу полягае у наданнi товарам i послугам давно! форми, створенш для них упаковки i розробщ способiв презентаци, реклами тощо. Дизайнери створюють коди речей, "зчитування" яких може по-рiзному ш-терпретуватися i трансформуватися. Завдання дизайнерiв - зрозумгги, як люди конструюють змiсти i значения створюваних ними предметов, i яким чином у спо-живачш формуються новi враження. У цьому сенс досягнення домовленостей. Оз-начене вказуе на необхндшсть принципового перегляду дизайну як професшного виду даяльноста загалом.
Висновки. У сучасних умовах культура й економiка тiсно переплетет та взаемопов'язаш, а споживання - це дещо бшьше, анiж зааб задоволення функщ-ональних потреб, оскшьки сучасники прагнуть емоцiйних, чуттевих i експресив-них вражень вiд товаров i послуг, якi споживаються. Як професшний вид дiяльнос-тi, дизайн кодуе в товарах i послугах символiчнi значення й iнтерпретацií, яю в процесi декодування рiзними групами споживачiв набувають рiзноманiтних куль-турних змiстiв. Отже, культура споживання - це враження ввд дизайну, яке поеднуе виробництво iз споживанням, а професюнала-дизайнера - з творчо мисля-чим споживачем. Процес створення дизайну вражень, перетакаючи у процес споживання, збагачуеться не тальки варiантами осмислення, емоцiйного переживання, але й фiзичного вталення. А це означае, що дослiджения в дизайш, одягу зокрема, перемiщаються з площини гуманiтарних наук у площину сощальних, психолопч-них, економiчних, маркетингових й шших сфер людського пiзнания, що вказуе напрями подальших дослiджень.
Лггература
1. Пригорницька А.А. Естетосфера сучасного дизайну : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фiз.-мат. наук: спец. 09.00.04 "Фшософська антропологiя, фiлософiя культури" / А.А. Пригорницька. - К. : Вид-во КНУ iM. Т.Г. Шевченка, 2005. - 18 с.
2. Fashion-бизнес: теория, практика, феномен / под ред. Николы Уайт и Йена Гриффитса : пер. с англ. А.Н. Поплавская; науч. ред. А.В. Попова. - Минск : Изд-во "Гревцов Паблишер", 2008. - 272 с.
3. Кавамура Ю. Теория и практика создания моды / Юнийя Кавамура : пер. с англ. А.Н. Поплавская; науч. ред. А.В. Лейбсак-Клейманс. - Минск : Изд-во "Гревцов Паблишер", 2009. - 192 с.
4. Козлова Т В. Стиль в костюме ХХ века : учебн. пособ. / Т.В. Козлова, Е.В. Ильичева. - М. : Изд-во МГТУ им. А.Н. Косыгина, 2003. - 160 с.
5. Лагода О.М. Художньо-образш особливостп костюма в дизайш одягу кнця ХХ - початку ХХ1 столптя : дис. ... канд. мист.: 17.00.07 "Дизайн" / О.М. Лагода. - Харюв : Вид-во ХДАДМ, 2007. - 187 с.
6. Кондратьева К. А. Дизайн и экология культуры / К.А. Кондратьева. - М. : Изд-во МГХПУ им. С.Г. Строганова, 2000. - 105 с.
7. Вайнштейн О. Конспекты с конференции / О. Вайнштейн // Теория моды: Одежда. Тело. Культура; Новое литературное обозрение. - осень. - 2007. - № 5. - С. 250-263.
8. Пресс М. Власть дизайна: Ключ к сердцу потребителя / Майк Пресс, Рейчел Купер : пер. с англ. А.Н. Поплавская; науч. ред. Б.П. Буландо. - Минск : Изд-во "Гревцов Паблишер", 2008. - 352 с.
Лагода О.Н. На "грани" дизайна: критериальные оценки и контуры понятия "дизайн впечатлений" в контексте культуры потребления
Рассмотрены проблемные вопросы, связанные с процессом создания продуктов, их рекламы, функционирования и потребления. Указывая на особенности кодирования и декодирования товаров в процессе их создания и потребления, очерчены характеристики понятия "дизайн впечатлений" как направления в развитии и исследовании дизайна в современных условиях.
Ключевые слова: дизайн-процесс, культура потребления, экономика впечатлений, эмоциональный дизайн.
Lagoda O.N. On "verge" of design: criterion estimations and contours of concept "Design of the impressions" in the context of culture of consumption
An author examines the problem questions, related to the process of creation of products, their advertisement, functioning and consumption. Specifying on the features of encryption and decoding of commodities in the process of their creation and consumption, descriptions of concept "Design of the impressions" as directions are outlined in development and research of design in modern terms.
Keywords: design-process, culture of consumption, economy of the impressions, emotional design.
УДК 674 Астр. В.О. Лучинський1 -
Львiвська национальна академш мистецтв
КУХНЯ-ТРАНСФОРМЕР: ВИР1ШЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ
штЕР'бРного простору
Проан^зовано останш дослщження i публшацн з проблем використання меблiв-трансформерiв в обмеженому простор^ Видшено два основш типи кухонь-трансформе-рш: автоматизованi i механiчнi, та !х функцiонування в обмежених iнтер'eрних просторах. Розглянуто сучаснi тенденцн у розробленнi кухонь-трансформерiв свiтовими вироб-никами, зокрема видшення ними пристшно! та острiвноl групи меблiв. Визначено голов-нi переваги вщ використання меблiв-трансформерiв пiд час проектування iнтер'eрного простору кухнi.
Ключовi слова: кухня-трансформер, типологш, автоматизованi кухш-трансформе-ри, кухнi-"робiнзони", механiчнi кухнi-трансформери, конструкцш
Постановка проблеми. Сучасн1сть диктуе сво! правила: м1ста ростуть, пло-щ! квартир зменшуються, кр1м того, у збудованих багатоповерхових будинках ра-дянсько! доби в!дведено довол! малу площу для кухн!, у зв'язку з цим виникае потреба у компактних багатофункц!ональних меблях. Цю проблему вир!шують кухн!-трансформери, доц1льне функцюнування яких потребуе грунтовного анал!зу.
Анашз останнiх дослщжень та публiкацiй. Мебл!-трансформери з'яви-лись ще в XVII ст. М.1. Канева у сво!х працях торкнулась !стор!! мебл1в-трансфор-мер!в, нав1вши паралел! з прототипами сучасност! [1]. Автори пос!бника " Трансформация мебели " 1С. Буров, М.В. Морошкш, А. Новиков також висв!тлюють тему проектування мебл!в-трансформер!в [2]. Св!й вар!ант функц!онування таких мебл1в пропонуе польський автор Ян Шиманський. У сво!й книз! в!н розглядае р!з-номан!тш вар!анти таких мебл!в ! можливост! !х комб!нац!й, проте зовс!м не вис-в!тлив конструктивних р!шень та не торкнувся класиф!кац!! конструктивних вуз-л!в [3]. Однак, не зважаючи на значн! досл!дження ц!е! проблематики, вчен! не розкривають або згадують лише поверхово тему мебл1в-трансформер!в, призначе-них для кухн!, не торкаються проблематики !х використання в сучасному дизайн!.
Згадан! автори не надали в сво!х працях !нформац!! про класиф!кац1ю конструктивних р1шень, а лише торкнулись загального опису виготовлення та 1с-тор!! розвитку.
1 Наук. кер1вник: доц. Л.1. Цимбала канд. мистедтвознавства
