CC BY
30
людини та громадянина на охорону здоров’я, шляхом заняття фізичною культурою та спортом.
Висновки. Резюмуючи, слід зазначити, що:
- фізична культура та спорт має велике соціальне значення для стабільного та оптимального функціонування людських спільнот;
- заняття фізичною культурою та спортом відбуваються в рамках територіальної громади, що обумовлено явно локальним характером прояву та реалізації такого права людини;
- в рамках такої діяльності відбувається реалізація конституційного права людини та громадянина на охорону здоров’я, шляхом заняття фізичною культурою та спортом;
- ОМСВ мають достатні компетенційні повноваження та визначені предмети відання профільного характеру для належного становлення та розвитку в територіальній громаді системи фізичної культури та спорту.
Список використаної літератури
1. Див.: Ильин Е. П. Психология спорта / Е. П. Ильин. - СПб. : Питер, 2009. -С.187-188.
2. Про фізичну культуру і спорт : Закон України від 24 груд. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 14. - Ст. 80.
3. Конституція України 1996 року // Відомості Верховної ради України. - 1996. -№ 30. - Ст. 141.
4. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 трав. 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170.
Стаття надійшла до редакції 02.10.2011 р.
С.О. Згура
A ROLE OF ORGANS OF LOCAL SELF-GOVERNMENT OF UKRAINE IS IN
CREATION AND BECOMING OF SYSTEM OF PHYSICAL CULTURE AND SPORT IN TERRITORIAL SOCIETY
In the article theoretical and normative grounds are probed on the decision of role of organs of local self-government of Ukraine in the process of creation and becoming of the system of physical culture and sport in territorial mass.
УДК 342.1
Ю. В. Сєднєв
МУНІЦИПАЛЬНЕ ПРОГРАМУВАННЯ РОЗВИТКУ МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО
КОМПЛЕКСУ В УКРАЇНІ
У статті проаналізовано актуальні аспекти програмування розвитку морегосподарського комплексу в Україні. Досліджена ефективність відповідних муніципальних програм та нормативні передумови їх розроблення та реалізації, висвітлено відповідні організаційно-правові недоліки цих актів.
Ключові слова: місцевий бюджет, морегосподарський комплекс, муніципальне програмування, програма розвитку, стратегічна програма, цільова програма.
Постановка проблеми. До останнього часу поза увагою фахівців з муніципального права залишалося специфічне становище муніципальних програм, як регулятора суспільних відносин. Ці акти стають сьогодні невід’ємною частиною господарчих систем, зокрема у контексті забезпечення сталого розвитку морегосподарського комплексу у відповідних територіальних громадах, що обумовлює актуальність дослідження їх правової природи та значення.
Ступінь наукової розробки теми. Відповідні завдання раніш не були предметом окремих наукових досліджень; питання правового програмного забезпечення діяльності у сфері морського господарства досліджувалися у працях Б.В. Бабіна, О.В. Валевської,
О. С. Савич та О.М. Шемякіна, але залучення у ці процеси муніципальних структур залишилися при цьому поза увагою.
Тому метою статті є визначення ролі та завдань муніципального програмування у забезпеченні розвитку морегосподарського комплексу в Україні. Для її досягнення цього необхідно провести аналіз форм муніципального програмування, як форми реалізації місцевого управління море господарським комплексом, визначитись із модальностями та предметом такого регулювання, дослідити відповідну нормативну базу.
Виклад основного матеріалу. Заходи програмного правового регулювання з боку органів публічної влади, як влучно зазначає В.О. Клочков, є необхідними задля забезпечення суспільного розвитку України. Відповідне регулювання сьогодні здійснюється насамперед шляхом розроблення, схвалення та реалізації програм економічного і соціального розвитку та цільових програм. Програми економічного та соціального розвитку є тісно пов’язаними із програмами діяльності уряду, загальними програмними політико-правовими актами, які містять на засадах ієрархічності заходи та норми щодо забезпечення суспільного розвитку у державі, регіоні, громаді чи галузі господарства на короткий термін [1, с. 172], із чим не можна не погодитися.
При цьому сучасні автори констатують, що самоврядна одиниця на рівні територіальної громади або їх сукупності стає повноцінною управлінською системою. Муніципальне програмування, як процес розроблення, ухвалення та реалізації муніципальних програм стає невід’ємною складовою системи муніципального управління та є елементом сучасного муніципального менеджменту. Муніципальну програму К.В. Удовенко визначила, як нормативний акт та форму програмно-управлінської діяльності, яка вживається шляхом реалізації владних повноважень у рамках муніципального менеджменту, має муніципально-правове значення та є спрямованою на забезпечення соціально-економічного розвитку громади або спільноти громад через використання системи індивідуальних та нормативних правових приписів термінового характеру [16, с. 168].
До законодавства, що зараз регламентує процеси розроблення, ухвалення та реалізації програм на регіональному та локальному рівнях, відносяться насамперед Закони України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» 2000 р., «Про державні цільові програми» 2004 р., «Про стимулювання розвитку регіонів» 2005 р., підзаконні акти і державні програми, ухвалені на їх розвиток, та інші нормативні акти. При цьому спостерігається широке використання державних програмно-правових засобів, як загальних, так і спеціальних, для вирішення регіональних та локальних проблем. Вказані акти законодавства у цілому передбачають систему програмування «зверху вниз», коли державні програми мають відображатися у регіональних, а їх сукупність - у районних, міських тощо [8, с. 43].
Розглянемо систему програмних актів, щ використовуються для забезпечення розвитку морегосподарського комплексу на муніципальному рівні. Зазначимо, що окремі стратегічні програмні акти, розроблені органами територіальних громад України містять відповідні заходи. У цьому контексті, можна згадати Стратегію регіонального розвитку міста Севастополя на період до 2015 року, затверджену рішенням міської ради від 10 квітня 2007 р. № 1781; Середньострокову Програму соціально-економічного розвитку міста Севастополя на 2008-2011 рр., схвалена рішенням міської ради від 12 червня 2007 р. № 2066 та Стратегію розвитку міста Севастополя на 2010-2020 роки, ухвалену рішенням міської ради від 14 вересня 2010 р. № 10837. Далі ми побачимо
вплив приписів цих програм на норми програм соціально-економічного розвитку Севастополя у сфері розвитку морегосподарського комплексу.
Стратегічний план економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року, розроблений Комітетом стратегічного планування виконавчого комітету та затверджений рішенням міської ради від 27 квітня 2007 р. [14] передбачив відповідні заходи в рамках вирішення Критичної проблеми С «Поліпшення умов для розвитку основних галузей економіки міста та приватного бізнесу. Формування інвестиційної привабливості міста», зокрема в рамках реалізації Стратегічної мети С1 «Створення гнучкої системи відносин до людських ресурсів відповідно до потреб міського ринку праці» (операційна ціль С 1.3 стосовно Євпаторійського морського торгівельного порту) та Стратегічної мети С3. «Створення системи залучення інвестицій в економіку міста та забезпечення конкурентоспроможності міста на ринку інвестицій» (оперативні цілі С 3.1, С 3.2, С 3.3 та С 3.4).
З метою моніторингу та виконання цього Стратегічного плану рішенням виконавчого комітету міської ради від 11 травня 2007 р. № 314/4 був створений моніторинговий комітет, був розроблений Середньостроковий план економічного і соціального розвитку міста Євпаторія, затверджений рішенням міської ради від 25 вересня 2008 р. № 5-23/8 [13]. У цілі 3 цього плану завдання А1.4 передбачало такий цікавий захід, як розроблення та реалізація протягом 2008-2009 рр. комплексу заходів щодо забезпечення утримання пляжів відповідно до «Правил охорони життя людей на водних об'єктах м. Євпаторії», насамперед стосовно впорядкування роботи маломірних суден, функціонування причалів, організації служби рятування тощо.
Водночас окремі стратегічні документи приморських територіальних громад містять лише констатацію наявності та потужностей об’єктів морегосподарського комплексу, що знаходяться на їх території. Такими актами, зокрема, є Стратегічний план розвитку м. Ізмаїла, підготовлений Комітетом стратегічного планування за підтримки Проекту «Економічний розвиток міст» у квітні 2008 р. [15] та Стратегічний план економічного та соціального розвитку міста Білгорода-Дністровського на період до 2017 року, схвалений рішенням міської ради від 18 липня 2008 р. № 533-V [11].
Програми розвитку, що схвалюються у приморських територіальних громадах в розвиток приписів Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» 2000 р. також достатньо варіативно регламентують аспекти розвитку морегосподарського комплексу. Окремі з таких програм взагалі оминають відповідні питання, навіть за умов наявності містоутворюючих підприємств морського транспорту. Втім, більшість відповідних програм розвитку містять опис суб’єктів та форм морегосподарської діяльності, що діють на території територіальної громади, незалежно від підпорядкування та власності цих установ та підприємств і можливостей міської влади впливати на ці процеси. Так, Програма економічного і соціального розвитку міста Ізмаїла на 2010 р. містить опис господарських показників діяльності відкритого акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» та Ізмаїльського морського торгового порту за 2009 рік; у розділі 3.1.2 програми «Транспорт та зв’язок» були вказані прогнози роботи Ізмаїльського порту та пароплавства на 2010 рік [12].
У Програмі соціально-економічного та культурного розвитку міста Іллічівська на 2011 рік, схваленій рішенням міської ради від 25 лютого 2011 р. № 32-VI відповідні аспекти врегульовані у частині 5 «Транспортна галузь»; зокрема зазначається, що міською владою в 2011 році «будуть здійснюватися заходи по підвищенню ефективності функціонування двох портів, рівня їх технологічного та технічного оснащення, збільшення вантажопереробки, фінансово-господарських показників» та містить прогноз господарської діяльності Іллічівського морського торговельного порту, Іллічівського морського рибного порту та закритого акціонерного товариства
«Іллічівський зерновий термінал» [10]. Програма економічного і соціального розвитку міста Миколаєва на 2011-2014 роки, затверджена рішенням міської ради від 30 грудня 2011 р. № 2/8 передбачає розвитку транспортної інфраструктури та відповідні заходи у розділах 5.2 «Інвестиційна діяльність» та 6.3 «Промисловість» [9].
Можна побачити, що більшість зазначених заходів наведених програм потребують вирішення на загальнодержавному рівні, тому їх фіксація у програмі є достатньо декларативною. Більш досконалим прикладом врегулювання відносин у сфері розвитку морегосподарського комплексу слід вважати Програму економічного і соціального розвитку міста Севастополя на 2011 рік, схвалену рішенням Севастопольської міської ради від 31 січня 2011 р. № 286 [6]. Хоча ні у основній меті Програми, ні у шості її приоритетних завданнях, ані у дванадцяти основних цілях та завданнях на 2011 рік немає згадок про морське господарство, сама Програма є насиченою відповідними приписами.
У цьому акті зазначається, що із метою екологічного оздоровлення, економічного, соціального та культурного розвитку міста Севастополя і зони Балаклавської бухти міста розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 594-р та постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 р. № 1017 «Про затвердження Програми сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року» було затверджено План заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення і подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя.
У вересні 2010 р. управлянням економіки міської державної адміністрації було підготовлено та направлено до Міністерства економіки України повний пакет документів до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 року № 1017» щодо доповнення Програми сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року заходами щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення і подальшому економічному, соціальному і культурному розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя, з урахуванням необхідності приведення її у відповідність до Закону України «Про державні цільові програми» 2004 р.
У програмі 2011 р. вказується про Детальний план території Балаклавської бухти з деталізацією рішень комплексного містобудівного освоєння територій, спрямований на комплексну забудову - каталізатор розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери міста та його перетворення в багатофункціональний цілорічний курорт національного значення на основі принципів «зеленого» девелопменту (green development), інноваційних інженерних рішень. Також у цій програмі згадується План перспективного розвитку з урахуванням реалізації проектів, спрямованих на екологічне оздоровлення Балаклавської бухти, створення не менше 4000 нових робочих місць, збільшення доходів до міського бюджету та збільшення кількості населення Балаклави; зазначається про заході із перетворення Балаклави на центр яхтового туризму та швидкісних катерів на Чорному морі [6].
Підрозділ програми 2011 р. 1.2.3 «Розвиток портового господарства» містить значну описову частину щодо відповідних установ та підприємств Севастополя, природних та господарських умов їх діяльності. При цьому визнається, що «морське майбутнє Україні буде багато в чому визначатися станом і розвитком морського господарського комплексу Севастополя, потенційні можливості якого в даний час використовуються менш ніж на 20%». Головною метою розвитку портового господарства у місті в 2011 році програма визначає реалізацію потенціалу міста Севастополя як морського порту, розвиток портової інфраструктури його морегосподарського комплексу, виконання міжнародних зобов’язань України щодо
забезпечення безпеки судноплавства в її морському регіоні в районі Севастополя, дотримання принципів оптимального поділу комерційних і адміністративних, цивільних і військових функцій, ефективне поєднання державної, комунальної, колективної, приватної, змішаної та інших форм власності [6].
Детально регламентує питання розвитку морегосподарського комплексу і Програма соціально-економічного розвитку м. Феодосії на 2011 рік, затверджена рішенням міської ради від 28 грудня 2010 р. № 108 [об_у108]. Детальний опис ситуації у морегосподарському комплексі містить розділ II програми «Оцінка тенденцій соціально-економічного розвитку регіону за 10 місяців 2010 року та виконання заходів Програми». Прогноз господарського розвитку містить розділ III програми «Планування розвитку реального сектора економіки і соціальної сфери в 2011 році». Зокрема, ці питання відображено у підрозділах 2.1 (3.1) «Промисловість» (частина
«Суднобудування та судноремонт») та 2.2 (3.2) «Наука» і 2.3 (3.3) «Транспорт».
Зазначені підрозділи містять оцінки господарської активності конкретних виробництв, таких як відкриті акціонерні товариства «Приморець» та ФСК «Море», державні підприємства «Склопластик», «Феодосійський судномеханічний завод», «Феодосійський морський торгівельний порт», науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі» та Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами. Водночас характерно, що жодних важелів адміністративно-управлінського або господарського характеру органи місцевого самоврядування стосовно усіх наведених у програмі підприємств морегосподарського комплексу не мають [7].
Програма економічного і соціального розвитку міста Маріуполя на 2011 рік, схвалена рішенням міської ради від 28 січня 2011 р. № 6/3-163, розроблена із урахуванням пріоритетів економічного і соціального розвитку міста на період до 2011 року, затверджених рішенням Маріупольської міської ради від 29 лютого 2008 р. № 5/19-3326, також приділяє істотну увагу питанням розвитку морегосподарського комплексу. Крім описових положень, у частині програми 6.2.2 «Транспорт і зв’язок» до основних завдань віднесено реконструкцію причалів порту та магістральних мереж енергопостачання, капітальний ремонт та модернізація засобів механізації та кранового обладнання порту. Водночас, як випливає з норм Фінансового забезпечення виконання заходів зазначеної Програми, усі заходи у сфері морського транспорту обсягом фінансування 93300 тис грн. підлягають забезпеченню за рахунок коштів відповідного державного підприємства - Маріупольського морського торгівельного порту. При цьому у Фінансовому забезпеченні міститься як назва відповідних сьома заходів, так і обсяг фінансування, а також очікуваний результат [5].
Ситуація, при якій муніципальні структури є обмеженими у впливі на підприємства та установи морегосподарського комплексу не лише обумовлює декларативність та описовість більшості відповідних приписів програм розвитку, але й істотно обмежує форми розроблення та ухвалення муніципальних цільових програм відповідного напрямку. Певним виключенням у цій сфері слід вважати Програму забезпечення безпеки на водних об’єктах в прибережній смузі морської акваторії і в гірських масивах міста Севастополя на 2012-2016 роки, затверджену рішенням міської ради від 22 листопада 2005 р. № 4074 [4].
Як відзначалося у ч. 2 програми 2005 р., робота, що проводиться структурними підрозділами міської державної адміністрації, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування Севастополя в організації безпеки, збереження життя і здоров’я мешканців та гостей міста на водних об’єктах сприяє створенню передумов для недопущення зростання рівня загибелі серед гостей і жителів міста. При цьому констатувалося, що своєчасне надання допомоги потерпілим на воді підрозділами Комунальної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об’єктах міста Севастополя можливо при постійній готовності служби до дій за
призначенням.
Матеріально-технічна база цієї служби, відзначалося у програмі, вимагає постійного фінансового забезпечення з її утримання, модернізації, оновлення. Відповідальним за виконання програми підрозділом було визначено Управління з надзвичайних ситуації міської державної адміністрації, одним з двох виконавців заходів програми та розпорядником бюджетних коштів (щодо водних об’єктів) було визначено Комунальну спеціалізовану аварійно-рятувальну служба на водних об’єктах міста Севастополя. Програма мала реалізовуватися, згідно з термінами, визначеними у програмі та з календарним планом відповідних договорів. Програма 2005 р. відповідає усім вимогам програмного менеджменту, адже у ній, із розподілом на 7 частин, було детально визначено обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, терміни та етапи виконання; систему управління та контроль за ходом виконання програми; питання фінансування програми та ін.
Розглянемо Заходи Програми 2005 р. Вони складалися з двох розділів (питанням водної безпеку було присвячено перший розділ Заходів), із визначенням термінів виконання (початку і кінця робіт), джерел фінансування (із порічним розподілом між державним, місцевим бюджетами та коштами підприємств) та очікуваних результатів. Сім заходів І розділу передбачали дії з:
- координації діяльності органів управління у попередженні нещасних випадків на водних об’єктах міста;
- моніторингу рівня безпеки відпочинку на морському узбережжі і внутрішніх водоймах;
- підготовки та перепідготовки фахівців-рятувальників спеціалізованих підрозділів державної та комунальної форм власності, особового складу відомчих рятувальних постів підприємств, установ та організацій міста, що надають послуги на воді;
- забезпечення постійної готовності спеціалізованих аварійно-рятувальних служб і підрозділів;
- організації і проведення операція з пошуку і порятунку, надання допомоги постраждалим;
- профілактики дотримання правил поведінки на воді [4].
Також слід зазначити, що крім програм розвитку та цільових програм питання регламентації відпорних морегосподарського характеру на рівні територіальних громад відбуваються під час складання місцевих бюджетів із дотриманням програмно-управлінського підходу, шляхом бюджетного програмування. Розглянемо, як приклади такого програмування, бюджети міст Керч та Феодосія 2011 р.
Бюджет міста Керчі на 2011 рік, схвалений рішенням міської ради від 27 грудня
2010 р., не передбачав спеціальних витрат у морегосподарській сфері. Водночас програмування його доходів відображає залежність міського бюджету від відповідних форм господарської діяльності, адже серед відповідних бюджетних програм доходів містяться податок з власників водних транспортних засобів та збори за спеціальне водовикористання [2].
Міський бюджет Феодосії на 2011 рік, схвалений рішенням міської ради від 28 грудня 2010 р. № 107 не містив згадок про внутрішні доходи, пов’язані із морегосподарською діяльністю, водночас серед доходів цього місцевого бюджету окремо визначено офіційні трансферти за кодом 41031400. Ці трансферти охоплюють субвенцію з Державного бюджету України місцевим бюджетам на компенсацію втрат доходів внаслідок дислокації військових формувань Чорноморського флоту Російської Федерації на території міст Севастополя, Феодосії та селища Гвардійське та субвенцію на розвиток соціально-економічної сфери міста Севастополя та інших населених пунктів, в яких дислокуються військові формування Чорноморського флоту. Бюджет
Феодосії отримав у 2011 за цими субвенціями 1757,6 тис грн. та 1 256,5 тис. грн. [3].
Висновки. Отже, аналіз виконання зазначених приписів муніципальних програм (цільових, програм розвитку та бюджетних) дозволяє погодитися із Удовенко К.В, у тому, що основні проблеми в сфері розроблення, ухвалення та реалізації таких «програм носять правовий, політико-управлінський та фінансово-бюджетний характер». Такі проблеми розподілено на об’єктивні, що склалися в державі та не залежать від структур самоврядування та на суб’єктивні, зумовлені кадровими, управлінськими, економічними негараздами у територіальних громадах та їх об’єднаннях. Водночас питання розвитку морегосподарського комплексу активно висвітлюються у стратегічних програмних документах територіальних громад та у програмах соціально-економічного розвитку. Цільові та бюджетні муніципальні програми відображають відповідні процеси у недостатньому обсязі; шляхи виправлення ситуації, що склалася, мають стати підґрунтям для нових наукових досліджень.
Список використаної літератури
1. Клочков В. О. Програмне регулювання в сучасному праві : теоретичні засади:
дисертація на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.01 Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / В. О. Клочков. - Луганськ, 2011. - 226 с.
2. О бюджете города Керчи на 2011 год [Електронний ресурс] : решение Керченского городского совета (3 сессия 6 созыва) от 27 декабря 2010 г. -Режим доступу: http://www.kerchrada.gov.ua/docs.asp
3. О городском бюджете на 2011 год [Електронний ресурс] : решение 5 сессии Феодосийского городского совета 6 созыва от 28 дек. 2010 г. № 107. - Режим доступу: http://feodosea.com/gorsovet/о-городском-бюджете-на-2011-год
4. О Программе обеспечения безопасности на водных объектах в прибрежной полосе морской акватории и в горных массивах города Севастополя на 20052011 г.г. [Електронний ресурс] : решение Севастопольского городского совета от 22 нояб. 2005 г. № 4074. - Режим доступу: sev.gov.ua/spaw2/uploads/files/Progr_spasat.doc
5. О Программе экономического и социального развития города Мариуполя на 2011
год [Електронний ресурс] : решение Мариупольского городского совета от 28 янв. 2011 г. № 6/3-163. - Режим доступу: http://www.marsovet.org.ua/articles/show/article/208
6. О Программе экономического и социального развития города Севастополя на 2011 год [Електронний ресурс] : решение Севастопольского городского совета от 31 янв. 2011 г. № 286 - Режим доступу:
http:// sev.gov.ua/ economy/socprog/ SER2010/
7. Об утверждении Программы социально-экономического развития г. Феодосии на
2011 год [Електронний ресурс] : решение 5 сессии Феодосийского городского совета 6 созыва от 28 дек. 2010 г. № 108. - Режим доступу: http://feodosea.com/gorsovet/программа-социально-экономического
8. Правовое программное регулирование развития морского хозяйства : [кол. моногр.] / Б. В. Бабин, О. С. Савич, Г. Ф. Пивторак и др. ; под ред. проф. А. Н. Шемякина. - Саарбрюкен : LAP LAMBERT, 2011. - 58 с.
9. Про Програму економічного і соціального розвитку міста Миколаєва на 2011-
2014 роки [Електронний ресурс] : рішення Миколаївської міської ради від 30 груд. 2011 р. № 2/8. - Режим доступу: http://www.gorsovet.mk.ua/potential/development_plan.ua
10. Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку міста Іллічівська на 2011 рік [Електронний ресурс] : рішення Іллічівської міської ради
від 25 лют. 2011 р. № 32-VI. - Режим доступу: http://ilyichevsk-rada.gov.ua/prog_econo_2011.php
11. Про Стратегічний план економічного та соціального розвитку міста Білгорода-Дністровського на період до 2017 року [Електронний ресурс] : рішення Білгород-Дністровської міської ради від 18 липня 2008 р. № 533-V. - Режим доступу: http://bilgorod-d.org.ua/uploads/andrey/29.11.2010/strat_plan_do_2017.pdf
12. Программа экономического и социального развития города Измаила на 2010 г. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://izmail-rada.gov.ua/images/files/gorprog3.doc
13. Среднесрочный план экономического и социального развития города Евпатория [Електронний ресурс] : утв. решением Евпаторийского городского совета от 25 сент. 2008 г. № 5-23/8. - Режим доступу:
http://www.kalamit.info/index.php?area=2&p=news&newsid=477
14. Стратегический план экономического и социального развития города Евпатория на период до 2015 года [Електронний ресурс] : разработан комитетом стратегического планирования, утвержден решением Евпаторийского городского совета от 27 апр. 2007 г. - Режим доступу: http://www.kalamit.info/index.php?area=2&p=news&newsid=93
15. Стратегічний план розвитку м. Ізмаїла [Електронний ресурс] : підгот. Комітетом стратегічного планування за підтримки Проекту «Економічний розвиток міст» [Ізмаїл, квіт. 2008 р.]. - Режим доступу: http://www.linc.com.ua/documents/storage/SP_Izmail_U.pdf
16. Удовенко К. В. Правове забезпечення муніципальної програмної діяльності в Україні : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 Конституційне право; муніципальне право / К. В. Удовенко - Х., 2010. - 236 c.
Стаття надійшла до редакції 02.10.2011 р.
J. Sеdnеv
MUNICIPAL PROGRAM DEVELOPMENT IN UKRAINE OF MARINE ECONOMY
The actual aspects of the state programming of the development the maritime economy sector are distinguished in the article. The effectiveness of the coherent municipal programs and normative causes of their development and realization are analyzed, the organizational legal lacks of those acts are lighted at.
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО І ГОСПОДАРСЬКОГО
ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ
УДК 342.12
О. М. Шемякін С. В. Благодельський, А. В. Іванова
ПРОГРАМНЕ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК МОРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
У статті розглянуто аспекти національного законодавчого програмного регулювання розвитку морського господарства України. Зроблено аналіз цільових програм, програм розвитку та стратегій у цій сфері. Висвітлено проблемні аспекти такого правового програмування, зокрема на регіональному та локальному рівнях.
Ключові слова: морське господарство, правове програмування, програмне
