МРТ діагностика пошкоджень скронево-нижньощелепного суглоба при травматичних переломах суглобового відростка нижньої щелепи Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© X. Р. Погранична, M. Р. Назаревич, I. М. Комнацька*, I. Ю. Дутка*, Б. Я. Мелех УДК 616. 716. 4-001. 5-02:616. 724-001

X. Р. Погранична, М. Р. Назаревич, I. М. Комнацька*, I. Ю. Дутка*, Б. Я. Мелех

МРТ Д1АГНОСТИКА ПОШКОДЖЕНЬ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ПЕРЕЛОМАХ СУГЛОБОВОГО В1ДРОСТКА

НИЖНЬО'Г ЩЕЛЕПИ

Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет ¡мен1 Данила Галицького (м. Льв1в)

*Медичний центр «Евроклшш» (м. Льв1в)

Робота е фрагментом комплексно! науково-до-слщно! роботи кафедри х1рурпчно1 стоматологи та щелепно-лицево! х1рурги Льв1вського нацюнально-го медичного уыверситету ¡мен1 Данила Галицького «Оптим1зац1я д1агностично-л1кувального процесу хворих з кютковими i м'якотканинними дефектами та деформа^ями рiзноI етiологiI, травматичними i запальними ураженнями щелепно-лицево! дтян-ки», номер державно! реестраци 0110U008228.

Вступ. Переломи нижньо! щелепи займають провiдне мюце у структурi травматизму щелепно-лицево! дтянки, i складають понад 85 % випадюв [1, 8]. Безпосередня анатомiчна близькiсть скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) до нижньо! щелепи, його функцюнальна заангажованiсть у зубо-щелепнiй системi не дозволяе розглядати цей тюний зв'язок iнакше як единий цiлiсний механiзм. Це пщ-тверджують роботи багатьох дослiдникiв скронево-нижньощелепних розладiв при переломах нижньо! щелепи, особливо, !! виросткового вщростка, як од-нie! з суглобових поверхонь [3, 4, 5]. Як засвщчили наим попереднi дослiдження [6] частота i характер уражень СНЩС значно залежить вщ локалiзацi! перелому, сили удару i ступеня змiщення уламкiв ви-никае контузiя СНЩС, розтягнення, розрив зв'язок, змщення, защемлення та деформацiя суглобово-го диска, порушення цiлiсностi капсули. Загалом, переломи НЩ бiльше як у 25 %, а переломи СНЩС бтьше як у 53 %-66 % випадюв супроводжуються пошкодженням анатомiчних структур СНЩС.

Виникае природне запитання про адекватнють лiкування не ттьки переломiв нижньо! щелепи, а i травматичних пошкоджень СНЩС. Несвоечасна дiа-гностика внутрiшньо суглобових розладiв неминуче призводить до виникнення вторинних змЫ i розвитку деформуючого остеоартрозу. Вщповщно, своечас-не виявляеться i рання диференцмна дiагностика ступеня пошкодження елемен^в СНЩС вiдiграють важливу роль у тактик лiкування та реабiлiтацi! хворих з травматичними переломами СВНЩ.

На сьогоды единим повноцЫним методом дiа-гностики пошкоджень скронево-нижньощелепного суглоба е магнiтно-резонансна томографiя (МРТ) яка дозволяе не ттьки констатувати анатомiчнi змiни м'якотканинних i фiброзних структур, а виступае

основою вибору показань до того чи шшого способу л^вання [2, 7].

Метою нашого досл1дження було виявлення та уыфкащя структурних пошкоджень СНЩС при травматичних переломах СВНЩ за результатами МРТ дiагностики.

Об'ект i методи досл1дження. Пiд нашим спо-стереженням перебувало 22 пащенти з травматичними переломами СВНЩ, яю знаходились на стацГ онарному лiкуваннi у вщдтеннях щелепно-лицево! хiрургi! Львiвсько! обласно! клiнiчно! лiкарнi та Ко-мунально! мiсько! клiнiчно! лiкарнi швидко! медично! допомоги протягом 2010-2013 рр. УЫм пацieнтам було проведено магнiтно-резонансну томографю для пiдтвердження дiагнозу перелом суглобового вщростка нижньо! щелепи та визначення ступеня пошкодження м'якотканинних компонен^в СНЩС. Для МРТ обстеження СНЩС використовувалась спецiалiзована котушка для дiагностики скронево-нижньощелепних суглобiв. Стандартне сканування проводилось бтатерально в наступних iмпульсних послщовностей: PD FSE, T1, T2, STIR та T2*GRE. Змiни з боку суглоба оцшювалися в аксiальнiй, ко-ронарнiй, косих коронарнiй та саптальнм площинах. Оптимальна товщина зрiзiв становить 1,5-2,5 мм з промiжком мiж ними 0,5 мм. Дiлянка обстеження включае висхiдну гiлку нижньо! щелепи, дно скронево! ямки, зовншнм слуховий прохщ.

Процедуру починали проводити при закритому ро^ для визначення цтюнос^ суглобових поверхонь, положення суглобово! головки в суглобовiй ямц^ розташування суглобового диска. Далi амплГ туда вiдкривання рота поступово збтьшувалась на 3 мм до повного вщкриття рота для визначення ме-ханiки менiска.

Результати дослiджень та Тх обговорення. На серi! Т2 зважених зображень в аксiальнiй пло-щинi було оцiнено просторове розташування суглобових виростюв нижньощелепово! юстки у виглядi кута перетину !х косих коронарних осей. Значення норми данного кута становлять 145-160 градусiв. Окрiм цього в косих коронарних та сагггальних площинах було оцЫено розмiр висоти та ширини головок суглобових вщростюв, норма яких становить 8-10 мм та 15-20 мм вщповщно. Вказаы значення

Рис. 1. На рис. 1.1 та 1.2 в Т1 та Е2*0ВБ зважених зображеннях в коронарних проекцтх в1зуал1зуеться перелом головки правого суглобового виростка та перелом шийки лтого виростка з ротащею

дистального фрагменту.

дозволяють визначити ступшь сплощення сугло-бових вщростюв. За допомогою МРТ обстеження можна проанал1зувати цтюнють юсткових структур не ттьки в акЫальнм площиы, але й у косих саптальних та коронарних площинах, як максимально адаптован до просторово! ор1ентаци суглобо-вих вщростюв, тим самим виявити злами юсткових структур.

Менюк суглоба оцЫювався на сер1ях Т1, Рй РБЕ зважених зображень у косих коронарних та косих саптальних площинах. У норм1 анатом1я скроне-во-нижньощелепного суглоба мае наступи характеристики МРТ-сигнал1в. На Т1 зважених зображеннях сигнали менюку та суглобових зв'язок е ¡зоштенсивними, з ч1ткими ппоЫтенсивними контурами. Менюк мае двовв1гнуту форму, роз-ташовуеться м1ж суглобовими поверхнями та роздтяе суглобову щтину на верхнм та нижнм суглобов1 простори. Мюце кртлення суглобо-вих зв'язок представлено тонкою вертикальною ппоштенсивною полоскою, позаду яко! чггко видно верхню та нижню суглобов1 зв'язки. У Рй РБЕ ¡мпуль-сних послщовностях менюк характеризуемся ппо-¡нтенсивним сигналом та значно краще диференцГ юеться з навколишыми анатом1чними структурами. На Т2 зважених зображеннях менюк характеризу-еться ппоштенсивним сигналом, але його контраст-нють з сигналами навколишых анатом1чних структур значно знижена, у пор1вняы з контрастнютю сигнал1в на Рй РБЕ зображеннях. Комб1нац1я сигнал1в у Т2 та БИЯ зважених зображеннях дозволяе виявити озна-ки рщини, а комбшац1я сигнал1в у Т1 та Т2 зважених зображеннях дозволяе виявити наявнють кров'яних вмют1в. Окр1м менююв, суглобових зв'язок та суглобових щтин, МРТ-обстеження дозволяе проаналГ зувати стан верхнього та нижнього крилопод1бних м'яз1в завдяки добро! !х контрастност в Т2 та Рй РБЕ ¡мпульсних послщовностях.

Рис. 2. У Рй РББ ¡мпульснш послщовност в1зуал1зуеться гофрований контур нижньоГ суглобовоГ зв'язки - ознака надриву.

Нам вдалося виявити низку патолопй травматичного генезу з боку скронево-нижньощелепних суглоб1в, що виникали внаслщок перелом1в СВНЩ. На рисунках 1. 1 та 1. 2 представлено переломи суглобових виростюв у вигляд1 косо! лши високого сигналу, яка проходить через головку правого су-глобового виростка та шийку л1вого суглобового виростка.

Виявлено надрив верхньо! суглобово! зв'язки скронево-нижньощелепного суглоба внаслщок перенесено! травми (рис. 2).

Гемартроз представлений на рисунках 3. 1, 3. 2 у вигляд1 пперЫтенсивного сигналу в Т1 та Т2 зважених зображеннях. Розрив менюка характеризуемся появою двох ппоштенсивних фрагмент1в, як розта-шовуються навколо головки суглобового вщростка \

23.(M. 1.984 N

t ec\vrv

ans

L:

Ssg T2 FSE btotml

P*f

23.04.19S4 H ЕС LVTV 835

TMJ

O-Sng T1 FSE № ferai

WU 1609 WW: 32la [D] T: 2.6mm L 3B.4rtïm

FS: 1.5 TR: 2600.0 ТЕ: 82 7

19.12.20 L3 13:50:30

WJj 2343 WW: 56ЯБ [D] I T: 2.6itiiri L: -98 omm

FS: 1,5 TR: 440.0 TE: 11.0 19.12.2013 13:41:45

Pиc. 3. B дшянщ cyглoбoвoï щГлини вiзyaлiзyютьcя зoни з iзo-, гiпepiнтeнcивними cигнaлaми в T1, T2 звaжeниx зoбpaжeнняx, якГ вкaзyють нa гeмopaгiчний кoмпoнeнт (oзнaкa гeмapтpoзy).

Pиc. 4. Диcлoкaцiя диcкy з вiднoвлeнням типoвoï лoкaлiзaцГï мeнicкa: мeнicк змiщeний вeнтpaльнo пpи зaкpитoмy poтi, пpи вiдкpитoмy- poзтaшoвyeтьcя типoвo.

Taблиця

Peзyльтaти aнaлiзy MPT дocлiджeння CHÙC

Bид пoшкoджeння K-ть пaцieнтiв %

Гeмapтpoз 20 90,90

Диат^^я диcкa 15 68,18

Дeфopмaцiя диcкa 12 54,54

Aдгeзiя диета 8 36,36

Пepфopaцiя диcкa 3 13,63

Poтягнeння зв'язoк 15 68,18

Poзpив зв'язoк 6 27,27

Пoшкoджeння cyглoбoвиx пoвepxoнь 5 22,72

Pиc. б. Пepфopaцiя cyглoбoвoгo диcкa.

при вщкриваны рота не змЫюють свое розташуван-ня по вщношенню до нього.

Важливо звернути увагу на динам1чне скануван-ня суглоба, яке дозволяе оцшити механку дано! ана-том1чно! структури та виявити патолопю у вигляд1 дислокацм менюка на рисунках 4. 1, 4. 2.

Перфорац1ю суглобового диска внаслщок жор-сткого змщення суглобових поверхонь було кон-статовано у 3 пащенпв (13,63 %) i представлено на рис. 5.

Результати аналiзу МРТ дослщження СНЩС представленi в табл.

Висновки.

1. На сьогоднi магнггно-резонансна томографiя при оцiнцi анатомiчного та функцюнального стану структур СНЩС за ступенем iнформативностi значно перевершуе iншi методи дiагностики патологiй шелепно-лицево! дiлянки травматичного генезу.

2. Найчастше переломи СВНЩ супроводжу-ються гемартрозом, дислокащею, деформацieю або пошкодження цтюност суглобового диска, що супроводжуеться розтягненням або розривом зв'язок.

3. Своечасне виявлення травматичних по-шкоджень СНЩС, як виникають у пацieнтiв з переломами СВНЩ, дозволяе правильно визначити план лкування та попередити розвиток ускладнень дистрофiчного i дегенеративного характеру.

Перспективи подальших дослщжень. МРТ дiагностика пошкоджень СПЩС при травматичних переломах СВНЩ дозволяе комплексно пщйти до виршення проблеми лiкування вказано! патологiï, забезпечити монiторинг терапевтичних заходiв в динамiцi та проводити кореляцт з результатами клiнiко-лабораторних дослiджень.

^¡TepaTypa

1. Bapec 3. E. TpaBMaToreHe3 i CTpyKTypa nepenoMiB HMXHboi ^enenM / 3. E. Bapec, A. B. OinincbKMW, T. A. OinincbKa // llpaK-TMHHa MeAMUMHa. - 2011. - №5. - C. 9-14.

2. MarHMT0-pe30HaHCHaa TOMorpa^MH BHHC b Bbi6ope TaKTMKM neHeHMH 6onbHbix c nepenoMaMM MH^e.KOBoro oTpocTKa HMXHew HeniocTM / T. B. BynaHoBa [m Ap.] // flocTMxeHMH m nepcneKTMBb coBpeMeHHow AMarHocTMKM: MaTep. Bcepoc. HayH. OopyMa. - M., 2004. - C. 33-35.

3. MarHMTo-pe3oHaHcHaH ToMorpai^MH b AMarHocTMKe TpaBMaTMHecKMx noBpexAeHMw BMcoHHo-HMXHeHeniocTHoro cycTaBa / M. X. XoAXM6eKoB [m Ap.] // MeAMUMHcKaH BM3yanM3auMH. - 2002. - №1. - C. 34-37.

4. MaKeeB B. O. KpMTepii AM<£epeHuiWHoi AiarHocTMKM CHI^ po3naAiB, KnacM<£iKauiH Ta 3aranbHo-KniHiHHi niAxoAM y AiarHocTMui. AnropMTMM AoAaTKoBoro AocniAxeHHH CHI^C MeToAaMM npoMeHeBoi AiarHocTMKM / B. O. MaKeeB, y. fl. TeniweBcbKa, P. B. KyniHHeHKo // TlbBiBcbKMW MeAMHHMw HaconMc. - 2012. -№1, T. 18. - C. 38-42.

5. MaKeeB B. O. HacToTa Ta po3noAin po3naAiB 3a Ho3onoriHHMMM <£opMaMM cKpoHeBo-HMXHbo^enenHMx po3naAiB / B. O. MaKeeB, y. fl. TeniweBcbKa, P. B. KyniHHeHKo // Hobmhm cToMaTonorii. - 2009. - №2. - C. 48-51.

6. llorpaHMHHa X. P. riowKoAxeHHH cKpoHeBo-HMXHbo^enenHoro cyrno6a npM TpaBMaTMHHMx nepenoMax HMXHboi ^enenM // X. P. llorpaHMHHa // MeAMUMHa TpaHcnopTy yKpaiHM. - 2013. - №4. - C. 54-57.

7. Deregibus A. Diagnostic concordance between MRI and electrovibratography of the temporomandibular joint of subjects with disk displacement disorders / A. Deregibus, T. Castroflorio, J. DeGiorgi // Dento-maxillofac. Radiol. - 2013. - Vol. 42, №4. -P. 2012-2055.

8. Kleinheins J. Fractures of the Mandidular Condyle: Basic Considerations and Treatment / J. Kleinheins, Ch. Mayer // Quintessence Publishing. - 2009. - P. 19-20.

УДК 616. 716. 4-001. 5-02:616. 724-001

MPT Д1АГНОСТИКА ПОШКОДЖЕНЬ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ПЕРЕЛОМАХ СУГЛОБОВОГО В1ДРОСТКА НИЖНЬОТ ЩЕЛЕПИ

Погранична Х. Р., Назаревич М. Р., Комнацька I. М., Дутка I. Ю., Мелех Б. Я.

Резюме. На пщстав1 загального ключного та МРТ обстежень 22 пащенпв проведено анал1з пошкоджень скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) при травматичних переломах нижньо! щелепи. Констатовано та унiфiковaно характер уражень м'якотканинних, фiброзних та юсткових елементiв СНЩС при травматичних переломах СВНЩ за результатами МРТ дiaгностики.

Ключов1 слова: мaгнiтно-резонaнснa томогрaфiя, переломи суглобового вiдросткa нижньо! щелепи, пошкодження скронево-нижньощелепного суглоба

УДК 616. 716. 4-001. 5-02:616. 724-001

МРТ ДИАГНОСТИКА ПОВРЕЖДЕНИЙ ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ПРИ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ПЕРЕЛОМАХ СУСТАВНОГО ОТРОСТКА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ

Погранична Х. Р., Назаревич М. Р., Комнацька И. М., Дутка И. Ю., Мелех Б. Я.

Резюме. На основании общего клинического и МРТ обследований 22 пациентов проведен анализ повреждений височно-нижнечелюстного сустава при травматических переломах нижней челюсти. Констатировано и унифицировано характер поражений мягкотканной, фиброзных и костных элементов ВНЧС при травматических переломах мыщелкового отростка нижней челюсти по результатам МРТ диагностики.

Ключевые слова: магнитно-резонансная томография, переломы мыщелкового отростка нижней челюсти, повреждения височно-нижнечелюстного сустава

UDC 616. 716. 4-001. 5-02:616. 724-001

MRI Diagnostics of Temporomandibular Joint Injuries Associated with Mandibular Condyle Fractures

Pohranychna Kh., Nazarevych M., Komnatska I., Dutka I., Meleh B.

Abstract. Introduction. Fractures of mandible take a leading place in the structure of maxillofacial area injury, and make up more than 85 % of cases. Due to anatomical and physiological correlation between mandible and temporomandibular joint (TMJ), traumatic fractures of mandible directly affect its structural elements. The frequency and nature of the TMJ injuries greatly depends on the localization of the fracture, the force of impact and the degree of debris shifting, resulted in contusion of TMJ, ligamentous laxity, ligamentous disruption, dislocation , incarceration and deformation of interarticular disk, capsule integrity damaging. Nowadays the only adequate diagnostic method of temporomandibular joint's injuries is magnetic resonance imaging, which allows not only stating anatomical changes of the soft tissue and fibrous structures, but also acts as the basis for the selection of indications to certain treatment mode.

The purpose of the research was to identify and unify structural damages of TMJ in traumatic fractures on the basis of the MRI data.

Methods and materials. 22 patients with traumatic fractures of TMJ have been observed during the in-patient treatment at the departments of the oral surgery in Lviv. All patients were provided by magnetic resonance imaging to verify the diagnosis of fracture of the mandible articular process and determine the extent of damage to the soft tissue components of TMJ. Special reel for TMJs diagnostics was used for the MRI examination. Standard scanning has been conducted bilaterally in the following pulse sequences: PD, T1, T2, STIR, T2 * GRE. Changes related to the joint were evaluated in axial, coronal, oblique coronal and sagittal planes.

Results of the research. While studying fractures of TMJ on the basis of MRI examination it has been established that their major part is complicated by TMJ injuries. Among the most frequent injuries of articulate structures are hemarthrosis (90,90 %), disk dislocation (68,18 %), disk deformity (54,54 %), disk adhesion (36,36 %), disk perforation (13,63 %), ligamentous laxity (68,18 %), ligamentous disruption (27,27 %), injures of articular surface (22,72 %).

Concusions. Nowadays magnetic resonance imaging in assessing of anatomical and functional state of TMJ structures is far superior to other methods of diagnostics of maxillofacial areas pathologies of traumatic origins by the degree of informativeness.

Most commonly TMJ fractures are attended with hemarthrosis, dislocation, deformation or damage of articular disk's integrity, accompanied by ligamentous laxity or disruption.

Timely detection of traumatic damage that occur in patients with TMJ fractures, allows determining treatment plan correctly and preventing the development of complications of dystrophic and degenerative nature.

Key words: magnetic resonance imaging, mandibular condyle fractures, TMJ injuries.

Рецензент - проф. Рибалов О. В.

Стаття надшшла 27. 01. 2014 р.