Научная статья на тему 'Мотиви формування попиту на гроші в сучасних змішаних економіках'

Мотиви формування попиту на гроші в сучасних змішаних економіках Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
41
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — А В. Лелик

Розкрито проблему формування попиту на гроші в сучасних змішаних економіках у контексті функціонування грошового ринку, а також виявлені його особливості в зв'язку з реальними процесами в економіці.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The Motives of the Money Demand Forming in Modern Mixed Economies

In the article the problem of the money demand forming in modern mixed economies in the context of the money-market functioning is investigated. As regards its relation to realistic economic processes, the peculiarities of the money-market are discovered.

Текст научной работы на тему «Мотиви формування попиту на гроші в сучасних змішаних економіках»

Кiлькiсть магазишв з пiльгового обслуговування населення, на вщмь ну вiд середини 90-х роюв - перiоду значного сощального напруження - ско-ротилася радикально: iз 924 од. у 1995 р. до 238 од. у 2001 р., або у 4 рази. Таке скорочення в цшому е негативним, оскшьки рiвень благополуччя населення за аналiзований перюд не вирiс такими ж надшвидкими темпами i зна-чна частина споживачiв продовжуе потребувати соцiального захисту.

Вивчення спецiалiзацil роздрiбноl торговельно! мережi засвiдчуе помгг-нi змiни у структурi крамниць з урахуванням !х форм власностi. Так, загальна чисельнiсть магазинiв державно! i комунально! форм власност у 1995-2001 рр. зменшилася на 12,9 тис. од. (на 61,3 %), до того ж кшьюсть крамниць продов-жувала скорочуватися у 1997-2001 рр. - на 2,8 тис. од. або на % , шж !х юль-костi на початок цього перюду. Серед державних i комунальних крамниць станом на початок 2002 р. переважають непродовольчi магазини - 6104 од. (% за-галу), кiлькiсть яких за п'ять роюв навiть зросла на 390 шдприемств, у той час, коли мережа продовольчих i змiшаних скоротилася на 2224 i 950 од., вщповщ-но. Як наслiдок, у складi державно-комунальних роздрiбних торговцiв до 2002 року залишилося всього 1180 (14,4 %) крамниць, спецiалiзованих на ре-ал1заци продтоварiв i лише 888 (11,0 %) змшаних магазинiв.

Провщною тенденцiею розвитку приватних магазинiв протягом 19952001 рокiв у цшому е поступальний рiст !х юлькост на 2887 од. (на 61,0 %), в т. ч. на 429 од. у 1997-2001 рр. При цьому спостер^аеться зростання чисель-ност тшьки продовольчих - на 2288 од. (у 2,6 р.) i непродовольчих - на 1256 од. (у 1,7 р.) магазишв, адже число змшаних зменшилося за перюд на 657 од. (61,2 %). Таким чином, серед приватних роздрiбних торговщв просте-жуеться процес подальшого посилення !х спещ^заци. Так, якщо у 1995 р. 1421 продовольчих магазишв займали 30,0 %; 1720 непродовольчих - 36,3 %; 1593 змшаних - 33,6 %; то у 2001 р. !х сшввщношення змiнилося до 3709 (48,7 %); 2976 (39,0 %); 936 (12,3 %), вiдповiдно. Цi дат дають змогу ствер-джувати, що в останнi роки пiдприемницька шщатива приватних роздрiбних торговцiв скеровуеться на ведення торгiвлi продовольчими та окремими трупами непродовольчих товарiв.

Найбшьша складова частина в^чизняно! роздрiбноl торговельно! ме-режi - магазини колективно! форми власностi е единою, яка протягом 19952001 рр. внаслщок проведення роздержавлення i приватизаци не тшьки не скоротилася, але й у цшому зросла. Кшьюсть крамниць, що знаходяться у ко-лективнш власносл, зросла з 25660 од. у 1995 р. до 33056 од. у 2001 р. - на 7396 од. або 28,8 %. Поряд з тим, суто зростання мало мюце з початку перь оду до 1998 р. включно. Натомють, у 1999-2001 рр. 7791 магазишв (19,0 % кшькост у 1998 р.), що рашше належали колективам власниюв, змшили форму власность В !х числi: 4580 - продовольчих (23,8 %), 878 - непродовольчих (5,8 %) i 2333 - змшаних (35,9 %).

Попри загальне зростання вшх основних типiв колективних роздрiбних торговцiв протягом аналiзованого перiоду !х питома вага зберiгаеться практично стабiльною. Станом на 1995 р. продовольч^ непродовольчi i змiшанi магазини займали 46,4; 39,8 i 13,8 %, а у 2001 р. - 44,4; 42,9 i 12,6 % загалу, вiдповiдно.

Всього на юнець перюду нараховувалося 14688 од. продовольчих, 14197 од. не-продовольчих та 4171 од. змшаних крамнищ колективно! форми власносп.

Надскладш процеси переспещал!заци 1 вщчутш кшьюсш змши мали мюце у склад! роздр1бно! торговельно! мереж! системи споживчо! коопераци Укра!ни. За 1995-2001 роки Ытка кооперативних крамниць скоротилася на 34598 шдприемств (на 59,6 %) або у 1,5 раза бшьше, ашж мережа магазишв уЫх шших форм власность Дана негативна тенденщя з особливою гостротою проявлялася з початку 90-х роюв аж до початку ХХ1 ст. 1 стосувалася у першу чергу кооперативних непродовольчих магазишв, число яких у 19952001 рр. скоротилося з 16299 до 1670 од. - майже у 10 раз1в.

Вибуття не оминуло також спещал1зованих продовольчих 1 змшаних крамниць системи споживчо! коопераци, кшьюсть яких вщповщно зменши-лася на 15398 од. (62,6 %о) 1 4571 од. (16,7 %о). Вщносно незначне скорочення мереж! змшаних крамниць, на нашу думку, пояснюеться процесом проведен-ня внутршньосистемно! переспещал!заци частини продовольчих 1, особливо, непродовольчих крамниць у сшьськш мюцевосл у змшаш, що викликано складним фшансовим становищем в1тчизняно! споживчо! коопераци.

Слщ зазначити, що поряд з територ!ально-кшьюсними змшами у скла-д1 { структур! вид1в роздр1бних торговщв, на подальший розвиток спещал1за-ци { тишзацп роздр1бно! торговельно! мереж! безпосередньо впливають змши у структур! реал!заци окремих груп товар1в. У процес переходу до ринкових умов господарювання вони викликаш змшами умов життя, р1вня реальних грошових доход1в населення; динамжою чисельност { статево-вжового складу населення та шшими чинниками.

Незважаючи на те, що досягнутий сьогодш р1вень споживання продовольчих товар1в, загалом забезпечуе кшьюсть калорш, необхщних для вщ-шкодування енергетичних затрат, пов'язаних з життед!яльшстю людини, за цшою низкою товарних позицш вш е значно нижчим вщ ф!зюлопчних норм !х споживання. Бшьше того, структура споживання все ще попршуеться за останш роки, про що свщчить той факт, що у структур! реал!заци продовольчих товар1в значну частку займають продукти рослинного походження.

В!дчутш структуры змши в товарооборот!, як реал1зованому попит населення, призвели до помггних змш у тишзацп роздр1бно! торговельно! мереж!. Тишзащя шдприемств, що функцюнують на сьогодш у вггчизнянш роз-др1бнш торговельнш мереж!, носить довол1 еклектичний характер, адже вона формувалася { продовжуе формуватися шд впливом р1зних за суттю { змютом концепцш тишзацп торговельних шдприемств, що д1яли в умовах централь зованого планування та юнують сьогодш.

Процеси спещал!зацп { тишзацп торговельно! мережi до 90-х роюв ре-гулювалися централ1зовано з урахуванням фактично! забезпеченост населення регюну торговою мережею { дотримання середнього рад1усу дп магазишв. З початку 90-х роюв шд впливом ринкових фактор1в { реформування форм влас-ност в галуз1 торпвл! вщбуваеться поступова трансформащя торговельно! ме-режi в напрямках скорочення та лжвщацп неефективних, а також впроваджен-ня у практику роздр!бно! торг!вл! нових вид!в ! тип!в роздр!бних торговц!в.

У сучасних умовах ч1тко проявляються певн тенденци у розвитку торговельно! мереж1 з торпвл1 споживчими товарами у мютах.

По-перше, удосконалюеться роздр1бна торговельна мережа в житлових м1крорайонах шляхом добору найбшьш ефективних тишв шдприемств. Скоро-чуеться чисельнють неефективних вузькоспещал1зованих магазишв з торпвт ок-ремими групами продовольчих товар1в { розширюеться мережа магазишв "Прод-товари" { мшьмаркет1в (торговою площею до 200 кв. м, з обмеженим асортимен-том (до 500 асортиментних позицш)) продовольчих { супутшх товар1в.

По-друге, формуються в1дчутш змши у сташ, 1мщж1 та поведшщ зна-чно! частини нашого суспшьства, яке все бшьше стало ор1ентуватися на за-хщний споЫб життя. Наявшсть високих грошових доход1в у певних верств населення призвела до поступового формування у них звички купувати про-довольч1 товари один-два рази в тиждень. При цьому з метою скорочення затрат часу на придбання товар1в покупки здшснюються, як правило, "шд одним дахом". Наявшсть автомобшв у ще! категори покупщв призводить до того, що для них втрачае актуальшсть шшохщно! доступност магазишв, в яких вони здшснюють покупки. Своею чергою, це зумовило значне поширен-ня в мютах мереж1 супермаркет1в - крупних магазишв самообслуговування всередиш житлово! зони мюта, 1з торговельною площею понад 400 кв. м, з ур1зномашгненим асортиментом (бшьше 5000 асортиментних позицш) продовольчих { непродовольчих товар1в.

По-трете, значного поширення у мютах набувають магазини типу гур-тових супермаркет, як торгують продовольчими { непродовольчими товарами за зниженими (гуртовими) щнами. Окр1м др1бногуртово! торпвл1, вони здшснюють також роздр1бний продаж товар1в, через що користуються знач-ною популяршстю у малозабезпечених верств населення.

Внаслщок постшного розширення { оновлення асортименту товар1в, що реал1зуються, постшно ускладнюеться товарно-галузева спещал1защя роз-др1бних торговщв. При цьому слщ зазначити, що р1вень (глибина) спещал1за-цп торговельно! мереж1 шд час реал1заци р1зних товар1в неоднаковий. Це пояснюеться особливостями формування попиту на певш товари, ф1зико-х1м1ч-ними особливостями товар1в { необхщшстю створення певних умов для !х збершання { реал1зацп, необхщшстю надання додаткових торговельних пос-луг тощо. Скаж1мо, для продажу одягу характерна комплексшсть здшснення кушвель, а для реал1зацп буд1вельних матер1ал1в виникае необхщшсть засто-сування р1зних метод1в продажу та обов'язкового надання широкого кола додаткових торговельних послуг. Цей факт шдтверджуеться даними проведено-го нами анкетного опитування покупщв щодо надання ними переваг р1зним типам роздр1бних торговщв шд час здшснення кушвель названих вище това-р1в, результати якого наведено в табл. 3.

Як бачимо 1з отриманих даних, понад 70 % покупщв шд час придбання одягу вщдають перевагу шдприемствам комплексного попиту - ушверма-гам { непродовольчим ринкам. На нашу думку, це можна пояснити тим, що шдприемства комплексного попиту володдать низкою переваг над вузькос-пещал1зованими шдприемствами. Основними з них е:

• скорочення затрат часу покупц1в на придбання товар1в внасл1док !х концен-трацп в одному м1сц1;

• формування асортименту зд1йснюеться за споживчими комплексами 1 за зру-

__II II • V-»

чним для покупця принципом п1д одним дахом , в1н реально може здшсни-ти комплексну покупку;

• розширення продажу др1бних 1 супуттх товар1в, на як1, звичайно, не звер-таеться увага;

• полшшення обслуговування покупц1в, б1льш повне задоволення попиту.

Табл. 3. Розподт респондент1в стосовно надання ними перевагрьзним типам роздрьбних торговщв тд час здшснення кутвель окремих товар1в (%%)

Типи роздр1бних торговц1в Одяг Буд1вельн1 матер1али

Утвермаг 31,9 17,9

Ф1рмов1 магазини 10,2 12,1

Спец1ал1зован1 магазини 9,1 20,2

Магазини-склади будматер1ал1в х 35,7

Непродовольч1 ринки 40,2 11,8

1нш1 8,6 2,3

Разом: 100,0 100,0

Натом1сть шд час придбання буд1вельних матер1ал1в покупщ надають перевагу магазинам-складам будматер1ал1в, на частку яких припадае майже 36% (рис. 2). Основними причинами, через як1 покупщ при придбанш буд1-вельних матер1ал1в в1ддають переваги магазинам-складам будматер1ал1в, е широка номенклатура додаткових торговельних послуг та широкий асорти-мент товар1в. У той же час так1 чинники як ц1на на товари, м1сце розташуван-ня магазину та шш1 не в1д1грають значно! рол1.

15,1

□ Широкий асортимент товар1в ОВисока як1сть товар1в

□ Низька цша ПДодатков1 послуги

□ Близьке розташування П1нш1

Рис. 2. Причини здшснення покупцями кутвель будматерьальв у магазинах-складах будматерьальв

Незважаючи на явш переваги в оргашзаци задоволення попиту насе-лення, особливо на товари складного асортименту, спещал1защя шдприемств

роздрiбноï торгiвлi призводить до скорочення числа пунктгв продажу окре-мих товарiв i збiльшення радiусу ïx дiï; територiального вiддалення ïx вiд покупщв. Тому для забезпечення ефективного функцгонування спецiалiзованиx шдприемств надзвичайно важливим е також правильний вибiр розмiщення торговельного пiдприемства на територiï населених пунклв, яке забезпечуе ïm вагому довготривалу конкурентну перевагу стосовно iншиx суб'ектгв торговельного середовища. Зручнiсть розташування (вiддаленiсть вiд житла, вiд основних транспортних шляxiв) магазину для покупщв - у бгльшостг випад-кгв е основним критерiем вибору ними пункту торговельного обслуговування в умовах постшного дефщиту часу. Iншi ж складники конкурентно!" стратеги в роздрiбнiй торгiвлi - цiни, дизайн i гнтер'ер, рiвень обслуговування, асорти-мент товарiв тощо - е швидкозмгнними порiвняно iз вдалим розташуванням торговельного закладу.

Лггература

1. Статистичний довщник мРоздрiбна торгiвля Украши у 1990-2000 роках"/ Державний комггет статистики Украши. - К.: 2001. - 295 с.;.

2. Статистичний зб1рник "Роздрiбна торгiвля Украши у 2001 рощ"/ Державний комггет статистики Украши. - К.: 2002. - 239 с.

УДК: 336.76:338.2 Я. С. Лапчук - Львiвська КА

СИСТЕМА Ц1ЛЕЙ ГРОШОВО-КРЕДИТНОÏ ПОЛ1ТИКИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦИ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ

Розкрито проблему формування цглей грошово-кредитно'1 полгтики в умовах трансформаци економгки для досягнення сталого економгчного зростання.

Ключов1 слова: грошово-кредитна полгтика, стале економгчне зростання.

Ya.S. Lapchuk - Commercial Academy of Lviv

The System of Alms Money-Credit Policy in Conditions of Transformation Ukrainian Economy

The problem of forming of the aims of the money-credit policy in conditions of Ukrainian economy transformation, aimed at achievement of steady economic growth is explored.

Keywords: money-credit policy, steady economic growth

У сучасних ринкових економгках формування цглей проведення гро-шово-кредитно1' полгтики охоплюе широкий дгапазон проблем державного регулювання економгки. Грошово-кредитне регулювання економгки вимагае координаци напрямгв державного впливу на економгчну активнгсть, що вимагае побудови системи цглей. В умовах трансформаци економгки важливим е адаптування гснуючо1' теоретично1' спадщини та практичних досягнень розви-нених ринкових до реалгй Украши.

Формування системи цглей грошово-кредитно1' полгтики в умовах трансформаци економгки Украши потребуе подальшого наукового пошуку, що i зумовило мету нашо1' роботи.

Цiлi грошово-кредитно'1 полiтики пов'язанг з такими завданнями, якг повиннг бути досягнут на певному етапг ïï проведення. Тобто гснуе певна ге-

рархiя цiлей, причому досягнення цiлей нижчого щабля обов'язково мае бути шдпорядковане завданням вищого порядку. У сучасних ринкових економшах вищою кiнцевою цшлю грошово-кредитно! полiтики е забезпечення стабшь-ностi цiн, повно! зайнятостi та зростання реального обсягу виробництва. По-точна грошово-кредитна полiтика орiентуеться на бшьш конкретнi або так-тичш цiлi, якi досягаються через проведення послщовних операцiй на вщкри-тому ринку щнних паперiв. Промiжнi цш грошово-кредитно! полiтики досягаються шляхом регулювання перемшних в економiчнiй системi на рiчних часових iнтервалах [2, ст. 35].

Деталiзуючи змiст та цш грошово-кредитно! полiтики автори тдкреслю-ють, що вона полягае у змт грошово! пропозищ! з метою стабшзащ! сукупного обсягу виробництва, зайнятост та рiвня цiн. Бiльш детально: тд час економiчно-го спаду збшьшуеться грошова пропозищя для заохочення витрат, а пiд час ш-фляцi! - обмежуеться пропозицiя грошей для обмеження витрат [3, ст. 298].

Розмежування цшей грошово-кредитно! полггики переважно здшсню-еться вщповщно до можливостей впливу на економiчну ситуацiю з врахуван-ням чинника часу.

У короткостроковому перiодi часу грошово-кредитна полггика реаль зуе сво! тактичнi цiлi, пов,язанi з можливiстю досягнути певних результатiв, пов'язаних з параметрами функщонування сфери грошового обту.

У довгостроковому перiодi часу реалiзуються стратегiчнi цiлi грошо-во-кредитно! пол^ики, якi пов,язанi з оптимальним i стабiльним характером функцiонування нацiональних економж. У процесi досягнення стратегiчних цшей визначаються промiжнi цiлi, якi е орiентирами тактичного регулювання i дозволяють контролювати i вимiрювати !х досягнення.

Розмежування коротко- та довгострокових перiодiв в економiцi не е абсолютним, а мае концептуальний характер. Наслвдки регулювання гро-шово-кредитних методiв на протжання економiчного циклу е рiзними залежно вiд часу 1х спостереження.

Для монетарист розмежування коротко-та довгострокового перiодiв в економiчному циклi здшснюеться в урахуванням отримано! та використа-но! економiчно! шформаци. У сучасних ринкових економжах для стабшьнос-т економiчно! дiяльностi важливим е володшня необхiдною iнформацiею. Функцiонування ринково! економiчно! iнформацi!, яка дозволяе учасникам ринку володгги певними знаннями та передбаченням вщносно iснуючих та майбутнiх щн, а також розмiщення товарiв та послуг. Будь-яке вщхилення вiд цих умов розглядаеться як стан недосконалою шформащею i е джерелом недосконалого ринку [5, ст. 381].

Економчна система реагуе лише на номшальт цiновi iмпульси змiни об'екпв виробництва збтьшенням пропозицi!' всiх видiв ресурав, в тому числi i пращ.

Довгостроковий перюд у монетаристiв характерний тим, що учасникам ринку стають доступними не лише номшальт значення щнових iмпуль-сiв, але й уся iснуюча iнформацiя для формування цшей. Монетариста пос-тшно критикують кейнсiанцiв за !х позищю отримання тiльки короткостро-кового ефекту. У короткостроковому перiодi (6-12 мюящв) збiльшення гро-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.