CC BY
84
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8820 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:636.2:615.9:577.15:546.48
Morphological blood indices of bulls in experimental chronic cadmium toxicosis
Y.Y. Lavryshyn1, B.V. Gutyj1, O.R. Palyadichuk2, V.Y. Vishchur1
1Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
Article info
Received 30.08.2018 Received in revised form
21.09.2018 Accepted 24.09.2018
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.:+38-098-861-21-27 E-mail: [email protected]
Vinnytsia National Agrarian University, Soniachna Str.,3, Vinnytsya 21000, Ukraine.
Lavryshyn, Y.Y., Gutyj, B.V., Palyadichuk, O.R., & Vishchur, V.Y. (2018). Morphological blood indices of bulls in experimental chronic cadmium toxicosis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 108-114. doi: 10.32718/nvlvet8820
The article presents the results of research on the influence of cadmium load on the body of young cattle. The purpose of the work was to investigate morphological indices of bulls blood during the development of experimental chronic cadmium toxicity. According to the morphological analysis of the quantitative and qualitative composition of blood, it is possible to deem objectively about the functional state of the hematopoietic system of the organism of young cattle. The research was conducted (on the basis of the farm of the village of Ivanivtsi, Zhydachiv rayon of the Lviv region) on 10 bulls of six months old, Ukrainian black-and-white milk breed, which were formed in 2 groups of 5 animals in each: control and experimental. Bulls of the control group were in the usual diet. Bulls of the experimental group were fed with a feed with cadmium chloride at a dose of 0.04 mg/kg body weight of the animal. It has been established that feeding Bulls with cadmium chloride in a dose of 0.04 mg/kg of body weight contributed to a decrease in hemoglobin to 84.5 ±
I.60 g/l and an increase in the content of methemoglobin to 5.2 ± 0.099%. The decrease in hemoglobin levels is due to the toxic effect of cadmium on erythrocytes, resulting in damage to erythrocyte membranes and increased content of methemoglobin. Formation of methemoglobin in bull blood during cadmium loading occurs as a result of oxidation of hemoglobin with the formation of superoxide anion, which in turn triggers (begins) free radical processes and exerts a destructive effect on cell membranes, as well as initiates the appearance of other active forms of oxygen. Feeding calcium cadmium chloride in a dose of 0.04 mg/kg contributed to a decrease in the number of erythrocytes in their blood. At day 20 of the experiment, the number of erythrocytes decreased by 140% relative to the control group. Decreasing the number of erythrocytes in the blood of young cattle may have been due to the inhibition of their production in the bone marrow. An important morphological indicator of blood is the determination of the average content of hemoglobin in one erythrocyte, which indicates the saturation of erythrocyte with hemoglobin. It was found that the average hemoglobin content in one erythrocyte of the bulls of the experimental group increased by
II.4 and 13.9% for 5 and 10 days. According to the results of the research, the reduction of the hematocrit values in the experimental group of bulls was detected at 10, 15 and 20 days of the experiment. A significant increase in the number of leukocytes in the blood of the bulls of the experimental group was observed at 15 days of the experiment, according to the control group indicators, it increased by 12%%.
Key words: toxicology, cadmium, bulls, blood, erythrocytes, leukocytes, hemoglobin, methemoglobin.
МорфолоНчш показники кров1 бугайщв за експериментального хрошчного кадмieвого токсикозу
Ю.Ю. Лавришин1, Б.В. Гутий1, О.Р. Палад^ук2, В.Я. Вщур1
beiecbKuu нацiональний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Лbвiв, Укра'на
2Вiнницbкий нацюнальний аграрний утверситет, м. Втниця, Укра'та
У статтi наведено результати до^джень впливу кадмиевого навантаження на оргатзм молодняку великог рогатог худоби. Метою роботи було до^дити морфолог1чж показники кровi бугайщв за розвитку експериментального хрошчного кадмiевого токсикозу. За оцткою морфологЫного аналiзу ктьккного та ятсного складу кровi можна досить об 'ективно судити про функщ-
ональний стан кровотворног системи оргатзму молодняку великог рогатог худоби. До^дження проводились на базi фермерського господарства с. 1ватвщ Жидачiвського району Львiвськог областi на 10 бугайцях шестимкячного вукрагнськог чорно-рябог молочног породи, яш були сформован у 2 групи по 5 тварин у кожнш: контрольну та до^дну. Бугайц контрольног групи знаходи-лись на звичайному ращот. Бугайцям до^дно'г групи згодовували з кормом хлорид кадмЮ у дозi 0,04 мг/кг маси тта тварини. Встановлено, що згодовування бугайцям кадмЮ хлориду у дозi 0,04 мг/кг маси т1ла сприяло зниженню рiвня гемоглобту до 84,5±1,60 г/л та збтьшенню вмкту метгемоглобту до 5,2 ± 0,099%. Зниження рiвня гемоглобту пояснюеться токсичною дiею КадмЮ на еритроцити, в результатi чого вiдбуваеться пошкодження мембран еритроцитiв та тдвищення вмкту метгемогло-б^. Утворення метгемоглобн у кровi бугайщв за кадмiевого навантаження, вiдбуваеться у результатi окиснення гемоглобн з утворенням супероксид-анюна, який у свою чергу запускае втьнорадикальш процеси та здшснюе руйтвний вплив на мембрани клтин, а також тщюе появу тших активних форм кисню. Згодовування бугайцям кадмю хлориду у дозi 0,04 мг/кг тварини сприяло до зниження кiлькостi еритроцитiв у гх кровi. Так, на 20 добу до^ду ктьюсть еритроцитiв знизилася на 14% вiдносно контрольноп групи. Зниження кiлькостi еритроцитiв у кровi молодняку великог рогатог худоби могло бути вна^док пригшчення гх продукщг у тстковому мозку. Важливим морфолог1чним показником кровi е визначення середнього вмкту гемоглобн в одному ерит-роцитI який вказуе на насичення еритроцита гемоглобтом. Встановлено, що середнш вмкт гемоглобн в одному еритроцитi кровi бугайщв до^дног групи на 5 i 10 добу зрк на 11,4 i 13,9%. За результатами до^джень виявлено зниження гематокритног величи-ни у бугайщв до^дног групи на 10, 15 та 20 доби до^ду. Вiрогiдне збшьшення кiлькостi лейкоцитiв у кровi бугайщв до^дног групи виявили на 15 добу до^ду, де вiдповiдно до показнитв контрольног групи вона зросла на 120%.
Ключовi слова: токсикологiя, Кадмш, бугайщ, кров, еритроцити, лейкоцити, гемоглобт, метгемоглобт.
Вступ
У зв'язку з штенсивним розвитком науково-техшчного прогресу за останш десятир1ччя значно збшьшилася шльшсть х1м1чних сполук, з якими кон-тактуе людина та тварина. Особливо небезпечним е забруднення довшлля важкими металами, зокрема кадм1ем та його солями (Hutyi et al., 2013; Nazaruk et al., 2015; Hradovych et al., 2016; Gutyj et al., 2016; Sachko et al., 2016; Grushanska, 2017).
Результата багатьох експериментальних робгг вка-зують на те, що в оргашзм1 ссавщв кадмш проявляе токсичний вплив на низку оргашв i систем, зокрема на серцево-судинну, статеву, вид№ну, дихальну, систему гемопоезу, опорно-рухову систему (Fregoneze еt al., 1997; Rodriguez еt al., 2001; Pavan Kumar and Prasad, 2004; Uetani еt al., 2005; Gutyj et al., 2015). До найнебезпечшших впливiв належать канцерогенш та мутагенш ефекти цього елемента (Peng еt al., 2015). Однак багато аспекпв ще! проблеми ще й доа не з'ясовано.
У лiтературi наявний великий об'ем шформаци щодо впливу гостро! та хрошчно! форми кадмiевого токсикозу оргашзму людини й експериментальних тварин (Ali еt al., 1986; Salvatori еt al., 2004; Liu еt al., 2008; Hutyi et al., 2013; Gutyj et al., 2016). Результата багатьох дослщжень вказують на те, що ютотш вщ-мшносп в ефектах метаболiзму ди кадмш в однора-зових високих дозах i тривалого впливу малих доз. Вщомо, що за умов штоксикаци оргашзму тварин сполуками кадмш виникае анемiя, пригшчення функ-цюнального стану iмунно! системи та iншi розлади в процесах кровотворення (Honskyy еt al., 2001; Gutyj et al., 2015; Gutyj et al., 2016).
Особливютю шшдливо! ди кадмш е швидке його засвоення оргашзмом i повшьне виведення, що приз-водить до кумуляцп цього металу в тканинах (Lu еt al., 2005; Gutyj et al., 2015). Кадмш накопичуеться в основному у печшш i нирках i мае тривалий перiод натввиведення (до 30 роив), тобто у прикладному аспектi можна вважати, що для тварин депонування кадмiю в органiзмi е пожиттевим (Gutyj, 2015).
Мета роботи - дослвдити морфологiчнi показники кровi бугайщв за експериментального кадмiевого навантаження.
Матерiал i методи досл1джень
Дослвдження проводились на базi фермерського господарства с. 1вашвш Жидачiвського району Львiв-сько! обласп на 10 бугайцях шестимiсячного вшу, украшсько! чорно-рябо! молочно! породи, яш були сформованi у 2 групи по 5 тварин у кожнш: контрольну та дослщну. Бугайш контрольно! групи знаходи-лись на звичайному рацюш Бугайцям дослвдно! групи згодовували з кормом хлорид кадмш у дозi 0,04 мг/кг маси тша тварини.
Для проведення дослщжень дотримувалися правил, обов'язкових з виконання зоотехнiчних дослiдiв щодо подбору та утримання тварин-аналогiв у групи, технологи загопвл^ використання й облшу спожитих кормiв. Рацiон тварин був збалансований за пожив-ними та мшеральними речовинами, як1 забезпечували !х потребу в основних елементах живлення.
Утримання, годiвлю, догляд та ус маншуляци з тваринами здшснювали згiдно з Свропейською кон-венщею "Про захист хребетних тварин, яш викорис-товуються для експериментальних i наукових цшей" (Страсбург, 1986 р.) i "Загальних етичних принципiв експерименпв на тваринах", ухвалених Першим На-цiональним конгресом з бiоетики (Кшв, 2001). Експе-рименти проводили з дотриманням принципiв гуман-ностi, викладених у директивi Свропейсько! Спiльно-ти.
Дослвд тривав упродовж 30-и дiб. Кров для аналiзу брали з яремно! вени на 5, 10, 15, 20, i 30 добу дослвду.
Кiлькiсть еритроцитiв i лейкоцитiв пвдраховували на сiтцi Горяева лiчильно! камери за загальновизна-ною методикою. Рiвень гемоглобiну кровi визначали цiангемоглобiновим методом з використанням ФЕК-М за методом Г.В. Дервiза i А.Г. Воробйова. Концен-трацш метгемоглобiну визначали за 1.Ф. Боярчуком i сшвавт. Величину гематокриту визначали центрифу-гуванням кровi у мiкропiпетках за 3000 об/хв. За величинами показнишв шлькосп еритроцитiв, рiвня гемоглобiну кровi i величини гематокриту, за вщповь
дними формулами, шляхом математичних розрахун-шв, вираховували так1 величини шдекав червоно! кровi: середнiй об'ем одного еритроцита (MCV), сере-дня маса гемоглоб^ в еритроцитi (МСН) (Vlizlo, 2012).
Аналiз результатiв дослвджень проводили за допомогою пакету програм Statistica 6.0. Вiрогiд-нiсть рiзниць ощнювали за t-критерieм Стьюдента. Результати середшх значень вважали статистично вiрогiдними при * - Р < 0,05, **- Р < 0,001 (ANOVA)
Результати та ix обговорення
Кров в органiзмi будь-яко! тварини е вiдносно пос-тiйним та в одночас рухливим середовищем, яке ви-конуе значну кiлькiсть життево важливих функцiй для пвдтримання фiзiологiчного статусу оргашзму. Картина кровi показуе загальний стан органiзму тварини (Khariv et al., 2016; Hariv and Gutyj, 2016; Martyshuk et al., 2016). Кровотворна система завжди характеризуе змши, що вiдбуваються в оргашзму Клiнiчний аналiз кровi вiдображае щ змiни, але вони не е строго спе-цифiчними та шформативними. Першочергове зна-чення в гемограмi належить не кiлькiснiй характеристик системи, а спiввiдношенню i збалансованосп !! компонентiв.
Вмiст гемоглобiну у кровi бугайцiв за умов кадмь евого навантаження наведено у таблиц 1. Встановле-но, що рiвень гемоглобiну у кровi бугайцiв дослвдно! групи на 5 i 10 добу дослвду зростав на 13 i 22% ввд-носно показнишв контрольно! групи.
Таблиця 1
Вмют гемоглобiну у кровi бугайцiв за хрошчного кадмiевого токсикозу (М ± m, n = 5)
Час дослщження кровi(доби)
Гемоглобiн (г/л)
Групи тварин
Контрольна
Дослiдна
Початюж величини 103,5 ± 2,31 104,4 ±1,99
П'ята доба 102,9 ± 2,54 116,6 ±1,60*
Десята доба 103,4 ± 2,75 126,1 ± 1,86**
П'ятнадцята доба 102,1 ± 2,90 98,9 ±1,86
Двадцята доба 103,6 ± 2,10 84,5 ± 1,60**
Тридцята доба 103,9 ± 2,50 86,7 ±1,58**
Примтка: стутнь вiрогiдностi порiвняно з даними контрольно! групи - Р < 0,05 - *, Р < 0,001 - **
вш зрю на 1,4 i 0,9% ввдносно контрольно! групи тва-рин.
Таблиця 2
Вмют метгемоглобiну у кровi бугайцiв за хронiчного кадмiевого токсикозу (М ± m, n = 5)
Час до^дження кровi(доби)
Метгемоглобш (%)
Групи тварин
Контрольна
До^дна
Початюж величини 3,9 ± 0,055 4,1 ±0,081
П'ята доба 3,6 ± 0,054 4,3 ±0,095**
Десята доба 4,0 ± 0,055 4,8 ±0,089**
П'ятнадцята доба 3,8 ± 0,074 5,2 ±0,099**
Двадцята доба 4,1 ± 0,045 5,0 ±0,061**
Тридцята доба 4,0 ± 0,050 4,8 ±0,092**
Примтка: ступiнь вiрогiдностi ж^вняно з даними контрольно! групи - Р < 0,05 - *, Р < 0,001 - **
Шдвищений рiвень метгемоглоб^ у дослщно! групи тварин пов'язаний iз надходженням кадмiю в органiзм даних тварин та перетворенням оксигемо-глобшу у метгемоглобiн, у результатi чого порушу-еться забезпечення киснем тканин оргашзму.
Отже, утворення метгемоглобiну у кровi бугайцiв за кадмiевого навантаження, вщбуваеться у результатi окиснення гемоглобшу з утворенням супероксид-анiона, який у свою чергу запускае вшьнорадикальш процеси та здiйснюе руйнiвний вплив на клггинш мембрани, а також iнiцiюе появу iнших активних форм кисню.
Важливим морфологiчним показником кровi е ви-значення середнього вмюту гемоглобiну в одному еритроцип, який вказуе на насичення еритроцита гемогло-бiном. Встановлено, що середнш вмiст гемоглобiну в одному еритроцип кровi бугайцiв контрольно! та досль дно! груп на початку дослщу коливався у межах величин 14,55 ± 0,35 i 14,80 ± 0,30 пг. На 5 i 10 добу досль ду у кровi дослiдно! групи бугайщв встановлено збь льшення середнього вмюту гемоглоб^ в одному еритроцитi на 11,4 i 13,9% порiвняно з контрольною групою тварин.
Таблиця 3
Середнш вмют гемоглобшу в одному еритроцип кровi бугайцiв за хронiчного кадмiевого токсикозу (М ± m, n = 5)
У подальшому рiвень гемоглоб^ у кровi бугай-цiв, яким здшснювали кадмiеве навантаження, знижу-вався, де вщповвдно на 15 добу дослщу вiн коливався у межах величин 98,9 ± 1,86 г/л, тодi як у кровi контрольно! групи вш становив 102,1 ± 2,90 г/л. На 20 i 30 доби дослiду рiвень гемоглобiну у кровi дослiдно! групи тварин знизився на 18 i 16,6% ввдносно контрольно! групи.
Розвиток хрошчного кадшевого токсикозу у молодняку ВРХ супроводжуеться утворенням у кровi метгемоглобiну та розвитком тканинно! гшокси. Встановлено, що у бугайцiв дослщно! групи, вмiст метгемоглобiну у !х кровi протягом усього дослiду зростав. Слад ввдзначити, що найвищий рiвень метге-моглобiну був на 15 i 20 доби дослiду, де ввдповщно
Середнш вмют гемоглобшу в
Час до^дження еритроцип (пг)
кровi(доби) Групи тварин
Контрольна Дослдаа
Початюж величини 14,55 ± 0,35 14,80 ±0,30
П'ята доба 14,37 ± 0,20 16,01 ±0,35*
Десята доба 14,77 ± 0,23 16,83 ±0,29*
П'ятнадцята доба 14,42 ± 0,30 14,38 ±0,50
Двадцята доба 14,49 ± 0,33 13,76 ±0,46
Тридцята доба 14,43 ± 0,31 13,18 ±0,70
Примтка: ступiнь вiрогiдностi п^вняно з даними контрольно! групи - Р < 0,05 - *, Р < 0,001 - **
На 20 добу дослвду середнш вмют в одному еритроцип у кровi дослвдно! групи тварин, яким здшсню-
вали кaдмieвe нaвaнтaжeння, знизивcя на 5% пopiвня-нo з кoнтpoльнoю гpyпoю. Haйнижчим cepeднiй вмicт гeмoглoбiнy в oднoмy epитpoцитi 6ув y кpoвi дocлiд-нoï гpyпи на 30 дoбy дocлiдy, дe вщшвщш вiн толи-вaвcя y мeжax 13,18 i 0,70 пг.
Пюля дocлiджeння кiлькocтi epитpoцитiв y кpoвi бyгaйцiв дocлiднoï гpyпи, вcтaнoвлeнo шго тдви-щeння на 5 i 10 дoби дocлiдy вiдпoвiднo на 2 i 7% пopiвнянo з пoкaзникaми кoнтpoльнoï гpyпи твapин. Ha 15 дoбy дocлiдy y кpoвi твapин дocлiднoï гупи вcтaнoвлeнo знижeння кiлькocтi epитpoцитiв дo 6,88 i 0,29 Т/л. Bipoó^e знижeння кiлькocтi eprnpo-ципв виявляли на 20 дoбy дocлiдy, дe вiдпoвiднo дo кoнтpoльнoï групи твapин, вoнa знизилacя на 14%. Ha 30 дoбy дocлiдy шлькють epитpoцитiв y кpoвi бугайщв, яким здiйcнювaли кaдмieвe нaвaнтaжeння дeщo зpocлa пopiвнянo з пoпepeдньoю дoбoю дocлiджeння, oднaк за пopiвняння з шказниками кoнтpoльнoï гpyпи вcтaнoвлeнo знижeння дaнoгo пoкaзникa 9%.
Biдoмo, щo ioни вaжкиx мeтaлiв, y тому чжш й кадмш, пpиcкopюють ^o^ot yтвopeння aктивниx фopм киcню y piзниx типax кл1тин, ocoбливo в eprn1-poцитax, пpoвoкyючи poзвитoк oкcидaцiйнoгo cтpecy, щo пpизвoдить дo гeмoлiзy epитpoцитiв. Taкoж epm-poпeнiя мoжe виникати за paxyнoк мoжливoгo шпбу-ючoгo впливу кaдмiю на ^юшет cинтeзy бeзпocepeд-нix peгyлятopiв пpoцeciв epитpoпoeзy в кicткoвoмy мoзкy, пepeдyciм, epитpoпoeтинy.
Таблиця 4
Kiлькicть epитpoцитiв y кpoвi бyгaйцiв за xpoнiчнoгo кaдмieвoгo тoкcикoзy (M i m, n = 5)
4ac дocлiджeння кpoвi(доби)
Epитpoцити (Т/л)
Tpy^ твapин
Koнтpoльнa
Дocлiднa
Шчатюж вeличини 7,11 i 0,21 7,05 i 0,25
П'ята дoбa 7,16 i 0,22 7,28 i 0,19
Дecятa дoбa 7,00 i 0,25 7,49 i 0,43
П'ятнадцята дoбa 7,08 i 0,24 6,88 i 0,29
Двадцята дoбa 7,15 i 0,26 6,14 i 0,35*
Tpидцятa дoбa 7,20 i 0,24 6,58 i 0,45
клiтин i збiльшeння pyйнaцiï epитpoцитiв, нacлiдкoм чoгo e змeншeння киcнeвoï eмнocтi кpoвi.
Таблиця 5
Cepeднiй oб'eм oднoгo epитpoцитa кpoвi бyгaйцiв за xpoнiчнoгo кaдмieвoгo тoкcикoзy (M i m, n = 5)
Cepe^Ë oб'eм oднoгo
4ac дocлiджeння epитpoцитa (мкм3)
кpoвi ^o6H) Гpyии твapин
Koнтpoльнa Дocлiднa
Шчатюж вeличини 46,00 i 1,11 46,81 i 1,15
П'ята дoбa 47,49 i 1,50 46,70 i 1,56
Дecятa дoбa 47,14 i 1,32 41,39 i 2,01*
П'ятнадцята дoбa 49,43 i 1,10 40,70 i 1,85*
Двадцята дoбa 46,15 i 1,24 47,23 i 1,60
Tpидцятa дoбa 47,22 i 1,18 47,11 i 1,30
Примтка: стушт вipoгiднocтi пopiвнянo з даними кoнтpo-льнoï гpyии - P < 0,05 - *, P < 0,001 - **
За peзyльтaтaми дocлiджeнь виявлeнo знижeння гeмaтoкpитнoï вeличини y бyгaйцiв дocлiднoï гpyпи на 10, 15 та 20 дoби дocлiдy. Так, на 10 дoбy дocлiдy гeмaтoкpит y кpoвi дocлiднoï гpyпи знизивcя на 6%, тoдi як на 15 дoбy вiдпoвiднo знизивcя на 20%. Bipo-пдш знижeння гeмaтoкpитнoï вeличини виявили i на 20 дoбy дocлiдy, дe вiдпoвiднo y дocлiднoï гpyпи бугайщв вoнa cтaнoвилa 0,29 i 0,014 л/л, тoдi як y юэнт-poльнoï гpyпи - 0,33 i 0,010 л/л (табл. 6). Ha 30 дoбy дocлiдy гeмaтoкpитнa вeличинa y твapин дocлiднoï ^упи дeщo зpocтaлa, oднaк пopiвнянo з шказниками кoнтpoльнoï гpyпи вoнa знизилacя на 8,8% вiдпoвiднo.
Таблиця 6
Гeмaтoкpит кpoвi бyгaйцiв за xpoнiчнoгo кaдмieвoгo тoкcикoзy (M i m, n = 5)
4ac дocлiджeння кpoвi(дoби)
Гeмaтoкpит (л/л)
Tpy^ твapин
Koнтpoльнa
Дocлiднa
Примтка: стутнь вipoгiднocтi иopiвнянo з даними rampo-льнoï гpyии - P < 0,05 - *, P < 0,001 - **
Для визнaчeння cпiввiднoшeння мiж кiлькicтю epитpoцитiв i нacичeнням ïx гeмoглoбiнoм y клшчнш пpaктицi викopиcтoвyютьcя так звaнi iндeкcи чepвoнoï кpoвi, oдним iз якт e визнaчeння cepeдньoгo oб'eмy epитpoцитa. Bcтaнoвлeнo, щo на пoчaткy дocлiдy ce-peднiй oб'eм epитpoцитa y кpoвi бyгaйцiв кoливaвcя y мeжax вeличин 46,00 i 1,11 - 46,81 i 1,15 мкм3. У дocлiднoï гpyпи твapин, яким зджнювали кaдмieвe нaвaнтaжeння, cepeднiй oб'eм epитpoцитa на 5 i 10 дoбy дocлiдy знизивcя на 1,7 i 12,2% (табл. 5). Шйнижчим cepeднiй oб'eм epитpoцитa був y кpoвi дocлiднoï ^упи на 15 дoбy дocлiдy, дe вiдпoвiднo вiн cтaнoвив 40,70i1,85 мкм3, тoдi як y кoнтpoльнoï ^упи даний пoкaзник був знaчнo вищим - 49,43 i 1,10 мкм3.
Отжe, peзyльтaти дocлiджeнь вказують на тe, щo змeншeння кiлькocтi epитpoцитiв кpoвi дocлiдниx твapин пiд впливoм кадмш мoжe вiдбyвaтиcя за paxy-нoк пpигнiчeння пpoцeciв дoзpiвaння epитpoïдниx
Шчатюж вeличини 0,32 i 0,012 0,33 i 0,010
П'ята дoбa 0,34 i 0,010 0,34 i 0,015
Дecятa дoбa 0,33 i 0,009 0,31 i 0,014
П'ятнадцята дoбa 0,35 i 0,011 0,28 i 0,009*
Двадцята дoбa 0,33 i 0,010 0,29 i 0,014*
Tpидцятa дoбa 0,34 i 0,012 0,31 i 0,013
Примтка: cтyиiнь вipoгiднocтi иopiвнянo з даними кoнтpo-льнoï гpyии - P < 0,05 - *, P < 0,001 - **
За peзyльтaтaми дocлiджeнь на 5 дoбy дocлiдy ви-явлeнo збiльшeння кiлькocтi лeйкoцитiв y кpoвi тва-pин дocлiднoï гpyпи на 4%, за paxyнoк збiльшeння iнтeнcивнocтi лeйкoпoeзy пвд дieю кадмш. Ha 10 дoбy дocлiдy кiлькicть лeйкoцитiв y кpoвi бyгaйцiв дocлiд-нoï ^упи пpoдoвжyвaлa зpocтaти i вiдпoвiднo сташ-вила 7,81 i 0,20 Г/л. Bipoгiднe збiльшeння кiлькocтi лeйкoцитiв cпocтepiгaли на 15 дoбy дocлiдy, дe ввдш-вiднo з пoкaзникaми кoнтpoльнoï гpyпи вoнa зpocлa на 12%.
Таблиця 7
Кшьюстъ лейкоцитiв у кровi бугайцiв за хронiчного кадмiевого токсикозу (М ± m, n = 5)
Час дослiдження кровi(доби)
Лейкоцити (Г/л)
Групи тварин
Контрольна
Дослщна
Початюж величини 7,34 ± 0,24 7,29 ±0,19
П'ята доба 7,35 ±0,35 7,64 ± 0,56
Десята доба 7,31 ±0,30 7,81 ±0,20
П'ятнадцята доба 7,34 ± 0,26 8,21 ±0,21*
Двадцята доба 7,39 ± 0,30 7,97 ± 0,30
Тридцята доба 7,31 ±0,32 7,74 ± 0,35
Примтка: ступiнь вiрогiдностi поршняно з даними контрольно! групи - Р < 0,05 - *, Р < 0,001 - **
На 20 добу дослвду кшыасть лейкоципв у кровi бугайщв, яким здшснювали кадмiеве навантаження, залишалась високою i вiдповiдно становила 7,81 ± 0,20 Г/л, що на 8% була вищою за величини контрольно! групи. На 30 добу дослщу порiвняно з поперед-ньою добою число лейкоципв у кровi дослiдно!' групи знижувалася до 7,74 ± 0,35 Г/л.
Висновки
Змiни гематологiчних показникiв, яш виявленi за дi! Кадмш на клтшни кровi органiзму отруених бугайщв, полягають у порушеннях процеав еритропое-зу та лейкопоезу. Результати дослвджень вказують про збiльшення вмюту лейкоцитiв у кровi тварин дослвдно! групи до 8,21 ± 0,21 Г/л. З'ясовано, що впродовж експерименту у кровi бугайцiв зменшуеться загальна к1льк1сть еритроцитiв, рiвень гемоглобiну та середнш вмiст гемоглобiну в еритроцил. Данi змiни е причиною зниження здатносп еритроцитiв до транспорту кисню.
References
Nazaruk, N., Gutyj, B.V., & Hufriy, D. (2015). Influence of metifen and vitamix se on the activity of aminotransferases of bulls blood serum at cadmium nitrate loading. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 121126. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/ journal/article/view/231. Hradovych, N., Paranyak, R., & Zabytivskyi, Y. (2016). Influence of zeolites on lead and cadmium content in separate links of trophic chain in hydroecosystems. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18, 2(67), 61-65. doi: 10.15421/nvlvet6714. Gutyj, B.V., Mursjka, S.D., Hufrij, D.F., Hariv, I.I., Lev-kivska, N.D., Nazaruk, N.V., Haydyuk, M.B., Priyma, O.B., Bilyk, O.Y., & Guta, Z.A. (2016). Influence of cadmium loading on the state of the antioxidant system in the organism of bulls. Visnyk of Dniprope-trovsk University. Biology, ecology, 24(1), 96-102. doi:10.15421/011611. Sachko, R.G., Lesyk, Ja.V., Luchka, I.V., & Nevostruyeva, I.V. (2016). Contents of heavy metals in food, organism and animal products in the
Zacarpathian biogeochemical province. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 87-90. doi: 10.15421/nvlvet7120.
Grushanska, N. (2017). The content of heavy metals in the cow hair of the northern-eastern biogeochemical zone. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(73), 154-158. doi: 10.15421/nvlvet7332.
Fregoneze, J.B., Marinho, C.A., Soares, T., Castro, L., Sarmento, C., Cunha, M., Gonzalez, V., Oliveira, P., Nascimento, T., Luz, C.P., Santana, Jr. P., De-Oliveira, I.R., & e-Castro-e-Silva, E. (1997). Lead (Pb2+) and cadmium (Cd2+) inhibit the dipsogenic action of central beta-adrenergic stimulation by iso-proterenol. Brazilian Journal of Medical and Biological Research, 30(3), 419-423. doi: 10.1590/S0100-879X1997000300018.
Rodriguez, E.M., Bigi, R., Medesani, D.A., Stella, V.S., Greco, L.S.L., Moreno, P.A.R., Monserrat, J.M., Pel-lerano, G.N., & Ansaldo, M. (2001). Acute and chronic effects of cadmium on blood homeostasis of an es-tuarine crab, Chasmagnathus granulata, and the modifying effect of salinity. Brazilian Journal of Medical and Biological Research. 34(4), 509-518. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/! 1285463.
Pavan Kumar, G., & Prasad, M.N.V. (2004). Cadmium-Inducible Proteins in Ceratophyllum demersum L. (a Fresh Water Macrophyte): Toxicity Bioassays and Relevance to Cadmium Detoxification. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 73(1), 174-181. doi: 10.1007/s00128-004-0410-4.
Uetani, M., Kobayashi, E., Suwazono, Y., Okubo, Y., Honda, R., Kido, T., & Nogawa, K. (2005). Selenium, Cadmium, Zinc, Copper, and Iron Concentrations in Heart and Aorta of Patients Exposed to Environmental Cadmium. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 75(2), 246-250.
doi: 10.1007/s00128-005-0744-6.
Gutyj, B.V., Gufrij, D., Binkevych, V., Binkevych, O., Kurlyak, I., & Sobolta, A. (2015). Influence of Mevesel & E-selenium on level of intermediate and final products of lipid peroxidation in bulls' blood after cadmium loading. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 190-194. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/ index.php/journal/article/view/292.
Peng, L., Wang, X., Huo, X., Xu, X., Lin, K., Zhang, J., Huang, Y., & Wu, K. (2015). Blood cadmium burden and the risk of nasopharyngeal carcinoma: a case-control study in Chinese Chaoshan population. Environmental Science and Pollution Research, 22(16), 12323-12331. doi: 10.1007/s11356-015-4533-4.
Ali, M.M., Murthy, R.C., & Chandra, S.V. (1986). Developmental and longterm neurobehavioral toxicity of low-level in utero Cd exposure in rats. Neurobehavioral Toxicology and Teratology, 8(5), 463-468. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3785508.
Salvatori, F., Talassi, CB, Salzgeber, S.A., Sipinosa, H.S., & Bernardi, M.M. (2004). Embryotoxic and long-term effects of cadmium exposure during embryogenesis in rats. Neurotoxicology and Teratology, 26(5), 673680. doi: 10.1016/j.ntt.2004.05.001.
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 88
Liu, J., Qian, S.Y., Guo, Q., Jiang, J., Waalkes, M.P., Mason, R.P., & Kadiiska, M.B. (2008). Cadmium generates reactive oxygen- and carbon-centered radicalspecies in rats: Insights from in vivo spin-trappingstudies. Free Radic Biol Med., 45(4), 475481. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2008.04.041.
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv khlorydu kadmiiu u toksychnykh dozakh na hlutationovu systemu antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu bychkiv. Veterynarna biotekhnolohiia, 22, 112-116. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2013_22_23 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv meveselu ta E-selenu na riven pokaznykiv ne fermentnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu buhaitsiv pry kadmiievomu navantazhenni. Veterynarna medytsyna, 97, 419-421. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_ 2013_97_172 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv khlorydu kadmiiu u riznykh dozakh na aktyvnist aminotransferaz syrovatky krovi buhaitsiv. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 1(1), 49-52. Rezhym dostupu:
http ://nbuv .gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_1(1)_11
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Riven pokaznykiv nefermentnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu bychkiv za umov kadmiievoho navantazhennia. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 1(4), 40-45. Rezhym dostupu:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_1(4)_10
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv meveselu na vmist vitaminiv A i E u krovi bychkiv za umov kadmiievoi intoksykatsii. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 3(1), 78-82. Rezhym dostupu:
http ://nbuv .gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_3(1)_18
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv E-selenu na vmist vitaminiv A i E u krovi bychkiv za umov kadmiievoi intoksykatsii. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 3(3), 311-314. Rezhym dostupu:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_3(3)_55
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vmist vitaminiv A i E u krovi bychkiv za umov kadmiievoi intoksykatsii. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Veterynarna medytsyna, 2, 31-33. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2013_2_10 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv Meveselu na pokaznyky neenzymnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu buhaitsiv za umov kadmiievoho navantazhennia. Biolohiia tvaryn, 15(3), 16-21. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_3_4 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv E-selenu na aktyvnist hlutationovoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu buhaitsiv pry kadmiievomu navantazhenni.
Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Veterynarna medytsyna. 9, 7073. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vsna_vet_2013_9_22 (in Ukrainian).
Gutyj, B.V., Binkevych, V., & Binkevych, O. (2016). Hematological changes of rats after cadmium toxicosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18(1), 165-167. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/ j ournal/article/view/110.
Honskyy, Ya.I., Yastremskaya, S.O., & Boychuk, B.R. (2001). Vikovi osoblyvostsi porushennya peroksyd-noho okyslennya lipidiv i aktyvnosti enerhozab-ezpechuvalnyh fermentiv pry kadmiyeviy intoksykatsiyi [Age features breach of lipid peroxidation and activity of enzymes in utility cadmium intoxication] Medichna chimiya - Medical Chemistry, 3(1), 16-19 (in Ukrainian).
Gutyj, B., Hufriy, D., Binkevych, V., Vischur, V., Binkevych, O., & Kurlyak, I. (2015). The changes of biochemical and morphological indices of rats' blood under chronic cadmium toxicosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(3), 120-123. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/5 31.
Gutyj, B., Lavryshyn, Y., Binkevych, V., Binkevych, O., Paladischuk, O., Strons'kyj, J., & Hariv, I. (2016). Influence of «Metisevit» on the activity of enzyme and nonenzyme link of antioxidant protection under the bull's body cadmium loading. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 52-58. doi:10.15421/nvlvet6612.
Lu, J., Jin, T., Nordberg, G., & Nordberg, M. (2005). Metallothionein gene expression in peripheral lymphocytes and renal dysfunction in a population environmentally exposed to cadmium. Toxicol Appl Pharmacol 206(2), 150-156. doi: 10.1016/j.taap.2004.12.015.
Gutyj, B.V., Gufrij, D., Binkevych, V., & Binkevych, O. (2015). Influence of feed supplements of mevesel and metifen on level of lipid peroxidation products after cadmium loading of bulls. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 310-314. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/ index.php/journal/article/view/316.
Gutyj, B.V. (2015). The activity of antioxidant protecting of the bulls for acute cadmium toxicosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 31-36. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/2 14.
Vlizlo, V.V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni [Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary]. Spolom, Lviv (in Ukrainian).
Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., & Khariv, I. (2016). Hematological indices of rat organisms under conditions of oxidative stress and liposomal preparation action. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6 (1), 276-289. doi: 10.15421/201615.
Hariv, M.I., & Gutyj, B.V. (2016). Vplyv liposomalnoho preparatu Butaintervit na proteinsyntezuvalnu funktsi-iu pechinky shchuriv za otruiennia tetrakhlormetanom [Influence of the liposomal preparation Butaintervite on protein synthesis function in the livers of rats under the influence of carbon tetrachloride poisoning]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine, 7(2), 123-126. doi: 10.15421/021622 (in Ukrainian).
Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., & Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of ''Bu-taselmevit'', Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6(2), 22-27. doi: 10.15421/201631.
