CC BY
9
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРОМАЛЬНЫХ И ПАРЕНХИМАТОЗНЫХ КОМПОНЕНТОВ НЕБНЫХ ЖЕЛЕЗ КРЫС В НОРМЕ И ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ Вильховая Е.В.
Ключовые слова: небные железы, мукоциты, главные клетки, трансплантация, криоконсервированная плацента
Изучение морфологических изменений структурных компонентов небных желез крыс дало возможность установить, что подкожная трансплантация криоконсервированных тканей плаценты вызывает реакцию со стороны небных желез, находящуюся в пределах физиологической регенерации.
Summary
CHARACTERISTICS OF STROMAL AND PARENCHYMATOUS COMPONENTS OF RAT PALATINE GLANDS IN NORMAL CONDITIONS AND UNDER THE CRYOPRESERVED PLACENTA TRANSPLANTATION Vilkhovaya Ye.V.
Key words: mucocytes, salivary glands, transplantation, cryopreserved placenta.
The study of morphological changes in structural components of rat's palatine glands enabled to establish the subcutaneous transplantation of cryopreserved placental tissues stimulates the response of stromal components of palatine salivary glands located within the area of physiological regeneration.
УДК 616.24-004-007.63-018-06-092.9:577.118:613.32
М0РФ0Л0Г1ЧН1 ПЕРЕТВ0РЕННЯ ЛЕГЕНЕВ01 ТКАНИНИ ЩУР1В В УМ0ВАХ ТЕХН0ГЕННИХ М1КР0ЕЛЕМЕНТ031В ЯМП1ЛЬСЬК0Г0 РАЙ0НУ.
Волкогон А. Д.
Сумський державний уыверситет, м. Суми.
В статье представлены результаты исследования легочной ткани 72 лабораторных крыс разных возрастных групп, которые в течение трех месяцев получали с питьевой водой соли меди, цинка и железа. С помощью анатомических, гистологических и спектрохимических методом исследования установлено, что концентрация выше указанных ионов в конце термина эксперимента возрастает; наблюдаются признаки эмфизематозной трансформации и пневмосклероза, выраженность которых зависит то возраста животных.
Ключевые слова: легочная ткань, соли тяжелых металлов, микроелементоз, пневмосклероз, эмфизема.
Вступ
Зростання кшькосп полютатчв та Тх комбша-цш на тл1 сучасного р1вня розвитку промислово-сп призводить до вкрай негативного Тх впливу на жив1 оргашзми [2,3]. Особливу увагу вчених привертае проблема впливу токсишв на легеш [1]. Чисельы роботи присвячеш аерогенним по-лютантам, що впливають на легеневу тканину, потрапляючи через дихальш шляхи [4,5,6,7]. Але майже зовам не вивчався токсичний вплив на легеш речовин (зокрема солей важких мета-л1в р1зних комбшацш), що надходять до легень не з пов1трям, а через кровоносне русло. Саме вивченню ц1еТ проблеми присвячена наша робота.
Мета дослвдження Впродовж експерименту на пщдослщних тва-ринах вивчити ¡нтенсивнють накопичення мщ1, цинку та зал1за в легеневш тканиш пщдослщних тварин при Тх ал1ментарному надходженш; ви-явити законом1рносп та особливосп формуван-ня морфолопчних змш в ресшраторному вщдт1 легень щур1в у вковому аспект!.
Матер1али та методи
Експеримент проводився на 72 бтих безпор1-дних статевозр1лих щурах-самцях. Щур1 були розпод1лен1 на чотири пщгрупи р1зних в1кових ка-тегор1й та отримували впродовж 90 дн1в питну воду з Си804 (20 мг/л), 2пБ04 (50 мг/л) та РеБ04 (20 мг/л), що в1дпов1дало Тх концентрат-ям у водоймищах Ямптьського району. В кожн1й п1дгруп1 частина тварин отримувала звичайну питну воду та використовувалася як контрольна. Через кожы 30 дн1в проводився забш шести щу-р1в з кожноТ п1дгрупи шляхом декап1тац1Т з насту-пним досл1дженням Тхн1х легень методом м1кро-скопИ', морфометр^', ультрам1кроскоп1Т та спектрального анал1зу для визначення концентрацИ' важких метал1в.
Результати та 1х обговорення Спектрох1м1чний анал1з легеневоТ тканини мо-лодих щур1в першого м1сяця досл1дження показав акумуляц1ю елеметчв, що надходили до орган1з-му п1ддосл1дних тварин в п1двищених концентра-ц1ях: м1д1 - на 8,83% (р<0,001), цинку - на 2,47%
* Робота виконувалася зг1дно з планом наукових досл'1джень Сумського державного унмерситету \ е складовою частиною науково-дослЮноТ теми кафедри анатомп людини Сумського державного университету "Морфофунщюнальш особливост/' перебудови скелета та внутршнк орган1в в умовах порушеного гомеостазу" (номер державноГреестрацп 0107и001287).
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
(р<0,05) та зал1за - на 7,31% (р<0,001); одночасно р1вень марганцю зменшився на 3,88% (р>0,05). Концентрац1я хрому та свинцю в пор1вняны з контролем залишаються незмшними.
Ультрам1кроскоп1чна картина показуе, що аль-веолоцити 1-го типу розташоваы на базальнш мембран! та вкривають значну частину альвео-лярноТ поверхнк Бтьшу частину цитоплазми за-ймае ядро округлоТ або овощноТ форми. Ядерна мембрана здебтьшого мае нер1вы контури за рахунок наявносп невеликих випинань карюле-ми. Всередиш мютить одне ядерце. Ктькють м1-тохондрш в одному зр1з1 коливаеться вщ 3 до 8, як1 р1вном1рно розподтеы в цитоплазм!, але частое згруповаш навколо ядра, тобто в найшир-шому вщдт1 кп1тини. Матрикс мае р1вном1рну щтьнють, мюцями, особливо у м1тохондр1ях, великих розм1р1в, просв1тлений. Гранулярна ендо-плазматична атка не розвинута та бтьшють рибосом знаходяться в цитоплазм! у втьному стаж. За звичайних умов апарат Гольдж1 зустр1ча-еться нечасто, здебтьшого у вигляд1 фрагмен-тованого на везикули та др1бних пухирц1в. Довп цитоплазматичж вщростки майже не мютять ор-ганел та можуть простягатися на значну вщ-стань вщ ядра. Плазмолема мюцями нер1вна за рахунок поодиноких м1кровшок, а цитоплазма вщростмв мютить м1кропшоцитозж пухирц1, що вивтьнюються з кл1тини через злиття з мембраною. М1ж собою кжтини з'еднаж щтьними м1ж-кл1тинними сполученнями.
При дослщженж х1м1чного складу легень щур1в молодого вку пюля двох мюяц1в експеримента-льного м1кроелементозу виявлено пщвищення концентрацш ¡ошв мщ1 (на 21,5% (р<0,001)), цинку (на 6,63% (р<0,001)) та зал1за (на 15,75% (р<0,001)) при одночасному зменшенж вмюту марганцю на 8,07% (р<0,001), що бтьш жж вдв1ч1 бтьше за величину зменшення вмюту впродовж першого мюяця затравки.
При електроннш м1кроскопплегень щур1в даноТ експериментальноТ групи встановлено, що в цей
Мал. 1. Пщвищена продукцт мкротноцитозних везикул на поверхж альвеолоцита 1-го типу. Електронномкроскопнна фотографт. ><9000.
1 - альвеолоцит 1-го типу, 2 - просвп- альвеоли
структурах легеневоТ тканини не вщм1чаеться майже жяких суттевих ультрастуктурних змш, за винятком появи на поверхж альвеолоцит1в I ти-
пу невелико! ктькост1 м1кропшоцитозних везикул та незначного потовщення вщросшв еднотелю-цит1в з просв1тленням цитоплазми в них, що свн дчить про реактивну вщповщь компоненте кро-воносного русла на токсичний вплив важких ме-тал1в.
Значного пол1морф1зму в будов1 альвеолоцит1в 11-го типу не було виявлено. Ендотел1альж кт-тини та альвеолоцити збер1гають свою звичайну морфолопчно-структурну будову, розм1ри та форма ядер залишаеться сталою.
При спектральному дослщженж х1м1чного складу легень щур1в молодого вку через три м1-сяц1 вживання солей мщ1, цинку, та зал1за Тх кон-центращя зросла на 40,7% (р<0,001), 7,61% (р<0,001) та 23,86% (р<0,001) вщповщно в порн внянж з контрольною групою. Вмют марганцю знизився до 0,1182 мкг/г (на 15,54% (р<0,001)), свинцю - до 5,55 мкг/г (р>0,05), хрому - залиши-вся незмшним.
Альвеолоцити 11-го типу часто мютять ядро з фестончатим контуром, незначними карюплаз-матичними виростами та ¡нвапнац1ями. Осмю-фтьж пластинчасп ттьця мають р1зж форми та розм1ри, часто з просв1тленим матриксом, роз-ташоваж в електронно прозорих вакуолях. Останж виповнеж частково нещтьно запакова-ним та дещо деформованим матер1алом. Зу-стр1чаються спорожжл1 пухирц1, що мютять оди-ничж осмюфтьж пластини; частина Тх знахо-диться в просвт альвеол серед ексудату та фрагменте злущених кл1тин. Альвеолоцити 1-го типу мають незначну ктькють жноцитозних везикул в навколоядернш зож, та велику ктькють поблизу мембран в дтянц1 вщростш. Змши ен-дотелюцит1в проявляються в потовщенж пери-фершних дтянок за рахунок набряку та просв1т-лення цитоплазми.
Спектральний анал1з легень зртих щур1в п1сля першого м1сяця експерименту дов1в зростання р1вня м1д1 до 3,08 мкг/г (на 10,34% (р<0,001)), цинку до 29,54 мкг/г (на 3,5% (р<0,001)) та зал1за до 61,17 мкг/г (на 6,84% (р<0,01)) в пор1вняны з контрольними тваринами. Вм1ст марганцю до-стов1рно зменшився на 2,53% (р<0,01). 3 ймовн рн1стю (р>0,05) на 3,66 % знизилася концентра-ц1я свинцю, р1вень хрому залишаеться сталим.
Осм1оф1льний матер1ал виявляеться всередин1 пластин та везикул апарату Гольдж1, як1 пот1м вщокремлюються в1д цистерн у вигляд1 пухирц1в та згодом вив1льнюються в просвп" альвеол через плазмолему кттини.
Альвеолоцити 11-го типу розташован1 поодино-ко на базальн1й мембран!, дещо виступають в просв1т альвеол, мають невелику к1льк1сть м1к-роворсинок. В цитоплазм! ашкальноТ поверхн1 кл1тин мютиться значна к1льк1сть осм1оф1льного матер1алу, ендоплазматичний ретикулум згурто-ваний поблизу ядра в значнш к1лькост1. М1тохон-дри сферичноТ форми з бл1дим матриксом, майже не мютять пошкоджених крют. Комплекс Го-льдж1 концентруеться в навколоядерн1й зон1 ап1 -
кального полюсу кл1тини.
Пор1внюючи конценраци в контрольних щур1в та експериментальних на другому мюяц1 дослн дження отримаш наступш дат: зросла концент-рац1я мщ1 на 18,18% (р<0,001), цинку - на 3,71% (р<0,001), зал1за - на 14,87% (р<0,001). Р1вень марганцю достов1рно знизився з 0,144 мкг/г до 0,1338 мкг/г (р<0,001), а от вмют хрому та свин-цю залишаеться незмшним.
М1тохондрп альвеолоцит1в 11-го типу мютять щтьний матрикс та чисельш тоненьм крюти. Вони зустр1чаються по всш поверхы, але Тх ктькють значно бтьша ближче до периферп кп1ти-ни. Елементи гладенькоТ та гранулярноТ ендо-плазматичноТ атки, що представлен! др1бними звивистими мембранами, а також численними пухирцями, розташоваш поблизу скупчення м1-тохондрш. Ядро мае просв1тлену карюплазму з р1вном1рно розподтеним хроматином та ч1тко визначеною двоконтурною мембраною.
Св1тлова м1кроскоп1я виявляе збтьшення пне-вматизацп легень з одночасним скупченням слизово-кл1тинного компоненту в просвт брон-х1в др1бного кал1бру та бронхюлах.
В навколоядернш зоы зустр1чаеться конденса-ц1я ендоплазматичноТ атки та апарату Гольдж^ а також осмюфтьний пластинчастий матер1ал на р1зних стад1ях формування та в пщвищенш кшькосп на периферп.
В кшц1 тримюячного термшу експерименту на щурах зртого вку концентрацп юшв мщ1 сягають 3,81 мкг/г (р<0,001), цинку - 31,87 мкг/г (р<0,001), зал1за - 71,04 мкг/г (р<0,001), що вщповщае збн льшенню вмюту на 35,94%, 12,15% та 23,79% вщповщно. Р1вень марганцю продовжуе прогре-сивно зменшуватися \ на 3-му мюяц1 його конце-нтрац1я знижуеться до 0,1317 мкг/г (р<0,001), що на 8,43% менше за контроль. Майже не змшю-
Мал. 2. Збтьшення ¡нтенсивност1 вивтьнення осмюфтьних пластинчастих т1лець в просвп- альвеоли. Електронномкроскопнна фотографа. ><6000.
1 - скупчення осмюфтьних пластинчастих ттець
2 - просв1т альвеоли
Трансм1сшна електронна м1кроскотя показуе, що апкальна та навколоядерна зони альвеоло-цит1в 11-го типу мютять велику ктькють пов1мор-фних секреторних гранул, електронна щтьнють яких дор1внюе щшьносп мактрикса м1тохондрш.
Останш розташоваш р1вном1рно по всш цитоплазм! кл1тини в значнш кшькосп та мають пе-реважно поздовжню форму. Ендоплазматична атка гранулярного типу розвинута добре, рясно ваяна рибосомами та полюомами, представлена пор1вняно довгими канальцями. Осмюфшьш пластинчасл ттьця густо вкривають поверхню зр1зу, особливо Тх багато в апкальнш частит та поблизу цистерн комплексу Гольдж^ де вони спостер1гаються на р1зних стад1ях формування. Ашкальна поверхня нер1вна, мае, окр1м вшок, ¡н-вапнацп р1зноТ форми та глибини, що е наслщ-ком секрецЛ осмюфтьного матер1алу в просв1т альвеоли.
Альвеолоцити 1-го типу мають гладеньку поверхню, з'еднаш одне з ¡ншим за допомогою щтьних контакте, ядра мають переважно округ-лу форму, як правило, мають ядерце та дифузно розташований хроматин. Ктькють м1кровезикул у вщростках альвеолоцит1в незначна та вщповь дае Тх вмюту в контрольнш групк В навколоядернш зош знаходяться др1бш м1тохондрп, переважно овоТдно! форми, елементи ендоплазма-тичного ретикулуму та комплексу Гольдж^ як1 слабо розвинутк
Концентрацп метал1в, вмют яких перевищував допустим! значения, визначалися пщвищеними вже на першому мюяц1 експерименту на щурах старечого вку: р1вень мщ1 зрю на 8,03% (р<0,001), цинку - на 6,35% (р<0,01), зал1за - на 7,58% (р<0,01). Достов1рно знизилася концент-рац1я марганцю з 0,1582 мкг/г до 0,1515 мкг/г (р<0,001). Спостер1гаеться незначне зменшення (р>0,05) вмюту свинцю (на 2,1%), а от динамка змши вмюту хрому вщсутня.
На ультратонких зр1зах бтьшу частину альве-олоцит1в 1-го типу займае округле або овальне ядро, що мютить одне або два ядерця. Хроматин у вигляд1 ледь помп"них глибок р1вном1рно розпод1лений по карюплазмк Саме ядро оточене тоненькою карюлемою двошаровоТ структури. К1льк1сть цитоплазми, що оточуе ядро незначна, тому невелика \ ктькють органел, що в нш м1с-титься. Це поодинок1 м1тохондр1|, елементи ендоплазматичноТ атки, м1кровезикули. Альвеолоцити 11-го типу здебтьшого мають округлу або дещо пол1гональну форму з м1кровшками на ап1-кальн1й поверхн1. Альвеолоцити 11-го типу роз-ташован1 на базальнш мембран!, ядра мають рн вн1 або фестончаст1 контури, в цитоплазм! багато рибосом але невелика ктькють м1тохондрш. На апкальнш поверхы кл1тин е чисельн1 м1кро-вирости та ¡нваг1нац1Т, а поблизу них - числены м1кровезикули та пухирц1, що вм1щують щ1льно впакований осм1оф1льний матер1ал та мають ч1т-ко обмежен1 та р1вн1 контури мембрани.
Ядра Тх дещо менш1, н1ж у попередн1х кл1тин, розташоваш в центр! кп1тини та рщко мають конденсований хроматин, що свщчить про Тх ви-соку метабол1чну активн1сть. Це також п1дтвер-джуе наявн1сть великоТ к1лькост1 м1тохондр1й сферичноТ та видовженоТ форми та значний
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
вмют мембранних структур: м1кровез1кул, вакуолей, ендоплазматичноТ атки, комплексу Гольдж1 та головне - осмюфтьних пластинчастих ттець з щтьно впакованими пластинками всередиш. Останш добре контуруються, мають невелик!, ледь пом1тш пром1жки м1ж собою, оточеш одина-рною тоненькою мембраною. Зустр1чаються альвеолоцити 11-го типу з ознаками набряку: спостер1гаеться просвптення матриксу м1тохон-дрш з пом1рним розширенням та деформуван-ням крют, просв1тлення цитоплазми кл1тини, розволокненням осмюфтьного матер1алу всередиш ттець, в результат! чого пром1жки м1ж пластинам збтьшуються, сам1 пластини дефор-муються, що також приводить до деформацп мембран ттець та Тх форми.
Через два мюяц1 дослщу у щур1в старечого в1-ку збтьшилася концентрац1я ¡ошв мщ1, цинку та зал1за на 20,19% (р<0,001), на 8,6% (р<0,001), на 15,31% (р<0,001) вщповщно. Концентрац1я хрому залишаеться сталою, а от р1вень свинцю дещо збтьшився (на 2,88% (р>0,05)). Зростае кро-вонаповнення легень на тл1 вогнищевих явищ зниження пов1тронаповнення легеневоТ тканини.
Через три мюящ експериментального м1кро-елементозу на щурах старечого вку в легенях тварин вщбуваються максимальш в данш серЛ морфоструктурш перетворення на м1кроскоп1ч-ному р1вн1. Значно наростають явища каптярно-го повнокр1в'я, спостер1гаеться збтьшення кть-косп м1кропухирц1в та нер1внють контура люме-нальноТ поверхш мембрани ендотелюцит1в за рахунок активацп пшоцитозних мехашзм1в транспорту. Одночасно збтьшуеться ктькють м1кровезикул у вщростках альвеолоцит1в, що набувае вигляд загальноТ вакуол1зацп цитоплазми на фош и генерал1зованого просв1тлення, що е ознакою набрякових процеав. Ппергщратац1я призводить до набухання м1тохондрш, як1 збть-шуються в розм1рах, стають кругл1шими, крюти в середин! набухають та деформуються. Але при цьому достов1рного потовщення альвеолоцит1в 1-го типу в дтянц1 аерогематичного бар'еру не вщбуваеться. Явища набряку призводять до розволокнення пластин осмюфтьних ттець з формуванням розширених втьних пром1жк1в м1ж ними. М1тохондрп альвеолоцит1в 1-го та 11-го ти-п1в, в пор1внянш з попередньою групою, мають менш1 розм1ри, але бтьш чисельш та мають атипово розташоваш крюти дещо деформовано-го вигляду. Частина крют потовщена, матркс зниженоТ щтьностк Поздовжнш розм1р м1тохон-дрш бтьш шж вдв1ч1 бтьший за поперечний, сам1 вони мають вигляд прямих або скривлених паличок. В цей термш спостер1гаються явища цитоплазматичного набряку та вакуол1заци цитоплазми на фош загального зниження кшькосп як осмюфтьних ттець, так \ осмюфтьного ма-
тер1алу всередиш кожного з них. На piBHi св1тло-воТ MiKpocKoniT звертае на себе увагу збтьшення ктькост1 ателектатичних дтянок, що е свщчен-ням порушення функци сурфактантноТ системи.
При анал1з1 м1кроелементного складу легеневоТ тканини пщдослщних щур1в виявлено пщвищення р1вня Mifli до 4,91 мкм/г (р<0,001), цинку -до 26,48 мкг/г (р<0,001), зал1за - до 70,98 мкг/г (р<0,001), що вщповщало зростанню Тх концентрацш на 27,07%, 11,93% та 24,18% вщповщно. Концентрац1я марганцю знизилася на 13,09% (р<0,001), а вмют свинцю та хрому залишаеться незмшним.
Висновки
Надходження в оргашзм пщдослщних щур1в солей Mifli, цинку та зал1за призводить до нако-пичення ioHiB даних метал1в в легеневш тканиш, що визначаеться при спектральному анал1зк Це призводить до активацп склеротичних процеав в легенях Bcix вкових груп в кшц1 термшу експе-рименту, що особливо проявляеться при ульт-рам1кроскоп1чному дослщженш. Морфолопчним проявом таких перетворень е емф1зематозна трансформащя (або схильнють до неТ), ¡нтенси-вн1сть якоТ залежить вщ вку тварин та термшу дм полютант1в.
Перспективи подальших розробок:
В подальшому плануеться вивчити можливють корекцп виявлених змш морфометричних пара-метр1в легень препаратом Емоксишн®.
Л1тература
1. Антонюк С.В., Коцарев О.С. Морфофункцоональное состояние тучных клеток при свинцовой пневмопатии // Bic-ник морфологи. - 2002. - №1. - С.92-95.
2. Али-Риза А.Э., Бархина Т.Г., Самсонова М.В., Черняев А.Л. Морфологические особенности клеточных популяций бронхобиоптатов у работников горнохимического предприятия // Архив патологии. - 2002. - Т.64, №2. -С.28-32.
3. Березовський A.M. Морфофункцюнальна оцшка змЫ в легенях при отруены дитридилфосфатом (ДПФ) // Вюник морфологи. - 1999. - №1. - С.71.
4. Гатицкая H.T. Гиганты химической промышленности как источники загрязнения атмосферного воздуха // Ппена населених мюць. - КиТв. - 2003. - Вип. 41. - С. 37-45.
5. Клеточная биология легких в норме и при патологии: Руководство для врачей / Под ред. В.В.Ерохина, Л.К.Романовой.-М.:Медичина, 2000.-496 е.: ил.
6. Лавринюк В.е. Вплив продуктш термодеструкци полюти-лену на легеневу тканину експериментальних тварин // Таврический медико-биологический вестник. - 2003. -Т.6, №4. - С.85-88.
7. Самсонова М.В., Черняев А.Л., Копылев И.Д., Чикина С.Ю. Патологическая анатомия легких при ингаляционном поражении многокомпонентной пылью после аварии на Чернобыльской АЭС в отдаленные сроки // Пульмонология. - 2006. - №4. - С .46-52.
8. Черкасова В.Г., Яворовський О.П. Ультраструктуры порушення компонент^ аерогематичного бар'еру легень при дм спонгол1тового пилу // Вюник морфологи. - 2006. -№12(1). - С.20-23.
Реферат
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЛЕГОЧНОЙ ТКАНИ КРЫС В УСЛОВИЯХ ТЕХНОГЕННЫХ МИКР0ЭЛЕМЕНТ030В ЯМПОЛЬСКОГО РАЙОНА. Волкогон А. Д.
Ключевые слова: легочная ткань, соли тяжелых металлов, микроэлементоз, пневмоскпероз, эмфизема.
В статье представлены результаты исследования легочной ткани 72 лабораторных крыс разных возрастных групп, которые в течение трех месяцев получали с питьевой водой соли меди, цинка и железа. С помощью анатомических, гистологических и спектрохимических методом исследования установлено, что концентрация вышеуказанных ионов в конце термина эксперимента возрастает; наблюдаются признаки эмфизематозной трансформации и пневмосклероза, выраженность которых зависит от возраста животных.
Summary
MORPHOLOGICAL CHANGES IN RAT LUNG TISSUES UNDER THE TETANIGENOUS MICROELEMENTOSES OF YAMPIL
DISTRICT
Volkogon A.D.
Key words: lung tissues, heavy metal salts, microelementosis, pneumosclerosis, emphysema.
The paper represents the findings of lung tissues obtained from 72 laboratory rats of various age groups which for the 3 months were being gives cupper, zinc, and iron salts with drinking water. By means of anatomical, histological, and spectrochemical methods it has been found out the concentration of above-mentioned ions at the last stage of the experiment increases, there are observed the signs of emphysematous transformation and pneumosclerosis which intensity depends on the age of the animals.
