Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК639.111.75/599.742.1 ЗдобувачМ.М. Лущак-НЛТУ Укршни
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТА ДИНАМ1КА ЗМ1НИ ЧИСЕЛЬНОСТ1 ВОВКА (CANIS LUPUS LINNAEUS, 1758)
У КАРПАТАХ
Показано морфолопчш особливосп та наведено даш щодо динамiки змiни чи-сельностi вовка у Карпатах за перюд з 1976 до 2003 р.
Ключов1 слова: вовк (Canis lupus Linnaeus, 1758), морфологiчнi показники, ди-намiка чисельностi.
Competitor М.М. Luschak - NUFWT of Ukraine
Morphologic parameters and dynamic of the wolf quantity (Canis lupus Linnaeus, 1758) in Carpathians
Wolf description in Carpathians and comparison wolf characteristics for other regions are given, Dynamic of the wolf quantity is analyzed from 1976 to 2003.
Keywords: wolf (Canis lupus Linnaeus, 1758), morphologic parameters, quantity dynamic.
Серед великих хижих зв1р1в Карпат вовк за розм1рами посщае друге мюце шсля ведмедя бурого (Ursus arctos Linnaeus, 1758), найбшьший пред-ставник роду Вовк (Canis, Linnaeus, 1758) i родини Собачi (Canidae G. Fischer, 1817) [8]. Незважаючи на те, що у рядi краш Свропи вовка взято тд охорону в Укршт, й зокрема у Карпатах, вид залишаеться недостатньо вивче-ним [8, 17-20].
Мета дано! роботи - з'ясувати морфолопчш особливосп вовка у Карпатах порiвняно з аналопчними параметрами у деяких шших частинах його ареалу, а також провести аналiз зiбраних даних щодо динамжи змши чисель-ност поголiв,я i добування упродовж останнiх десяташть. Дослiдження про-водилися загальноприйнятими методами на теренах Карпатсько! люомис-ливсько! областi [1, 2]. Середнi показники довжини i маси тiла вовка з рiзних частин ареалу наведено в табл. 1.
Табл. 1. Po3Mipu i маса т'ла вовка в р'зних частинах ареалу
Частина ареалу К-сть, особин Довжина тша, см М аса тша, кг
Мш. Макс. Серед. Мш. Макс. Серед.
Литва 62 107 150 125,7 31,0 65,0 44,5
Бшовезька пуща 62 105 140 119,0 23,3 44,8 34,8
Бiлорусь 70 - - 126,1 - - 38,9
Одеська область 23 - - 121,6 - - 36,3
Володимирська область 3 127 139 130,0 - 70 -
Красноярський край 5 122 126 123,8 30 37 33,8
Ненецький нащональний округ 23 118 137 130,0 41 49 40,0
Ямал 12 121 143 129,8 37,5 49,5 42,0
Таймир 11 123 146 127,7 41 52 46,8
Карпати 9 130,2 149,5 137,6 40 66,7 50,0
З табл. 1 видно, що середш показники довжини i маси тiла у Карпатах дещо перевищують такi ж показники вовка з шших регюшв. Певна закономiр-нiсть щодо максимально! маси тша не простежуеться. Так, у Юровськш обл. у
52
Збiрник науково-технiчних праць
1949 р. був добутий вовк масою 76 кг [13], в Алтайському кра! у 1942 р. ма-сою 72 кг [12], у Тверсьюй обл. - масою 69 кг [15], в Бшорус - масою 64, 70, 81 та 76 кг [13], в Лугансьюй i Чернтвсьюй областях - 82 i 96 кг [10]. У Карпатах в Ясшському люомисливському господарствi у 1974 р. був добутий вовк (самець) мисливствознавцем М.Д. Сухарюком масою 72 кг., а у грудш 2000 р. егер Стивського мисливського господарства 1.М. Репей добув вовка (самець) масою 82 кг.
Маса дорослих вовюв пов'язана не тшьки з !х морфометричними по-казниками, а також з загальним фiзiологiчним станом, наявнiстю i доступшс-тю кормiв протягом року. З лггератури вiдомо, що з травня до вересня вовки мають найменшу масу, а у Ычш-лютому !х маса збiльшуеться до максималь-них показникiв [10-13]. Такi змши можуть становити 20-25 % [13]. Результата дослщження основних морфолопчних ознак, загально! маси тiла та маси внутршшх органiв 5 самщв i 4 самиць, здобутих в Укра!нських Карпатах, для порiвняння з аналопчними характеристиками вовкiв (32 самщв i 16 самиць), здобутих у Бшоруш [10], наведено в табл. 2.
Табл. 2. Морфологiчнi характеристики дорослих вовтв (маса т1ла, кг; розмiри т1ла, см; маса внутр'ишйх оргашв, г.)
Бшо русь Украшсью Карпати
Ознаки Самщ Самищ Самщ Самищ
(Ы = 32) (Ы = 16) (Ы = 5) (Ы = 4)
Маса тша 42,6 35,3 55,7 44,8
Довжина тша 128,2 123,9 140,6 133,9
Обхват грудей 81,2 74,5 86,2 82,7
Висота в холщ 80,8 76,7 85,0 81,3
Довжина хвоста 44,7 42,3 43,4 43,5
Маса: серця 419,2 359,7 440,0 415,0
легетв 525,2 385,1 543,8 504,0
печшки 912,7 724,9 987,9 893,5
селезшки 104,5 91,7 121,4 113,4
нирок 269,3 211,5 278,3 263,3
За вЫма наведеними в табл. 2 характеристиками вовк в Укра!нських Карпатах дещо бшьший за вовка в БшоруЫ, показники маси внутршшх оргашв майже щентичш.
Вовк в Укра!нських Карпатах вщносно чисельний. Особливо багато було вовюв у шслявоенш роки, проте унаслщок штенсивного винищення чи-сельнiсть поступово зменшувалася. З 1946 до 1975 р. знищено 3102 вовки, в т.ч. у Закарпатсьюй област 949, Iвано-Франкiвськiй 1026, Львiвськiй 702 i Чернiвецькiй 425 вовюв. У середньому за рж знищували в регiонi 190 осо-бин, до того ж найбшьше (2667 голiв) знищено за 20 шслявоенних рокiв. За перше пiслявоенне десятирiччя знищено 1300 вовкiв, але чисельшсть майже не зменшувалася. У третьому шслявоенному десятирiччi знищено 435 особин i чисельнiсть дещо зменшилась.
Динамiку змiни чисельностi i знищення вовка в Укра!нських Карпатах з 1976 р. характеризуе табл. 3.
bJ Н Н^
М О ЧО
ЬЙ ^
\0 О
43
0 £ О 0г
со
в. s
н
ft) П>
а
td Я О
О
0
а
и
S о SO
to ft) о
а
К 43
а о
со
а
S
£ s
Я S
ft) а
S»
о to я о
td
td О td
so чо £5.
ЧО td
И £ § 3
О 5?
h-.43 h- •
со td
g Я
а
5 X
д °
м л
е S»
S» о
Й I—'.
to
о «
со
ft)
я н
п> Я
а
SO
о о\ о SO
h- •
td
to
° a
H
a
43
S о SO
td
Л Л
td о №
ч to О 43
ЧО !-)
oj Ц
хо О
S»
to п> о SO
н S
чо ^
„ чо Л
* й AVZ
Я | о
to о о\
td
S
я
н
ft)
S а а
со
а а
п>
а а so
OJ о\
о^ to о
^ 0
н^ °
чо td оо а чо В
43 а
to и
Sí
оо - <
^ а
vP4 8
Ч! V
а
ft)
43 0
I—' •
ас
а о и о td а а
н-'.
to 43
о
о
to ft) о
а
43
I—' •
Л Л SO
а\ to О
^ о
Н \0
№ 0х
td оо
о to
td
43
S h a &3 td
И -С" * Й
CD +
2.0
- л a о w
a a
0 td
U
a a
л 43
I—' •
td a о
43
a a
a
S»
a
S» о
a % a
a 43
at -
чо 00 On
чО
43 43
td О
a
S» w
to
о
+
On О
S» О SO
H
S» «
О
43
I—' «
Л
a
о
ft) U
a ^
h £ №
On
o' 43 H • О Д
a
о я
w a
43 о
О о
o U
Н Р
5 и
р л
• а << 0.
td
LO О
Ul
о
о
SO
н а
43
I—' •
Л Л
а о л а а
S
л а
со
> а
со
to а а
S»
а
со
О со
а
td
а
о
SO
со S»
43
О «
S»
а
й so td а о
О
а о
О
и
I—'.
td
Я
43
а
43
J-H I—i .
I
^ о\
\р О ^ О
а
н- to
Щ. а
^ о
т § №
to а
0 о
1 о
чо
-J а.
-j а
►р а
л а
о
ft) U № а о о н
td О
а
S»
со
53 td
S о
р td
о «
SO su
S О
рз td
ас -м-
Й А
о а
® У
§ fi
а ° о
«5 н
- л
43 43
§1 J-- s
S й
S ?
2003 2002 2001 2000 6661 1998 1997 1996 1995 1994 1993 1992 1991 ЧО ЧО о 1989 1988 1987 1986 1985 1984 1983 1982 1981 1980 1979 1978 1977 1976 Роки
u> U) u> U) Ui U) to u> Ui U) U> О u> 11Р U) Ui U) U) U) U) 00 U) to U) to to U) to u> to u> о to to Ui to Ui 00 to 00 to 00 о to Ui u> to 00 to 00 u> to -o -o U) to to ON ON ON ON Чисельшсть, особин Г1
-6,6 JO Ui 1 u> 1 00 о + to Ui о 1 ON О + 17,0 1 Ui Ui 1 "чо 1 н^ О + 27,3 + 44,4 -3,0 -30,0 + 13,3 + 40,6 -8,6 1 yi 1 oo K> + о V + 13,8 -25,0 + 15,9 + 25,1 -22,3 + to о -о + 60,0 О О Зм1на чисель- hoctí, %: + зб1льшення, - зменшення S о CD и V к о н № » о
to H^ H^ H^ ON ЧО H^ Ui H^ H^ ЧО U) U) -o ЧО -о 00 00 н^ ЧО ON U) to to H^ О -o to 00 -o H^ ON H^ u> 00 to U) о О ЧО о ON О Ui ON О ЧО Ui -o Ul Добуто, особин Я* td
К td О td «
U) U) U) U) U) to ON to ON U) U) to to to н^ 00 н^ 00 to JO ON ON U) U) -o о ON Ui Ui U) ON U) to U) -o to ON to ЧО to ON U) to Частка добу-тих тварин в1д наявно! чисельнос- TÍ, %
о ЧО ON ON Ui to to ЧО ЧО OJ to о to to -о 00 Ui U) u> ON -o Ui
К-сть особин
ратичних, що
ЧО U) ЧО Ui 00 00 ON to 00 о 00 ON Ui о ON u> ON ON О ON U) 00 ON U) ON U) Ui ЧО о Ui H^ U) to Ui to to -o to ЧО ЧО 00 H^ Ui О о to ЧО приходиться на одного вовка(олень, сарна, свиня дика)
5256 5161 5080 4933 5149 5869 5449 6242 7336 7800 8037 8532 10026 9881 9727 10048 10199 10480 10254 10369 10089 9841 9220 9440 ЧО Ui о о 9232 9788 9038 Чисельшсть оленя лшово-го, особин
К-сть особин
-o Ui Ui to -o U> 00 00 00 00 to Ui U) to 00 u> U) 00 to о u> -o u> ON о to 00 U) U) to to 00 U) ON Ui оленя, що приходиться
на одного
вовка
&
Ч; со к
а"
а
<с
& а
3 о
-J в*
Ч; а
©
о
© 3
© 06 06 ©
< 06
Sí
^ а
45 Ч:
Os о а
Ьо а-
¡а а 06
а
© а
а
а
а
со
а
а
а
а
а
к
а
сельнiсть вовка pi3KO зросла i сягнула бшьше 400 особин. Зокрема, у 1992 i 1993 р. р. при вщстрш 9,3-21,9 % вщ наявного поголiв,я, прирiст, вiдповiдно становив 44,4 i 27,3 %. Упродовж третього десятирiччя облжовувалося у се-редньому 364 вовки на piK. Найменше - 313 особин облжовано у 2003 р., а найбшьше - 430 особин у 1999 р. Темпи знищення вовюв за цей самий перюд посилювалися з 79 особин добутих у 1995 р., до 133 звipiв впольованих у 1997 р. З'ясувалося, що при знищенш до 60 % поголiв,я чисельнiсть вовка не знижуеться, або знижуеться незначно. Оптимально: чисельност виду в регь онi, ймовipно, можна досягти знищуючи, перед початком наступного року, не менше 65-70 % його поголiв,я.
На загал поpiвняльний аналiз зiбpаних даних свщчить, що за всiма дослiджуваними характеристиками вовк в Украшських Карпатах дещо бшьший за вовка в Бшорус та деяких шших частинах ареалу, а показники маси внутршшх оргашв майже iдентичнi. Упродовж останшх десятиpiч чисель-нiсть вовка в Украшських Карпатах змшюеться вiд 166 особин у 1976 р., до 438 особин у 1993 р., а добування - вщ 32 особин у 1992 р., до 138 особин у 1985 р. Виходячи зi сшввщношення один вовк на 300 голiв диких ратичних [11-13], у Карпатах, за наявно1 чисельност цих тварин, юльюсть вовюв не повинна перевищувати 70 особин. Проте сприйняти таке узагальнення як ре-комендащю без вщповщних дослщжень не можна.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Солов1й 1.П., Рудишин М.П. Облш диких тварин. Практичш рекомендаци. - Льв1в, 1989. - 67 с.
2. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Татаринов К.А. та ш. Мисливствознавство. - К.: НМК ВО. - 1993. - 200 с.
3. Васщлов Ю., Новак С., Мислаек Р. Вовк у Карпатах. - 1вано-Франювськ: С1верс1я. -2001. - 72 с.
4. Гептнер В.Г., Насимович А.А., Банников А.Г. Млекопитающие Советского Союза. - М., 1967, т.П. - С. 320-361.
5. Делеган 1.В., Делеган I.I. До проблеми вовка// Велию ссавщ Карпат. Матер1али шжна-родно1' еколопчно1' конференций 8 вересня 2000 р. - 1вано-Франювськ: С1верс1я, 2000. - С. 27.
6. Делеган 1.В. Лiсова зоолопя. Безхребетш. - Льв1в: Полл1, 2003. - 472 с.
7. Делеган 1.1., Делеган 1.В. Зв1р1 не знають кордошв// Осв1та лшвнича. - 2005, № 1-2 (352-353). - С. 6.
8. Делеган 1.В., Делеган I.I., Делеган I.I. Бюлопя люових птах1в i зв1р1в. - Льв1в, Полл1, 2005. - 600 с.
9. Жила С.М. Деяю вщмшносп карпатсько'1 популяци вовка в УкраМ// Матер1али м1жна-родно1' еколопчно!' конференций 8 вересня 2000 р. - 1вано-Франювськ: С1верс1я, 2000. - С. 31-33.
10. Корнев О.П. Вовк та його знищення. - Ктв-Харюв: Держвидав с.-г. лл\ - 1950. - 43 с.
11. Кучмель С.В. Еколого-морфологическая характеристика волка (Canis lupus L.) в Бе-ларуссии: Автореф. дисс. ... канд. биол. наук. - Минск, 1998. - 16 с.
12. Мантейфель П.А., Ларин С.А. Волк и его истребление. - М.-Л.: Физкультура и спорт. - 1949. - 56 с.
13. Павлов М.П. Волк. - М.: ВО "Агропромиздат". - 1990. - 351 с.
14. Приклонский С., Осмоловская В. Еще раз об отношении к волку// Охота и охотничье хозяйство. - М., 1975, № 9 - С. 14-16.
15. Соколов А. А. Волк. - М.: Заготиздат, 1951. - 88 с.
16. Шейгас 1.М., Гунчак М.С., Шейгас Д.1. Вовча загроза: факти та вигадки// Мисли-вець i рибалка. - К.: 2002, № 4-6. - С. 19-21.
17. Bereszynski A. Wilk (Canis lupus Linnaeus, 1758) w Polsce i jego ochrona. Wydaw-nictwo Akademii Rolniczej im. Augusta Cieszkowskiego w Poznaniu. - 2003. - 156 s.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
18. Hell P., Slamecka J., Gasparik J. Vlk v slovenskych Karpatoch a vo svete. - Bratislava: PaRPRESS, 2001. - 182 s.
19. Jgdrzejewska B., Jgdrzejewski W. Ekologia zwierz^t drapieznych Puszczy Bialowieski-ej. Wydawnictwo Naukowe PWN. - Warszawa, 2001. - 461 s.
20. Okarma H. Potreba ochrony wilka w Polsce// Lowiec Polski. - 1994. - 12. - S. 12-13.
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
ОЦ1НКА СТАНУ МЕРЕЖ1 ОБ'СКТЮ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ: ПРИРОДНИЧО-Л1С1ВНИЧИЙ П1ДХ1Д
Дослiджено особливостi люово'1 рослинносп, зокрема гетерогеншсть, вшову структуру, склад i таксацiйнi характеристики деревостанiв, а також типолопчне pi3-номанiття регюну дослiджень. За результатами поглиблених дослщжень особливос-тей люово'1 рослинностi розроблено засади оптимiзацii мереж лiсових заповщних об'eктiв, спрямовано'1 на пiдвищення ii природоохоронних фyнкцiй.
Senior research worker L.M. Petrova - NUFWT of Ukraine
Rating of a status of the network of objects of natural protected fund: the point of view of the ecologist of a forest
The researches of a variety of forests of region are executed. The researches of representatively of the network of forest objects of natural protected fund of region are executed, the scientific ways of optimization are offered. For optimization of the regional network of forests reserved objects it is recommended to develop it in the direction of repre-sentativity increase.
За офщшним визначенням Всесв1тн^' комюи щодо природоохоронних територш, заповщш об'екти (в тому чист й л1сов1) являють собою "дь лянки..спещально видшет для збереження бюр1зномашття..." [2]. Тому за-садничими питаннями оргашзаци репрезентативноi (представницько].') мереж1 об'екпв природно-заповщного фонду (ПЗФ) е виявлення юнуючого бюр1зно-машття природних екосистем i наступне його вщображення у систем! природоохоронних територш. Для Заходу Украши це особливо стосуеться люових заповщних об'екпв, як е основою природно-заповщного фонду регюну.
Природоохоронна цшнють заповщних лшв визначаеться, насамперед, представництвом автохтонних, антропогенно мало змшених люових угрупо-вань. Ii доцшьно встановлювати на п1дстав1 пор1вняння з юнуючим люовим фондом у цшому. Основними шляхами оптим1заци рег1онально1" мереж1 люових природоохоронних об'екпв вбачаеться шдвищення ii ландшафтно-лшв-ничоi репрезентативности а також забезпечення територiальноi достатност для природоохоронних цшей.
Мета роботи полягала у розробщ наукових засад оптим1зацп реп-ональноi мереж1 люових природоохоронних об'екпв на шдстав1 оцшки ii лан-дшафтно-лiсiвничоi репрезентативност.
Матерiали та методи дослiдження. Територiя дослщження охоплюе близько 25 % площд Передкарпатськоi i Зовнiшньокарпатськоi фiзико-геогра-ф!чних областей Украiнських Карпат (орiентовно 440 тис. га). Люистють цiеi
56
Збiрник науково-технiчних праць