Научная статья на тему 'Морфологічне обгрунтування застосування силерів різних хімічних груп для лікування ускладненого карієсу'

Морфологічне обгрунтування застосування силерів різних хімічних груп для лікування ускладненого карієсу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
83
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
силер / ендодонт / лікування / адгезія / шліф зуба / sealer / endodontic treatment / adhesion / tooth slice

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Попович І. Ю., Гасюк Н. В.

Для постійної обтурації кореневих каналів на завершальному етапі лікування ускладненого карієсу лікарістоматологи застосовують силери різних груп. Питання вибору силеру натепер є досить дискусійним. Виходячи із проведених нами досліджень, можна дійти наступного висновку. Порівнюючи силери різних хімічних груп, слід зауважити, що згідно вищенаведених критеріїв оцінки максимально наближеним до даних показників є силери на основі епоксидних смол. Тому що вони мають гомогенну консистенцію і забезпечують максимальну адгезію до поверхні дентину кореневого каналу, при цьому знижуючи ризик виникнення повторного інфікування кореневого каналу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Попович І. Ю., Гасюк Н. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF SEALERS FOR ROOT CANAL OBTURATION

For permanent obturation of root canals at the final stage of treatment of complicated caries dentists use sealers of various chemical groups. The choice of proper sealer seems still to be discussable. Our own studies allow to draw the following conclusion. Having compared sealers of various chemical groups it should be noted that according to the abovementioned criteria the most appropriate are epoxide resin-based sealers. This type of sealers is easy-to-use, homogenous, and provides the maximal adhesion to the dentin of root canal, preventing the risk of root canal secondary infection.

Текст научной работы на тему «Морфологічне обгрунтування застосування силерів різних хімічних груп для лікування ускладненого карієсу»

4. Павленкова О. В. Клшко-лабораторне обгрунтування тактики препарування карюзних порожнин || класу за Бле-ком пщ сучаснi пломбувальнi матерiали : дис. на здо-буття наук. ступеню канд. мед. наук : 14.01.22 «Стома-тологiя» / О. В. Павленкова. - Полтава, 2009. - 144 с.

5. Петрушанко В.Н. Стеклоиономер «Цемион» в клинике терапевтической стоматологии / В.Н. Петрушанко, Е.В. Павленкова // Матерiали III (X) з'Тзду асо^ацп стомато-логiв УкраТни. 16-18 жовтня 2008 р., м. Полтава. - Полтава, 2008. - С. 224-225.

6. Патент на корисну модель № 44742 УкраТна, А61С 7/00 1нструмент для атравматичноТ обробки карюзних порожнин / А.К. Ыколшин, А.В. Зайцев; заявл. 21.05.2009; опубл. 12.10.2009, Бюл. № 19.

7. Патент на корисну модель № 55156 УкраТна, А61С 5/04 Пристрм для замшування пломбувального матерiалу / А.К. Ыколшин, А.В. Зайцев, В.М. Коваль, Ю.Ю. Гриценко; заявл. 07.05.2010; опубл. 10.12.2010, Бюл. № 23.

8. Патент на корисну модель № 55155 УкраТна, А61С 5/04 Пристрм для конденсування пломбувального матерiалу

/ А.К. Нколшин, А.В. Зайцев, В.М. Коваль, Ю.Ю. Гриценко; заявл. 07.05.2010; опубл. 10.12.2010, Бюл. № 23.

9. Пилипченко В.1. Використання елеменпв вищоТ математики в медико-бюлопчних дослщженнях : [навчальний поабник] / В.1. Пилипченко. - Полтава, 2002. - 70 с.

10. Седойкин А.Г. Методика реставрации кариозных дефектов временных зубов композитами линии «Эстерфилл Са/Р» (морфологическое исследование) / А.Г. Седой-кин, В.М. Елизарова / Стоматология детского возраста и профилактика. - 2009. - Т. VIII, № 1 (28). - С. 7-12.

11. Чуев В.В. Атравматичное лечение кариеса зубов материалами фирмы "ВладМиВа" / В.В. Чуев, Л.А. Лягина,

B.Ф. Посохова // Институт стоматологии. - 2005. - № 1. -

C. 120-121.

12. Стоматологическая программа ВладМиВа «Стремление к совершенству». Сборник стоматологических материалов фирмы ВладМиВа/ [В.П. Чуев, А.А. Бузов, Е.А. Кузьмина и др.]. - Белгород, 2005. - 216 с.

Реферат

АДГЕЗИВНАЯ ПРОЧНОСТЬ СТЕКЛОИОНОМЕРНОГО ЦЕМЕНТА К ТВЕРДЫМ ТКАНЯМ ЗУБОВ В

ЗАВИСИМОСТИ ОТ МЕТОДА ПРЕПАРИРОВАНИЯ КАРИОЗНЫХ ПОЛОСТЕЙ

Николишин А.К., Доценко В.И., Зайцев А.В., Макаренко В.И.

Ключевые слова: адгезия, стеклоиономерный цемент, методы препарирования.

В статье представлены результаты исследования адгезивных качеств стеклоиономерного цемента «Аквион-ART» при использовании различных техник препарирования твердых тканей зуба.

Summary

ADHESIVE STRENGTH OF CLASS IONOMER CEMENT TO HARD TISSUES OF TEETH IN DEPENDENCE ON

METHOD OF PREPARING OF CARIOUS CAVITIES

Nikolishin A., Dotcenko V., Zaytsev A, Makarenko V.I.

Keywords: adhesion, glass ionomer cement, methods of cavity preparation..

This article presents the results obtained by studying adhesive qualities of glass ionomer cement of «Акvion-ART» under the usage of different techniques of hard dental tissue preparation.

УДК: 616.314.-002.4-06-085.463 Попович 1.Ю., Гасюк Н.В.

М0РФ0Л0Г1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТ0СУВАННЯ СИЛЕР1В Р13НИХ Х1М1ЧНИХ ГРУП ДЛЯ Л1КУВАННЯ УСКЛАДНЕН0Г0 КАР1ЕСУ

Вищий державний навчальний заклад УкраТни „УкраТнська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава

Для постшно'1 обтурацИ кореневих канал1в на завершальному етат лгкування ускладненого каргесу л1кар1-стоматологи застосовують силери ргзних груп. Питання вибору силеру натепер е досить дискустним. Вихо-дячи 1з проведених нами дослгджень, можна дтти наступного висновку. Пор1внюючи силери ргзних хгмгчних груп, сл1д зауважити, що зг1дно вищенаведених критерН'в оцгнки максимально наближеним до даних показнитв е силери на основI епоксидних смол. Тому що вони мають гомогенну консистенцт I забезпечують максимальну адгезгю до поверхнг дентину кореневого каналу, при цьому знижуючи ризик виникнення повторного 1нф1кування кореневого каналу.

Ключов1 слова: силер, ендодонт, лкування, адгез1я, шл1ф зуба.

Робота е фрагментом досл/дження за /н/ц/ативною тематикою, яка виконуеться прац/вниками ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматолог/чна академ/я» - «Патогенетичн/ п/дходи до метод/в л/кування основних стоматолог/чних захворю-вань на основ/ вивчення механ/зм/в пошкодження твердих тканин зуб/в, тканин ендодонта, пародонта та СОПР», номер державноТ реестрацТ - 0104 и 004411. Автори виконували фрагмент теми що до особливостей ендодонтичного л/кування р/зних груп зуб/в в залежност/ в/д силера.

За ршенням Свропейського ендодонтичного това- головних фактор1в успшного ендодонтичного риства вимоги до матер1ал1в, як1 застосовуються для лкування кореневих канал1в е максимально щтьне I постшноТ обтурацп кореневих канал1в, тага: ягасне прилягання силера до поверхн дентину коре-бюсумюнють, стабтьнють розм1р1в, здатнють до невого каналу, яке забезпечуе герметичну обтурац1ю герметизацп, вщсутнють реакцп на д1ю тканинноТ кореневих канал1в та м1кроканальц1в на всьому його рщини I властивостей стимулювати бактер1альний протяз1 [2,3,10].

рют, нерозчиннють, рентгеноконтрастнють, леггасть Це попереджуе повторне шфкування

видалення з каналу [1,6,7]. м1кроорган1змами та розвиток патолопчного процесу в

Метою ендодонтичного лкування е повна I пер1ап1кальних тканинах зуба. Ягасть герметизацп за-надмна герметизац1я кореневого каналу бюсумюним лежить вщ ф1зико-х1м1чних та бюлопчних властиво-матер1алом, не проникним для бактерш. Тому одним з стей силер1в [8,9,11].

В наш час, на стоматологiчному ринку, вщома велика кiлькiсть силерiв рiзних хiмiчних груп для постiйноí обтурацп кореневих каналiв. Правильний вибiр силеру е однieю з умов ефективного ендодон-тичного та постендодонтичного лкування ускладнено-го карiесу [4,5,7].

Метою дослщження стало порiвняння якостi при-лягання силерiв рiзних груп до поверхш дентину ко-реневого каналу на основi оцiнки якостi прилягання силеру до поверхш дентину кореневого каналу.

Матерiали та методи дослвдження

На видалених за медичними показаннями фрон-тальних зубах верхньо! та нижньо! щелепи людей, вiком вщ 30 до 50 рокiв проводили Ыструментальну та медикаментозну обробку кореневого каналу (здмснювали доступ до порожнини зуба, проводили очистку, формування та дезЫфек^ю кореневого каналу) зпдно загальних правил ендодонтичного лкування. Проводили обтурацю кореневого каналу одним iз силерiв згiдно iнструкцií виробника (розм/'щували зразки в термостат/'). Через 24 години з кожного зразка зуба виготовляли по одному по-вздовжньому шлiфу з подальшою макро- та мiкро-оцiнкою шлiфiв зубiв за такими критерiями:

- якють прилягання силеру до поверхш дентину кореневого каналу;

- наявнють включень повiтряних пухирцiв та домшок;

- рiвномiрнiсть полiмеризацií;

- наявнють усадки силерiв;

- вiдсутнiсть чи наявнють фарбування дентину ко-реневого каналу.

Вивчення макроскотчно' структури твердих тканин та бiофiзичних властивостей матерiалу окремих дтянок проведено на товстих шлiфах, зубiв кореневi канали яких обтурованi рiзними ендодонтичними матерiалами.

Одержання товстих шлiфiв проводилась шляхом направленого розпилу шлiфiв, як у вертикальному так i в горизонтальному напрямках по вщношенню до коронки зуба. 1Шмфи зубiв одержували на спецiально сконструйованому верстав, особливiстю конструкцií якого е наявнють алмазних дисгав дiаметром 50 мм та завтовшки 5 мм. Сконструйована трансмiсiя на цьому апарат дозволяе розрiзати зуби в заданому напрям-ку при малих обертах. Це е вкрай важливим для збе-реження мiнерального складу i органiчного матриксу емалi, якi при великих обертах алмазного диска, внаслщок тертя i високо' температури звичайно зго-рають. Поздовжнi шлiфи вивчалися пщлягали макроскопiчнiй оцiнцi та в подальшому фотографува-лися цифровою камерою. Для лабораторних дослщжень були вибраш найбiльш розповсюдженi у практичнiй робот лiкарiв-стоматологiв матерiали :

1) «Форедент» - резорцин-формалiновий силер;

2) «Тиедент» - силер на основi евгенолу;

3) «Дексодент» - силер на основi евгенолу;

4) «Виедент» - силер на основi епоксидних смол;

5) «8еа1арех» - силер на основi епоксидних смол з вмютом гiдроксиду кальцiю.

З кожним iз зазначених силерiв було виготовлено по 25 повздовжшх шлiфiв зубiв.

Результата дослвдження та \х обговорення

При макроскотчшй оцiнцi повздовжнiх товстих шлiфiв зубiв, кореневi канали яких були обтуроваш матерiалом «Форедент», спостерiгаеться повна вщсу-тнiсть лiнií адгезií мiж дентином кореневого каналу та силером.

в,' ВЯННрм^. _

шшььшш

Я НО I р/шпу ".Л.Ч' .Г / Ргарлга! № 1МН1 ЛЯЛПЛЦЩЬЯЬВШК 'и'*' -' ^ *урГпй Матприал Лпп ШНй/Юй

Рис.1. Силер «Форедент»

При цьому матерiал розмiщуеться неоднорiдно i мае вигляд поодиноких фрагментiв, як пронизанi значними повiтряними прошарками. Спостер^аеться значна усадка силеру по всш довжинi кореневого каналу, що вщповщно забезпечуе його неоднорiднiсть. Слщ зауважити, що визначаеться вплив матерiалу на твердi тканини зуба, що клУчно проявляеться у наявностi зон забарвлення твердих тканин. Це пов'язане з наявнютю в складi даного силеру резорцину.

Рис.2. Поздовжнш шлiф зуба запломбований силером «Форе-дент».

При макроскотчному оглядi товстих шлiфiв зубiв, де в якост силеру використовувався втизняний ма-терiал «Тiедент» згiдно вищенаведених критерпв, визначаеться досить неоднорщна консистенцiя силеру iз наявнiстю множинних пов^ряних включень на всьому протязi кореневого каналу.

Рис.3. Силер «Тедент».

Це свщчить про нер1вном1рнють пол1меризаци си-леру на вс1й довжин1 кореневого каналу та про не-значну його усадку. При цьому л1н1я адгезп мае пере-ривчатий х1д, що бтьш виражений у коронков1й частит кореневого каналу. Потр1бно в1дм1тити, що визначаеться вплив вищенаведеного матер1алу на тверд! тканини, що проявляеться у вигляд1 наявност1 зон забарвленого дентину кореня зуба, що на нашу думку в1дпов1дае ходу додаткових розгалужень пуль-пи. При цьому звертае на себе увагу прозорють дентину по периферп забарвлених дтянок, що на нашу думку е компенсаторно-адаптативним процесом в результат! прогресування вщкладення перитубуляр-ного дентину в дентинних трубочках, що призводить до Тх поступового звуження I обл1тераци. Вищенаведен зм1ни, на нашу думку, можуть бути пов'язан1 з природнм процесом стар1ння або при роз-витку р1зних патолог1чних процес1в, наприклад кар1есу, його ускладнення I е компенсаторно-пристосовною реакц1ею орган1зму на подразник.

Рис.4. Поздовжнш шл1ф зуба запломбований силером «Тедент».

Пщ час оцнки повздовжнх шл1ф1в зуб1в, коренев1 канали яких запломбован матер1алом «Дексодент», визначаеться неоднорщнють силеру 1з наявн1стю пор та великоТ к1лькост1 включень на всьому протяз1 кореневого каналу. Пня адгез1Т силеру до поверхн1 дентину кореневого каналу мае звивистий нер1вном1рний хщ. Це св1дчить про значну усадку матер1алу та нер1вном1рн1сть його пол1меризаци. Та-кож визначаються дтянки забарвлення твердих тканин зуба, що е проявом х1м1чноТ дм складових компонент1в даного силеру.

Рис.6. Поздовжнш шл1ф зуба запломбований силером «Дексодент».

Оцшка повздовжнх шл1ф1в зуб1в, коренев1 канали яких запломбован1 матер1алом «В1едент», св1дчить про однор1дну консистенцю матер1алу, його пол1ме-ризац1ю на всьому протяз1 та в1дсутн1сть домшок в матер1ал1.

Рис.7. Силер «Ыедент».

Спостер1гаються поодинок1 пов1трян1 включення, що локал1зуються в д1лянц1 гирла кореневого каналу. Тх наявнють пов'язана з техшкою внесення матер1алу в кореневий канал, а не з його ф1зичними властиво-стями. П1н1я адгезп силеру 1з дентином кореневого каналу е ч1ткою та безперервною по всй довжин1. Тт контури вщображають х1д кореневого каналу. В1дм1чаеться в1дсутн1сть забарвлення твердих тканин зуба даним матер1алом, що в1дображае його х1м1чну структуру.

Рис.8. Поздовжнш шлiф зуба запломбований силером «Вiедент».

При макроскотчному дослщженш зразкiв повздо-вжнiх шлiфiв зубiв, де в якост силера використовува-вся матерiал «Эеа!арех», згiдно вищезазначених критерий оцiнки, визначалася досить висока Ытенсив-нiсть конденсацií матерiалу в кореневому каналi без наявностi повiтряних скупчень та включень.

Рис.9. Силер «аелапекс».

Це свщчить про рiвномiрнiсть полiмеризацií матерiалу на всьому протязi, однорщнють його консистенцií та вiдсутнiсть усадки. При цьому чпжо визначаеться лУя адгезií силеру до дентину корене-вого каналу, що свiдчить про досить високу обтура-тивну властивють даного матерiалу до дентину коре-ня зуба. Слiд зауважити, що даний силер не мае хiмiчноí дм у виглядi забарвлення дентину кореневого каналу

Виходячи iз проведених нами дослщжень можна дiйти наступного висновку. Порiвнюючи силери рiзних хiмiчних групп, слщ зауважити, що згiдно вищенаве-дених критерив оцiнки максимально наближеним до даних показниюв е силери на основi епоксидних смол. А саме: «Цедент» та «Эеа!арех». Тому що вони ма-ють гомогенну консистенцю i забезпечують макси-мальну адгезю до поверхнi дентину кореневого каналу, при цьому знижуючи ризик виникнення повторного шфкування кореневого каналу. Вони не справляють побiчну д^ у виглядi забарвлення твердих тканин зубiв, що забезпечуе 1х застосування та значно розширюе спектр застосування i робить íх ушверсальними вiдносно рiзних анатомiчних груп зубiв. Вiдсутнiсть у íхньому складi евгенолу робить 1х сумiсними з сучасними адгезивними реставрацiйними технiками. Останньому силеру можливо надати перевагу за рахунок наявносп в його скг^ гiдроксиду кальцiю, який значно знижуе цитотоксичнють силеру i пiдвищуе бюсумюнють матерiалу та активуе репаративнi процеси переапкальних тканин.

Висновок. Таким чином, отриман в ходi роботи результати дозволяють дати характеристику адгадгезивно! здатностi рiзних груп силерiв по вщношенню до дентину кореневого каналу у зубiв рiзних класiв, що важливо для прогнозування динамiки ускладнення рiзних форм пульпiтiв та по-дальшого проведених лiкувально-профiлактичних заходiв.

Перспективи подальших досл1джень в даному напрямку

Отриман данi е морфологiчним об^рунтуванням для вивчення адгезивноí здатностi рiзних груп силе-рiв та 1х впливу на компенсаторно-адаптативнi процеси в тканинах перюдонту.

Лiтература

1. Боровский Е. В. Процессы де- и реминерализации поверхностного слоя эмали интактных и депульпирован-ных зубов / Е. В. Боровський, Л. Н. Максимовская, Л. М. Лукиних // Стоматология. - 1989. - № 3. - С. 4-7.

2. Боровский Е. В. Биология полости рта / Е. В. Боровський, В. К. Леонтьев. - М. : Медицина, 1991. - 304 с.

3. Боровский Е. В. Кариес зубов / Е. В. Боровський, П. А. Леус. - М. : Медицина, 1979. - 255 с.

4. Боровський Е.В. Нарушение процесса минерализации твердых тканей зуба и принципы его регуляции / Е. В. Боровський, В. К. Леонтьев, А. М. Максимовская [и др.] // Стоматология. - 1984. - Т. 63, № 5. - С. 19-22.

5. Горбунова И. Л. Клиническая анатомия зубов / Горбунова И. Л. - М. : Медкнига, 2006 - 175 с.

6. Дмитренко С. В. Анатомия зубов человека / С. В.Дмитренко, А. И.Краюшкин, М. Р.Сапин. - М. : Медицинская книга; Н.Новгород : Изд-во НГМА, 2000. - 196 с.

7. Дюбенко К. А. Анатом1чна термшолопя / Дюбенко К. А. -К. : Пол1графкнига, 2001. - 392 с.

8. Заварзин А. А. Основы сравнительной гистологии / За-варзин А. А. - Л., 1985. - С. 400.

9. Леманн К. Терапевтическая стоматология / К. Леманн, Э. Хельвег. - Львов : ГалДент, 2002. - 265 с.

10. Маунт Дж. Стоматология минимального вмешательства: классификация полостей / Дж. Маунт., У. Р. Хьюма Гре-хема // Дент-Арт. - 2005. - № 3. - С. 10-13.

11. Павленко Л. Г. Профилактика стоматологических заболеваний / Павленко Л. Г. - Полтава, 2001. - 64 с.

Рис.10. Поздовжнш шлiф зуба запломбований силером «ЯеЫарех».

Реферат

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СИЛЕРОВ ДЛЯ ПОСТОЯННОЙ ОБТУРАЦИИ КОРНЕВЫХ КАНАЛОВ Попович И.Ю., Гасюк Н.В.

Ключевые слова: силер, эндодонт, лечение, адгезия, шлиф зуба.

Для постоянной обтурации корневых каналов на окончательном этапе лечения осложненного кариеса врачи-стоматологи используют силеры разных химических групп. Вопрос выбора силера на сегодня есть довольно дискуссионным. Выходя из проведенных нами исследований, можно сделать следующие выводы. В результате сравнивания силеров разных химических групп следует заметить, что согласно выше приведенных критериев максимально приближенным к данным показателям есть силеры на основе эпоксидных смол. Эта группа силеров удобна для внесения, имеет гомогенную консистенцию и обеспечивают максимальную адгезию к поверхности дентина корневого канала, при этом снижая риск возникновения вторичного инфицирования корневого канала.

Summary

œMPARATIVE CHARACTERISTICS OF SEALERS FOR ROOT CANAL OBTURATION. Popovitch I.Yu., Hasiuk N.V.

Key worlds: sealer, endodontic treatment, adhesion, tooth slice.

For permanent obturation of root canals at the final stage of treatment of complicated caries dentists use sealers of various chemical groups. The choice of proper sealer seems still to be discussable. Our own studies allow to draw the following conclusion. Having compared sealers of various chemical groups it should be noted that according to the above-mentioned criteria the most appropriate are epoxide resin-based sealers. This type of sealers is easy-to-use, homogenous, and provides the maximal adhesion to the dentin of root canal, preventing the risk of root canal secondary infection.

УДК [616,31: 616.934] - 071 - 08 Ступак О.П., Школшин А.К.

П0Р1ВНЯЛЬНА 0Ц1НКА ЕФЕКТИВН0СТ1 ЗАСТОСУВАННЯ БАКТЕР1АЛЬНИХ ПРЕПАРАТ1В Р13НИХ ГРУП В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ТА ПР0Ф1ЛАКТИЦ1 КАНИДИЗУ СЛИЗ0В01 0Б0Л0НКИ П0Р0ЖНИНИ РОТА У ХВОРИХ НА ЦУКР0ВИЙ Д1АБЕТ ТИПУ 1

Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'нська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава

За допомогою клíhíhhux, мiкробiологiчних та 6íoxímíhhux Memodie до^дження вивчеш клтчш та патогенети-HHÍ oсoбливoсmi кандидозу слизовог оболонки порожнин рота у хворих на цукровий дiабem типу 1, до^джений ступть дисбюзу порожнин рота ферментативним методом. На пiдсmавi проведених клтко-лабораторних до^джень показано, що запропонований лiкувальнo-прoфiлакmичний комплекс у хворих з кандидозним стоматитом на фон цукрового дiабemу типу 1 через 12 дтв покращуе клiнiчний стан в пoрoжнинi рота, а через 6 мкящв поновлюе мжробюценоз порожнин рота.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

KnrcwoBi слова: цукровий дiабет, кандидоз слизово''' оболонки порожнин рота, ротова рщина, синбютики.

Стаття е фрагментом комплексноТ науково-досл/дноТ теми кафедри терапевтичноТ стоматологи Вищого державного навчального закладу УкраТни "УкраТнська медична сmомаmологiчна академiя": "Патогенетичн/ пiдходи до методiв л/кування основних стоматологiчних захворювань на основi вивчення механiзмiв пошкодження твердих тканин зубiв, тканин ендодон-ту, пародонту та слизовоТ оболонки порожнин рота" (№ ДержавноТреестраЦТ 0104U004411).

Кандидоз слизовоТ оболонки порожнин рота (СОПР) - це захворювання, яке викликають дрiждже-подiбнi гриби роду Candida, що вщносяться до умов-но-патогенноТ мiкрофлори порожнини рота i, за дани-ми рiзних авторiв, в неактивна формi в невелиш га-лькост присутн у 50% населення. Патогеннють грибiв роду Candida може проявлятися лише при наявносл сприятливих умов для Тх росту, а саме: зниженн iмун-ного захисту макрооргаызму, розвитку у хворих зага-льноТ соматичнот патологи, наприклад, цукрового дiа-бету (ЦД), неконтрольованому використанн в медицин антибютигав, iмунодепресантiв, гормональних препаратв, яга призводять до пригшчення сапроф^ноТ мiкрофлори та розвитку дисбактерюзу (дисбюзу) [2, 8, 18].

На сьогодшшшй день лкування кандидозних стоматитв у хворих, як правило, викликае у практич-них лiкарiв-стоматологiв значн труднощк Це пов'язано зi схильнютю даноТ стоматолопчноТ

патологи до виникнення частих рецидивiв внаслщок неефективно1 корекци дисбактерюзу (дисбюзу) по-рожнини рота та шлунково-кишкового тракту, толерантнютю мiкозiв у даного контингенту хворих до традицмно1 протигрибково1 терапи, вщсутнютю ефек-тивних схем лкування кандидозних стоматитiв у хворих в реаботацмний перiод [15].

Особливе мюце серед провокуючих факторiв, якi призводять до виникнення кандидозних стоматитв у хворих займае ЦД. Метаболiчнi та iмунологiчнi пору-шення, властивi цьому захворюванню, спричиняють зниження фагоцитозу грибiв, а збiльшення вмюту глюкози (гiперглiкемiя) в тканинах та секретах створюе сприятливий фон для 1х активного росту [13, 14].

В сучасшй стоматологи в комплексному лкуванш мкотичних уражень слизовоí оболонки порожнин рота (СОПР) з устхом використовують бактерiальнi препа-рати рiзних груп, проте, практично не вивченими ли-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.