CC BY
31
7. Шутка Б.В. Споаб моделювання загально! глибоко! гшотермп в експериментi / Б.В. Шутка, О.Г. Попадинець, О.Я. Журак1вська // Патент на винахщ 65225 А (UA) А61В5/01 - Бюл. №3 - 2004.
8. Яковлев Г.М. Резистентность, стресс, регуляция / Г.М. Яковлев, В.С. Новиков, В.Х. Хавинсон // Ленинград: Наука, 1990. - 238 с.
9. Page C. Antigenic heterogeneity of vascular endotelium / C. Page, M. Rose, M. Yacoub, R. Pigott // Am. J. of Patology. - 1992. - Vol. 141. - P. 673-683.
10. Vallet B. Endothelial cell dysfunction and coagulation / B. Vallet, E. Weil // Margaux Conference on Critical illnes. - Margaux, France. - 2000. - P. 75.
ИЗМЕНЕНИЯ АНГИОАРХИТЕКТОНИКИ ИКРОНОЖНОЙ МЫШЦЫ КРЫСЫ ПОСЛЕ ДЕЙСТВИЯ ОБЩЕЙ ГЛУБОКОЙ ГИПОТЕРМИИ Дмитренко А.С., Саган О.В., Перцович В.М., Журакивский В.М.
Научная работа посвящена вопросам изучения морфофункциональных изменений стенки сосудов кровеносного русла икроножной мышцы крыс сразу после действия общей глубокой гипотермии. Как показали результаты исследований, на высоте гипотермии наблюдается спазм артериальных и расширение венозных отделов кровеносного русла икроножной мышцы. Сужение просвета артериального русла обусловлено спазмом гладких миоцитов средней оболочки, который с уменьшением калибра сосудов нарастает. Все это приводит к нарушению гемодинамики и транскапиллярного обмена на уровне гемокапилляров, в которых цитоплазма эндотелиоцитов содержит большое количество микропиноцитозных пузырьков и вакуолей, а люменальная плазмолемма этих клеток образует разной формы и величины выпячивания в просвет капилляра, который еще больше нарушает кровоток.
Ключевые слова: общая глубокая гипотермия, гемомикроциркуляторное русло, икроножная мышца.
Стаття надшшла 30.03.10
CHANGES ANGIOARCHITECTONICS GASTROCNEMIUS OF RATS AFTER ACTION OF A GENERAL DEEP HYPOTHERMIA Dmitrenko A. S., Cagan O.V., Pertsovich V.M., Zhurakivsky V.M.
Scientific work is devoted to the study of morphological changes in blood vessel walls of the channel bed of the gastrocnemius muscle of rats immediately after exposure to the general deep hypothermia. As the results of research, at an altitude of hypothermia observed spasm of arterial and extension of venous departments of the channel bed of the gastrocnemius muscle. The narrowing of the lumen of the arteries due to spasm of smooth muscle cells of the middle tunica, which increases with decreasing of vessel diameter. All this leads to disruption of the hemodynamics and transcapillary exchange at level of hemocapillars in which the cytoplasm of endothelial cells contains a large number micropinocytic vesicles and vacuoles, and luminal cytolemma of these cells forms a different shape and size of protrusions into the lumen of the capillary, which further violates the bloodstream.
Key words: general deep hypothermia, hemomicrocirculatory bed, gastrocnemius.
УДК: 611.814.3+616.37+ 616.379-08.64
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬШ ЗМ1НИ ППОФ1ЗАРНО-ГОНАДНО1 СИСТЕМИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ Д1АБЕТ1
Робота присвячена питаниям вивчення морфофункцюнально! оргашзацп гiпофiзарно-гонадно! системи при цукровому дiабетi 1-го типу. Для дослщження використали гiпофiз, яечка, яечники 60 щурiв лшп Вютар, 20 з яких послужили контролем, а в 40-ка моделювали стрептозотоциновий цукровий дiабет та забирали матерiал через 2 i 4 тижш тсля експерименту. Встановлено, що при стрептозотоциновому цукровому дiабетi в гонадах вiдмiчаються дистрофiчно-деструктивнi змши гландулоцнпв i клггин гермшативного ештелш яечок, штерстицшних клггин theca interna яечнишв, яш призводять до порушення не тшьки гермшативно!, а й гормонально! функцп цих оргашв. За таких умов вщбуваеться активацiя гонадотропiв аденогiпофiза за мехашзмом зворотного зв'язку: вiдмiчаeться збiльшення цистерн i вакуолей гранулярно! ендоплазматично! атки, зростае кiлькiсть секреторних гранул рiзно!' електронно-оптично! щiльностi, утворюються аморфнi тшьця. Поряд з цим, функцiональне перевантаження даних клiтин в к!нцевому результата приводить до !х деструктивних змш.
Ключовi слова: цукровий дiабет, гiпофiз, яечка, яечники.
Дослгдження, виконано вгдповгдно до плану 1вано-Франювсъкого нащоналъного медичного университету i е частиною науково-досл1дног роботи кафедри анатомИ людини "Морфо-функцюналъна характеристика деяких оргатв та функщоналъних систем при цукровому дiабетi в постнаталъному перiодi онтогенезу" (номер держреестрацИ' 0109U001106).
Цукровий дiабет (ЦД) е одшею з найбшьш актуальних проблем клмчно! медицини, що зумовлено широкою поширешстю, клiнiчним полiморфiзмом, тяжюстю ускладнень. З кожним роком його частота неухильно зростае i сьогодт у свт на ЦД хвордать бiльше 110 млн. чоловiк [6]. В Сврош питома вага таких хворих становить близько 4% [4]. В Укршт офiцiйно зареестровано бiльше мiльйона хворих на цукровий дiабет (2, 4% вiд всього населення), проте реально кiлькiсть людей з недiагно-стованою патологiею перевищуе цю цифру у 3-4 рази [2]. Дослщження змш гiпофiз-гонади при данш патологи дозволить вирiшити проблему репродуктивного здоров'я населення. Адже, за оцшочними даними в Укршт спостергаеться бiля 1 млн. безплщних подружнх пар [3, 5], що розглядаеться як прямi репродуктивнi втрати, оскшьки за умови сучасного показника дгтородно! активностi (1,2 на одну жшку), щорiчно втрачаеться бiля 1,2 млн [3,5] бажаних ненароджених дiтей, тобто вирiшення проблеми безплщдя е важливим резервом для полiпшення демографiчноl ситуацп в кра1ш.
Метою роботи було встановлення закономiрностей морфофункцiональних змiн гонадотротв гiпофiзу, гермiнативного епiтелiю яечок та паренхiми яечникiв при експериментальному цукровому дiабетi 1-го типу.
Матерiал та методи дослщження. Матерiалом для дослщження служили шматочки аденогiпофiзу, яечок 30 статевозрших щурiв-самцiв та 30 яечниюв статевозрiлих щурiв-самок лши Вiстар. Вс тварини були подiленi на двi групи: контрольну (20 тварин) та експериментальну (40 тварин), в якш моделювали стрептозотоциновий цукровий дiабет [1] та забирали матерiал через 2 i 4 тижнi пiсля експерименту. Для пстолопчного дослiдження матерiал фшсували в 10% нейтральному формалiнi виготовляли парафiновi блоки, зрiзи фарбували гематоксилш-еозином, напiвтонкi зрiзи, товщиною 1 мкм, фарбували 1% розчином метиленово! синьки. Препарати вивчали пщ свпловим мiкроскопом Leika DME i фотографували за допомогою фотоапарату Nicon Coolpix P5100. Для електронно1 мшроскопи матерiал готували за загальноприйнятою методикою i розглядали в електронному мiкроскопi ПЭМ-125 К, при прискорювальнiй напрузi 75 кВ.
Результати дослщження та Тх обговорення. На субмшроскошчному рiвнi встановлено, що у статевозрших щурiв-самцiв гонадотропи аденогiпофiзу групуються переважно бiля його нижнього i переднього краю, а також на межi з гiпофiзарною щiлиною, розмiщуючись, як правило, поряд iз портальними судинами. Нами вперше серед них видiленi свiтлi i темнi клiтини. Ядра свiтлих гонадотротв округл^ з дифузно розмiщеними гранулами хроматину i темним ядерцем. Сильно розвинений комплекс Гольджi (КГ) у виглядi шапочки (макули) розташовуеться на невеликш вiдстанi вiд ядра, побудований iз паралельно в декiлька рядiв розмiщених канальцiв, якi ззовнi оточен мiшечками i пухирцями. В мгжканальцевш гiалоплазмi КГ вiдмiчаються дрiбнi мшропухирщ i секреторнi гранули (СГ) в рiзних стадiях дозрiвання. СГ рiзноl форми i величини дiаметром 200 -250 нм з помiрним та електронно-щшьним матриксом. Часто спостерiгаеться розчинення СГ, а на !х мющ в цитоплазмi залишаеться несформований дрiбнозернистий матерiал середньо1 електронно1 щiльностi. Мгтохондри мають овальну або паличкоподiбну форму, електроннощшьний матрикс i поперечно орiентованi кристи. Гранулярна ендоплазматична сiтка (ГЕС) розмщуеться на перифер^' клiтини i представлена сплющеними i округлими цистернами. По всш цитоплазмi клiтини розшяш вiльнi рибосоми i полiсоми.
Темш гонадотропи мають пол1гональну або з1рчасту форму. 1х ядро е досить великим i займае половину вше1 клiтини. Хроматин скупчуеться в окремi грудки, якi нерiвномiрно розмiщуються по всш карюплазм^ ядерце розташовуеться ексцентрично, карюлема утворюе рiзноl величини i форми iнвагiнацil i випинання. Перинуклеарний проспр мiсцями е розширеним. СГ мають округлу форму i високу електронно-оптичну щшьнють, локалiзуються переважно бшя цитолеми i у вiдростках клгтин. КГ утворюеться розширеними канальцями, вакуолями i пухирцями. Мiтохондрil мають округлу або видовжену форму, електроннощшьний матрикс i нечгтко сформованi кристи. Таю морфолопчш ознаки темних гонадотропiв свщчить про !х функцiональну незрiлiсть i приналежнiсть, очевидно, до попередникiв свплих клiтин. Сiм'яники щурiв тонкими сполучнотканинними прошарками подiляються на часточки, яю мiстять декiлька сiм'яних звивистих канальщв. На базальнiй мембранi цих канальщв розмщуеться сперматогенний ештелш та сустентоцити. Якраз у швагшащях цитолеми останшх "дозрiвають" статевi клiтини. В базальнш частинi канальцiв
розмщуються сперматогони, а ближче до !х просвпу - сперматоцити 11-го порядку та сперматиди. Просвгг звивистих шм'яних канальщв заповненюсться великою кшькютю сформованих сперматозо!дов. На ультраструктурному р!вш встановлено, що сперматогенний ештелш подшяеться на два поверхи (компартменти) боковими контактами сутентоципв. Базальний компартмент розташовусться м!ж базальною мембраною шм'яних звивистих канальщв та мюцем контакту м!ж сусщшми сустентоцитами { заповнюсться сперматогошями { сперматоцитами 1-го порядку на стади прелептонеми. Другий компартмент знаходиться вище мюця цього контакту { сягае просвпу канальщв. Вш мютить сперматоцити 11-го порядку, сперматиди { сперматозо!ди. У сполучнотканинних прошарках м!ж с!м'яними звивистими канальцями розмщуються групи гландулоципв. Цитоплазма цих клнин е гомогенною, заповнюеться СГ пом!рно! електроннооптично! щшьносп, а !х ядра мають неправильну форму { розташовуються переважно ексцентрично.
Паренх!ма яечниюв складаеться !з корково! 1 мозково! речовини. Мозкова речовина утворена сполучною тканиною, переважна бшьшють яко! представлена густою снкою сполучночнотканних волокон. У цш тканин! розгалужуються вики яечниково! артерп 1 формуються притоки яечниково! вени. Сполучнотканинш волокна !з мозково! речовини проникають у юркову, переплнаються м!ж собою, формуючи каркас для фол!кул!в. Юркова речовина представлена переважно примордь альними фолшулами, як! розташовуються ближче до поверхн! яечника, вкрито! сполучнотканинною капсулою, багатою на колагенов! та еластичш волокна, посеред яких виявляються ф!бробласти, ф!броцити, гютюцити { макрофаги. По центру кожного з приморд!альних фол!кул!в розташовуються статев! клнини, як! мають округлу форму { в д1аметр1 досягають 15-18 мкм. 1х плазмолема утворюе численш пальцепод!бш м!кровирости. Ексцентрично розташовуються ядра овоципв, яю мають сферичну або овальну форму. В них добре розвинута нуклеоплазма, в якш розмщуються гранули хроматину та одно-три ретикулярш ядерця. Парануклеарний комплекс органел цих овоципв включае мультивезикулярш тшьця, сферично! форми електроннощшьш гранули, поодиною мггохондри. Сво! структурш особливосп мае фолшулярний ештелш. В приморд!альних фолшулах - це один шар плоских клггин, яю лежать на базальнш мембран!. У вторинних фолшулах д!аметр овоцит!в збшьшуеться вдвое. За рахунок кар!оплазми зростають розм!ри ядра. Набувають б!льших розм!р!в гранули хроматину, ядерця втрачають ретикулярну будову, формуеться одне компактне ядерце. В третинних фол!кулах в ядр! овоцита ядерце ! ядерна мембрана зникають. В цих овоцитах пластинчастий комплекс Гольдж!, електроннощшьш гранули, мнохондри розподшяються в периферичн!й зон! цитоплазми. Мггохондри мають овальну форму, неупорядкован! кристи. Агранулярна ендоплазматична снка складаеться !з багаточислених цистерн. По м!р! росту фолшула кл!тини фол!кулярного еп!тел!ю стають куб!чними, п!зн!ше призматичними !, кшець к!нцем, в результат! прол!фераци, розмщуються в декшька шар!в, утворюючи зернистий шар фол!кул!в. У цей час навколо статево! кл!тини утворюеться щшьна прозора зона.
Через два тижш п!сля моделювання стрептозотоцинового д!абету в гонадотропах г!поф!зу зм!ни не виявляються. У яечках вщм!чаеться потовщення базально! мембрани с!м'яних звивистих канальц!в та змщення шар!в сперматогенного еп!тел!ю в б!к !х просв!ту. В частит сперматогон!й виявляеться деструкц!я крист мнохондрш, зб!льшуеться к!льк!сть др!бних вакуолей. В сперматоцитах та сперматидах на стад!! прелептотени цитоплазма мае низьку щшьнють, в деяких клнинах вщм!чаються частково зруйноваш м!тохондр!!. Найб!льш виражених змш зазнають сустентоцити, в цитоплазм! яких з'являеться велика кшькють р!зних розм!р!в вакуолей, л!п!дних крапель ! л!зосом. Нуклеолема ядер утворюе значн! швагшаци. Цистерни гранулярно! ендоплазматично! с!тки розширюються, на !х поверхн! зменшуеться кшькють рибосом. Просв!тлюеться матрикс м!тохондр!й, бшьшють крист руйнуеться, апарат Гольдж! вакуол!зуеться. Поряд з цим контакти м!ж п!дтримуючими кл!тинами не порушуються. У гландулоцитах вщм!чаються под!бн! ультраструктурн! змши, а !х особливою ознакою е зменшення кшькосп СГ.
У яйцеклпинах яечникiв у цей терм!н особливих зм!н не ввдшчаеться, але вщбуваються ультраструктурн! зм!ни фол!кулярних еп!тел!оцит!в: пщвищуеться електроннооптична щ!льн!сть цитоплазми, змшюеться конфпуращя ядра, хроматин збиваеться в грудки, просвгшюеться матрикс м!тохондр!й, руйнуються окрем! кристи, розширюються цистерни гранулярно! ендоплазматично! стки, на !х поверхн! зменшуеться кшькють рибосом. Такi ж змши спостерпаються ! у ендокриноцитах внутршньо! теки. В ц!лому в пол! зору дослщжуваних яечникiв зменшуеться кшькють дозр!ваючих фол!кул!в. Через чотири тижш вщ початку моделювання цукрового д!абету у св!тлих гонадотропах г!поф!за ввдшчаеться зб!льшення цистерн ! вакуолей гранулярно! ендоплазматично! стки та рибосом на !х поверхн!, зростае кiлькiсть секреторних гранул р!зно! електронно-оптично! щшьносп. Часто в !х цитоплазм! можна
спостерк"ати аморфш тшьця дiаметром до 700-1000 нм з високою електроннооптичною щiльнiстю. Популяцiя цих клiтин е неоднорщною i включае в себе дегранульованi, помiрногранульованi клггани, м1ж якими зустрiчаються перехiднi форми, що е ознакою фазностi секреторного процесу i вiдповiдного рiвня !х функцюнально! активностi.
У сiм'яниках щурiв стiнка сiм'яних звивистих канальцiв порiвняно з контролем потовщуеться вдвiчi, в деяких i3 них виявляеться десквамащя епiтелiю. На ультраструктурному рiвнi карюлема ядер сустентоцитiв утворюе швапнацп, хроматин розмщуеться вздовж !! внутршньо! поверхш. В цитоплазмi цих клiтин збшьшуеться кiлькiсть великих вакуолей, лiпiдних включень i лiзосом. Матрикс мiтохондрiй мае низьку електронну щшьшсть, бiльшiсть крист е зруйнованими. Цистерни гранулярно! ендоплазматично! сiтки розширюються, зменшуеться кiлькiсть фшсованих рибосом. Тiльки в окремих випадках м1ж сусiднiми сустентоцитами зберiгаються контакти. Подiбнi змiни виявляються в складових компонентах сперматогенного еттелда, особливо помггними вони е в сперматогонiях, а кшьюсть сперматид i сперматозодав у просвт канальцiв зменшуеться. Цитоплазма гландулоципв просвiтлюеться, мiстить великi вакуолi, лшщш каплi та мультивезикулярнi тiльця, цистерни гранулярно! ендоплазматично! сггки розширюються, на !х поверхнi е мало рибосом. Секреторш гранули е поодинокими з розмитою периферiею. Окремi гландулоцити мають невеликi розмiри, електроннощiльну цитоплазму, ткнотичне ядро, що е ознакою !х апоптозу. У яечнику збiльшуеться кшьюсть стромальних сполучнотканинних елементiв, особливо у перикапшярних просторах, у кiрковiй речовиш зменшуеться число первинних фолiкулiв, гальмуеться !х дозрiвання, збiльшуеться кiлькiсть атрезивних фолiкулiв. У яйцеклiтинах, фолiкулярних клггинах, iнтерстицiальних клiтинах theca interna виявляються дистрофiчно-деструктивнi змiни. Iнтерстицiальнi клiтини внутршньо! теки мiстять невелику кiлькiсть спустошених секреторних гранул, а окремi з них, як i гландулоцити яечка е апоптознозмшеними. Theca externa потовщуеться за рахунок розростання колагенових волокон. Таким чином, у продовж розвитку цукрового дiабету вщбуваються морфофункцюнальш змши аденогiпофiзу, яечок i яечникiв експериментальних тварин, якi у великiй мiрi е взаемозвязаними [8, 10]. Дистрофiчно-деструктивнi змiни гонад, включаючи гормонопродукуючi структури (гландулоцити яечок i iнтерстицiальнi клггини theca interna яечникiв) проявляються порушенням не тшьки гермiнативно!, а i гормонально! функци цих органiв. Це тдтверджуеться дослiдженнями [6, 8, 9], як вiдмiчали зниження в кровГ щурГв рГвня тестостерону при стрептозотоциновому ЦД. У таких умовах, за мехашзмом зворотного зв'язку, вщбуваеться активащя гормонально! активностi гонадотропiв аденогiпофiза, що проявляеться описаними нами !х морфолопчними змiнами. Поряд з цим функцюнальне перевантаження цих клгтин в кшцевому результатi приводить до !х деструктивних змш Такi ж морфолопчш змши в фолшулотропах гГпоФГзу щурГв виявляли шшГ дослщники [7] тсля односторонньо! кастрацп. Вони вказують на збшьшення в кровГ рГвня ФолГкулостимулюючого гормону (ФСГ) у вщповщь на низький рiвень в кровГ тестостерону та фактору, який виробляеться сперматогошями i за нормальних умов гальмуе секрецда ФСГ. Спираючись на вище вказаш данi, ми припускаемо, що така активащя свплих гонадотропiв пов'язана не з гiперглiкемiею, а з деструктивними змшами гландулоцитiв та сперматогенного еттелда яечок.
При стрептозотоциновому цукровому дiабетi в гонадах вiдмiчаються дистроФГчно-деструктивнi змши гландулоцитiв i клгшн гермiнативного епiтелiю яечок, iнтерстицiальних клГтин theca interna яечникiв. За таких умов, вщбуваеться активащя гонадотрошв аденогiпофiза за механiзмом зворотного зв'язку: спостерiгаеться збiльшення цистерн i вакуолей гранулярно! ендоплазматично! сгтки, зростае кшьюсть секреторних гранул рГзно! електронно-оптично! щшьносп, утворюються аморфш тшьця. Поряд з цим функцюнальне перевантаження цих клгшн в кшцевому результат приводить до !х деструктивних змш.
Перспектиеи подальших розробок у даному напрямку. Перспективними е подальш1 досл1дження зм1н г1поф1зарно-гонадног системи при цукровому dia6emi 1 типу, що розширить i поглибить знання про патогенетичш мехатзми порушення нейрогумоморальних процеав в оргiнiзмi при даному захворюванм.
1. А.с. на рацюнал1заторську пропозицш. Споаб моделювання цукрового д1абету в експерименл / В.А.Левицький, О.Я.Журашвська, В.А.Мсьшв. - № 1/2585; подано 15.01.09; визн. рац. 12.02.09.
2. Дiaгностикa i лжування передщабету в континyyмi гшергткемш коли починаеться ризик розвитку цукрового дiaбетy?I A. J. Garber [та in] II Лiки Украши. ^шв: ТОВ'^нформацшний центр Медпромшфо". -2009. -№ i. - C. S-15.
3. Лучицький £.В. Еректильна дисфyнкцiя у чоловшв, хворих на цукровий дiaбет I £.В. Лучицький, О.В. Kaчyрa II Ендокринолопя. -Kиiв, 2001. -Том6. -N1. - C. 121-123.
4. Паньшв B.I. Cyчaснa медична допомога хворим на цукровий дiaбетI B.I. Паньшв II Практична aнгiологiя: видання для лтаря- практика. -Kиiв: ООО " ОИРА "Здоров'я Укрaiни ". -200S. -N3. - C. 12-1S.
5. Подольський В.В. Визначення медико-сощального впливу сучасних технологш ведення вaгiтних iз цукровим дiaбетом на стан репродуктивного здоров'я жшок фертильного вiкyI В. В. Подольський, Т. В. Авраменко, Т. В. Kоломiйченко II Здоровье женщины: Всеукраинский научно-практический журнал. -K: Академия мед.наук Украины. -2009. -N 4. - C. 112-114.
6. Baccetti B. Insulin-dependent diabetes in men is associated with hypothalamo-pituitary derangement and with impairment in semen quality I B. Baccetti, A. La Marca, P. Piomboni, S. Capitani, E. Bruni, F. Petraglia, V. De Leo II Hum. Reprod. - 2002. - Vol. 17, № 10. - P. 2673-2677.
7. Banczerowski P. The effect of callosotomy on testicular steroidogenesis in hemiorchidectomized rats: a pituitary-independent regulatory mechanism I P. Banczerowski, Z. Csaba, V. Csernus, I. Gerendai II Brain Res Bull. - 2000. -Vol. 53, №2. - P.227-232.
S. Chabrolle C. Effects of high levels of glucose on the steroidogenesis and the expression of adiponectin receptors in rat ovarian cells I C. Chabrolle, E. Jeanpierre, L. Tosca, C. Ramé, J. Dupont II Reprod Biol Endocrinol. - 200S. - Vol. 19. - P. 6-11.
9. Olivares A. Pituitary-testicular axis function, biological to immunological ratio and charge isoform distribution of pituitary LH in male rats with experimental diabetes I Olivares A, J.P. Méndez, M. Cárdenas, N. Oviedo, M.A. Palomino, I. Santos, G. Perera-Marín, R. Gutiérrez-Sagal, A. Ulloa-Aguirre II Gen. Comp. Endocrinol. 2009 - Vol. 161, №3. - P. 304-312.
10. Rabbani S.I. Inhibitory effect of glimepiride on nicotinamide-streptozotocin induced nuclear damages and sperm abnormality in diabetic Wistar rats I S.I. Rabbani, K. Devi, S. Khanam II Indian J. Exp. Biol. - 2009. - Vol. 47, № 10. - P.S04-S10.
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ГИПОФИЗАРНО-ГОНАДНОЙСИСТЕМЫ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ Левицкий В.А., Жураковская О.Я., Якымив Ю.М., Петрив Р.Б.
Научная работа посвящена вопросам изучения морфофункциональной организации гипофизарно-гонадной системы при сахарном диабете 1-го типа. Для исследования использовали гипофиз, яички, яичники 60 крыс линии Вистар, 20 из которых послужили контролем, а в 40-ка моделировали стрептозотоциновый сахарный диабет и забирали материал через 2 и 4 недели после эксперимента. Установлено, что при стрептозотоциновом сахарном диабете в гонадах отмечаются дистрофически-деструктивные изменения гландулоцитов и клеток герминативного эпителия яичек, интерстициальных клеток theca interna яичников, которые приводят к нарушению не только герминативной, но и гормональной функции этих органов. При таких условиях происходит активация гонадотропов
аденогипофиза по механизму обратной связи: отмечается увеличение цистерн и вакуолей гранулярной эндоплазматической сетки, растет количество секреторных гранул разной электронно-оптической плотности, образуются аморфные тельца. Наряду с этим, функциональная перегрузка данных клеток в конечном результате приводит к их деструктивным изменениям.
Ключевые слова: сахарный диабет, гипофиз, яички, яичники.
Стаття надшшла 30.03.10
MORPHO-FUNCTIONAL CHANGES OF
PITUITARY-HONADAL SYSTEMIN EXPERIMENTAL DIABETES MELLITUS Levytskyi V. A.,Gurakivska O. Y., Jakymiv J.M.
Petriv R.B.
Scientific research is devoted to the morpho-functional organization of the pituitary-honadal system in the diabetes mellitus type 1. For research the pituitary gland, testes, ovaries of 60 Wilstar rats had been utilized, 20 of which served as control, and 40 of with the induced streptozotocin sugar diabetes and taking material after 2 and 4 weeks after the experiment. It was set that when streptozotocin diabetes in the gonads appear the dystrophic-destructive changes of glandular cells and germinal epithelium of the testes, interstitial cells of ovarian theca interna, which leads to disorders not only germinal but hormonal function as well. Under these conditions, by the mechanism of feedback correlation, activation of the adenohypophysal gonadotrops occurs: marked augmentation of cisterns and vacuoles of granular endoplasmic reticulum, increasing number of the secretory granules of various electron-optical density, amorphous cells are formed. In addition, the functional overwork of these cells ultimately leads to their destructive changes.
Key words: diabetes mellitus, hypophisys, testes, ovaries.
