CC BY
14
тах визначались поодинок форменi елементи
KpOBi.
Вени глибокоТ сiтки мали широкий npocBiT i тонку стiнку.
В пщслизовш основi, яка утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною з вираженою аткою гемомiкросудин, виявлялись складнi роз-галужен залози.
Висновки
Структура вистилки лобовоТ пазухи людини вiдповiдаe загальним закономiрностям оргашза-цiТ слизових оболонок рестраторноТ системи. З поверхнi слизова оболонка вкрита псевдобага-тошаровим вiйчастим цилшдричним епiтелieм, пiд яким виявляеться власна пластинка i пщсли-зова основа. Однак, найтовщим е еттелш ниж-ньоТ стiнки. Значно менше келихоподiбних клiтин входить до складу ештелш задньоТ стiнки. Без-посередньо пщ епiтелiем в слизовiй оболонцi передньоТ стiнки виявляеться широка базофть-на безкл^инна смужка, яка утворена орiентова-ними колагеновими волокнами. Судини форму-ють поверхневу i глибоку атки, але найбiльшi просвiти артерiй i вен виявлен в слизовiй обо-лонцi передньоТ стiнки лобовоТ пазухи людини.
Л^ература
1. Беличева Э.Г. Особенности тактики лечения риносинусогенных орбитальных ослонений / Э.Г. Беличева, В.И. Линьков, В.В. На-уменко // Российская ринология. - 1998.- № 2.- С. 38-39.
2. Волков А. Г. Лобные пазухи: монография / Волков А.Г.- Ростов -на- Дону : ФЕНИКС, 2000. - 509 с.
3. Волков А.Г. Морфологические особенности слизистой оболочки лобных пазух при фронтите / А.Г.Волков, И.В.Стагниева // Российская ринология. - 2007. - №2. - С.15.
4. Карупу В.Я. Электронная микроскопия / Карупу В.Я. - К. : Вища школа, 1984. - 207 с.
5. Пискунов Г.З. Клиническая ринология / Пискунов Г.З, Пискунов С.З. - М. : «Миклош», 2002. - 390 с.
6. Стагниева И.В. Особенности клинического течения фронтитов в современных условиях: автореф. дис...кан. мед. наук: спец. 14.00.04 «Болезни уха, горла и носа» / И.В. Стагниева. - СПб., 2008. - 24 с.
7. Kaliner M. Medical management of sinusitis / M. Kaliner // Amer. Journ. Med. Scieces. - 1998. - V. 316, № 1. - Р. 21-28.
8. Lynn J. Rapid toluidine blue staning of Epon-embeded and mounted "adjactnt" sections / J. Lynn // Am. J. Clin. Path. - 1965. -№ 44. - Р. 57-58.
Реферати
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ СТЕНОК ЛОБнОЙ ПАЗУХИ ЧЕЛОВЕКА Сербии С.И.
Ключевые слова: лобная пазуха, слизистая оболочка, регионарные особенности.
Структура выстилки лобной пазухи человека соответствует общим закономерностям организации слизистых оболочек респираторной системы. Слизистая оболочка покрыта псевдомногослойным реснитчатым цилиндрическим эпителием, под которым выявляется собственная пластинка и подслизистая основа. Однако, самым толстым является эпителий нижней стенки. Гораздо меньше бокаловидных клеток входит в состав эпителия задней стенки. Непосредственно под эпителием в слизистой оболочке передней стенки выявляется широкая базофильная
бесклеточная полоска, которая образована ориентированными коллагеновыми волокнами. Сосуды формируют поверхностную и глубокую сети, но наибольшие просветы артерий и вен выявлены в слизистой оболочке передней стенки лобной пазухи человека.
Summary
STRUCTURAL CHARACTERISTICS OF WALL LINING IN HUMAN FRONTAL SINUS Serbin S. I.
Key words: frontal sinus, mucosa, regional characteristics.
The structure of lining in human frontal sinus corresponds to the common regularities referring the structure of respiratory linings. This lining is covered by pseudo-multilayered cylindrical mucociliary epithelia, which is above the proper mucous plate and submucous basis. However, the thickest layer is the epithelium of inferior wall. Far fewer goblet cells are involved into the epithelium of posterior wall. Just beneath the epithelium in the lining of the anterior wall there is a wide basophilic acellu-lar strip which is formed by the oriented collagen fibers. Blood vessels form superficial and deep the networks, but the largest lumina of arteries and veins are found out in the lining of anterior wall of human frontal sinus.
УДК 616.216.3-053.9 Совгиря С. М.
МОРФОФУНКЦ1ОНАЛЬН1 ОСОБЛИВОСТ1 СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ КЛИНОПОД1БНОТ ПАЗУХИ У ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО I СТАРЕЧОГО В1КУ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна ака-демiя» м. Полтава
Метою даного досл{дження було вивчення морфофункцюнальних особливостей слизовог оболонки клинопод{бног пазухи у людей похи-лого { старечого вту. Встановлено, що у людей похилого { старечого вту в слизовш обо-лонЦ клинопод{бног пазухи, що вкрита псев-добагатошаровим вгйчастим цилтдричним еттел1ем, розвиваються дистроф{чт, а нада-л{, { атроф{чт змлни, причиною яких е арте-рюсклероз кровопостачаючих судин.
Ключов1 слова: псевдобагатошаровий вшчастий цилЫдричний еттелш, в1ков1 зм1ни.
Дана робота е фрагментом науково'Т теми «Морфолопя судинно-нервових взаемовщношень оргаыв голови та шиТ людини в норм1 та пщ д1ею зовжшых чинниив у вдовому аспект!. Створення та модиф1кац1я юнуючих х1рурпчних шовних матер1ал1в I експериментально-морфолопчне обфунтування Тх використання в кл1нЩ1», № держ.реестрацп 010711001657.
Вступ
На сьогодшшнш день в УкраТн постае проблема раннього старшня громадян i взагалi ско-рочення тривалост життя людей. У 70% стввгг-чизниш бюлопчний хронометр постшае на чо-тири-п'ять рош, у 20% вш в нормi i лише 5-10% жителiв кра'Тни можуть похвалитися самопочут-
тям, типовим для бтьш молодих людей, конста-тують фахiвцi 1нституту геронтологи. Водночас у Захiднiй европ бiологiчний вiк перевищуе пас-портний лише у 30-40% населення. Ц данi пщ-тверджуе i середня очкувана тривалiсть життя украшав (показник, який розраховуеться демографами виходячи з багатьох факторiв, у тому чи^ з рiвня смертностi серед населення). Вона у сшвв^чизниш становить лише 68 рош, тодi як, примiром, у данцiв i шведiв - 80. За цим по-казником краТна займае 123-те мюце серед 187 держав свiту, трохи випереджаючи, наприклад, Гвiнею з ТТ 66,8 року. УкраТна перебувае на рiвнi африканських держав, що розвиваються. I це нацiональна бiда. Тому необхщно вивчати про-цеси старшня рiзних анатомiчних та пстолопч-них структур для кращого розумшня вах герон-тологiчних проблем i можливост Тх профiлактики [2,5,6]. Однiею з таких анатомо-пстолопчних структур, що потребуе ретельного вивчення, е слизова оболонка клиноподiбноТ пазухи люди-ни[3,4].
Метою нашого дослiдження
е вивчення морфофункцюнальних особливо-стей слизовоТ оболонки клиноподiбноТ пазухи у людей похилого i старечого вiку.
Об'ект i методи дослвдження
Проводилось гiстохiмiчне дослiдження слизовоТ оболонки клиноподiбноТ пазухи людини, яке виконувалось на трупному матерiалi 19 людей, померлих вiд причин, не пов'язаних з ЛОР-патолопею. Серед них 9 чоловiкiв i 10 жiнок. Розподiл дослiджуваного матерiалу по вiковiй класифiкацiТ (Бунак В.В., 1965) представлений в таблиц 1.
Дослщження клиноподiбноТ пазухи вщбува-лись в Полтавському обласному судово-медичному бюро.
Таблиця 1
Кльксний розподл об'е^в до^дження вiд сmаmi та вку
мкм забарвлювали за методикою Ван Гизона i Харта та за методикою Бергмана з додаванням ШИК i альцианового синього. Далi проводили ретельне мiкроскопiчне дослiдження.
Результати дослвджень та 1х обговорення У оаб похилого i старечого вiку структура псевдобагатошарового вiйчастого цилiндричного епiтелiю медiальноТ i латеральноТ стiнок клино-подiбноТ пазухи характеризуеться розташуван-ням переважно вшчастих клiтин, але у цих кланах вiдбуваеться вiкова трансформа^я . На першому етапi виявляеться руйнування вшок вiйчастих клiтин i утворення на Тх апiкальних по-верхнях гомогенних альцiан-позитивних глобул, при цьому ядра вшчастих кттин змщуються до базальноТ мембрани з утворенням навколо них перiнуклеарних вакуолей, а вся цитоплазма ш-тенсивно забарвлюеться у червоний колiр. Во-чевидь, що за рахунок деструктивних змш вшчастих кттин в пiдлеглiй сполучнш тканинi утво-рюеться багаточисленна лiмфоплазмоцитарна ¡нфтьтрац1я (малюнок 1).
Вiк, роки
56-70
71 рш i старше
моловши
Малюнок 1. В'жов! зм'ти псевдобагатошарового вiйчасmого цилндричного епimелiю з переважним вмстом вiйчасmих штин слизовоТ оболонки кпиноподiбноТ пазухи у оаб похилого i старечого вку. 1. Апкальна поверхня вiйчасmих кл-тин. 2. Цитоплазма клimин миготливого епimелiю. 3. Ядра вшчастих клimин. 4. Базальна мембрана. 5. Мкросудини. 6.
Клimиннi iнфiльmраmи. Забарвлення Берг-ман+ШИК+аль^ановий син':й. Збльшення 20х10.
Лсевдобагатошаровому вш-му еттели медiальноТ i ла-зовоТ оболонки клиноподiб-1лерозу пщслизового шару
Кiлькiсть об'ек-пВ подальшому в Г
часто
7 терально! стинюк слиз
-но-т
3 спост
му циРиндричног
азухи на фонi с1
10 лихоподюними. I ак з
Для отримання слизовоТ оболонки ми вико-ристовували техшку розтину клиноподiбноТ пазухи запропоновану Абрикосовим А.И. (1948). Пюля фксацп в 10% розчинi формалшу проводили заключення гiстологiчного матерiалу в па-рафiн по загальноприйнятш схемi (Меркулов А.Г., 1969).
З метою морфолопчного дослiдження вико-ристовували парафiновi блоки слизовоТ оболонки клиноподiбноl пазухи людини. Для отримання зрiзiв використовували мiкротом зi стан^ею прийому зрiзiв (Microm НМ-340), що дозволило готувати серiйнi зрiзи та проводити гiстохiмiчнi дослiдження. Парафiновi зрiзи товщиною 4-6
ер^аетьйя замiщення вшчастих кл^ин ке-вана келихоподiбна транс-формацiя вiйчастих клiтин. Останнi набувають штенсивного темно-фiолетового кольору, а ке-лихоподiбнi клiтини мають свiтло-голубе забарвлення цитоплазми (малюнок 2).
5
4
9
Малюнок 2. Будова псевдобагатошарового вiйчасmого ци-лiндричного епimелiю клиноподiбнот пазухи з переважним розташуванням вiйчасmих клтин у оаб похилого i старе-чого тку.
1. Келихоподiбнi клimини. 2. Вiйчасmi клimини. 3. Мкровор-синчасmi клimини. 4. Пiдлеглi клimиннi елементи. Забарв-лення ШИК-аль^ановий син':й. Збльшення 10х10.
Як показують нашi морфометричн дослн дження, у оаб похилого та старечого вку змшю-еться будова як вшчастого еттелш, так i пщсли-зового шару передньоТ стшки слизовоТ оболонки клиноподiбно! пазухи. Так при комплексному за-барвленнi за методом Харт+Ван-Пзон товщина вiйчастого ештелш потоншуеться за рахунок вiдсутностi або наявност незначноТ кiлькостi коротких та довгих вставних кттин. При цьому у витонченому ештелп виявляеться стискання ци-топлазми мiкровiйчастих кл^ин, а також замн щення цих кл^ин на келихоподiбнi. Останнi за рахунок рiзно! кiлькостi секрету мютять ядра на рiзнiй вiдстанi вщ базальноТ мембрани. Звертае на себе увагу i потоншення шару пщслизовоТ оболонки, часткову або повну обл^ерацш про-свiту мiкросудин. Нарештi, бтьш глибокi шари, якi знаходяться поблизу окютя, складаються з грубих пучш сполучноТ тканини. До останнiх вщносять Харт-позитивнi еластичнi волокна, що забарвлюються у темно-фюлетовий колiр i грубi колагеновi волокна, якi мають червоний колiр. Серед вище названих пучюв волокнистих структур зустрiчаються склерозован з облiтерованим просвiтом артерiоли i венули. На нашу думку, за рахунок вкового артерiосклерозу вiдбуваються склеротичн змiни в сполучнiй тканинi з утворен-ням циротичних структур, як безпосередньо впливають на розвиток атрофiчних процесiв в псевдобагатошаровому вiйчастому цилшдрич-ному епiтелiТ, що вкривае слизову оболонку передньоТ стшки клиноподiбно! пазухи (малюнок 3).
Малюнок 3. Будова слизовоТ оболонки переднього в'дд'лу
клиноподiбнот пазухи у оаб похилого i старечого вку. 1. Аmрофiя клimин вiйчасmого епimелiю. 2. Склероз пiдсли-зового шару. Забарвлення Харт+Ван-Пзон. Збльшення 10х10.
Дане положення пщтверджуеться гiстохiмiч-ними дослщженнями, проведеними на великому мiкроскопiчному збтьшены i представленими на нижче наведеному малюнку.
Даш мiкроскопiТ свщчать, що поряд iз склеро-тичними процесами пiдслизового шару, як мають вигляд гомогенних палшових структур ару-ватого кольору, базальна мембрана мае прямо-лшшний напрямок. При цьому коротю та довп вставш кл1тини в слизовш оболонц1 оаб похилого \ старечого в1ку повнютю вщсутш. За рахунок цих змш вщбуваеться стоншення егНтел1ального пласту. Його структура переважно складаеться з м1кровшчастих кп1тин, яю на вщмшу вщ вшчас-тих кл1тин не мають базальноТ ыжки \ забарвлюються в ¡нтенсивно червоний кол1р. Поряд з ними зустр1чаються осередки келихопод1бних кл1тин, як1 мютять цитоплазму забарвлену в си-нш кол1р \ ядро, що вщтиснуте до базальноТ мембрани (малюнок 4).
Малюнок 4. МукоТШа^я псевдобагатошарового вiйчасmого
цилндричного епimелiю iз замщенням келихоподiбними клтинами у оаб похилого i старечого вку. 1. Псевдобага-тошаровий вiйчасmий цилндричний епimелiй. 2. Келихопо-дiбнi клтини. З.Набряк пiдслизового шару. Забарвлення Бергман+ШИК+альциановий син':й. Збльшення 40х10.
Ц морфолопчы змши еттелш пщтверджу-ють вищезазначене про атрофiчний процес,
який вщбуваеться в псевдобагатошаровому вш-частому цилшдричному еттелп завдяки вдовому артерiосклерозу. Саме завдяки даному про-цесу вiдбуваеться потоншення шару еттелш i майже повна вщсутнють коротких та вставних клiтин. Проте мiкровiйчастi клiтини частково зберiгаються i на Т'х фонi спостерiгаються осере-дки келихоподiбних клiтин.
Дане положення пщтверджуеться вивченням гiстологiчноТ будови слизовоТ оболонки та пщле-глого до не'Т пiдслизового шару задньоТ стшки клиноподiбноТ пазухи при комплексному забарв-леннi фуксилiн-пiкрофурсином. Епiтелiй, що по-кривае слизову оболонку задньоТ стшки клино-подiбноТ пазухи, потоншуеться i представлений епiтелiальними структурами, якi забарвлен у зелений колiр. Багаточисельнi стовпчаст шти-ни, якi на сво'Тй апiкальнiй поверхнi мають мiкро-вшки та цитоплазма Т'х забарвлена у зелений ко-лiр займають основну структуру еттелш. В той час як келихоподiбнi клiтини виявляються у ви-глядi осередкiв iз св^лою цитоплазмою з вщтис-неним до базально'Т мембрани ядром. Нарештi, коротк i довгi вставнi клiтини iнодi iнвагiнують в базальну мембрану, за рахунок чого вона набу-вае переривистого ходу. Пщслизовий шар представлений фiброзною сполучною тканиною, яка забарвлюеться у жовтуватий колiр. Це свщчить про Т'Т гiалiноз. Насамперед, у глибоких шарах пщслизово'Т оболонки, як прилягають о окiстя, виявляють велик артерп. В них видтяються два еластичнi шари у виглядi зовнiшньоТ та внутрн шньоТ мембран, а гладком'язовi елементи замн шуються фiброзними структурами (малюнок 5).
Малюнок 5. Будова слизовоТ оболонки задньоТ ст1нки клино-под1бно)' пазухи в зон! крипт у оаб похилого /' старечого вку Келихопод!бн! кл1тини. 2. Стовпчаст/' кл1тини. 3. Вставн
кл1тини. 4. Базальна мембрана. 5. П1дслизова оболонка. 6.Артер1я. Забарвлення Харт+Ван-Пзон. Збльшення 10х10.
Вищеописане свщчить, що у оаб похилого i старечого вку завдяки артерюсклерозу вщбуваеться палшоз пщслизового шару та атрофiя безпосередньо епiтелiального шару, що, воче-видь, затримуе вихщ секрету iз порожнини кли-ноподiбноТ пазухи з подальшим Т'Т запаленням.
Пщтвердженням даного положення являеть-ся виявлена нами при забарвленн Берг-
ман+ШИК-альцiановим синiм наявнiсть слизовоТ дегенерацп псевдобагатошарового вiйчастого цилiндричного епiтелiю. Останнш характеризу-еться частковою десквамацiею келихоподiбних клiтин i стовпчастих клiтин у просв^ клиноподiб-ноТ пазухи. Першi з них мають свiтлоголубу цитоплазму та червоно забарвлене ядро, друг -ШИК-позитивну цитоплазму i слабо вираженi ко-нтури ядра. Безпосередньо до зон крипт пророс-тае мiкросудина з облiтерованим просвтом та гомогенним базофiльним вмiстом. Саме завдяки обл^ерацп та мукоТдному набуханню цих мiкро-судин порушуеться мiкротрофiка епiтелiю в зонi крипт (малюнок 6).
Малюнок 6. Десквамац1я псевдобагатошарового в1йчасто-
го цилндричного еп1тел1ю в зон! крипт у оаб похилого ! старечого вку. 1. Псевдобагатошаровий в1йчастий цилн-дричний еп1тел1й. 2. Базальна мембрана. 3. П1дслизова оболонка з мкросудиною. Забарвлення Берг-ман+ШИК+альц!ановий син1й. Збльшення 20х10.
Отже проведене дослщження зон крипт, як переважно розташовуються в заднш стшц слизовоТ оболонки клиноподiбноТ пазухи, у оаб похилого i старечого вку свщчить, що завдяки вь ковому артерюсклерозу порушуеться трофка даних дтянок з подальшою десквама^ею струк-турних елеметчв псевдобагатошарового вшчас-того цилiндричного епiтелiю i може являтися фь зiологiчним прототипом до розвитку в них особ-ливих iмунологiчних реакцiй.
Висновки
У людей похилого i старечого вiку в слизовш оболонцi клиноподiбноТ пазухи, що вкрита псев-добагатошаровим вiйчастим цилшдричним еш-телiем, розвиваються дистрофiчнi, а надалi i ат-рофiчнi змши, причиною яких е артерiосклероз кровопостачаючих судин.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку полягають у проведен iмуногiстохiмiч-них дослiджень псевдобагатошарового вшчасто-го цилiндричного епiтелiю слизовоТ оболонки клиноподiбноТ пазухи людини.
Лiтература
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия / Автандилов Г.Г. -М. : Медицина, 1990. - 318 с.
2. Боенко С.К. Значение особенностей строения клиновидных пазух в развитии сфеноидитов / С.К. Боенко, Л.М. Львов, С.А. Да-нильченко // Вест. оториноларингологии. - 1992. - №4. - С.16-18.
3. Гофман В.Р. Значение топографо-анатомических особенностей клиновидной пазухи при транссфеноидальной хирургии / В.Р. Гофман, А.В. Полежаев, В.Ю. Черебилло // Сб. науч. работ по-свящ. 60-лет. кафедри ЛОР-болезней Красс. ГМА.-Красноярск, 2002. - С.56-63.
4. Гладуш Ю.И. Структурная и функциональная характеристика слизистой оболочки околоносовых пазух у животных в норме и при воспалении на фоне внешнего хронического у-облучения / Ю.И. Гладуш, Л.Г. Розенфельд, Л.П Калиновская // Журн. вушн., нос. i горл. хвороб.- 2000. - №3. - С.52-58.
5. Харченко В.В. Строение слизистой оболочки носа / В.В. Харче-нко // Морфология. - 2002. - Т.121, №2-3. - С.166.
6. Харченко В.В. Структурно-функциональные особенности различных зон слизистой оболочки полости носа человека в норме и при некоторых формах воспалительной патологии: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед наук / Харченко В.В. - Волгоград, 2005. - 25 с.
Реферат
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ КЛИНОВИДНОЙ ПАЗУХИ У ЛЮДЕЙ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА. Совгиря С.Н.
Ключевые слова: псевдомногослойный реснитчатый цилиндрический эпителий, возрастные изменения.
Целью данной работы было исследование морфофункциональных особенностей слизистой оболочки клиновидной пазухи у людей пожилого и старческого возраста. Установлено, что у людей данных возрастных групп в слизистой оболочке клиновидной пазухи, которая выстелена псевдомногослойным реснитчатым цилиндрическим эпителием, развиваются дистрофические, а потом и атрофические процессы, обусловленные артериосклерозом кровоснабжающих сосудов.
Summary
MORPHOLOGICAL AND FUNCTIONAL CHARACTERISTICS OF SPHENOIDAL SINUS MUCOSA IN ELDERLY AND SENILE PERSONS Sovhyrya S.N.
Keywords: pseudomultilayered cylindrical mucociliary epithelium, age-related changes.
This research was aimed to study morphological and functional characteristics of sphenoidal sinus mucose in elderly and senile persons. It has been found out this group of persons develops dystrophic changes in the mucosa of sphenoidal sinus which is lined with pseudomultilayered cylindrical muco-ciliary epithelium, and then atrophic processes caused by atherosclerosis of blood-supplying vessels.
УДК 616.311.2-008.9-092.9: 615.916'175 Фартушна А.М., Костенко В.О. NO-ЗАЛЕЖШ ЗМ1НИ СПОЛУЧНОТКАНИННИХ СТРУКТУР ЯСЕН Б1ЛИХ ЩУР1В ЗА УМОВ ХРОН1ЧНО1 ШТОКСИКАЦП Н1ТРАТОМ НАТР1Ю ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна ака-де1^я», м. Полтава
У експеримент{ на 30 бших щурах досл{джено стан вуглеводно-бшкових комплексе сполуч-ног тканини ясен щур{в за умов хротчног ттоксикацп нтратом натр{ю та змт фу-нкцюнального стану NO-синтаз (NOS). Вияв-лено, що функщональна активтсть нейрона-льног NOS обмежуе процес деполгмергзацгг фукоглгкопротегнгв у тканинах ясен за умов хротчног ттоксикацп ттратом натрю. Введення за цих умов селективного тг{б{тору nNOS 7-нтротдазолу зменшуе вм{ст фукози, зв'язаног з бшками, у тканинах ясен. Функщональна активтсть тдуцибельног NOS nid-вищуе за умов хротчног ттоксикацп нтра-том натрЮ загальну протеолтичну активтсть тканин ясен, сприяе дезоргатзацп у них сполучног тканини через деnолiмерiзацiю фуко- та Ыалоглтопротегтв. Введення за цих умов селективного iнгiбiтору нейрональног NOS 7-нiтроiндазолу зменшуе загальну про-теолтичну активтсть тканин ясен, збшь-шуе концентрацю фукози, зв'язаног з бшками, та знижуе вм^т N-ацетилнейрамiновоï кислоти. Введення субстрату NOS L-аргтту за умов хронiчноï ттоксикацп нт-ратом натрЮ обмежуе загальну nротеолi-тичну активтсть тканин ясен щурiв, при-гтчуе деnолiмерiзацiю фукоглтопроте^в i протеоглтатв.
Кпючов1 слова: хроычна 1нтоксикац1я ытратом натрю, NO-синтази, L^pm^, вуглеводно-бтков1 комплекси сполучно!' тканини, ясна.
Стаття е фрагментом планово!' НДР ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академ1я» "Кисень- та NO-залежж мехаызми ушкодження внутр1шн1х орган1в та ïx корекц1я ф1з1-олопчно активними речовинами" (№ держреестрацп 0108U010079).
Дослщження останых рош вказують на висо-ку розповсюдженють основних стоматолопчних захворювань у населення в еколопчно несприя-тливих регюнах, у т.ч. забруднених неоргашч-ними штросполуками [2]. Встановлено, що уш-версальний мехашзм дм штра^в пов'язаний з утворенням оксиду азоту (NO) [4,9]. Останнш характеризуеться важкопрогнозованим характером дм, бере участь у патогенезi захворювань пародонта [12,16].
Фiбpиляpнi компоненти сполучноТ тканини -колагеновi волокна - та основна речовина - mi-копроте'щи та протеоглкани - характеризуються високою чутливютю до впливу патогенних чин-ниш ендо- та екзогенноТ природи [10].
Осктьки основу тканин ясен складае сполуч-на тканина, доцтьним е визначення мономеpiв ïï вуглеводно-бткових комплешв для обгрунту-вання патогенетичних меxанiзмiв розвитку пато-лопчних змш за умов хрошчноТ штоксикацп шт-
