CC BY
10
Калшша Алша Владиславiвна,
молодший науковий cniepo6imHUK, Науково-досл'дний шститут вивчення проблем злочинност'1 iMeHi академка В. В. Сташиса Нац'юнально)' академи правових наук Украни, Укра/'на, м. Харюв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-8015-0807
doi: 10.21564/2414-990x.137.94605 УДК 343.91 (477)
МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОПЧН! ОЗНАКИ ЗЛОЧИНЦЯ-1ММ1ГРАНТА В УКРА1Н1
На основ1 результатю емтричного дослгдження та анкетування працюникю правоохоронних органгв дано характеристику морально-психологгчних ознак особистост1 злочинця-тоземця та злочинця-апатрида. Особливу увагу придглено етнопсихологгчним рисам нацюнальностг злочинця. Зроблено спробу виявити можливий зв'язок м1ж нацюнальтстю особи та видом злочину, який вона вчиняе. Розглянуто проблему соцальног самогдентифгкацИ гммггранта у чужш для нього держав1, зокрема, гг цтнгсний компонент.
Ключовi слова: злочинтсть шоземщв та oci6 без громадянства; морально-психолопчш ознаки особистосп злочинця; етнопсихолопчш особливосп нацюнальносп злочинця.
Калинина А. В., младший научный сотрудник, Научно-исследовательский институт изучения проблем преступности имени академика В. В. Сташиса Национальной академии правовых наук Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-8015-0807
Морально-психологические признаки личности преступника-иммигранта в Украине
На основе результатов эмпирического исследования и анкетирования сотрудников правоохранительных органов дано характеристику морально-психологических признаков личности преступника-иностранца и преступника-апатрида. Особенное внимание уделяется этнопсихологическим чертам национальности преступника. Сделана попытка выявить возможную связь между национальностью лица и видом преступления, совершаемого им. Рассмотрена проблема социальной самоидентификации иммигранта в чужом для него государстве, в частности, её ценностный компонент.
Ключевые слова: преступность иностранцев и лиц без гражданства; морально-психологические признаки личности преступника; этнопсихологические особенности национальности преступника.
Постановка проблемы. Св1това тенденция штенсифжащТ м1ждержавних мпрацшних потоюв мае своТми наслщками не лише позитивш для низки держав
змши, а й певш ризики. Одним iз таких ризиыв е пiдвищення рiвня злочинно-стi, у тому числi за рахунок «поповнення» рядiв злочинцiв iммiгрантами.
Зазвичай iммiгрант певним чином виокремлюеться серед iнших громадян держави. Це можуть бути особливост його зовшшносп, мовлення, поведiнки та iн. Злочинець, який мае статус шоземця або особи без громадянства, у цьому разi також не е винятком. Особливо! уваги заслуговують морально-психоло-пчш ознаки таких осiб, оскiльки саме через них розкриваеться внутршнш свгг злочинця, що сприяе створенню бшьш детального портрета цiеí категорп правопорушниюв, i, вiдповiдно, розробленню ефективнiших заходiв запобiгання злочинностi.
Стан розроблення проблеми. Проблема злочинност iммiгрантiв (iноземцiв та осiб без громадянства) частково вже дослщжувалася такими вiтчизняними ученими, як О. М. Джужа, О. Ф. Долженков, Д. С. Мельник, А. П. Мозоль, Й. П. Осецький, Ю. О. Стрелковська, В. В. Шаповалов та ш. Однак особливост особистост таких злочинщв дослщжувалися ними не комплексно, а лише у ракурсi певно! проблеми.
Метою статтi е морально-психолопчна характеристика особистостi зло-чинця-iммiгранта, який мае статус громадянина шшо! держави або особи без громадянства в Укра1ш, а також виявлення можливого зв'язку мiж належшстю особи до певно! нацiональностi та виду злочину, який нею вчиняеться.
Виклад основного матерiалу. Морально-психолопчш риси злочинця, поряд iз соцiально-демографiчними i кримiнально-правовими, е третьою гру-пою ознак кримiнологiчноí характеристики особистостi злочинця-шоземця i злочинця-апатрида. Цей блок ознак найбшьше допомагае дослiднику скласти уявлення про внутршнш свiт злочинця. Адже, як зазначав А. Ф. Зелшський, особистють як суб'ект дiяльностi, - поняття перш за все психолопчне [1, с. 29]. А оскшьки у запропонованому контекст iноземцi та особи без громадянства розглядаються саме як суб'екти протиправно! дiяльностi, аналiз морального i психологiчного аспектiв '1'х особистостi значно доповнить узагальненi портрети таких злочинцiв.
Серед морально-психологiчних ознак кримшологи видiляють декiлька змiстовно важливих шдгруп: рiвень свiтогляду (погляди особи, п переконання, звички, установки, очiкування та iн.); iнтелектуальнi властивостi ^вень розумо-вого розвитку, обсяг знань, життевий досвщ, обмеженiсть або, навпаки, широта поглядiв, 'хх спрямованiсть, рiзноманiтнiсть iнтересiв тощо); цiннiснi орiентацií людини i соцiально-значущi моральнi риси i властивостi, якi належать до числа «глибинних» особистiсних характеристик; емоцiйно-вольовi якост (стан волi, темперамент, характер, шщатившсть, енергiйнiсть або лабiльнiсть, почуття, емоцп тощо), психофiзiологiчнi властивостi (природженi й придбаш властивостi психiки, тiлесна оргашзащя людини, у тому числi фiзичнi аномалп) [2, с. 226].
Якщо соцiально-демографiчнi та кримiнально-правовi ознаки аналiзуються в рамках «об'ективних» характеристик особистост злочинця, то потребо-мо-тивацiйна сфера i цiннiсно-нормативна характеристика свiдомостi - це аналiз
п «суб'ективних» рис [3, с. 340]. Саме у «суб'ективностЬ» зазначених ознак i полягае основна проблема дослiдження морально-психологiчного аспекту особистостi злочинця. Адже внутршнш свiт кожного шдиввда е унiкальним i неповторним. У кримшологп висловлена думка, i з якою ми цiлком погоджуе-мося, що вибiр поведiнки залежить вщ свiтогляду особи та и моральних усто!в, адже кожному вибору передуе потреба, мотив i мета дiяльностi, а вони, у свою чергу, засноваш на тому суспiльному щеал^ який мiститься у свiдомостi людини. Сам щеал детермiнований iснуючою культурою, характером цивШзацп, до яко! належить людина, та п здатнiстю зрозумiти сенс людського буття [4, с. 126].
З огляду на полшащональну специфжу злочинностi iноземцiв i апатри-дiв вважаемо за доцiльне розпочати морально-психолопчну характеристику цих осiб iз етнопсихологiчних особливостей нацiй. Як зазначае О. Г. Сшркш, кожна нащя мае свiй неповторний духовний обрис i нацiональний характер, що пов'язано iз особливостями iсторичного минулого, и виникнення та розвитку, своерiднiстю економiчного устрою, культури, географiчного та економiчного середовища, побуту, традицiй [5, с. 578]. Наявшсть нацiональноí психологи вщзначав i Г. Гегель: «Можна помггити, що нацiональна психологiя мае диво-вижну стiйкiсть: араби, наприклад, i в наш час всюди виявляють себе так, як !х описували в стародавш часи» [6, с. 76].
Про роль нащонального характеру у поведшщ громадян iнших держав О злочиннiй зокрема) неодноразово йшлося й у кримiнологiчних дослiдженнях. Першопрохвдцем у цьому питаннi е Ч. Ломброзо.
Аналiзуючи вплив належностi особи до того чи шшого етносу на вчинення того чи шшого виду злочишв, вш дiйшов висновку, що таю даш «не вiдрiзня-ються позитивнiстю»: «Нам вiдомо, наприклад, що значна частина лондонських крадпв - це iрландцi або уродженщ Ланкаширу. ... У Росп ... бшьшють крадпв у столицi виявляеться родом переважно з Бессарабп ... край цей дае найбшь-ший вiдсоток засуджених. Тут можна спостертати, як злочиннiсть переходить вiд родини до родини. У Шмеччиш мюцевосп, в яких знаходяться циганськi колони, особливо багап на жiнок-крадiйок ...» [7, с. 27].
I хоча Ч. Ломброзо зазначав, що етшчний вплив часто не може бути вира-жений за допомогою цифр, оскшьки його визначення засноване на кримшальнш статистищ, яка е сукупшстю досить складних факторiв, що не дають можливосп робити з них певш висновки [7, с. 30], вш все ж проводив певш паралелi мiж нацiональною належнiстю i здiбностями до учинення певних видiв злочинiв.
Та це дослiдження XIX ст. У наш час також робляться спроби виявити, наприклад, чи то шдвищений кримшогенний потенщал представнишв яких-небудь нацiй, чи види «нащонально! злочинностi». Зокрема, американський кри-мiнолог Дж. Раштон намагався вщнайти зв'язок мiж належнiстю особи до певно! раси та видом учинюваного злочину. Вш вважав, що темношкiрi афроамериканцi бiльш схильнi до учинення насильницьких злочишв, шж вихiдцi з бвропи. У европейцiв, у свою чергу, ввдсоток цих злочинiв вище, шж у азiйських народiв. Вш пояснював це саме властивими рiзним расам особливостями [8, с. 40-44].
Деяк кримшологи намагаються пов'язати явище злочинностi з поняттями ментальност^ нацiонального менталiтету.
Не вдаючись до аналiзу дискусп щодо сшввщношення понять «менталь-шсть» та «ментал^ет», зазначимо, що ментальнiсть можна визначити як стшкий спосiб специфiчного св^осприйняття, характерний для великих груп людей (етносiв, нацiй, соцiальних прошаркiв), що обумовлюе особливiсть 1х реагування на явища оточуючо'1' дiйсностi i поеднуе людей у сощальш та юторичш сшль-ноти. Вона бiльшою мiрою реалiзуеться у певних формах поведшки i пережи-ваеться емоцiйно. Ментальшсть об'еднуе рацiональне та iнтуíтивне, сусшльне та iндивiдуальне, усвiдомлене i неусвщомлене. Процес íí формування тривае столтями. Також залежно вiд традицiй культури, сощальних структур i усього середовища життедiяльностi людини вона i сама 1'х формуе як важливий чинник культурно-кторично1' динамiки [9, с. 141].
У сучаснш соцiологií розрiзняють два типи ментальност^ «схiдний» («не захщний») та «захiдний».
Здiйснюючи психологiчне дослщження осiб (а саме специфiку когштивних процесiв), що належать до «схвдно]"» та «захiдноí» культур, американськi вчеш дiйшли таких висновкiв. У першш iз них континуальнiсть розглядаеться як принципова властивють свiту, а в другш - вiн уявляеться дискретним, створе-ним iз вiдокремлених об'екив. У першiй не поширена формальна лопка, проте використовуеться холiстичний шдхщ i «дiалектична» аргументацiя, яскравiше виражена терпимють до суперечностей. Другiй бшьш властиве аналiтичне мис-лення, посилена увага до окремого об'екта, шж до цШсность У «захiднiй» ментальной поведiнка особи пояснюеться и належнiстю до певно!" категорп осiб та и власними особливостями. I навпаки, носи «схщно'1» культури вважають: нiщо в природi не е iзольованим та все взаемопов'язане, тому iзоляцiя елементiв вiд цiлого може призвести лише до помилок [10, с. 11163-11170].
Особи, яы мають «захвдну» ментальнiсть, частiше обирають ращональш, логiчно обrрунтованi шляхи вирiшення проблем, шж iндивiди, якi належать до «не захщно'1» ментальностi: за необхщност обрання шляхiв поведiнки першi частше схвалюють формальний, рацiональний, а друп - iнтуíтивний шлях [11, с. 7].
Р. Ямамото, розглядаючи злочиншсть iммiгрантiв-iноземцiв у Японп, акцен-туе увагу на асощацп представникiв певних нащональностей iз особливими видами злочишв. Наприклад, шахрайство iз використанням кредитних карток («сшммшг»), крадiжки зi зломом замюв та кишеньковi крадiжки характерш для груп крадпв китайсько1' нащональностц торгiвля незаконно виготовленими телефонними картками - для iранцiв; крадiжки iз торгових автоматiв - для корейщв [12, с. 27-57].
За результатами наукового дослщження злочинностi iноземцiв у РФ, отри-маними К. I. Богомоловою, також було встановлено факт вщмшност крим^ нально'1' спрямованостi злочинно'1' дiяльностi осiб, об'еднаних на етшчнш основi i за нацiональною ознакою (наприклад, таджики частше за шших вчиняють злочини, пов'язанi з незаконним обиом наркотичних речовин; азербайджанцi -
крадiжки, шахрайства, здшснюють контроль за торпвлею фальсифiкованими акцизними товарами та злочини, пов'язаш Ï3 незаконним обком наркотичних речовин i збро'1; грузини - крадiжки, злочини, пов'язанi iз незаконним обiгом наркотичних речовин та збро'1, фальсифiкованими акцизними товарами, угони автотранспорту, крадiжки iз приватних авто; вiрмени - злочини, пов'язанi iз незаконним обiгом наркотичних речовин, виробництво, зберкання, перевезення та збут немаркованих товарiв та продукцп, шахрайства; в'етнамщ - рекет щодо сво'1х сшввггчизниюв, якi займаються комерцiйною дiяльнiстю; китайщ - орга-нiзацiю та участь у нелегальнш мiграцiï у краши Захiдноï бвропи й пов'язане iз цим виготовлення пiдроблених документiв) [13, с. 45-46].
Даючи морально-психологiчну характеристику особистост злочинця-мк гранта у РФ, К. I. Богомолова дшшла висновку, що громадянам В'етнаму, Афганiстану, 1ндп, Китаю та iн. (тобто представникам «схвдно'1» ментальностi) властивi такi психолопчш особливостi, як вiдчуженiсть та недовiра до представ-никiв влади, упевнешсть, що у контактах iз ними прюритетним е дотримання традицiй та норм етшчного i релiгiйного середовища, навiть якщо вони очевидно порушують вимоги закону держави перебування. Прикладами тако'1 поведiнки е випадки кровно!" помсти серед iноземцiв, залишення дитини в небезпещ, жор-стоке поводження з жшками, якi порушили давш традицп. При цьому характерною вщповщдю таких осiб на питання пращвнишв правоохоронних органiв про те, чи вщомо винним, що вони порушують кримшальне законодавство держави перебування, поширеною е вiдповiдь, що це не мае значення, осюльки честь та звича'1 роду та етносу - найвища цiннiсть [13, с. 46-47].
Украшсью кримiнологи також вивчали прояви злочинно'1 дiяльностi пред-ставниюв окремих нацiональностей. Так, А. Ф. Зелшський зазначае з цього приводу, що неможливо не ввдзначити шдвищено'1 кримiнальностi деяких нацiональних груп, особливо мкранив з Пiвнiчного Кавказу, Азербайджану, Середньо'1 Азп; злочинна дiяльнiсть циганських клашв явно активiзувалась i, як правило, залишаеться безкарною [14, с. 11-12].
Одшею iз цiлей нашого емпiричного дослiдження (яке полягало в узагаль-неннi матерiалiв близько 500 архiвних кримiнальних проваджень, розглянутих судами Украши протягом 2008-2015 рр.) також було виявлення iмовiрного зв'язку нащональност особи та виду вчинюваного нею злочину, а можливо навггь i виокремлення «нащональних» злочинiв.
Аналiзуючи частоту засуджень представниюв рiзних нацiональностей, помк чено такi основнi тенденцп: 1) рос1яни найчастше засуджувалися за вчинення умисних вбивств, рiзних видiв крадiжок (у тому числi й крадiжки, вчиненi за попередньою змовою групою осiб, поеднанi з проникненням у житло), грабе-жiв, нанесення тшесних ушкоджень рiзноï тяжкостi, шахрайство, контрабанду, наркозлочини (статт 305-311, 317 КК Украши) та незаконне поводження зi зброею, бойовими припасами та вибуховими речовинами; 2) молдавани - за крадiжки та шдроблення докуменпв; 3) бшоруси - за крадiжки; 4) грузини -за крадiжки iз автомобiлiв, грабежi, незаконний збут наркотичних речовин та
незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберпання, перевезення чи пересилання наркотичних засоб1в без мети збуту; 5) азербайджанц - за грабеж!, хулпанство, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберпання, перевезення чи пересилання наркотичних засоб1в без мети збуту; 6) узбеки - за крад1жки, грабежу розбоТ та незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберпання, перевезення чи пересилання наркотичних засоб1в без мети збуту; 7) в1рмени - за крад1жки та розбоТ; 8) в'етнамц1 - за незаконне переправлення ос1б через державний кордон УкраТни.
Шд час анкетування близько 1 000 слвдчих та оперативних пращвниыв НащональноТ полщп та СБУ ХарювськоТ, ЗакарпатськоТ, ОдеськоТ, Черншв-ськоТ, ДшпропетровськоТ, ЧершвецькоТ та КиТвськоТ областей на питання: «Чи пом1чали Ви у своТй практищ схильшсть представниюв тих чи шших нацю-нальностей до вчинення певних вид1в злочишв?» 38,6 % респондента вщповши «так», а 13,3 % - «в1ропдшше так, шж ш». Вар1ант в1дпов1д1 «в1ропдшше ш, ашж так» обрали 8,3 %. Не погодилися 1з наявшстю такого сшввщношення 38,8 % ос1б. ЖодноТ ввдповщ не обрав 1 % опитуваних. Отже, вщповвдно до думки практичних пращвниюв, зв'язок м1ж нацюнальшстю злочинця та видом учинюваного злочину все ж юнуе.
При визначенш властивих представникам певних нащональностей злочишв правоохоронщ наводили таю сшввщношення:
1) цигани - крад1жки; квартирш крад1жки; шахрайство; незаконний обп наркотичних речовин (збут); грабеж1, вимагання; незаконне переправлення ос1б через державний кордон УкраТни
2) молдавани - крад1жка, розбш, шахрайство; шдроблення документа, штамшв, ДТП;
3) особи кавказьког нац1ональност1 (маються на уваз1 представники наро-д1в Кавказу) - зГвалтування, задоволення статевоТ пристраст неприродним способом, розбоТ, грабеж1, крад1жки, вимагання, насильницьы злочини проти життя та здоров'я особи; хулпанство, нанесення тяжких тшесних пошкоджень (зокрема з використанням ножа), убивства, квартирш крад1жки, грабеж1, розбоТ, шахрайства, насильство по вщношенню до представниюв нацюнальних меншин, контрабанда, формування оргашзованих форм злочинност на нацюнальнш основ1, торпвля, контрабанда наркотичних засоб1в, сутенерство; бандитизм, незаконне переправлення ос1б через державний кордон УкраТни; зГвалтування, шдроблення документа, штамшв, торпвля людьми, незаконне поводження з1 зброею, автотранспортш злочини (ДТП). Серед них, зокрема:
- грузини - крад1жки 1з автомобШв, шахрайство, квартирш та кишеньков1 крад1жки, розбоТ; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберпання, перевезення наркотичних засоб1в, торпвля забороненими товарами; схеми 1з «вщжиманням» квартир,
- в1рмени - крад1жки з автомобЫв, шахрайство, квартирш крад1жки, розбоТ; корупцшш злочини, квартирш крад1жки; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберпання, перевезення наркотичних засоб1в;
- азербайджанщ - корупцшш правопорушення; шахрайства; шдробка документа; незаконш валютш операцй;
- чеченц1, дагестанщ - розбо'1;
4) таджики - корупцшш правопорушення; шахрайства; шдробка документа; незаконш валютш операцй";
5)словаки - крадiжки, шахрайство;
6) узбеки - тшесш ушкодження; шахрайства; корупцшш правопорушення; шахрайства; шдробка документа; незаконш валютш операцй";
7) 1талшц1 - шахрайство;
8) серби - шахрайство;
9) рос1яни - посягання на територiальну цтсшсть i недоторканшсть Украши; шпигунство; терористичш акти; незаконне поводження зi зброею, бойовими припасами або вибуховими речовинами; контрабанда; контрабанда наркотичних засобiв; порушення порядку здшснення мiжнародних передач товарiв, що шд-лягають державному експортному контролю;
10) рос1яни, казахи, татари - контрабанда наркотичних засобiв, збро'1, сильнодiючих отруйних речовин;
11) китайщ - шпигунство; незаконне переправлення осiб через державний кордон Укра'1ни; порушення порядку здшснення мiжнародних передач товарiв, що шдлягають державному експортному контролю; вбивство; нанесення тшес-них пошкоджень рiзного ступеня тяжкостц незаконне позбавлення волi або викрадення людини; торпвля людьми; вимагання; шахрайство;
12) в'етнамщ - незаконне переправлення о^б через державний кордон Украши;
13) еврег - господарсью злочини, шахрайство;
14) араби та Близький Сх1д - хулканство, злочини проти життя та здоров'я, економiчнi злочини, нанесення тшесних пошкоджень рiзноï тяжкосп, незакон-ний обiг наркотичних засобiв, психотропних речовин; незаконне переправлення осiб через державний кордон Украши; зГвалтування, насильницьке задоволення статево'1 пристрасп неприроднiм способом; шахрайства;
15) темноштрг африканськ1 народи - наркозлочини, хулканство, убивства, тшесш пошкодження рiзноï тяжкоси, шахрайство;
16) гагаузи - крадiжки, нанесення тiлесних ушкоджень, розбо'1, грабеж^ крадiжка отрутохiмiкатiв;
17) турки - незаконне переправлення осiб через державний кордон Украши;
18) лгванщ - шахрайства з використанням магштних карток.
Проте, на нашу думку, остаточну вщповщь на питання, чи е стовщсотковий зв'язок мiж нащональною належшстю особи та злочиннiстю, не зможе дати жоден кримшолог. Необхiдно звернути увагу на той факт, що потрапляючи в шшу державу i знаходячись далеко вщ батьювщини, iммiгрант «тягнеться» до сво'1х спiввiтчизникiв. Вщ них вiн бажае отримати шдтримку, розумiння, допо-могу. Але не завжди така особа потрапляе в общину iз пануванням правомiрноï поведшки - вона може поповнити ряди етшчно'1 злочинностi в Украïнi, що саме
й спецiалiзуеться на певних видах злочишв i е основою для створення оргашзованих форм злочинносл. Однак нащональшсть (як i ознака мюця народження) нерозривно пов'язана зi звичаями, традищями, культурою, побутом та цшно-стями людей, з якими вдентифжуе себе шдивщ, i саме цi блоки сусшльного життя формують особистiсть, у тому чи^ i особистiсть злочинця.
1з процесом мiграцГí та певною мiрою нацiональною належнiстю пов'язана й проблема сощально1' самоiдентифiкацií особи. Так, шоземщ та особи без грома-дянства, що прибули в Украшу на постшне або довготривале мюце проживання, зазнають на собi дiю певних психолопчних факторiв. Велика кiлькiсть мпранпв стае «особами, що втратили свш попереднiй соцiальний статус i знаходяться у пошуку та набуттi нового, кращого» [15, с. 264]. Такий стан речей призво-дить до формування в них кризи сощально1' самощентифжацп, що е однiею з основних характеристик маргшального статусу особи i яку можна розглядати як кримшогенний фактор [16, с. 305]. Адже людина, загублена у натовш, вщчу-жена вiд конкретного людського сшвтовариства (громади, комуни, племенi), в умовах руйнування традицш i способу життя, розпалювана спокусами реклами, заздрютю i фрустрацiею схильна впадати в стан деморалiзацГí, що переходить в аморальшсть [17, с. 35]. Ц процеси i е першими кроками у формуванш про-типравно1' поведшки iндивiда.
Соцiальна iдентичнiсть особистостi - це набiр певних сощально-психолопч-них характеристик, що дають можливкть и ототожнення з певною соцiальною спiльнотою. Соцiальна iдентифiкацiя - це процес самоототожнення особистост з соцiальною групою, тобто усвщомлення свое'1 належностi до не'1 [16, с. 306].
Цiннiсний компонент соцiальноí iдентичностi залежить вщ мiсця, яке нале-жить груш в конкретному суспiльствi [16, с. 307], що оцшюеться як суб'ективно самим шдиввдом, так i об'ективно з боку сощуму. Цi обставини дають шдставу ученим виокремлювати тимчасовi аспекти соцiальноí iдентичностi: iндивiд ощнюе й аналiзуе не лише групи, до яких вш належав рашше та належить у конкретний перюд часу, а й плануе майбутню, так звану сощальну iдентичнiсть [18, с. 306].
Висновки. Стверджувати напевне про юнування зв'язку мiж нацюнальшстю особи та видом и злочинноТ' дiяльностi не можна. Однак схильшсть пред-ставникiв певноí нащональносп до вчинення конкретних видiв злочишв не можна виключати, про що свщчать матерiали слiдчо-судовоí практики. Це може пояснюватися не стшьки темпераментом чи нащональним характером особи, а наявшстю певноí «нiшi» у злочинному свт, яку заповнюють представники певних народiв. Звiдси i виникае певна злочинна «спецiалiзацiя».
В ознацi маргшальносп як цiннiсного компоненту соцiальноí щентичносп громадян iнших держав та о^б без громадянства мiстяться два основних аспекти, що можуть впливати на формування злочинноí поведшки в iммiгранта: криза самовдентифжацп у нових для нього сощальних умовах та щентифжащя себе як частини соцiальноí групи, що е основою для тих чи шших форм зло-чинноí дiяльностi в Украíнi.
Список л^ератури:
1. Зелинский А. Ф. Криминальная психология: науч.-практ. издание. Киев: Юршком 1нтер, 1999. 240 с.
2. Потерпший ввд злочину ^ждисциплшарне правове дослiдження) / за заг. ред. Ю. В. Бау-лiна, В. I. Борисова. Харюв: Кроссроуд, 2008. 364 с.
3. Криминология: учеб. для вузов / под общ. ред. А. И. Долговой. Москва: Норма, 2005. 912 с.
4. Ювенко Н. В., Лановенко I. I., Мельник П. В. Девiантна поведшка: сучасна парадигма: монографiя. 1ртнь: Академiя державно! податково'1 служби Украши, 2002. 240 с.
5. Спиркин А. Г. Философия: учебник. Москва: Гардарики, 1999. 816 с.
6. Гегель Г. В. Ф. Сочинения в 14 т. Москва: Госполитиздат, 1956. Т. 3. Энциклопедия философских наук. Ч. 3. Философия духа. 372 с.
7. Ломброзо Ч. Преступный человек / пер. с итал. Г. И. Гордон. - Санкт-Петербург: Мид-гард, 2005. 874 с.
8. Кобец П. Н. Зарубежный опыт предупреждения преступности иностранных граждан и лиц без гражданства. Российский следователь. 2003. № 12. С. 40-44.
9. Юшкевич Ю. С. Аксюлопчна складова украшсько1 ментальност та мехатзми ü збере-ження. Наукове пгзнання: методологгя та технологш. 2012. №1 (28). С. 140-144.
10. Nisbett R. E. Culture and point of view. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2003. Vol. 100. No 19. P. 11163-11170.
11. Александров Ю. И., Кирдина С. Г. Типы ментальности и институциональные матрицы: мультидисциплинарный подход. Социс. 2012. № 8. С. 3-13.
12. Yamamoto R. Alien Attack? The Construction of Foreign Criminality in Contemporary Japan / Germer A., Moerke A. (ed.) Japanstudien, 16. Grenzgänge - (De-) Konstruktion kollektiver Identitäten in Japan. Munich: iudicium Verlag. 2004. P. 27-57.
13. Богомолова К. И. Преступность, связанная с иностранцами: монография. Москва: Юрли-тинформ, 2013. 184 с.
14. Зелшський А. Ф., Ошка Л. П. Детермшащя злочину: навч. пошб. Харюв: УкрЮА, 1994. 52 с.
15. Основысоциальнойработы: учебник / под ред. П. Д. Павленок. Москва: Инфра- М, 2003. 395 с.
16. Стрелковская Ю. А. Психологические аспекты формирования маргинального статуса личности. Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологии: сб. науч. статей / под ред. М. Ф. Орзиха, В. Н. Дрёмина. Одесса: Феткс, 2007. С. 305-307.
17. Смотрицкий Е. Ю. Глобализация и люмпенизация: социальные корни преступности. Вк-ник Днтропетровського юрид. т-ту МВС Украти. 2001. № 2. С. 28-39.
18. Андреева Г. М. Социальная психология: учеб. для высш. учеб. заведений. Москва: Аспект Пресс, 2009. 363 с.
References:
1. Zelinskij, A.F. (2006). Kriminal'naja psihologija [Criminal psychology]. Kyiv: Jurinkom Inter [in Russian].
2. Baulin, Yu.V., Borysov, V.I. (Eds.) (2008). Poterpilyj vid zlochynu (mizhdystsyplinarne pravove doslidzhennia) [Crime victim (the interdisciplinary legal research)]. Kharkiv: Krossroud [in Ukrainian].
3. Dolgova, A.I. (2005). Kriminologija [Criminology]. Moscow: Norma [in Russian].
4. Kivenko, N.V., Lanovenko, 1.1., Mel'nyk, P.V. (2002). Deviantna povedinka: suchasna paradyhma [Deviant activities: modern paradigm]. Irpin': Akademiia derzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy [in Ukrainian].
5. Spirkin, A.G. (1999). Filosofija [Philosophy]. Moscow: Gardariki [in Russian].
6. Gegel', G.V.F. (1956). Sochinenija [Writings] (Vols. 1-14; Vol. 3; Part 3). Moscow: Gospolitizdat [in Russian].
7. Lombrozo, Ch. (2005). Prestupnyj chelovek [Criminous human]. (G. I. Gordon, Trans.) Saint Petersburg: Midgard [in Russian].
8. Kobec, P.N. (2003). Zarubezhnyj opyt preduprezhdenija prestupnosti inostrannyh grazhdan
i lic bez grazhdanstva [The foreign experience of foreigner citizens' and stateless persons' crime prevention]. Rossijskij sledovatel' - Russian investigator, 12, 40-44 [in Russian].
9. Yushkevych, Yu.S. (2012). Aksiolohichna skladova ukrains'koi mental'nosti ta mekhanizmy
ii zberezhennia [The axiological constituent of Ukrainian mentality and the mechanism of its
maintenance]. Naukovepiznannia : metodolohiia ta tekhnolohiia - Scientific cognition, 1 (28), 140-144 [in Ukrainian].
10. Nisbett, R.E., Masuda, T. (2003). Culture and point of view. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. Vol. 100, 19, 11163-11170.
11. Aleksandrov, Ju.I., Kirdina, S.G. (2012). Tipy mental'nosti i institucional'nye matricy: mul'tidisciplinarnyj pohod [Types of mentality and institutional matrixes: multidisciplinary approach]. Socis - Socis, 8, 3-13 [in Russian].
12. Yamamoto, R. (2004). Alien Attack? The Construction of Foreign Criminality in Contemporary Japan. Germer A., Moerke A. (Ed.) Japanstudien, 16. Grenzgänge (De-) Konstruktion kollektiver Identitäten in Japan. Munich: iudicium Verlag, 27-57.
13. Bogomolova, K.I. (2013). Prestupnost', svjazannaja s inostrancami [Crime, related to foreigners]. Moscow: Jurlitinform [in Russian].
14. Zelins'kyj, A.F., Onika, L.P. (1994). Determinatsiia zlochynu [Determination of crime]. Kharkiv: UkrYuA [in Ukrainian].
15. Pavlenok, P.D. (Eds.) (2003). Osnovy social'noj raboty [Framework of social work]. Moscow: Infra-M [in Russian].
16. Strelkovskaja, Ju.A. (2007). Psihologicheskie aspekty formirovanija marginal'nogo statusa lichnosti [Psychological aspects of the construction of person's marginal status]. Orzih, M.F., Drjomin, V.N. (Eds.). Aktual'nye problemy kriminologii i kriminal'noj psihologii - Urgent problems of criminology and criminal psychology (pp. 305-307). Odessa: Feniks [in Russian].
17. Smotrickij, E.Ju. (2001). Globalizacija i ljumpenizacija: social'nye korni prestupnosti. Visnyk Dnipropetrovskoho yurydychnoho instytutu MVS Ukrainy - Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk Law Institute of Internal Affairs, 2, 28-39 [in Russian].
18. Andreeva, G.M. (2009). Social'naja psihologija [Social philosophy]. Moscow: Aspekt Press [in Russian].
Kalinina A. V., Junior Research Fellow, Academician Stashis Scientific Research Institute for the Study of Crime Problems, National Academy of Law Sciences of Ukraine, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-8015-0807
Moral and psychological features of criminal's personality, who is an immigrant in Ukraine
One of dangers of the immigration process in Ukraine is the crime rate's increasing. As usual, immigrants have different, than residents, both appearance and moral features. That's why researching moral and psychological features of criminal's personality, who is an immigrant in Ukraine, will further create an integrated «-portrait» of this type of criminals for developing well founded crime prevention measures.
The goal of the article is to describe moral and psychological aspects of criminological characteristics of the criminal's personality, who is an immigrant in Ukraine (with a status of a foreigner or a stateless person). Based on an empirical study and results of a survey of law enforcement officials the author also tried to establish a connection between person's nationality and a kind of committed crime.
The complexity of scientific researching of moral and psychological features of a person lies in the fact that such features are deeply ingenerate and subjective. Criminologists says, that a person's behavior choice depends on world view and moral principles, because every choice take precedence of want, motive and aim of activity, which are based on a person's social ideal. This ideal is determined by current culture, civilization's character and person's capability to understand human's being meaning.
In the article the author paid attention to ethnopsychological peculiarities of criminals of different nations, type of their mentality and the problem of immigrants' self-identification in admitting state.
The conclusions of research are:
1) criminologists can't totally deny or corroborate the inclination of some nationalities to commit certain crimes. More often the choice of type of committing crime depends on criminal «niche» in the criminal world, which is occupied of defined nations;
2) the marginality as a feature of criminal's personality, who is an immigrant in Ukraine, characterizes two main aspects, which can influence on criminal's forming: the problem of immigrants' self-identification in admitting state and identification with a criminal groups, composed on the nationality's base.
Hadiürnß.a do pedKomzii 02.03.2017 p.
