CC BY
59
The Author analyzed the attitude a student to credit-module technology. Revealed change, which npo.3omnu in scholastic process after introducing the innovations.
Key words: Bolonskaya declaration, high educational institution, innovations, students, teachers, credit-module system, rating assessment, scholastic modules.
УДК 316.61
О. О. Маркозова, кандидат сощолопчних наук, доцент
МОРАЛЬН1 Ц1ННОСТ1 I АНТИЦ1ННОСТ1 УКРА1НЩВ: ЗМ1НА ПР1ОРИТЕТ1В У ГЛОБАЛ1ЗОВАНОМУ СВ1Т1
ЗдШснено комплексний аналiз традищйних моральних цтностей i антицтностей укратського народу в уЫх сферах сусптьного життя вiд минулого до сьогодення. Показано, що глобалiзацiйнi процеси в цтому негативно позначаються на системi цтностей укратського сустльства. Зроблено висновок про те, що розв 'язання проб-леми полягае у тому, аби сполучити свiтовi цiнностi iз щнтсними стандартами укратськоI культури в едину культуру, знайти оптимальне спiввiдношення двох про-тилежних начал: прагматизму та духовностi.
Ключовi слова: сусптьство, культура, цiнностi, антицiнностi, iдентичнiсть, глобалiзацiя.
Актуальтсть проблеми. Основною тенденщею свггового розвитку на сучасному еташ стала глобалiзацiя. Провщну роль у нш вдаграють США 1 захщноевропейсью держави, як володгать потужними економiчними, вш-ськовими, шформацшними та культурними ресурсами. Глобалiзацiйнi процеси перш за все виявляються в ушфшаци умх сфер житгедiяльностi народiв свиу. Вщбуваеться вестершзащя культури, англшська мова стае мовою свггового сшлкування, безперервне споживання матерiальних щнностей шдно-ситься як культ на вщмшу вiд розвитку духовностi, якш придiляеться значно менше уваги. За таких умов Укра!нська держава опинилася досить уразливою перед лицем захщно! культурно! експанси. Чужа культура привнесла в укра-!нське суспiльство чуж цiнностi, незрозумiлих геро!в та стиль життя, руйну-ючи тим самим юторичш традицп, цiнностi i культуру в цшому. Сьогодш можна говорити про загрозу змiни парадигми духовно! культури укра!нсько-го суспiльства i навiть руйнування культурно! спадкоемностi мiж поколшня-ми. У зв'язку iз цим актуальною постае проблема анал!зу традицiйних моральних цiнностей i антицiнностей укра!нцiв та змiни 1х прiоритетiв у глоба-
268 © Маркозова О. О., 2010
лiзованому свт з метою попередження руйнування iсторичних культурных традицш, щнностей i збереження ушкально1 украшсько1 щентичносп.
Наукове розроблення проблеми. Про необхщшсть захисту ^ци^льно! культури вщ захщного впливу укра1'нськ1 та росiйськi вчеш замислювалися починаючи з Х1Х ст. [1 — 6]. Так, М. Данилевський, розвиваючи свою теорiю культурно-юторичних типiв, стверджував, що усi культури рiвноцiннi, що нiколи не було i не може бути ншко! загальнолюдсько1 культури i, бiльш того, культурна ушфшацш призводить до деградаци [7]. Л. Гумiльов висловлював думку про неможливють перейняти чужу культуру без шкоди для особисто!, бо у такому р^ втрачаються творчий потенщал та унiкальнiсть народу [8].
Не втрачае свое! актуальностi проблема аналiзу цiнностей украшського народу i сьогоднi. Останнiми роками з'явилося чимало праць, в яких анал^ зуються окремi iсторичнi [9 — 11], еконошчт [12 — 14] та поттичт [15 — 17] аспекти сутност i динамiки становлення щншсних прiоритетiв украшщв. Однак, незважаючи на значну кшьюсть наукових дослiджень дано! проблеми, важливим залишаеться питання щлюного, всебiчного аналiзу процесу становлення i функцiонування системи цiнностей украшщв як динамiчноl системи в контекст минулого, теперiшнього i майбутнього.
У зв'язку iз цим метою статп е комплексний аналiз процесiв трансфор-мацп системи цiнностей украшщв у вмх сферах суспiльного життя з метою запоб^ання захщно1 культурно1 експансп i навiть втрати iдентичностi. Осно-вним предметним полем виступатиме дихотомiя цiнностi/анти цiнностi, що вщображуе глибоку внутрiшню динамiку цього процесу з огляду на новiтнi модифжацп тд впливом глобалiзацiйних тенденцiй.
Проблема щнностей мае досить складний i дискусшний характер, тому сучасна наука дае рiзнi тлумачення цього соцiального явища. Однак найчас-тiше шд сощальними цiнностями розумiють певну значущiсть явищ i пред-метiв реального життя з точки зору !х вщповщносп або невiдповiдностi потребам сустльства, сощально1 групи чи особи. У б^ш вузькому значеннi — це моральш i естетичнi iмперативи (вимоги), вироблеш людською культурою, що стали продуктом сусшльно1 свiдомостi.
Соцiальнi цшносп постiйно виникають, розповсюджуються, функщону-ють певний час, а попм розчиняються, зникають i знову формуються, тобто цшносп юнують у суспiльнiй структурi як щех-цшносп соцiальних груп, кламв та окремих людей. У рамках нашого дослщження вважатимемо, що позитивними цшностями е тi, що вщповщають прогресивному розвитку сус-пiльства i самореалiзацil особи. У свою чергу антицiнностi — це ще1, мораль-нi i естетичнi iмперативи, що гальмують суспiльний розвиток, руйнують особу та И щентичшсть.
Вiдомо, що одш цiнностi швидко сприймаються i легко адаптуються у певному сощальному середовищi, а iншi не можуть «прижитися» i стати
«сво1ми». Значною мiрою це залежить вщ генетично й iсторично сформованих ментальних особливостей народу, що утворюють його культурну матрицю, свщомо-пщсвщомий фундамент свггосприйняття. Виникае запитання: як ж цшносп е характерними для украшськох iдентичностi, а як — неприйнятш для ментальностi укра1нського народу?
1сторичш дослiдження свщчать про те, що нашi предки займалися хл16о-робством, мали лагщну вдачу, вiдзначалися великою гостиншстю, охайнiстю, працелюбнiстю, мистецькими здiбностями. Полонених не перетворювали на рабiв, як iншi народи, а !м давали можливiсть вибору: повернутися за певний викуп чи залишитися i стати членом громади.
Формою родинного устрою був ма^архат, поеднаний iз моногамiею. Може, iз ще1 причини серед украшщв завжди iснувала розпорошешсть. Вони не жили великими родинами. Вщокремлешсть вела до розвитку iндивiдуалiз-му i формування любовi до волi — з одного боку, а з другого — до взаемних непорозумшь i сварок, що часто призводило до внутршньо1 боротьби.
Ця риса (iндивiдуалiзм) шкiдливо вщбивалася на життi укра1нського народу як у стар^ так i у новi часи. Шкода вiд не1 пiдсилювалася ще тим, що внаслщок матрiархату украшщ нiколи не були схильш пiдлягати твердiй владi i шанувати И авторитет. Характерний мотив звернення до варяов «Земля наша велика i багата, а ладу в нш немае» остаеться актуальним i сьогоднi.
Варяжський вплив прившс укра1нцям елемент войовничосп i хоробросп, яш на слов'янському Грунп ушляхетнилися, переросли у цшносп духовного аристократизму, коли людина ставить на перше мюце не зовшшш ознаки односп, не свое соцiальне становище, матер!альш блага, а висок! духовн1 цшносп.
У княжу добу формуються так! моральш цшносп укра1нського народу, як релтйшсть та вiротерпимiсть, свят1сть, мужшсть, добросердечнiсть та до6ропорядн1сть, благородство, великодушшсть, працелюбнiсть та охайнiсть. Все найкраще, що притаманне людит: оптим1зм, любов, радiсть, самопожерт-ва, потяг до знання, реалiзуеться в культурних традищях украlнцiв.
У Козацький перiод, що воображений в 1сторичних пам'ятках, тснях, думах та художн1х творах, вщтворюються такi якост1, як патрiотизм, лицар-ство, перевага ц1нност1 благ духовних над матерiальними, дружба, побратимство. Любов до знання i книжки, повага до освiчених людей сприяли розвитку осв1ти. Наприклад, у запорожщв була традицiя частину здобутого у походах вщдавати на розвиток Киево-Могилянсько1 академil. 1снували пошана до батьюв, шанобливе ставлення до старших. Ще донедавна в украшських селах до батьюв, не кажучи вже про старших родич1в i знайомих, обов'язково звер-талися на «Ви». Серед украшщв розвивалися духовний аристократизм, по-чуття честi, г1дност1, самоповаги. 270
Важким випробуванням для волелюбних украшщв було крiпацтво, яке сприяло формуванню негативних духовних цiнностей. Вони виявляються як мотиви туги i жалю у народних тснях, образах приреченосп, пасивностi у художшх творах, проголошент «свободи вiд влади i плотЬ>.
З часом прадавнi антицiнностi украшщв на Грунп багатовiково! бездер-жавносп, принижения культури, честi i гадносп народу переросли у новi, що часто схож на прадавнi, але iз сучасним забарвленням. Це все той самий ш-дивiдуалiзм, хуторянська психологiя «моя хата з краю», комплекси меншо-вартостi, «молодшого брата», нерiшучiсть, заздрощi, втрата релiгiйностi, нешанобливе ставлення до старших i нашть до сво!х батьюв.
За роки входження Укра!ни до складу Радянського Союзу також вщбули-ся значт трансформацп цiнностей украшщв. Соцiалiстична щеолопя i радян-ська дiйснiсть, з одного боку, закршили у свiтоглядi людей цiнностi державного патернал!зму, традицiоналiзму та консерватизму, а з другого — сформу-вали настанови на сощальне утриманство, обмеженiсть у матерiальних потребах, слабку економiчну активнiсть, вiдсутнiсть цiлеспрямованостi.
Докорiннi сощалъно-екож^чт перетворення, що розпочалися в Укра!ш з 1991 р., сприяли глибоким змiнам у цiннiснiй структурi населення. Пд впливом економiчних, полiтичних та культурних новацiй в укра!нцiв сформувалася дихотомiчна ментальнiсть, яка вiдобразила дихотомга само! соцiально! дш-сносп. Це виявляеться у тому, що нашим сшввичизникам, як i ранiше, прита-маннi так! цiнностi, як свобода, зневажливе ставлення до грошей i кар'ери, прагнення р!вносп i безпеки, обмежено-iнструментальне ставлення до освети, негативне сприйняття чесностi i порядност1 З другого боку, все 6!лъшо! зна-чущосп набувають цшносп сощалъно! активност та самореал1заци, орiентацiя на багатство, кар'ерне зростання, устх та сощальне визнання.
Важливим аспектом сучасного сусшльного життя, однiею з найбiльш впливових сил, яка визначае подальший розвиток умх сфер житгедiяльностi держави, стала глобалiзацiя. Перетворюючи свет у цМсний сощум, вона змь нюе ощнки р!зних цiнностей, культур i традицш. Свггов! моральнi зразки, стандарти науково-техшчно! i соцiалъно-економiчноl рацiональностi немину -че транслюються через узагалънення соцiалъного досвщу та позначаються на житгедiялъностi украшського сощуму.
Опинившись у пром1жному становищ! м1ж економiкою розвинених держав i кра!нами, що розвиваються, Укра!на стала плацдармом, на якому перепле-лися найбiлъш гостр! суперечностi, притаманнi тим, i шшим. Висока щшъшсть мереж глобальних м1жнародних, м!жгрупових та м1жкультурних зв'язюв не дозволяе ухилитися вщ контактiв, залишитися байдужим або нейтральним. Приватний проспр громадянина не iзолюеться вщ сощуму, а включаеться у нього i шд тиском прагматичних компром^в вимагае формування нових культурних щнностей та настанов.
Сьогодш моральш, духовш цшносп зазнали значних змш майже в ycix сферах життя нашо1 держави. Нацюнальна культура вщступае пiд натиском шоземно!, особливо американсько! культури, яка нав'язуе невластивий укра-шськш ментальностi культ грошей, прагматизму, насильства. Романтичному щеалу доброго, щиросердного украшця нинi протистопь «новий украшець», для якого вс iнтереси зосередженi на матерiальниx цшностях.
Переродження культурних традицiй найбiльшою мiрою позначилося на молодi. Новi захщш культурнi iдеï та цiнностi, поширюючись у суспiльствi, сприяють засвоенню молодим поколшням запропонованого щеалу i призво-дять до формування таких негативних якостей, як байдужють, конформiзм, шптзм, а значне економiчне розшарування громадян — до пiдвищення за-здрощiв та агреси.
Стосовно формування полггичних цiнностей перш за все слщ пщкресли-ти, що в сучасних умовах полгтичне життя Украши е настшьки складним i хаотичним, що часом важко пiддаеться рацiональному аналiзу. Людинi iнодi неможливо iдентифiкувати себе з тими чи iншими полггачними цiнностями та символами минулого i сьогодення.
Полiтична i економiчна нестабшьшсть в краïнi виявляеться у широкому спектр негативних емоцiй людей вщносно до полiтики та ïï шститупв: вщ тотально! апатiï до агресивного протистояння. За таких умов аполп'ичшсть дуже часто стае громадянською позищею.
Полiтичнiй культурi украïнцiв також притаманна фрагментаршсть. Вона виявляеться у розбiжностi полiтичниx iнтересiв i цiнностей рiзниx сощальних, демографiчниx, етнiчниx груп i навгть у протирiчниx орiентацiяx на рiвнi iндивiдуальноï свiдомостi громадян. Ïï основними рисами е рiзноманiтнiсть полгшчних поглядiв, швидка змiна полiтичниx прюритепв, спалахи екстре-мiзму. Але у той же час, як наголошують провщш украïнськi дослщники, за умов юнування суверенно! держави вiдроджуються таю традицшш риси украшсько! полiтичноï культури, як народоправство, толерантшсть, лiбераль-не ставлення до влади.
На переформуванш цiнностей украïнцiв значною мiрою позначилася за-тяжна економiчна криза. Рiзке погiршення умов iснування основно! маси населения, безпрецедентне зростання нерiвностi м1ж рiзними групами громадян, руйнування соцiальноï сфери сприяли моральнiй деградаци суспiльства. Кри-мiналiзацiя набула загального характеру i поширюеться в умх прошарках сус-пiльства — вщ правлячо! верх1вки до соцiальниx низiв. Серед населення б^-шою мiрою переважають таю настро!, як пасившсть, орiеитацiя на утриманське споживання, бажання пiдкоритися долi, мiнiмiзувати сво1 потреби. Вщсутш активiстська мотивацiя, прагнення змшити iснуючий порядок речей.
У той же час, як свщчать дослщження, у молодого поколiния краши по-ступово виробляеться орiентацiя на незалежшсть, практичнiсть, адекватне 272
ставлення до кар' ери, грошей та матерiальних щнностей взагал^ Однак у б!лъ-шосп громадян юнують значт труднощ! з формуванням прагматично! мотива-цп, прюритету особисто! шщштиви ! активности як! вщповщають щнностям глобал!зованого свпу. Особливостями укра!нського характеру, як ! ранше, за-лишаються вщкрипсть, щирють, високий р!вень емоцшно-чуттевого сприйнят-тя, а шдивщуал!зм ! дом виступае негативною яюстю людини.
Висновки. Свп; що глобал!зуеться, стае единим ! проблема полягае у тому, аби сполучити свггов! цшносп !з щншсними стандартами укра!нсько! культури в едину культуру, знайти оптималъне сшввщношення двох протилежних начал: прагматизму та духовность Розв'язання ще! проблеми сприятиме розвитку Укра!ни як незалежно! держави, !! економ!чному ! духовному зростанню.
За даних умов завдання сусшльних шститупв полягае у тому, аби максимально узгодити таке зближення, створивши певт матер!альт ! правов! щд-валини для оргашчного поеднання глобал!зму !з традицюнал!змом, ще! ! практики створення взаемопов'язаного свиу — з плюрал!змом, р!зноматттям загальнолюдського та нацюнально-!сторичного.
Але ! без шщштиви кожно! окремо! людини неможливо подолати нега-тивт сощальт цшносп та вщродити нашу традицшну духовшсть. Тому для того, аби змшити ситуацию, у першу чергу необхщно усвщомити, що тради-цшт цшносп народу можуть стати виршальним чинником не тшьки у ви-значент щеологп сустльства, обрант його геополгтчного курсу, а й наветь у вибор! юторичного шляху даного сустльства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Грушевський, М. 1стор!я Украши-Руа : в 11 тт. [Текст] / М. Грушевський. — К. : Наукова думка, 1993.
2. Грушевський, М. Хто так! украшщ ! чого вони хочуть [Текст] / М. Грушевський. — К. : Наукова думка, 1991. — 485 с.
3. Липинський, В. Повне з!брання твор!в, арх!в, студи — Т. 6. Листи до браттв-хл!бороб!в. Про вдею ! оргашзащю укра1нського монарх!зму [Текст] / В. Липинський; тд ред. Я. Пеленського — 1СДНАНУ. Схщн.-европ. дослщ. ш-т !м. В. К. Липинського. — К. : Фшадельфш, 1995. — 470 с.
4. Данилевський, И. Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (1Х-Х11 вв.) [Текст] / И. Н. Данилевський. — М.: Аспект Пресс, 1999. — 399 с.
5. Гумилев, Л. Н. Древняя Русь и Великая степь [Текст] / Л. Н. Гумилев. — М. : Мысль, 1992. — 781 с.
6. Костомаров Н. И. Две русские народности [Текст] / Н. И. Костомаров. — К. ; Х., 1991. — 387 с.
7. Данилевский, Н. Я. Россия и Европа [Текст] / Н. Я. Данилевский. — СПб. : Изд-во. С.-Петербург. ун-та, 1995. — 515 с.
8. Гумилев, Л. Н. Ритмы Евразии. Епохи и цивилизации [Текст] / Л. Н. Гумилев. — М. : Экопрос, 1993. — 576 с.
9. Лавров, П. I. Iсторiя твденно-схщно! Украши [Текст] / П. I Лавров. — К. : 1996. — 578 с.
10. Верстюк, В. Ф. Украша вщ найдавшших часгв до сьогодення [Текст] / В. Ф. Вер-стюк, О. М. Дзюба, В. Ф. Репринцев. — К. : Наук. думка, 1995. — 686 с.
11. Попович, М. Нарис ютори культури Украши [Текст] / М. Попович. — К. : АртЕк, 2001. — 728 с.
12. Присяжнюк, Ю. П. Ментальшсть украшського селянства в умовах каштатстично! трансформацй суспшьства (друга половина XIX — початок ХХ столггтя) [Текст] / Ю. П. Присяжнюк // Укр. ют. журн. — 1999. — № 3. — С. 23 — 33.
13. Еременко, Т. Экономическая ментальность украинского этноса [Текст] / Т. Еременко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2007. — № 2. — С. 103-127.
14. Демкив, О. Экономическая мораль украинского общества в общеевропейском и внутрирегиональном измерении [Текст] / О. Демкив, Л. Кондратик // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2007. — № 4. — С. 5-34.
15. Панина, Н. В. Факторы национальной идентичности, толерантности, ксенофобии и антисемитизма в современной Украине [Текст] / Н. В. Панина. // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2005. — № 4. — С. 26-45.
16. Головаха, G. Феномен «аморально! бшьшосп» в украшському суспшьстш: постра-дянська трансформащя масових уявлень про норми сощально! поведшки [Текст] / G. Головаха // Украша — 2002. Мониторинг сощальних змш ; за ред. В. Ворони, М. Шульги. — К. : Либда, 2002. — 543 с.
17. Ручка, А. Динамша щншсних прюритеттв громадян Украши [Текст] / А. Ручка // Украшське сустльство 1994-2001. Мошторинг сощальних змш — К. : Либщь, 2002 — С. 414-426.
МОРАЛЬНЫЕ ЦЕННОСТИ И АНТИЦЕННОСТИ УКРАИНЦЕВ: СМЕНА ПРИОРИТЕТОВ В ГЛОБАЛИЗИРОВАННОМ МИРЕ
Маркозова Е. А.
Осуществлен комплексный анализ традиционных моральных ценностей и антиценностей украинского народа во всех сферах общественной жизни от прошлого до современности. Показано, что глобализационные процессы в целом негативно отражаются на системе ценностей украинского общества. Сделан вывод, что решение проблемы заключается в том, чтобы объединить мировые ценности с ценностями и стандартами украинской культуры в единую культуру, найти оптимальное соотношение двух противоположных начал: прагматизма и духовности.
Ключевые слова: общество, культура, ценности, антиценности, идентичность, глобализация.
MORAL VALUES AND ANTI-VALUES OF UKRAINIANS: CHANGING PRIORITIES IN THE WORLD GLOBALIZATION
Markozova О. О.
The author provides a comprehensive analysis of traditional moral values and anti-values of the Ukrainian people in all spheres ofpublic life from the past to the present. It is shown that the globalization processes in general have a negative impact on the value system
of the Ukrainian society. It is concluded that the problem is to unite the world's values with the values and standards of the Ukrainian culture in a common culture, to find the optimum ratio of the two opposing principles: pragmatism and spirituality.
Key words: society, culture, values, anti-values, identity, globalization.
УДК : 316.356.2
Д. Л. Дзвтяк, здобувачка ЕВОЛЮЦ1Я CIM'Ï В КОНЦЕПЦП Л. МОРГАНА
Розглянуто одну з головних концепцт еволюцп ciM 'ï, де зроблено припущення про те, що ciM 'я е первинним осередком сусптьства. Здтснено спробу простежити ево-лю^ю ciM 'ï i шлюбу в концепци Л. Г. Моргана.
Ключовi слова: еволющя ciM 'ï, кровноcпорiднена ciM 'я, пуналуальна ciM 'я, синди-аcмiчна ciM 'я, або парна ciM 'я, патрiархальна ciM 'я, моногамна ciM 'я.
Актуальтсть проблеми. Спрадавна Bei спроби осмислення сустльного життя людей так чи шакше були зв'язаш з розумшням ммейно-рольово! оргашзаци. 1нтерес до походження людства i людсько! юторп завжди супроводжуеться штересом до шлюбу, мм'!, спорщненосп як специфiчних форм юнування, збереження та вщновлення життя поколшь. Неувага до проблеми сощологп мм'! на перших порах ïï розвитку перешкоджае створенню повно! картини сощологп мм'!. ^льки докладно вивчена еволюцiя сшЧ та шлюбу дозволить представити перспективи розвитку сучасно! сiм'ï. Це пояснюе актуальнiсть даного дослiдження.
Шлюбно-сiмейнi ввдносини як одна з найбiльш значущих сфер у функцiонуваннi суспiльства упродовж сторiч вивчалися багатьма дослщни-ками — Е. Дюркгеймом [1], К. Марксом [2], Ф. Енгельсом [3], М. Вебером [4], П. А. Сорокшим [5].
До середини Х1Х ст. шм'я розглядалася як початкова мжромодель суспiльства, соцiальнi вiдносини виводилися з ммейних, саме суспiльство тлумачилося як сiм'я, що розрослася вшир. Тому iнтерес до походження людства сприяв розвитку iсторичного погляду на ммейний лад життя.
Традицiйний аналiз включае низку пiдстав, зазначених у сощолоочнш теорiï. Класики соцiологiï пщ кiнець Х1Х — на початку ХХ ст. акцентували появу ращонального начала в сiм'ï в умовах розвитку капiталiзму i вiдходу вщ феодально!' патрiархальностi. Вони шдкреслювали панування колективного
© Дзвiняк Д. Л., 2010 275
