CC BY
18циально-эколого-экономических процессов, а также обосновывать стратегические приоритеты и направления развития АПК региона.
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ
1. Андршчук В. Г. Економша аграрних тдприемств: пщручник. — 2-ге вид., доп. i перероблене / В. Г. Андршчук. — К.: КНЕУ, 2002. — 622 с.
2. Бидихова И. С. Методические основы оценки конкурентоспособности товара: социологический анализ / И. С. Бидихова // Вестник Московского университета. Сер. 18. Социология и политология. — 2001. — №4. — С.165—168.
3. Гордieнко, Т. М. Розвиток регионально! економши в контекст економачно! кризи / Т. М. Гордieнко // Актуальт проблеми економши. — 2010. — № 6. — С. 162—166.
4. Долгий В. И. Экономика промышленного предприятия: инвариантные и экстремальные состояния. / В.И. Долгий, Р. Ю. Лоскутов. — Саратов: Изд. центр СГЭА, 1998. — 289 с.
5. Катеринец С. В. Роль государственной поддержки в аграрном секторе Украины / С.В. Катери-нец // Экономист. ? 2008. ? № 9. ? С.24 ? 25
6. Караман М. М. Экономика предприятия: учебное пособие / М. М. Караман, П.Н. Майданевич, под. ред. Карамана М. М. ? Житомир, ЖГТУ 2007. ? 384 с.
7. Мацибора В. И. Економша сшьского господарства: пщручник / В. И. Мацибора. ? К.: Вища школа, 1994. ? 415 с.
8. Прущак О. В. Источники и факторы устойчивого развития реального сектора экономики // О. В. Прущак. — Известия Самарского научного центра РАН. — Самара, 2002. — С.39 — 47.
9. Чернюк Л. Г. Территор1альная оргашзащя региональних продовольчих комплекав Украши. / Л. Г. Чернюк. ? К.: РВПС Укр. НАН Украши, 1999 г. ? 185 с.
10. Шаблий О. И. Социально-экономическая география Украины / [О.И. Шаблий, М.И. Гонак]; пер. с укр. ; пед. ред. Шаблия О. И. ? Львов: Свит, 1995. ? 640 с.
УДК 336.279
МОНОПРОФ1ЛЬН1 М1СТА ТА М1СТОУТВОРЮЮЧ1 ШДПРИСМСТВА З ТОЧКИ
ЗОРУ УПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА
Кравцова О.М.
Розглянуто проблеми монопрофшьних м1ст та X мгстоутворюючих тдприемств. Виявлено, що особливост1 б1знесу у монопрофшьних м1стах та характерш риси м1стоутворюючих тдприемств роблять 1х б1льш уразливими до загрози банкрутства. Враховуючи значим1сть та масштабш насл1дки неплатоспроможностг м1стоутворюючих тдприемств, пропонуеться перейняти позитивний досв1д ростськог економгки щодо облту монопрофшьних м1ст, 1х тдтримки, метод1в державно-приватного партнерства, застосування в1дпов1дних метод1в державного регулювання, у тому числ1 проведення процедур банкрутства.
Ключов1 слова: монопрофшьне мгсто, м1стоутворююче тдприемство, банкрут-ство, неплатоспроможтсть, диверсифтащя, державна тдтримка.
Банкрутство суб'екпв господарювання завжди мае значш соцiально-економiчнi наслщки. На-копичення невиконаних зобов'язань, бшьш того - лшвщащя пщприемства попршують благополуч-чя його пращвниюв та фшансовий стан контрагенпв, затримка та несплата податюв цим тдприе-
мством тдвищують ризик невиконання державного та мюцевого бюджетсв. Якщо проблемне пiдприeмство е мютоутворюючим, то постае реальна загроза подальшому розвитку та iснуванню мюта, на територп якого воно розташоване. Таке мюто у науковiй лiтературi отримало назву «моно-мiстa» або монопрофшьного мiстa. З урахуванням того, що мiстоутворююче промислове пщприем-ство зазвичай входить в певну економiчну штегровану структуру, можна очiкувaти зниження фшан-сово'1 стiйкостi ще'1 структури. Отже, комплексний тдхщ до проблеми неплатоспроможносп вияв-ляе знaчимiсть iнституту банкрутства по вщношенню до соцiaльно-економiчного стану мюта, регь ону, краши i населення в цiломy У перюд св^ово'1 фшансово'1 кризи проблеми банкрутства мютоутворюючих пiдприемств i пов'язaнi з ними системн проблеми монопрофiльних мют загост-рюються.
Дослiдженню проблем неплатоспроможносп та банкрутства присвячено прaцi багатьох втиз-няних та зaрубiжних вчених. Втсм питання неплaтоспроможностi мiстоутворюючих тдприемств та монопрофiльних мiст розроблено недостатньо. Основи бачення питання неплатоспроможносп з мезоекономiчних позицiй закладено росiйським вченим-економютом Г.Б. Клейнером, який шсти-туцюнальну роль пiдприемствa розглянув з точки зору системно-штегращйно'1 теорп, що враховуе рiзнi аспекти внутрiшнього i зовтшнього середовища та функцiй пiдприемствa [1]. На його думку, еволюцшний економiчний розвиток краши може забезпечити розвиток тих економiчних систем, якi займають в економiчному просторi промiжне мюце мiж макро- та мaкрорiвнями i вiдносяться до мезоекономiки. До мезоекономiчних об'ектiв Г.Б. Клейнер вiдносить галуз^ регюни, вертикально iнтегровaнi комплекси, крупш корпорaцiй, а також монопрофiльнi мюта [2].
Питання функцiонувaння мiстоутворюючих тдприемств та aнaлiзу ix соцiaльно-економiчних проблем у передкризовий та кризовий перюд протягом останшх п'яти роюв активно дослщжуе група росiйськиx вчених Фшансового унiверситету при Урядi Росшсько'1 Федераци - А. М. Ряховсь-ка, О. Г. Крюкова, О. В. Арсенова, С. С. Кован [3, 4, 8, 13]. На ix думку, основною загрозою штере-сам держави i суспiльствa е не банкрутство мютоутворюючих оргaнiзaцiй, як прийнято вважати, а руйнування ix бiзнесу, яке призводить до неможливостi подальшого здiйснення виробничо-госпо-дарсько'1 дiяльностi, розпаду на склaдовi частини або лшвщацп дшчо'1 бiзнес-одиницi [3]. С.С. Кован, К. А. Березин, продовжуючи ще'1 Г.Б. Клейнера, дослiджують проблему мономют з точки зору системно'1 оргашзацп економiки та ресурсно'1 теорп кризи соцiaльно-економiчниx систем [4].
Метою статт1 е узагальнення пiдxодiв до проблем монопрофшьних мiст та мiстоутворюючиx тдприемств як елемешив мезосистеми з точки зору упередження банкрутства.
У сучасних умов мезоекономша [mesoeconomics] - це дослщження функцiонувaння частини економiчноi системи, промiжноi мiж ii мaкроекономiчним i мiкроекономiчним рiвнями, наприклад, на рiвнi галузей i секторiв економiки [5]. З цих позицш монопрофiльне мюто е елементом мезоеко-номiки. У деяких регюнах виникла проблема монозалежносп регюнально'1' економiки. Наприклад, якщо юторично так склалося, що все мюто або нaвiть область працюють в умовах моногалузево'1 структури економiки, то виникае залежтсть бюджету облaстi вщ одного великого платника по-датюв - мiстоутворюючого пiдприемствa. У перюд кризи така залежтсть посилюеться, а загроза неплатоспроможносп мiстоутворюючого пiдприемствa створюе не тiльки загрозу неплатоспроможносп мiстa, але й загрозу його банкрутства.
На пострадянському просторi немае приклaдiв офiцiйного банкрутства мiст, у св^овш прaктицi е. У США вщбулося нaйбiльше мунiципaльне банкрутство. У грудн 2013 р. мiсто Детройт було визнане банкрутом, вщповщне рвения прийняте окружним судом США по схщному округу штату Мiчигaн. Борговi зобов'язання мiстa Детройта становлять 18,5 млрд. долaрiв, половина з яких е боргами соцiaльним вiдомствaм. Шанав на досудове вирiшення конфлiкту не було, тому що кшькють визнаних судом кредиторiв перевищуе 100 тисяч суб'екпв. Проблеми мiстa беруть початок у 1950-х роках, коли автомобшьт заводи, що складали основу його економши, стали переносити вироб-ництво в iншi штати i передмiстя. Населення мiстa скоротилося з 2 млн. оаб до 700 тис. оаб на даний момент. Фшансова криза ускладнила ситуaцiю, хоча два найбшьших пiдприемствa Детройта - General Motors i Chrysler, - у 2009 р. розпочали процедуру банкрутства i швидко припинили ii, отримавши допомогу вщ держави. У лютому 2013 р. дефщит мюцевого бюджету склав 327 млн.
доларiв, борги - понад 14 млрд. доларiв. Рiвень безробiття в мют становить 7,5%, що бшьш нiж удвiчi перевищуе середнiй рiвень по США. У березнi 2013 р. мюту був призначений антикризовий менеджер Кевш Орр, проте план Орра щодо санаци мiста виявився неефективним, у результат 18 червня 2013 р. мюто звернулося до суду з проханням визнати його банкрутом. Це випадок не по-одинокий. Схема визнання мют банкрутом застосовуеться у США понад 25 роюв. Це мюта Стоктон (штат Калiфорнiя), Сан-Бернардшо (штат Калiфорнiя), Маммот Лейкс (штат Калiфорнiя). Прецедент з Детройтом надав поштовх для процедури банкрутства вщносно потенцшних мют-банк-рупв: Скрентон (штат Пенсiльванiя), Провiденс (штат Рой-Айленд), проблеми яких однотипнi -гострий дефщит бюджету, безробiття, вщсутнють коштв на утримання полщи, злочиннють [6].
Проблеми монопрофiльних мiст у Роси предметно вирiшуються з 2009 р., з моменту прийняття федерально! програми розвитку мономют, основним завданням яко'1 е диверсифiкацiя економiки мономют, зниження економiчноi залежностi вiд мютоутворюючих пiдприемств. За ступенем впли-ву кризи на соцiально-економiчну ситуацiю мономют Мiнiстерство регионального розвитку Рос-шсько! Федераци класифiкуе 1'х таким чином:
5% мономют (1,4 млн. оаб) - територи з високим ступенем прояви кризово! ситуаци, де слщ
термiново вжити заходи на федеральному рiвнi, не виключене розселення мюта; 15% мономiст (5,4 млн. оаб) знаходяться у зонi пiдвищеного ступеня ризику; 80% мономiст вимагають регулярного якюного монiторингу соцiально-економiчного стану i роз-робки програм розвитку [7].
Вщповщно до федерально'1 програми шдтримки монопрофiльних мiст Мiнiстерством регюналь-ного розвитку Росшсько'1 Федераци розроблений комплекс плашв модершзаци росiйських мономiст. Основш довгостроковi цiлi реалiзацii комплексних плашв модершзаци росiйських мономiст наступнi: модершзащя традицiйних (мiстоутворюючих) виробництв; диверсифiкацiя економши мiста (ство-рення нових виробництв i пiдприемств сфери обслуговування населення та бiзнесу); розвиток малого та середнього бiзнесу; покращення iмiджу мiста та пiдвищення якост життя.
О.Г. Крюкова, О.В. Арсенова детально розглянули причини кризових ситуацiй та особливост розвитку економiки у монопрофшьному мiстi, яю можуть призвести до банкрутства [8]. Монопрофшьш мiста переважно будувалися за радянських чаав, з урахуванням принцитв спецiалiзацii та коопераций притаманних плановiй економiцi, з прив'язкою до природних ресурсiв регюшв, особливо у перiод iндустрiалiзацii. У роки Велико'1 Вiтчизняноi вiйни у зв'язку iз евакуацiею заводiв iз захiдних областей виникли монопрофiльнi мюта у схiдних регiонах СРСР. Втм, у дореволюцiйнi часи моно-профшьнють регiонiв також iснувала. Наприклад, iсторiя становлення металургiйноi галузi Донбасу наприкшщ 90-х рокiв дев'ятнадцятого столiття, яка знайшла вiдображення у художнiй лiтературi (О. Купрiн «Молох»), пiдтверджуе територiальну монопрофiльну спрямованiсть розвитку дорево-люцшно'1 економiки. Отже створення мiст, в основi яких лежить одне-два тдприемства або один вид дiяльностi, склалося юторично. За росiйською статистикою, у 2010 р. у Росшськш Федераци з 1097 мiст 460 е монопрофшьними, з 1864 селищ мюького типу монопрофiльних - не менше 1200, в яких проживае понад 16 млн. оаб. У монопрофшьних мiстах до кризи створювалося 40% ВВП росшсько'1 економiки, внесок мютоутворюючих пiдприемств в регiональнi та мiсцевi бюджети часто перевищував 50% [8].
Росшсью вченi розробили класифiкацiю монопрофшьних мют: за типом економiчного розвитку регюшв, в яких розташоваш щ мiста - агломерацiйного, сировинного та промислового профшю; за структурними особливостями - мономюта-супутники великих полiфункцiональних мют, мономiста з одним мiстоутворюючим шдприемством, мономiста з к1лькома мiстоутворюючими шдприемствами [3, 4, 8]. Мiстоутворюючi тдприемства тдроздшяють також на виробничi (промислов^ та непро-мисловi (науково-дослiднi), окремо видшяють крупнi промисловi корпорацii, промислово-фшан-совi групи з обсягами продаж, що перевищують 500 млн. дол. [8].
Як i в Росii, в Украiнi традицiйними територiями розмщення мономiст е промисловi та сиро-виннi пояси розвитку, у першу чергу, Донбас - вугледобувний та металургшний регiон з шахтарсь-кими моноселищами, яю iсторично створювалися поряд iз побудованою шахтою; Днiпропетровсь-кий регюн - мономiста Никополь, Марганець, яю мають за мiстоутворюючi одне-два крупних пiдприе-
мства i одночасно вщдалеш вщ полiфункцiональних мiських цен^в. Наприклад, Марганець - на-селення 49 тис. oci6, половина з яких е пенсiонерами, одне мютоутворююче пiдприeмство ПАТ «Марганецький ГЗК», на якому працюе близько 6 тис. оаб, вiдстань вiд Днiпропетровська - 119 км [9]. Икополь - населення 123,8 тис. оаб, 42 тис. оаб працездатного вiку, з них 18 тис. оаб працю-ють на двох крупних пщприемствах - ПАТ «Икопольський завод феросплавiв» i ТОВ «1нтерпайп Нiко Тьюб», вiдстань вiд Днiпропетровська - 122 км [10].
У Росп мiстоутворюючi оргашзацп мономiст часто входять до складу штегрованих структур, наприклад, найбiльшi росiйськi структури i холдинги: ВАТ «Газпром», НК «Роснефть», ВАТ «ЛУКОЙЛ», холдинг «1нтеррос», холдинг «Базовий елемент», «УГМК-Холдинг». В Укршш спостерь гаеться аналогiчна ситуацiя. Так, найбшьша енергетична компанiя Украши ДТЕК, яка входить до складу фшансово-промислово'1' групи «Систем Кепiтал Менеджмент» (СКМ), включае пщприем-ства, якi е мютоутворюючими на територп мiст - Курахово (Курахiвська ТЕС), Зугрес (Зу'1'вська ТЕС), Щастя (Луганська ТЕС), Енергодар (Запорiзька ТЕС), Бурштин (Бурштинська ТЕС), Ладижин (Ладижинська ТЕС) та iншi. Крiм того, у портфелi вугшьних активiв ДТЕК - 31 шахта i 13 вуглезба-гачувальних фабрик у Донецькiй, Днiпропетровськiй та Луганськш областях Украши, у Ростовськш о6ластi Росшсько'1' Федерацп [11].
Росшський досвiд вивчення структури власностi мютоутворюючих пiдприемств показав, що деякi з них належать офшорним номiнальним власникам, компашям, якi входять до складу росшсь-ких промислових холдингiв, але контролюються через кiпрськi компанп, тобто зареестроваш у Рес-пу6лiцi Кшр. Серед мiстоутворюючих органiзацiй, у статутному капiталi яких переважають кiпрськi компанп - ВАТ «Байкальський целюлозно-паперовий комбшат» (Байкальськ, 1ркутська область), ВАТ «Распадская» (Междуреченськ, Кемеровська область), ВАТ «Магштогорський металургiйний ком6iнат» (Челя6iнська область). Через те, що процедури транскордонно'1' неспроможносп ^жна-родного банкрутства) недостатньо розвинеш та неефективнi, у разi настання неплатоспромож-ностi пiдконтрольного мiстоутворюючого пщприемства можуть виникнути значнi юридичнi труд -нощi щодо вiдповiдальностi шоземних власникiв при 6анкрутствi [4].
Уточнимо поняття щодо мiстоутворюючого пiдприемства. У Росп видшеш його наступнi характеристики: на пщприемста працюе до 25% вщ кiлькостi працюючих в мютц пiдприемство ви-робляе понад 50% загальномюького обсягу продукцп; мае на баланс об'екти сощально-комуналь-но'1 сфери та шженерно'1' iнфраструктури, що обслуговуе не менше 30% населення мюта; частка до-ходiв, що надходять вщ пiдприемства до бюджету мюта, складае понад 20% його дохщно'1' частини. При наявносп хоча 6 одно'1' ознаки пiдприемство можна вважати мютоутворюючим [7, 8]. В Укршш визначення мiстоутворюючому пiдприемству надане лише у п. 4 ст. 85 Закону Украши «Про вщнов-лення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом»: «мiстоутворюючим суб'ектом пщприемницько'1' дiяльностi визнаеться юридична особа, кшькють працiвникiв яко'1' з урахуванням члешв ix сiмей становить не менш як половину чисельностi населення адмшютративно-територь ально'1' одиницi, у якiй розташована така юридична особа. Положення ща статтi про мютоутворю-ючi суб'екти пщприемницько'1' дiяльностi застосовуються також до суб'екпв пщприемницько'1' дiяль-ностi, кшькють працiвникiв яких перевищуе п'ять тисяч оаб» [12]. Саме Закон Украши «Про вщнов-лення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» надае мютоутворюючому пщприемству особливий статус, що пщкреслюе масшта6нiсть наслiдкiв банкрутства та пщвищену соцiальну вiдповiдальнiсть пiдприемства.
Причини кризових ситуацш на мiстоутворюючиx пщприемствах стандартнi: зниження конку-рентоздатностi продукцп викликае скорочення о6сягiв виробництва та реалiзацii, уповiльнення обо-ротiв, термшв погашення деб^орсько'1' за6оргованостi та збшьшення ii о6сягiв (частки в загальнш вартостi активiв), дефiцит грошових кош^в, затримка погашення зобов'язань, зниження платоспроможносп. Наслiдки кризово'1' ситуацп, можливого банкрутства набувають вражаючих масшта6iв, табл. 1.
Отже головною особливютю монопрофiльного мiста е залежшсть його соцiально-економiчно-го розвитку вщ стану мiстоутворюючого пiдприемства.
Таблиця 1
Наслщки попршення платоспроможност1 м1стоутворюючого п1дприемства
КатегорАя Наслщки попршення платоспроможност мютоутворюючого пщприемства
Пращвники мютоутворюючого пщприемства - кредитори Несвоечасне отримання заробпно!' плати, при звшьненш мають серйозно думати про пере'зд в шшу мюцевють у пошуках роботи
Члени родини пращвниюв -потенцшш кредитори Зниження доходу родини, можливий пере'зд
Пенсюнери - потенцшш кредитори МатерАальш - затримки з виплатою пенсш через неотримання Пенсшним фондом платеж1в пщприемства за сощальними вщрахуваннями; моральна травма - зазвичай, це колишш робАтники пщприемства, яких майже половина населення мюта, цшком природною буде 1'х незаслужена образа, вщчуття покинутост, попршення здоров'я
МолодАж Матер1альш - безперспективне юнування у мют, викликане вщсутнютю роботи, м1гращя; моральш - порушення зв'язку поколшь, адже на мютоутворюючих пщприемствах створювались робочА династл
Пращвники шфраструктури мюта МатерАальш - вщсутнють фшансування шфраструктури з боку пщприемства А населення; моральш - мюто «вимирае»
Забезпечити соцiально-економiчний розвиток монопрофшьного мiста можна через надання систематично!' фiнансовоi пiдтримки мютоутворюючого пiдприемства - державна фiнансова допомога, забо-рона банкрутства таких пщприемств та фiнансова пiдтримка з боку держави; розвиток державно-приватного партнерства; а також шляхом стимулювання диверсифшаци бiзнесу у таких мiстах. Перший шлях заснований на теори антикризового управлшня, тобто якщо система не може самостшно протистояти кризi, то необхщш заходи можна провести ззовш, за рахунок соцiально-економiчних систем, що склада-ють зовнiшне середовище даного об'екта. За складних фiнансових умов держава не може вщмовитися вщ вирiшення соцiальних проблем монопрофiльного мАста. У Роси частина мiстоутворюючих пщприемств монопрофшьних мiст входить до перелАку системоутворюючих органiзацiй, затвердженого у 2008 р. урядовою комiсiею з пщвищення стiйкостi розвитку росшсько!' економiки, а також до пщприемств регионального значення, зокрема, це оборонш та федеральш унiтарнi державнi пiдприемства. Росшсью вченi, зокрема С.С. Кован зауважуе, що деяю системоутворюючi пiдприемства мономют е «системними банк-рутами», i характер надано'1 з боку держави допомоги (видiлення субсидiй, яю Адуть виключно на по-криття збитюв та вирiшення особистих завдань власниюв) заважае 1'м вирiшувати завдання модершзаци. При цьому держава, усвiдомлюючи глибину проблеми, здiйснюе 1'х постiйний мошторинг i систематично надае вщповщну допомогу. На пiдтримку системоутворюючих пщприемств у Роси в 2009 р. було видшено 300 млрд. руб., з них 75 млрд. руб. - на оборонш пщприемства i 225 млрд. руб. - на iншi [13, с. 75]. Постшна пщтримка збиткових мiстоутворюючих пiдприемств iнодi породжуе 1'х паразитуючий образ юнування. Неефективний власник не защкавлений у збiльшеннi доходiв, скороченнi витрат, в мо-дершзаци виробництва i пiдвищеннi конкурентоспроможностi продукцд, розумнiй експлуатаци сиро-винних ресурав, виршенш еколопчних проблем. Тобто постае проблема пщвищення вщповщальносп власника при отриманш державно!' пщтримки. Вщповщно, тшьки знаючи номшальних А фактичних власниюв оргашзаци А 1'х фшансовий стан, можна вимагати вщ них вщповщального ставлення до стану пщконтрольних 1'м оргашзацш А застосовувати до них вщповщш заходи. Тому наразА використовуються рАзш форми державно-приватного партнерства для упередження банкрутства монопрофшьних мют.
Другий шлях направлений на сприяння диверсифшаци бАзнесу у мют. Проте росшська практика показуе, що у монопрофшьних мютах для розвитку малого А середнього бАзнесу юнуе чимало перешкод, серед яких - природно обмежена галузева спрямованють, використання певного моноресурсу; залежнють вщ стану галузевих ринюв; вщдалешсгь вщ ринюв збуту; висока сгупшь залежност вщ власника; конфлАкт штереав власниюв (державних, репональних А мунщипальних оргашв влади, приватного бАзнесу), учас-
ниюв (засновниюв, трудового колективу) i населення м1ста.
Отже сталий соцiально-економiчний розвиток мономiст залежить вщ багатьох факторiв. Виршен-ня проблеми уникнення загрози банкрутства монопрофшьних мiст передбачае застосування певних кроюв:
проведення аналiзу реального фiнансово-економiчного стану i ощнку можливостей, потенцiалу тдприемств для вiдновлення i розвитку, виявлення так званих точок зростання як в умовах кризи, так i в посткризовому розвитку економши мюта; розробка комплексних плашв модершзацп монопрофшьних мют, направлених на блокування кризових явищ на мiстоутворюючих пiдприемствах, включаючи санацiю дiючих у мономiстах тдприемств, спрямовану на збереження бiзнесу, створення умов для його вщновлення i розвитку; розвиток малого i середнього бiзнесу, створення нових робочих мюць i пщвищення зайнятосп населення; створення полiфункцiональноï економiки мюта, подолання його монопроф-iльностi. Наприклад, якщо мiстоутворююче пiдприемство е добувним пщприемством, слiд сти-мулювати створення i розвиток перероблювально'' галузi; перспективний крок - включення мiстоутворюючих тдприемств у мiжнароднi та внутрiшнi про-
сторово-збутовi ланцюжки; розвиток сощально'' та шженерно'' iнфраструктури мiста, де можуть бути задiянi широкi верстви населення. Наприклад, у США в перюд Велико'' депресп громадськi роботи застосовувалися для будiвництва дорiг, мостiв, мелюраци тощо, що дозволило вирiшити проблему зайнятосп пiд час кризи;
виршення розлагодженостi попиту i пропозицп пращ - збереження висококвалiфiкованих прац-iвникiв, створення «нас^зних» професiй, вивiльнення персоналу низько'' квалiфiкацiï, подальше 'х перепрофiлювання, можливо достроковий вихiд на пенаю; створення умов для реалiзацiï проектiв, заснованих на приватно-державному партнерства Застосування тих чи iнших заходiв щодо запобiгання загроз руйнування бiзнесу i неспромож-ностi мiстоутворюючих тдприемств залежить вщ рiвня ризику фшансово'' стiйкостi, тому набувае актуальностi своечасний аналiз 'х фiнансового стану та постшний монiторинг цього питання з боку держави, регюшв. Вимога прозоросп - одна з базових складових ефективного фшансового оздо-ровлення. Тому для упередження банкрутства мютоутворюючих тдприемств необхщна прозорiсть структури власникiв (номшальних i кiнцевих) мiстоутворюючих пiдприемств. Наприклад, Мшютер-ство економiчного розвитку Росшсько'' Федерацп поставило питання про те, щоб зобов'язати пiдприемства розкривати шформащю про бенефiцiарiв з метою деоффшоризацп бiзнесу та пщви-щення вщповщальносп власника.
У Росп список мономют налiчуе 342 мiста i селища iз населенням 16 млн. оаб, в окремому списку - системоутворюкта пiдприемства. У 2014 р. на 'х пiдтримку необхiдно витратити близько 50 млрд. руб., з них 30 млрд. руб. пропонуеться витратити на субсидп для регюшв на оновлення сощально'' шфраструктури, 10 млрд. руб. - на переселення громадян з депресивних райошв у рамках стимулювання маятниково'' м^ацп та пщтримки пере'зду в регiони Росп, де е потреба у новш робочш силi. Складаеться новий список мютоутворюючих тдприемств на основi статистичних даних - частки зайнятосп на мютоутворюючих пщприемствах, пщприемствах одше'' галузi або одного виробничого комплексу. Передбачаеться, що до нього увшдуть мюта з населенням понад 3 тис. оаб, на якi будуть поширюватися програми державно'' пiдтримки. Для пщтримки мономют пропонуеться частково розпакувати так званий антикризовий фонд - 349 млрд. руб., закладеш у федеральному бюджет на 2014-2016 рр. [14].
Проблема функцюнування мютоутворюючих тдприемств набула значення не тшьки для еко-номши Росп. Св^ова криза стала каталiзатором iснуючих проблем. Проведений аналiз показав, що в Укршш проблема монопрофшьних мют та 'х мiстоутворюючих пiдприемств iснуе, 'х характернi риси схiднi з тими, що е наявними у росшськш економщг Проте механiзм регулювання вщносин мiж iнтегрованими структурами ( крупним бiзнесом, промислово-фiнансовими групами, що волод-iють мiстоутворюючими пiдприемствами) i адмiнiстративно-територiальними суб'ектами ( мюьки-ми радами) економши в Укршш майже не розроблено. Це ускладнюе ршення соцiально-економiч-
них проблем монопрофшьних мст, упередження неправомiрних дiй власникiв iнтегрованих структур напередодш банкрутства мiстоутворюючих пiдприемств, е причиною вщсутносп належного регулювання вщповщальносп власникiв. Данi питання потребують комплексного виршення.
ВИСНОВКИ
Монопрофiльнi мiста - найбшьш вразлива категорiя населених мст, що систематично знахо-дяться в зош ризику неплатоспроможностi. Монопрофiльне мюто доцiльно розглядати як вiдкриту соцiально-економiчну мезосистему, яка формуеться пiд впливом зовшшшх чинникiв, мае сукупнiсть сформованих внутршшх факторiв i умов. Економiчна i соцiальна стiйкiсть системи залежить вщ п можливостей реагувати на зовшшш змiни, своечасно адаптуватися до них. Особливосп бiзнесу у мономютах та характернi риси мiстоутворюючих пщприемств роблять дану систему бiльш уразли-вою до загрози банкрутства. Враховуючи значимють та масштабнi наслiдки неплатоспроможносп мiстоутворюючих пiдприемств, держава мае контролювати 'х дiяльнiсть. Пропонуеться перейняти позитивний досвщ росшсько'' економiки щодо облшу монопрофiльних мiст, 'х пiдтримки, методiв державно-приватного партнерства, застосування вiдповiдних методiв державного регулювання: фшансово'' пiдтримки, реструктуризащя податково'' заборгованостi, розмiщення державного замов-лення, надання податкових преференцiй, шституцшних заходiв пiдтримки, а також проведення процедур банкрутства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем / Г.Б. Клейнер - М. : Наука, 2004. - 240 с.
2. Клейнер Г.Б. Мезоэкономика развития: моногр. / Г.Б. Клейнер. - М. : Наука, 2011. - 805 с.
3. Ряховская А.Н. Разработка эффективных форм государственной финансовой поддержки в целях предотвращения банкротства неплатежеспособных градообразующих организаций монопрофильных городов / А.Н. Ряховская, О.Г. Крюкова, Е. А. Аресенова // Эффективное антикризисное управление. - 2011. - № 1 (64): Электронный ресурс. - Режим доступа: http : //www. e-c-m. ru/magazine/ 64/ eau_64_61.htm
4. Кован С.Е. Моногорода с точки зрения системной организации экономики и ресурсной теории кризисов социально-экономических систем / С.Е. Кован, К.А. Березин // Эффективное антикризисное управление. - 2012. - № 3 (72): Электронный ресурс. - Режим доступа: http://www. e-c-m. ru/ magazine/72/eau_72_162.htm
5. Словари и энциклопедии на Академике: Электронный ресурс. - Режим доступа: http:// dic.academic.ru/
6.Офщшний сайт «Business Insider»: Електронний ресурс. - Режим доступу: http:// www.businessinsider.com
7. Официальный сайт «Союз Инвесторов»: Електронний ресурс. - Режим доступу: http:// wwwunioninvestru
8. Крюкова О.Г. Влияние мирового финансового кризиса на экономику моногородов / О. Г. Крюкова, Е. А. Арсенова // Эффективное антикризисное управление. - 2010. - № 1 (60): Электронный ресурс. - Режим доступа: http://wwwe-c-m.ru/magazine/60/eau_60_13 .htm.
9. Офщшний сайт виконавчого ком1тету Марганецько'' мюько'' ради: Електронний ресурс. - Режим доступу: http ://marganets-rada. dp.ua/
10. Офщшний сайт Ккопольсько'' мюько'' ради: Електронний ресурс. - Режим доступу: http:// wwwadm.nikopol.net/
11. Офщшний сайт компани ДТЕК: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www dtek. com/
12. Закон Укра'ни «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкру-том» вщ 14.05.1992 р. № 2343-XII: станом на 11.08.2013: Електронний ресурс. - Режим доступу: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2343-12
13. Кован С. Е. Ресурсно-энергетическая модель социально-экономических систем / С.Е. Кован // Эффективное антикризисное управление.- 2011. - № 5 (68). - С. 70-77.
14. Официальный сайт «Газета.ру»: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://wwwgazeta.ru/
