CC BY
13
УДК 628.5 Мол. наук. cniepo6. Л.Я. Плескач -
Дендропарк "Олександрш " НАН Украти
МОН1ТОРИНГ СТАНУ ТЕХНОГЕННО ЗАБРУДНЕНИХ ВОД ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я"
Наведено даш щодо вмюту основних забруднювальних речовин у техногенно забруднених водах дендропарку "Олександр1я". Виявлено, що основними забрудню-вальними речовинами вод Захщно! балки е: азотовмiснi сполуки, шестивалентний хром та нафтопродукти. Показано, що найбшьшу небезпеку для рослинност парку становить амонш сольовий (NH4+).
Ключовг слова: мошторинг, азотовмiснi сполуки, важкi метали, нафтопродукти.
Водш ресурси Укра!ни складаються з поверхневих та тдземних вод. Поверхнев1 водш ресурси вкривають 24,1 тис. км2, або 4 % вщ загально! те-риторп Укра!ни. До таких об'екпв належать р1чки, озера, водосховища, ставки, канали тощо. У Нащональнш доповда про стан навколишнього природного середовища в Украш у 2010 р. повщомляеться [2], що майже вс повер-хнев1 джерела водопостачання Укра!ни протягом останшх десяти роюв штен-сивно забруднювалися. Найбшьшими забруднювачами е промислов1 шд-приемства, особливо чорно! та вугшьно! промисловосп. Водш об'екти Укра-!ни забруднеш переважно сполуками важких метал1в, азоту, нафтопродукта-ми, фенолами, сульфатами.
Антропогенне забруднення поверхневих вод, що зростае останшм часом, е ключовим аспектом у загальнш проблем1 забруднення навколишнього середовища. До складу природних вод входить комплекс забруднювальних речовин, сумарний вплив яких, а також д1я продукпв !х трансформацп на екосистему, е непередбачуваними. З метою запоб^ання подальшому забруд-ненню водойм шюдливими для пдробюнпв i людей речовинами та у свита европейських пiдходiв щодо покращення якосп поверхневих вод, регламен-тованих Директивою 2000/60/СС Свропейського парламенту, необхiдно про-водити монiторинг !х стану (1).
Упродовж 2008-2012 рр. проводили мошторинг стану водойм дендропарку за вмютом основних забруднювальних речовин: амошю сольового, шт-рипв, нiтратiв, шестивалентного хрому та нафтопродукпв. Об'ектами досль джень були води водойм Захщно! балки дендропарку " Олександрiя". Вмiст Сг6+, NH4+, no3-, no2_ у водi визначали фотометричним методом на приладах КФК- 2, СФ-46. Визначення вмюту нафтопродуктiв проводили флюоромет-ричним методом на приладi "Флюорат". Хiмiчнi аналiзи виконували в лабора-торп комунально! гiгiени Бшоцерювсько! саштарно-ешдемюлопчно! служби.
Отримаш данi щодо вмiсту основних забруднювачiв у природних водах дендропарку показали, що для бюти парку найбшьшу небезпеку на сьогодш представляе амонш сольовий (NH4+). У мющ витоку забруднених вод (лiвий берег ставу "Русалка") вмют NH4+ (рис. 1) за роки дослщження змшювався вiд 47,16 мг/дм3 (94 ГДК) до 1457,0 мг/дм3 (2914 ГДК). Найвищi концентрацп амонiю сольового в цьому джерелi спостерiгались в 20082010 рр. (табл.). Максимальнi концентрацп цього забруднювача в цей перюд становили 1620-2914 ГДК. Упродовж останшх рокiв спостерiгаеться деяке
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
зменшення концентраци NH4+, проте його вмiст ще залишаеться екстремаль-но високим 1 перевищуе гранично допустимий в 842-1184 рази.
(--------а----
Рис. 1. Схемарозташування водойм дендропарку
Табл. Концентраця азотовм^них сполук у поверхневих та пiдземних водах Захiдноi балки дендропарку, мг/дм3
Рк Ж4+ N0/ 1 ^э"
min 1 max min 1 max 1 тт 1 тах
Водойма "Потерчата"
2008 470,00 611,00 3,28 11,98 372,12 460,23
2009 18,90 682,00 0,84 38,00 272,86 345,17
2010 51,36 580,00 0,68 1,43 148,13 193,16
2011 56,16 189,60 4,85 7,26 77,20 120,19
2012 14,04 183,16 1,96 2,13 156,16 219,70
Джерело в верх1в'1' балки
2008 44,16 188,00 4,03 5,78 354,40 377,12
2009 21,00 342,16 0,46 19,37 233,88 273,99
2010 34,17 100,00 0,14 0,73 122,45 177,16
2011 43,16 151,68 6,16 22,44 106,63 154,17
2012 23,40 96,23 1,23 1,96 112,43 236,30
Водойма "Русалка"
2008 422,00 587,50 6,03 14,40 373,16 640,02
2009 10,50 237,60 0,67 27,16 272,86 360,03
2010 54,17 540,00 0,84 1,43 114,55 240,11
2011 67,29 156,42 6,03 10,71 109,20 137,85
2012 18,72 221,20 1,23 2,11 236,30 293,27
Джерело в верх1в'1' водойми "Русалка"
2008 193,50 1457,00 96,23 111,51 51,39 106,32
2009 198,15 810,00 38,32 230,00 1461,75 1960,00
2010 185,03 810,06 36,48 71,60 180,03 1160,00
2011 480,00 592,50 120,96 153,04 25,73 190,06
2012 47,16 421,20 4,90 49,30 108,20 193,17
Водойма "Водяник"
2008 159,80 216,33 4,33 8,67 361,02 374,63
2009 12,60 163,17 0,64 7,60 87,70 260,16
2010 30,50 56,00 0,33 0,91 51,35 160,00
2011 29,16 47,40 5,01 10,21 78,12 128,66
2012 12,64 123,17 0,43 2,94 43,18 126,75
ГДКр 0,50 0,08 40,00
Висок концентраци NH4+ у водоймах захiдного каскаду спостер^а-лись протягом всього перюду дослiджень, проте особливо високими вони були в 2008-2010 рр. i становили 37,8-1364 ГДК у водi ставу "Потерчата", 211174 ГДК в водi "Русалки" та 25-432 ГДК у водi водойми "Водяник". Найви-щий вмiст амонш сольового за дослiднi роки був у пробах вод ставу "Русалка" та "Потерчата" (на скидi вод).
Результати аналiзiв проб води за вмютом сполук азоту показали, що води дослщних водойм значно забруднет нiтритами. У мiсцi витоку забруд-нених азотовмiсними сполуками вод концентращя нiтритiв становила 612875 ГДК. Найвищий вмiст цього забруднювача спостерiгався в 2008, 2009 та 2011 рр. i перевищував гранично допустимий в 456-2875 рази. Висок концентраци NO2- також виявлеш в водi поверхневих водойм захщного каскаду. За перiод дослiдження найвищий вмют цього забруднювача був зафжсований у 2008, 2009 та 2011 рр. Бшьш високi концентраци амонш сольового були в водi водойм "Потерчата" та "Русалка". Так, у 2009 р. максимальний вмют NO2- у водi ставу "Русалка" становив 340 ГДК, у водi водойми "Потерчата" -475 ГДК.
Результати аналiзiв показали, що води дослщних водойм мають дещо пiдвищений вмкт нiтратiв. За роки дослiджень вмкт NO3- у водi водойми "Потерчата" змшювався вiд 2 до 11,5 ГДК, у водi "Русалки" - вщ 2,7 до 16 ГДК, у водi "Водяника" - вщ 1,1 до 9,4 ГДК. Найвищi концентраци цього забруднювача спостерiгались у 2008-2009 рр. В мющ витоку забруднених азотовмюними сполуками вод (лвий берег ставу "Русалка") концентрацiя N03 варшвала вiд 25,73 до 1960,00 мг/дм3 (49 ГДК).
Рис. 2. ДинамЫа вмшту шестивалентного хрому в джерелц розташованому в верхiв 'У Захiдноi балки
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Шестивалентним хромом, в основному, забруднеш поверхневi та шд-земнi води захщно1 балки. У джерет, розташованому у верхiв'l балки, вмiст
Сг 6+ вартовав вiд 0,020 (20 ГДКр) до 0,067 (67 ГДКр) мг/дм3. Упродовж ос-
6+ ■
таннiх рокiв концентращя Сг у водi цього джерела значно впала порiвняно з попередшми роками (рис. 2). Так, порiвняно з 1991 р. вмiст шестивалентного хрому у водi джерела знизився в 430-477 разiв. Концентращя Сг 6+ у повер-хневих водах водойм захщного каскаду протягом перюду дослiджень змшю-валась вщ 0,012 мг/дм3 (12 ГДКр) до 0,035 мг/дм3 (35 ГДКр). Серед водойм захщно! балки найвищий вмют Сг 6+ був у ставi "Потерчата", а найнижчий вмiст - у водi ставу "Водяник" (рис. 3).
"Потерчата" "Русалка"
Рис. 3. Динамжа eMicmy шестивалентного хрому в водоймах 3axidHoï балки
Проведет дослщження показали, що вмют нафтопродуктав у водi джерела, розташованого в верхов1' захiдноï балки змiнювався вщ 0,036 до 0,135 мг/дм3 (2,7 ГДКр). Порiвняно з 1995 р., ïx концентрацiя зменшилась в 51-58 разiв. Про-веденi дослщження показали, що води захщного каскаду парку забруднеш азо-товмiсними сполуками, шестивалентним хромом i нафтопродуктами. З них найбшьшу небезпеку на теперiшнiй час представляе амонiй сольовий.
Лiтература
1. Водна Рамкова Директива €С 2000/60/ЕС. Основш термши та 'х визначення / EU Water Framework Directive 2000/60/EC. Definitions of Main Terms. - К., 2006. - 240 с.
2. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Укра'ш у 2010 рощ. - К. : Центр еколопчно' освгги та iнформацiï, 2011. - 254 с.
Плескач Л А. Мониторинг состояния технегенно загрязненных вод дендропарка "Александрия"
Представлены данные по содержанию основных загрязняющих веществ в тех-ногенно загрязненных водах дендропарка "Александрия". Выявлено, что основными загрязняющими веществами вод Западной балки являются: азотосодержащие вещества, шестивалентный хром и нефтепродукты. Показано, что наибольшую угрозу для растений парка представляет NH4+.
Ключевые слова: мониторинг, азотосодержащие соединения, тяжелые металлы, нефтепродукты.
Pleskach L.Ya. Monitoring state of polluted water in dendrological park "Alexandria"
A data about content of main polluted compounds in waters of dendrological park "Alexandria" are represented. The main polluted contents of waters in the West Ravine are nitrogen compounds, Cr6+ and oil-products. NH4+ is the most dangerous compound for plants in the park.
Keywords: monitoring, nitrogen compounds, heavy metals, oil-products.
УДК 628.3 Ст. викл. Т.М. Пушкарьова-Бездгль, канд. с.-г. наук -
Уманський НУС
ПРОБЛЕМА ПОШИРЕННЯ ТЕРИТОР1Й НЕСАНКЦ1ОНОВАНИХ ЗВАЛИЩ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В НА ЗЕМЛ1 ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ УКРА1НИ
В Укршш е 4 157 паспортизованих пол1гошв твердих побутових вiдходiв, площа яких сягае 7,4 тис. га. Також е 3 298 несанкцюнованих звалищ. Загальна пло-ща ушх звалищ дорiвнюе площi Кiпру. Останшм часом несанкцiонованi полiгони за-хоплюють територи природно-заповiдного фонду Укра1ни. Стихшш й напiвлегальнi смiтники поширюються на територiях лiсiв, паркiв, русел рiчок, гiрських улоговин, мiсць, де пролягають туристичш, екологiчнi маршрути, прибережнi зони прських чок i струмгав. Ця проблема потребуе нагального державного втручання, зокрема на законодавчому рiвнi.
Ключовг слова: вщходи, звалища, туристичш маршрути, еколопчш маршрути, заповiдники.
Промислове виробництво, шш1 види господарсько-економ1чно1 д1яль-носп, пов'язаш 1з споживанням сировини, матер1ал1в, енергп, а також життедяльшсть людини невщворотно супроводжуеться утворенням вщход1в. Проблема в1дход1в багатогранна. З одного боку, бшьшють в1дход1в можна розглядати як вторинш матер1альн1 та енергетичш ресурси, для використання та перероблення яких винайдеш вщповщш технологи, з шшого боку - як заб-руднювач1 атмосферного повпря, водних ресуршв, грунлв, рослинносп зав-дяки !хшм токсичним та шшим небезпечним властивостям.
Ниш в розвинених кра1нах виробляють в1д 1 до 3 кг побутових вщхо-д1в на душу населення на день, що становить десятки 1 сотш мшьйошв тонн на рж, причому, у США, наприклад, ця кшьюсть збшьшуеться на 10 % кожш 10 роюв. У зв'язку з вщсутшстю мюць для захоронення ц1е1 величезно1 кшь-косГ в1дход1в на Заходi заговорили про кризу в1дход1в або кризу звалищ. У японських гаванях насипаш "смптев1 острови" з пр побутових вщход1в, ви-роблених в метропол!ях; у США мiста на Швшчно-Схщному узбережжi вщ-правляють свое смптя в шш1 кра1ни на океанських баржах. 1стор1я найбiльш злощасно1 з таких барж - Мипгое, яка протягом року плавала вщ порту до порту, намагаючись позбутись смггтя з Нью-Джерш, i повернулась додому, так i не вивантаживши жодно! тонни, потрапила у вс еколопчш хрестоматп та тдручники, як найбшьш яскрава iлюстрацiя кризи звалищ [3].
Традицшно по6утов1 вщходи вивозили на звалища, розташоваш побли-зу населених пункпв. Згодом внаслiдок постшно1 загрози здоров'ю населення
