CC BY
5УДК 631.48:634.0.232.0.566 Нетробчук I. М.
Мониторинг стану осушених земель Маневицького району Волинсько! област1
Схщноевропейський нацюнальний уыверситет iMeHi Лес УкраТнки, м. Луцк e-mail: iryna-nim@ukr.net
Анота^я. В статт/' розглянуто окремi блоки мелоративного мон1торингу осушених земель Маневицького району Волинсько! област1. В район! функцонуе 24 мелоративн! системи. Площа осушуваних земель становить 44 тис. га, з них 26605 га припадае на сшьськогосподарсью уг1ддя, решта земель використовуеться неефективно. Головним критер1ем мелоративноГ ситуацП' на осушених землях е прогноз глибини залягання грунтових вод i продуктивних запас/в вологи в грунтi. Зг1дно прогноз1в встановлено, що р/'внi залягання фунтових вод на глибинах 0,5-1,25 м сприятливi для передпос/'вного пер/оду на площ 24028 га, вологозапаси на початок вегетацП' е оптимальними - 22438 га мелорованих уг/'дь. З'ясовано, що бльша частина мелоративних систем малоефективн1 i потребують реконструкцИ. Внасл/'док осушувальноГ мел/оращ!' вдбулися значнi змни властивостей фунт1в, а як насл/'док спостер1гаються прояви деградацйних процес/'в на г1дроморфних фунтах. З метою покращення сучасного агроеколог/'чного стану осушених земель Маневицького району запропоновано оптим/'защ'йнi заходи.
Ключовi слова: монторинг, мел/оращя, прогноз, осушуван земл, мелоративн системи, грунт, деградац'йн1 процеси.
Вступ
Осушувальн мелюраци земель у захщних регюнах Укра'ши виступають як вагомий чинник соцiально-економiчних перетворень, в^грають важливу роль у розвитку народного господарства. Зокрема, вони е одним iз провщних чинниш перетворення довктля за рахунок активного впливу на режим його зволоження, а через нього на ва пов'язан з ним елементи природного середовища.
Тому заради виршення багатьох питань з охорони природи шд час мелюраци перезволожених територш юнуе необхщнють проведення моыторингових дослщжень. Мелюративний мошторинг -спостереження за взаемодшчими природними i техногенними чинниками на осушуваних та прилеглих до них землях з метою виявлення негативних наслщмв, 'х повно''' лквщаци та попередження виникнення в майбутньому. Отож на основi моыторингових дослщжень створюеться система даних, що характеризуе стан мелюрованих земель. За цими даними проводиться еколопчна оцшка осушуваних земель. Але важливим пунктом у вивченн впливу мелюративних заходiв на природне середовище мае бути дослщження його трансформаци внаслщок осушувальних мелюрацш.
Однак нецтеспрямоваы мелюративш заходи можуть завдати велико' шкоди навколишньому природному середовищу. За останш десятирiччя iнтенсивнiсть експлуатаци мелiорованих земель значно знизилася, попршився стан осушуваних угiдь, у результат чого вiдбуваеться зниження продуктивностi мелюрованих земель. Тому проведення мелюраци мае бути належним чином врегульоване. У зв'язку з викладеним вище, актуальнють дослщження не викликае сумнiвiв.
Метою дослщження е аналiз сучасного стану земель та визначення заходiв щодо оптимiзацп мелюративного фонду Маневицького району Волинсько'' областк
Питанням дослщження i полтшення стану осушувальних систем займалося багато вчених. Формування мелюративноТ обстановки на осушуваних землях, и оцшка та контроль детально вивчав В. Е. Алешевський та ш. [1]. Науково обгрунтовану шформацш про осушен землi Волинсько' областi та 'х охорону знаходимо в монографи Ф.В. Зузука та ш.[2]. Мелiоративний стан осушуваних земель захiдних областей Укра'ши дослiджував Б.1. Козловський [3]. Оцшка стану земель мелюративного фонду Волинсько' област розглядаеться в науковш прац Н. М. Лiщук [4]. Показники еколого-мелiоративного стану вiдображено в роботах Б.С. Маслова, I. В. Мшаева [5].
Основним стимулом в ютори дослщження Полюся був штерес до болiт: спочатку як до кормових угщь, а згодом - як резерву земельного фонду. Захщна експеди^я осушення болiт пiд керiвництвом I. Й. Жилiнського, яка працювала у 1874-1897 рр. побудувала першi на територи Полiсся осушувально-сплавнi канали, поклавши цим початок оргашзованого проведення осушувальних роб^ у Полiськiй низовиш.
Волинська область належить до одые' з найбiльш заболочених областей Укра'ши.У процес здiйснення державно' програми мелюраци заболочених i перезволожених земель у Волинськш областi за 1956-1996 рр. було побудовано 191 мелюративну систему й осушено 416,6 тис. га землi [2]. В останш роки вщзначаеться згасання мелюративних роб^ в область На сьогоднi тривають дослщження осушених торфових i заболочених земель та бол^ як природних утворень.
Матерiали i методи
Пiд час виконання дослщжень використовувалися матерiали Маневицького управлшня водного господарства, а також опублкованих наукових праць. Пiд час аналiзу мелiоративного фонду земель iнформацiя опрацьовувалася порiвняльним, статистичним, графiчним методами дослщжень.
Мелюрацш земель необхiдно розглядати як складну проблему оптимiзацil природного середовища з урахуванням створення високоефективного стьськогосподарського виробництва. У мелюраци поряд з позитивним ефектом в окремих випадках мають мюце i негативнi явища, зокрема пересушення або перезволоження земель; розвиток шкщливих iнженерно-геологiчних процесiв; недостатнш прирiст врожайностi сiльськогосподарських культур.
Все це свщчить про необхiднiсть одержання систематично'!' об'ективноТ шформаци про ва змiни в мелiоративному станi, аналiзу причин цих змiн i тенденцш Т'х розвитку, прогнозування мелiоративного стану та його оптимiзацiТ, тобто створення системи мелюративного монiторингу. Це система спостережень, оцшки, прогнозу та прийняття рiшень з оптимiзацiТ мелiоративного стану осушених i прилеглих до них територш. Мета монiторингу на осушених землях - оптимiзацiя Тх мелюративного стану.
Проведення осушування надмiрно-зволожених територш е одним iз помiтних чинниш впливу на природнi комплекси не лише на самих об'ектах осушування, але i на прилеглих землях. Змши, якi вiдбуваються на мелюрованих територiях можуть мати рiзноплановий характер впливу i сприяти змiнам еколопчного стану загалом. Це пояснюеться слабким вивченням процеав, якi вiдбуваються на цих територiях при проектуваннi систем. Отже, запропонована система мониторингу на осушених землях зорiентована на накопичення необхщних рядiв порiвнювано!!! iнформацiТ, оцшки юнуючо! мелюративно! ситуаци, Г! прогнозування та прийняття ршень iз питань оптимiзацiТ.
Мелiоративний монiторинг складаеться з окремих блош: спостереження; оцiнка фактичного та прогноз мелюративного стану осушених земель; оптимiзацiя мелюративного стану осушених земель. В робот розглянуто лише 3 блоки. В блоц оцшка фактичного мелiоративного стану осушених земель використовуеться порiвняльний аналiз iснуючого мелюративного стану осушених земель за критерiями оцшки [4]. В основу прогноза мелюративного стану осушуваних земель покладено прогнозування глибин залягання рiвнiв фунтових вод на осушуваних землях на передпоавний перюд. На прогнозованi рiвнi фунтових вод впливають метеорологiчнi чинники як атмосферы опади, температура повпря, та утворення осiнньо-зимових рiвнiв фунтових вод. Прогноз мютить iнформацiю про очкуваы рiвнi фунтових вод, вологозапаси в фунтах та мелюративний стан осушуваних стьськогосподарських угiдь. Загалом прогноз мелюративного стану мелюрованих земель Маневицького району виконувався за прогнозними рiвнями фунтових вод та вологозапасами. Блок оптимiзацiя мелюративного стану осушених земель спрямований на виявлення процеав i явищ, що порушують нормальне функцюнування мелюративних систем i визначення заходiв щодо Тх оптимiзацN!.
Результати i обговорення
Розглянемо окремi блоки.
Перший блок. Землi мелiоративного фонду е рiзнофункцiональними, тому критерiями оцiнки Тхнього стану можуть бути мелiоративнi, еколопчы характеристики та Тх поеднання. Мелюративний критерш характеризуе технiчний стан осушувально! мережi та земель [4]. Площа бол^, зволожених i перезволожених земель у Маневицькому район становить 104, 7 тис.га. Заболоченють району - 48 % вщ загально! площi району. Площа земельно-болотного фонду нараховуе 89 тис. га. У зв'язку з високим рiвнем заболоченост територп у районi в 1967 р. було розпочато будiвництво великих осушувальних систем, таких як Оконська, Маневицька, Кормшська. На даний час, у райош функцюнуе 24 мелюративш системи, з них 17 мiжгосподарських i 7 внутрiшньогосподарських. Загальна площа мiжгосподарських систем складае 26,2 тис. га, внутршньогосподарських - 17,8 тис. га. Гончарний дренаж побудовано на площi 17,2 тис. га. Площа польдерних систем району становить 2720 га. На мелюративних системах iз загально! площi 44 тис. га було передбачене двосторонне регулювання рiвнiв фунтових вод на площi 13,3 тис. га.
За даними Маневицького управлшня водного господарства станом на 1.01.2013 р. площа осушуваних земель району становить 44 тис. га, з них на стьськогосподарськ угщдя припадае 26605 га (табл. 1). Iншi земель що не використовуються в стьськогосподарському виробництва зайня^ пщ люонасадження, чагарники, торфорозробки тощо.
Таблиця 1.
Динамка використання осушуваних земель Маневицького_
Роки 1997 2007 2013
Площа осушуваних упдь, тис.га 44 44 44
Площа уг1дь, як1 використовувались в с1льськогосподарському виробництв1, тис.га 39 32,5 26,6
Площа не використовуваних у стьськогосподарському виробництвi осушених земель е одшею iз найбiльших у Волинськiй областi. Осушен землi Маневицького району використовуються неефективно (табл. 2). За останн роки значно знизились об'еми робп" з пщвищення родючостi грунтiв, iз заготiвлi торфокомпостiв, з вапнування грунтiв, з проведення культуротехшчних робiт. Як наслщок вищевказаних причин не досягаеться планова врожайнють сiльськогосподарських культур, знижуеться родючють осушених земель. Низька вiддача вщ мелiорацii призводить до пiдтоплення земель, вторинного заболочування, деградацп грунтiв тощо. Як, приклад, на Оконськш осушувальнш системi вмiст гумусу у грунт за роки з 1994-2010 рр. зменшився з 3,3 % до 2,0 %. Також зафксовано недостатню ктькють рухомих форм азоту, фосфору, калш, що вказуе на рiзке зменшення (або вiдсутне) внесення мшеральних добрив.
Таблиця 2.
Аналiз використання осушених стьськогосподарських угщь Маневицького району
№ п/п Назва системи Площа осушених с/г угщь, всьго тис. га Площа не використовуваних с/г угщь або використовуваних неефективно, тис. га %
1 Комар1вська 0,650 0,3995 61,5
2 Годомицька 2,170 0,056 2,6
3 Маневицька 1,980 0,4239 21,4
4 Оконська 2,918 - -
5 Тростянецька 0,917 - -
6 о.м. «Маневицька» 2,063 - -
7 о.м. «Зоря» 0,581 - -
8 Корминська 5,206 0,7629 14,6
9 Трояывська 1,915 0,6335 33,1
10 Городоцька 1,771 0,3123 17,6
11 Грузчтинська 1,599 - -
12 Лишшвська 0,703 0,2281 32,4
13 Галузшська 0,378 0,1542 40,8
14 о.м. «Маяк» 0,507 0,201 39,6
15 о.м. «Свердлова» 0,423 - -
16 о.м. «Маяк» i «Свердлова» 1,844 - -
17 о.м. «Жовтень» 0,546 - -
18 Маневицька ЛКЗ 0,434 - -
Високопродуктивне використання осушених земель можливе за умови своечасного та старанного проведення експлуатацшних технiчних заходiв на мелюративних системах. Основним завданням цих заходiв е захист i утримування в дшчому станi всiх елеменпв осушувальноТ системи, створення оптимального режиму рiвнiв пщфунтових вод та вологост Грунту для вирощування високих врожа'|'в сiльськогосподарських культур.
Значна частина мелюративних систем малоефективш i потребують реконструкцИ. Це стосуеться в першу чергу тих систем, де осушення проводилось мережею вщкритих каналiв недостатньо обладнаних водорегулюючими i дорожними спорудами. За останш 6-7 рокiв знизився рiвень технiчноi експлуатацИ, внаслiдок чого канали замулюються, заростають чагарниками i мелюративш системи не в змозi забезпечити оптимальний режим для вирощування стьськогосподарських культур. Найбтьш проблемним питанням експлуатацп мелiоративних систем залишаеться незадовiльний стан внутршньогосподарськоТ' мережi i, як наслщок, зменшення використання мелюрованих стьгоспугщь, збтьшення територiй, що пiдтоплюються [2].
Внаслщок послаблення контролю та невжиття заходiв з боку мiсцевих виконавчих оргашв, безвiдповiдального ставлення окремих керiвникiв будiвельних, сiльськогосподарських пiдприемств, окремих громадян до збереження державного майна в^^чаються випадки руйнування мелiоративноi мережi, гiдротехнiчних споруд, розкрадання обладнання насосних станцш. При спорудженн комунiкацiйних мереж на мелюративних землях нерщко допускаеться пошкодження гщротехшчних Непоодинокi випадки, коли виконавчi органи на мюцях вiддають мелiорованi землi пiд забудову.
Другий блок. Рiвневий режим фунтових вод (РГВ) - це найважливший показник, що вщображуе антропогенний або природний вплив на дзеркало фунтових вод. На площах активно!' дм на фунтов1 води контроль змш Тх рiвня повинен бути систематичним, чим i обумовлена наша увага до режиму РГВ в Маневицькому райош. Як видно iз табл. 3, прогноз рiвнiв фунтових вод на передпоавний перюд було виконано на площi осушуваних стьськогосподарських угщь площею 26 605 га. Згщно прогнозу на площi 1596 га осушуваних угщь рiвнi фунтових вод залягатимуть вище 0,5 м (ближче до поверхн землО. Це переважно понижен дiлянки рельефу, де осушення проводиться вщкритою мережею каналiв (внутрiшньогосподарська система).
Сприятливе залягання рiвнiв фунтових вод (на глибинах 0,5-1,25 м) на передпоавний перюд 2013 р. передбачалося на площi 24028 га осушуваних угщь.
Таблиця 3.
Розподт осушуваних земель за глибиною запягання рiвнiв грунтових вод, м
Найменування показника Площа, га
РГВ < 0, 5 1596
0,5 < РГВ < 0,75 18640
0,5 < РГВ < 1,25 5388
1,25 < РГВ < 1,5 981
1,5 < РГВ < 1,75 0
1,5 < РГВ < 2,0 0
2,0 < РГВ < 3,0 0
РГВ < 3,0 0
З прогнозованих систем, найбтьше таких земель передбачалось на Красновольськш осушувальнш системi. Несприятливо глибокi (бтьше 1,5 м) залягання рiвнiв фунтових вод не передбачалось. Загалом за прогнозом в район передбачалось збтьшення площ осушуваних угiдь з близьким заляганням рiвнiв Грунтових вод (до 0,5 м) в порiвняннi з вщповщним перiодом минулого 2012 р.
Продуктивн запаси вологи на територп мелiорованих земель Маневицького району, представлених переважно мшеральними i торф'яними фунтами, формуються пiд впливом фунтовоТ та поверхневоТ вологи. 1х запаси на початок вегетацп прогнозуються достатнiми. Надлишковою буде гравiтацiйна поверхнева волога, яка несвоечасно вiдводиться iз-за слабкоТ водовiддачi Грунту (торф'яники), або пiдпору з боку фунтовоТ вологи (мiнеральнi фунти).
За прогнозом мелiорованi угiддя з оптимальними вологозапасами будуть займати площу 22438 га (рис. 1). Перезволожен на передпоавний перюд - 4167 га осушених сiльськогосподарських угiдь, де рiвнi Грунтових вод залягатимуть вище 0,5 м. Недостатн вологозапаси у кореневмюному шарi не передбачаються. Згщно прогнозу добрий мелiоративний стан передбачаеться на площi 19274 га, що складае 73 % вщ площi сiльськогосподарських угiдь. Задовiльний мелiоративний стан - на площi 5388 га, що становить 20 %. Незадовтьний мелiоративний стан прогнозуеться на площi 1943 га (7 %), який в основному формуеться iз-за високих рiвнiв Грунтових вод та термов вiдводу поверхневих вод.
то о
" К
л о
•п'з
Ег т
* м
£ ^
5 о
т и
к
й ^
О сЗ
1-е °
5 ^
« К
о ^
к й
о сц
25000 20000 15000 10000 5000 0
Ряд 1
Над|^рш
4167
Оптимальш
Недостатнi
22438
0
Рис. 1. Прогноз вологозапаав на осушуваних с1льськогосподарських упддях на передпос1вний пер1од у 2013 р.
Третш блок. Внаслiдок проведення мелюративних заходiв i освоення торфовищ фiзико-хiмiчнi та водно-фiзичнi властивостi грутчв зазнають позитивних певних змiн: покращуеться аера^я i мiкробiологiчна активнiсть фунту, збтьшуеться зольнiсть i щiльнiсть зволоження, зменшуеться глибина торфового шару, вологоемнють i водопроникнiсть, загальна шпаруватiсть, посилюються процеси розкладу органiчноТ величини.
^м позитивних змiн, спостерiгаються i негативн процеси в осушених торфовищах. До них вщносимо незворотнi змiни оргашчних колоТдо Грунту, втрата здатностi до пониження рщини в результатi промерзання i висушування Грунту, зменшення вмюту та запасiв гумусу. В такому стаж фунт не забезпечуе рослин вологою та поживними речовинами. Пюля штенсивного сiльськогосподарського використання окремих торфовищ вщбуваеться Тх фiзична деградацiя i трансформацiя в менш родючi рiзновиди. Змiненi властивостi грунтiв ведуть до прояву деградацшних процесiв на гщроморфних Грунтах - дегумiфiкацiя, декальцинацiя, посилена мiнералiзацiя торфу, дефляцiя та ш.
Сьогодш гостро постала потреба в зменшенш негативного впливу посух на мелюрованих землях. А це можливо, перш за все, за рахунок рацюнального використання запаав води на системах iз двобiчним регулюванням. Це майже ва системи району. I якщо мiжгосподарська мережа функцiонуе в задовтьному станi, ми можемо як провести скид води, так само ïï i наповнити, то внутршньогосподарська потребуе (майже вся) каштального ремонту, i як наслщок, зменшення використання мелюрованих стьгоспугщь, збтьшення територш, що пщтоплюються.
З метою покращення сучасного агроеколопчного стану осушених земель Маневицького району необхщне впровадження оптимiзацiйних заходiв:
• проведення облку наявностi i використання осушених земель;
• своечасне проведення необхщних ремонтних робщ
• утримання мелюративних об'ектв, каналiв, водопровщно1 мережi та iнших елементiв у належному стаж;
• рацюнальне використання осушених земель;
• оргашза^я i виконання роб^ по догляду за осушувальними системами, |'х ремонт i полтшення технiчного стану;
• проведення протипожежних заходiв на осушених торфовищах;
• виведення частини осушуваних земель iз стьськогосподарського обiгу шляхом залiснення i ренатуралiзацiï;
• полiпшення мелiоративного стану осушених земель.
^м зазначених вище заходiв, для оптимiзацiï загального стану мелюрованих грунтв потрiбно: по-перше, основну частину 1х використовувати пiд високопродуктивнi сiнокоси i пасовища, враховуючи при цьому тваринницьку спецiалiзацiю господарства району; по-друге, забезпечити мiнiмалiзацiю оброб^ку Грунту, яка сприятиме збереженню та пщвищенню родючостi Грунту (усуваеться ущтьнення Грунту, вiтрова ерозiя, полiпшуеться гумусовий баланс, зменшуються втрати поживних речовин, вологи тощо). Однак площi таких угщь в умовах району повинш бути не менше 75 % вщ загальноГ площi мелiорованих земель.
Одним iз ефективних заходiв покращення стану мелюрованих земель е залюнення, що зумовлене такими чинниками. По-перше, в УкраМ загалом, так i у Волинськш област зокрема, площа розораних земель значно перевищуе еколопчно обфунтоваш межi. По-друге, як було вказано вище, частина осушених масивiв практично не використовуеться, заростае чагарниками та бур'янами. У зв'язку з цим залюнюватись повинш т земл^ якк
• е малопродуктивними i мають низьку природну родючють;
• осушеш фунти, якi прилягають до земель заповщного фонду, заплав рiчок i водойм;
• тi фунти, якi характеризуються високою екологiчною нестабтьнютю i пiддаються деградацiйним процесам i е ерозшнонебезпечними;
• осушенi масиви, яю були побудованi з порушенням природоохоронних вимог;
• порушеш в результат торфорозробок i трогенш (гортО торфовища.
Висновки
Отже, проаналiзовано три блоки мелюративного мошторингу Маневицького району. Площа бол^, зволожених i перезволожених земель становить 104, 7 тис.га, заболоченють - 48 % вщ загально1 площi. У районi функцюнуе 24 мелiоративнi системи, з них 17 мiжгосподарських i 7 внутршньогосподарських. Площа осушуваних земель становить 44 тис. га, з них на осушуваш стьськогосподарсью угiддя припадае 26605 га. Осушеш землi використовуються неефективно. Мелюративш системи малоефективш i потребують реконструкцИ. Рiвнi залягання грунтових вод на глибинах 0,5-1,25 м i вологозапаси е сприятливими та оптимальними на передпоавний перюд. Встановлено, що внаслщок осушувально! мелюраци вщбулися значш змiни властивостей ^рунтiв, а як наслщок спостер^аються прояви деградацiйних процеав на гщроморфних Грунтах - дегумiфiкацiя, декальцинацiя, посилена мiнералiзацiя торфу, дефля^я тощо. З метою запобiгання негативних процеав визначено заходи щодо оптимiзацiï покращення мелiоративного стану.
Отож аналiз змiн, що вiдбуваються в природних комплексах пщ впливом осушування може бути проведений лише на основi спостереження i системного контролю з наступною розробкою критерпв оцшки мелюративно1 обстановки на осушуваних землях та прилеглих землях. На сьогодш подальшi дослщження трансформаци надлишково-зволожених земель при наявносп великого об'ему даних стануть невщ'емним етапом в проведеннi господарсько1 та природоохоронноï дiяльностi.
Лтература
1. Алексеевский В. Е. Формирование мелиоративной обстановки на осушаемых землях, ее оценка и контроль / В. Е. Алексеевский, И. Ю. Наседкин, И. Б. Корсунская // Обеспечение экологической надежности мелиоративных объектов. - Киев : Урожай, 1987. - С. 33-43.
2. Зузук Ф. В. Осушен 3eivmi ВолинськоТ областi та ix охорона: монографiя / Ф. В. Зузук, Л. К. Колошко, З. К. Карпюк. - Луцьк, 2012. - 293 с.
3. Козловський Б. I. Мелюративний стан осушуваних земель захщних областей УкраТни : монографiя / Б. I. Козловський. - Львiв : eвросвiт, 2005. - 420 с.
4. Лщук Н. М. ОцЫка стану земель мелюративного фонду ВолинськоТ областi та об^рунтування способiв його оптимiзацiТ Природа Захщного Полiсся та прилеглих територiй: зб. наук. пр. / за заг. ред. Ф. В. Зузука. -Луцьк : Волин. нац. ун-т i!. Лес УкраТнки, 2012. - № 9. - С. 83-89.
5. Маслов Б. С. Мелиорация и охрана природы / Б. С. Маслов, И. В. Минаев. - М. : Россельхозиздат, 1985. -271 с.
Аннотация. И. М. Нетробчук Мониторинг состояния осушенных земель Маневицкого района Волынской области. В статье рассмотрены отдельные блоки мелиоративного мониторинга осушенных земель Маневицкого района Волынской области. В районе функционирует 24 мелиоративные системы. Площа осушенных земель составляет 44 тыс. га, среди которых 26605 га приходится на сельскохозяйственные угодья, остальные земли используются неэффективно. Гпавным критерием мелиоративной ситуации на осушенных землях является глубина залегания грунтовых вод и продуктивных запасов влаги в почве. Согласно прогнозам установленно, что уровни залегания грунтовых вод на глубинах 0,5-1,25 м благоприятные для предпосевного периода на площе 24028 га, влагозапасы вначале вегетации являются оптимальными - 22438 га мелиорованых угодий. Выяснено, что большая часть мелиоративных систем малоэффективны и нуждаются в реконструкции. В результате осушительной мелиорации произошли значительные изменения свойств почв, а как следствие наблюдается проявление деградационных процессов на гидроморфных грунтах. С целью улучшения современного агроэкологического состояния осушенных земель Маневицкого района предложено оптимизационные мероприятия.
Ключевые слова: мониторинг, мелиорация, прогноз, осушенные земли, мелиоративные системы, почва, деградационные процессы.
Abstract. I. M. Netrobchuk Monitoring of the state drainaged lands in district Manevyshi of Volyn region. It was
described separated blocks of reclamation monitoring drainaged lands in district Manevyshi of Volyn region in the article. Twenty four reclamation systems are working in the district. The square of drainaged lands is 44000 ha. 26650 ha belowe to agriculture lands, another lands are ineffective. The prediction of depth ground water and productive reserves of moisture in soil is the main criterion of reclamation situation on drainage lands. According to prediction it was elucidated what levels ground water on the depth 0,5-1,25 m are faveurable for crops period in the area 24028 ha and reserves of moisture on begining vegetation is optimum on 22438 ha reclamation lands. Determined that most of the part reclamation systems are ineffective are need reconstruction. The considerable changings of soil's property were beginning because of drainaged reclamation. As a result degradation processes are widened on hudromorphic soils. It was offered measures for impoving modern agroecological state drainaged lands in district Manevyshi. Keywords: monitoring, reclamation, prediction, drainaged lands, reclamation systems, soil, degradation processes.
Поступила в редакцию 31.01.2014 г.
