CC BY
23Фізика живого, Т. 17, No2, 2009. С49-54.
© Радченко Н.В., Давидовська Т.Л., Цимбалюк О.В., Меленевська Н.В., Мірошниченко М. С., Холодна Л.С.
УДК 577.3
МОДУЛЬОВАНІ ФАКТОРОМ ПЕРЕНОСУ ДО CANDIDA ГАЛЬМІВНІ ЕФЕКТИ АДЕНОЗИНТРИФОСФОРНОЇ КИСЛОТИ ТА НІТРОПРУСИДУ НАТРІЮ НА ГЛАДЕНЬКІ М’ЯЗИ TAENIA COLI
Радченко Н.В., Давидовська Т.Л., Цимбалюк О.В., Меленевська Н.В., Мірошниченко М.С., Холодна Л.С.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет, кафедра біофізики e-mail: [email protected]
Надійшла до редакції 21.06.2009
Методом модифікованого одинарного сахарозного містка та тензометрії досліджено дію імуноактивної субстанції лейкоцитів - фактора переносу клітинної імунної реактивності, індукованого Candida на електричну та скоротливу активність гладеньком’язових смужок taenia coli морських свинок. Показано, що ця субстанція модулює процеси, пов’язані з пейсмейкерною активністю інтерстиціальних клітин, підсилює гальмування, викликане дією екзогенної АТФ на гладенькі м’язи. Пригнічуючи гіперполяризацію мембрани гладньком’язових клітин, викликану нітропрусидом натрію, фактор переносу збільшує ацетилхолін-індуковану деполяризацію на тлі дії цього донора оксиду азоту.
Ключові слова: фактор переносу, Candida, гладенькі м’язи кишечника, taenia coli, АТФ, оксид азоту, інтерстиціальні клітини.
ВСТУП
Один із чинників регуляції функціональної активності гладеньких м’язів (ГМ) кишечника є пуринергічне і N0^^^ гальмування. На
сьогоднішній день детально досліджено механізми клітинних процесів, активованих
аденозинтрифосфорною кислотою (АТФ) та
оксидом азоту [1-4]. З’ясовано основні ланки каскадів проведення сигналів цих нейромедіаторів гальмування в гладеньком’язових клітинах (ГМК). Встановлено [1, 5], що активація Р2Y-
пуринорецепторів через Gq/ll білки та фосфоліпазу С призводить до утворення інозитол-1,4,5-трифосфату (ІР3) та наступного ІР3-індукованого вивільнення Са2+ з ІР3-чутливого депо
саркоплазматичного ретикулума (СР). Згідно з даними літературних джерел [6], цей фрагмент каскаду проведення сигналу АТФ від
пуринорецепторів Р2Y типу є спільним і може активуватись також нейромедіатором збудження ацетилхоліном посередньо МЗ-холінорецепторів мембрани ГМК. Підвищення внутрішньоклітинної концентрації Са2+ у випадку активації АТФ пуринорецепторів супроводжується активацією Са2-залежних калієвих каналів малої провідності ^КСа) та наступною гіперполяризацією мембрани. У разі холінергічного збудження - кінцевою
ланкою є Са2-залежна активація К-каналів великої провідності (ВКСа). Ці ж канали є кінцевою ланкою NO-зумовленого гальмування в ГМК кишечника, але активація цих каналів в даному випдку не є Са2-залежною, а визначається ГЦ/цГМФ-залежними процесами [7].
Дослідженнями ряду авторів [8, 9] було
звернуто увагу на те, що така імуноактивна низькомолекулярна субстанція лейкоцитів - фактор переносу (ФП) імунної реактивності до вкрай небезпечних для життя людини бактеріальних антигенів (St. aureus, стафілококового клітинно-зв’язаного білка А, анатоксинів дифтерії та правця) модулює пуринергічне та NO-ергічне гальмування в гладеньких м’язах товстого кишечника. Останній є імунокомпетентним органом, стінка якого пронизана полігональною сіткою лімфатичної тканини. ФП - стимулятор антибактеріального імунітету. Метою наступної роботи було дослідити вплив фактора переносу імунної реактивності, індукованого Candida на пуринергічне та NO-ергічне гальмуванняв гладеньких м’язах taenia coli. Насьогодні доведений зв’язок інфікування організму Staphylococcus і Candida із рядом дисфункцій кишечника [10]. Відомо, що зараження бактеріями роду Candida супроводжуються значними морфологічними і функціональними розладами з боку шлунково-кишкого тракту
Нардід О.А.
(езофагітами з атрофією м’язової тканини і фіброзами, дистоніями, потоншенням м’язового шару кишечника та його перфорацією) [10-12]. Отже, беззаперечно, з метою корекції патологічних станів, викликаних цими бактеріями, є актуальним досліджувати механізми їх дії активних субстанцій цих бактерій та природного походження стимуляторів антибактеріального імунітету, до яких відноситься фактор переносу клітинної імунної реактивності, індукований бактеріальними антигенами і, зокрема Candida на регуляторні механізми скорочення-розслаблення гладеньких м’язів кишечника.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Досліди проводили на ГМС taenia coli морських свинок. Зміни електричних параметрів м’язових препаратів визначали за допомогою методики модифікованого одинарного сахарозного містка. Реєстрацію скорочень м’язових препаратів, які перебували в ізометричному режимі, проводили за допомогою електромеханічного перетворювача 6МХ-1С.
Перед проведенням дослідів фактор переносу клітинної імунної реактивності, індукований Candida, у концентраціях 10-5 та 10-4 мг/мл додавали безпосередньо до нормального розчину Кребса, який містив (мМ): NaCl - 120,4; KCl - 5,9; NaHCO3 - 15,5; NH2PO4 - 1,2; MgCfe - 1,2; CaCfe -2,5; глюкоза -11,5, (рН 7,4). Номінально без кальцієвий розчин Кребса готували шляхом заміни CaCl2 на еквімолярну кількість NaCl. Гіперкалієвий розчин готували шляхом заміни у вихідному розчині Кребса необхідної частини Na+ на еквімолярну кількість К+.
У роботі використовували такі речовини: аденозин-5’-трифосфатдинатрієву сіль («Reanal», Угорщина), нітропусид натрію
(«Союзхимреактив», Росія). Фактор переносу
клітинної імунної реактивності, індукований Candida, одержано на кафедрі мікробіології та загальної імунології біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка д.б.н., проф. Холодною Л.С.
Статистичну обробку результатів експериментів здійснювали за методами варіаційної статистики за допомогою програмного забезпечення Оrigin 7.0. Вірогідність різниці між групами числових характеристик (контрольними та дослідними вимірами) визначали за t-критерієм Ст’юдента. У всіх випадках вірогідною вважали різницю при Р < 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Досліджували дію фактора переносу імунної реактивності, індукованого Candida на електричну та скорочувальну активність гладеньком’язових смужок (ГМС) taenia coli морських свинок. В контролі м’язові препарати генерували повільні хвилі деполяризації, на плато яких виникали спонтанні потенціали дії. Зазначені зміни супроводжувались спонтанними скороченнями гладеньких м’язів. Фактор переносу вносили в нормальний розчин Кребса. Встановлено, що ця субстанція в діапазоні концентрацій 10"б-10"4 мг/мл не викликала змін потенціалу спокою мембрани гладеньком’язових клітин, але спричиняла модулюючу дію на спонтанну електричну та скорочувальну активність ГМС. На Рис. 1 подано результати впливу фактора переносу до Candida в концентрації 10-4 мг/мл на електро-механічну активність гладеньких м’язів taenia coli. З’ясовано, що починаючи з перших хвилин аплікації субстанції відбувалось більше, ніж у 1,5 рази у порівнянні з контролем, n=7 підсилення величини повільних хвиль деполяризації, частоти та амплітуди спонтанних потенціалів дії (Рис. 1.2).
ФП до Candida (10'4 мг/мл)
Рис. 1. Дія фактора переносу імунної реактивності, індукованого Candida на спонтанну електричну (2) та скорочувальну (1) активність гладеньких м’язів taenia coli
При цьому, у 2 рази у порівнянні з контролем збільшувалась величина спонтанних скорочень гладеньком’язових смужок. Більше, ніж у 2 рази у порівнянні з контролем, n=7 зменшувався час формування повільних хвиль деполяризації. У наступному, амплітуда повільних хвиль деполяризації зменшувалась, але збільшувалась частота їх повторень. За цих умов м’язовий тонус препаратів залишався без змін. Не дивлячись на зменшення під дією ФП до Candida величини повільних хвиль деполяризації, з часом амплітуда спонтанних скорочень зростала (Рис. 1.1). З літературних джерел [13-15] відомо, що механізм формування в гладеньких м’язах кишечника повільних хвиль деполяризації та спонтанних потенціалів дії пов’язаний з пейсмейкерною активністю інтерстиціальних клітин Кахаля. Знаходячись у тісному контакті як з нейронами інтрамурального плетення, так і з гладеньком’язовими клітинами та утворюючи при цьому електричний синцитій, вони регулюють електричну активність останніх. Враховуючи зазначене, можна думати, що модульована фактором переносу до Candida спонтанна електрична активність, вірогідно, пов’язана зі здатністю цієї субстанції впливати на пейсмейкерну активність інтерстиціальних клітин.
У наступному досліджували дію ФП до Candida (10-4 мг/мл) на збудження, викликане гіперкалієвою (80 мМ) деполяризацією мембрани гладеньком’язових клітин taenia coli. Встановлено, що за цих умов (30-та хвилина аплікації цієї субстанції), у 3 рази, n=6 у порівнянні з контролем зменшувалась величина К -індукованої
деполяризації. Зменшувалась також і величина скорочення (фазний компонент) гладеньком’язових смужок, викликаного гіперкалієвим розчином Кребса, але зміни останнього не були статистично достовірними, хоч можна було б очікувати, враховуючи літературні дані [16], зменшення за даних умов гіперкалієвої контрактури, оскільки величина останньої визначається кількістю позаклітинних іонів кальцію, що надійшли до гладеньком’язових клітин через потенціалкеровані Са2 -канали L-типу, активовані К-індукованою деполяризацією мембрани ГМК. Зазначене вище дозволяє думати про збільшення чутливості
скорочувального апарата гладеньком’язових клітин до Са2+ під впливом ФП до Candida на тлі викликаного цією субстанцією зменшення провідності до цих катіонів кальцієвих каналів L-типу. Що стосується тонічного компонента К-індукованого скорочення ГМС, пов’язаного з вивільненням з інтрамурального нервового
плетення медіаторів збудження внаслідок
деполяризації мембрани нейронів, викликаної
гіперкалієвим розчином, то його величина залишалась без змін.
З літературних джерел [1, 2, 5] відомо, що активація P2Y-рецепторiв через G^n-білки та фосфаліпазу С призводить до утворення ІР3 і, як наслідок його дії, вивільнення іонів кальцію з внутрішньоклітинних депо з наступною активацією процесів за участі цього вторинного посередника, кінцевою ланкою яких є SK^-ві канали, збільшення провідності яких призводить до гіперполяризації мембрани ГМК кишечника. Досліджували кумулятивну дію фактора переносу, індукованого Candida на АTФ-викликaнy гіперполяризацію мембрани гладеньком’язових клітин taenia coli. АTФ в концентрації 10-5 М вносили в нормальний розчин Кребса. На дію цього нейромедіатора на гладенькі м’язи виникала тимчасова гіперполяризація мембрани, яка переходила у післягальмівне збудження. Встановлено, що фактор переносу до Candida в концентрації 10_б мг/мл на 25-ту хв. аплікації підсилював АTФ-викликaнy гіперполяризацію мембрани ГМК. При цьому,
усереднене значення відносних змін ( А A ) цього параметра складало: АA =(1бб±11)%, n=7, р<0,05. Слід зазначити, що за цих умов змінювалась кінетика АTФ-iндyковaноЇ гіперполяризації мембрани ГМК. При концентрації субстанції 10-5
мг/мл - А A =(97±б)%, n=7, р<0,05, а при 10-4 мг/мл -
А A =(54±3)%, n=7, р<0,05. Ключовою ланкою проведення сигналу АTФ в гладеньком’язових клітинах, як зазначалось вище, є ІР3-чутливе депо СР. Цей же компартмент СР є також ключовою ланкою метаботропного шляху проведення сигналу ацетилхоліну від М3-холінорецепторів до Са2-активованих ВКСа-каналів [17]. Встановлений нами потенціюючий ефект фактора переносу до Candida на пуринергічне гальмування може бути пов’язаний з активацією цією субстанцією механізмів вивільнення Са2+ з ІР3-чутливого депо СР. Для перевірки цього припущення, досліджували дію ФП до Candida в концентраціях: 10_б та 10-5 мг/мл на скорочення гладеньких м’язів taenia coli, викликані ацетилхоліном в номінально безкальцієвому розчині Кребса (НБР). В дослідах нормальний розчин Кребса заміняли на номінально безкальцієвий. Через 1,5 - 2 хв. до НБР вносили ацетилхолін в концентрації 10-5 М. У відповідь на аплікацію цього нейромедіатора гладеньком’язові смужки розвивали скорочення-розслаблення. З’ясовано, що фактор переносу у концентрації 10_б мг/мл не викликав статистично достовірних змін величини ацетилхолінових скорочень в НБР, тоді як при його концентрації 10-5 мг/мл відносні зміни
складали А A =(50±3,5)%, n=5, р<0,05.
Радченко Н.В., Давидовська Т.Л., Цимбалюк О.В., Меленевська Н.В., Мірошниченко М.С., Холодна Л.С.
А
НПН (10'-6М)
АХ (10"5 М)
10 мН
1 хв
НПН (10-5М)
АХ (1Q-5 М)
ФП до Candida (105 мг/мл)
НПІ-І (1 о-5 М)
АХ(10-5М)
ФП до Candida (10' мг/мл)
Рис. 2. Дія фактора переносу (ФП) імунної реактивності, індукованого Candida на викликану нітропрусидом натрію (НПН, 10-5 М) гіперполяризацію (2) та розслаблення (1) гладеньких м’язів taenia coli: А - контроль; Б, В - за дії ФП в концентраціях 10-5 та 10-4 мг/мл, відповідно. На тлі НПН аплікація ацетилхоліну (АХ, 10-5 М) в контролі (А); Б, В - за дії ФП до Candida в концентраціях 10-5 та 10-4 мг/мл, відповідно. Час аплікації субстанції в кожній з концентрацій становить 15 хв.
З літературних джерел [18, 19] відомо, що крім пуринергічного в гладеньких м’язах taenia coli є ефективне NO-ергічне гальмування. Як було з’ясовано, в основі його формування лежать механізми регуляції внутрішньоклітинної концентрації іонів кальцію з одного боку, а з іншого - ГЦ/цГМФ-залежні механізми активації
кальцієвих каналів великої провідності мембрани гладеньком’язових клітин. В наших дослідах в якості позаклітинного донора оксиду азоту використовували нітропрусид натрію (НПН) в концентрації 10-5 М. Встановлено, що нітропрусид натрію у зазначеній концентрації викликав гіперполяризацію та розслаблення гладеньких
м’язів. Аплікація ацетилхоліну в концентрації 10-5 М на плато НПН-індукованої гіперполяризації мембрани гладеньком’язових клітин
супроводжувалась відновленням рівня потенціалу спокою та м’язового тонусу ГМС (рис. 2 А). У наступному (рис. 2 В), до нормального розчину Кребса з вмістом фактора переносу в концентрації 10-5 мг/мл (15-та хв. аплікації) вносили нітропрусид натрію у зазначеній вище концентрації.
Встановлено, що ця субстанція на АA =(-90±5)%, n=7, р<0,05 усувала гіперполяризацію мембрани ГМК, викликану НПН. Більше, ніж у 2 рази у порівнянні з контролем зменшувалась величина розслаблення гладеньком’язових смужок, але при цьому підсилювалась деполяризація та скорочення, викликані ацетилхоліном. На 15-ту хв. дії фактора переносу до Candida в концентрації 10-4 мг/мл внесення до нормального розчину Кребса нітропрусиду натрію у зазначеній вище концентрації не призводило до гіперполяризації мембрани ГМК, як це спостерігалось в контролі. За цих умов потенціал спокою залишався без змін, хоч і реєструвалось пригнічення спонтанної електричної активності. При цьому, посилювалась деполяризація та скорочення, викликані ацетилхоліном на тлі дії нітропрусиду натрію. Як вже зазначалось, розвиток збудження гладеньких м’язів кишечника, викликаного ацетилхоліном, пов’язаний з активацією цим нейромедіатором Са2-залежних процесів в ГМК (посилення провідності потенціалкерованих Са2 -каналів L-типу до Са2 е, вивільнення Са2+ з ІР3-чутливого депо саркоплазматичного ретикулуму, та збільшення провідності Са2-активованих К-каналів великої провідності). Дія ж оксиду азоту зводиться до протилежного процесу, а саме: пригнічення цим нейромедіатором процесів, пов’язаних зі збільшенням вище базального рівня внутрішньоклітинної концентрації іонів кальцію, та збільшення ГЦ/цГМФ-залежної провідності ВКСа-каналів мембрани ГМК. Судячи з одержаних нами даних, фактор переносу до Candida усуває пригнічувальну дію нітропрусиду натрію на процеси в ГМК, пов’язані з регуляцією внутрішньоклітинної концентрації Са2+, тим самим активуючи механізми холінергічного збудження в цих клітинах.
ВИСНОВКИ
1. Фактор переносу імунної реактивності, індукований Candida, не змінюючи рівень мембранного потенціалу спокою, підсилює спонтанну електричну та скорочувальну активність гладеньких м’язів taenia coli.
2. Збудження гладеньких м’язів, викликане К-
індукованою деполяризацією мембрани
зменшується при дії ФП до Candida. Гіперкалієва контрактура за цих умов залишається без змін.
3. Фактор переносу імунної реактивності до Candida підсилює гальмівні ефекти АTФ на гладенькі м’язи taenia coli.
Досліджувана субстанція, пригнічуючи НПН-індуковану гіперполяризацію мембрани
гладеньком’язових клітин, підсилює
деполяризуючу дію ацетилхоліну, аплікованого на тлі дії цього донора оксиду азоту.
Література
1. Shuba M.F., Vladimirova I.A., Phylippov I.B. Mechanisms of the inhibitory action of neurotransmitters of smooth muscles // Neurophysiol. - 2GG3. - Vol. 35, N 3/4. - P.252-261.
2. Филиппов И.Б., Владимирова И.А., Ганиткевич В.Я., Шуба М.Ф. Модуляция аденилатциклазой взаимодействия возбуджающих и тормозящих синаптических влияний на гладкие мышцы // Нейрофизиол. - 2GG4. - T.36, N 5/6. - С.438-445.
3. Владимирова И.А., Филиппов И.Б., Кулиева Е.М., Дискина Ю.Б., Ганиткевич В.Я. Отличия клеточных механизмов АTФ- и норадреналин-индуцированного торможения висцеральных гладких мышц в условиях селективной и совместной активации М2 или М3-холинорецепторов // Нейрофизиол. - 2GG7. -T.39, N 1. - С.22-31.
4. Зима А.В., Белевич А.Э., Цигорка А.М., Шуба М.Ф. Ингибирующее действие нитроглицерина на потенциалактивируемый кальциевый ток изолированных гладкомышечных клеток кишечника // Нейрофизиол. - 1994. - T.26, N 3. - С.218-222.
5. Філіппов І.Б. Метаботропна регуляція синаптичного пуринергічного гальмування у вісцеральних гладеньких м’язах. Дис. канд. біол. наук за спеціальністю G3.GG.G2. - Київ. - 2GG8. - 129 с.
6. Жолос А.В. Потенциирующее действие Са2+ на инозитол-1,4,5-трифосфат-индуцируемое высвобождение Са2+ в гладкомышечных клетках тонкого кишечника морской свинки // Физика живого. - 1999. - T.7, N 1. - С.59-69.
7. Зима А., Белевич А., Цицюра Я., Шуба М. Действие оксида азота на Са2+- и Са2+-активируемые К+-каналы в гладкомышечных клетках taenia coli морской свинки // Физика живого. - 1996. - T.4, N 1. - С.67-72.
8. Давидовська Т.Л., Філіппов І.Б., Цимбаюк О.В., Шуба М.Ф., Холодна Л.С. Фактор переносу модулює гальмівну дію нейромедіаторів на гладенькі м’язи кишечника // Фізіол. журнал. - 2002. - T.48, N 5. -С.9-16.
9. Давидовська Т.Л. Мембранні та клітинні механізми дії імуноактивних речовин на електрогенез та скорочення гладеньких м’язів // Дис. докт. біол. наук за спеціальністю G3.GG.G2. - Київ. - 2GG3. - 343 с.
iG. Holland A.J., Shun A., Martin H.C., Cooke-Yarborough C., Holland J. Small bowel perforation in the premature
Радченко Н.В., Давидовська Т.Л., Цимбалюк О.В., Меленевська Н.В., Мірошниченко М.С., Холодна Л.С.
neonate: congenital or acquired? // Pediatr. Surg. Int. -2003. - Vol. 19, N 6. - P. 489-794.
11. EbertE.C. Esophageal disease in scleroderma // J. Clin. Gastroenterol. - 2006. - Vol. 40, N 6. - P. 769 - 775.
12. Lobrano A., Blanchard K., Abell T.L., Minocha A., Boone W., Wyatt-Ashmead J., Fratkin J., Subramony C., Wee A.Jr., Di Nardo G., Barbara G., Stanghellini V., De Giorgio R. Postinfectious gastroparesis related to autonomic failure: a case report // Neurogastroenterol. Motil. - 2006. - Vol. 18, N 2. - P. 162 - 167.
13. Sanders K.M., Ozdog T., Koh S.D. Development and plasticity of intestinal cells of Cajal // Neurogastroenterol. Motil. - 1996. - Vol.11, N 5. -P.311-338.
14. Horowitz B.M., Ward S.M., Sanders K.M. Cellular and molecular basis for electrical rytmicity in gastrointestinal muscles // Annu. Rev. Physiol. - 1999. -Vol. 6. - P. 19-43.
15. Koh S.D., Sanders K.M., Ward S.M. Spontaneous electrical rytmicity in cultured intestinal cell of Cajal
from the murine small inrestine // J. Physiol. (Lond.). -
1998. - Vol. 513, Pt.1. - P.203-213.
16. Shuba M.F. The transport mechanisms by which contraction activating extracellular Ca2+ ions enter smooth muscle cells //28-th Int. Congress of Pthysiol. “Smooth muscle” Sci - Budapest: Hungary. - 1982. -P.88-93.
17. Жолос О.В. Мембранні та внутрішньоклітинні
механізми М-холінергічної активації
гладеньком’язових клітин тонкого кишечнику // Дис. докт. біол. наук за спеціальністю G3.GG.G2. - Київ. -
1999. - 278 с.
18. Belevich A., Zima A., Shuba M. Augmentation of potential-activated calcium current by GTPyS-activated G-proteins in taenia coli smooth muscle cells // J. Physiol. London. - 1995. - Vol. 487. - P. 998.
19. Зима О.В. Механізми дії оксиду азоту на калієві
канали електрозбудливої мембрани
гладеньком’язових клітин// Дис. канд. біол. наук за спеціальністю G3.GG.G2. - Київ. - 1996. - 145 с.
МОДУЛИРОВАННЫЕ ФАКТОРОМ ПЕРЕНОСА К CANDIDA ТОРМОЗНЫЕ ЭФФЕКТЫ АДЕНОЗИНТРИФОСФОРНОЙ КИСЛОТЫ И НИТРОПРУССИДА НАТРИЯ НА ГЛАДКИЕ МЫШЦЫ TAENIA COLI
Радченко Н.В., Давидовская Т.Л., Цимбалюк О.В., Меленевская Н.В., Мирошниченко Н.С., Холодная Л.С.
Методом модифицированного одинарного сахарозного мостика и тензометрии исследовано действие иммунноактивной субстанции лейкоцитов - фактора клеточной иммунной реактивности, индуцированного Candida на электрическую и сократительную активность гладкомышечных полосок taenia coli морских свинок. Показано, что эта субстанция модулирует процессы, связанные с пейсмейкерной активностью интерстициальных клеток, усиливает торможение экзогенного АТФ на гладкие мышцы. Угнетая гиперполяризацию мембраны гладкомышечных клеток, вызванную нитропруссидом натрия, фактор переноса увеличивает ацетилхолин-вызванную деполяризацию на фоне действия этого донора оксида азота.
Ключевые слова: фактор переноса, Candida, гладкие мышцы кишечника, taenia coli, АТФ, оксид азота, интерстициальные клетки.
MODULATED BY THE TRANSFER FACTOR OF CANDIDA INHIBITORY EFFECTS OF ADENOSINE TRIPHOSPHATE AND SODIUM NITROPRUSSIDE TO THE TAENIA COLI SMOOTH MUSCLES
Radchenko N.V., Davydovska T.L., Tsymbalyuk O.V., Melenevska N.V., Miroshnychenko M.S., Kholodna L.S.
The action of the immune-active leukocyte substance - transfer factor of cellular immune reactivity to Candida to the electrical and contractile activity of taenia coli smooth muscle strips of guinea pigs was investigated. It is shown that this substance modulates the processes, connected with the pacemaker activity of interstitial cells, it enhance inhibition of exogenous ATP to the smooth muscles. It suppressed the hyperpolarization of the smooth muscle cell membrane, caused by sodium nitroprusside, and increased the acetylcholine-evoked depolarization in presence of this nitric oxide donor.
Key words: transfer factor, Candida, intestinal smooth muscles, taenia coli, ATP, nitric oxide, interstitial cells.
