CC BY
12
Посилання на статтю_
Медведева О.М. Моделювання якостi проектно!' документаци / О.М. Медведева // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2005 - №1 (13). - С. 74-84._
УДК 001.4:65.012.32
О.М. Медведева
МОДЕЛЮВАННЯ ЯКОСТ1 ПРОЕКТНО1 ДОКУМЕНТАЦИ
Запропонована комплексна модель комужкацп в умовах проектного середовища, формалiзованi кiлькiснi показники якостi проектноТ документаци. Рис. 7, табл. 3, дж. 18.
Ключовi слова: комунка^я, якiсть документу, проектне середовище, фактори комункацп, тезаурус.
Е.М. Медведева
МОДЕЛИРОВАНИЕ КАЧЕСТВА ПРОЕКТНОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ
Предложена комплексная модель коммуникации в условиях проектной среды, формализованы количественные показатели качества проектной документации. Рис. 7, табл. 3, ист. 18.
E.M. Medvedeva
SIMULATING THE PROGECT DOCUMENTS QUALITY
The complex model of project communication is offered, quantity indexes of the project documentation quality are formalized.
Постановка проблеми та ïï зв'язок з практичними завданнями.
Психолопчш закономiрностi сприйняття та обробки шформацп дозволили виявити параметри та показники якост документа в проектному середовища згенерувати мехашзм його створення [1-3]. Але, документування взагал^ i тим бтьше документування управлшня проектом потребуе спе^альних знань та навичок. Трудомюткють якюного його здшснення та потреба оптимiзацiï цього процесу засобами сучасноТ комп'ютерноТ техшки свiдчить про необхiднiсть розробки спе^ального програмного засобу пiдтримки створення проектноТ документаци. Цьому повинна передувати формалiзацiя кiлькiсних показникiв якостi документа, яка, в свою чергу, потребуе системного розгляду закономiрностей проектноТ комунiкацiï.
Анал'з останнiх досл'1джень з проблеми та невиршеш частини проблеми. В описаны комушкацшних процеав в проект майже ва дослiдники спираються на юбернетичну схему комунiкацiï [4], яка дозволяе уявити закономiрностi динамiки цього процесу, виявити та описати його складов^ представити взаемодш тезаурусiв ïï учасниюв [5-7]. Вона ж дозволяе констатувати наявнють психологiчного фактору, властивого со^альноТ
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
1
комушкацп. 1Мж тим останнiй залишаеться поза увагою дослiдникiв, хоча ними i констатуеться проблема психологiчних комунiкацiйних бар^в. До того ж, проектне середовище характеризуеться наявнютю особливих факторiв, як суттево впливають на ефективнiсть комушкацш. Це свiдчить про необхiднiсть системного розгляду вах факторiв проектноТ комушкацп, що дозволить бiльш якiсно формалiзувати кiлькiснi показники якостi проектноТ документации
Завдання статт'1 полягае у розробц комплексно! моделi формування якостi документу в проектному середовищi як базису подальшоТ алгоритмiзацiТ програми пiдтримки створення документацп з управлiння проектами.
Основна частина. Комплексне описання загального процесу комушкацп потребуе синтезу дектькох пiдходiв, а саме, мбернетичного (iнформацiйного) та психолопчного, розглянутих в роботах [1-3] (рис.1). Вiзуальне представлення взаемодп учаснимв комунiкацiТ дозволяе видiлити два аспекти, що визначають ефективнiсть та результативнють цього процесу: взаемодiю тезаурусiв та «психолопчних полiв». Пiд «психолопчним полем» розумiемо емоцiйний стан учасника комушкацп, який прямо залежить вiд особистюних психолого-фiзичних особливостей сприйняття та обробки шформацп. Слiд обумовитись, що такий подт аспектiв е досить умовним, осктьки тiсно вони пов'язанi через поняття «тезаурус». Останнш, з одного боку, впливае на процес i психолопчний результат (емоцiйний стан) комушкацп, з iншого - якiсне наповнення тезаурусу залежить вщ сенсорноТ модальност особистостi [2].
Стан Стан
тезаурусу тезаурусу
автора рецип1ента Емоц1йний
Рис.1. 1нформацшний та емоц1йний фактори в процес1 комун1кац1Т
В представленiй схемi Д - документ як система знамв, закрiплених на носiевi; З - значення знакiв (для автора та рецишента); С - сенс, змют, що хоче передати автор та вщтворить реципiент. Зворотна стртка вказуе на зворотнiй зв'язок, що е обов'язковим для процесу комушкацп, який точно повторюе акт комушкацп, ттьки мае зворотний напрям.
В процеа комунiкацiТ вiдбуваеться взаемодiя тезауруав автора та реципiента. Детально подiбна взаемодiя розглянута, зокрема, в роботах [8-10].
Осктьки тезаурус 3 постшно змшюеться, введено поняття тезауруса даноТ системи в певний момент часу t - нуртезаурусу. Тезаурус документа б, складеного даним автором а (3%) являе собою частину тезаурусу останнього в
2
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
момент t виникнення документа б (частина нуртезауруса 3"), а цей останнш -
частина авторського тезауруса 3" взагалк 3" ^ 33 ^ 3".
Рецип1ент г документа п1дходить до нього звичайно з певними установками, як1 залежать вщ його 1нформац1йних потреб. Ц1 потреби утворюють тезаурус 3[,
який складае частину нуртезаурусу 3- - частини загального тезаурусу
рецип1ента: 3- ^ ^ 3Г.
Перетин вс1х цих тезауруав 3" (3)( рис.2) виражае основну
1нформативн1сть документа б для рецип1ента г, тобто змют, який в1н вилучить з даного документу.
Рис.2. Схема взаемодп тезаурус1в автора документа та рециглента п1д час комушкаци
Втрати 1нформативност1 документа для рецип1ента складаються з того сптьного в нуртезаурусах автора документа та рецип1ента, що не ув1йшло в основну шформативнють. Втрати 1нформативност1 виражаються у вигляд1
3ет,1 = 33 ) \ 33 ' складаються з пЩмножини 3вт т = П 3 .
Для представлення процесу взаемодп психолопчних пол1в введемо поняття 1нфотипу. 1нфотип - сукупнють параметр1в за соц1альними, ф1зичними та псих1чними факторами, притаманних конкретнш особистост1, яка утворюе ТТ позитивну програму оч1кувань в1д процесу шфовзаемоди. Параметрами 1нфотипу е темперамент, сенсорна модальнють, сенсорн1 пороги. Означен! параметри корелюють з ф1зичними параметрами документу - кольоровою гамою, лшгвютичним оформленням, розм1ром та яскрав1стю шрифт1в (знак1в).
Под1бно тезаурусу, психолог1чне поле постшно зм1нюеться, тож, доц1льно ввести поняття емоцшного стану системи е в певний момент часу t- тимчасовоТ
емоц1йност1. Емоц1йн1сть документу б, складеного автором а (а"), вщображае
емоц1йн1сть останнього в момент виникнення документа: е" = е". Вт1люеться
вона у ф1зичних параметрах документа, як1 суттево впливають на емоцшний стан рецип1ента в момент його сприйняття.
Рецишент документа завжди п1дходить до нього з позитивною програмою
оч1кувань е-, осктьки емоц1йна потреба людини завжди позитивна [11,12].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
3
Програма емоцшних очкувань реципieнта залежить вщ параметрiв його iнфотипу i завжди може бути визначена якiсно чи кшькюно.
Перетин емоцiйних станiв автора документа та рецишента еаа )(рис.3) в момент Тх взаемодп виражае емоцшнють документа, тобто
модальнiсть та iнтенсивнiсть психолопчного поля, якi реципiент вiдчуе вщ даного документа.
Рис.3. Схема взаемодп психолопчних пол1в автора документа та рециглента п1д час
комушкацп
Втрати емоцшносп документу для реципiента - розходження з програмою емоцiйних очiкувань останнього - складаються з того сптьного в iнфотипах автора документа та рецишента, що не увшшла в емоцшнють. Втрати
■ ~ ■ / а г \ \ г
емоцiйностi виражаються у виглядi 8втг-= (8 i складаються з
а
пЩмножини 8ет,т = 8вт,г ■
Для комплексного вщображення динамiки комунiкацiТ з урахуванням iнформацiйноТ та емоцшноТ' взаемодп ТТ учасникiв побудуемо процесну модель створення та сприйняття документа з використанням вимог до Тх графiчного представлення [13] (рис.4,5).
Упр. вплив
т
Енерпя, Нуртезаурус
Правила
Методика генерування сенсу 1 кодування сенсу в значення Правила кодування значення в знак 1
\ Сенс 1 Значення \ Знак
Кодування сенсу Кодування значення
Генерування
сенсу в значення в знак
Емо^я Емоця Емоцiя,
т
г
Енерпя Тезаурус
Енерпя Тезаурус
програма очкувань емоцш рецигiента
Рис.4. Когштивний процес створення документа автором
4
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
Темперамент Сенситивж
1
т
Модальнють
Правила в^творення значення i3 прототипу знаку
1
Правила в^творення сенсу 3i значення
Правила оцшки сенсу
Т
L
Т
1
знака Прагма-
Вщчуття Сприйняття Розумшня цiнностi тичысть h
ного Емоц1я
Емоця Емо^я Емоцiя сенсу
т
Енергiя Тезаурус
Енергiя Тезаурус
Енерпя Нуртезаурус
пороги
Рис.5. Когн1тивний процес сприйняття документа рецип1ентом
Результатом взаемод1Т документа та рецишента е сенс та емоц1я, тобто, к1нцевими величинами процесу е шформативнють та емоцшнють. Ц1 показники взаемозалежн1 протягом всього когштивного процесу. Емоц1йна взаемод1я мае дещо випереджаючий характер, тож, на певних етапах величина емоцшносп Е суттево впливае на показник шформативносп I та навпаки:
!(Е) = 10 • 3 • Е ,
Е( I) = Е0 • есИ • 1 .
Процес сприйняття документа в звичайних умовах комушкаци S штегруе дектька складових:
S =
Ч Y и Y R Л v t2 À m A Rd ;
■ E , S > 1,
де t1 - час сприйняття документа;
t2 - час, необхщний для успiшного когнiтивного процесу даного рецитента; n - кiлькiсть знайомих дескрипторiв документа; m - загальна ктькють дескрипторiв документа; Ra - наявн ресурси для сприйняття та розумшня документа; Rd - необхщн ресурси для успiшного сприйняття та розумшня документа. Комушка^я, що здшснюеться в умовах проектного середовища, вщчувае на собi вплив його основних факторiв: унiкальностi U, тимчасовостi t', обмеженостi в ресурсах R', а також ризикованост ri [5,6].
Таблиця 1
Вплив факторiв проектного середовища на емоцшний стан учаснимв комушкаци
U t' R' ri
• нов1 люди, рол1 та ц1л1 д1яльност1 • велике навантаження роботами • част1 переривання роботи • частка невпевненост1 в досягненн мети при ÏÏ значнш важливост1
• соц1ально- культурн1 в1дм1нност1 • постшж змши • нов1 задач! • необхщнють економити вс1 види ресурав • тиск необх1дност1 досягти усп1ху
Негативний вплив на емоцшний стан: Страхи, депресп, нервозн1сть, напружен! стани, апат1я; як результат - конфлкти та стрес
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
5
Як бачимо, проектне середовище е досить агресивним щодо емоцшного стану учасниш комушкаци в проектi. В таких умовах особливо!' важливост набувають неформальн стосунки, якi стають дипломатичним буфером, що швелюе суперечки. В свою чергу, це можливо лише коли людина почувае себе вiльно, комфортно, тобто, якщо пщтримуеться и позитивний емоцшний стан. Таким чином, комуыка^я (неформальна, а особливо формальна) в проект несе додаткову важливу функцш - протидiяти конфлiктам i стресам. единим шструментом цього е якюний документ як засiб спiлкування.
Таблиця 2
Вплив факторiв проектного середовища на iнформацiйний стан учасникiв
комушкаци
и г' К п
• нов1 терм1ни незнайомих предметних галузей (замовник, виконавц1) • нестача часу для роз'яснення невщомих терм1н1в • нестача Ыформацшних та Ыших ресурс1в для роз'яснення нових терм1н1в • загроза не знайти необхщы дат для роз'яснення нових термов
Негативний вплив на шформацшний стан: неузгоджен1сть тезаурус1в учасник1в проекту
Таким чином, модель загально! комушкаци доповнюеться в проектi факторами його середовища (рис. 6). Щодо проекту, автором документу постае учасник команди, рецишентом - замовник чи виконавець, чи навпаки у випадку зворотного зв'язку.
и
и
' V
и-о
Са ч*
Еа ч
♦
Д
Рис.6. Фактори комушкаци в проектному середовищ1
Отже, крiм факторiв шформацшного та емоцiйного факторiв когнiтивний процес сприйняття документа вщчувае на собi вплив факторiв проектного середовища:
£ ' =
'л. Г П ] К
'2 V т )
• Е', £ шп ,
I(Е) = Iо • Е, 0,
Е' = Е0 • к(и) • к(г) • к(я') • к(п), Е' ■
З
а
6
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
Таким чином, середовище проекту негативно впливае на ефективнють та результативнють комушкацп мiж його учасниками, а саме - на Тх шформацшно-емоцiйний стан, який змiнюеться протягом життевого циклу проекту (рис.7).
Пiд впливом факторiв проектного середовища iнформацiйний стан прагне до нуля (ситуа^я непорозумшня через вiдмiннiсть тезаурусiв), а емоцшний стан прагне до зниження (вщчуття негативних емоцiй). Особливо цей вплив зосереджений на етап становлення проекту (фазах шщшвання та планування).
Рис. 7. Динамка емоцшного та шформацмного стану учасник1в комун1кац1Т протягом життевого циклу проекту
На початок етапу реалiзацiТ (фази планування та реалiзацiТ) емоцшний стан вирiвнюеться до первюного показника початку проекту Е0 власними силами учасниш комунiкацiТ. Зниження та вирiвняння цього показника повторюеться на етап виникнення вiдхилень (фаза реалiзацiТ проекту). Щодо iнформацiйного показника, на початок проекту порозумшня мiж учасниками 10 прагне до нуля, але наприкшц етапу становлення показник вирiвнюеться.
Суттево скоротити час вирiвняння показниш iнформацiйного та емоцiйного станiв до бажаних, отже, швидше перейти до ефективного виконання проекту дозволяе забезпечення якост документу як единого засобу комуыкацп, а саме -його шформативносп ) та емоцшносп (еш) для учаснимв проектноТ
комунiкацiТ (на рисунку пунктиры лшп).
Комунiкацiя вiдiграе важливiшу роль в управлшы командою проекту, тож, серед вах документiв проекту можна видтити й документи з управлшня командою (посадовi шструкцп, правила тощо). Вони - не лише зааб взаемо порозумшня мiж ТТ членами, але й зааб узгодження психолопчних та культурних особливостей мiж ними.
На етап становлення проекту критичним процесом управлшня командою е ТТ створення [14]. Якють документiв з управлшня командою на ньому особливо актуальна. За одыею з найбтьш поширених моделей створення команди цей процес складаеться з наступних етатв: формування, адапта^я, нормалiзацiя [15]. Кожен з етатв характеризуеться органiзацiйними та психолопчними особливостями, iншими словами, психолопчним станом та програмою емоцiйних очкувань учасникiв команди, що корелюе з динамкою ваги показниш якостi релевантних документ (таб. 3).
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
7
Таблиця 3
Динамка ваги показнимв якост документiв з управлiння командою впродовж
створення команди
Психолопчна характеристика етапу Роль документа Найб1льш вагом1 показники якосп документа
Формування команди. Невщомють, оч1кування майбутн1х под1й, невпевненють. Необх1дно ближче узнати один одного, ясно зрозум1ти ц1л1 команди, рол1 й обов'язки. Узгодження тезаурус1в, взаемо порозумЫня 1нформативн1сть, достов1рн1сть, релевантнють, своечасн1сть
Адаптац1я. Невпевнен1сть в правильному виконанн рол1. Етап найбтьших складностей, непорозум1нь, визр1вання конфл1кт1в. Потр1бна значна психолог1чна п1дтримка. Налагодження та п1дтримка позитивного емоцмного стану Позитивн1сть, гармон1йн1сть, ориг1нальн1сть, виразнють, показник модальност1, кольорова гама, розм1р основного шрифту, яскрав1сть й контрастнють знак1в
Нормал1зац1я. Впевненють в соб1, взаемо п1дтримка. П1дтримка високих показник1в Ыформацмно-емоц1йного стану Повнота, конкретн1сть, ясн1сть, точнють, новизна, 1нформац1йна емк1сть, 1нформативна компактнють
Коли вщбуваеться змша учасникiв команди в ходi реалiзацil проекту, в не! входять новi члени, треба враховувати, що на якийсь час команда повернеться на перший етап i пройде ва етапи до останнього. Скорочення цього часу та пщвищення ефективност злиття нового члена з командою можливо за рахунок управлiнських документiв, особливо неформальних. Ва показники якостi документа дшть системно. Але, як бачимо, динамку ваги цих показниш важливо врахувати при створеннi програмного засобу.
Комплексний показник шформативносп документа корелюе з параметрами його якостi [3]. До якюних параметрiв належать: повнота, конкретнють, яснiсть, позитивнiсть, гармонiйнiсть, орипнальнють, виразнiсть, якiсне наповнення шформацшноТ емкосп, кольорова гама.
До кiлькiсних параметрiв вiдносяться: точнiсть, новизна, iнформацiйна емкють, iнформативнiсть, iнформативна компактнiсть.
Для подальшо! алгоритмiзацil необхiдно проаналiзувати та математично описати кшькюш параметри якостi документа в проектному середовищк
Коефцент точностi шформаци для вiдповiдного рiвня управлшня в проектi розраховуеться залежно вщ кiлькостi критичних для проекту письмових та усних контак^в (документiв) ствроб^нимв кожного рiвня управлiння за перюд !х робочого часу:
(С х'з X 0,01) - (^ X тсЛср ) 1 пт кт =-х —х 0,01,
п об.д.ср
де С - питома вага роботи з документами (створення, обробка);
'3 - тривалють робочого дня;
^ - середнiй час створення одного документа (константа);
тсдср - середня ктькють створюваних документiв за робочий день (дат з графку документооб^у проекту);
8 "Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
Побдср - середня ктькють оброблюваних документ, (данi з графiку документообiгу проекту);
- середнiй час читання (оброблення) одного слова (дат дiагностики техшки читання учасника комуыкацп).
Показник С для нижчого функцюнального рiвня в проектi (виконавцi проекту) складае приблизно 30% [7], для вищого (менеджер проекту) - приблизно 80% [16], тод^ за методом лшшноТ' штерполяцп, для середнього рiвня (команда проекту) - приблизно 55%.
Означений коефiцiент дозволяе розрахувати оптимальний фiзичний обсяг докуменлв V для кожного учасника в проекта
V = к х 100,
т '
де V - ктькють ^в в одному документi, причому ктькють сторшок вiзуального документу прагне до показника щеального кiнцевого результату:
Пстр ^ 0 ■
Новизна. Максимальна ктькють нових пояснений термов в одному документ будь-якого фiзичного обсягу - до 7 [17]:
N < 7 ■
1нформацйна емкють - ктькють термов, значущих для даного процесу управлшня проектом 0з спецiального тезаурусу процесу управлшня проектом). Допустимий порiг >20% вах дескрипторiв документу:
п ,
Я = -Л± х 100% > 20%,
п з
де Щнф - ктькють шформативних дескрипторiв (маркерiв) документу, п3 -
загальна кiлькiсть дескрипторiв документу.
1нформативнють - кiлькiсть значущих для процесу управлшня та зрозумтих рецитенту дескрипторiв. lнформативнiсть I повинна дорiвнювати iнформацiйнiй емкостi О (ва iнформативнi маркери автора повиннi бути зрозумтими для реципiента):
I = О ■
1нформативна компактнють - вщношення шформативносп до емкостi. Даний показник повинен дорiвнювати 1:
I = 1.
я
Показник модальност/ - кiлькiсть модальних компонентiв, присутнiх в даному документ. Чим бiльше таких компонентiв, тим краще, але для
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
9
психолопчноТ настройки рецитента на сприймання документа необхщна присутнiсть принаймнi одного на його початку:
М > 1.
Для визначення показника po3Mipy основного шрифту скористаемось загально визнаними нормами [17], за якими оптимальний розмiр шрифту - 16-20. Допустимий нижнш пор^ вщхилення х визначаеться шляхом якюноТ дiагностики сенсорних порогiв рецитента. Допустимий верхнiй порiг у обмежуеться фiзичним обсягом документу для даного рецитента:
х<16 - 20<у .
Яскравють й контрастнють знаке. Показниками цих параметрiв будемо вважати загально визнан норми [17,18], не допускаючи Тх змiнення.
Висновки та перспективи. Побудована комплексна модель комушкацп з урахуванням iнформацiйних та психолопчних факторiв взаемодп учасникiв в умовах проектного середовища. Це дозволило математично описати кшькюш показники якосп проектноТ документацiТ на основi виявлених раыше закономiрностей документування проекту. В свою чергу формалiзованi кiлькiснi показники якосп документацп в умовах проектного середовища постають базою для подальшоТ алгоритмiзацiТ програмного засобу пiдтримки створення документацп з управлiння проектами.
Якiснi показники при подальшш алгоритмiзацiТ будуть втшеш при наповненнi баз даних програмного засобу пщтримки створення документiв проекту. ОсобливоТ уваги потребують питання узгодження тезауруав учасникiв проекту. Вiдповiдно до галуз^ в якiй реалiзуеться проект, видтяють типи проектiв (технiчний, соцiально-економiчний, органiзацiйний тощо). Отже, на пщготовчому етапi комунiкацiТ треба скласти тезаурус предметноТ галузi зовнiшнiх учасникiв (замовника, виконав^в) та узгодити його з проектним тезаурусом. Методика цього процесу потребуе подальшоТ доробки, а саме: параметри вщбору релевантних докуменлв, шформативних маркерiв предметноТ галузi з вщбраних документiв, узгодження маркерiв рiзних тезауруав. За результатами процесу будуть формуватись бази даних програмного засобу для забезпечення його результативно!' роботи впродовж життевого циклу проекту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Медведева О.М. Поняття ефективност документа в управл1нн1 процесами // УправлЫня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А. Рач. - 2004. - № 1(9). - С. 80-87.
2. Медведева О.М. Психолопчна концепц1я документа в управл1нн1 проектами.// УправлЫня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред.
B.А.Рач. - 2004. - № 3(11). - C.93-100.
3. Медведева О.М. Формування якост1 документацп проекту: тезаурусний пщхщ.// Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2004. - № 4(12). - С.50-60.
4. Крайзмер Л.П. Кибернетика. - М.: Экономика, 1977. - С.196.
5. Дитхелм Г. Управление проектами. Т. 2. Особенности - СПб: Бизнес-пресса, 2003. -
C.165-175.
6. Мазур И.И. Управление проектами: Учебное пособие / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро, Н.Г. Ольдерогге. - 2-е изд. - М.: Омега-Л, 2004. - 664 с.
7. Бушуев С.Д., Морозов В.В. Динам1чне лщерство в управлшы проектами: Монограф1я / Укр. асоц1ац1я управлшня проектами. - К., 1999. - С.202-247.
10
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
8. Воробьев Г.Г. Информационные свойства документа. // Документальные системы в управлении. Сб. статей. Под ред. Г.Г. Воробьева. - М., 1973. - С.17-54.
9. Воробьев Г.Г. Документ: информационный анализ. - М.: Наука, 1973. - 255 с.
10. Бирюков Б.В., Воробьев Г.Г. Тезаурусный подход к коммуникативным процессам и документальная информация. - В кн.: Информация и управление. Философско-методологические аспекты. - М.: Наука, 1985. - С.47-69.
11. Хомская Е.Д., Батова Н.Я. Мозг и эмоции (нейропсихологическое исследование). - М.: Изд-во МГУ, 1992. - 180 с.
12. Семиченко В.А. Психология эмоций. Модульный курс. - К.: Магистр-Э, 1999. - 128 с.
13. Бержер С., Гийар С. Графическое описание процессов. Методика и технические средства./Научное редактирование А.В.Глазунов, В.Б.Михейкин. - Нижний Новгород: ОО СМЦ «Приоритет», 2003. - 250 с.
14. Рач В.А., Антоненко С.В., Черепаха Г.С. Особливост1 взаемодп кер1вника I команди на р1зних етапах проекту // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А. Рач. - 2004. - № 1(9). - С.160-170.
15. Королев Д. Эффективное управление проектами. - М.: ОЛМА-ПРЕСС Инвест, 2003. -128 с.
16. Лэйхифф Дж.М., Пенроуз Дж.М. Бизнес-коммуникации: стратеги и навыки. - СПб: Питер, 2001. - 688 с.
17. Рач В.А та ш. В1зуал1зац1я шформацп: психолопчш та орган1зац1йн1 аспекти: Монограф1я. - Луганськ, 2000. - 160 с.
18. Злочевский С. Психологические вопросы восприятия текстовой и графической информации. - К., 1967. - 38 с.
Стаття надмшла до редакцп 28.01.2005 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 1(13)
11
