MAKPOEKOHOMI4HI ACÏEKTÈ C04ACHOÏ EKOHOMIKÈ
Bиcнoвки
Oтже, для пiдтpимaння cтaбiльнocтi нaцioнaльниx ф^нм-виx cиcтем в yмoвax глoбaлiзaцiï дoцiльним е вiдкpиття pинкiв для фiнaнcoвиx oпеpaцiй пpи cиcтемнoмy ж^ст^му pe^rci-вaннi дoпoмoгoю фiнaнcoвиx iнcтpyментiв i iнcтитyтiв. Ф^н-coвa лiбеpaлiзaцiя - iнcтpyмент, який зa певниx yмoв cпpияe poзвиткy фiнaнcoвoгo ce^opy, i чеpез ньoгo мoжнa cтимyлю-вaти вiднocнy нopмy зpocтaння ^ю^рв, якi пoклaдaютьcя нa зoвнiшнe фiнaнcyвaння, aле пpи цьoмy пoвиннi дiяти пpaвилa тa iнcтитyти, ùo cпpияють poзвиткoвi бiзнеc-cеpедoвищa тa нoвoмy глoбaльнoмy виpiшенню фiнaнcoвиx пpoблем.
Спиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Caпaчyк Ю.M. Tеopетмкo-метoдoлoгiчнa ocнoвa фiнaнcoвoï ctb-бiльнocтi / ЮМ Caпaчyк // Bicник Aкaдемiï пpaцi i coцiaльниx вiднocин Федеpaцiï пpoфеciйниx cпiлoк Ó^a™. - 2O1O. - №1. - C. 117-12Э.
2. Шинази Г.Дж. Сохранение финансовой стабильности / Г.Дж. Ши-нази // Вопросы экономики. (МВФ). - 2005. - №36. - 26 с.
3. УнковськаТ. Системне розумЫня фнансовоТ стабльносп: розв'язання парадоксе // Економнна теоря. - 2009. - №1. - C. 14-33
4. Laubsch A. Risk management: a practical guide. Risk Metrics Group, first edition, 1999. - 284 р.
5. Lee A. Corporate Metrics. Risk Metrics Group, first edition, 1999.
6. Global Financial Stability Report 2014. Risk Taking, Liquidity, and Shadow Banking: Curbing Excess While Promoting Growth// Retrieved fromIMF. http://www.imf.org/external/pubs/FT/GFSR/2014/01/pdf/c1.pdf
7. Global Financial Stability Report 2010. Meeting New Challenges to Stability and Building a Safer System// Retrieved fromIMF. http:// www.imf.org/external/pubs/ft/gfsr/2010/01/pdf/text.pdf
8. Перспективы развития мировой экономики. Восстановление набирает темпы, но остается неровным // Режим доступа МВФ: http:// www.imf.org/external/russian/pubs/ft/weo/2014/01/pdf/textr.pdf
1.1. РЕП1Н,
К.Т.Н., с.н.с., зав. в\дщпу, НДЕ1 Мнекономрозвитку i торпвп Украни,
A.B. ДАЙНЕКО,
аспирантка, НДЕ1 Мнекономрозвитку i ropriâni Украни,
М.О. ЛУГ1НА,
ст. науковий сп'вроб'тник, НДЕ1 Мiнекoнoмpoзвиткy i торпвп Украни
Модел1 решжишрингу адмшютративних процеЫв в органах державно! влади та оптим1защя адмЫстративних процедур
Узагапьнено модепi ре'нжин'рингу бiзнес-пpoцесiв та доспджен особпивост ¡'хньо'1' адаптацИ' при проведенн ренжи-нрингу адмiнiстpативних процес'ю в органах державноi впади. Обгрунтован вимоги до орган^зацп роботи з oптимiзацiï адмнстративних процес'ю i функ^й та розкрит методи oптимiзацiï адмiнiстpативних процедур.
Ключов1 слова: реинжиниринг, бiзнес-пpoцеси, oптимiзацiя, адмiнiстpативнi процедури, модепi.
И.И. РЕПИН,
к.т.н., с.н.с, зав. отдепом, НИЭИ Минэкономразвития и торговпи Украины,
A.B. ДАЙНЕКО,
аспирантка, НИЭИ Минэкономразвития и торговпи Украины,
М.А. ЛУГИНА,
ст. научный сотрудник, НИЭИ Минэкономразвития и торговпи Украины
Модели реинжиниринга административных процессов в органах государственной власти и оптимизация административных процедур
Обобщены модепи реинжиниринга бизнес-процессов, исспедованны особенности их адаптации при проведении реинжиниринга административных процессов в органах государственной впасти. Обоснованы требования к организации работы с оптимизацией административных процессов и функций, а также раскрыты методы оптимизации административных процедур.
Ключевые слова: реинжиниринг, бизнес-процессы, оптимизация, административные процедуры, модепи.
1.1. REPIN,
Ph.D., Head of Department, SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine,
A.V. DAINEKO,
postgraduate, SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine,
MA. LUGINA,
senior staff scientist, SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
The reengineering models of administrative processes in governmental authorities and procedures of administrative optimization
Are generalized reengineering models in business processes and explored peculiarities of their adaptation through holding reengineering of administrative processes in governmental authorities. Are substantiated demands of work organization with administrative procedures and functions optimization, also uncovered methods of administrative procedures optimization.
Keywords: reengineering, business processes, optimization, administrative procedures, models.
32 Формування ринкових вщносин в ÓKparni № 4 (167)/2015
© I.I. PEÏIH, A.B. fíAÉHEKO, M.O. ЛУГШ, 2Ü15
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
Постановка проблеми. Проблема глдвищення ефектив-HOdi та якост державного угравлЫня мае багато асгект1в виршення, в тому числ! органiзацiйно-гравовi засоби, ква-лiфiкацiйнi, iнформацiйнi, стимулюючi та iншi мехаызми. Biд вирiшення цieí гроблеми залежить рiвень стандартiв i якостi життя людей та ¿х задоволення дiяльнiстю як органiв виконав-чо''' влади так i органiв мiсцевого самоврядування. Традицмы методи удосконалення гроцесiв адмУстративного угравлЫ-ня сгрямованi, як гравило, на зовншы умови функцiонування оргаыв державно''' влади: удосконалення структури, конкре-тизацiя говноважень та функцiй тощо. Однак значна частка ефективност та результативност дiяльностi адмУстратив-них оргаыв залежить вiд органiзацií адмiнiстративних гроце-сiв грофесiйностi задiяних в ix реалiзацií фахiвцiв тощо. Ви-ршення цГе''' задачi вимагае використання нових гiдxодiв, створення ново''' моделi реалiзацií адмiнiстративниx гроцесiв. Науковими дослiдженнями загрогонован методи реЫжинЬ рингу як ¡нструменти розроблення тако''' моделi. Сгочатку тео-ретичнi та грактичнi асгекти концегци реiнжинiрингу були орЬ eнтованi на радикальне, рiзке голiгшення дiяльностi комгашй на основi герегроектування бiзнес-гроцесiв. У наш час на-бувають розвитку дослщження щодо реалiзацií гiдxодiв ре-iнжинiрингу для гобудови моделей адмУстративних гроце-сiв в органах державного угравлЫня. При цьому мають бути врахован суттeвi вiдмiнностi адмiнiстративниx гроцеЬв вiд бiзнес-гроцесiв. Таким чином актуальним е завдання уза-гальнення методiв реiнжинiрингу бiзнес-гроцесiв та можли-востей ix застосування для моделювання адмУстративних гроцесiв та огтимГзацп адмiнiстративниx гроцедур.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Су-часнi гiдxоди щодо теоретичного обгрунтування методичних гiдxодiв та наукових асгек^в грактичного втiлення реЫжи-нiрингу дослiдженi i розробленi вщомими зарубiжними вче-ними: М. Хаммером, Дж. Чамгою, Т. Давенгортом, М. Робсоном, Ф. Уллахом, Е. Фрезе, Ф. Хiлом та iншими. В останнiй час найбiльшу увагу розробцi гроблем формування та реалiзацii' гроцесiв реiнжинiрингу гридiляють вченi з кра'н-члеыв СНД: 3. Айвазян, О. Ареф'ева, Л. Бляхман, М. Бородатова, П. Забе-лiн, С. Козьменко, В. Мединский, 6. Ойхман, В. Тарасов.
Виршальний внесок у розробку теори i грактики сучасного реЫжиырингу зроблено американськими фаxiвцями М. Хаммером (розробник концегци реЫжиырингу, грофесор школи бiзнесу Гарвардського унiверситету, який був названий журналом Business Week одним з небагатьох найбтьш видатних «гуру» менеджменту 1990-х) i Дж. Чамг (гровiдний ексгерт з вгровадження iдей реiнжинiрингу, що очолюе консалтинго-ву фiрму СБС Index) ТермЫ «реiнжинiринг» ввiв М. Хаммер i дав йому визначення як «фундаментальне гереосмислення i радикальне герегроектування бiзнес-гроцесiв для досяг-нення ¡стотного голiгшення в таких ключових для сучасного бiзнесу гоказниках результативностi: витрати, яюсть, рiвень обслуговування та огеративнють» [1, 2].
Зазначене визначення мютить чотири ключовi слова: «фундаментальний», «радикальний», «рiзкий (стрибкого-дiбний)» i «гроцес» (найбiльш важливе слово). У кожне з цих слГв згiдно з визначенням вкладаеться вiдговiдний змiст.
Фундаментальний. На гочатковм стади бГзнес-реЫжинЬ рингу необхщно вiдговiсти на такi основы гитання:
- Чому комгаыя робить те, що вона робить?
- Чому комгаыя робить це таким сгособом?
- Якою хоче стати комгаыя?
Радикальний. Радикальне герегроектування - це змЫа вае' iснуючоi' системи, а не ттьки говерxневi геретворення, тобто в xодi радикального герегроектування грогонуються абсолютно новi сгособи виконання роботи.
Рiзкий (стрибкогодiбний). Бiзнес-реiнжинiринг не застосо-вуеться в тих вигадках, коли необхщне голiгшення або збть-шення гоказникiв дiяльностi комганii' на 10-100%, для цього використовуються бтьш традицмы методи (вiд гроголошен-ня загальних громов геред сгiвробiтниками до гроведення грограм гщвищення якостi), застосування яких не гов'язане iз значним ризиком. Бiзнес-реiнжинiринг доцiльний тiльки в тих вигадках, коли готрiбно досягти рiзкого (стрибкогодГбно-го) голiгшення гоказниюв дiяльностi комгани (500-1000% i бтьше) шляхом замiни старих методiв угравлЫы новими.
Бiзнес-гроцес - це безлiч «внутршых кроюв» гiдгриeмства, що заюнчуються створенням гродукци, необxiдноi' сгоживачевi.
У зв'язку ¡з вгровадженням в ус сфери iнформацiйниx теxнологiй було б негравильним розумГти гщ реЫжиырин-гом всього лише комг'ютериза^ю традицiйно сформова-них бiзнес-гроцесiв. Ще в 1990 роц М. Хаммер застерЬ гав гро небезгеку гереоцЫки рол! ¡нформацмних теxнологiй, що веде до сгроб автоматизаци ¡снуючих недосконалих ви-дГв угравлЫських робГт, яка може звестися до говно' ¡мГта-цп комг'ютером «вроджених» недолив, властивих «ручним» сгособам реалГзацп неефективних бГзнес-гроцеав.
Метою статт'1 е узагальнення методГв та моделей реЫ-жиырингу, 'хня адагта^я до задач реЫжиырингу адмУстра-тивних гроцеав та огтимГзаци адмУстративних гроцедур в органах державно' влади.
Виклад основного материалу. Сучасна теори реЫжинЬ рингу виникла як сукугнють засобГв, заходГв i методГв для кардинального голтшення основних гоказниюв дГяльност гщ-гриемства (комгани, оргаызаци) i голягае у вгровадженн на гщгриемствГ гринцигово нових бГзнес-гроцеав, орГентованих гершою чергою на створення, освоення та використання тех-нолопчних ¡нновацм [3]. Осктьки науковГ дослщження методГв та моделей реЫжиырингу виникли i отримали значного розвитку у сфер! бГзнесу, лопчно гроаналГзувати науковГ результати реЫжиырингу бГзнес-гроцеав з тим, щоб використати ц до-сягнення для цтей реЫжиырингу адмУстративних гроцеав та державного угравлЫня, дослщження та деяк награцюван-ня якого з'явилися лише останым часом. Розроблення гроектГв реЫжиырингу адмУстративних гроцеав в органах державно' влади дозволить огтимГзувати гроцедури надання адмУстра-тивних гослуг та суттево гщвищити 'х яюсть.
БГзнес-гроцес - це сукугнють рГзних видГв дГяльносл, в рамках яко' «на вход!» використовуеться один або бтьше видГв ресурав i в результат! фе' дГяльност «на виходЬ> ство-рюеться гродукт, що гредставляе цЫнють для сгоживача. БГзнес-гроцес можна зобразити як ряд лопчно взаемоза-лежних завдань, нацтених на досягнення результату. При цьому бГзнес-гроцес характеризуеться двома важливими особливостями: вЫ мае сво'х ринкових чи внутршньофГрмо-вих «глатосгроможних» замовникГв (одержувачГв); вГн гере-тинае органГзацГйнГ кордони, тобто вЫ зазвичай гротГкае го-
Формування ринкових в1дносин в Укра'нп № 4 (167)/2015 33
MAKPOEKOHOMMHI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
веpx бap'epiв, щo icнyють мiж пiдpoздiлaми кoмпaнiï, a тaкoж мiж piзними кoмпaнiями, пoв'язaними мiж coбoю вiднocинa-ми «пocтaчaльник - cпoживaч», aбo нaвiть пpoникae кpiзь цi бap'epи. Бiзнеc-пpoцеc нaйчacтiше не зaлежить вiд фop-мaльнoï opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи кoмпaнiï.
Ha вщмЫу вiд pеiнжинipингy бiзнеc-пpoцеciв, де пеpшим етaпoм е poзpoбкa oбpaзy - бaчення мaйбyтньoï кoмпaнiï, pе-iнжинipинг aдмiнicтpaтивниx пpoцеciв дoцiльнo пoчинaти з aнaлiзy icнyючиx пpoцеciв, пoбyдoви i'x мoделей. Це пoв'язaнo з тим, i^o нa дaний чac ще не cклaлacя пpaктикa пoбyдoви cиcтемниx мoделей aдмiнicтpaтивниx пpoцеciв i не юнуе aнa-лoгiв, нa якi мoжyть cпиpaтиcя пpoектaнти. Для кoмплекcнoгo мoделювaння aдмiнicтpaтивниx пpoцеciв poзpoбляють ^op-мaцiйнy, гpaфiчнy, тaбличнy тa oптимiзaцiйнy мoделi [4].
Дpyгим етaпoм вже пoвиннa 6ути poзpoбкa oбpaзy - бa-чення мaйбyтньoï (бaжaнoï) cиcтеми aдмiнicтpaтивниx пpo-цеciв (нaдaння aдмiнicтpaтивниx пocлyг].
Ha тpетьoмy етaпi - cтвopюютьcя нoвi i ^6o] змЫюють-cя кoлишнi пpoцеcи i iнфopмaцiйнa cиcтемa, якa ïx ^дфимуе, теcтyютьcя нoвi пpoцеcи. Пpи цьoмy oбoв'язкoвo тpебa вpa-xoвyвaти, !o пpи неoбxiднocтi тpебa opгaнiзoвyвaти звopoт-нiй зв'язoк з внеcенням пpoпoзицiй пpo внеcення змiн в юну-ючу нopмaтивнy бaзy вiдпoвiдниx opгaнiв викoнaвчoï влaди, aбo opгaнiв мicцевoгo caмoвpядyвaння. Cклaдoвoю цьoгo етaпy е oптимiзaцiя пpoцедyp aдмiнicтpaтивнoгo yпpaвлiння.
Ocнoвнi зaвдaння мoделювaння aдмiнicтpaтивниx пpoце-ав нaдaння пocлyг i викoнaння деpжaвниx фyнкцiй тaкi:
- aнaлiз aдмiнicтpaтивниx пpoцеciв в opгaнax деpжaвнoï влaди i викoнaння фyнкцiй (фopмyвaння мoделi «як е»];
- пpoектyвaння вapiaнтiв oптимiзaцiï aдмiнicтpaтивниx пpoцеciв в opгaнax деpжaвнoï влaди i викoнaння функцм (фopмyвaння мoделей «як мae бути»];
- aнaлiтичнa oцiнкa ефективнocтi piзниx вapiaнтiв oптимi-зaцiï aдмiнicтpaтивниx пpoцеciв в opгaнax деpжaвнoï влaди i викoнaння фyнкцiй.
Пpи cтвopеннi цiльoвoï мoделi aдмiнicтpaтивнoгo пpoцеcy неoбxiднo дoтpимyвaтиcя тaкиx ocнoвниx пpинципiв [5]:
- фopмyвaння вapiaнтiв мoделi пpoцеcy (фopмaлiзoвaнo-гo oпиcy тoгo, як ви^нуют^я функци i пpoцедypи пpoцеcy] -ocнoвний етaп пpoцеcy pеiнжинipингy (oптимiзaцiï);
- oптимiзaцiя кiлькocтi викoнaвцiв пpoцеcy. Це дocягa-eтьcя зa paxyнoк cyмiщення oбoв'язкiв тaк, щoб oднa люди-нa викoнyвaлa бiльшy ктькють зaвдaнь у пpoцеci. Cyчacний пдощ дo opгaнiзaцiï пpoцеciв - це зaмiнa вyзькиx фaxiвцiв, фaxiвцями здaтними викoнaти шиpше кoлo зaвдaнь;
- зaлyчення клieнтiв у пpoцеc. Цей пpинцип пеpедбaчae ви-явлення aдмiнicтpaтивниx пpoцедyp, якi пoчинaютьcя з зaпитy, пpoxoдять чеpез кiлькa вiдoмcтв aбo пiдpoздiлiв i зaкiнчyютьcя виxoдoм, який пеpедaeтьcя нaзaд cтopoнi, щo зpoбилa зaпит;
- poзpoблення piзниx вapiaнтiв пpoцеcy. Haявнicть piз-ниx вapiaнтiв cтвopюe ocнoвy для мoжливocтей пopiвняння тa oбгoвopення piзниx пpoпoзицiй з oптимiзaцiï (нaпpиклaд, з дoдaткoвими точгами кoнтpoлю aбo без, iз зменшенням чиcлa викoнaвцiв aбo без тощ^];
- oптимiзaцiя кiлькocтi вxoдiв в пpoцеc. Bеликa кiлькicть чacy витpaчaeтьcя нa зicтaвлення тa гpyпyвaння piзниx фopм пpедcтaвлення oднoгo i то™ ж. Зменшення кiлькocтi вxoдiв в пpoцеc - oдин iз cпocoбiв зменшення кiлькocтi пpoведениx
cпiвcтaвлень дaниx, пpиcкopення пpoцеcy тa зменшення чи-cельнocтi зaдiянoгo пеpcoнaлy;
- децентpaлiзaцiя з центpaлiзoвaним oбмiнoм iнфopмaцi-ею. Пpинцип пpипycкae зменшення центpaлiзaцiï yпpaвлiння, зa paxyнoк делегyвaння пoвнoвaжень викoнaвцям нa ниж-ньoмy piвнi ^стеми yпpaвлiння, яке пapaлельнo мae cyпpo-вoджyвaтиcя центpaлiзaцieю кoнтpoлю шляxoм cтвopення центpaлiзoвaнoгo iнфopмaцiйнoгo пpocтopy.
Bже нa етaпi фopмyвaння мoделi «як е» мoжнa з'яcyвaти недoлiки пpoцеcy нaдaння пocлyги (pеaлiзaцiï функцП], пoв'язaнi з недocтaтнiм piвнем pеглaментaцiï.
Poзглянемo oзнaки недocтaтньoгo piвня pеглaментaцiï пpoцеcy, !o виявляють нa етaпi фopмyвaння мoделi пocлyг (pеaлiзaцiï функци]. Bci вoни будуть пoв'язaнi з немoжливicтю oпиcaти нaлежним чинoм aдмiнicтpaтивнi пpoцедypи в c^a-дi пocлyги (pеaлiзaцiï функци]:
1] не вдaeтьcя визнaчити «^ды» й «виxiднi» дoкyменти/ вiдoмocтi для aдмiнicтpaтивнoï пpoцедypи. Це oзнaчae, !o дaнa aдмiнicтpaтивнa пpoцедypa aбo е нaдлишкoвoю (тoмy щo в и xoдi не вiдбyвaeтьcя нiякиx знaчимиx пoдiй], aбo iï змicт недocтaтньo якicнo oпиcaний;
2] не вдaeтьcя визнaчити oco6ó, вiдпoвiдaльнy зa pезyльтaт aдмiнicтpaтивнoï пpoцедypи. Iмoвipнo, це oзнaчae, щo дaнa aдмi-нicтpaтивнa пpoцедypa мoже бути poзбитa нa юльга aдмiнicтpa-тивниx пpoцедyp. A6O пpoцедypa недocтaтньo pеглaментoвaнa;
3] не вдaeтьcя визнaчити кpитеpiï yxвaлення piшення в paмкax aдмiнicтpaтивнoï пpoцедypи aбo ц кpитеpiï нocять не oб'eктивний xapaктеp. Це oзнaчae як мiнiмyм вимку кopyп-цiйнy eмнicть дaнoï aдмiнicтpaтивнoï пpoцедypи;
4] не вдaeтьcя визнaчити пpинaлежнicть дoкyментa дo Ы-фopмaцiйнoгo pеcypcy. Це мoже oзнaчaти, !o дoкyмент не мicтить вiдoмocтей, !o пiдлягaють збopy й збеpiгaнню вщ-пoвiднo дo нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, a це мoже oзнaчaти, щo йoгo викopиcтaння в paмкax нaдaння пocлyги (pеaлiзaцiï функцп] мoже бути неoбrpyнтoвaним;
5] не вдaeтьcя визнaчити плaтнicть aдмiнicтpaтивнoï пpo-цедypи. У цьoмy випaдкy фaкт нaявнocтi пiдcтaв для стягнення плaти зa нaдaння пocлyги мoже бути пocтaвлений пiд cyмнiв;
6] не вдaeтьcя визнaчити cтpoк викoнaння aдмiнicтpaтив-нoï пpoцедypи. У цьoмy випaдкy е пiдcтaви ввaжaти, щo CTpo-ки нaдaння пocлyги (викoнaння функцп] вcтaнoвленi дoвiль-нo й не цiлкoм oбrpyнтoвaнi.
Kлючoвoю oдиницею, щo пiдлягae aнaлiзy й oптимiзaцiï, е aд-мiнicтpaтивнa пpoцедypa, щo вxoдить дo cклaдy пocлyги [6]. Зa-гaльнoпpийнятним визнaченням aдмiнicтpaтивнoï пpoцедypи е вcтaнoвлений зaкoнoдaвcтвoм пopядoк poзглядy тa виpiшення aдмiнicтpaтивними opгaнaми iндивiдyaльниx aдмiнicтpaтивниx cпpaв. Pезyльтaти зд^нення aдмiнicтpaтивнoï пpoцедypи пo-виннi бути вщби^ у виxiдниx дoкyментax пpoцедypи.
Opгaнiзaцiя poбoти з oптимiзaцiï aдмiнicтpaтивниx пpoце-ciв i фyнкцiй мae вiдпoвiдaти певним вимoгaм [6].
Пo-пеpше, дo poбoти пoвиннi бути зaлyченi cпiвpoбiтни-ки opгaнy викoнaвчoï влaди (OBB]. Boни мoжyть мaти Ы-фopмaцiю пpo пoтoчний пopядoк нaдaння пocлyги (викoнaн-ня функцП], не вiдoбpaженoï в пpaвoвиx aктax, i oбмеженняx, пoв'язaниx зi змiнoю тaкoгo пopядкy.
Пo-дpyге, пpи oпиci мoделей «як мae бути» вapтo пaм'ятaти, щo icнyючa opгaнiзaцiйнa cтpyктypa opгaнiв деpжaвнoï влaди
34 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 4 (167)/2015
MAKPOEKOHOMMHI ACÏEKTÈ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
не e aбcoлютнo незмiннoю. Якщo oптимiзaцiя пopядкy нaдaння пocлyги aбo викoнaння функци мoжливa зa paxyнoк внеcення змЫ в icнyючy cтpyктypy opгaнiв деpжaвнoï влaди (нaпpиклaд, шляxoм пеpедaчi чacтини пoвнoвaжень мiж opгaнaми], вapтo poзглянyти й тaкий cценapiй oптимiзaцiï.
Пo-тpетe, пpи oпиci пpoцеciв викoнaння деpжaвниx фyнкцiй не мoжнa змiшyвaти пoняття «як е» й «як мae бути». Hеoбxiднo poзмежoвyвaти oб'eктивнi (ycтaнoвленi пpaвoвим aктoм] вдо-мocтi пpo пopядoк нaдaння пocлyги aбo викoнaння функци й уяв-лення екcпеpтa пpo те, «як мae бути». Moделi, щo не вiдпoвiдaють дiйcнocтi, не е ефективним iнcтpyментoм oптимiзaцiï пpoцеciв.
Ocнoвнi зaвдaння oптимiзaцiï пpoцеciв нaдaння пocлyг i викoнaння деpжaвниx фyнкцiй тaкi:
- cкopoчення кiлькocтi дoкyментiв, щo нaдaють cyб'eкти звеpнення;
- cкopoчення кiлькocтi вiзитiв зaявникiв тa кoнтpoлюючиx ocí6 в opгaни деpжaвнoï влaди;
- cкopoчення кiлькocтi piшень, пpийнятиx деpжaвними cлyжбoвцями пpи нaдaннi aдмiнicтpaтивниx пocлyг i вига-нaннi деpжaвниx фyнкцiй;
- cкopoчення чacy нaдaння aдмiнicтpaтивниx пocлyг (ви-кoнaння деpжaвниx фyнкцiй];
- cкopoчення чиcельнocтi деpжaвниx cлyжбoвцiв, пpaцiв-ниюв opгaнiзaцiй, щo беpyть yчacть y нaдaннi aдмiнicтpaтив-ниx пocлyг i викoнaннi деpжaвниx фyнкцiй;
- cкopoчення витpaт нa нaдaння пocлyг (викoнaння фyнкцiй];
- пiдвищення ефективнocтi плaнyвaння кoнкpетниx зaxo-дiв y cфеpi pефopмyвaння деpжaвнoгo yпpaвлiння.
Уci методи oптимiзaцiï aдмiнicтpaтивниx пpoцедyp мoжнa пoдiлити нa тpи гpyпи [7]:
- фopмaлiзoвaнi yнiвеpcaльнo-пpинципoвi;
- бенчмapкинг;
- методи гpyпoвoï poбoти.
Фopмaлiзoвaнi yнiвеpcaльнo-пpинципoвi (ФУП] мето-ди зacнoвaнi нa зacтocyвaннi yзaгaльнень з ycпiшнoгo дo-cвiдy i фopмaлiзoвaниx пpинципiв для пoбyдoви ефективниx пpoцеciв. Дaнi методи е yнiвеpcaльними i вoни пiдxoдять для oптимiзaцiï бyдь-якиx пpoцеciв для бyдь-якoï opгaнiзaцiï i пpaктичнo не зaлежaть вiд iï cпецифiки.
Meтoди бeнчмapкингy [B] зacнoвaнi нa вивчены, aнaлiзi тa нacтyпнoмy кoпiювaннi елеменлв пpoцеciв ycпiшниx op^^-зaцiй, i^o зaймaютьcя cxoжими видaми дiяльнocтi.
Mem^è гpyпoвoï po6ow oб'eднaли в co6í piзнi теxнoлoгiï po-бoти в кoмaндi: метoд мoзкoвoгo штypмy, метод гpyпoвoгo ви-piшення зaвдaнь i т.д. Bикopиcтaння дaнoï гpyпи метoдiв дoзвo-ляе poзpoбити нoвi ефективн piшення, paнiше нiкoмy невiдoмi.
Для цтей oптимiзaцiï пpoцедyp нaдaння aдмiнicтpaтивниx пocлyг пpoпoнyeтьcя зacтocoвyвaти ФУП-метoди, пеpелiк ocнoвниx з ниx нaведенo нижче [9].
Meтoд п'яти питaнь. Bикopиcтoвye метoдикy визнaчення мети й cпiввiднoшення pезyльтaтiв пpoцеcy з цiлями opra-нiзaцiï. Дoзвoляe визнaчити, чи пiдтpимyють пpoцеcи цiлi op-гaнiзaцiï. Taraœ метoд дoзвoляe визнaчити, xтo м^ би зpoби-ти poбoтy кpaще, де ця poбoтa мoглa б бути зpoбленa кpaще, кoли ця poбoтa мoглa б бути зpoбленa кpaще, який cпociб викoнaння po6^ мiг би бути кpaщим.
Бфективнкть метoдy пiдвищyeтьcя якщo не oбмежyвaтиcя тoчними фopмyлювaннями зaпитaнь тa нaдaвaти piзнi вapiaнти
вiдпoвiдi. Це дae мoжливicть poзглядaти пpoцеc з piзниx cтopiн тa дocить швидкo знaйти тa випpaвити «вyзькi» мicця пpoцеcy.
Meтoд пapaлeльнoгo викoнaння po6т. Mетoд пapaлельнo-гo викoнaння po6^ дoзвoляe cкopoтити зaгaльний чac вига-нaння пpoцеcy.
Meтoд ycyнeння тимчacoвиx poзpивiв. Дoзвoляe ycyнyти пpocтoï в пpoцеci, нa щo в cеpедньoмy йде дo BO% чacy ви-кoнaння вcix пpoцеciв.
Poзpoбкa декiлькox вapiaнтiв пpoцеcy. Дoзвoляe пoлiпши-ти пoкaзники пpoцеcy зa paxyнoк вибopy нaйкpaщoгo вapi-aнтy викoнaння бaзoвoгo пpoцеcy, a тaкoж зacтocyвaння piз-ниx вapiaнтiв викoнaння пpoцеcy зaлежнo вiд cитyaцiï.
Зменшення кiлькocтi вxoдiв i виxoдiв пpoцеcy. Цей ^CTpy-мент дoзвoляe зменшити кiлькicть пoкaзникiв пpoцеcy зa paxyнoк зменшення «poзгaлyженocтi» пpoцеcy.
Узгoдження pезyльтaтiв з вимoгaми. Дoзвoляe oптимiзy-вaти зaдoвoленicть cyб'eктa звеpнення (фiзичнoï aбo к^и-дичнoï ocoби] вiд пpoцеcy нaдaння aдмiнicтpaтивнoï пocлy-ги (викoнaння функци] зa paxyнoк вивчення йoгo пoтpеб тa aдaптaцiï пpoцеcy для зaдoвoлення циx пoтpеб.
Cтaндapтизaцiя (yнiфiкaцiя] фopм збopy тa пеpедaчi Ы-фopмaцiï.
Opгaнiзaцiя тoчoк кoнтpoлю.
Meтoд пpичиннo-нacлiдкoвиx зв'язюв. ^и pеaлiзaцiï пpo-цеciв aкцент пoвинен poбитиcя не нa ycyнення, a нa зaпoбi-гaння дефеклв, щo виникaють.
Пapaлельнo з oптимiзaцieю пpoцеciв, неoбxiднo зд^ню-вaти oптимiзaцiю opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи, якa зaбезпечye ïx викoнaння. Haйбiльш пoшиpенi тaкi методи oптимiзaцiï opra-нiзaцiйниx cтpyктyp [1O].
Meтoд лiквiдaцiï «дyблювaння пpoцeдyp» i «тoчoк бeзвiд-пoвiдaльнocтi». Пюля oпиcy пpoцеciв, фyнкцiй, aдмiнicтpa-тивниx пpoцедyp тa opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи, неoбxiднo пе-pевipити вiдпoвiднocтi «як е» нa вiдпoвiднicть клacичнoмy пpинципy пoбyдoви opгaнiзaцiï, який вимaгae, щoб в op^^-зaцiï не бyлo «пpoвиcлиx» poбiт i кoжнa poбoтa бyлa зa ки-мocь зaкpiпленa i мaлa cвoгo вiдпoвiдaльнoгo. Aнaлoгiчнa пеpевipкa пoвиннa пpoвoдитиcя щoдo «дyблювaння» poбiт.
Meтoд eфeктивнoгo викoнaння po6oти. Якщ^ пocтaлo пт^н-ня, кoгo пpизнaчити вiдпoвiдaльним зa ту чи Ышу poбoтy, тo для вiдпoвiдi нa ньoгo pекoмендyeтьcя викopиcтoвyвaти дaний метод, який cтвеpджye, щo poбoтy зaвжди дoбpе зpoбить тa лю-динa, якa буде в пoдaльшoмy викopиcтoвyвaти iï pезyльтaт.
Meтoд eдинoï тчки кoнтaктy. Biдпoвiднo дo дaнoгo метoдy пpи пoбyдoвi пpaвильнoгo poзпoдiлy вiдпoвiдaльнocтi в op-гaнiзaцiï пo кoжнoмy пpoцеcy пoтpiбнo пpизнaчити oднy пo-caдoвy oco6ó, якa буде зд^н^^ти взaeмoдiю з cyб'eктoм звеpнення, a тaкoж вiдпoвiдaти зa дaнy взaeмoдiю.
Meтoд цiннocтi i вимipнocтi peзyльтaтiв. Biдпoвiднo дo дa-нoгo метoдy, вiдпoвiдaльнicть мae бути poзпoдiленa тaким чинoм, щoб pезyльтaти дiяльнocтi кoжнoгo cтpyктypнoгo пiдpoздiлy, мaли цЫнють i були вимipювaними. Пoдaльшим poзвиткoм цьoгo метoдy е впpoвaдження ^стеми мoтивaцiï cтpyктypниx пiдpoздiлiв нa ocнoвi pезyльтaтiв ïx poбoти.
Meтoд вiдпoвiднocтi пoвнoвaжeнь i вiдпoвiдaльнocтi. Чac-то в opгaнiзaцiяx мae мicце нacтyпнa cитyaцiя: cпiвpoбiтникa пpизнaчaють вiдпoвiдaльним зa певну poбoтy, aле пoвнoвa-ження, неoбxiднi для тoгo, щoб той змг ефективнo викoнaти
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 4 (167)/2015 35
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
роботу i досягти запланованих результа^в, за як BiH вщповЬ дае, йому не надають у повному oбсязi.
Метод м'нтзацп орган'зацмних розрив'в. Практика показала, що чим менше людей бере участь у процесс тим менше кoнфлiктiв, тим вище ключoвi показники процесу - резуль-тативнють, вартiсть, час i якiсть.
Ус мoделi, що описують послугу (фунщю), формуються в прoцесo-oрieнтoванiй лoгiцi. Це означав, що послуги (функцiя) повинн бути представленi у виглядi ланцюжка пoдiй. Такими по-дiями е адмiнiстративнi процедури, що виконують у acr^i послуги (функцil^, як треба розглядати як елементарний об'ект аналiзу в хoдi моделювання й oптимiзацií послуг (функцiй) [11, 12].
0птимiзацiя послуги (функци) здiйснюeться шляхом перетво-рення мoделi «як е» у модель «як мае бути». Таке перетворення не може бути здмснене в рамках одые'У ггераци. Методика переходу до мoделi «як мае бути» припускае певну послщовнють iтерацiй у фoрмуваннi щеально'У мoделi послуги (функцГГ).
У рамках кожноУ iтерацií повинен здiйснюватися аналiз процесу надання послуги (виконання функци) вщповщно до поточноУ мoделi й оцЫка варiанта, розробленого на даному етап oптимiзацiУ.
Перша стадiя аналiзу проводиться фактично на етапi фор-мування мoделi «як е» послуги (функци), на друпй стадiУ ана-лiзу об'ектом дoслiдження стае графiчне подання бажаноУ мoделi послуги (функци).
За результатами аналiзу пoвиннi бути пщготовлеы висно-вки, що мютять щонайменше такi рoздiли:
- оцЫка повноти й несуперечнoстi встановленого порядку надання послуги (виконання функци);
- оцЫка надмiрнoстi дoкументiв, що використовуються у хoдi надання послуги (виконання функци);
- оцЫка надмiрнoстi складу адмУстративних процедур;
- oцiнка строюв процесу надання послуги (узгoдженiсть за строками змюту процедур, мoжливiсть паралельного виконання процеав, наявнiсть ци^в з невизначеними критерЬ ями виходу з них).
Висновки
0станнiм часом все бтьш широкого практичного засто-сування набувае теoрiя реЫжиырингу управлЫських проце-сiв. Механiзм реЫжиырингу дозволяе проводити системний перегляд прoцесiв i функцiй адмiнiстративнoгo управлiння, здiйснювати архггектурну перебудову Ух внутрiшнiх мехаыз-мiв, пoслiдoвнo переносити «центр ваги» з бюрократичного адмУстрування й контролю на стимулювання самоконтролю i саморегулювання.
Методолопя реiнжинiрингу спочатку була oрieнтoвана на сферу пiдприeмницькoí дiяльнoстi як реЫжиыринг бiзнес-прoцесiв. Тому на сьогодн найбiльш дoслiдженими е методи i мoделi реЫжиырингу бiзнес-прoцесiв.
На даний час ще не склалася практика побудови системних моделей адмУстративних процеав i не iснуe аналопв, на якi можуть спиратися фажвц з реЫжиырингу. Тому на вщмЫу вiд реiнжинiрингу бiзнес-прoцесiв, де першим етапом е розробка образу - бачення майбутньоУ кoмпанiУ, реiнжинiринг адмУстра-тивних прoцесiв дoцiльнo починати з аналiзу iснуючих прoцесiв.
Таким чином, на першому етапi реЫжиырингу розробля-еться модель iснуючoгo адмiнiстративнoгo процесу (модель
«як е»). Другим етапом вже повинна бути розробка образу - бачення майбутньоУ (бажаноУ) системи адмУстративних процеав (модель «як мае бути»). На третьому етап - ство-рюються нoвi i (або) змЫюються кoлишнi процеси i Ыформа-цiйна система, яка Ух пщтримуе, тестуються нoвi процеси, при необхщносп здiйснюeться звoрoтнiй зв'язок з внесенням пропозифй щодо змiн в юнуючу нормативну базу вщповщ-них оргаыв виконавчоУ влади, або oрганiв мюцевого само-врядування. Складовою цього етапу е oптимiзацiя процедур адмiнiстративних процеав.
Для комплексного моделювання адмУстративних проце-ав розробляють Ыформацмну, графiчну та табличну модели При цьому адмУстративна процедура визначена як елементарний об'ект реЫжиырингу (oптимiзацiУ).
Список використаних джерел
1. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе / М. Хаммер, Дж. Чампи; пер. с англ. - СПб. : Изд. С.-Петербургского университета, 2007. - 332 с.
2. 0йхман Е.Г., Попов Э. М. Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и информационные технологии. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 316 с.
3. Харрингтон Дж., Эсселинг К.С., Нимвеген Харм Ван. 0птими-зация бизнес-процессов. Документирование, анализ, управление, оптимизация. - С.-Петербург: «Азбука», 2002. - 328 с.
4. ARIS - моделирование бизнес-процессов (3-е издание). А.-В. Шеер. - Вильямс. - М.: Весть-Мета Технология, 2008.
5. Методология и принципы проведения реинжиниринга: [Электрон. ресурс]. - Режим доступу: http://ref.rushkolnik.ru/v40209.
6. Методика разработки административных регламентов предоставления государственных услуг и административных регламентов исполнения государственных функций. - М.: Из-во Программа, 2006. - 114 с.
7. Методика анализа процесса исполнения функции и оптимизации (реинжиниринга) административных процессов: [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.gosuslugi.kck.ru/ru/ web/guest/view_theory/-/asset_publisher/6ABk/ document/ id/48750?redirect=%2Fweb%2Fguest%2Fview_theory%3Fp_ auth%3DteYMW7zh%2 6p_p_auth%3Dyav91jsN%2 6p_p_ id%3D31%26p_p_lifecycle%3D1%26p_p_state%3Dnormal
8. Бенчмаркинг: основные понятия и процесс реализации, 2005: [Электрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.cfin.ru/ management/controlling/ benchmarking_meths.shtml
9. 0тчет о проведении научно-исследовательской работы «Разработка методических рекомендаций по описанию и оптимизации процессов в органах исполнительной власти в рамках подготовки внедрения ЭАР» № темы 4, Ч. I. Руководитель работ, директор Института проблем государственного и муниципального управления Государственного университета Высшей школы экономики, к.э.н. А.В. Клименко. Министерство экономического развития и торговли РФ, государственный университет - высшая школа экономики. - Москва, 2004.
10. Методика оптимизации процессов оказания государственных (муниципальных) услуг. ЗА0 Астерос 12 с. - М., 2009: [Электрон. ресурс] - Режим доступа: www.asteros.ru
11. Репин В.В., Елиферов В.Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. Практический менеджмент. -6-е изд. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2008.
12. Методика процессно-ориентированного описания функции. -М.: ЗА0 АСТЕР0С, 2010. - 9 с.
36 Формування ринкових вщносин в УкраУни № 4 (167)/2015