CC BY
26
Важливим моментом еколопзаци транскордонного спiвробiтництва е об'еднання зусиль науково-дослiдних, еколого-економiчних та управлшських структур сумiжних прикордонних територiй з метою використання всього на-явного потенщалу. Без взаемно! поiнформованостi (м1ж державами-сусща-ми), вiдповiдного озброення новими знаннями i новим еколого-економiчним мисленням, еколопзащя транскордонних вiдносин буде нерезультативною.
Ниш транскордонне спiвробiтництво не можна розглядати як окремi епiзоди в окремих напрямках, а через визначення ефективност ще! д1яльнос-тi в уЫх 11 сферах: еколого-економiчнiй, сощальнш, полiтичнiй, культурно-освiтнiй, комунiкацiйнiй та ш.
Для результативно! еколопзаци транскордонних вщносин необхiдна не тiльки теоретико-методична основа прикордонних регюшв, а й мехашзм практично! дiяльностi.
Отже, незважаючи на iснуючi мiждержавнi проблеми пол1тико-право-вого чи iншого характеру, еколопзащя мiжнародних вiдносин, у тому числ1 транскордонних, е невiдкладною. Для подолання негативних змш, що вщбу-ваються у навколишньому середовищi, екологiчне виховання людей, еколо-гiчна свiдомiсть та еколопчна культура е необхiдними умовами.
Лггература
1. Дол1шн1й М., Беленький П. Репональт основи транскордонного ствробггницгва// Региональна економша: Науково-практичний журнал. - Льв1в: Аф1ша, 1996, № 1/2. - С. 50-58.
2. Дубович 1.А. Теоретичне, методичне та практичне обгрунтування "транскордонно! географи" як науки сощально-економ1чно! та полгшчно! географи// Сощально-економ1чш дос-лщження в перехiдний перюд. Проблеми европейсько! i транскордонно! ствпращ, вип. XXIX. В 2-х т./ НАН Укра!ни. 1РД. Вiдп. ред. М.1. Долiшнiй. - Львiв-Луцьк, 2001, т. 1. - С. 211-216.
3. Дубович 1.А. Кра!нознавчий словник-довщник. - Вид. 3-е. - Львiв: Афша, 2005. - С. 699.
4. Еколопзащя гумаштарно! осв^и: Зб. наук. статей, матерiалiв, докуменпв. - Львiв: Афiша, 2004. - С. 5-34.
5. Заставний Ф.Д. Географiя Укра!ни. - Львiв: Афша, 1994. - С. 58-115.
6. Крисаченко В.С. Еколопчна культура. - К.: Наука, 1996. - С. 47-55.
7. Малишко МХ Еколопчне право Укра!ни: Навч. поабник. - К.: Либщь, 2001. - С. 148-159.
8. Мельник Л.Г. Еколопчна економка: Пщручник. - Суми: Екософт, 2003. - С. 227-303.
9. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економша природокористування. - Запорiжжя: Основа, 2003. - С. 3-17. _
УДК629.630.4; 316.3; 113/119 Ст. наук. ствроб. О.П. Рябоконь, канд. с.-г. наук;
ст. наук. спвроб. В.В. Лавров, канд. бюл. наук - УкрНДШГА
МОДЕЛЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ "СУСтЛЬСТВО-ПРИРОДА" У КОНТЕКСТ1 КАТЕГОРП "ЯК1СТЬ"
Запропоновано модель забезпечення сталого розвитку системи "суспшьство-природа" у контекст категори "якiсть". Модель синтезуе у ^6i гармонiйне поеднан-ня соцiального, економiчного i екологiчного сенсiв категори "якють" з врахуванням сучасних проблем, методолопчних засад i норм системного регулювання розвитку суспiльства. Як рушiйна сила реалiзацii принципiв сталого розвитку виднеться якiсть людсько'1' думки, творча енерпя ново'1' особистостi (Homo sapiens faber) з бю-сферним свiтоглядом, здатно'1' працювати на рiвнi ново'1', гармошзовано'1' якостi.
Ключов1 слова: система "суспшьство-природа", категорiя "якiсть", людська думка, концепщя сталого розвитку.
Senior scientific employee O.P. Ryabokon; senior scientific employee V. V. Lavrov - URIFFM
Model of providing of sustainable development for "Society-Nature" system in context of category "quality"
Model of providing of sustainable development for "society-nature" system in context of category "quality" is suggested. It integrates harmonic combination of social, economic and environmental senses of category "quality" considering modern problems, methodological bases and standards of system regulation for society development. Quality of human idea and creative activity of new identity (Homo sapiens faber) with environmental ideology, which is able to activity on new harmonic level, is accentuating as moving agency for realization of the sustainable development principles.
Keywords: "Society-Nature" system, category "quality", human idea, sustainable development concept.
Природа е еколопчною шшею юнування людського суспшьства, дже-релом життево необхщних ресурЫв, вщ якост i юлькосп яких залежать здо-ров'я, яюсть i тривалють життя людини. Так, за даними ВОЗ, здоров'я суспшьства тшьки на 10-15 % залежить вщ служб охорони здоров'я, на 1618 % - вщ генетично наслщуваних чинниюв, а 74-67 % його визначають чин-ники зовшшнього середовища, харчування i умов проживання. Попри значш досягнення НТП, людству не вдалося знайти прийнятних методiв природоко-ристування, якi б зберегли сприятливi умови життя i для людини, i для бiоти, осюльки воно було неузгодженим з системною оргашзащею бiосфери i не достатньо враховувало самоцiннiсть природи. Наслiдком цього е розладнаш лiси, здеградованi ерозieю i забрудненням землi i ржи, порушеш гiрськi лан-дшафти, несприятливi для життя урбо-промисловi агломераци. Зростання чи-сельностi населення веде до деградацп плiвки життя [4, 8].
Таким чином, людина, зорieнтована у сво!й дiяльностi переважно на людсью блага, стала жертвою власно! творчость Ресурсно-екологiчнi пробле-ми стали значно масштабшшими i загострилися з розвитком економжи, рин-кових вiдносин, проникненням ринкових щнностей у всi сфери життя. Це зу-мовило необхщшсть принципового перегляду свiтовою спiльнотою взаемин "сустльство-природа" (Рiо-92). Наша молода держава з набуттям незалеж-ностi активно включилася в мiжнароднi процеси запровадження в життя принцишв сталого розвитку. Але на цьому шляху досить швидко виявилося багато перепон, яю породжеш як загальнолюдськими суперечностями у сис-темi мсуспiльство-природам, так i нацiональними особливостями.
У цiлому новi свiтогляднi засади розвитку суспiльства, сформульоваш в Рiо-де-Жанейро, можна узагальнено виразити стввщношенням мякiсть/кiлькiстьм. Фiлософська категорiя "яюсть" вiддзеркалюe "... невщ-дiльну вщ буття об'екта його iстотну визначешсть..." [12, с. 255], вона "... е цшсною характеристикою функщонально! eдностi iстотних властивостей об'екта, його внутршньо! i зовтшньо! визначеностi, вщносно! стiйкостi, його вiдмiнностi вiд шших об'eктiв або подiбностi на них" (там же). Вона вщобра-жае стутнь пiзнання об'ективно! реальностi вщ "якостi до кiлькостi i далi до !х eдностi - мiри" (там же). Умови життeдiяльностi людей визначають яюсть життя (повноту задоволення матерiальних i культурних потреб). Саме через
якiсть будуються взаемини мiж людьми i людей з довкшлям. Варто вщзначи-ти, що поняття мякiсть життя" е дискусшним у рiзних культурах, а також мiж фiлософським, соцiологiчним та економiчним сенсами. До того ж, "...не Bei питання проблематики укладу, piBM, способу життя належать до поняття "яюсть життя"" [12, с. 256]. Але серед основних прюрите™ ринково1 еконо-мiки якiсть стогть на першому мiсцi: якiсть, юльюсть, витрати [35]. Як правило, одним i3 прiоритетних принципiв зближення нащональних законодавств мiжнародних об'еднань сьогодш е якiсть навколишнього природного середо-вища (далi - НПС).
Перелiченi аргументи зумовлюють доцiльнiсть аналiзу сучасних проблем у взаемовщносинах суспшьства i природи в яюсному аспекть Актуаль-нiсть такого пiдходу зростае у зв'язку з тим, що у 2004 р. в нашш державi шд-готовлено i запропоновано для обговорення головний документ, який визна-чатиме подальший розвиток суспшьства - проект Закону Украши "Про стра-тегiю сталого розвитку Украши". У цьому законопроект^ зокрема, наголо-шуеться на необхiдностi запровадження спещального монiторингу сталого розвитку з метою збору та вивчення шформацшних показниюв, якi визначають якiсть життя, природних ресурЫв, виготовлення i використання вЫх не-безпечних речовин, яю застосовують на практицi, а також стан господарства, довкшля, в тому чист екосистем i територiй, що охороняються. Необхiдно зазначити, що проблеми соцiально-економiчного розвитку i охорони НПС знаходяться в рiзних площинах дiяльностi людини. Цi сфери дiяльностi об-слуговуються рiзними групами наук, яю у своему розвитковi настiльки загли-билися у вiдповiднi предмети дослщження, що дедалi бiльше вiддаляються одна вщ одно1. Така диференцiацiя спричинила методолопчш суперечностi та стала на завадi отриманню цiлiсноï картини свгту, належнiй пiдтримцi взаемин у системi "суспiльство-природа", можливоï тiльки за умов гармошза-цiï всiх складових розвитку. Так, зокрема, у сферi природокористування фа-хiвцi прагнуть до ширшого запровадження комплексного пiдходу. Водночас, для охорони НПС бшьш ефективним е системний шдхщ, який адекватнiше вщдзеркалюе суть структурно-функцiональноï органiзацiï бiосфери, ïï шдсис-тем та ix антропогенно-природну динамшу.
Усвiдомлене ставлення до якост довкiлля виникло з появою практич-них потреб у первiсноï людини. Шзшше воно проявлялось як ощнка якостi умов життя, безпеки людини, суспшьних груп, суспiльства i розвинулось у процес еволюци в рiзнi сучаснi форми цiеï категорп [27, 33, 35]. До середини ХХ ст. природу не розглядали як самощнну форму буття, а тшьки як джерело ресурЫв i середовище життя для людини. Проблема якост взаемин суспшьства i природи стала актуальною з часу визнання дiяльностi людства одшею з геолопчних сил Землi та формування iдеï ноосфери [4]. Право людини на сприятливi умови життя у НПС було закршлено у Деклараци Стокгольмськоï Конференци (1972 р.) i трансформовано в наш час в один iз мiжнародниx принципiв екологiчноï политики: "принцип збереження наявного стандарту якост довкiлля". У контекстi категори якост так звучать цiлi, визначенi в "Програмi дiй. Порядку денному на 21 ст." (Рю-92): висока яюсть природного
довкiлля; висока якiсть здоров'я людей; яюсний piBeHb життя; ефективна еко-номжа. Необхiдно зазначити, що в економщ якiсть е рушiйною силою розвитку сусшльства, системою управлшня, що приводиться у дда задоволен-ням потреб споживачiв. Але, згiдно з Свропейським екологiчним правом [36], в економiчнiй полiтицi мае запроваджуватися шдхщ, при якому НПС розгля-далось би не як сукупнiсть ресурЫв, а як фундамент життя на Земль Водно-час, закон економiчного рацiоналiзму у плануваннi економiки не враховуе складових розвитку, яю можуть знизити економiчну ефективнiсть, а саме: яюсть життя, стан довкiлля, культуру, морально-етичш принципи [11]. Тому раритетш i цiннi об'екти природоохоронно! стратеги, яким немае цши (в обох сенсах), науково-культурш цiнностi НПС на цей час "не вписуються" в еко-номiчнi iнтереси суспiльства. Таю об'екти, а також еколопчш функци при-родних екосистем наразi потребують розвитку спецiальних джерел шдтрим-ки, яю ще недостатньо гармонiзованi в нащональш системи управлiння при-родними ресурсами та ix охороною. Дехто з фахiвцiв слушно вказуе на необ-xiднiсть створення едино! системи якост всix природних компонентiв [17]. Але що е ушверсальними критерiями якостi, як порiвнювати та на якш основi узагальнити рiзносутнiстнi нормативи? Це складне питання ще потребуе ви-ршення. Переxiд на еколопчш стандарти СС мае завершитися до 2010 р., а на адаптащю нащональних нормативiв краïн-членiв СС знадобиться можливо ще кiлька десятилiть.
Яюсний стан природних ресуршв, НПС та його компонеилв залежить, насамперед, вщ складу i спiввiдношення елементiв цих природних екосистем, характеру зв'язюв мiж ними, тiсноти еволюцiйно сформованоï едност бютич-ноï та абiотичноï матери в рамках певних екосистем, що забезпечуе 1'м сфор-мований рiвень стiйкостi до несприятливих екологiчниx чинниюв. У процесi своеï дiяльностi людина змiнюе якiсть природноï реальностi, роблячи ïï бiльш прийнятною для себе, з точки зору певних цшей. Як показала практика, суть перетворення виробничою дiяльнiстю природного довкiлля зводиться в цшо-му до спрощення структурно-функцiональноï органiзацiï природних екосистем (монокультури люу, культурфiтоценози АПК тощо). Таким чином, змiна якостi цих об'еклв виражаеться у змiнi складу елемеилв цих систем, пригш-ченш або зникненнi частини пiдсистем (а з ними i зв'язюв, потоюв речовини, енерги, iнформацiï), порушеннi ïx просторового та функцiонального сшввщ-ношення тощо. Все це iнтегрально проявляеться у перебудовi органiзацiï, змь ш функцiонування та основних властивостей природних екосистем: продук-тивних, екологiчниx, естетичних тощо.
У колишньому СРСР розвиту якост придiлялась значна увага [23]. Але одше!" iнiцiативи "зверху" без створення вщповщних умов "знизу" щодо полшшення якостi виявилося недостатньо [10, 27]. Украша отримала у спа-док частину економiки СРСР з ïï вадами. Впевнившись в неконкурентоспро-можностi своïx товарiв i послуг на зовтштх ринках у 90-х роках ХХ ст., бу-ло визнано, що система управлшня яюстю продукци виробництва в Украïнi застарша з причини несистемного пiдxоду до виршення цих питань [28]. Тшьки пiсля 2000 р. активiзувалася розробка вщповщних керiвниx докумен-
тiв Уряду та Президента Украши щодо узгодження нащональних норм з мiж-народними стандартами якост^ але наповнення конкретним змютом цих зав-дань ще не вiдбулося. Головнi принципи забезпечення в Укра1'ш узгоджено1' дiяльностi щодо безпеки суспшьства та природи визначено у Роздш 11 "Яюсть життя та навколишнього природного середовища" Програми штегра-цiï Украши до СС, схвалено1' Указом Президента Украши вщ 14.09.2000 р. за №1072/2000. Iншi програми та плани полiтичного, соцiaльно-економiчного, екологiчного спрямування, що розробляються або тдлягають розробленню органами виконавчо1' влади, повинш грунтуватися на цiлях ^eï Програми. Проблема полягae в тому, що яюсть дотепер зaлишaeться зорieнтовaною у всiх сферах дiяльностi на людину. Вона недостатньо врaховуe взaeмозaлеж-нiсть якостi життя людей, ix екологiчноï безпеки вiд якостi довкiлля. Це галь-муe вдосконалення та реaлiзaцiю норм нaцiонaльноï концепци еколопчного нормування антропогенних навантажень на НПС [14], а також шших приро-доохоронних iмперaтивiв. Прикладом ефективного мехашзму узгодження со-цiaльно-економiчниx та еколопчних цiнностей через норми упрaвлiння e ль сова сертифiкaцiя (FSC, PEFC). Водночас, гальмування запровадження в Ук-рaïнi цieï прогресивноï iнституцiï зумовлене неузгоджешстю трьох мотивaцiй упрaвлiння: еколопчне призначення бiльшоï частини лiсiв; дефщит дереви-ни; недостaтнe фiнaнсувaння лiсовоï гaлузi iз держбюджету.
Визнана в розвинутих крашах концепцiя упрaвлiння яюстю (Total Quality Management) включae вiсiм принципiв [2, 27]: орieнтaцiя на споживача; значення керiвництвa; залучення прaцiвникiв; процесний пiдxiд; системний шдхщ до упрaвлiння; постiйне покращення; прийняття рiшень, що грунтують-ся на фактах; шдтримка взaeмовигiдниx стосункiв з постачальниками. Aнaлiз результaтiв впровадження ^eï системи в американських компaнiяx [10, 35] та засад пол^ики якост в Укрaïнi [2S] дae змогу визначати соцiaльно-економiч-ний сенс якост як: "головну ринкову кaтегорiю, зорieнтовaну на новaцiю, ак-тивну боротьбу за виживання у конкурентних умовах за рахунок фшансового усшху та кращого задоволення потреб споживaчiв". Отже, в ïï основi лежить новащя, iдея. За В.1. Вернадським [4], саме у наущ нaйвирaзнiше концен-труeться i вирaжaeться iнтегрaльний розум (штелект) людства, який вчений формулюe як "якiсть нaуковоï думки". Нaрaзi проблеми переходу вiд антропоцентризму до бюсферного свiтогляду вирiшують ноосферолопя [4, S, 9, 21] та еколопчна етика [3], якi перебувають тшьки на стади становлення. Для вирь шення цieï склaдноï системноï зaдaчi необxiдний синтез всix наукових знань (природознавчих, економiчниx, правознавчих, техшчних, iнформaцiйниx, со-цiологiчниx тощо) та практичного досвщу. Це зумовлюe формування новоï комплексноï "метанауки" [7, 34]. Основою такого синтезу e вчення про бюс-феру Землi (В.1. Вернадський, В.В. Докучaeв, В.Р. Вшьямс, Б.Б. Полинов).
Розвиваючи iдеï В.1. Вернадського, багато нaуковцiв слушно наголо-шують на необxiдностi включення морально-етичних норм у нaцiонaльну екологiчну пол^ику, гaрмонiзувaвши ïx у стрaтегiю сталого розвитку держа-ви шляхом ефективного, узгодженого використання творчого потенщалу суспшьства, демократичних засад його розвитку та ринкових меxaнiзмiв [1, 3, 9,
16, 18, 30]. Але дос не вироблено принцишв та меxанiзмiв узгодження в нор-мативно-правовiй i оргашзацшнш сферах рiзносутнiстниx цiнностей, основ мотиваци дiй. Наразi в Украïнi цьому заважае низка перепон: 1) тривале па-нування антропоцентристського свiтогляду, домшування в економiцi пара-дигми "рацюнального природокористування" зумовили обмежене, некорек-тне розумшня принципiв сталого розвитку - тшьки в рамках сощально-еко-номiчниx цiнностей; 2) недосконалiсть морально-етичного базису розвитку сусшльства, нормативно-правово!" бази призводить до того, що еколопчна складова все ще вилучаеться з управлшських ршень або ж розглядаеться не-узгоджено з соцiально-економiчним контекстом iз залишковим забезпечен-ням ресурсами [18, 26]; 3) дуже низький рiвень впровадження в життя заюн-чених науково-проектних, рацiоналiзаторськиx розробок i винаxодiв [15]. Водночас, успixи розвинутих краш зумовленi саме скороченням шляху вщ iнтелектуального продукту до капiталу. Прикладом найвишо у свiтi ефектив-ност розвитку економiки, отримано1' завдяки реалiзованим у життя пропози-цiям сво1'х громадян, е Японiя [32]; 4) задекларований iнновацiйний розвиток держави [5, 29] не мае належних меxанiзмiв реалiзацiï [6].
Сьогоднi украшське суспшьство на шляху змiни типу сощального устрою зазнае швидко1' трансформаци суспiльноï свiдомостi. Внаслiдок краху сощалютично1' iдеологiï, девальвацiï базових духовних цшностей та зубожш-ня населення у перехщний кризовий перiод державотворення на мющ постра-дянських "пустот" в багатьох шшах цiннiсниx орiентацiй поведшки людей пiд впливом масово1' псевдокультури формуеться так звана "клшова свщо-мiсть", спостерiгаеться розвиток споживацьких мотивацш, якi гальмують ви-ховання еколопчно1' свiдомостi. Сучасна масова культура, на жаль, пропонуе таке бачення цшностей: користь як споживацтво, добро як престижшсть, свобода як безвщповщальшсть. У таких умовах значно ускладнюеться реалiзацiя щей, вщдалених вiд повсякденних, гострих життевих штерешв - таких як здоров'я, ресурсне забезпечення, сощальний статус, благополучний "завтраш-нiй день". Збершати природне довкiлля не можуть люди, яю змушенi задо-вольняти зазначеш потреби. Головною цiннiсною орiентацiею дiяльностi для бiльшостi населення залишаеться шлях до виживання. Тому процес зростан-ня прiоритетностi духовного над матерiальним е тривалим.
З врахуванням наявного досвщу глобального моделювання [1, 7-9, 13, 20, 22] i сучасних вимог щодо розвитку сусшльства (Рю-92; Рю+5; Рю+10), пропонуеться модель забезпечення сталого розвитку системи "суспшьство-природа", яка синтезуе у ^6î гармонiйне поеднання соцiального, економiч-ного й еколопчного сенсiв категорiï "яюсть" (рис.). У моделi органiчно поеднаш: трiада буття на землi К. А. Тiмiрязева [31] - сонце, хлорофш i життя; вчення В.1. Вернадського [4] про ноосферу (людська думка, плiвка життя); яюсть природних ресурЫв i довкiлля Украши, необxiдниx для безпечного i ефективного розвитку сусшльства; ринкова категорiя якос^ [2, 10, 27, 35]; политика якостi в Украïнi [28]; формування яюсно ново1', творчо1', комунiка-тивно1', толерантно1', активно1' особистостi з бюсферним свiтоглядом, здатно1' до критико-рефлексивного, вщповщального, системного мислення в умовах
спiвiснування ргзногстотних BeKTopiB буття та до активно! участг у формуван-нг демократичного вгдкритого суспiльства [19, 24, 25], 7) базовг складовi фор-мування якюного управлшня у Bcix сферах д1яльност1 суспшьства. _
Сокячне свшю
Нежива природа
Жива природа
Ягасть екосистем
1 I
Яысть природних pecypciB i НПС К
J
X
Яисть природокорисгування i о хорони НПС
Проми- Транспорт i АПК i шеове Водне
СЛ0В1СТЬ комушкацп господарство господарство
Рекреашйне при-родокористування
.3
S Я % I
- s
о
X о gl
ее
Рис. Модель забезпечення сталогорозвитку системи "сусптьство-природа
у контекстi категори "яшсть "
За своею суттю дана система е вгдкритою, термодинамiчною, здатною до саморозвитку i самооргашзацп завдяки гомеостазу природних екосистем бгосфери та потенцiалу суспшьного iнтелекту, спрямованого на пошук шля-хiв гармонiйного розвитку системи "суспшьство-природа". Щоб досягнути цге! мети, належить конкретизувати завдання сталого розвитку з врахуванням нацгональних особливостей, створити умови для узгодження соцгальних, еко-номiчних i екологiчних цiнностей у контекст ринкових вiдносин та сформу-вати необхгдне нормативно-правове поле, iнституцiйне i ресурсне забезпечення дiй. Рушгйною силою реалгзацп принципiв сталого розвитку е якгсть людсько! думки, творча енерггя ново! особистостi (Homo sapiens faber) з бгос-ферним свгтоглядом, здатно! працювати на рiвнi ново!, гармонгзовано! якостi, яка вбирае у себе всг сенси цiе! категори.
Висновки. Сьогоднг Укра!на перебувае у пошуку нацiонально! моделi сталого розвитку, важливою складовою яко! е розвиток нацгонально! культу-ри якостi у всгх сферах життя до свгтового рiвня. Належить створити умови для ефективного використання суспшьного гнтелекту, як рушгйно! сили шляхом системного узгодження соцгального, економiчного та екологгчного сен-сiв якiсного ставлення до буття у всгх сферах соцгально-практично! дгяльнос-тi. Досягнення успiху можливе при залученнi в управлiння ново!, творчо! особистостi з бiосферним свггоглядом, здатно! працювати на рiвнi ново!, гармошзовано! якостг.
Запровадження в життя запропоновано! моделi органiзацi! взаемин "суспшьство-природа" сприятиме створенню в Укра!ш умов для самореалгза-цп укра!нського творчого потенцiалу на шляху розбудови суспшьства стало-го розвитку.
Лггература
1. Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. - К.: Байда, 1994. - 185 с.
2. Басовский Л.Е., Протасьев В.Б. Управление качеством. - М.: ИНФА-М, 2002. - 212 с.
3. Борейко В.Е. Прорыв в экологическую этику/ Серия: Охрана дикой природы. - К.: Киевский эколого-культурный центр. - 1999, вып. 11. - 126 с.
4. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление. Кн. 2. - М.: Наука, 1977. - 192 с.
5. Гальчинський А., Геець В., Кшах Д. та ш. 1нновацшна стратегия украшських реформ. - К.: Знання Украши, 2002. - 336 с.
6. Гаман Н. Времена стагнации или все таки прогресса? Как привести в действие инновационный механизм социально-экономического развития?// Голос Украины. - 2003, № 142. - С. 10.
7. Голубец М.А. Актуальные вопросы экологии. - К.: Наук. думка, 1982. - 158 с.
8. Голубець М.А. Пшвки життя. - Льв1в: Полл1, 1997. - 186 с.
9. Голубець М.А. Вщ бюсфери до сощосфери. - Льв1в: Полл1, 1997. - 252 с.
10. Джордж С., Ваймерскирх А. Всеобщее управление качеством: стратегии и технологии, применяемые сегодня в самых успешных компаниях (TQM). - СПб.: Виктория плюс, 2002. - 256 с.
11. Дробноход М.1. Стшкий еколопчно безпечний розвиток: украшський контекст/ Економ1чш реформи в Укра1'т в контекст! переходу до сталого розвитку: Матер. наук.-практ. конф. - К.: 1нтелсфера, 2001. - С. 20-32.
12. Качество. Качество жизни// Философский энциклопедический словарь/ Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. - М.: Сов. Энциклопедия, 1989 - С. 255-256.
13. Ковда В. А. Биогеохимические циклы природы и их нарушения человеком. - М.: Наука, 1975. - 74 с.
14. Концепщя еколопчного нормування/ Укр. наук. Центр охорони вод Мшекобез-пеки Украши (наук. кер1вник О.Г. Власенко), Мшекобезпеки Украши (А.А. Галяпа, Т. А. Ту-рова). - К.: Наука, 1997. - 21 с.
15. Крайнев П. Вщ штелекту до катталу// Интеллектуальная собственность. - 2003, № 15. - С. 1-3.
16. Крисаченко В.С., Хилько М.1. Еколопя. Культура. Пол1тика: Концептуальш засади сучасного розвитку. - К.: Знання Украши, 2002. - 598 с.
17. Кукурудза С.1., Кштач Ф.С. Об'ективш передумови на шляху до прийняття Еко-лопчно'1 Конституци Земл1// Наук. вюник УкрДЛТУ: Концепщя Еколопчно'1 Конституци Зем-л1 - правова основа стратеги сталого розвитку. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 35-41.
18. Курикш С. Природоохоронна пол1тика в контекст впровадження принцитв сталого розвитку// Всеукрашська еколопчна конференщя "Украша - рк тсля 5-ï Всеевропейсько1' конфе-ренвд мiнiстрiв охорони навколишнього природного середовища мДовкiлля для Свропи"" (26-27 травня 2004 р., м. Кив)// Зб. наук. праць. - К.: Державний еколопчний ш-т, 2004. - С. 32-34.
19. Лаврова-Рейнфельд 1.А. Фшософ1я осв1ти: проблеми запровадження толерантного та критико-рефлексивного мислення// Вюник Харкiвського НУ: Наука, культура, постмодерн. - 579-2/2003. - Харюв, 2003. - С. 122-130.
20. Медоуз Д.Х., Медоуз Л., Риндерс Й. та ш. Пределы роста/ Пер. с англ. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 208 с.
21. Моисеев Н.Н. Коэволюция природы и общества. Пути ноосферогенеза. - М.: Экология и жизнь, 1997, № 2-3.
22. Моисеев Н.Н. Модели экологии и эволюции. - М.: Знание, 1983. - 64 с.
23. Передовой опыт комплексного управления качеством - М. : Правда, 1977. - 144 с.
24. Поппер К. Открытое общество и его враги. Т.1: Чары Платона. - М.: Феникс, Международный фонд "Культурная инициатива", 1992. - 448 с.
25. Поппер К. Открытое общество и его враги. Т.2: Время лже-пророков: Гегель, Маркс и другие оракулы. - М.: Феникс, Международный фонд "Культурная инициатива", 1992. - 528 с.
26. Разметаев С.В. До ново'1 концепци правового регулювання сталого розвитку// Всеукрашська еколопчна конференщя "Украша - рк тсля 5-ï Всеевропейсько'1 конференци мЫс-тр1в охорони навколишнього природного середовища "Довкшля для Свропи"" (26-27 травня 2004 р., м. Ки'1'в)// Зб. наук. праць. - К.: Державний еколопчний ш-т, 2004. - С. 52-55.
27. Розова Н.К. Управление качеством. - СПб.: Питер, 2002. - 224 с.
28. Руденко Г.Б. Пол^ика якостi в Укрш'ш// Всеукрашська еколопчна конференцiя "Украiна - рш пiсля 5-i Всеевропейсько'1 конференци мiнiстрiв охорони навколишнього природного середовища "Довкшля для Свропи"" (26-27 травня 2004 р., м. Кшв)// Зб. наук. праць. - К.: Державний еколопчний ш-т, 2004. - С. 22-32.
29. Семиноженко В. Инновационная политика для Украины// День. - 2004, № 24. - С. 4.
30. Синякевич 1.М. 1нструменти екопол^ики: теорiя i практика. - Львiв: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
31. Тимирязев К.А. Солнце, жизнь и хлорофилл/ Избр. соч. в 4-х томах. - М.: ОГИЗ-сельхозгиз. - 1948, т. 1. - 695 с.
32. Цветов В. Япония: Свет и тени научно-технической революции// Лес за деревьями: США, Япония, ФРГ. - М.: Знания, 1991. - С. 9-92.
33. Шаповал М.1. Менеджмент якосп. - К.: Знання КОО, 2003. - 475 с.
34. Шилов И.А. Биосфера, уровни организации жизни и проблемы экологии// Экология, 1981, № 1. - С. 5-11.
35. Харингтон Д. Управление качеством в американских корпорациях/ Пер. с. англ. - М.: Экономика, 1990. - 273 с.
36. Winter G. European environmental law: A comparative perspective. - Dartmouth, 1996. - 443 p. _
УДК 332 Доц. В.П. Олiферчук, канд. бюл. наук - НЛТУ Украши
СВ1ТОГЛЯДН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО
МИСЛЕННЯ
Сучасш еколопчш проблеми природокористування тюно пов'язаш з духовним вщродженням особистосп. Мораль сучасного сусшльства будуеться на трьох основ-них концепщях, яю вщображають сформований десяташттями загарбницький дес-труктивний св^огляд. Деяю наслщки деградаци неможливо ш зупинити, ш вщнови-ти. Але е змога покращити стан довкшля, змшивши ставлення до проблеми i сфор-мувавши високi моральнi принципи у поводженш з навколишнiм творшням.
Ключов1 слова: духовне переродження особистосп, абсолютна iстина, мораль.
Doc. V.P. Oliferchuk - NUFWT of Ukraine Basic aspects of forming of ecological thought
Modern ecological problems of natural use are closely connected with the spiritual revival of personality. The moral of modern society is built on three basic conceptions which represent the aggressive destructive world view formed by decades. Some consequences of degradation it is impossible not to stop not to pick up thread. But there is possibility to improve the state of environment, changing attitude towards a problem and forming high moral principles in circulation with creation surrounding us.
Keywords: spiritual regeneration of personality, absolute truth, moral.
Останшм часом виникае багато питань у сфер1 шзнання людини, ii бут-тя, пристосування до умов життя в навколишньому середовишд. Середовище -це не тшьки ф1зичш процеси, тому стримати його деградащю тшьки техшчни-ми засобами неможливо. Людство багаторазово створювало техшчш еколопч-m проекти. Вони виявилися корисними, але малоефективними. Ми можемо детально вивчити причини i мехашзми забруднення планети, однак цього недостатньо, щоб заиоб1гти еколопчнш кризь Адже основш причини кризи таяться в людиш. Це вщ не!" значною м1рою залежить подальша доля нашо!" планети.
Одшею з причин деградаци середовища була побудова сусшльства на щеях сустльного дарвш1зму, на широко прийнятш ще1' боротьби, домшуван-
