CC BY
8
УДК: 616.831-005.1-053.32:616-084
Климчук Ю.Ю., Артьомова Н.С., Белорус А.1., Ковальова О.М., Фастовець М.М. МОДЕЛЬ ПРЕДИКЦ11 ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ВНУТР1ШНЬО-ШЛУНОЧКОВИХ КРОВОВОВИЛИВ1В ТА IX НАСЛ1ДК1В У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ Д1ТЕЙ З НИЗЬКОЮ ТА ЕКСТРЕМАЛЬНО НИЗЬКОЮ МАСОЮ Т1ЛА ПРИ НАРОДЖЕНН1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава Перинатальний центр ПОКЛ iм. М.В. Склiфосовського, м. Полтава
Вступ. На даний час не снуе ефективних способе лкування внутршньошлуночкових крововили&в та Ух несприятливих насл1'дк1в, тому единим методом у зменшенн частоти Ух виникнення е попередження раннх та в'ддалених несприятливих насл1'дк1в, що пов'язанi з важкими внутршньошлуночковими крово-виливами, особливо у передчасно народжених дтей з низькою та екстремально низькою масою тла при народженнi. Мета. Обфунтування та розроблення модел! предикц'У та попередження розвитку внутршньошлуночкових крововили&в та наш'дюв, iндукованих внутршньошлуночковими крововили-вами, у передчасно народжених дтей з низькою та екстремально низькою масою. Матер!али та ме-тоди. Контент-анал!з сучасноУ науковоУ бази та обзорв бази Cochraine щодо прогнозування та попередження розвитку важких внутршньошлуночкових крововилив'в у передчасно народжених немовлят та пре постчнтервенцшне дослдження щодо ефективностi застосування пакетного ршення «SAFETY BUNDLE». Результати та Ух обговорення. Визначено фактори ризику з високим р!внем дока-зовостi, як.i асоцюються з важкими внутршньошлуночковими крововиливами та впливають на розви-ток ускладнень, iндукованих внутршньошлуночковими крововиливами. Розроблено алгоритм визна-чення немовлят пдвищеного ризику щодо розвитку несприятливих насл'дюв при внутршньошлуночкових крововиливах, мiждисциплiнарнi та м1'жпрофеа'йн1' комункацЮн чек-листи, а також чек-лист монi-торингу за станом дитини вдразу псля народження. Запровадження цих чек-лист'в у неонатальному стацiонарi дозволило зменшити частоту важких внутршньошлуночкових крововили&в, кльксть дi-тей-iнвалiдiв на тлi пдвищення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженн!. Висно-вки. Запровадження моделi предикцУ та попередження розвитку важких ВШК та Ух несприятливих нас-л'дюв у передчасно народжених немовлят дозволило зменшити частоту важких внутршньошлуночкових крововили&в , кльксть д.тейчнвал'д'ю на тлi пдвищення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженнi.
Ключов1 слова: передчасно народжена дитина, важк1 внутр1шньошлуночков1 крововиливи, предиктивн заходи, лкувально-д1агностичн1 алгоритми
Зв'язок публжацУУ з плановими науково-досл.дними роботами: представлена публкащя е фрагментом НДР ДержавноУ установи «1нститут пеб.атрп, акушерства i г.некологУУ НацональноУ Акабемп медичних наук УкраУни», державний реестращйний номер: 0117U004538 «Розробити та впровадити систему медико-психолог.чного супроводу для новонароджених груп ризику з формуванням хрон.чних захворювань, нвал.дностi та затримки розвитку».
Вступ
Внутрiшньошлуночковi крововиливи (ВШК) у передчасно народжених д^ей е суттевим ускла-дненням, що впливае на розвиток дитини. Внут-рiшньошлуночковi крововиливи I та II ступеня у подальшому можуть не мати невролопчних ускладнень, проте ВШК III - IV ступеня часто ви-ступають причиною виникнення швалщизуючих сташв внаслщок ураження нервовоТ системи, виражених дефек^в психiчноТ функци головного мозку i можуть призвести нав^ь до фатальних наслщмв. Сучасн дослщження в неонатологп дають узагальнене сприйняття причин та фак-торiв, як несприятливо впливають на переб^ раннього неонатального перюду у новонаро-дженого, проте, бтьшють з авторiв конкретизу-ють ттьки окрему патофiзiологiчну ланку розвитку ВШК. На сьогодення вiдомi ключовi патофiзi-олопчы мехашзми розвитку ВШК та Тх несприятливих наслщмв у передчасно народжених д^ей, основними з яких е: передчасне народження, п-пошя, пперкапыя, внутршньоутробне шфку-вання [6;16;19;20;21 ;22;23;25;26]. Проте, патофн зюлопчн мехашзми, як лежать в основi виник-
нення цих сташв, при поеднанш дм дектькох ан-те-, штра- та постнатальних факторiв залиша-ються недостатньо з'ясованими, особливо скла-дним е розумшня взаемодп рiзних метаболiчних шляхiв у кожного новонародженого патента.
Протягом останнього десятирiччя дослщни-ками розглядаються комплексы заходи, спря-мован на зменшення внутршньоутробноТ та ш-транатальноТ ппоксп новонародженого. Такими е застосування токол^ично'Т терапп з метою пролонгування ваптносп до 32-34-ох тижшв або, у разi неможливоТ пролонгаци, використан-ня щадного методу родорозршення з метою мн нiмiзацiТ негативних антенатальних впливiв на незрiлий мозок передчасно народженоТ дитини, враховуючи, що бтьшють ускладнень в пологах асоцшються з розвитком важких ВШК [4;5;6;19;30]. В наукових джерелах робляться акценти на використанн охоронного режиму в пре- та антенатальному перюду а також у подальшому виходжуванн передчасно народжених д^ей, особливо з низькою масою тта (НМТ) та екстремально низькою масою тта при наро-дженн (ЕНМТ). Даний блок заходiв не втрачае своеТ актуальност в проведеннi превенцiТ розви-
тку важких ВШК у передчасно народженоТ дити-ни [5;6;7;11;15;16;17].
Нажаль, незважаючи на с^мкий розвиток неонатологп, на даний час не юнуе ефективних способiв лiкування ВШК та Тх несприятливих на-слiдкiв, тому единим методом у зменшенн час-тоти Тх виникнення е попередження раншх та вщдалених несприятливих наслiдкiв, якi пов'язан з перенесеними важкими вШк, особливо у передчасно народжених д^ей з НМТ та ЕНМТ.
Тому, метою дослщження стало: обфунту-вання та розроблення моделi предикцiТ та попередження розвитку ВШК та ВШКчндукованих наслщмв у передчасно народжених д^ей з НМТ та ЕНМТ.
Матерiали та методи
Теоретичним шдфунтям для розроблення моделi стали дослiдження неонатальних центрiв краТн бвропи, Канади, США, КореТ, ТурцiТ з видн ленням основних достовiрних факторiв ризику розвитку важких вШк у передчасно народжених д^ей з низькою/екстремально низькою масою тта при народженнi, а також результати влас-них попереднiх дослiджень протягом 2012-2017 рр. [1;2;3].
Результати та 1х обговорення
З огляду на одержат результати проведених власних дослщжень, а також, спираючись на твердження зарубiжних дослiдникiв та обзорiв з бази Cochraine, фактори предикцiТ виникнення важких ВШК (III-IV ступеня, зпдно iснуючоТ кла-сифiкацiТ A. Papille, 1978) у передчасно народжених д^ей нами представлен в табл.1. Кожному з видтених факторiв ризику присвоений визначений клас та рiвень достовiрностi, згiдно iснуючих засад доказовоТ медицини [24]. Усi фактори ризику було розподтено на три групи: ан-
тенатальнi, штранатальн та постнатальнi.
Огляд науково! л^ератури та результати власних дослiджень показали, що при обфунту-ваннi та розробленн моделi предикци та попередження розвитку важких ВШК, а також Тх нас-лщюв потрiбно застосовувати метод системного аналiзу та системного пщходу, розробляючи па-кети ршень одночасно для акушерiв-гiнекологiв, неонатолопв та медичних сестер. Взявши за основу рекомендацп з високим рiвнем доказовостi, ми розробили комплекс попереджувальних за-ходiв на анте-, iнтра та постнеонатальних ета-пах, який включае алгоритм визначення немов-лят пiдвищеного ризику щодо розвитку несприятливих наслщш при ВшК, мiжцисциплiнарнi та мiжпрофесiйнi комунiкацiйнi чек-листи, а також чек-листи монiторингу за станом дитини одразу шсля народження (рис. 1).
Чек-листи представляють собою набiр за-вдань, якi повинн виконуватись при проведеннi будь-якоТ процедури. Деяк елементи чек-листа е нагадуваннями передачi конкретно!' iнформацiТ, iншi пщтверджують присутнiсть, функцюналь-нiсть необхiдного обладнання або основы заходи iз запоб^ання iнфекцiТ, такi як, наприклад, профтактичне застосування антибiотикiв.
Отже, при зростаючш складностi неонаталь-ноТ штенсивно! терапи чек-лист може стати ш-струментом, який удосконалюе спiльну роботу та комушкаци i, як наслщок, покращуе кiнцевi результати.
На вщмшу вiд чек-листiв, пакетнi ршення з безпеки пацiентiв «SAFETY BUNDLE» е бтьш широкими i поеднують короткi (у кiлькостi 4-6-ти) прост практичнi заходи, спрямованi на виршен-ня якоТсь конкретно! проблеми, сумюне вико-нання яких призводить до суттево кращого кш-цевого результату.
Таблиця 1.
Предиктивн/ заходи виникнення важких ВШК
(позначкою * видшеш результати власних дослщжень)№ Характеристика Рiвeнь доказовостi
Пренатальнi фактори
1. Артерiальна гiпepтeнзiя у w^epi В II [21]
2. Магнeзiальна терашя у w^epi В II [18,21]
3. Використання глюкокортикостеро'йв В I [15,18,25,27]
Iнтранатальнi фактори
1. Кесарський розтин С II [6,19,23]
2. Вщстрочений зажим пуповини С II [7,23]
Постнатальнi фактори
1. Запобкання ппотермп (температура тiла >36°С) В II [13, 15, 29]
2. Удосконалення (шдивщуальний пiдхiд) peанiмацiйних заходiв* В II [15]
3. Уникання щоденного зважування В II [18]
4. Серединне положення голови В II [18, 28]
5. Запобкання опускання головного юнця/утримання ГК у пщвищенному поло-жeннi на 15° В II [5,13]
6. Оптимальне введення препарат сурфактанту В II [29]
7. Уникання болю та стресу С II [29]
8. Адекватне водне навантаження В I [8, 29]
9. Синхрошзоване ШВЛ В II [13]
10. Обмеження рутинно'' санацп дихальних шляхiв В II [13,29]
11. Обмеження використання гщрокарбонату натpiю В I [9,10, 12, 13]
12. Обмеження використання дексаметазону С II [13]
13. Використання етамзилату натрто для профтактики ВШК В II [13]
Рисунок 1. Модель предикцП та попередження розвитку важких ВШК та )'х несприятливих насл'дш
у передчасно народжених немовлят.
Пакеты ршення включають найкращi практики, комбшоване застосування яких може привести до ютотного покращення ситуацп. Наприклад, застосування пакетного ршення щодо профта-ктики катетер-асоцшованих шфекцш, яке було впроваджене у багатьох вщдтеннях штенсивноТ терапп (В1Т), дозволило досягти нульовоТ часто-ти катетер-асоцiйованих iнфекцiй (КА1К) у вщдн леннях на тривалий час [10]. Так, один i3 остан-нiх мета-аналiзiв (79 дослiджень) засвщчив, що введення таких пакетних ршень зменшуе частоту КА1К у В1Т на 60% [6].
Для дефшщи немовлят до групи пщвищеного
ризику щодо розвитку важких ВШК та Т'х наслщ-кiв ми пропонуемо застосовувати спе^альний алгоритм iз включенням факторiв ризику, части-на з яких е так званими «червоними прапорця-ми» (табл. 2). Згщно алгоритму, критерiями вщ-несення д^ей до групи пiдвищеного ризику е по-еднання щонайменше одного фактору ризику категорп «червоних прапоров» з щонайменше двома визначеними у перелку факторiв ризику або наявнють одночасно трьох факторiв ризику, як не вiдносяться до категорп «червоних прапо-рцiв».
Таблиця 2.
Алгоритм розподлу дiтей до групи тдвищеного ризику виникнення важкого ВШК
Фактори ризику Червонi прапорц
Гестацшний вш менше 28 тижшв так
Вага менше за 1000г так
Вагiнальнi пологи
С^мю пологи
Скомпрометований iнфекцiйний статус жшки
Оцiнка за Апгар менше 7-ми балiв на 5-й хвилинi
Застосування реашмацшних заходiв
Флюктуацiя АТ
Ознаки шфкування у новонародженого
Пiдвищена юльюсть лейкоцитiв >15х109/л
Кiлькiсть тромбоцитiв менше за 150х109/л
Пiдвищений рiвень глюкози >5,5 ммоль/л
Рiвень натрiю >145 млмоль/л
Рiвень креатинiну вище за 100 мкмоль/л
ШВЛ з народження iз жорсткими параметрами
Супутня патолопя - важкий СДР
В ходi проведення лкувально^агностичного шшых мiжцисциплiнарних (мiж неонатологами та процесу в неонатальних вщдтеннях штенсивноТ акушерами) та внутршых мiжпрофесiйних кому-терапп е неможливим уникнути чисельних зов- шкацш (мiж лiкарями та медичними сестрами).
фахiвцiв ми розробили на базi пакетного ршен-ня I-PASS основнi структурнi компоненти внут-рiшнiх комунiкацiйних протоколiв з метою Тх за-стосування в неонатальнiй практицi. З метою визначення анте- та штранатальних факторiв ризику виникнення важких ВШК нами запропо-нованi до використання мiжцисциплiнарнi чек-листи, якi забезпечують комунiкацiйний зв'язок акушерськоТ та неонатальноТ бригади, яка прий-мае участь у ведены полопв з очiкуваним наро-дженням передчасно народженоТ дитини з дуже низькою/екстремально низькою масою тiла при народженн (додаток 1). Паралельно зi застосу-ванням мiждисциплiнарних комунiкацiй використання мiжпрофесiйних чек-листiв дозволяе окре-слити важливi фактори раннього неонатального перюду, якi мають безпосереднiй вплив на збн льшення ризику виникнення важких ВШК у передчасно народжених д^ей, та спрямувати ува-гу медичного персоналу, який забезпечуе догляд та виходжування передчасно народжених немо-влят з важкими ВШК (додаток 2).
Також нами було розроблено чек-лист монн торингу за станом дитини iз групи пщвищеного ризику у неонатальному пер^ (додаток 3). Використання у рутиннш практик чек-лиспв дозволило практикуючим лiкарям, не витрачаючи час, швидко визначати обсяг необхiдних манту-ляцш та дiагностичних заходiв.
Додаток 1.
Мiждисциплiнарний комунка^йний чек-лист
Медико-демограф1чш данi Гестацiйний вiк
Акушерський анамнез Репродуктивнi втрати
Визначення шфекцшного статусу жшки Наявнють клiнiчних ознак iнфекцiйного процесу Наявнють лабораторно пщтвердженого iнфекцiйного процесу
Даш за "Triple I" Тахiкардiя у матерi Температура у матерi Фетальна тахiкардiя (> 160 ударiв / хв упродовж 10 хв або довше) Кшьмсть лейкоци^в у матерi> 15000 клiтин / мм3 без використання кортикостеро'йв Гншний видiлення з шийки матки при пахвинному дослщженш Бiохiмiчнi або мiкробiологiчнi докази амнютичноТ шфекцп. Материнський статус щодо стрептококу групи В Передчасний розрив плодових оболонок Тривалють безводного перiоду
Медикаменти та профтактичш заходи Антенатальна профiлактика глюкокортикоТдами Час пiсля останнього ведення глюкокортико'йв Церебральна магнезiальна протекцiя Антибактерiальна терашя Антиппертензивш препарати Простагландiни
Додаток 2. Мiжпрофесiйний чек-лист
Ендотрахеальна трубка Фiксацiя на якш глибинi
Парентеральне харчування/шфузшна терашя Складовi Необхiдний об'ем Швидюсть шфузп Цiльовий об'ем на наступне чергування
Ентеральне харчування Тактика при наявност штолерантност Тактика при адекватному засвоенш
Медикаментозна седа^я, знеболення План седацп/знеболення Тривалiсть (намагання якомога рашше вiдiйти вiд седацп, якщо це можливо)
Догляд за шкiрою (профтактика пролежшв Стан шкiри Частота змши положення тiла Наявнiсть нашюрних датчикiв Фiксацiя нашкiрних датчикiв (чим?)
Лiнiя (венозна i артерiальна) Доцтьшсть iснування доступу Адекватне функцюнування об'ем заходiв по догляду за катетером
ШВЛ необхщний дихальний об'ем
Пщ час забезпечення такого вербального або невербального комушкативного зв'язку внаслн док юнування промiжних етапiв передачi шфор-мацп (завершення етапу транспортування па^е-нта, замша чергового персоналу внаслщок завершення робочого часу, змша профтю вщдтен-ня, де надалi будуть проводитися нагляд та лн кувальн заходи) може втрачатися iнформацiя вщносно стану та статусу проведених мантуля-цiй з дiагностики та лкування, що може призвес-ти до несприятливих подш в процесi виходжування та лкування [3;4;5]. 1снуюча ситуацiя з по-рушенням комункативних заходiв слугувала пщ-ставою до створення ВООЗ та 1нститутом меди-цини (США) мiжнародноï програми стандартиза-цiï та полiпшення якостi передачi та отримання iнформацiï [3;6]. Одним з таких шструметчв стало розроблення пакетного ршення I-PASS (I-illness severity, тяжкiсть стану; P - patient summary, висновок вщносно стану патента; A -action list, перелк дш, S - situation awareness and contingency plans, оцшка ситуацп та формування плану подальших дiй, S - synthesis by receiver, синтез шформацп приймаючим персоналом). За даними лiтератури застосування I-PASS протоколу дозволило знизити частоту медичноТ поми-лки вщ 33,8 до 18,3 на 100 госпiталiзацiй (р < 0,001)[3].
З огляду на позитивний досвщ зарубiжних
Таблиця 3. Ефективнсть впровадження
Додаток 3.
Чек-лист мон1торингу за станом дитини одразу псля народження
Пологова зала Визначення газiв кровi Пульсоксиметрiя пщ час проведення стабтзацп та проведення реашмацшних заходiв Пщтримка спонтанних дихальних рухiв Уникнення за можливост шкубацп трахеТ Уникнення болюсних введень фiзрозчинiв Додатковi заходи зi збереження тепла Проведення стабтзацп дитини з максимальним дотриманням бар'ерних стерильних заходiв
Транспортування Дотримання теплового ланцюга
Мошторинг ЧСС та сатурацп
В1ТН Мошторинг Мошторинг ЧСС та сатурацп з перших хвилин шсля поступлення та по™ кожш-1-3 години Визначення iнфекцiйного статусу (СРБ, ктькють лейкоци^в, тромбоцитiв) Визначення осмолярност плазми та речовин, що ТТ формують Визначення метаболiчного профтю Визначення газiв кровi Нейросонографiя на 1,3 та 7 добу життя Щоденний вимiр обводу голови при наявност важкого ВШК
Охоронний режим Шумоiзоляцiя Свiтлоiзоляцiя Дотримання тепла Дотримання бар'ерних стерильних заходiв Дотримання технологiчного протоколу постановки та дотримання центрально!' лшп
В1ТН Лкувальш заходи Забезпечення венозного доступу ДОР не бтьше 60-80 мл/кг залежно вщ умов виходжування Повне та часткове парентеральне харчування iз забезпеченням бтюв, жирiв та вуглеводi Уникнення болюсного введення медикамент Нешвазивна ШВЛ Дотримання дихального об'ему не бтьше 8 мл/кг Призначення антибаю^альноТ терапп
Наслiдки 2014 2015 2016 2017 р
Виживання: 50,0 67,8 74,9 81,2 0,034
з вагою 500-999г (17 з 34) (19 з 28) (23 з 31) (13 з 16)
з вагою 1000-1499г 85,0 (51 з 60) 94,0 (53 з 58) 94,3 (50 з 53) 91,0 (46 з 51) 0,568
Важкi ВШК 18,1 19,8 9,5 13,4 0,038
17 з 94) (17 з 86) (8 з 84) (9 з 67)
Постгеморагiчна гiдроцефалiя 2,1 1,2 1,2 0 0,644
(%, абс.) (2 з 94) (1 з 86) (1 з 84)
Iнвалiдизуючi стани 9,6 3,5 2,4 1,5 0,046
(%, абс.) (9 з 94) (3 з 86) (2 з 84) (1 з 67)
Аналiз ефективност застосування комплексу пакетних ршень щодо профтактики ВШК та не-сприятливих наслщмв пщ час проведення пре-/постiнтервенцiйного дослiдження у Полтавсь-кому перинатальному центрi упродовж 20142017 рр. показав достовiрне зниження частоти виникнення важких ВШК у передчасно наро-джених дiтей (р=0,038), а також частоти швалн дизуючих патологiчних станiв, iндукованих пере-несеним важким ВШК (р=0,046) (табл. 3). Частота постгеморапчноТ гiдроцефалiï за цей час за-лишалась вщносно сталою (р=0,644) на тлi дос-товiрного збiльшення показника виживання передчасно народжених немовлят з вагою 500999г.
Висновки
Запровадження моделi предикци та попере-дження розвитку важких ВШК та Тх несприятли-вих наслiдкiв у передчасно народжених немовлят, що включае алгоритм визначення немовлят пщвищеного ризику щодо розвитку несприятли-вих наслiдкiв при ВШК, мiждисциплiнарнi та мiж-професшш комунiкацiйнi чек-листи, а також чек-лист мошторингу за станом дитини вщразу пiсля
народження дозволило зменшити частоту важких ВШК, ктькють дiтей-iнвалiдiв на тлi пiдви-щення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженнк
Лiтература
1. Артьомова Н. С. Наслщки внутршньошлуночкових крововили-вiв III-IV ступеню у передчасно народжених дтей ПолтавськоТ област / Н. С. Артьомова // Вюник проблем бюлогп i медици-ни. - 2017. - Вип. 2 (136). - С. 75-79.
2. Артьомова Н. С. Фактори ризику та прогнозування летальних випадюв при внутршньошлуночкових крововилишв III-IV ст. у передчасно народжених дтей / Н. С. Артьомова // Неонатоло-пя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2017. - Т. VII, № 4(26). - С. 26-30.
3. Белорус А. I. Комушкацшш протоколи як шструмент пщвищен-ня безпеки новонароджених пщ час лкувально^агностичного процесу / А. I. Белорус, Р. М. Федосюк, О. М. Ковальова // Не-онатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2017. - Т. VII, № 4(26). - С. 31-36.
4. Подлевских Т. С. Клинико-диагностическая характеристика внутрижелудочковых кровоизлияний в неонатальном периоде. / Т. С. Подлевских, И. В. Попова, А. Н. Токарев, В. А. Беляков // Детская больница. - 2012. - №1. - С. 36 - 39.
5. Фадеева У. В. Прогнозирование результатов внутрижелудоч-ковых кровоизлияний у недоношенных новорожденных / У. В. Фадеева, Т. В. Баутина, Е. Н. Кунегина // УкраТнський медич-ний альманах. - 2010. - Т. 13, № 4. - С. 214-216.
6. Baud O. Are neonatal brain lesions due to intrauterine infection related to mode of delivery? / O. Baud, Y. Ville, V. Zupan [et al.] // Br J Obstet Gynaecol. - 1998. - Vol. 105(1). - P. 121-124.
8.
9.
10.
11. 12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
Christ L. Reducing intraventricular hemorrhage in a level III neonatal intensive care unit / L. Christ, J. Barber, A. Murray [et al.] // BMJ Quality & Safety. -2015. - Vol. 24(11). - P. 731-732. Dempsey E. M. Challenges in Treating Low Blood Pressure in Preterm Infants / E. M. Dempsey // Children (Basel). - 2015. -Vol. 2(2). - P. 272-288.
Evans N. Volume expansion during neonatal intensive care: Do we know what we are doing? / N. Evans // Semin. Neonatol. -2003. - Vol. 8. - P. 315-323.
Ewer A. K. Excessive volume expansion and neonatal death in preterm infants born at 27-28 weeks gestation / A. K. Ewer, W. Tyler, A. Francis [et al.] // Paediatr. Perinat. Epidemiol. - 2003. -Vol. 17. - P. 180-186.
Gleason C. A. Health Sciences / C. A. Gleason, Sh. E. Devaskar. - 2011. - 1520 p.
Hope P. Pump up the volume? The routine early use of colloid in very preterm infants / P. Hope // Arch. Dis. Child. Fetal Neonatal Ed. - 1998. - №78. - P. 163-165.
Hunt R. Ethamsylate for the prevention of morbidity and mortality in preterm or very low birth weight infants [Electronic resource] / R. Hunt, E. Hey // Cochrane Database of Systematic Reviews. -2010. - Vol. 20(1). - Access:
http://www.cochrane.org/CD004343/NE0NATAL Ista E. Effectiveness of insertion and maintenance bundles to prevent central-line-associated bloodstream infections in critically ill patients of all ages: a systematic review and meta-analysis / E. Ista, B. van der Hoven, R. F. Kornelisse [et al.] // The Lancet Infectious Diseases. - 2016. - Vol. 16. - P. 724-734. Lee J. Y. Risk Factors for Periventricular-Intraventricular Hemorrhage in Premature Infants / J. Y. Lee, H. S. Kim, E. Jung [et al.] // Journal of Korean Medical Science. - 2010. - Vol. 25 (3). - P. 418-424.
Linder N. Risk factors for intraventricular hemorrhage in very low birth weight premature infants: a retrospective case-control study / N. Linder, O. Haskin, O. Levit // Pediatrics. - 2003. - Vol. 111(5 Pt 1). - P. 590-595.
Mancini M. C. Intraventricular hemorrhage in very low birth weight infants: associated risk factors and outcome in the neonatal period / M. C. Mancini, N. E. Barbosa, D. Banwart [et al.] // Revista Do Hospital Das Clinicas. - 1999. -Vol. 54(5). - P. 151-154. Nervik T. Reducing Intraventricular Hemorrhage Using a Care Bundle / T. Nervik, L. Moore, A. Ryan [et al.] // Deutsches Arzteblatt International. - 2013. - Vol. 110. - P. 489-496.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
Osborn D. A. Hemodynamic and antecedent risk factors of early and late periventricular/intraventricular hemorrhage in premature infants // D. A. Osborn, N. Evans, M. Kluckow // Pediatrics. - 2003. - №112, Vol. 1(1). - P. 33-39.
Pekcevik Y. Risk Factors of Germinal Matrix Intraventricular Hemorrhage in Premature Infants / Y. Pekcevik, A. Pasinli, E. Arun Ozer, N. Erdogan // Iranian Journal of Pediatrics. - 2014. - Vol. 24(2). - P. 191-197.
Perlman J. M. Pregnancy-induced hypertension and reduced intraventricular hemorrhage in preterm infants / J. M. Perlman, R. C. Risser, J. B. Gee // Pediatric Neurology. - 1997. - Vol. 17(1). -29-33.
Pronovost P. An intervention to decrease catheter-related bloodstream infections in the ICU / P. Pronovost, D. Needham, S. Berenholtz [et al.] // The New England Journal of Medicine. -2006. - Vol. 355. - P. 2725-2732.
Schmid M. B. Prospective risk factor monitoring reduces intracra-nial hemorrhage rates in preterm infants / M. B. Schmid, F. Reister, B. Mayer [et al.] // Deutsches Arzteblatt International. -2013. - Vol. 110(29-30). - P. 489-496.
Straus S.E. Evidence-based medicine: a commentary on common criticisms / S.E. Straus, F.A. McAlister // Canadian Medical Association Journal. - 2000. - Vol. 163, No 7. - P. 837-841. Vermeulen G.M. Perinatal risk factors for adverse neurodevelop-mental outcome after spontaneous preterm birth / G. M. Vermeulen, H. W. Bruinse, L. S. de Vries // European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology. - 2001. -Vol. 99(2). - P. 207-212.
Vural M. Intraventricular hemorrhage in preterm newborns: risk factors and results from a University Hospital in Istanbul, 8 years after / M. Vural, I. Yilmaz, B. Ilikkan [et al.] // Pediatrics International. -2007. - Vol. 49(3). - P. 341-344.
Wells J. T. Prevention of intraventricular hemorrhage in preterm infants / J. T. Wells, L. R. Ment // Early Human Development. -1995. - Vol. 42(3). - P. 209-233.
Whitfield J. In search of excellence--the Neonatal Intensive Care Quality Improvement Collaborative / J. Whitfield, D. Charsha, P. Sprague // Proceedings (Baylor University Medical Center Proceedings). - 2001. - Vol. 14(1). - P. 94-97. Yazidi G. A. Intraventricular hemorrhage in asphyxiated newborns treated with hypothermia: a look into incidence, timing and risk factors / G. A. Yazidi, E. Boudes, X. Tan // BMC Pediatr. - 2015. -№ 15. - P. 106.
Реферат
МОДЕЛЬ ПРЕДИКЦИИ И ПРЕДОТВРАЩЕНИЯ РАЗВИТИЯ ВНУТРИЖЕЛУДОЧКОВЫХ КРОВОИЗЛИЯНИИ И ИХ ПОСЛЕДСТВИЙ У ПРЕЖДЕВРЕМЕННО РОЖДЕННЫХ ДЕТЕЙ С НИЗКОЙ И ЭКСТРЕМАЛЬНО НИЗКОЙ МАССОЙ ТЕЛА ПРИ РОЖДЕНИИ
Климчук Ю.Ю., Артемова Н.С., Белорус А.И., Ковалева Е.М., Фастовец М.Н.
Ключевые слова: преждевременно рожденный ребенок, тяжелые внутрижелудочковые кровоизлияния, предиктивные мероприятия, лечебно-диагностические алгоритмы
Введение. Выхаживание недоношенных детей требует своевременного проведения лечебно-диагностических мероприятий, основанных на коммуникативных взаимодействиях медицинского персонала. Поэтому, с целью усовершенствования качества неонатальной помощи и экономии времени для анализа состояния новорожденного необходимо применение лечебно-диагностических алгоритмов. Цель. Выделить достоверные факторы риска возникновения тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний и их осложнений, основываясь на принципах доказательной медицины; разработать алгоритмические предиктивные модели лечебно-диагностической тактики и план выхаживания недоношенных детей с низкой и экстремально низкой массой тела при рождении и высоким риском развития тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний. Материалы и методы. На основании анализа инвариантных материалов по безопасности оказания медицинской помощи пациентам согласно Рекомендаций Комитета Министров Совета Европы, предварительных исследований зарубежных ученых, результатов обзоров базы Со^гате и также выводов, полученных в ходе собственных исследований авторов, проведенных в течении 2012-2017 гг. Было проведено исследование отдельных коммуникативных междисциплинарных и межпрофессиональных связей в неонатальных стационарах развитых стран. Результаты и их обсуждение. Исследователями определены и объединены основные факторы риска, которые увеличивают частоту тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний и влияют на развитие осложнений, индуцированных внутрижелудочковыми кровоизлияниями. На базе пакетного решения I-PASS разработаны структурные компоненты внутренних коммуникационных протоколов, которые составили модель оптимизации оказания медицинской помощи недоношенным с высоким риском развития внутрижелудочковых кровоизлияний, и младенцам с имеющимися тяжелыми внутриже-лудочковыми кровоизлияниями. Выводы. Разработаны и внедрены в рутинную работу чек-листы, которые позволили усовершенствовать междисциплинарное и межпрофессиональное взаимодействие специалистов неонатального отделения Перинатального центра Полтавской областной клинической больницы им. Н. В. Склифосовского.
7
Summary
MODEL OF PREDICTING AND PREVENTING DEVELOPMENT OF INTRAVENTRICULAR HAEMORRHAGES AND THEIR CONSEQUENCES IN PRETERM INFANTS WITH LOW AND EXTREMELY LOW BIRTH WEIGHT Klimchuk Yu.Yu., Artyomova N.S., Belorus A.I., Kovalova O.M., Fastovets M.M.
Key words: prematurely born child, severe intravectoral haemorrhage, percutaneous measures, therapeutic and diagnostic algorithms.
The proper management of preterm children involves timely diagnostic and treatment measures based on the effective communication between medical personnel. Therefore, in order to improve the quality of neonatal care and to save time for the analysis of the state of newborns, there is necessary to create and apply therapeutic diagnostic algorithms. The aim of this study is to identify reliable risk factors of severe intraventricular haemorrhages (IVH) and their complications based on the principles of evidence-based medicine; to develop algorithmic predicting models to choose the proper diagnostic and treatment tactics and to build up the management plan for preterm children with low and extremely low birth body weight who are at high risk of developing severe IVH. The study was based on the analysis of invariant materials for the provision of medical care to patients in accordance with the Recommendations of the Committee of Ministers of the Council of Europe, previous investigations reported by foreign scientists, the results of the reviews of the Cochraine base and the findings of the authors' own research carried out during 2012-2017. The investigation of communicative interdisciplinary and interprofessional connections in neonatal hospitals of the developed countries was conducted. The researchers identified and associated the main risk factors that increase the incidence of severe IVH and contribute in the development of IVH-induced complications. Based on the I-PASS batch solution, the structural components of internal communication protocols have been developed that form a model for improving the delivery of pre-term babies with high risk of IVH and for infants who have already been diagnosed to have severe IVH. The checklist has been developed and implemented in routine practice that allows health care professionals to improve the interdisciplinary and interprofessional interaction at the neonatal department of the Perinatal Centre of the M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital.
УДК [616.12-008.331.1-056.257]-078:577.175.8.083.3 Кравчун П.Г., Шапаренко О.В.
1РИСИН ЯК МАРКЕР 1НСУЛ1НОРЕЗИСТЕНТНОСТ1 У ХВОРИХ НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю Й ОЖИР1ННЯ
Харшський нацюнальний медичний уыверситет
У статт/ досл'джено вмст iрисину в сироватц хворих на артерiальну гiпертензiю у поеднанн з ожирiнням ! встановлено наявнсть зв'язк'т '¡з розвитком та прогресуванням iнсулiнорезистентно-ст!. Обстежено 105 паи^ент'ю: до 1 групи увiйшли хвор/ на артерiальну гiпертензiю з супутн'ш ожирiнням (п=70), до 2 групи - хвор'! на артерiальну гiпертензiю з нормальною масою тла (п=35); контрольну групу склали 25 практично здорових осб. У хворих на артерiальну гiпертензiю й ожи-рння р'тень iрисину становив 1,19±0,03 нг/мл, що вiрогiдно нижче, нiж у оаб контрольноУ групи (3,10±0,08 нг/мл) та паиiентiв з нормальною масою тла (1,91±0,06 нг/мл) (р<0,001). Прогресування '¡нсулнорезистентност'! у хворих на артерiальну гiпертензiю й ожирiння в'дбувалось на тлi змен-шення вмсту iрисину в сироватц кров/ в'д 1,96±0,06 нг/мл до 0,55±0,05 нг/мл.
Ключов1 слова: артер1альна ппертенз1я, ожиршня, 1рисин, ЫсулЫорезистентнють.
Робота виконана в рамках НДР кафедри внутрiшньоi' медицини №2 i клнЧноГ iмунологii' та алергологп Харювського нац/она-льного медичного унiверситету МОЗ УкраГни «lшемiчна хвороба серия за умов полiморбiдностi: патогенетичнi аспекти ро-звитку, перебiгу, дiагностики й удосконалення лкування», термн виконання: 2017-2019 р.р.
Вступ реб^у АГ й ожиршня [3].
0 .... Отже, актуальнють теми не викликае сумнiвiв
Зростання ктькосп пашетчв iз артерiальною 3 3
пперген^ею (АГ) й ожиршням викликаезначний 1 провокуе до пр°ведезня подала доел!-
^ ... ^ . джень у цьому напрямку з метою пптимiзацi' дiа-
штерес дослщниш i лiкарiв до вивчення та ана- з ^ з ^ з
_и- ... ^ . гностики розвитку та прогресування 1Р у хворих
лiзу фiзюлопчних i патолопчних процеав у жи- . н . 4 п^^раппл ,г у
^ ^ • 3 на АГ й ожиршня.
ровш тканиш, що продукуе rормоноподiбнi речо- ^
вини. На сьогодш встановлено, що гормони жи- Мета роботи
р^т тканини мають патогенетичне значення в Дослщити вмют iрисину в сироватц хворих
розвитку та прюфесуванш ш^ш^е^стект^- на артерiальну ппертензш у поеднанш з ожирш-
"л (|р) [1;2;4;6], що розтядаеться як порушена ням i встановити наявнють зв'язш iз розвитком
бюшп^а ыдгюыдь периферичних тканин орга- та прогресуванням шсулшорезистентностк шзму на вплив ендогенного або екзогенного ш-
сулшу та являе собою патпфiзiплпгiчний дефект, Матерюли та методи дослiдження
що лежить в основi патогенезу поеднаного пе- У дослщжены прийняли участь 105 хворих,
