CC BY
17
казателей нормативной денежной оценки земель населенных пунктов с динамикой экономических процессов, обоснованы последствия негативного влияния на экономическое развитие региона. Предложены направления совершенствования существующей методики нормативно-денежной оценки земель населенных пунктов. Изменения условий землепользования и переход экономики страны на рыночные принципы, что обусловливает капитализацию природных ресурсов, требует пересмотра существующих подходов к оценке земельных ресурсов и ликвидации влияния неправильной оценки на систему экономического развития населенных пунктов, регионов и государства в целом.
Ключевые слова: нормативная денежная оценка земель населенных пунктов, экономическое развитие региона, капитализация, земельная рента, плата за землю, экономическая деятельность.
Gadichuk V.M. Disadvantages of the normative value of land settlements in a market economy.
The article reasoned position on the problems of normative monetary evaluation of land settlements in market conditions, specific examples of inconsistencies are indicators of the normative value of land settlements with the dynamics of economic processes sound effects negative impact on the economic development of the region. Directions for improving existing methods of normative monetary evaluation of land settlements. Changes in the conditions of land use and the transition to market economy principles, hence the capitalization of natural resources requires a review of existing approaches to the evaluation of land resources and the elimination of incorrect assessment of the impact on the system of economic development towns, regions and the state as a whole.
Keywords: normative monetary evaluation of land settlements, economic development of the region, capitalization, land rent, land tax, economic activity.
УДК339.133:336.77.067.21 Фт. аналтикМ.Б. Заблоцький, канд. екон. наук -
Укратська аграрна асощацш, м. Кшв
МОДЕЛЬ НАЦЮНАЛЬНОГО РИНКУ I ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВО1 ПРОПОЗИЦН
Представлено модель нащонального ринку як сукупну пропозищю обсягу натурального продукту i щни одинищ продукту та обсягу грошово! суми, необхщно! для об^у товарiв, роб^ i послуг на ринку. ОбГрунтовано мехашзм формування пропозици грошей i взаемоди ринюв. Висв^лено вплив грошово! пропозици на макроекон^чш iмпульси в економщ Укра!ни за умови застосування регулятивно! концепци зростання сукупного попиту. Поставлено питання застосування регулятивно! концепци стимулю-вання зростання швестицш, обсягу натурального продукту та адекватно! юлькоси грошей.
Ключовг слова: нацюнальний продукт, натуральний продукт, щна продукту, гро-шовий общ рiвновага ринку, сукупний попит, регулювання ринку.
Постановка проблеми. Економ1чна система будь-яко! кра!ни виражае систему взаемозв'язаних ринюв: фшансового - Кр = уЫ, де К - кшьюсть фшан-сового катталу, р - щна одинищ катталу, М - кшьюсть (сума) грошей, необ-хщних для об1гу катталу [4, с.6], пращ - Ьр = уЫ, де Ь - кшьюсть зайнятих пращвниюв, р - щна пращ одного зайнятого [3, с. 166-170], товарного, або нащ-онального ринюв - Qp = уЫ, де Q - кшьюсть виробленого 1 запропонованого товару та робгг 1 послуг на споживчому ринку, р - щна одинищ товару, робгт 1 послуг [4, с.6]. Фшансовий ринок 1 ринок пращ хоч е самостшними ринками, але вони тюно взаемопов'язаш з товарним ринком, тобто обслуговують його 1 значною м1рою залежш вщ ефекту його функщонування. Тому товарний ринок
справедливо можна назвати нащональним ринком, який визначае характер фун-кцiонування iнших сумiжних з ним ринюв.
Модель нащонального ринку показуе, що пропозицiя товару, робгт i пос-луг визначае вщповщно пропозицiю фiнансового капiталу та пращ, а також пропозищю грошей для !х обiгу на ринках. Питання полягае в тому, щоби пропозицп товарiв, робiт, послуг, катталу i працi за 1х цiною вiдповiдали пропозицп грошей у такому стввщношент до них, за якого ринки будуть зрiвноваженi, а цiни незмiннi. Товари, роботи, послуги, каттал, праця е натуральними величинами, виражають реальний стан вщтворення виробництва, а грошi виража-ють 1хню вартiсть i е е^валентом 1х вартостi. Регулятором пропозицп товарiв, робiт, послуг, капiталу та пращ е уряд, а грошей - Нащональний банк Укра1ни. 1хт рiшення i ди мають бути спрямоват на встановлення рiвноваги мiж пропо-зицiею товарiв, робiт, послуг, катталу, пращ та пропозищею грошей, яка одно-часно е попитом, тобто грошовою формою нацiонального доходу.
Дослщження 1 публ1кацй' з проблеми. Питання обсягу виробництва i грошово! пропозицп з погляду регулювання рiвноваги ринку турбувало учених ще перюду становлення економiчноl теорп загалом. Зокрема Дж. С. Мшль дос-лщжував вiдношення попиту i пропозицп до вартосп, А. Маршалл - тимчасову рiвновагу попиту i пропозицп, К.Р. Макконнелл i С.Л. Брю - загальну рiвнова-гу, Г.Н. Манюв - моделювання макроекономiчних iмпульсiв фшансового та товарного ринкiв. Чимало укра!нських дослiдникiв ринку теж дослщжують цю складну проблему, зокрема монетарну трансмiсiю - С.В. Алiмпiев, ефектив-нiсть монетарно- трансмiсiйного механiзму - А.В. Ставицький, В.Р. Хом'як та ш. Проте украшсью ринки дош перебувають у станi хротчно! депресп. Однiею з причин може бути недосконала грошова й iнвестицiйна политика основних ре-гуляторiв руху грошей та швестицш.
Метою статтi е розкрити мехатзм формування грошово! пропозицп загалом i 11 вплив на макроекономiчнi iмпульси в Укра!ш.
Виклад основного матер1алу. Нацiональний ринок i його сегменти пред-ставляють, з одного боку, сукупний об^ натурального продукту у його фiзичних вимiрах, з iншого, зустрiчний рух грошових сум, якi виражають цiновi показники вiдповiдних видiв продуктiв. Завдання регуляторiв, тобто Нацiонального банку i уряду Укра1ни полягае в тому, щоби пропорцп продукту i грошей рухалися у спiввiдношеннi, яке забезпечуе незмшнють та стабiльнiсть цiн на ринках.
Мехашзм формування пропозицИ грошей 1 взаемоди римкчв. Грошi е сукупнютю активiв, що використовують при укладант капiтало- чи товарооб-мшних угод. Вони формують фiнансовi й товарш потоки i визначають змют грошово! та бюджетно! полiтики [1, с. 215-227]. Перелж активiв, як включають у склад грошово! пропозицп (маси), чико не визначений. Вт достатньо широкий i зведений в агрегати. В Укра!т грошовi агрегати - зобов'язання депозит -них корпорацш перед iншими секторами економжи, крiм сектору загального державного управлшня та iнших депозитних корпорацiй. Грошовий агрегат М0 - включае готiвковi кошти в обiгу поза депозитними корпоращями. Грошовий агрегат М1 - грошовий агрегат М0 та переказш депозити в нацiональнiй ва-лютi. Грошовий агрегат М2 - грошовий агрегат М1 та переказш депозити в шо-земнiй валют й iншi депозити. Грошовий агрегат М3 - грошовий агрегат М2 та
цiннi папери, ^м акцiй. Починаючи з 2003 р., грошовi агрегати складаються на mдставi даних стандартизованих форм звгшосл Нацiонального банку Укра!ни та шших депозитних корпорацiй (банкiв) за методолопею МВФ [7, с. 59]. За мiжнародною методологiею заключний агрегат грошово! пропозицп (маси) Ь -грошовий агрегат М3, а також суми ощадних обл^ацш, короткострокових зо-бов'язань Скарбниц (Казначейства) та iнших лжвщних активiв. Проте обсяг грошово! пропозицп визначае механiзм взаемоди трьох ключових ринкiв нащ-онально! i регюнально! економiки: фшансового, пращ i товарного:
• фшансового: Кр = уМ, де К - кшьюсть фшансового капталу, р - цша одиниц1 фшансового катталу, М - частина нацюнального доходу у грошовш форм1 для обггу фшансового капталу, V - коефщент оборотност каттало- грошового обь гу; динам1чна модель фшансового ринку - iкiр = iм, тобто шдекси динамжи параметр моделц фшансовий каптал К - сумарна кшьюсть цшних папергв Кь кредитш К2 - валюти К3 як реальна основа реальних швестицш в ус сектори економжи регюшв [ краши загалом;
• пращ: Ьр = уМ, де Ь - кшьюсть зайнятих в економгщ, р - цша пращ (заробгша плата одного зайнятого), М - частина нацюнального доходу у грошовш форм1 на оплату пращ зайнятих, V - коефщент оборотност праце- грошового обггу; динам1чна модель ринку прац - 1Ь(Р = Цм; тобто шдекси динамжи параметр1в моделц кшьюсть зайнятих Ь - сумарна зайнятасть в уах секторах економжи регюшв [ краши загалом;
• товарного: Qp = уМ, де - кшьюсть натурального продукту (товарш, робп; пос-луг, пропозищя) на товарному ринку, р - цша одиниц1 натурального продукту, М - частина национального доходу у грошовш форм1 ^ - у натуральнш форм1) для обггу натурально! пропозицп; V - коефщент оборотност продукто-грошо-вого об1гу; динам1чна модель товарного ринку - Р = Цм, тобто шдекси динамжи параметргв моделц кшьюсть натурального продукту Q - сумарна кшьюсть продукту вироблених шдприемствами галузей, регюшв [ краши загалом. Реальний стан ринкiв можна ощнити аналiзом ключових факторiв дина-
]шчних моделей, тобто динамiкою !х щдекав: фiнансового 1м: 1К, працi -
1м: товарного - 1м: 1д. Теорiя динамiки названих щдекав стверджуе, що вони можуть перебувати у сташ двох режимiв динамжи: синхронному, коли шдекси одночасно пропорцшно зростають чи спадають, i асинхронному, коли шдекси одночасно одш зростають (спадають) вищим чи нижчим темпом, iншi нижчим чи вищим темпом. За синхронного режиму змши факторних парамет-рiв результуючi змiннi ¡р: ¡„ залишаються незмiнними, за асинхронного - зростають, знижуються. Таким чином, мехашзм формування грошово! пропозицп бу-де визначатися динамiкою ключових факторiв ринкiв: 1м: 1К: 1Ь: ^_ з одного боку i граничною вiддачею задiяних капiталу q = Q/K i працi q = Q/L - з шшого.
У спiввiдношеннi пропорцш динамiки ключових факторних iндексiв найважлившими е iндекс руху грошово! форми нацюнального доходу
ÍQ...::...ÍM...::...ÍQ. 1ндекси фшансового ринку 1К i ринку пращ 1Ь вщобра-жають механiзм перетворення швестовано! грошово! форми нацiонального доходу в результуючу натуральну форму нацюнального доходу, яка буде фактором змши чи стабшьносп щн на товарному, фшансовому ринках i ринку працi та коефiцiента оборотносп грошей на усiх ринках. Стае очевидним, що старто-ва сума грошово! форми нацюнального доходу М е початковою грошовою про-
позищею для фшансового ринку, ринку працi i товарного ринку i 11 обсяг зале-жатиме вiд гранично1 вiддачi задiяних основного капiталу, iнвестицiй i працi Q. Таким чином, сшввщношення грошово1 форми нацiонального доходу М i на-турально1 форми нащонального доходу Q е ключовими чинниками регулюван-ня рiвноваги, стабiльностi i збалансованостi фiнансового i сумiжного з ним рин-кiв: М: Q. Тобто йдеться про те, що змiни спiввiдношення вартюно! i натурально! форми нащонального доходу можна простежити ощнкою властивостей по-ведшки ключових факторних параметрiв рiвнянь фшансового iкiр = iv 1м, пращ = К 1м i товарного ÍQiр = iv 1м ринкiв. Лiва частина рiвнянь ринюв - пропози-цiя, права частина - попит. Практика регулювання фшансового i взаемопов'яза-них з ним ринку пращ i товарного ринку у кра!нах свiту та сучаснш Укра!ш по-казуе, що здебшьшого застосовують пiдхiд регулювання грошово! форми нащонального доходу, шж його натурально! форми.
Грошова пропозиц1я 1 макроеконом1чш 1мпульси в економ1ц1 Укра-1'ни. Украшсью дослiдники фiнансового ринку вщстежують "фiнансову i моне-тарну трансмiсiю в економiцi Укра1ни". [2, с. 23-30], ощнюють "ефективнiсть монетарного трансмiсiйного механiзму" [6, с. 50-57] i визначають наявнiсть проблеми руху пропозицп грошей i попиту на грошь Ця проблема iснуе ^ очевидно, буде загострюватись, тому що основнi регулятори надають перевагу ре-гулюванню обсягу грошей на фшансовому, товарному та iнших ринках.
Загальш тенденцп механiзму руху грошово! пропозицп, оборотностi грошей, матерiальних витрат, нацiонального доходу i його витрат та ш, якi мають вплив на аналопчш процеси економжи регiонiв Укра1ни, подано у табл.
Табл. Грошова пропозицш i макроекономiчнi показники структури
валового випуску в Украгш
Макроеконом1чш показники До попереднього року Середньор1чне зростання за пер1-од 2002-2011
2002 2003 2005 2007 2009 2011
• Грошова пропозищя 1,41 1,46 1,54 1,51 0,94 1,14 1,289
• Обороттсть грошей 0,76 0,81 0,80 0,87 1,00 1,06 0,919
• Валовий випуск 1,09 1,19 1,24 1,31 0,94 1,21 1,204
• Пром1жне споживання (матер1альш витрати) 1,08 1,80 1,22 1,31 0,92 1,22 1,204
• ВВП (нацюнальний до-х1д [ витрати) 1,10 1,18 1,28 1,32 0,96 1,21 1,187
* Розраховано за даними роздтв: Статистичний щор1чник Укра!ни за 2011 рж.
Данi табл. характеризують динашку регулювання грошово! пропозицп Нащональним банком на вимогу уряду Укра!ни i !! вплив на основш макроеко-номiчнi показники випуску продукту. За перюд 2000-2007 рр. щдекс зростання грошово! пропозицп зростав на 40-50 % щорiчно до попереднього року. Це над-звичайно високий темп, який спричинив зростання шфляцп, номшально! вар-тостi випуску продукту i його основних складових. За перюд 2008-2011 рр. темп грошово! пропозицп рiзко знизився, тому що шфлящя з'!дала доходи насе-лення i бюджетiв уряду та регюшв i Нацiональний банк вдався до стримування шфляцп. Загалом за перюд 2002-2011 рр. середш темпи щорiчного приросту грошово! пропозицп становили 1,289, промiжного споживання - 1,204, валово!
додано! вартост - 1,187. Зниження темпу оборотносл грошей щорiчно в се-редньому на 0,081, або на 8,1 % (1,000-0,919) свщчить про вщповщне стриму-вання зростання цiн на ринках Укра!ни.
Оцiнка руху сум грошово! пропозицп в економiцi Укра!ни свiдчить про те, що Нацюнальний банк i уряд Укра!ни застосовують методику стимулюван-ня попиту, тобто зростання доходiв споживачiв задля активiзацil споживання i вiдповiдно активiзацil швестування виробництва, зростання виробництва i зростання обсягу продукту. Ця концепщя запропонована ще у другiй половит 30-х роюв ХХ ст. ^ на наш погляд, придатна для вщносно зрiвноваженоl економiчноl системи при зростанш реальних швестицп i гранично! !х вiддачi у формi натурального продукту. Однак за незначних обсяпв реальних швестицш i !х вiддачi додаткова пропозицiя е джерелом зростання потреби в грошах у банювськш систем^ тобто банки створюють "новi грошi" без особливих зусиль кредитуван-ня реального виробництва.
Мехашзм зростання грошово! пропозицп методом регулювання грошово! форми нацюнального доходу, що запропонував Дж. М. Кейнс, е доволi простий. Його можна представити у межах руху нацюнального доходу М (стар-това грошова пропозищя) i вищо! за М грошово! пропозицп Ь, з одного боку, методом банювського резервування частини доходу i кредитування частини доходу [5, с. 366-373, 670-680], з шшого - методом емгси гопвки i запозичень.
Банювське резервування частини нацiонального доходу М. Стартова грошова пропозищя е сума гопвки нацюнального доходу М на руках у населения С i на поточних рахунках у банках Б. На зростання грошово! пропозицп впливае сума депозитних грошей Б, що на поточних банювських рахунках. Власне депозитна сума е основою формування пасиву Б, яка банком розподь ляеться на актив - резерв i актив - кредит К2. Позичальник суми К2 вкладае в шший банк, яка стае пасивом, а шший банк знову розподiляе на актив - резерв i актив - кредит i т. д. Тобто юльюсть банкiв i активiв - кредитiв форму -ють грошову пропозицiю. Наприклад, депозит - пасив першого банку 1000 грн, розподшений на актив - резерв за нормою резервування гг = 0,2(20 %) = 200 грн, на актив - кредит К2 = 800 грн Баланс другого банку депозит - пасив Б =800 грн, актив - резерв = 160 грн, актив - кредит К2 = 640 грн Баланс третього банку депозит - пасив Б = 640 грн, актив - резерв Д = 128 грн, актив - кредит К2 = 512 грн i т. д. Таким чином грошова пропозищя за прикладом у банювськш системi збшьшуеться за геометричною прогрешею: початковий депозит пасив - 1000 грн, обсяг кредипв першого банку = (1 - гг)-1000 грн, об-сяг кредипв другого банку = (1 - гг)2 • 1000 грн, обсяг кредипв третього банку = (1 - гг)3 • 1000 грн i т. д. Тодi грошова пропозищя запишеться рiвнiстю: [1+(1 - гг) + (1 - гг)2 + (1 - гг)з + ... ] •Б (1000 грн) = (1 - гг) • Б (1000 грн). З вра-хуванням суми на руках населення С загальна грошова пропозищя М = С + (1 -гг) • Б. Модель (1/гг) •Б стверджуе, що кожна вкладена у резерви 1 грн створюе грошей на (1/гг) грн., тобто 5 грн (1/0,2). У нашому випадку гг = 0,2, i Б = 1000 грн вщповщае зростанню грошово! маси на 5000 грн
Банювське резервування емiсil готавки i запозичень Ь. Зазначимо, що Ь виражае резерви НБУ, яю формуються здебшьшого емiсiею гривнево! гопвки i зовнiшнiми запозиченнями в iноземнiй валюп, якщо грошова форма нацiональ-
ного доходу на руках населення i банювських вкладах не забезпечують пропозицп грошей для фiнансування економiки. Така необхщнють виникае тода, коли величина М не забезпечуе норми резервування i кредитування сумою депозитних вкладiв у комерцiйних банках. Наявно! грошово! форми нацiонального доходу на руках населення i поточних банювських рахунках не вистарчае, тому збшьшення грошово! пропозицп НБУ i уряд здшснюють шляхом емiсi! готiвки i зовнiшнiх запозичень для фiнансування дефщнлв бюджетiв i платiжного балансу. Основною причиною того е дефщит натурально! форми нащонального доходу Q, яку для встановлення рiвноваги на ринку НБУ i уряд забезпечують зростання грошово! пропозицп на суму L. Тодi грошова пропозищя L запишеться рiвнiстю
L = M + AL.
Регулювання грошово! пропозицi! здiйснюеться непрямим способом -змшою грошово! бази приростом L, або змшою норми резервування депозипв cr. При цьому застосовують три шструменти - операцi! на вщкритому ринку, норми обов'язкового резервування rr i облiкову ставку НБУ p2;
• до операцш на в^ритому ринку вдаосять купiвлю i продаж НБУ державних обл^ацш; зростання пропозицп грошей досягаеться за рахунок грошей, випу-щених в обiг при купiвлi облiгацiй у населення, а !! зниження - за рахунок ви-лучення грошей з обцу при продажу обл^ацш;
• резервш вимоги - мiнiмiзацiя норми резервування депозитш rr^min; за збшь-шення норми обов'язкових резервiв знижуеться значення грошового мультипль катора m = (cr + 1)/(cr + rr) i скорочуеться пропозицiя грошей: L = mM ^ min;
• облжова ставка вiдсотка - це ввдсоткова ставка, пiд яку НБУ надае кредити ко-мерцiйним банкам, якщо !х власнi резерви недостатш для виконання резервних вимог i утримання вщповщного рiвня лжыдностц зниження облжово! ставки, тобто здешевлення кредитш, створюе умови зростання запозичень i збiльшення в обiгу грошово! пропозицп.
Висновки. Звюно, функцi! Нацiонального банку i уряду Укра!ни зво-дяться до регулювання грошово! пропозицп, але це мае бути узгоджено з рiв-нем вiддачi задiяного основного кашталу i працi та !х вiддачi у формi натурального продукту. Якщо стимулювати сукупний попит збшьшенням кiлькостi грошей без збшьшення кшькосп натурального продукту, то комерцшш банки ма-тимуть лише додатковi грошi для здiйснення спекулятивних операцiй i прово-кування шфляцшних тенденцiй на фiнансовому та товарному ринках.
Л1тература
1. Алексеев И.В. Финансовие потоки и направления совершенствования фискальной политики / И.В. Алексеев // Налогообложение: проблемы науки и практики : монография / под ред. Ю.Б. Иванова. - Харьков : ФЛП Либуркина Л.М.; ИД "ИНЖЭК", 2009. - С. 215-227.
2. Ал1мшев С.В. Фшансова i монетарна трансмгая в економщ Укра!ни / С.В. Ал1мшев // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2010. - № 5. - С. 23-30.
3. Жовтанецький В.1. Формування ринку пращ та прюритети зниження р1вня безробггтя в Укра!ш / В.1. Жовтанецький, Б.Ф. Заблоцький // Формування ринкових вщносин в Укра!ш : зб. наук. праць. - 2009. - № 9(100). - С. 166-170.
4. Заблоцький М.Б. Мехашзм розвитку фшансового ринку Укра!ни: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 - "Грош1, фшанси i кредит" / М.Б. Заблоцький. - Льв1в, 2011. - 20 с.
5. Манкив Н.Г. Макроэкономика : пер. с англ. / Н.Г. Манкив. - М. : Изд-во МГУ, 1994. -
736 с.
6. Ставицький А.В. Ефектившсть монетарнотрансмюшного мехашзму / А.В. Ставицький, В.Р. Хом'як // Фшанси Украши : журнал. - 2010. - № 7. - С. 50-57.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2011 рж / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Тресщ", 2012. - 558 с.
Заблоцкий М.Б. Модель национального рынка и основы регулирования денежного предложения
Представлена модель национального рынка как совокупное предложение объема натурального продукта и цены единицы продукта и объема денежной суммы, необходимой для обращения товаров, работ и услуг на рынке. Обоснован механизм формирования предложения денег и взаимодействия рынков. Освещено влияние денежного предложения на макроэкономические импульсы в экономике Украины при условии применения регулятивной концепции роста совокупного спроса. Поставлен вопрос применения регулятивной концепции стимулирования роста инвестиций, объема натурального продукта и адекватного количества денег.
Ключевые слова: национальный продукт, натуральный продукт, цена продукта, денежное обращение, равновесие рынка, совокупный спрос, регулирование рынка.
Zablotsky M.B. The model of the national market and the regulatory framework in the money supply
The model of the national market as aggregate supply of the natural product volume and the unit price of the product and the amount of money required for circulation of goods and services on the market are presented. The mechanism of formation of the money supply and communication markets is grounded. The influence of money supply on macroeconomic impulses to the economy of Ukraine subject to the application of the regulatory concept of aggregate demand growth is highlighted. Problem of the application of the regulatory concept of stimulating investment growth, the natural product volume and an adequate amount of money is delivered.
Keywords: national product, natural product, product price, monetary circulation, market equilibrium, aggregate demand, market regulation.
УДК 332:331.101.262 Заст. директора М.Й. Ковач, канд. екон. наук -
Ужгородський торговельно-економ1чний тститут КНТЕУ
ОСОБЛИВОСТ1 ПОТЕНЦ1АЛУ ШДПРИЕМСТВА
Розглянуто основш властивост потенщалу шдприемства. Структуру потенщалу шдприемства представлено такими блоками: ресурси, структурно-функщональний (ор-гашзацшний), управлшня. Подано визначення поняття економ1чний потенщал, видше-но його шдвиди, що вщповщають елементам, як складають економ1чш ресурси.
Ключовг слова: потенщал шдприемства, ресурси: трудов1, техшко-технолопчш, фшансов1, шформацшш, шновацшш, економ1чний потенщал.
Постановка проблеми. Потенщал е характеристикою динамiчного стану шдприемства, обумовлений цшями його функцюнування й розвитку. Актив-нють шдприемства, переход з одного яюсного стану в шший визначаеться його потенщалом. Управлшня потенщалом пов'язано не тшьки з шзнанням i вико-ристанням, але й формуванням i розвитком тих його властивостей, яю необхвд-ш для досягнення бажаного результату.
Це обумовило необхщнють теоретичного дослщження потенщалу шдприемства й на його основi - формування системи управлшня ним.
