CC BY
19
4. Грещак М.Г. Управлшня витратами : навч. поабн. / М.Г. Грещак, В.М. Горд1енко, О.С. Коцюба та ш. / за заг. ред. М. Г Грещака. - К. : Вид-во "Либщь", 2008. - 264 с.
5. Харш П.С. Економжа тдприемства : навч. поабн. / П.С. Хар1в. - Сер. : Вид-во "Еконо-м1чна думка", 2000. - 500 с.
6. Котляров С. Незавершене виробництво: особливост оцшки та облжу / G. Котляров, В. Корншова // Бухгалтерш. - 2008. - № 48. - С. 53-59.
7. Кравчук О. Загально виробнич1 витрати: оргашзащя облжу / О. Кравчук // Дебет-кредит. - 2008. - № 43. - С. 27-31.
8. Мачулка, О. Облш i аншпз витрат: управлшський аспект / О. Мачулка // Бухгалтерський облш i аудит : наук. журнал. - 2008. - № 10. - С. 30-34.
Дуляба Н.И., Ильницкая Т.А. Сущность, роль и значение показателя себестоимости продукции в управлении производством
Исследована сущность понятия "себестоимость", выяснено место себестоимости в экономическом механизме хозяйствования, выделены основные виды себестоимости предприятия, а также раскрыты ее цели и основные функции. Также рассмотрена себестоимость как экономический показатель, расходы, которые включаются в себестоимость продукции предприятия на основе современной экономической ситуации в Украине.
Ключевые слова: себестоимость, затраты, производственная себестоимость, предприятие, продукция.
Dulyaba N.I., Ilnytska T.A. Essence, role and value of index of unit cost, is in the management of operations
The article examines the nature of the concept of "cost", found a place cost in economic management mechanism, the basic types of cost enterprise as well as disclosed its purpose and functions. Also considered cost as an economic indicator, the costs are included in cost of production on the basis of the current economic situation in Ukraine.
Keywords: costs, expenses, production costs, enterprise products.
УДК336.76:338.246.025.2 Фт.-екон. аналитикМ.Б. Заблоцький,
канд. екон. наук-Укратська аграрна аеоцшцш, м. Кшв
лшеральна ф1нансово-ринкова регулятивна система i причини кризи перевиробництва
Обгрунтовано методологвд формування лiберальноl фшансово-ринково! системи регулювання економшою крашн i регюшв. Визначено вщношення приватно! власност на каштал i результати виробництва як основу екож^чно! свободи i лiберальних методов самоуправлшня шдприемств. З'ясовано, що лiберальне самоуправлшня та штерес до нагромадження грошей i кашталу призводять до виробництва обсягу натурального продукту, вищого вщ попиту на продукт, i появи кризи перевиробництва з ознаками зни-ження цш на продукт i нав^ь зупинення виробництва.
Ключовi слова: приватна власшсть, система регулювання економжою, фшансо-вий ринок, обсяг виробництва, монетизована цшова функщя, продуктизована цiнова функцiя, криза перевиробництва.
Постановка проблеми. Найважлившою проблемою для урядш краш iз будь-якою державно-полггичною системою органiзацií е система регулювання фшансш як основи продуктивного й ефективного функцiонування економiки. Хронологiчно першою за нашими дослiдженням [1, с. 154] формувалася лiбе-ральна фшансово-ринкова регулятивна система. II становления ввдбувалося на основi теорií "вшьного шдприемництва" i вона мала достатньо вагомий вплив на зростання виробництва, розмщення виробництв по територií, нагромадження кашталу. Поряд iз позитивним впливом на економiку, вона формувала такий
мехашзм нагромадження кашталу, зростання виробництва i задоволення попи-ту, що з часом призводило до вiдповiдних криз iз негативними наслiдками.
ПублiкацГí з проблеми. Основи регулятивного лiбералiзму в економщ заклали ще класики економiчноí теорц i ринково! економiки. Зокрема, А. СмГт розглядав людину "як его!ста, який вiдстоюe сво! iнтереси" [5, с. 18-73], Д. Мшль розглядав розподш продукту як суб'ективний процес, тому що фор-муеться людиною [4, с. 74-96], А. Маршал вважав щну суб'ективною оцiнкою попиту корисносп продукту [3, с. 97-135]. Однак дослщники у сво!х публжащ-ях ще не ставили питания формування регулятивно! системи як необхщного ш-ституту, тому що економiчна свобода виробника вважалася достатньою для ак-тивiзацií виробництва.
Метою статт е обгрунтувати методологiчнi основи оцшки лiберальноí фiнансово-ринковоí регулятивно! системи, яка формувалася з розвитком вщно-син приватно! власносп i пiдприемництва та причини виникнення кризи пере-виробництва.
Виклад основного матерiалу. В основi регулятивних фшансово-еконо-мГчних систем е вщношення власностi на засоби виробництва i його результати. Розрiзияють власнiсть приватну i неприватну, а управлiния економжою, вщпо-вiдно, лiберальне i централiзоване, економiчну систему -ринкову i неринкову. При тому наголосимо, що двома найважливiшими аспектами власностi е еконо-мiчний i правовий. Економiчний аспект виражають кiлькiсть грошей, капiталу, продукту, Гнвестицш, доходу, а правовий - юридичш норми нагромадження, привласнення, вiдчуження грошей, капiталу, продукту, доходу i т. iн.
Суттсть лiберальноiрегулятивног системи. Лiберальна система регу-лювання фiнансового i взаемозв'язаного з ним товарного риншв формуеться на засадах основного економiчного вiдношення, тобто вщношення насамперед приватно! власностi на засоби i результати виробництва. При тому варткть продукту i щна були основним предметом дискусiй, висновшв i пропозищй у процесi вкла-дання кошлв у виробництво, торпвлю тощо. Найпершi дослiдники ринку зага-лом i руху фшансових ресурйв не давали категорично! вiдповiдi на природу щ-ни, вартост продукту, розподалу продукту чи регулювання стану економжи. 1хш судження мiстили як об'ективш, так i суб'ективнi аргументи (табл. 1).
Проте !хш погляди важливi i в iншому аспект!: дослвдники з'ясовують, що виробники прагнуть отримати високий грошовий дохвд за мшшальних вит-рат, з одного боку, i схильнiсть до подшу працi як у сферi виробництва, так i у сферi обГгу та, вiдповiдно, до кооперацií !х дiяльностi - з iншого. Важливою тут е iдея А. СмГта про "природний порядок" реалiзацií власних iитересiв. Ця iдея дала змогу поставити питання про даю природних законiв виробництва, розпода-лу i обмiну, яш згодом дослiджували, i висновки про характер !х дц брали до уваги у сферах регулювання фiнансових i товарних потоюв. Власне, що в русi фшансових i товарних потокiв, напевно, варто шукати витоки формування системи !х регулювання, тим бшьше, що з вдеею "природного порядку" А. Смгга ствзвучна iдея "приватно! власностГ на засоби Г результати виробництва. Ос-новне економГчне вадношення, тобто ввдношення насамперед приватно! власнос-■п, практично дГаметрально протилежне основному полгтичному вГдношенню, а саме вГдношенню суб'екта до державно! влади. Якщо суб'ектом приватно! влас-
ностi е практично кожен член сусшльства, то суб'ектом державно! влади е одна чи декшька осiб. Якщо кожен суб'ект приватно! власносп сам виртуе як розпо-рядитися своею власшстю i з ким вступати у виробниче партнерство, то суб'екти державно! влади приймають ухвали, яш мають виконувати усi члени сусшль-ства. Таким чином, вдея "природного порядку" у поеднаш з природним прагнен-ням людини володiти власнiстю, нагромаджувати !! стае основним чинником формування власне лiберально!' системи регулювання, можливо навiть саморегу-лювання власниками рухом сво!х грошових i матерiальних ресурав (табл. 2).
Табл. 1. Погляди на основт категори аргументiв цтовог функцп у раншх теорiях фтансового i товарного ринюв
Сфера обiгу грошей, капiтялу, працi, продукту Му / р = б Суб'ективне i об'ективне в обrрунтуваннi фшансового i товарного ринкiв Сфера виробництва продукту, формування вартостi продукту рб = Щ(К, 1)
Грошг засiб обмгну. Попит: вираження потреби споживання (продукту вироб-ництва). Пропозищя: предмет попиту (продукти виробництва). Цша: мiра вартостi продукту попиту i пропозицп. Цiна: грошова вартiстъ продукту попиту i пропозицп. 1н-вестици у капiтял, працю, технологи класична еконо-мiчна теорiя розглядае як су-купну пропозидiю щодо виробництва обсягу продукту. Суб'ективне: людина-его1ст, яка вiдстоюе сво! iнтереси. А. Смiт (1723-1790). Закони розподшу продукту форму-ються людиною, тому суб'ективш. Д. Миль (1806-1873). Цша - суб'ективна оцiнка попиту корисност продукту. А. Маршалл (1842-1924). Об'ективне: Природний порядок i природне право, що випливае з природи людини. А. Смiт. Визнання д11 об'ективних еконо-мiчних закошв. Подiл працi: основа роз-витку виробництва i рин-юв. Рiвенъ подiлу пращ: визна-чае розмiр ринкiв. Розмiр ринкiв: визначають межi подiлу пращ. Варпсть продукту: спо-живча корисшсть продукту; мiнова вартiстъ продукту. Вартiстъ продукту: сума доходiв; кшьюсть i якiстъ витрат виробництва: пращ, матерiальних ресурсiв.
Табл. 2. Оргатзацтно-функщональт ознаки лiберальноi системи регулювання
фтансового ринку
Види власност i 11 форми
Тип управлiння (регулювання)
Об'ект управлiн-ня (регулювання)
Предмет управ-лшня (регулювання)
Результат управ-лшня (регулю-вання)
Приватна у формах: щдивщуальнш (особистш); имейнш (влас-шсть усiх члешв им'!);
колективнш (ш-дивiдуалъна чи имейна влас-шсть, передана у колективне уп-равлшня). Власнiстъ - су-купнiстъ засобiв i результайв ви-робництва: каш-тал, праця, гото-вий продукт.
Самоуправл1ння власникв капiталу:
власники ви-робничих i торгь вельних шд-приемств самi ви-ршують, куди i скiлъки швесту-вати свiй капiтал, що виробляти, з ким укладати угоди запозичень постачання сиро-вини, збуту про-дукци.
Спрямованiстъ -пришвидшення руху виробниц-тва.
Засоби власного виробництва i торпвлп:
- основнi засоби; оборотнi засоби; наймана праця;
- швесгицц (кат-таловкладення); технологи; види продукту;
- обсяг виробниц-тва продукту.
Мета: отримання доходiв, прибут-юв, зниження затрат виробниц-тва i втрат.
Доходи i витрати: розширення i створення вироб-ничих i торп-вельних щд-приемств; - зростання обсяггв виробництва натурального продукту;
реалiзацiя продукту, отриман-ня доходу; в|д^1кппувяння витрат i отриман-ня прибутку; баланс доход1в i витрат.
Конкуренцiя i мо-нополiзацiя: нагромадження кял1тялу i грошей;
завоювання рин-кiв збуту готового продукту; монополiзяцiя вид1в вироб-нищв;
гнвестування ви-робництв i зростання обсягiв продукту; перегр1в економi■ ки, перевироб-ництво, криза.
Це випливае з природного штересу власника грошей чи шших варткних предметав власносп - збiльшити 1х суму, кшьккть i якiсть власностi. Такi шге-реси супроводжують кожного власника грошей чи матерiальних вартостей та 1хня власнiсть запускаеться в обiг кожен раз, коли власник вбачае потребу у п зростанш. Оскiльки витрати власникiв на вiдтворення життя е безперервними, то й власнiсть 1хня теж запускаеться, контролюеться i регулюеться в обку без-перервно.
Причини кризи перевиробництва за лiберальноi регулятивное систе-
ми. Лiберальна система регулювання фшансового ринку - сукупнiсть форм приватно!' власносп, саморегулюючих горизонтальних вщносин з приводу ор-ганiзацií виробництва, торгiвлi, нагромадження, iнвестування з ознаками моно-полiзацií видiв виробництва i тенденцп до перевиробництва, зниження попиту, цш i прибуткiв. Визначення сутносп лiберальноí регулятивно!' системи сввд-чить, що вона не була оргашзована як державний iнститут, але формувалась i функцiонувала як механiзм руху фшансового кашталу, iнвестицiй, виробництва натурального продукту, цшоутворення, реалiзацií продукту i отримання доходу. Модель, яка схематично виражае механiзм регулятивно! системи загалом, опи-суе спiввiдношення трендав руху факторно-результуючих змiнних [1, с. 151]:
Ь : М - (Кр : уМ) - Q (К : 9 : /) - : уМ) - М : Ь, де: Ь - грошова пропозицiя Нацiонального банку; М - нащональний дохiд на початок року; К - фшансовий каштал i цiна одиницi капiталу р; Q - кiлькiсть натурального продукту i цiна одиницi продукту р; 9 - продуктивнкть швесто-ваного кашталу; / - час виробництва. Зазначимо, що тренди Ь : М регулюють Нащональний банк i уряд; Кр : уМ - ршняння фiнансового ринку; Q (К : 9 : /) -виробнича функщя iнвестованого капiталу, де 9 - гранична вщдача зад1яних працi i капiталу при коефiцiентовi використання часу виробництва вiд 0,00 до 1,00; Qp : уМ - рiвняння товарного ринку, де Qp - сукупна пропозищя, уМ - су-купний попит; М : Ь - сукупний дохвд М i грошова пропозищя Нащонального банку на кiнець року; Ь = М + ДЬ, де ДЬ - резерви Нацiонального банку (запози-чення, емiсiя).
Дослiдження теоретичних джерел з приводу розвитку фшансового i товарного ринкiв засвдаили, що лiберальна система регулювання грошей i това-рiв пройшла дю принципово вiдмiннi трансформацií [2, с. 302-310]:
• по-перше, монетизацiю цшово! функцп, зумовлено! активiзацieю внутрiшньоí i особливо зовтшньо! торгiвлi;
• по-друге, продуктизацто цшово! функцп, викликано! активiзацieю виробництва реального продукту промисловiстю, ильським господарством та iншими галу-зями, що розвивалися.
Монетизащя цiновоí функцп р = ¥(М, //Q) зумовлена ввдношенням на-самперед суб'ектiв торпм до аргумента М, який виконуе роль загального еквь валента при обмЫ продуктiв i е предметом нагромадження. Дохщ М у розвитку економки на раннiх етапах вважався основою багатства i предметом штересу усх, хто намагався його створити чи ним заволодгги. Оскiльки швидкiсний дохвд забезпечувала торпвля, то й виникла теор1я "меркантилiзму", що поясню-вала нарощування вкладених грошових коштiв. Звiсно, що за даних переконань
кошти спрямовували в торгiвлю. Але ця теорiя та'ла багато ризикiв не лише для окремих суб'екпв, а й всього сусшльства.
Продyктизацiя цiновоí функцп практично висвiтлюe схильнiсть лiбе-рально! системи регулювання до протилежно! крайносп - стимулювання ви-робництва реального продукту. У щновш функцй' p = F(M, l/Q) аргумент Q, тобто кiлькiсть створеного продукту, е дуже важливим показником формування реально'' щни. Власне кiлькiсть продукту Q i е реальною цiною чи вартктю, яко! прагне як виробник, так i споживач. При тому ршшсть p = Q е найкращою ознакою спiввiдношення кiлькостi двох аргyментiв, що визначатиме узгоджену щну мiж виробником i споживачем. Параметр M уже не е прюритетним доходом задля його нагромадження без зростання параметра Q. Акценти виробниюв уже змiщyються у бш збiльшення продукту Q, через яке можливе збшьшення й реального M, а не номшального.
Висновки. Схематична характеристика ознак лiберальноí регулятивно! системи розкривае особливостi взаемозв'язку мiж об'ектом власносп, рiвнем регулювання i очiкyваним результатом. Спiльним для вах сyб'ектiв власностi е рь вень регулювання, а точшше, саморегулювання. Конкуренщя серед виробниюв у галузях матерiального виробництва, перелив капiталy, грошей, пращ i енерге-тичних ресyрсiв у галyзi iнфрастрyктyри, боротьба yрядiв за полиичне лвдер-ство планомiрно вносили диспропорцп мiж виробництвом i споживанням, ш-вестуванням економiки i зайнятктю, нагромадженням i розподшом, що призво-дило до кризових явищ. Найвщчутшшою для фiнансового i товарного ринюв виявилась системна свiтова економiчна криза 30-32 рр. ХХ ст., яка спонукала науковщв, yрядiв i практиков переглянути попереднi теорií i внести у !хш поло-ження нове бачення розвитку насамперед фiнансового ринку i руху його основ-них складових - грошей i кашталу.
Лiтература
1. Заблоцький М.Б. Фшансово-ринк^ регуJIятивнi засади конвергенци нацюнальних i ре-гiональних штереив / М.Б. Заблоцький // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2013. -№ 2. - С. 148-157.
2. Заблоцький М.Б. Цна як функцш обсяпв грошово! маси i натурального продукту у методологи формування фшансово-рпнково! регулятивно! парадигми / М.Б. Заблоцький // E^MMiH-ний форум. - Луцьк. - 2013. - № 1. - С. 302-310.
3. Маршалл А. Принципы политической экономии / А. Маршалл // Рынок / упоряд., авт. вступ. ст. А.А. Чухно. - К. : Вид-во "Украша", 1995. - 448 с. - С. 97-135.
4. Милль Дж.-С. Основы политической экономии / Дж.-С. Милль // Рынок / упоряд., авт. вступ. ст. А.А. Чухно. - К. : Вид-во "Украша", 1995. - 448 с. - С. 74-96.
5. Смит А. Исследование о природе и причинах богатств народов / А. Смит // Рынок / упоряд., авт. вступ. ст. А.А. Чухно. - К. : Вид-во "Украша", 1995. - 448 с. - С. 18-73.
Заблоцкий М.Б. Либеральная финансово-рыночная регулятивная система и причины кризиса перепроизводства
Обоснована методология формирования либеральной финансово-рыночной системы регулирования экономикой страны и регионов. Определены отношения частной собственности на капитал и результаты производства как основы экономической свободы и либеральных методов самоуправления предприятий. Выяснено, что либеральное самоуправление и интерес к накоплению денег и капитала приводят к производству объема натурального продукта, высшего от спроса на продукт, и появлению кризиса перепроизводства с признаками снижения цен на продукт и даже к остановке производства.
Ключевые слова: частная собственность, система регулирования экономикой, финансовый рынок, объем производства, монетизированная ценовая функция, продукти-зированная ценовая функция, кризис перепроизводства.
Zablotsky M.B. Liberal financial-market regulatory system and the causes of the crisis of overproduction
Grounded methodology of forming a liberal financial market regulation of the economy of the country and the region. Determined the relations of private ownership on capital and production results as the basis of economic freedom and liberal methods of economic self-management. It was found that liberal governments and interest in money and capital accumulation leads to the production of a natural product, the higher the demand for the product, and the appearance of the crisis of overproduction with the signs reduced prices on products and even stop production.
Keywords: private ownership, system of regulation of the economy, financial market, volume of production, monetized price function, productized price function, crisis of overproduction.
УДК 338.512 Доц. Г.М. Колкник - Ужгородський НУ
СУТШСТЬ СИСТЕМИ СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ ВИТРАТАМИ ПЩПРИеМНИЦЬКИХ СТРУКТУР в умовах конкуренцн
Розглянуто переваги системи управлшня витратами та принципи стратепчного управлшня. Розглянуто послщовшсть процесу стратепчного управлшня витратами шд-приемства. З'ясовано мету стратепчного управлiння витратами пiдприeмства та переваги стратепчного управлiння витратами шдприемства. Дослiджено роль системи управлшня витратами та визначено тенденци ii розвитку в дiяльностi суб'ектiв господарю-вання. З'ясовано науковий пiдхiд до еташв розвитку системних дослiджень управлшня витратами. Дано визначення та характеристику системi управлiння. Дослiджено п'ять тишв системи управлiння витратами.
Ключовi слова: система управлшня витратами, витрати шдприемства, стратепчне управлiння витратами, етапи розвитку системи управлшня, суб'екти шдприемництва.
Актуальшсть проблеми. Одним i3 напрямкiв забезпечення конкурен-тоспроможностi пiдприeмства в сучасних умовах господарювання е застосуван-ня стратегiчних пiдходiв до управлiння шдприемством загалом та його витратами, ят е надзвичайно важливим об'ектом управлiння. Актуальнiсть проблеми управлшня витратами в сучасних мiнливих умовах ринкового реформування национально! економiки додатково визначаеться об'ективною необхiднiстю у за-безпеченш оперативного й ефективного реагування суб'екпв пiдприемництва на перетворення господарського середовища, створеннi належних оргашза-цiйно-економiчних засад шдвищення ефективностi виробництва конкурентос-проможно! продукцп в умовах загострення ринкового суперництва.
Управлшня витратами шдприемства вимагае системно-орiентованого пiдходу, метою якого е оптимальне використання ресурсiв i забезпечення зрос-тання ефективностi дiяльностi шдприемства. Актуальшсть проблеми шдтвер-джена ще й тим, що iнфляцiйнi процеси, якi вiдбуваються впродовж останнiх роюв, не сприяють зниженню рiвня витрат. Прибуток досягаеться, переважно, не шляхом зменшення затрат на виробництво продукцп, а за рахунок зростання вщпускних цiн.
