CC BY
44
ЛШГВОДИДАКТИКА
УДК 378.81.373
Т. М. БАЛИК
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ КОМУН1КАТИВНИХ УМ1НЬ УЧН1В У ПРОЦЕС1 РОБОТИ НАД ПЕРЕКАЗОМ З УВЕДЕННЯМ ДОДАТКОВИХ М1КРОТЕМ
Розроблено модель формування комунгкативних умть учнгв основное школи в процеа роботи над переказом з уведенням додаткових мгкротем. Охарактеризовано складовI модел1 (мета, завдання, етапи пгдготовки), сформульовано цш, вибгр методгв, прийомгв I засоб1в, форм оргашзацИ навчання, визначено основт елементи процесуального компонента. Показано, що реалгзацгя розроблено1 автором модел1 забезпечуеться в1дпов1дними педагоггчними умовами: формуванням потреби у використаннг переказу з уведенням додаткових мгкротем I створенням навчального середовища. Досл1джено проблему мгсця переказу 1з введенням додаткових мгкротем у навчальному процесг. Обтрунтовано доцшьнгсть видтення для кожного класу навчальних годин для роботи над дослгджуваним видом переказу.
Ключовi слова: модель, переказ, мгкротема, умтня, текст.
Т. М. БАЛЫК
МОДЕЛЬ ФОРМИРОВАНИЯ КОМУНИКАТИВНЫХ УМЕНИЙ УЧАЩИХСЯ В ПРОЦЕССЕ РОБОТЫ НАД ПЕРЕСКАЗОМ ИЗ ВВЕДЕНИЕМ ДОПОЛНИТЕЛЬНЫХ МИКРОТЕМ
Разработана модель формирования коммуникативных умений учащихся основной школы в процессе работы над пересказом с введением дополнительных микротем. Охарактеризованы составляющие модели (цель, задачи, этапы подготовки), сформулированы цели, выбор методов, приемов и средств, форм организации обучения, определены основные элементы процессуального компонента. Показано, что реализация разработанной автором модели обеспечивается соответствующими педагогическими условиями: формированием потребности в использовании пересказа с введением дополнительных микротем и созданием учебной среды. Исследована проблема места пересказа с введением дополнительных микротем в учебном процессе. Обоснована целесообразность выделения для каждого класса учебных часов для работы над исследуемым видом пересказа.
Ключевые слова: программа, пересказ, микротема, умения, текст.
T. BALYK
THE MODEL OF DEVELOPING PUPILS' COMMUNICATIVE SKILLS IN THE PROCESS OF WORKING ON TEXT RETELLING WITH THE INTRODUCTION
OF ADDITIONAL MICROTOPICS
The model of developing secondary school pupils' communicative skills in the process of working on the text retelling adding microthemes has been developed in the article. The components of the model have been characterized (the objective, the tasks and stages of preparation). Tthe objectives, as well as the choice of methods, techniques and forms of the learning process have been formulated, the basic elements of the
procedure component have been defined. It has been shown that the implementation of the model developed by the author is ensured by the establishment of appropriate pedagogical conditions: the formation of need to use retellling with the introduction of additional microtheme and creating a learning environment. The problem of the place of text retelling with the introduction of the additional microtopic in the learning process has been investigated. It has been substantiated as appropriate to provide class hours for working on the given type of retelling in every form.
Keywords: model, retelling, microtopic, skills, text.
У будь-якш сферi людського життя noTpi6rn штелектуально й сощально компетентна особистють, здатна критично мислити, творчо дiяти, застосовувати набут знання в нестандартних ситуащях, неординарно виршувати проблеми, творити. Для формування тако! особистост треба використовувати у шкшьному навчально-виховному процес новi методи i прийоми навчання, особливi завдання i вправи, яю спонукали б школярiв до творчо! дiяльностi. Саме тому мовна освга в Укра!ш передбачае удосконалення технологи навчального процесу.
Перед методикою навчання укра!нсько! мови сто!ть завдання не тшьки поповнювати шкiльнi знання з граматики, й виробляти практичш навички грамотного письма i зв'язного усного мовлення. Такою е основна мета навчання рщно! мови, актуальшсть яко! вiдзначена в чинних програмах.
Мета статт - обгрунтувати теоретичнi основи та описати модель формування комунiкативних умшь учнiв основно! школи в процес роботи над переказом з уведенням додаткових мшротем.
Постшно! уваги ниш потребуе проблема гармоншного поеднання навчання чотирьох видiв мовленнево! дiяльностi: ауддавання, читання, говорiння, письма. Одним iз найважливiших видiв роботи, що формують необхiднi комунiкативнi вмiння, е переказ.
Переказ - це шдготовча ланка до самостшного письма, написання творiв, продукування власних аналогiчних висловлювань. У шкшьнш практицi вчителi здебiльшого використовують докладнi, стислi i вибiрковi тексти рiзних типiв i стилiв мовлення. Внаслщок цього на сучасному еташ в школi мало уваги придшяеться пiдготовчiй роботi до написання переказiв (зокрема творчих). У методицi для позначення так званих творчих переказiв використовуються рiзнi назви: «ускладненi перекази», «перекази з додатковим завданням», «переказ iз введенням додаткових мiкротем» та ш.
Методичне обгрунтування змiсту, форм i прийомiв роботи над текстом вщображено в працях укра!нських лшгводидакпв О. Бiляева [1], В. Мельничайка [5], Т. Донченко [3] та ш. Цю тему дослiджували у сво!х дисертацiях Н. Гришечкiна [2], Мамчур [4], Г. Шелехова [7] й ш.
I все ж на сучасному еташ розвитку методики укра!нсько! мови немае дослщжень щодо розгляду тих комунiкативних умiнь, як формуються в процесi роботи над переказом з уведенням додаткових мшротем. Цей вид роботи дае можливють рiзнобiчнiше перевiрити рiвень навчальних досягнень учшв, нiж твiр. Основна мета переказу з уведенням додаткових мшротем полягае в тому, щоб навчити учшв на базi основних видiв переказiв, якi зорiентованi на роботу зi змiстом готового тексту, доповнювати його додатковою iнформацiею, знаходити вщповщне мiсце для не! i тдпорядковувати И певному стилю i типу мовлення.
Цей вид переказу формуе в учшв умшня працювати не тшьки над змютом тексту, а й над його граматичним i стилiстичним оформленням. У методицi виникае необхщшсть розробки технологiй, якi мали б виразну спрямованiсть на розвиток асощативно-образного мислення i творчостi школярiв. Робота над переказом iз введенням додаткових мшротем вимагае як репродуктивно! (вiдтворення змiсту), так i продуктивно! (створення нового тексту, введення його у структурний контекст, граматичне i стильове узгодження з наявними фрагментами) мовленнево! дiяльностi. Така багатогранна мовленнева дiяльнiсть зумовлюе важливу роль дослiджуваного виду переказу у формуванш комунiкативних умшь. Постшне вдосконалення педагогiчно! тактики е стрижнем проблеми, що спонукае до пошуюв нових пiдходiв, засобiв, оргашзацшних форм навчання.
Зростання рiвня теоретико-педагопчного знання у педагогiцi з друго! половини XX ст. зумовило широке застосування методу моделювання у педагопчнш теорi!.
Вдaлий вибip oзнaк для мoдeлювaння впливae нa: iнфopмaтивнicть пoбyдoвaнoï мoдeлi; зpyчнicть кopиcтyвaння нею; ïï нecyпepeчнicть iншим пeдaгoгiчним oб'eктaм системи; мeхaнiзми yпpaвлiння хoдoм нaвчaльнoгo пpoцecy чepeз вплив нa oкpeмi ïï ^Mro^m^.
Рoзpoбляючи cтpyктypy мoдeлi фopмyвaння ^му^^товних yмiнь yчнiв ocнoвнoï шкoли в npo^ci poбoти нaд пepeкaзoм з yвeдeнням дoдaткoвих мiкpoтeм, ми вpaхoвyвaли думку, щo eфeктивнicть нaвчaння учшв визнaчaтимeтьcя piвнeм cфopмoвaних у них вщговщних мoвлeннeвих, кoмyнiкaтивних yмiнь тa нaвичoк, cтiйкoгo мoтивaцiйнoгo iнтepecy дo тaкoï дiяльнocтi вчителя, poзвиткoм пiзнaвaльнoï aктивнocтi пiд 4ac не тшьки нaпиcaння зaзнaчeнoгo виду пepeкaзy, a й acпeктних ypoкiв.
Тoмy пeдaгoгiчний eкcпepимeнт дocлiджeння пepeдбaчaв poзpoбкy i ^a^m^ peaлiзaцiю дiaгнocтикo-цiльoвoгo, змicтoвoгo тa пpoцecyaльнoгo кoмпoнeнтiв мoдeлi фopмyвaння ^му^^товних yмiнь yчнiв ocнoвнoï шкoли в ^o^ci poбoти нaд пepeкaзaми з уведенням дoдaткoвих мiкpoтeм.
Оcнoвними cклaдoвими мoдeлi фopмyвaння кoмyнiкaтивних yмiнь учшв в ^o^ci poбoти нaд пepeкaзaми з уведенням дoдaткoвих мiкpoтeм e:
• зaгaльнoдидaктичнi тa cпeцифiчнi ^инципи (iнфopмaтизaцiï, тeхнiчнoï тa тeхнoлoгiчнoï зaбeзпeчeнocтi нaвчaльнoгo пpoцecy; paцioнaльнoгo зacтocyвaння cy4aœ^ мeтoдiв тa зacoбiв нaвчaння та piзних eтaпaх пiдгoтoвки yчнiв; вiдпoвiднocтi peзyльтaтiв пiдгoтoвки yчнiв вимoгaм, щo зaзнaчeнi чиннoю пpoгpaмoю з y^arncb^' мoви);
• ocнoвнi кoмпoнeнти npo^cy пiдгoтoвки yчнiв дo poбoти нaд пepeкaзoм з уведенням дoдaткoвих мiкpoтeм: дiaгнocтикo-цiльoвий, змicтoвий, пpoцecyaльний;
• пeдaгoгiчнi yмoви: фopмyвaння пoтpeби у викopиcтaннi дocлiджyвaнoгo виду пepeкaзy; cтвopeння нaвчaльнoгo cepeдoвищa;
• кpитepiï.
В. 4afea, ввaжaючи пpинципи нaвчaння cиcтeмoю вихщних, ocнoвних вимoг дo нaвчaння, витошння яких зaбeзпeчye ефективне виpiшeння зaвдaнь yчiння i poзвиткy ocoбиcтocтi, зaзнaчae, щo пpинципи визнaчaють змicт, opгaнiзaцiйнi фopми i мeтoди нaвчaльнoгo ^o^cy вiдпoвiднo дo зaгaльних цiлeй i зaкoнoмipнocтeй. Оcнoвнe в пpинципaх -це вимoги дo opгaнiзaцiï пiзнaвaльнoï дiяльнocтi yчнiв. Автop звepтae yвaгy нa те, щo peзyльтaтивнe нaвчaння e нacлiдкoм твopчoï peaлiзaцiï вчителем вимoг, якi opгaнiчнo випливaють iз cyтнocтi дидaктичних пpинципiв [8, с. 81-82].
Ефeктивнocтi пpoцecy фopмyвaння кoмyнiкaтивних yмiнь yчнiв yпpoдoвж poбoти гад пepeкaзaми з уведенням дoдaткoвих мiкpoтeм cпpияe дoтpимaння пpинципiв нaвчaння, щo визнaчeннi чиннoю пpoгpaмoю, a тaкoж системи cпeцифiчних пpинципiв нaвчaння i вихoвaння, якi cпpияють кpaщoмy зaкpiплeнню i cиcтeмaтизaцiï здoбyтих знaнь, дoвeдeнню певних yмiнь i нaвичoк дo aвтoмaтизмy (вpaхyвaння ocoбливocтeй нaвчaльнo-вихoвнoгo ^o^cy в ocнoвнiй шкoлi, вивчення ^a^rn^ poбoти вчитeлiв-фiлoлoгiв, iнфopмaтизaцiï, тeхнiчнoï тa тeхнoлoгiчнoï зaбeзпeчeнocтi нaвчaльнoгo пpoцecy; paцioнaльнoгo зacтocyвaння cyчacних мeтoдiв тa зacoбiв нaвчaння нa piзних eтaпaх шдготовки yчнiв).
Дoтpимaння вимoг цих cпeцифiчних пpинципiв зaбeзпeчyeтьcя peaлiзaцieю тaких зaвдaнь: oзнaйoмити yчнiв з ocнoвними eтaпaми poбoти нaд пepeкaзoм з уведенням дoдaткoвих мiкpoтeм; мoтивyвaти yчнiв викopиcтoвyвaти cфopмoвaнi кoмyнiкaтивнi yмiння у нaвчaльнiй тa влacнiй твopчiй дiяльнocтi.
Методига пoeтaпнoгo фopмyвaння кoмyнiкaтивних yмiнь учшв в npo^ci poбoти над пepeкaзaми з уведенням дoдaткoвих мiкpoтeм мютить тaкi кoмпoнeнти: дiaгнocтикo-цiльoвий, змicтoвий тa пpoцecyaльний.
Дiaгнocтикo-цiльoвий кoмпoнeнт пepeдбaчae гошук дoдaткoвoï iнфopмaцiï, якoю мoжнa дoпoвнити текст, знaхoджeння для нeï мюця i пiдпopядкyвaння ïï стилю i типу мoвлeння вихiднoгo тексту.
Вивчення вимoг дo poбoти нaд пepeкaзoм зaгaлoм тa aнaлiз дocвiдy po6ora вчитeлiв-cлoвecникiв Тepeбoвлянcькoгo paйoнy Тepнoпiльcькoï oблacтi, зoкpeмa peзyльтaти aнaлiзy пcихoлoгo-пeдaгoгiчнoï лiтepaтypи з дocлiджyвaнoï пpoблeми зaбeзпeчили мoжливicть
Hayкoвi зaпиcки. Сepiя: пeдaгoгiкa. - 2016. - № 1
65
виокремити основш складовi змiстового компонента запропоновано! моделi навчального процесу.
Для його розробки велике значення мае аналiз шкшьно! програми та пiдручникiв; систематизацiя знань про текст, його компоненти, стиль та тип мовлення, тему, шдтему, мшротему та ш.
Рис. 1. Модель формування комунгкативнихушнъ учтв у процей роботи над переказом з уведенням додаткових мгкротем
У навчальнш програмi [6] е варiативна частина, тобто передбачена певна юльюсть годин, яку вчитель може використовувати на власний розсуд. Скориставшись цим, ми видшили з цього резерву 5 годин для 5 класу, 3 години для 6-7 клашв i по 2 години для 8-9 клашв. Ц години використовувались так, щоб на кожному еташ експерименту, крiм загальних вимог до переказу, поступово реатзовувалися наступи завдання:
5 клас - пошук шформацп, якою можна доповнити текст;
6 клас - оформлення фрагмента з додатковою iнформацiею, пошук мюця для введення його у вихщний текст;
7 клас - визначення змюту можливих вставок i спошб !х введення, стильове та граматичне оформлення вставок;
8 клас - правильне оформлення вставки за змютом, типом i стилем мовлення, використання рiзних засобiв зв'язку в тексп на прикладi одше! i тае! ж вставки;
9 клас - введення юлькох мшротем до одного i того ж тексту.
Стосовно основних складових процесуального компонента, то варто виокремити таю основш елементи:
• комплекс навчальних завдань на аспектних уроках та уроках розвитку зв'язного мовлення (усш перекази, що дають можливiсть об'ективно i змiстовно з'ясувати рiвень теоретично! готовносп учнiв до роботи над дослщжуваним видом переказу; письмовi перекази, що дають можливють об'ективно та змютовно визначити рiвень практично! готовносп учнiв до роботи над дослщжуваним видом переказу);
• система розроблених спещальних урокiв роботи над переказом з уведенням додаткових мшротем.
До процесуального компонента моделi формування комушкативних умiнь учнiв входило 5 основних етатв, кожний з яких мае сво! завдання та вiдповiднi !м засоби реалiзацi!. Повнота реалiзацi! цих завдань гарантувала якiсть формування в учшв умшь роботи над переказом з уведенням додаткових мшротем. Весь процес супроводжувався використанням як традицшних, так i специфiчних форм (знаходження в тексп вiдповiдей на запитання, формулювання учнями запитань, подiл на змiстовi частини, складання простого i складного планiв, змiстове групування тексту, усний переказ, письмове вщтворення частин тексту, зютавлення змiстових частин з планом, замша наведених прикладiв сво!ми, пошук додатково! iнформацi! та ш.) i методiв (бесiда, анкетування, аналiз, синтез, узагальнення, наочнiсть, стимулювання, контроль, розробка i використання творчих завдань, частково-пошуковий та iн.) роботи.
Аналiз наукових дослiджень, бесiди з учнями та вчителями дають можливють виокремити таю педагопчш умови, яю забезпечуватимуть ефективнють формування комунiкативних умiнь та навичок роботи з дослiджуваним видом переказу: формування потреби у використанш переказу з уведенням додаткових м^отем та створення навчального середовища.
Формування потреби у використанш переказу з уведенням додаткових мшротем полягае у застосування його як перехщно! ланки - вщ створення мiкротекстiв, шдпорядкованих певнiй темi, стилю i типу мовлення, до створення самостшних яскравих та повноцiнних текстiв (творiв).
Створення навчального середовища передбачае: методичне та матерiально-технiчне забезпечення навчального процесу (пiдбiр текстiв для переказування, конспекти уроюв та iн.), використання здобутих умшь у нестандартних ситуацiях (на аспектних уроках), формування шформацшно! культури, розвиток творчих можливостей учнiв. Отже, створення навчального середовища е одшею з основних педагопчних умов формування комушкативних умшь учшв основно! школи в процес роботи над переказом з уведенням додаткових мшротем.
Структурним компонентом готовносп учня до роботи над переказом з уведенням додаткових мшротем е основш критери рiвня сформованосп в нього умiнь роботи над дослщжуваним видом переказу:
Мотивацiйно-цiльовий критерш, який полягае у новому баченш всiх складових навчально-виховного процесу. Опитування учнiв, проведене на початку експерименту, засвщчило, що 43 % з них не вмдать самостiйно створювати навiть нескладнi за змiстом тексти. Тому основними показниками мотивацшно-цшьового критерда сформованостi комунiкативних умiнь е високий рiвень мотивацi! до самостiйно! мовленнево! дiяльностi (85 % опитаних), усвщомлення учнем необхiдностi вдосконалення власного мовлення на вшх рiвнях володiння
ним, здатшсть аналiзувати особливостi власного мовлення з метою складання шдивщуально! програми удосконалення та розвитку його якостей, прагнення i зацiкавленiсть вчителiв у роботi над переказом з уведенням додаткових мшротем.
Iнформацiйний критерш, суть якого полягае в якост володiння знаннями про текст, його структурш елементи, типи i стат мовлення.
Дiяльнiсно-практичний критерiй, основним показником якого е високий рiвень володшня умiннями працювати з дослiджуваним видом переказу, серед них: вводити у вихщний текст кшька мiкротем (доречних за функщею, змiстом i типом мовлення), стилютично узгоджувати введену мшротему з вихiдним текстом, вдало обирати мiсце для вставки, використовувати рiзноманiтнi засоби прив'язки ново! iнформацi! до вихщного тексту.
Отже, нами розроблено i теоретично обгрунтовано модель формування комушкативних умiнь учнiв основно! школи в процесi роботи над переказом з уведенням додаткових мшротем, реалiзацiя яко! у навчально-виховному процесi уможливлюе якiсну змiну i поглиблення дидактичних можливостей переказу як одного з видiв роботи з текстом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бшяев О. М. Методика вивчення украшсько! мови в школ1 / О. М. Бшяев, В. Я. Мельничайко, М. I. Пентилюк. - К.: Рад. школа, 1987. - 246 с.
2. Гришечкина Н. И. Обучение письменному пересказу в средней школе на понятии лингвистики текста. - М., 1989. - 179 с.
3. Донченко Т. К. Взаемозв'язок переказ1в i твор1в у процес формування мовленнево!' д1яльносл школяр1в / Т. К. Донченко // Укра!нська мова i лгтература в школг - 2003. - № 1. - С. 8-11.
4. Мамчур Л. I. Перспектившсть i наступшсть у формуванш комушкативно! компетентносл учшв основно! школи: автореф. ... д-ра пед. наук / Л. I. Мамчур. - Херсон, 2012. - 44 с.
5. Мельничайко В. Я. Лшгв1стичш основи викладання украшсько! мови в школ1 / В. Я. Мельничайко // Мовознавство i школа. - К.: Наук. думка, 1981. - С. 22-124.
6. Програма для загальноосвгтшх навчальних заклад1в. Укра!нська мова. 5-9 класи. - К., 2012. - 64 с.
7. Шелехова Г. Т. Система роботи з розвитку зв'язного мовлення на уроках рщно! мови в середнш школг дис. ... у форм1 наук. доповщ . канд. пед. наук: 13.00.02 / Г. Т. Шелехова. - К., 1996. - 45 с.
8. Чайка В. М. Основи дидактики: тексти лекцш i завдання для самоконтролю: навч. поабник для студенпв вищих навч. заклад1в / В. М. Чайка. - Тернотль: ТНПУ, 2008. - 350 с.
REFERENCES
1. Bilyayev O. M. Metody'ka vyvchennya ukrayinskoyi movy v shkoli [Methods of teaching Ukrainian language in schools] / O. M. Bilyayev, V. Ya. Melnychajko, M. I. Pentylyuk. - K. : Rad. shkola, 1987. - 246 p.
2. Gryshechkyna N. Y. Obuchenye pismennomu pereskazu v srednej shkole na ponyatyy lyngvystyky teksta [Education of written retelling in high school on the notion of linguistic of text linguistics]. - M., 1989. - 179 p.
3. Donchenko T. K. Vzayemozvyazok perekaziv i tvoriv u procesi formuvannya movlennyevoyi diyalnosti shkolyariv [Relationship transfers and works in the formation of speech activity of students] / T. K. Donchenko // Ukrayinska mova i literatura v shkoli. - 2003. - # 1. - P. 8-11.
4. Mamchur L. I. Perspektyvnist i nastupnist u formuvanni komunikatyvnoyi kompetentnosti uchniv osnovnoyi shkoly [Prospects and continuity in the formation of the communicative competence of primary school pupils]: avtoreferat dysertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya doktora pedagogichnyx nauk / L. I. Mamchur. - Kherson, 2012. - 44 p.
5. Melnychajko V. Ya. Lingvistychni osnovy vykladannya ukrayinskoyi movy v shkoli [Linguistic foundations of Ukrainian language in schools] / Volodymyr Melnychajko // Movoznavstvo i shkola. - K.: Nauk. dumka, 1981. - P. 22-124.
6. Programa dlya zagalnoosvitnix navchalnyx zakladiv. Ukrayinska mova. 5-9 klasy. [The program for secondary schools. Ukrainian language. 5-9 forms] - K., 2012. - 64 p.
7. Shelexova G. T. Systema roboty z rozvytku zvyaznogo movlennya na urokax ridnoyi movy v serednij shkoli [The system works on the development of coherent speech on the lessons of the native language in high school]: dys. ... u formi naukovoyi dopovidi na zdobuttya nauk. stup. i kand. ped. nauk: 13.00.02 / G. T. Shelexova. - K., 1996. - 45 p.
8. Chajka V. M. Osnovy dydaktyky: Teksty lekcij i zavdannya dlya samokontrolyu [Basics of didactics: the texts of lectures and tasks for self-control]: [navchalnyj posibnyk dlya studentiv vyshhyx navchalnyx zakladiv] / V. M. Chajka. - TernopiF: TNPU, 2008. - 350 p.
